Етносоціальний розвиток міста Винники з часу Другої світової війни до наших днів (1944-1999)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА імені ІВАНА КРИП'ЯКЕВИЧА

ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА

Комаринська Зоряна Михайлівна

УДК 39:332.1:316.3

ЕТНОСОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК МІСТА ВИННИКИ З ЧАСУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДО НАШИХ ДНІВ (1944-1999)

Спеціальність 07.00.05 - етнологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ЛЬВІВ 2001



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі етнології історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник:Макарчук Степан Арсентійович, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри етнології).

Офіційні опоненти:

Гошко Юрій Григорович, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (Інститут народознавства НАН України, головний науковий співробітник);

Паньків Михайло Ілліч, кандидат історичних наук Івано-Франківський історико-краєзнавчий музей, директор.

Провідна установа:Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра етнології та краєзнавства (м. Київ, вул. Володимирська, 60).

Захист відбудеться 16 січня 2001 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.222.01 в Інституті українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України (м. Львів, вул. Козельницька, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України (м. Львів, вул. Козельницька, 4).

Автореферат розісланий 15 грудня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук Ф.І. Стеблій.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження

В умовах становлення державності України зростає інтерес до етносоціальної мозаїки регіонів і поселень, джерел формування сучасного складу їх населення, особливостей розвитку. Дослідження сучасних етносоціальних та етнокультурних процесів у таких, наприклад, соціальних спільнотах, як невеликі міста і містечка-супутники великого міста, очевидно, має свою виразну специфіку, що виступає в рухливості населення, динаміці його національного та соціального складу, у його зайнятості і розвитку сфери обслуговування, у заняттях мешканців підсобними промислами та городництвом, розрахованих на задоволення власних потреб сім'ї та одержання додаткового доходу, у прилученні людей до професійної культури і мистецтва великого міста, участі їх у громадському житті, консервативності традицій сімейного побуту та в багатьох інших аспектах. Висвітлення всіх цих сфер соціального життя і побуту за час упродовж більше 50 років дисертантка здійснює з урахуванням впливу на них радянської національної та соціальної політики, сучасних політичних та економічних умов, влиття в населення міста переселенців з українських етнічних земель Надсяння, Холмщини, Лемківщини, що відійшли до складу Польщі, цілеспрямованих і стихійних мігрантів зі східних областей України, Російської Федерації, союзних республік колишнього СРСР, їх участі в розвитку промислового сектора економіки міста та інших факторів.

Актуальність даної теми викликано зацікавленням до існування малих міст, міст-супутників, їх ролі в життєдіяльності та інфраструктурі великого міста.

Стан наукової розробки проблеми

Під етносоціальним та етнографічним кутом зору розвиток міста Винники в 1944 - 1999 рр. досліджується вперше. Опрацьовуючи тему, дисертантка враховувала досвід українських, російських та польських авторів, що писали етнографічні праці про окремі поселення: М. Зубрицького (Село Мшанець Старосамбірського повіту. - Львів, 1907), І. Симоненка (Соціалістичні перетворення у побуті трудящих села Нересниці Закарпатської області. - Київ, 1957), колективу авторів у складі П. Кушнера, Л. Чижикової, М. Шмельової (Село Вирятино в прошлом и настоящем. - Москва, 1958), Я. Павловської (Wieњ Bagno w wojewуdztwie Wroclawskim. - Wroclaw, 1995), О. Козловської (Село Поршна (1939 - 1996).- Львів, 1996) та ін.

Метою дисертаційної роботи є комплексне вивчення етносоціального та етнокультурного розвитку міста Винники за період із 1944-го до 1999 року. Для досягнення цієї мети дисертантка прагнула дослідити:

досвід української етнологічної науки у вивченні етносоціальних процесів в окремих містах, місцевостях і регіонах України в другій половині ХХ ст.;

історію етносоціального та етнокультурного розвитку одного з міст-супутників Львова - Винник;

динаміку загальної чисельності населення міста, його соціальної, національної, статевої, вікової, релігійної структури та територіального розміщення;

характер і специфіку господарського розвитку міста і пов'язані з цим особливості зайнятості та динаміки професійного та освітнього складу населення;

фактори, що визначали природний і механічний рух населення;

зміст і форми громадського життя й побуту мешканців міста, їх розвиток у часі, залежність від характеру політичної влади і політичних процесів;

умови та особливості сімейного побуту, тенденції в розвитку сімейної обрядовості в контексті поєднання і конфліктності в ньому традиційних та новаційних елементів.

Об'єкт дисертаційного дослідження - населення міста Винники з часу Другої світової війни до 1999 року.

Предмет дослідження - етносоціальний та етнокультурний розвиток м. Винники у другій половині ХХ ст. та фактори, які визначали його своєрідність.

