Франція: країна, люди, традиції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Географічне положення, площа, рельєф

Велика частина Франції розташована в Західній Європі, її материкова частина на півночі межує з Бельгією, на північному сході - з Люксембургом і Німеччиною, на сході - зі Швейцарією, на південному сході - з Монако і Італією, на південному заході - з Іспанією і Андоррою. Францію омивають чотири водних простору (Ла-Манш, Атлантичний океан і Середземне море). На заході і півночі територія країни омивається Атлантичним океаном (Біскайською затокою і протокою Ла-Манш), на півдні - Середземним морем (Ліонським затокою і Лигурийским морем). Протяжність морських кордонів становить 5500 кілометрів. Франція є найбільшою по території країною Західної Європи: вона займає майже одну п'яту частину території Європейського Союзу, має великі морські простори (ексклюзивна економічна зона простягається на території в 11 млн. кв. Км).

Також до складу держави входять острів Корсика в Середземному морі і понад двадцять заморських департаментів і залежних територій. Загальна площа країни становить 550 тис. км (643,4 тис. км разом із заморськими територіями та департаментами).

Площа: континентальної Франції 535285 кв. км., Корсики 8680 кв. км., заморських регіонів 88868 кв. км., в сумі площа французької держави становить 632834 кв. км.; крім того, площа заморських спільнот і Нової Каледонії 22855 кв. км.

На півночі і на заході країни розташовані рівнинні території і низькогір'я. Рівнини становлять 2 / 3 загальної території. Основними гірськими масивами є: Альпи, Піренеї, Юра, Арденни, Центральний масив і Вогези. Паризький басейн знаходиться в оточенні Арморіканскій масиву, Центрального масиву, Вогезов і Арденн. Навколо Парижа розташована система концентричних уступів гряд, розділених вузькими смугами рівнин. Гаронская низовина, розташована на південно-заході Франції біля підніжжя Піренеїв, - рівнинний район з родючими грунтами. Ланди, трикутний клиновидний ділянка на південний захід від нижньої течії Гаронни, відрізняються менш родючими грунтами і засаджені хвойними лісами. Грабен Рони і Сони в південно-східній Франції утворює вузький прохід між Альпами на сході і Центральним Французьким масивом на заході. Він складається з ряду невеликих западин, розділених сильно розчленованими піднятими ділянками.

У центральних районах і на сході - середньовисотні гори (Центральний масив, Вогези, Юра). Центральний масив, розташований між басейнами річок Луари, Гаронни і Рони, являє собою найбільший масив, що виник в результаті руйнування стародавніх герцинських гір. Подібно іншим стародавнім гірським областям Франції, він піднявся в альпійську епоху, при цьому більш м'які породи в Альпах були зім'яті в складки, а щільні породи масиву розбиті тріщинами і розломами. За таким порушеним зонам піднімалися глибинні розплавлені породи, що супроводжувалося вулканічними виверженнями. У сучасну епоху ці вулкани втратили свою активність. Тим не менш, на поверхні масиву збереглося багато вимерлих вулканів та інших вулканічних форм рельєфу. Вогези, що відокремлюють родючу долину Рейну в Ельзасі від решти частини Франції, досягають завширшки всього 40 км. Згладжені і залісені поверхні цих гір височать над глибокими долинами. Подібний ландшафт переважає на півночі країни в Арденнах. Гори Юра, уздовж яких проходить кордон з Швейцарією, розташовані між Женевою і Базелем. Вони мають складчасте будова, складені вапняками, нижчі і менш розчленовані порівняно з Альпами, проте сформувалися в ту ж епоху і мають тісний зв'язок з геологічну Альпами.

На південно-заході, уздовж кордону з Іспанією, тягнеться гірський ланцюг Піренеїв. У льодовикову епоху Піренеї не піддавалися потужному заледенінню. Там немає великих льодовиків і озер, мальовничих долин і зубчастих гребенів, характерних для Альп. Через значну висоти і важко доступність перевалів зв'язку між Іспанією і Францією дуже обмежені.

На південно-сході Альпи частково утворюють кордон Франції з Італією і Швейцарією (до Женевського озера) і трохи тягнуться в межі південно-східної Франції аж до Рони. У високих горах річки виробили глибокі долини, а льодовики, що займали ці долини в льодовикову епоху, розширили й поглибили їх. Тут же знаходиться найвища точка Франції - найвища гора Західної Європи - гора Монблан, 4807 м.

1.1 Клімат

Клімат на європейській території Франції помірно морський, переходить на сході в помірно-континентальний, а на південному узбережжі в субтропічний. Всього можна виділити три типи клімату: океанічний (на заході), середземноморський (на півдні), континентальний (в центрі і на сході). Літо досить спекотне та сухе - середня температура в липні досягає + 23-25 градусів, у той час як для зимових місяців характерні дощі при температурі повітря +7-8 С [3].

Основна частка опадів припадає на період з січня по квітень, а їх загальна кількість коливається в межах 600-1000 мм. На західних схилах гір цей показник може досягати позначки в більш ніж 2000 мм.

Рекомендований час поїздки. Париж однаково гарний у будь-який час року. У липні - серпні місто порожніє: у Франції сезон відпусток. Взимку досить сиро, хоча сніг випадає рідко. Темніє рано, але можна проводити час у музеях, ресторанах, магазинах. Туристів менше, і це зручно. Для відпочинку на Середземноморському узбережжі краще літо і початок осені. Сезон на гірськолижних курортах можна починати з грудня. Сніговий покрив зберігається до середини травня.

1.2 Водні ресурси

Всі річки Франції, за винятком деяких заморських територій, відносяться до басейну Атлантичного океану, і в більшості своїй беруть початок в Центральному масиві, Альпах та Піренеях. Найбільші водні артерії країни:

* Сена (775 км) - рівнинна річка, яка утворює широко розгалужену систему з великими правими притоками Марной і Уазой, і лівою притокою Іонної. Сена дренує Паризький басейн і впадає в Атлантичний океан у Гавра. Вона відрізняється рівномірним розподілом стоку протягом року, що сприяє судноплавству, і сполучена каналами з іншими річками.

