Мій рідний край

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Полтавський Національний Університет ім. В. Г. Короленка

Психолого-педагогічний факультет

Кафедра природничих і математичних дисциплін

Мій рідний край

Полтава 2013



Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про Полтаву

2. Клімат

3. Рельєф

4. Населення

5. Річки Полтави

6. Рослинний світ

7. Тваринний світ

Висновок

Література

Додаток



Вступ

У кожного є таке місце, до якого душа лине, за яким серце ниє, яке очі завжди пам'ятають. Це місце зветься мала Батьківщина - місто чи село, де ми вперше побачили світ, де ми провели щасливі роки дитинства.Я народилася в селі Витівка, Полтавського району. На жаль прожила там лише 4 роки, та добре пам'ятаю ту незайману місцину. Велике щастя народитися в селі, далеко від метушні великого міста, серед різноманітної рослинності та чистого повітря.

Згодом, я переїхала в місто Полтава, і з гордістю можу назвати його своєю малою Батьківщиною. Це надзвичайно гарне, мальовниче місто. Вдень воно ніби вулик, в якому незчислена кількість люду, такого схожого і в одночас різного. Ввечері це місто дивної краси, освічене ліхтарями, сповнене романтики.

Полтава славиться своїми озелененими парками, річками з кришталевою водою, музеями. Це місто, яке не перестає вражати туристів своєю унікальністю та привітністю.

полтава клімат рельєф населення



1. Загальні відомості про Полтаву

Історія

Знайдені на територіїПолтавського, Котелевського районів і в самій Полтаві.За часів Київської Русі територія області входила в Переяславське князівство. Тоді ж над річками побудовані для захисту від половців фортеці - "городи": Хорол, Песочінь, Голтов, Лубно, Пирятин, Лтава, Лкомль та інші.

Після татаро-монгольської навали в 14 столітті Полтава попала під владу Литви, в кінці 16 століття -- під владу Польщі. Тоді ж прокотилися селянсько-козацькі повстання проти поневолювачів під керівництвом Т. Трясило (1630 р.), І. Суліми (1635 р.), П.Павлюка і Д. Гуні (1637 р.) та ін.

Полтавчани брали участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Після його смерті гетьман І. Виговський прагнув звільнити Україну від московського правління і у 1658 році уклав з Польщею Гадячський договір.

Під час Північної війни (1700-21гг.) територія краю стала ареною військових дій між Швецією і Росією. У 1708 р. гетьман І. Мазепа зробив спробу за допомогою короля Швеції Карла XІІ звільнити Україну від Москви, але літом 1709 р. в битві під Полтавою обидва союзники потерпіли поразку. З того часу посилюється закріпачення українських селян. Царі роздаровують землі своїм фаворитам. В кінці 18 століття Полтава входить в Чернігівське наміснитцтво. У 1802 році утворена губернія. Після перевороту 1917 років активізується політичне і культурне життя.

Оголосивши війну незалежній Україні, більшовицькі війська в січні 1918 року захопили Полтаву і розвернули терор проти населення. У 1918-22 рр. в Зіньковському і Гадячському повітах спалахнули антибільшовицькі селянські повстання. Проти червоного терору виступав письменник В. Короленко, який жив у Полтаві. Багато населення вивезено під час насильницької колективізації і загинуло від голоду в 1932-33 рр. У 1991 році біля Лубен насипаний курган трауру в пам'ять його жертв.

Репресії 30-х років винищили кращікращі інтелектуальні сили краю. Багато руйнувань довелися на час Другої світової війни. Також в 60-80-х рр. з карти області зникли сотні сіл і хуторів.

Походження назви

Щодо походження назви міста Полтава існує кілька версій, кожна з котрих має своє обґрунтування та не є беззаперечною.

1) Перша літописна згадка у давньоруському Іпатіївському літописі згадує місто під назвою "Лтава". Тож переважна група вчених вважає, що назва Полтави походить від назви річечки Лтава, правої притоки Ворскли, (й згодом похідне "По-Лтава" себто По Лтаві) що текла Мазурівським яром на Поділ. Тож назві приписують сіверське походження.