Методологічна основа дослідження - загальнонаукові методи історизму та об'єктивності, а також властивий для етнологічної науки порівняльно-типологічний метод, що дозволяє в історичній послідовності простежувати процеси трансформації етносоціальних структур та етнокультурних явищ, виникнення і затухання окремих елементів народної культури, вплив загальнонаціональних культурних цінностей та елементів культури в різних за територіальним і національним походженням груп людей, що вливалися в населення міста, на формування локальної етнічної традиції.

Основні принципи і засоби польових досліджень відображає анкета-запитальник (вміщена в додатку дисертації). Збір польового матеріалу проводився загальновизнаними етнографічними методами безпосереднього спостереження, інтерв'ювання та анкетування.

На захист дисертантка виносить такі положення:

Демографічні, етносоціальні та етнокультурні процеси у Винниках проходили під впливом виїзду до Польщі мешканців польської, єврейської, частково української національностей відповідно до угоди між УРСР та ПКНВ від 9 вересня 1944 р., природного руху населення, механічного прибуття спеціалістів різних галузей народного господарства зі східних областей УРСР, Російської Федерації та інших союзних республік колишнього СРСР, поселення в місті значних груп українців, виселених з українських етнічних земель Надсяння, Холмщини, Лемківщини, що відійшли до складу Польщі, зміни адміністративного статусу міста.

Радянізація західних областей України супроводжувалася відносно швидким промисловим розвитком та колективізацією населення Винник, зайнятого у сфері сільського господарства, внесла свої корективи в національний склад міста. Ці процеси відкривали можливості для забезпечення роботою у Винниках також росіян, які прибували з РРСФР, українців зі східних областей України, які в переважній своїй більшості опинялися на керівних посадах у місті.

Динаміка руху населення Винник у різні періоди була неоднаковою, мала свої особливості. Приріст був найбільшим у 50 - 60-х рр.; він був викликаний головно механічним рухом населення та відносно значним природним приростом. У 70 - 80-х рр. у віковій структурі населення збільшилася частка людей похилого віку та скоротилася відносна частка людей молодшого покоління, що зумовило зменшення природного приросту.

У 60-х роках розширення виробництва, створення деяких нових галузей промисловості зумовило значні зміни в соціальній структурі населення. До 70-х років місто сформувалося як поселення з переважаючим значенням промислових функцій. Нові виробничі колективи формувалися в основному з мешканців міста, хоч певну частку працюючих становили робітники та службовці, які доїжджали зі Львова та навколишніх сіл.

Перехід на початку 90-х років до ринкової економіки болісно позначився на соціально-економічному становищі міста. Кілька винниківських виробництв припинили своє існування, у тому числі тютюнова фабрика, у зв'язку з цим значно зменшилася кількість зайнятого населення, з'явилося масове безробіття. Наслідки безробіття дещо пом'якшуються участю винниківчан у дрібній приватній торгівлі, а також у городництві, тваринництві, пасічництві, які в минулому поповнювали сімейний бюджет поряд з основними доходами від участі населення в державному і приватному секторах економіки, а в 90-х рр. для багатьох мешканців міста стали основним засобом існування. Спостерігається стійка тенденція до розширення зазначених видів діяльності.

Під впливом загальних соціально-економічних перетворень перебували зміни в сім'ї та сімейному побуті населення. Серед корінного населення досить поширеними були трипоколінні сім'ї родинної близькості подружніх пар по вертикалі. Переважаючою формою сім'ї на сучасному етапі є двопоколінна сім'я з подружжя та його дітей.

Форми і зміст громадського побуту зазнавали великих змін головно під впливом еволюції радянської системи влади та політичної ситуації.

Національне життя мешканців міста неукраїнських національностей, зокрема, росіян і поляків, починаючи від 50-х рр., підпадало природному асиміляційному наступу. Вже від 70-х вони в більшості випадків почали користуватися в громадському спілкуванні та в побуті українською мовою, хоч при цьому дуже мало змінювали свою національну ідентичність. У 80 - 90-х рр. частка українців у місті підвищувалася і становить тепер 78 %, кількість росіян скоротилася до 12 %, поляків - 6 %, решта 4 % припадає на представників інших національностей.

Запропонована дисертація є першим комплексним дослідженням етносоціального та етнокультурного розвитку м. Винники у другій половині ХХ ст.

Наукова новизна дисертації - уперше в українській етнології зроблено спробу комплексного історико-етнографічного дослідження невеликого міста Винники - супутника Львова, з часу закінчення Другої світової війни до 90-х років ХХ ст.