* Гаронна (650 км) бере свій початок в іспанських Піренеях, протікає через Тулузу і Бордо, при впадінні в океан утворює великий естуарій - Жиронда. Основні притоки: Тарн, Ло і Дордонь.

* Рона (812 км) - сама повноводна ріка Франції, починається в Швейцарських Альпах з Ронського льодовика, протікає через Женевське озеро. Близько Ліона в неї впадає річка Сона. Інші великі притоки - Дюранс і Ізер. Рона відрізняється швидким турбулентним плином і має великий гідроенергетичний потенціал. На цій річці споруджено ряд гідроелектростанцій.

* Луара (1020 км) - найдовша річка Франції, починається в Центральному масиві. Приймає безліч приток, основні з яких - Альє, Шер, Ендр і Вьенна. Луара бере початок в Центральному Французькому масиві, перетинає південну частину Паризького басейну і впадає в Атлантичний океан у Нанта.

Система каналів сполучає між собою основні річки країни, включаючи Рейн, за якою частково проходить східний кордон країни і яка є одним з найважливіших внутрішніх шляхів сполучення в Європі.

1.3 Рослинний і тваринний світ

У Франції збереглися лише незначні залишки колись величних лісів, які покривали рівнини і низькі гори. В наш час більша частина рівнин розорана, а лісам залишені території з біднішими ґрунтами. Однак уздовж доріг та каналів зазвичай тягнуться лісові посадки, що особливо типові для ландшафтів Бокаж (bocage) Нормандії та Бретані. В горах поблизу снігової лінії поширені оголені скельні субстрати з мохів та лишайників. Далі вниз по схилах, але вище верхньої межі лісу альпійські луки використовуються для випасу овець і великої рогатої худоби. Нижче верхньої межі лісу вищий пояс представлений хвойними лісами з сосни, модрини, ялиці і ялинки, біля самої межі їх зростання гальмується, і переважає криволісся, але з пониженням висоти дерева стають вищі і стрункіші. Хвойні ліси змінюються широколистяними з дуба, бука і каштана.

Найсвоєрідніша рослинність середземноморського узбережжя, де можуть рости лише рослини, що переносять тривалу літню посуху. Замість лісів тут ростуть ізольовані невисокі дерева і чагарники, між якими зустрічаються виходи корінних порід. Найхарактерніші дерева -- оливкове дерево, корковий дуб і алепська сосна.

Тваринний світ Франції сильно збіднів під впливом господарської діяльності людини. Проте тут дика фауна збереглася краще, ніж у сусідніх країнах. Зустрічаються середньоєвропейські, середземноморські та альпійські види тварин, особливо багато їх у заповідниках і національних парках. Наприклад, у Західно-Піренейському парку мешкають бурі ведмеді і скельниці, в Національному парку Вануаз у Савойї -- кам'яні кози.

З хижих ссавців на території Франції поширені лисиця, борсук, видра, а на півдні -- генета. З гризунів характерні вивірки, щурі та миші. У південних районах багато кажанів. Місцями збереглися зайці, а з копитних в окремих великих лісових масивах зустрічаються олень благородний, сарна європейська, свиня дика і бобер європейський. На о. Корсика в горах водяться муфлони, або дикі барани (від яких, ймовірно, походять домашні вівці).

Дуже багатий і різноманітний світ птахів. Наприклад, у Піренеях, рухаючись від передгір'я до вершин, можна послідовно спостерігати такі види: весняний вівчарик (Phylloscopus trochilus), снігур, пискуха, лучна трав'янка, дрізд співочий, глухар, жовтобровий вівчарик, вальдшнеп, червонокрилий стінолаз, білодзьобий дрізд, альпійська галка, сіра та тундряна куріпка та альпійський в'юрок. З птахів, що харчуються падлом, виділяються бородань, білоголовий сип і стерв'ятники. У горах Франції збереглися великі пернаті хижаки, зокрема орли та орлани. Виключно великою кількістю водоплавних та інших птахів відрізняється район Камарг в дельті Рони.

2. Населення, столиця, великі міста

Станом на 2010 рік у Франції проживає 62,8 млн. осіб, ще 2 млн. проживають у заморських департаментах країни. За цим показником країна посідає 21-е місце в світі. Середня щільність населення Франції 110 осіб на 1 км², це значно менше, ніж у її північно-східних країн-сусідів.

Межа внутрішніх відмінностей проходить по лінії Гавр -- Марсель: на схід від цієї умовної лінії густота населення більша, на захід -- менша. Найбільш густо заселені промислові райони на півночі Франції (до 300-500 осіб на 1 км²), Фландрії, в басейні Сени, долинах Рейну і його приток, Рони і Ґаронни, на узбережжі Бретані і Провансу; найменше - гірські райони Альп і Піренеїв (менше 10 осіб на 1 км²), на Центральному Масиві - до 20 осіб на км².

Парижу понад 2 тисячі років. Місто розташоване на річці Сені, біля впадіння у неї приток Марни та Уази. У 1 ст. до н. е. галльське (кельтське) плем'я паризіїв заснувало тут поселення. Це плем'я й дало назву містові.

Париж лежить у долині Сени, на пагорбах Монмартр, Валер'єн, Дез-Алюєт.

Найдавніший центр міста - острів Сіте. На острові Сіте стоїть собор Паризької Богоматері, що будувався з 1163 р. по 1320 р. Втім, не лише собор, а й усі будівлі на острові - своєрідний музей пам'яток старовини. Навколо острова Сіте, збільшуючись навкруг, і зростав Париж. Нині на місці давніх фортечних стін, що оточували місто, продовжено кола бульварів.

На правому березі Сени, в центрі міста, знаходяться головні ділові й торговельні квартали, банки, великі магазини, театри, редакції газет.