2) Можливо, Лтава, Олтава скіфсько-сарматського іраномовного походження. Так вважав Микола Арандаренко. У східних народів слова "ол", "ул" означають "місто", "поселення". Слово ж "таві" в грузинській та осетинській мовах (а осетини є нащадками скіфів та сарматів) означає "виток річки". Тож, у перекладі на українську мову ця назва може означати "поселення біля витоку річки", "місто на горі". Подібні назви зустрічаються на шляху слідування скіфів та сарматів, які під час Великого переселення народів йшли на Захід, у Центральну та Західну Європу.

3) За іншою версією, назва Полтава може бути українізованою формою давньобулгарської назви Балтавар. В часи існування на українських землях багатоплемінного державно-політичного об'єднання під назвою Велика Булгарія, на місці Полтави уже було поселення в VII столітті. Найбільшого розквіту Велика Булгарія набула за хана Кубрата. Кубрат переніс столицю із Приазов'я уПодніпров'я, а місцем відпочинку після боїв стала його резиденція, яка знаходилась у поселенні Балтавар на території сучасної Полтави. Назва "Балтавар" у перекладі з давньобулгарської мови тюрків означає "володар".

4) Полтавський історик Лев Падалка спершу висував теорію походження сучасної назви міста від слів "плот", "плести", "плетінь", що означало укріплення, обплетене тином, але пізніше дійшов до висновку, що його теорія хибна.

Сучасна назва міста зафіксована в часи Великого князівства Литовського. Як свідчать литовсько-руські документи, у 1430 роцівеликий князь литовський Вітовт подарував Полтаву, Глинськ та Глиницю (Опішню) своєму васалові -- татарському мурзіЛександі Мансурксановичу.

На початку XX століття за містом закріпилося звання "Духовного центру України", чому сприяла діяльність цілої плеяди видатних діячів культури і мистецтва, значних церковних та історичних пам'яток. Окрім цього Полтава була найбільшим центром розвитку української культури того часу.

2. Клімат

Географічне положення Полтавщини визначило її належність до помірного кліматичного поясу, крайньої південної частини атлантико-континентальної помірно-вологої помірно-теплої кліматичної області. У цілому для території Полтавщини притаманні загальні риси помірного континентального типу клімату.

Як відомо, особливості клімату значною мірою залежать від впливу радіаційного чинника, зумовленого географічною широтою місцевості, яка визначає показники сонячної радіації. Тривалість сонячного сяяння з півночі на південь області зростає від 1900 до 1980 годин за рік; кількість сумарної сонячної радіації - від 101 до 104 ккал/см2 за рік; показники радіаційного балансу - від 44 до 46 ккал/см2 за рік.Переважну частину сонячної енергії поверхня області отримує в теплий період року, в основному на протязі другої половини весни і в літні місяці. Радіаційний баланс території в середньому за рік є додатнім, а на протязі зими - від'ємним.

Серед трьох зональних типів переважають повітряні маси помірних широт (понад 2/3 днів за рік). Арктичні повітряні маси панують в понад, 1/10, а тропічні - понад 1/5 кількості днів за рік.

У понад 2/3 кількості днів у році панує континентальний підтип повітряних мас ?із суходолу Євразії; у 1/3 днів панує морський підтип повітряних мас(із північної та центральної Атлантики та внутрішніх морів - Середземного, Чорного, Азовського).

Одним з найважливіших кліматичних показників є середня місячна температура повітря. Її річний хід на Полтавщині за даними кліматичного довідника, станом на 1989 рік показаний в таблиці:

Середньомісячні температури повітря

І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
-6,6	-6,0	-1,0	7,7	15,2	18,4	20,7	19,5	14,2	7,4	0,9	-4,1

Одним із екстремальних кліматичних показників є максимальна і мінімальна температура повітря. Абсолютний мінімум температури повітря в області спостерігався в районі м. Кременчука і в північно-східних районах (-38°С), абсолютний максимум - в районі Кременчука (+40°С). Улітку 2010 року найвища за весь період спостережень температура повітря по метеостанції Полтава становила +38,6°С.