На основі вивчення опублікованого та архівного матеріалу, польових обстежень побуту дисертантка простежила рух етносоціальної структури населення міста протягом більш як півстолітнього часу, етнокультурні традиції за умов впливу на них великого міста та поповнення елементами культури інших етносів і субетнічних груп українців, зокрема, переселенців з Холмщини, Надсяння і Лемківщини, що влилися в громаду Винник у 1944 - 1947 рр.

Теоретичне значення дисертації. Виявлені в результаті дослідження етносоціальні та етнокультурні процеси в місті Винники у 40 - 90-х рр. ХХ ст., зроблені на їх основі положення і висновки становлять новий матеріал як для історії та етнографії України в цілому, так і для регіональної історії та етнографічного краєзнавства зокрема.

Практичне значення дисертаційного дослідження. Матеріали можуть використовуватися при підготовці спеціальних та узагальнюючих праць з історії та етнографії України, факультативних курсів з вітчизняної історії, етнографії, народознавства, історії економіки. Прикладне значення має залучення матеріалів дослідження для експозиції і культурно-освітньої роботи історико-краєзнавчого музею м. Винники.

Особистий внесок авторки. Уперше здійснено цілісне дослідження етносоціального та етнокультурного розвитку міста Винники за період від середини 40-х років до 1999-го.

Результати роботи апробовані на засіданнях кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка, на річних звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів історичного факультету ЛНУ (лютий 1998 р., лютий 1999 р. м. Львів), Міжнародній конференції молодих учених “Етнічна історія народів Європи” (квітень 1999 р., м. Київ).

Публікації. Основний зміст та теоретичні узагальнення дисертації відображено в п'яти статтях у збірниках наукових праць, восьми науково-популярних статтях у міській періодичній пресі.

Структура дисертації підпорядкована вирішенню поставленої мети. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, що складаються з восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (185 найменувань), списку респондентів-учасників досліджуваних подій (113 осіб), додатків (14 найменувань, 17 ілюстрацій). Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 200 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

етнокультурний етносоціальний винники населення

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету та основні завдання, методологічні та методичні засади, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи.

Розділ 1 “Література і джерела до історико-етнографічного вивчення міста Винники” присвячено аналізові стану наукового вивчення теми, визначено методику дисертаційного дослідження. Етносоціальний та етнокультурний розвиток саме міста Винники в історико-етнографічній та краєзнавчій літературі висвітлено принагідно. Виняток становить хіба що історико-мемуарний збірник винниківчанина М. Влоха “Винники, Звенигород, Унів та довкільні села”. Збірник тематично охоплює міста і села колишнього Винниківського судового району та деякі села суміжних повітів, пов'язаних з Винниками в одну історичну і природно-географічну цілісність. Книга М. Влоха є популярною працею, сам автор відводить їй роль “додаткового джерельного матеріалу, основи для дальших доповнень”. У рукописному варіанті у фондах Державного архіву Львівської області зберігаються “Нариси історії міста Винники”, короткий виклад яких головно під соціально-політичним поглядом опубліковано в томі “Львовская область”, “Истории городов и сел Украинской ССР”. Ще одну спробу написання історії міста здійснили винниківчани Г. Галич і Д. Наконечний у нарисі “Львівська тютюнова фабрика”, більша частина якого присвячена історії Винник з найдавніших часів. Щоправда, ця книжка не позбавлена деяких неточностей.

Наше історико-етнологічне вивчення м. Винники проводилось у руслі традиції української науки післявоєнного періоду, що приділяла чималу увагу дослідженню побуту й культури населення (праці І. Ф. Симоненка, В. І. Пастущина В. Т. Зінича, М. П. Приходька, С. А. Макарчука, В. А. Маланчук, В. В. Миронова та ін.), окремих поселень сільського типу. Найпомітнішими серед них були монографії і нариси І. Ф. Симоненка, Д. Д. Низового, В. В. Грабовецького, І. С. Гопала, В. Лаби та інших.

Досліджуючи рухливість населення міста Винники, динаміку його національного та соціального складу в тісному зв'язку із зайнятістю, дисертантка використала праці В. І. Наулка, В. В. Онікієнко, В. А. Поповкіна, А. Ф. Загробської, В. П. і С. І. Копчаків, Л. Д. Зінченка, Е. М. Лібанової, І. М. Прибиткової, А. В. Степаненка та інших. При вивченні громадського побуту і традицій сімейного життя критично враховувалися методологічні та методичні засади В. Т. Зінича, О. М. Кравець, О. Ф. Кувеньової, Ю. Г. Гошка, М. Мазюти, М. Г. Стельмаховича та інших етнографів, а при дослідженні політичних та суспільних змін у житті невеликого міста, міграції та етнодемографічних процесів, ролі та місця жінок у громадському та сімейному побуті - досвід польських етнографів Б. Копчунської-Яворської, Б. Беби, Я. Павловської, Г. Муравської та ін.