На захід від центру, над Сеною, розташований один з найкращих районів Парижа. Тут знаходяться площа Згоди, Тюїль-рійський сад і, звичайно, Лувр - королівський палац 16-17 ст. У 70-х рр. 17 ст. французький король Людовік XIV збудував у Версалі, неподалік від тодішніх меж Парижа, новий палац, незрівнянний своєю пишнотою і красою, а Лувр став сховищем королівських скарбів. Нині Лувр - національний художній музей.

На високому лівому березі Сени, навпроти Сіте, знаходиться Латинський квартал. Тут у старовинному університеті Сорбонна впродовж століть жили й навчалися студенти. Нині в цьому районі розташовані видавництва, книжкові магазини, букіністичні крамниці.

На пагорбі, що недалеко від Сорбонни, височить Пантеон, в якому спочивають останки великих людей Франції: Вольтера, Гюго, Руссо та інших. Трохи західніше містяться будівлі парламенту, міністерств і посольств, велична будова Будинку інвалідів, у соборі якого знаходиться гробниця Наполеона Бонапарта.

У західній частині міста в середині минулого століття виросли особняки багатих буржуа. Головна вулиця: цього респектабельного району - Єлисейські Поля. Тут багато дорогих готелів, магазинів, ресторанів, кінотеатрів, агентств успішних компаній, редакцій газет. У Єлисейському палаці працює президент країни. В цій частині міста знаходиться і славетна Ейфелева вежа заввишки 314 м.

Околиця західної частини міста закінчується Булонським лісом - великим красивим парком, в якому влаштовано етнографічний музей.

На сході й півночі Парижа живуть переважно дрібні службовці, робітники, ремісники. Тут багато старих, без зручностей, будинків. Часто промислові підприємства, вокзали, товарні склади знаходяться поруч із житловими будинками.

Особливо цікавий у північній частині Парижа пагорб Монмартр з білим храмом Сакре-Кер на вершині. На маленькому майданчику на вершині пагорба вже друге століття збираються художники. Тут для них і клуб, де можна зустрітися і поговорити, і майстерня, де можна попрацювати, і магазин.

У Франції історія склалася таким чином, що міста самі по собі не великі. Те, що у нас вважається містом - тут ділиться на кілька муніципалітетів. І потім все це об'єднується в агломерацію.

У зв'язку з цим у Франції тільки одне місто-мільйонник - Париж.

Список з 10 найбільш великих міст Франції за кількістю населення:

1. Париж 2 234 105 осіб

2. Марсель 850 602 осіб

3. Ліон 479 803 осіб

4. Тулуза 440 204 осіб

5. Ніцца 340 735 осіб

6. Нант 282 047 осіб

7. Страсбург 271 708 осіб

8. Монпельє 255 080 осіб

9. Бордо 236 725 осіб

10. Лілль 226 827 осіб

Але все ж у Франції прийнято вважати міста за агломерації. Тому список 10 найбільших агломерацій Франції:

1. Париж 10 303 282 осіб

2. Марсель - Екс-ан-Прованс 1 558 379 осіб

3. Ліон 1 509 766 осіб

4. Лілль (без бельгійської частини агломерації) 1 014 239 осіб (з бельгійської частиною на 2 місці)

5. Ніцца 947 075 осіб

6. Тулуза 859 338 осіб

7. Бордо 831 788 осіб

8. Нант 584 306 осіб

9. Тулон 556 538 осіб

10. Дуе-Ланс 511 345 осіб

3. Історичний нарис

1789 рік. 14 липня паризька чернь штурмувала Бастилію -- символ деспотизму. Революцією керували помірковано налаштовані лідери, але згодом до влади прийшли радикальні якобінці на чолі з Робесп'єром, Дантоном і Маратом. У 1792 році вони заснували першу Республіку, фактично здійснюючи диктаторський контроль над країною. Настав час Влади Терору (1793-94 рр.), коли були введені масові страти і закриті церкви.

Революція обернулася проти своїх лідерів, страчених на гільйотині. З глибин цього хаосу з'явився Наполеон Бонапарт. Прославившись завдяки ряду блискучих перемог за кордоном, Наполеон привласнив собі найвищу владу в 1799 році.

Почалася нескінченна серія воєн, внаслідок яких Франція домоглася контролю над значною частиною Європи. Закінчилося все катастрофічною кампанією проти Росії у 1812 році, яка призвела до повалення Бонапарта і висилки його на крихітний середземноморський острів Ельба.

Його повернення і тріумф тривали сто днів, до того як його війська були остаточно розбиті англійцями при Ватерлоо. Англійці заслали Бонапарта на південно-атлантичний острів Святої Олени, де він і помер у 1821 році.

Наполеона поважають у Франції як національного героя. Він опублікував Цивільний Кодекс Законів (Закон Наполеона), який покладено в основу системи законів сучасної Франції.

Третя Республіка (1870) створила державу з республіканськими традиціями.

Перша світова війна -- понад мільйон солдатів убитими, падіння рівня промислового виробництва. Друга світова війна. Під час війни Франція була окупована німецькими військами і не чинила опір. 6 червня 1944 союзницькі війська висадилися на берегах Нормандії і незабаром звільнили Париж.

У 1946 р. встановлена четверта (IV) республіка, яка зіткнулася з проблемами деколонізації (війна в Індокитаї, хвилювання в Тунісі, Марокко та Алжирі). Нині у Франції п'ята (V) республіка, встановлена в 1958 р. генералом де Голлем.

Після смерті Франсуа Міттерана (він помер у січні 1996 року), Президентом країни став Жак Ширак. Рішення президента про проведення ядерних випробувань на Полінезійському острові Муруроа та сусідньому атолі було визнане у самій Франції і за кордоном як образливе і незаконне.

Випробування, оголошені Шираком «останніми», негативно вплинули на дипломатичні відносини Франції з країнами Тихого океану. Французькі тихоокеанські і Карибські колонії забили на сполох, вимагаючи незалежності.

