Обрядові аспекти народної лікувальної практики слов’янського населення Південно-Західної України

4. Аналіз матеріалів показує, що серед досліджуваних етнічних груп населення регіону побутувало стале усвідомлення необхідності існування особи, яка володіла спеціальними знаннями щодо лікування. Медичні знання відносилися до сакральних, тобто не були загальновживаними та відомими, володіння такими знаннями вважалось взагалі небезпечним, передавались вони вибраним особам. Дисертаційні матеріали дають підставу класифікувати знахаря як людину, яка володіла не тільки практичними навичками в галузі медицини, а й сакральними знаннями. Звідси випливає особливий статус цієї людини у традиційному суспільстві (як й інших маргінальних осіб, що володіли особливими, сакральними знаннями - ковалів, мельників, гончарів тощо): їх боялись та поважали одночасно. Саме з цими людьми пов'язане побутування в суспільстві лікувальних обрядів: вони зберігали та передавали знання з цієї галузі традиційної культури своїм нащадкам. Відзначимо, що в конкретних етнічних середовищах знахарі були представниками інших етнічних груп.

Серед верств народних цілителів відбулися певні трансформації. Це пов'язано поліпшенням медичного обслуговування, ідеологічними змінами у суспільстві, процесами урбанізації. Дисертаційні матеріали ілюструють, що наслідком цих процесів стало зникнення такого прошарку серед знахарів як баби-повитухи, та часткове зникнення костоправів. Відбулася десакралізація спеціальних медичних знань, що привело до зменшення кількості жінок, які займались лікарською практикою (баб), порушення традиції щодо родинного спадкоємства та часткового переходу цих знань до побутової практики.

5. Проведені структурно-функціональні дослідження засвідчують, що в лікувальних обрядах слов'янського населення Південно-Західного регіону України закарбовані елементи про давні світоглядні уявлення своїх предків, знання з народної медицини. Разом з тим на них позначилися трансформаційні процеси, а також зміна суспільно-політичних реалій.

6. Порівняльний аналіз семантичного наповнення лікувальних обрядів, зроблений за допомогою типологічних таблиць, показав, що основні їх компоненти (речові, дійові, вербальні символи) в багатьох випадках є синонімічними і можуть взаємозамінюватись. В регіоні простежується зниження попиту на проведення обрядових дій, що привело до зменшення акціональних компонентів, в той час, як текст, необхідний для лікування, зберігається та знахарі обов'язково намагаються його прочитати. Необхідність використання дій, що супроводжують замовляння, в деяких випадках не усвідомлюється. Акціональні та вербальні форми поляризуються.

7. Встановлено, що при проведенні лікувальних обрядів виконавці чітко дотримувались певних умов - важливими були час та місце їх проведення. Серед речей, які найчастіше використовувались, були непочата та наговорена вода, вогонь, дим, земля, свячені трави, речі з характеристиками колючий та ріжучий, чорного та червоного кольорів.

8. В результаті дослідження з'ясовано, що серед численних прийомів дійової символіки в регіоні переважають наступні: 1) повертання до початкового стану (нове народження, звільнення від хвороби “навпаки”); 2) відсилка хвороби до винуватця; 3) прохання про здоров'я, адресовані потойбічному світу; 4) знищення хвороби (спалювання, змивання, передавання, закопування, обрядове поховання, відокремлення від людини, розчленування, залякування, обмірювання, задобрювання чи годування, введення в оману чи приниження, захрещування). Іноді спостерігається використання багатьох з них в одному лікувальному ритуалі.

9. Як показують польові матеріали, в методах лікування можна простежити певні етнічні особливості. Так, наприклад, у болгар не виявлено гендерних аспектів щодо лікування, що відображається й в ритуальній практиці; у росіян при лікуванні одним з найважливіших місць була лазня, в той час, як українці лікували в печі чи біля неї, болгари виключно біля печі (згодом болгари запозичили методи лікування у українців); болгари при лікуванні багатьох хвороб використовують такій спосіб як вимірювання хворого, в той час як серед українців та росіян цей спосіб вже практично вийшов з вжитку.

10. Аналіз джерел показав, що проживання в багатоетнічному регіоні сприяло розмиванню деяких елементів етнокультур, що відобразилось й на лікувальній обрядовій практиці. Так, найбільш “рухомою” частиною лікувального обряду стали замовляння чи окремі їх частини. Деякі ритуальні дії також переходили у вжиток до інших народів, що проживають на зазначеній території. Наприклад, нехарактерний взагалі для болгар звичай лікування уроків перейшов до них від росіян та українців; відбулося уподібнення деяких лікувальних обрядових комплексів характерних для українців, росіян та болгар (лікування уроків, переляку) - вони проводяться однаковими методами з ідентичним речовим наповненням. У результаті аналізу матеріалів також встановлено, що характерним процесом для регіону є поступове згасання, нерівномірне збереження забобонних магічних обрядів, а інтенсивна трансформація народної культури та утвердження урбаністичних тенденцій, характерних для останніх десятиріч, спричинили виникнення інноваційних явищ.

ЗМІСТ І ГОЛОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. К вопросу о народной педиатрии: на полевых материалах Юго-Западной Украины // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження. - Одеса, 2000. - С.387-392.

2. Основні формули замовлянь в медичній обрядовій практиці: за матеріалами українського та російського населення Одещини // Записки історичного факультету. - Вип.11. - Одеса, 2001.-С.206-214.

3. Етнографічні джерела з народної медицини Півдня України кінця XIX-XX століть // Записки історичного факультету. - Вип.12. - Одеса, 2002.-С.132-141.

4. Профілактика захворювань у традиційній культурі східнослов'янського населення Одещини // Буковинський історико-етнографічний вісник. - Вип. 3. - Чернівці, 2001.- С. 96-97.

5. Традиційні уявлення про уроки слов'янського населення Південно-Західної України // Народознавчі зошити. - 2001. - №3 (39). - С.508-511.

6. Уявлення про пошесні хвороби: за матеріалами східнослов'янського населення Півдня України // Археологія та етнологія Східної Европи: матеріали і дослідження. - Вип. 3. - Одеса, 2002.-С.315-316.

7. Материалы по народной медицине украинцев и болгар Юго-Западной Украины первой половины XX века // Національні та етносоціальні процеси в Україні - Чернівці, 1997. - С.162-164.

8. Деякі аспекти функціонування медичного ритуалу: на матеріалах слов'янського населення Півдня України // Славянскі свет: міжэтнічныя адносіны на мяжы трэцяга тысячагоддзя - Брэст, 2002. - С.48-52.

9. Побут та культура населення Степової України: програма для збору польового етнографічного матеріалу. - Вип.1. - Одеса, 2000.- 66с. (спільно з О.А. Прігаріним, Т.А. Агафоновою, Т.В. Тхоржевською, Н.О. Петровою, Г.М. Захарченко, О.І. Ганчевим, І.М. Ніколіною; розділ за темою дисертації - автор).

Размещено на Allbest.ru