Важливим показником, що дозволяв визначили ступінь континентальності клімату, є річна амплітуда середньомісячних температур повітря. Для області величина цього показника складає 27,3°С, для м. Полтави - 27,5°С. Абсолютна амплітуда температури повітря по області - 78°С, для м. Полтави - 75°С.

В останні роки ведеться підготовка до видання нового кліматичного довідника по Україні, дані якого враховують тенденції зміни клімату за останні десятиліття. За цими даними, за період спостереження впродовж 1961-2005 років, середньомісячні температури повітря у Полтаві розподіляються наступним чином: січень -3,7оС; лютий -3,6оС; березень +1,0оС; квітень +9,4оС; травень +15,3оС; червень +18,7оС; липень +21,4оС; серпень +20,1оС; вересень +14,4оС; жовтень +8,0оС; листопад +0,9оС; грудень -3,9оС. Середньорічна температура повітря становить +8,2оС.

Атмосферні опади на території області, в основному, випадають при проходженніпівнічно-західних циклонів. Середня річна кількість атмосферних опадів закономірно зменшується із північного заходу на південь та південно-схід Полтавщини, в інтервалі 580...480 мм за рік (у Полтаві ? 545 мм за рік). Річна кількість опадів по всій Полтавщині впродовж також зростає (за півстоліття на 60 мм і більше).

Слід вказати, що для Полтавщини властивий континентальний тип річного ходу атмосферних опадів (з мінімумом узимку і максимумом улітку). Так, взимку вони в середньому складають 18%, весною і восени по 22%, а літом 38% від річної норми. Найбільш дощові місяці - липень і червень (по 60...70 мм). Мінімум опадів спостерігається у вересні. Очевидно, що за останні десятиліття дещо змістилися й календарні дати настання кліматичних сезонів (наприклад, кліматична весна часто наступає раніше на 2-3 тижні). Зима на Полтавщині характеризується нестійкою погодою, пов'язаною з частою зміною характеру атмосферних процесів. На півночі області вона наступає 18 листопада, на півдні - 25 листопада (у Полтаві - 21 листопада). Перша половина зими відзначається активною циклонічної діяльністю, якою зумовлена похмура, вітряна погода з частими опадами. Така погода зумовлена впливом Ісландського баричного мінімуму. Вторгнення арктичного повітря в тилу циклонів викликає значне зниження температури повітря, посилення вітру, виникнення хуртовин.При тривалому надходженні теплих повітряних мас з середземноморськими і чорноморськими циклонами спостерігається тепла погода з опадами, відлигами (понад 30 днів за зиму), ожеледдю і туманами. Число днів зі сніговим покривом за зиму складало в середньому 90. В теплі зими сталий сніговий покрив не утворюється зовсім. Повторювання таких років не перевищувало 10%. Середня із найбільших за зиму висота снігового покриву дорівнювала 20 см. З приходом весни відбувається ослаблення циркуляційних процесів; посилюється роль радіаційного фактору, а також вплив підстилаючої поверхні. Весняна погода нестійка.

Перша половина весни (з температурою повітря від 0°С до +5°С) зберігає ще риси зимового сезону. У другу половину весни (з температурою повітря від 5° до 15°) посилюється вплив Азорського антициклону. Температура повітря інтенсивно підвищується за рахунок прогрівання земної поверхні.

За три весняні місяці сума опадів в середньому складає 105 мм.У літні місяці головну роль відіграє радіаційний чинник кліматоутворення. На початку літа ще часті циклони по лінії полярного фронту, який розділяє місцеве прогріте повітря і прохолодне вологе повітря, яке вторгається із Північної Атлантики. Циклони супроводжуються грозами і частими зливами. У другій половині літа переважає антициклональна спекотна суха погода (під впливом Азорського максимуму й місцевих антициклонів). Висока (понад 25°С) температура повітря найчастіше спостерігається в липні (20 днів) і серпні (17 днів). За літо випадає в середньому майже 2/5 частина річної кількості опадів.