Недавня історія і політика: уряд Де Голля 1944-1946 стояв на початку створення Четвертої республіки, до ООН Франція приєдналася в 1957, у 21 грудня 1958 Де Голль став президентом, пішов у відставку в 27 квітня 1969. Франсуа Міттеран, перший президент-соціаліст, був обраний 1981 і переобраний у 1988, коли поміркований соціаліст Мішель Рокар став прем'єр-міністром і залишився на своїй посаді, хоча Соціалістичній партії не вдалося втриматися на виборах у Національні збори. У вересні 1990, після нападу іракців на посольство в Кувейті, французький уряд направив контингент з 5 тис. військовослужбовців у Саудівську Аравію і відіграв важливу роль у війні в Перській затоці при звільненні Кувейту в 1991. Едіт Крессон стала першою жінкою прем'єр-міністром у 1991, але в 1992 її замінив П'єр Береговуа. Національна підтримка правління Міттерана продовжувала падати. Референдум на вересні 1992 ледве прийняв Маастрихтський договір. На виборах у Національні збори Соціалістична партія зазнала серйозної поразки. Едуард Баладюр став прем'єр-міністром.

У травні 1995 року президентом був обраний колишній мер Парижа Жак Ширак. Домінантою його зовнішньої політики стало європейське будівництво на основі осі Париж -- Берлін. За його президентства досить серйозно ускладнилися відносини зі Сполученими Штатами, коли ті готували вторгнення в Ірак у 2003; Франція відмовилася брати участь в інтервенції в Ірак, хоча як всі країни НАТО надіслала військовий контингент в Афганістан.

16 травня 2007 року Жака Ширака змінив на посаді президента Ніколя Саркозі.

У 2012 році новим президентом Франції став Франсуа Олланд.

Франція є постійним членом Ради Безпеки ООН, входить до «клубу» ядерних держав та до так званої «Великої вісімки».

4. Політичний устрій

Франція - суверенна унітарна демократична республіка. Чинна Конституція, прийнята 4 жовтня 1958, регламентує функціонування органів влади П'ятої Республіки: встановлює республіканську президентсько-парламентську форму правління (Конституція Французької Республіки, розд. 2) [7]. Глава держави - президент, що обирається на 5 років. Глава уряду - прем'єр-міністр. Рада міністрів призначається президентом за погодженням з прем'єр-міністром. Законодавча влада належить двопалатного парламенту, що обирається загальним голосуванням. Конституція Французької республіки кілька разів переглядалася за такими статтями:

* вибори Президента на основі загального прямого голосування (1962 р.),

* введення нового розділу Конституції про кримінальну відповідальність членів уряду (1993 р.),

* запровадження єдиної сесії парламенту і розширення компетенцій референдуму (1995 р.),

* прийняття тимчасових заходів щодо статусу Нової Каледонії (1998 р.),

* створення Економічного і Валютного Союзу, рівноправний доступ чоловіків і жінок до виборних мандатів і виборним функцій, визнання юридичного права Міжнародного Кримінального Суду (1999 р.),

* зменшення терміну президентського мандата (2000 р.),

* реформа про кримінальну відповідальність глави держави, закріплення Конституцією скасування смертної кари, реформа про автономію Нової Каледонії (2007 р.),

* реформа про оновлення державного устрою і встановлення рівноваги розподілу влад (2008 р.).

Існує у Франції і Конституційний рада, яка складається з 9 членів і здійснює контроль за правильністю проведення виборів і конституційністю законів, що вносять зміни до Конституції, а також законів, переданих йому на розгляд.

5. Релігія

Франція - світська країна, свобода совісті передбачена конституційним правом. Тут зародилася і розвинулася доктрина світськості (laїcit), відповідно до закону 1905 року держава жорстко відокремлено від усіх релігійних організацій. Світський характер республіки сприймається як ідентичність. Коли французька нація перестає бути настільки єдиною, то питання релігійного характеру сприймаються досить болісно.

Згідно з опитуваннями, проведеними в 2005 році [26], 34% французьких громадян заявили про те, що вони "вірять в існування Бога ", 27% відповіли, що" вірять в існування надприродних сил ", і 33% заявили, що вони атеїсти і не вірять в існування подібних сил.

Згідно з опитуванням, проведеним в січні 2007 [27], 51% французів вважають себе католиками, 31% визначають себе як агностики та / або атеїсти, 10% заявили, що належать до інших релігійних течій або не мають думки з цього приводу, 6-8% - мусульмани [28] [29], 3% - протестанти, 1% - іудеї. За даними Le Monde [30], у Франції 5 мільйонів чоловік симпатизує буддизму, але практикують цю релігію близько 600 000 чоловік. З них 65% практикують дзен-буддизм.

6. Мова держави

Офіційна мова держави - французький, на якому говорить велика частина населення. Відноситься до індоєвропейської сім'ї мов (романська група, галло-романська підгрупа). Розвинувся з народної латини і пішов від неї далі, ніж будь-який інший романська мова [31]. Писемність на основі латинського алфавіту. Сучасний французький виходить з так званого Langue d'Oil, діалекту північній Франції, на відміну від Langue d'Oc, який був поширений на півдні в однойменній провінції. Поділ цих двох варіантів французького було пов'язано зі способом вимови слова "так". В даний час Langue d'Oil майже витіснив Langue d'Oc. Хоча і до цього дня у Франції використовуються різні діалекти французької мови. У 1994 р. був прийнятий закон про мову (закон Тубона). У ньому не просто закріплювався французьку мову як мову республіки, а й мову захищався від витіснення іноземними словами, запозиченнями.

7. Валюта Франції

Єдиним законним платіжним засобом на території Франції як учасниці Європейського Союзу є Євро. До 2002 року національною валютою Франції був французький франк, що складався з 100 сантимів.

Євро (Euro), рівний 100 центам. В обігу знаходяться банкноти номіналом в 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро, а також монети номіналом в 1, 2, 5, 10, 20 і 50 центів.

Рекомендується подбати про придбання валюти ще до в'їзду в країну. Найбільш вигідний курс обміну пропонує "Банк де Франс" і обмінні пункти з табличкою "No Commission" ("без комісії"). Кіоски в аеропортах, готелях і на вокзалах пропонують не самий вигідний курс, плюс береться процент за операцію, але години їх роботи досить зручні. За обмін доларів більшість обмінних пунктів бере 15% комісійних, хоча це ніде не вказано.