Власне ж, історіографія міста Винники 40-90-х рр. ХХ ст. є дуже скромною. З огляду на це, дисертацію виконано головним чином на базі різного роду джерел - архівних та опублікованих документів, матеріалів польових досліджень. Авторка опрацювала опубліковані збірники документів і матеріалів про суспільно-політичний, економічний, соціальний розвиток західноукраїнських областей з моменту встановлення радянської влади, зміни в краї від 40-х до 90-х років. Дуже різними за своїм тематичним спектром є архівні джерела, що становлять основну фактологічну частину дослідження. Головно це - матеріали з фондів Державного архіву Львівської області (ДАЛО) та Львівського міського державного архіву (відділу ДАЛО). При висвітленні основних сюжетів дисертації практично всі документи в науковий обіг залучаються вперше. За видовою ознакою серед документів багато звітної господарської і громадської інформації, матеріалів перевірок різних комісій, звітних доповідей, протоколів зборів, заяв службових осіб і жителів міста та інші. Важливе місце в джерельній базі дослідження займають статистичні матеріали, зокрема, підсумки переписів населення та його поточного обліку. Значну частину статистичних даних узято з річної звітної та облікової документації, що зберігається у фондах ДАЛО. З-поміж джерел, що були використані для висвітлення специфіки етносоціального та етнодемографічного розвитку населення міста Винники важливіше місце займають авторські польові етнографічні та етносоціологічні матеріали, зібрані в 1997 - 1999 рр. Особливо багатий масив історико-етнографічної інформації зібрано в процесі інтерв'ювання респондентів. Спираючись на варіанти різних цільових запитальників попередніх дослідників, дисертантка розробила варіант анкети-запитальника найбільш достосованого до явищ народної культури і побуту міста Винники. Серед 113 респондентів більшість становлять люди старшого покоління, корінні і ті, що прибули з інших місцевостей жителі міста, українці, росіяни, поляки та інші. Поряд з методом інтерв'ювання, дисертантка також користувалася методом безпосереднього спостереження та всебічного вивчення багатогранного життя мешканців містечка. Завдяки саме польовим обстеженням зібрано велику інформацію про громадське життя і побут жителів міста, їх соціальну активність, сімейний побут, житлові умови, відзначення свят і обрядів та ін.

У дисертації використано матеріали періодичної преси. Насамперед різноманітного характеру інформацію про життя Винник протягом досліджуваного періоду містить місцева періодика, зокрема, газети Винниківського райвиконкому і райкому Компартії України “Радянське життя” (1945 - 1959 рр.) та Винниківської МТС “Сталінець” (1952 - 1953 рр). У полі наукового зацікавлення перебувала й обласна періодика (газети “Вільна Україна”, “Львовская правда”). Багато фактів і подій із життя міста 90-х років знайшли відображення в органі Винниківської міської Ради “Винниківському віснику” (засн. 1991 р.). В останні роки часто з'являються матеріали про Винники і винниківчан на сторінках обласної та міської преси, у газетах “Високий замок”, “Експрес”, “Ратуша”.

Достовірність фактологічного матеріалу, почерпнутого з архівних фондів і періодики, дисертантка в більшості випадків звіряла з реальним станом справ у місті та з інформацією, одержаною від респондентів -мешканців міста.

Розділ 2 “Соціально-економічні, етнодемографічні та етнокультурні зміни у місті в умовах переходу від війни до миру (1944 - 1945)” складається з двох підрозділів, у яких авторка намагалася відстежити всі аспекти змін, що в той час відбулися в місті. Перед висвітленням основних питань розділу зроблено спробу охарактеризувати стан промисловості та сільського господарства, соціальної сфери міста до моменту встановлення радянської влади.

У підрозділі 2.1 розкрито вплив радянізації західних областей України на соціально-економічний розвиток міста. Одразу ж після вигнання німецько-фашистських окупантів, у середині 40-х років, невелике місто Винники - супутник великого міста Львова зазнало глибоких соціально-демографічних змін, викликаних насамперед переселенням жителів польської національності в Польщу та поселенням у місті й районі українських переселенців з українських земель Надсяння, Холмщини, Лемківщини, що відійшли до Польщі в результаті відомої українсько-польської угоди про обмін населенням від 9 вересня 1944 р. Упродовж 1944 - 1947 рр. у Винники на постійне місце проживання прибуло 2739 виселених українців. Значний вплив на етносоціальну та етнокультурну ситуацію в місті робило також організоване скерування в західні області УРСР значної кількості функціонерів владних структур та спеціалістів і кваліфікованих робітників народного господарства зі східних областей України, з Росії та союзних республік колишнього СРСР. Станом на 1945 рік ті, що прибули зі сходу, становили близько 18 % у населенні міста. Новоприбулі групи людей відіграли дуже суттєву роль в організації і розширенні в місті промислового виробництва та сільськогосподарських колективних господарств і поряд з корінним населенням зробили свій внесок у відбудову і розширення економіки, житлового фонду, закладів соціально-культурної сфери.