Сталий перехід середньодобової температури повітря через +15°С в бік її пониження приймається за початок осені. З початком осені відбувається перебудова літнього типу циркуляції на зимовий. Вплив Азорського антициклонупослаблюється. Пониження температури повітря восени відбувається поступово. З переходом середньодобової температури через 10°С закінчується активна вегетація рослин (1 жовтня на півночі, 8 жовтня - на півдні області). Перехід середньодобової температури повітря через +5°С відбувається в кінці жовтня (по області від 24 до 31 жовтня; у Полтаві 26 жовтня). З цього часу зовсім припиняється вегетація рослин. На початку третьої декади листопада (21.XI), з переходом середньодобової температури повітря через 0°С закінчується метеорологічна осінь. Осінній сезон (68 днів у Полтаві) більш тривалий і теплий ніж весна. На Полтавщині протягом року часто створюються умови для формування, високої (+25°С і вище) і низької (-10°С і нижче) температури повітря. Високі температури повітря спостерігаються влітку, найчастіше при антициклональному режимі погоди; низькі - взимку і обумовлені вторгненням арктичного повітря або поширення відрогу сибірського антициклону. У посушливі періоди створюються умови для виникнення суховіїв, пилових бур, лісових пожеж. Під дією високих і низьких температур повітря гинуть посіви, насадження, виходить з ладу обладнання і матеріали, зокрема в енергетичному господарстві, залізничному транспорті, на автомагістралях і лініях зв'язку. В холодний період року, особливо в малосніжні зими, вторгнення арктичних повітряних мас, що відбувається після відлиг (до 35...40 днів за холодний сезон), створює несприятливі умови для перезимівлі озимих культур.

В перехідні пори року (весну й осінь) особливо небезпечними є заморозки. Пізні весняні заморозки в період цвітіння садів, після сходження теплолюбних культур і розсади завдають відчутної шкоди сільському господарству області. Більшість заморозків в Україні спричинені радіаційним вихолоджування земної поверхні вночі. Останній весняний заморозок на Полтавщині спостерігається у більшості випадків 21-26 квітня; перший осінній заморозок ? 2-11 жовтня. Безморозний період зазвичай триває близько 160-170 днів (найменше 114 днів, найбільше - 229 днів). Найбільша повторюваність (64-79%) сонячних днів припадає на травень-серпень.

Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області є автотранспорт (дає більше половини всіх викидів в атмосферу, при чому його частка постійно зростає). Серед галузей господарства майже 2/5 викидів зумовлює діяльність підприємств нафтопереробної промисловості, понад ј - гірничовидобувна промисловість. Зрозуміло, що найбільший обсяг викидів зосереджений у південному субрегіоні області, де розвинені ці галузі (Кременчуці й Комсомольську). Серед непромислових районів найбільші викиди характерні для Лохвицького й Гадяцького районів (зокрема, в наслідок видобутку вуглеводнів і їх згорання). Більша частина області належить до територій з помірно забрудненим повітрям, а деякі, переважно найменш розвинені райони (Чорнухинський, Семенівський, Миргородський, Козельщинський) - до умовно чистих територій. Середній рівень техногенних викидів через атмосферні потоки на 2007 рік становить біля 6 т/км2 (приблизно 100 кгна 1 жителя за рік), що у півтора рази менше, ніж на початку 1990-х років у зв'язку зі зменшенням обсягів виробництва.

3 Рельєф

Основні риси рельєфу області зумовлені її тектонічною і геологічною будовою.

Поверхня області має загальний нахил з півночі-північного сходу на південь-південний захід. Цей же напрямок простежується й для гідрографічної сітки. Максимальна абсолютна відмітка рельєфу (202,6м) на Лівобережжі області розташована за 5км на захід від Опішні на правобережній Придніпровській височині найвища точка поверхні +204м (вершина горба за 4км на південь від Крюківського району міста Кременчук). Цей горб називають "Деївською горою". Найнижча точка поверхні Полтавщини (64м) - це берег Дніпродзержинського водосховища (середній уріз води в ньому). Ярусність рельєфу обумовлена більшою інтенсивністю підняття на північному сході області. З другої половини неогену внаслідок відступання пра-Дніпра від схилів Воронезького кристалічного масиву (який інтенсивно, але нерівномірно в часі підіймався) на південний захід утворювались широкі тераси-яруси. Таких ярусів, що ступінчасто знижуються, деякі вчені налічують більше 20. Вони і складають Придніпровську низовину. Більш давні неогенові тераси займають найвище положення і в сукупності утворюють Полтавську пластово-ярусну рівнину висотою 200...140м. Максимальні відмітки рельєфу рівнини в межах міста Полтави +159,2м (Поле Полтавської битви); мінімальні +78м (уріз р. Ворскли під мостом траси Київ - Харків).