Дорожні чеки легко отримати в банку або обмінному пункті. Кредитні картки широко поширені. По чеках у Франції за один раз можна отримати суму, що не перевищує 60 євро, краще брати з собою чеки в євровалюті. Також вигідно обмінювати валюту через автомати ATM.

ПДВ (TVA) становить 20,6% (33% - на предмети розкоші) і входить у вартість багатьох товарів. Іноземці при купівлі товарів в одному магазині на суму не менше 185 євро можуть отримати відшкодування податку. Гроші повертаються на митниці при перетині кордону по пред'явленні чека і товару, або чек висилається за місцем проживання та переводилися в готівку в банку.

8. Транспорт у Франції

Залізничний транспорт дуже розвинений. Місцеві і нічні поїзди, зокрема TGV («Trains а Grande Vitesse» -- високошвидкісні поїзди) зв'язують столицю зі всіма великими містами країни, а також з сусідніми країнами Європи. Швидкість руху цих потягів -- 320 км/год. Залізнична мережа Франції становить 29370 кілометрів, і є найпротяжнішою залізничною мережею серед країн Західної Європи. Залізничне сполучення існує зі всіма сусідніми країнами, окрім Андорри.

Метро у Франції є в Парижі, Ліоні, Марселі, Ліллі, Тулузі, Ренні. У Руані -- частково підземний швидкісний трамвай.

Крім системи метро, в Парижі існує мережа RER (Reseau Express Regional), зв'язана одночасно з системою метро і мережею приміських поїздів.

Мережа автомобільних доріг досить щільно покриває всю територію країни. Загальна протяжність автодоріг: 951500 км.

Основні дороги Франції ділять на такі групи:

Автотраси -- назва дороги складена з букви A з номером дороги. Максимальне можливе обмеження швидкості -- 130 км/рік, обов'язкова наявність заправок кожні 50 км, бетонна розділова смуга, відсутність світлофорів, пішохідних переходів.

Національні дороги -- префікс N. Максимальне можливе обмеження швидкості -- 90 км/рік (за наявності бетонної розділової смуги -- 110 км/рік).

Департаментальні дорогі -- префікс D. Максимальне обмеження швидкості -- 90 км/год.

У містах обмеження швидкості -- 50 км/год. Використання ременів безпеки -- обов'язково. Діти до 10 років повинні перевозитися в спеціальних сидіннях.

У Франції близько 475 аеропортів. 295 з них мають асфальтовані або бетонні злітно-посадочні смуги, решта 180 -- грунтові (дані на 2008 рік)[7]. Найбільший французький аеропорт -- аеропорт Шарля де Голля, розташований в передмісті Парижа. Ер Франс -- національний французький авіаперевізник, що здійснює авіарейси практично у всі країни світу.

Прокат авто.

Правила та умови:

- ПДВ (19,6%);

- Базову страховку;

- Необмежений кілометраж (якщо не вказано інше);

- Аеропортовий збір (якщо Ви орендуєте авто в одному з аеропортів Франції);

- 24/7 підтримка в дорозі.

- Мінімальний вік водія - 21, 25, 28 або 30 років (залежно від категорії заброньованого авто);

- При оренді авто у Франції, водії віком до 25 років зобов'язані сплатити додатковий збір 33 EUR / день або 295,50 EUR за весь період;

- Стаж вождіння - від 1 року;

- Для оренди авто у Франції, приймаються наступні кредитні карти: American Express, Diners Club, Euro Card, JCB, Master Card, Visa;

- Кредитна карта повинна бути на ім'я водія.

- Для автомобілів преміум і люкс класу: стаж водіння більше 7 років, 2 кредитні картки на ім'я водія;

- Додатково, на час оренди авто у Франції буде заблокована сума депозиту, яка буде відразу ж розблокована за умови своєчасного повернення авто без пошкоджень і з повним баком.

- Доставка / Підбір.

9. Свята та вихідні дні

· 1 січня -- Новий рік

· Квітень-травень -- Великдень

· 1 травня -- День трудящих

· 8 травня -- День Перемоги (День визволення 1945 р.)

· Травень-червень -- Вознесіння Господнє

· 23 травня -- День Духів

· Червень -- Трійця

· 14 липня -- День взяття Бастилії

· 15 серпня -- Успення Богородиці

· 1 листопада -- День Всіх Святих

· 11 листопада -- День поминання (День перемир'я у Першій світовій війні)

· 25 грудня -- Різдво

Крім того, у Франції відзначається понад 100 регіональних, традиційних, релігійних, фольклорних, історичних та інших свят.

10. Робочій час

Абсолютна більшість закладів, цікавих для туристів працюють лише шість днів на тиждень з понеділка по суботу з 9,00 до 19,00 з перервою на обід з 13,00 до 14,00. В неділю практично все закрито, навіть деякі види громадського транспорту, автобуси наприклад. Єдиним винятком є ресторани і деякі аптеки, центральні чи на вокзалах.

Великі супермаркети у містах можуть працювати і до 21,00. У багатьох закладах обідню перерву все ж більше ніж одну годину, тобто з 12,00 до 14,00. Напередодні святкових днів період роботи скорочується на одну годину.

Банки працюють по буднях з 9,00 до 17,00, з обідом з 12,00 до 14,00, в п'ятницю лагідний день, субота-неділя вихідний, обмінні пункти можуть працювати і до 19,00 з вихідним тільки по неділях.

Музеї та пам'ятки працюють з 9,00 до 19,00 з двогодинним обідом, але на відміну від інших закладів вихідний зазвичай в понеділок, а іноді і у вівторок.

Храми та церкви працюють з 9,00 до 21,00

11. Французька кухня

Французька кухня цінується у всьому світі як дуже вишукана. Французька кухня, принаймні в Європі й Америці, завжди була прикладом досконалості в кухарському мистецтві. Десятки слів лексикона французької кухні, органічно ввійшли в термінологію багатьох національних кухонь, що звичайно є свідченням популярності і впливу французької кухні. Французи вважають кулінарію видом мистецтва, таким самим як поезія чи музика, а відомих кухарів вважають поетами.