У підрозділі 2.2 проаналізовано суспільно-політичне та етнокультурне життя Винник у перші повоєнні роки. На основі проведених досліджень дисертантка робить висновки, що у сфері громадського побуту і народної духовної культури зазначеного періоду простежувалися відмінні риси і традиції в різних за територіальним і національним походженням груп людей. Виразно виступала певна ізольованість побутових зв'язків згаданих груп людей, у тому числі при відзначенні свят та сімейно-побутових подій. Заходи радянської влади, спрямовані на розвиток економіки, освіти, налагодження роботи закладів соціальної сфери позитивно позначилися на поліпшенні умов життя людей, підвищенні освітнього рівня молоді, соціальній структурі і призводили до етносоціальної консолідації громадян міста. До 1945-го всі діти віком до 14 років були охоплені шкільною освітою. Разом з тим, політичні репресії радянської влади, командне насадження атеїзму і наступ на свободу релігійного життя людей “душили” громадське життя і думку, надавали їм формального характеру, перманентної штучності.

Розділ 3 “Соціально-економічне та етнокультурне життя населення в другій половині 40 - 50-х роках” присвячено розвиткові економіки міста, формуванню професійно-галузевої зайнятості населення, висвітленню форм громадського та сімейного побуту з увагою до його особливостей у різних за положенням груп населення.

Матеріали підрозділу 3.1 показують, що в другій половині 40 - 50-х років розвиток економіки міста мав постійну тенденцію до розширення, досить динамічно зростала кількість зайнятих у промисловості, збільшувались обсяги виробництва продукції на тютюновій та швейній фабриках, цвяховому та цегельному заводах, райпромкомбінаті й артілях. Так, наприклад, 1944 року на швейній фабриці працювало 34 особи, 1953-го їх кількість зросла до 284; виробництво на тютюновій фабриці у 1945 р. забезпечувало 250 інженерно-технічних працівників і службовців, у 1953-му кількість працюючих на фабриці досягла 826 осіб. Зростання зайнятості у сфері промисловості позитивно позначалося на динаміці народонаселення міста, що вже 1957 року перевищило 5200 чол. Відносна частка зайнятих у промисловості досягла приблизно половини всіх працюючих. Іншими сферами зайнятості і доходів населення міста були заклади освіти, охорони здоров'я, культури, соціального забезпечення. Близько 600 винниківчан працювали на підприємствах Львова, частина жителів трудилася в колгоспах. Певне піднесення економіки міста призвело до зростання доходів населення, позначилося на його побуті, сімейних відносинах, кількісному складі й структурі сім'ї.

У підрозділі 3.2 авторка зосередила увагу на сімейному побуті винниківчан, зробила спробу проаналізувати кількісний склад та структуру винниківських сімей. Великі сім'ї, у тому числі так званого братського типу, в яких спільно проживали подружні пари горизонтальної родинної близькості, по суті, не мали місця, але досить поширеними були трипоколінні сім'ї з двома подружніми парами вертикальної родинної близькості. Останні мали постійну тенденцію до поділу на сім'ї батьків і молодшої подружньої пари зі своїми неодруженими дітьми. Дисертантка простежила динаміку середнього кількісного складу сімей упродовж усього досліджуваного періоду, яка мала постійну тенденцію до зменшення: від 6,5 чол. у 1950-х роках до 5,8 - у 1970-х, 4,5 - у 1980-х до 3,4 - у 1990-х роках.

У підрозділі 3.3 узагальнюються відомості писемних та польових джерел щодо сімейної звичаєвості та обрядовості винниківчан.

У звичаях і обрядах, що супроводжували родинне життя, зберігалося багато елементів української традиційної обрядовості, пов'язаної зі шлюбом, народженням дитини та похоронами. Заходи радянської влади, що прийшли на зміну традиційним сімейним звичаям і обрядам, штучно створеною т. зв. радянською обрядовістю більш широко захопили проведення шлюбів, менше - хрещення дітей і майже зовсім не приймалися при проведенні похорону. Наприклад, серед опитаних у ході польових досліджень у 50 - 60-х роках брали церковний шлюб 30 %, здійснювали хрещення дітей за релігійним обрядом - 90 %, релігійний обряд похорону проводили майже 95 % усіх опитаних. Як переважно нові побутові явища з'явилися відзначення днів народження, одержання державних нагород, подій, пов'язаних із закінченням школи, вузу та ін.