Французьку кухню умовно поділяють на три частини:

cuisine regionale (регіональна кухня)

cuisine bourgeoise (загальнопоширена французька кухня)

haute cuisine (вишукана кухня, висока кухня), прикладом якої свого часу була придворна кухня французьких королів.

Регіональна французька кухня південних провінцій (Гасконь, Лангедок, Прованс, країна Басків), відрізняється гостротою, використанням при готуванні страв вин і спецій, і особливо, часнику і цибулі. Має свої характерні риси ельзаська кухня, що успадкувала уподобання етнічних германців і характеризується значним споживанням свинини і капусти. Жителі прибережних районів воліють використовувати у своїй кухні морепродукти: рибу, крабів, омарів, лангустів, креветок і т.ін.

Головною особливістю французької кухні є використання винятково свіжих продуктів, причому якості й особливості властиві кожному продукту повинні зберігатися і після процесу готування. Незважаючи на відмінності регіональних кулінарних традицій, характерною рисою національної французької кухні є достаток овочів і коренеплодів: картопля, стручкова квасоля, різні сорти цибулі, шпинату, капуста різних сортів, помідори, баклажани, селера, петрушка, салати використовуються для готування салатів, перших і других страв, а також як гарніри.

12. Сувеніри

Франція це не тільки «Мулен-Руж» і Ейфелева вежа. Це ще піщані дюни, лавандові поля і чагарники виноградників. Щоб передати атмосферу Франції своїм друзям, ретельно вибирайте сувеніри для подарунків - не обмежуйтеся стандартними брелками і тарілками, адже можна вибрати щось значно цікавіше.

Варто зазначити, що сувеніри у Франції скрізь коштують приблизно однаково: дорожче - біля пам'ятників, соборів і музеїв, в центрі міст; дешевше - на вулицях, в маленьких крамничках, на ринках і в приватних магазинах.

Кулінарні вироби

Франція - рай для гурманів. Не забудьте забігти вранці перед відльотом в магазин і прикупити легендарного вина, вишуканого сиру, чудового шоколаду і парочку круасанів. Якщо є час, купіть тістечка маскарпоне - вони не течуть і добре переносять переліт.

Французькі бренди

Де ж як не у Франції створюється наймодніший, найсучасніший та найрозкішніший одяг. Важко знайти людину, яка б ні разу не чула імен таких геніїв, як Coco Chanel, Christian Dior, Christian Lacroix, Jean Paul Gaultier, Pierre Cardin, Yves Saint-Laurent. Якщо гаманець не дозволяє придбати речі таких марок у дорогих бутіках в центрі Парижу, не поспішайте засмучуватись, адже за більш доступними цінами можна купити модний одяг, який називається «degriffes». Це залишки товарів, що продаються зазвичай без етикеток. Таким же чином можна купити сумки, шовкові хустини, чоловічі галстуки та взуття.

Аромати і косметика

Ми звикли асоціювати дорогі вишукані аромати з Францією, і це не випадково. Якщо можете дозволити собі елітні парфуми французьких марок (Christian Dior, Chanel) - дозвольте, не можете - купіть хоча б ароматне лавандове мило з Провансу. До речі, французи твердо впевнені, що для людини не шкідливі лише ті мазі і креми, які зроблені у Франції, так що косметику Vichy теж краще купити на її батьківщині.

Гобелен

У середні віки юні діви, замкнені в баштах, під пісні трубадурів вишивали на гобеленах однорогів і херувимів, а сьогодні туристи охоче купують сумки, гаманці, подушки та косметички у цьому стилі. Найпопулярніші мотиви: Ейфелева вежа та інші види Парижа, а також лицарські сюжети.

Речі, пов'язані з французькою історією

Французи обожнюють історію і дуже шанують все, що про неї нагадує. Долучитися до історії цієї дивовижної країни можна, придбавши фігурки Наполеона або французьких монархів, а також дорогоцінні прикраси, які імітують ті, що носили французькі імператриці. Окремо потрібно відзначити шахи з фігурками, що зображують благородних лицарів, священнослужителів і пастушок.

Прикраси

Чи знаєте Ви, що на прикраси теж бувають розпродажі, під час яких ювелірні вироби Cartier або Chaumet продаються дешевше, ніж зазвичай? А якщо таку розкіш вважаєте надмірною, то можна обмежитися невеличким перстнем з написом, що імітує почерк самого Віктора Гюго.

13. Митні правила та обмеження

При перетині французької кордону немає обов'язкового митного огляду. Але при перевезенні великогабаритних речей митні служби можуть провести повний огляд. Обмеження на ввезення: сигарети (10 пачок), спиртні напої (2 л вина або 1 л міцних напоїв), кава (500 г) та чай (100 г). На ввезення фотоплівки обмежень немає, однак якщо ви везете багато плівки, коробочки краще роздрукувати. Фото - і відео камери, мобільні телефони та друковану продукцію декларувати не потрібно.

Обмеження на вивіз: вивіз товарів, придбаних для особистих потреб, здійснюється без обмежень (за винятком нових автомобілів). Для деяких товарів визначений рівень, після якого Вам доведеться доводити, що вони вивозяться для особистого користування: сигарети (800 шт.), алкоголь (міцний до 10 л, вино до 90 л).

До провезення через кордон заборонені наркотики, зброя, слонова кістка, рідкісні та екзотичні тварини.

У зв'язку з посиленням заходів безпеки, спричинених підвищеною активністю терористичних організацій, всі гострі металеві предмети (манікюрні ножиці, ножі для розрізання паперу, складані ножі тощо) можна перевозити тільки в багажі. В іншому випадку при спеціальному огляді їх вилучать, запакують в спеціальний пакет і відправлять в аеропорт прямування. Отримати їх можна буде у камері зберігання або бюро знахідок аеропорту призначення після видачі багажу.

14. Туристичні пам'ятки

Собор Паризької Богоматері (Notre Dame de Paris) є серцем не тільки Парижа, але і всієї країни: відстані від Парижа до будь-якого іншого міста Франції вимірюються від точки в дальньому кінці Папертної площі, перед собором, де бронзова табличка відзначає Нульовий Кілометр.

Заснований у XII столітті архієпископом Паризьким Морісом де Сюллі, собор з роками виріс, змінюючись у міру зміни самої столиці. Багато хто вважає, що Собор Нотр-Дам набагато цікавіше зовні, ніж усередині. Дійсно, потрібно чимало часу, щоб ретельно розглянути деталі фасаду і насолодитися симфонією, вираженою в камені. Один з кращих видів на собор відкриється з набережною, якщо Ви перетнете міст через Сену і опинитеся на Лівому Березі.

Колись собор планували знести, але завдяки популярності роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» і загального інтересу до готичного періоду, виник рух за відновлення собору в його прославленому вигляді. Роботи проводилися під керівництвом Віолі-ле-Дюка, прославленого архітектора. Вдома старого Парижа створювали відчуття нагромадження на собор, і, після повторного дизайну міста, їх було вирішено знести, щоб собор був видний у всій красі з Папертной площі. Це найбільш виграшна позиція для собору, з площі видно три портали XIII століття, де відображені Богородиця, сцени Страшного Суду і свята Анна. Величезний інтер'єр собору, диво середньовічної інженерної думки, вміщає 6000 чоловік. Окрасою собору служать також і барвисті вітражі.

Під Собором Паризької Богоматері розташований Археологічний Склеп (Крипта), в ньому знаходяться археологічні знахідки, починаючи з епохи римлян і кінчаючи XIX століттям.

Папський палац (Popes castle) - це історична споруда в Авіньйоні, на півдні Франції, це одне з найбільш важливих середньовічних споруд у Європі. Авіньйон став Папською резиденцією в 1309 р., коли гасконець Бертран де Гот, відомий також як Папа Клемент V, не бажаючи бачити жорстокий хаос, що панує в Римі після обрання його на святійший пост, переніс римську курію в Авіньйон, починаючи тим самим довгостроковий Авіньйонський період полонення пап. Клемент V мешкав в якості гостя на території Домініканського монастиря в Авіньйоні, а його послідовник, папа Іоанн XXII, вирішив заснувати в місті величну споруду, хоча насправді реконструкція старого палацу єпископа почалася тільки при папі Бенедикті XII і тривала за його послідовників до 1364 г. Колишній палац єпископа розташовувався на природному скелястому фундаменті в північній частині Авіньйона і виходив на річку Рона. Будівництво папського палацу можна поділити на дві принципові фази, згідно облаштуванню двох частин палацу, Старого палацу і Нового палацу. До моменту завершення будівництва площа палацу становила 11 000 квадратних метрів. Палац виявився неймовірно дорогим капризом і на момент створення забирав більшу частину доходів Папи.

Замок Блуа - то саме місто, яке «битком набите історією Франції». Щоб переконатися в цьому, досить відвідати королівський палац, точніше чотири палацу, об'єднані під одним дахом.

Роздивляючись мапу Луари, можна нарахувати кілька десятків замків. Але «королівських» серед них не так багато. Сильні світу цього могли собі дозволити міняти резиденції по кілька разів на рік. Але Блуа, схоже, полонив їх довше інших. Враховуючи це, справедливо буде припустити, що кожен з монархів активно брав участь в будівництві. Так і об'єдналися під одним дахом готика, бароко та класицизм. Що не стіна, то новий стиль і нова епоха. До найдавніших частин палацу відносять зал XIII в., В якому проводилися літературні конкурси, їх учасником був, в тому числі, і відомий середньовічний поет Франсуа Війон. Тут же кілька разів скликалися Генеральні штати, вища станово-представницьке установа в XIV-XVIII ст. Ну а найкрасивішою зазвичай називають вежу з гвинтовими сходами, що датується XVI ст. Це саме її Оноре де Бальзак назвав «вражаючим творінням людських рук».

Каплиця Сент-Шапель на острові Сіте. У Середні століття її називали «воротами в рай». Через кілька сот років Андре Моруа охарактеризував її як «справжнє чудо готичного мистецтва». І як приємно, що в наші дні, незважаючи ні на що, ми все ще можемо зрозуміти, про що говорили наші попередники.

Не секрет, що оточення каплиці досить похмуре. Найближчі Палац Правосуддя і Консьержері, звичайно, монументальні з точки зору архітектури та значні з точки зору історії, але вони ніколи не зможуть розбудити тих емоцій, що Сент-Шапель. Але ж починалося все, на думку деяких дослідників, з політичних мотивів. Людовику IX були життєво необхідні докази того, що саме він є обранцем Божим на французький престол. Такими стали константинопольські реліквії: терновий вінець Христа і тріски від хреста. З чуток, вони коштували в три рази дорожче, ніж побудована в 1248 році для їх зберігання каплиця. Детальніше дізнатися про те, як все відбувалося, можна на місці, уважно дивлячись на вітражі. Тема перенесення святинь є однією з центральних, нарівні з «Таємною вечерею» та іншими біблійними сюжетами. Вони всюди, в тому числі в деталях готичної троянди, що складається мало не зі ста елементів.

Лувр - це найбільший художній музей у світі. Він розташований в центрі столиці Франції - Парижі на правому березі Сены. Це один із старих музеїв. Його історія колекціонування художніх і історичних цінностей Франції дуже багата. географічний франція туристичний

Починається вона з часів династії Капетингів і до наших днів. Відкрили музей в 1793 р. Будівля Лувру - це старовинний королівський палац. Йому більше 800 років, і історія його розпочалася з середньовічної фортеці Филиппа-Августа. Оскільки палац належав королівській династії, то його чудові колекції були недоступні для широкої публіки. І тільки Велика Французька Революція дала можливість усім народам світу побачити воістину унікальні твори.