Розділ 4 “Соціально-економічне життя та розвиток етнокультурних традицій у 60 - 90-х рр.” відображає зміни, що відбулися в соціально-економічному розвитку міста у 60 - 90-х роках. Проаналізовано стан комунального господарства міста та житлових умов населення. Досліджено вплив соціально-економічних факторів на еволюцію громадського побуту та сімейних відносин.

У підрозділі 4.1 проаналізовано динаміку чисельності населення та соціально-економічний розвиток міста. За період між 1956 і 1996 роками кількість населення Винник зросла у 2,1 раза. Проте високого показника загального зростання чисельності мешканців Винник досягнуто не так за рахунок природного приросту, як завдяки механічному приросту.

Певні зміни відбулися в національній структурі населення. Жителі неукраїнської національності, зокрема, росіяни та поляки підпадали природній асиміляції, що виявлялося не тільки в поширенні серед них української мови, а й у скороченні їх чисельності.

В умовах переходу до ринкової моделі економічного життя суспільства досить гостро постала проблема трудової зайнятості населення. У 90-х роках у Винниках її впроваджували 43 суб'єкти приватної підприємницької діяльності та 48 підприємств, установ і організацій державного чи громадського підпорядкування.

Основною сферою зайнятості й одержання доходів переважної частини міського населення є участь у державному та приватному секторах промисловості і торгівлі, транспорту і зв'язку, в управлінні та соціально-культурній сфері та освіті.

У підрозділі 4.2 подано характеристику комунального господарства міста в різних умовах його розвитку. В час, коли Винники були районним центром, увага до розвитку комунальних служб міста була більшою. Проте і тоді вона часто обмежувалась “косметичним” ремонтом житлових будинків й огорож, прибиранням вулиць, очищенням канав. Значну увагу комунальні служби міста приділяли забезпеченню громадян газом. 1957 року завершилася газифікація міста, в якій комунальні служби відігравали важливу роль. Кількість газифікованих квартир 1960 року порівняно з 1957-м збільшилась у шість разів. На кінець 60-х комунальний комбінат розпочав будівництво водопроводу, яке закінчено 1974 р.

Місто розбудовувалося, і єдина комунальна служба міста - ЖЕК № 509 не могла достатньою мірою забезпечити чистоту і благоустрій.

На сучасному етапі стан комунальних служб міста поліпшився. Цьому сприяла їх значна реорганізація. 1994 року були створені малі державні комунальні підприємства “Благоустрій” і “Саночистка”, які взяли на себе впорядкування території міста і справляються з цим завданням відносно успішно.

У підрозділі 4.3 аналізується еволюція форм і змісту громадського життя та сімейно-побутових відносин. На формування громадського побуту впливала не лише зміна соціально-економічних умов життя населення міста, а й ті зміни політичного та економічного характеру, що захоплювали всю Україну.

Однак місцеві традиції, зумовлені переважно українським складом населення, відносно високою його національною свідомістю, релігійністю та формами використання вільного часу в просвітніх, культурних, спортивних, релігійних товариствах, продовжували зберігати свою специфіку, залишалися консервативними. У громадському житті міста постійно відігравали важливу роль винниківські колективи художньої самодіяльності.Наприкінці 80-х років, у період національно-культурного відродження у Винниках з числа його мешканців було створено Товариство української мови ім. Т. Шевченка “Просвіта”, культурно-просвітнє молодіжне товариство “Спадщина”, Союз українок та осередок Народного Руху України. Спільними зусиллями цих товариств було проведено ряд важливих заходів, спрямованих на відродження і збереження історико-культурної спадщини, її популяризацію. Зокрема, товариство “Спадщина” прилучилося до створення Винниківського історико-краєзнавчого музею.

Анкетні опитування стверджують майже закономірну тенденцію: із підвищенням соціально-професійного статусу особи зростають її мистецькі запити й уподобання.

Постійним чинником збереження народом етнокультурних традицій виступає сім'я. В її середовищі проходить прилучення дітей до материнської мови, передаються традиційні національні цінності сімейних відносин, пошанування батьків, демократичного ставлення до жінки, родинної відповідальності за виховання дітей, побожності, народної історичної пам'яті про боротьбу із зовнішніми ворогами за національну волю. За своєю структурою сім'я останніх десятиріч у Винниках є малою, переважно двопоколінною, хоч нерідкими є й сім'ї з трьох поколінь родинної близькості по вертикалі. Тенденція до поділу трипоколінних сімей залишається. Наприкінці 90-х років у Винниках проживало 5926 сімей. Середній склад винниківської сім'ї - 3,4 чол.

Важливим аспектом сімейного життя є родинні зв'язки, які грунтуються на спільності походження, шлюбі, кумівстві і вважаються цінністю сімейного та громадського побуту. У цілому сімейні свята, звичаї та обряди винниківчан становлять вагомий підрозділ традиційно-побутової культури всього українського народу і потребують відновлення та повернення в практику, наповнення їх новим змістом.

Результати проведеного дослідження є підставами для загальних висновків:

У післявоєнний час демографічні, соціально-економічні та етнокультурні процеси у Винниках проходили під впливом різних факторів, зокрема, виїзду мешканців польської, єврейської та частково української національностей відповідно до угоди між урядом УРСР та ПКНВ від 9 вересня 1944 р. до Польщі, високого природного приросту, а також прибуття спеціалістів різних галузей народного господарства зі східних областей УРСР, РРФСР та інших союзних республік колишнього СРСР, поселення в місті значних груп переселенців з Надсяння, Холмщини, Лемківщини, що відійшли до складу Польщі. У цілому це зумовило збільшення чисельності та відносної частки українців і появи значної групи росіян в етнічному складі населення міста. У числі тих українців, що прибули зі східних областей, у мовному аспекті було багато зрусифікованих.

Природний та механічний приріст населення в різні періоди був неоднаковим і мав свої особливості. У цілому чисельність населення міста за 1956 - 1996 роки збільшилась у 2,1 раза.

У тісному зв'язку з динамікою національного складу та зміною місця проживання людей перебували зміни в соціальній структурі громади міста. Цьому сприяло розширення промислового виробництва, створення деяких нових галузей промисловості. За період з другої половини 50-х до 80-х рр. місто сформувалося як поселення з переважаючим значенням промислових функцій. На кінець 80-х у Винниках діяло близько 50 різних за специфікою своєї діяльності державних підприємств і організацій.

Виробничі колективи Винник формувалися переважно з мешканців міста, хоча певну частку працюючих становили й жителі Львова та навколишніх сіл.

Формування ринкової економічної системи зумовило виникнення приватної торгівлі, якою зайнялося багато жителів міста, що дозволило пом'якшити наслідки безробіття, але не суттєво. У 90-х рр. набрали тенденції до розширення підсобні заняття (городництво, тваринництво, пасічництво), які давали допоміжні доходи до сімейного бюджету поряд з основними доходами від участі населення в державному і приватному секторах економіки.

Національна структура населення м. Винники зазнала змін також у силу асиміляційних процесів, яким підпадали росіяни і поляки, представники інших національностей. У 90-х рр. у складі населення міста українці становили 78 %, кількість росіян скоротилася до 12 %, поляків - до 6 %. Решта 4 % припадало на представників інших національностей.

У сімейному побуті корінних винниківчан у 50 - 60-х роках поширеними були багатопоколінні (трипоколінні) сім'ї родинної близкості подружніх пар по вертикалі. У наступні 70 - 80-ті роки у Винниках відчутно збільшувалося число дво- та однопоколінних сімей, що творилися після розподілу багатопоколінних та у зв'язку зі створенням нових сімей із числа прибулого населення молодого віку.

У певних елементах традиційної обрядовості, у земляцьких зв'язках, у декорі інтер'єру жител та інших виявах зберігаються специфічні регіональні та національні особливості некорінного населення міста.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Комаринська З. М. Еволюція релігійних відносин у системі розвитку соціальної політики регіону (на прикладі м. Винники) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Соціальні аспекти регіональної політики. Щорічник наукових праць Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів, 1999. - Вип. 9. - С. 437 - 443.

2. Комаринська З. М. Економічні чинники в еволюції зайнятості населення м. Винники у другій половині ХХ ст. // Промислово-фінансові групи в Україні // Вісник Державного університету “Львівська політехніка”. - Львів, 1998. - № 328. - С. 175 - 177.

3. Комаринська З. Зміни в етнічному складі населення Львівщини в результаті угоди про обмін населенням у 1944 р. (на прикладі м. Винники) // Вісник Львівського університету. Серія: Міжнародні відносини. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 1999. - Вип. 1. - С. 112 - 115.

4. Комаринська З. Соціальна адаптація переселенців з Польщі у громаду м. Винники // Наукові зошити історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. - Львів: ЛДУ імені Івана Франка, 1999. - Вип. 2. - С. 30 - 32.

5. Комаринська З. Соціальна та етнокультурна адаптація некорінного населення Винник у громаду міста у другій половині ХХ ст. // Етнічна історія народів Європи. Традиційна етнічна культура слов'ян: Збірник наукових праць. - К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 1999. - С. 61 - 64.



АНОТАЦІЯ

Комаринська З.М. Етносоціальний розвиток міста Винники з часу Другої світової війни до наших днів (1944 - 1999). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.05. - етнологія. - Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України. - Львів, 2000.