Музей можна сміливо називати універсальним, оскільки в ньому збиралося буквально все. Колекції охоплюють величезний період часу - від античності до новітнього періоду - 1848 р. Твори нашого часу виставляються в інших музеях. Тут можна вчинити екскурс не лише в часі, але і по географічних просторах: від Західної Європи до Ірану, Єгипту і Близького Сходу. У Луврі немає епохи, не представленої в його колекціях.

У 1871 р. музей набув свого нинішнього вигляду і практично не знав змін. Але в 1981 р. почалася глобальна реконструкція. В цей час і з'явилася його нова і надзвичайно спірна пам'ятка - скляна піраміда. Вона є входом, і коли відвідувачі потрапляють в неймовірні черги в музей, то у них є можливість вивчити це творіння неспішно.

Найзнаменитішими і найбільш відвідуваними експонатами є три знатні пані Лувру: це Моно Ліза Леонардо, Венера Мілоська і Ніка Самофракійська.

Диснейленд в Парижі - величезний парк розваг, побудований по сюжетах мультфільмів Уолта Диснея. Це великий туристичний комплекс, який приймає щорічно сотні мільйонів туристів, зі своїми готелями і ресторанами, тому тут можна провести декілька днів або тижнів.

Головним символом Диснейленду є Замок сплячої красуні, який побудований у фантазійній манері. Він більше схожий на замок з казки, чим на справжні замки, яких у Франції дуже багато.

Парк Диснейленд складається з безлічі розважальних зон, кожна з яких має свою тему. Головна вулиця парку - Main Street USA, на ній знаходиться безліч магазинів, ресторанів, бутиків. Вона була створена на честь творців фільмів для дітей. Frontierland - частина парення, присвячене Дикому Заходу. Adventureland присвячується екзотичним і казковим пригодам, тут можна зустріти Алладдина, Пітера Піна, Шахерезаду. Fantasyland присвячується феям і чарівникам, Discoveryland - пригодам і відкриттям.

У Диснейленде постійно показують красиві казкові представлення, такі як "Красуня і чудовисько", "Мулан", "Винни-пух" і десятки інших. А ще тут проводять карнавали, свята, фестивалі і інші цікаві події.

Версаль, палацово-парковий ансамбль в 22 кілометрах від Парижу, був задуманий Людовиком XII, який планував побудувати там усього лише невеликий мисливський замок. Але потім, за часів правління Людовика XIV створювалися навколишні споруди.

З часом навколо палацу виникло невелике місто, в якому жили ремісники, обслуговуючі потреби царського палацу. Нині Версаль є передмістям Парижу і туристичним центром.

Палац Версаль був резиденцією королів Франції до революції. Палац - це основна частина ансамблю. Версаль знаменитий шістьма шалено розкішними залами в стилі суміші бароко і класицизму. Особливо відомим є зал - Дзеркальна галерея, довжина якого складає 73 метри! У приміщенні - 17 вікон і безліч дзеркал. Над розписом плафонів попрацював знаменитий художник Лебрен. Саме тут було підписано знамениту Версальську угоду.

Над будівництвом Версаля працювали такі архітектори, як Луї Ліво і Жюль Ардуэн-Мансар, творець парку - Андре Ленотр. Версаль по праву вважається найбільшим і одним з найкрасивіших в Європі. Також Версаль являється і однією з найдорожчих споруд. У перерахунку на срібло, на будівництво палацового комплексу було витрачено 10 500 тонн срібла, тобто приблизно 260 мільярдів євро в сучасних цінах.

Навколо палацу розташований один з найбільших і красивих парків усієї Європи, що складається з безлічі терас. Тут же ви побачите безліч великих скульптур і інших декоративних елементів.

Багато палаців намагалися повторити красу і велич Версаля. На багато архітектурних творінь Версаль зробив величезний вплив, але нікому не вдалося повністю повторити масштаб, з яким був побудований цей палац.

Література

1. Іванов І.І. Політична роль французького театру у зв'язку з філософією XVIII століття. - М.: Университетская Друкарня, 1895 - new.runivers.ru/lib/book6196 / на сайті Руніверс

2. Смирнов В.П. Франція: Країна, люди, традиції - М.: Думка, 1988. - 288, [32] с. - 50 000 прим. - ISBN 5-244-00089-6. (В пер.)

3. Буригін С.М., Непомнящий Н.Н., Шейко Н.І. Замки Франції. Подорож у глиб історії - М.: Вече, 2008. - ISBN 978-5-9533-3483-9.

4. Василенко І.А. Адміністративно-державне управління в країнах Заходу: США, Великобританія, Франція, Німеччина - М.: Логос, 2001. - ISBN 5-94010-090-2.

5. Верт, Олександр. Франція. 1940-1955 роки. М.: Видавництво іноземної літератури, 1959.

6. Загрязкіна Т.Ю. Франція сьогодні - М.: КДУ, 2008. - ISBN 978-5-98227-484-7.

7. Крешімбене Симона. Франція - М.: АСТ, 2003. - ISBN 5-17-021031-0.

8. Крилов Дмитро, Бетакам Василь, Кассел Олена, Веліксон Борис. Франція - М.: Ексмо, 2008. - ISBN 978-5-699-29416-9.

9. Кусый И.А., Стамбулян Е.Р. Вокруг Света. Франция. М.: Издательство «Вокруг света», 2005 3. Квартальнов В.А. Иностранный туризм.

10. Максаковский В.П. Западная Европа, изд - во Мысль, стр. 138 - 139

11. Янис Турлайс «Географический атлас мира».- Рига: Яня Сета, М.: Росмен, 1998.

12. Максаковский В.П. «География.10 класс».- М.: Просвещение

13. География туризма: учебник / кол. Авторов; под ред. А.Ю. Александровой. - М.: КНОРУС, 2008. - 592 с.

14. Кусый И.А., Стамбуляр Е.Р. Вокруг Света. Франция. М.: Издательство «Вокруг света», 2005

15. Ветитнев А.М. Курортное дело: Учебное пособие / А.М. Ветитнев, Л.Б. Журавлёва. - М.: КРОНУС, 2006. - 528 с.

Размещено на Allbest.ru

...