У дисертації на основі аналізу й узагальнення досягнень української етнографічної науки, архівних пошуків та польових досліджень уперше комплексно проаналізовано особливості етносоціального та етнокультурного розвитку м. Винники у другій половині ХХ ст., динаміку загальної чисельності населення міста, його соціальну і національну структуру, вивчено характер і специфіку господарського розвитку та пов'язаних з цим особливостей зайнятості, професійного та освітнього складу населення, умови і характер сімейного життя, тенденції сімейної звичаєвої обрядовості в контексті поєднання і конфліктності в ній традиційних та новаційних елементів, а також особливостей громадського побуту міста.

Ключові слова: населення міста Винники, етносоціальний та етнокультурний розвиток, громадський і сімейний побут, побутові традиції й звичаї.



АННОТАЦИЯ

Комаринская З. М. Этносоциальное развитие города Винники с времен Второй мировой войны до наших дней (1944 - 1999). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.05. - этнология. - Институт украиноведения имени Ивана Крыпьякевича НАН Украины. - Львов, 2000.

В диссертации на основании анализа и обобщения достижений украинской этнографической науки в изучении этносоциальных процессов в Украине в 40 - 90-х гг., проведенных архивных поисков и полевых исследований впервые комплексно проанализированы особенности этносоциального и этнокультурного развития г. Винники во второй половине ХХ века. В работе исследуется динамика общей численности населения города, его социальная и национальная структура, изучен характер и специфика хозяйственного развития и связанные с этим особенности занятости, профессиональный и образовательный уровень населения. Диссертация содержит описание условий и характера семейной жизни, тенденций в развитии семейной обрядности в контексте сочетания и конфликтности в ней традиционных и новаторских элементов, а также особенностей общественного быта города.

Ключевые слова: население города Винники, этносоциальное и этнокультурное развитие, общественный и семейный быт, бытовые традиции и обряды.



ANNOTATION

Komarynska Z.M. Ethnic and sociological development of the town of Vinnyky since World War II till present time (1944 - 1999). - Manuscript.

Dissertation for the Scientific Degree of the Candidate of Historical Sciences, specialization 07.00.05. - ethnology. - The institute of Ukrainian studies named after Ivan Krypyakevych of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Lviv, 2000.

Based on the analysis and summary of the Ukrainian ethnography achievements in the sphere of studying ethnic and sociological processes in Ukraine in the 40-90ies of the XX century, carried out archives search and field research dissertation provides the first complex analysis of the peculiarities of ethnic and sociological and ethnic and cultural development of the town of Vinnyky in the second half of the XX century. The dynamics of the general number of the town population, its social and national structure are presented in the research. The nature and peculiarities of industrial development and also related to it peculiarities of employment, professional and educational structure of the population are studied. Dissertation contains examination of conditions and the character of family life, tendencies in the development of family traditional customs in the context of the combination and controvercity of traditional and innovative elements and also the peculiarities of social habits of the town.

Considerable place in the research is devoted to the formation and movement of the national and sub-ethnical population components under the influence of the following factors: Poles departure and partial Jews departure to Poland in 1944 - 1946, arrival of significant groups of Ukrainians from Nadsyannya, Lemkivshchyna and Holmshchyna in 1944 - 1947, arrival of Ukrainians from the Eastern regions of Ukraine, Russians and others from other republics of the Soviet Union in the 40 - 50ies, expansion of industrial production which also involved the considerable number of neighboring rural population. The movement of the town population social structure is also studied within the above mentioned period. The forms of social habits which considerably depended on Soviet official bodies of power are studied.

The attention is emphasized on the process of the transformation of cultural and social life traditions in the sphere of material and in particular housing conditions of social life in the town. Considerable changes in the forms and the structure of families and family life took place under the influence of social and political factors. Predominating factors are small two-generation families, that consist of parents and children. Also three-generation families are quite widely spread, they consist of two couples of vertical relativity.

Significant place in the dissertation is devoted to the characteristics and the analysis of those social and political processes, that took place in the town of Vinnyky in the 90ies, under the conditions of independent Ukraine. The population national structure of the town of Vinnyky has changed because of assimilation processes, subject to which were Russians and Poles, representatives of other nationalities. The formation of market economic system has given rise to private trade, in which many citizens are engaged in. It allowed to soften the consequences of unemployment, however not substantially.

It is justified that specific regional and national peculiarities of non-native town population are preserved in certain elements of traditions and customs, in relations, in decorations of houses and in other components.

Key words: population of the town of Vinnyky, ethnic and social and ethnic and cultural development, civil and family habits, family traditions and customs.

Размещено на Allbest.ru

...