Молоді антропогенові тераси та заплава Дніпра утворюють Придніпровську акумулятивну низовину (з переважанням висот до 120м). Лише на ділянці правобережжя виділяється напівпокрита цокольна рівнина (схил Придніпровської височини). Західна частина області нижча за східну (дивись профіль по 50°пн.ш. на карті краєзнавчого атласу).

За розрахунками, середня висота поверхні Полтавщини становить 110 м. Площі висотних ступеней рельєфу Полтавщини:

Висотні ступені	Площа ступеней (тис.км2)	% від загальної площі області
Понад 200м 150...200м 100...150м до 100м	0,00025 4,15 10,95 13,70	- 14,4 38,0 47,6

У межах Полтавської рівнини в рельєфі подекуди знаходять відображення локальні підняття порід (брахіантикліналі з соляними ядрами): Висачківське (за 15км на північний схід від Лубен); Полтавське, Солохо-Диканське тощо. Найпоширенішим типом рельєфу є ерозійно-акумулятивний. Його відмінності (густота і глибина розчленування, рисунок ерозійної сітки тощо) зумовлені інтенсивністю неотектонічних рухів, від якої залежить висота місцевих базисів ерозії. Так, найбільша глибина урізу річкових долин відносно вододілів (до 95м), спостерігається на північному сході області, в той час, як на південному заході всього 30-35м. Найбільша густота яружно-балочної сітки (1,4-1,8км/км2) спостерігається в Гадяцькому районі і на ділянках високих правих берегів Псла, Сули, Ворскли. Тут необхідно проводити протиерозійні заходи. Також дуже розчленовані балками і ярами короткі круті схили відрогів Придніпровської височини (Деївські пагорби тощо).

Розташування річкових долин в основному зумовлене розломно-блоковою тектонікою та нахилом поверхні. Долини асиметричні, з крутим правим та низьким лівим терасованим бортами. Більшість дослідників виділяє 4 антропогенові тераси. Ширина цих терас для Дніпра від Градизька до р.Хорол складає 24км; для понизь Ворскли, Псла, Сули - 10...15км (в т.ч. заплава 4-5км). Заплава Дніпра майже повністю затоплена водосховищами. Для заплав характерний хвилястий мікрорельєф стариці. В пониззях заплави часто заболочені.

Перші надзаплавні (борові) тераси часто з поверхні піщані; другі іноді нижчі, заболочені.

Льодовикові і водно-льодовикові форми в західній і південній частинах області, утворені в середньому плейстоцені, значно перетворені (місцями змиті) подальшою водною ерозією і акумуляцією. Гляціальні й перигляціальні відклади та комплекси рельєфу на території Полтавщини поширені нерівномірно. У похованому стані зустрічаються моренні і озерно-льодовикові відклади; форми льодовикового виорювання; на поверхні - крайові льодовикові комплекси. Так, екзараційна улоговина глибиною до 30м і шириною 2...11км розташована на побережжі Дніпра між гирлом Псла і Ворскли. До великої екзараційної депресії майже повністю належить басейн р. Оржиці. Вони заповнені продуктами льодовикової акумуляції.

На побережжі Дніпра розташовані комплекси форм рельєфу, утворені краєм льодовика на стадії його зупинки і регресії. Зокрема - Градизько-Табурищенський; у межах якого виділяється гляціодислокація гори Пивиха (абсолютною висотою 168,8м; відносною 58-73м). Це куполоподібне підняття площею 16км2, утворене рухом льодовика зім'ятими у складки і розбитими на луски місцевими осадовими і навіть кристалічними породами та мореною. Від гирла Псла до Ворскли збереглись фрагменти валу напірної морени висотою до 45м і шириною до 4км, а також водно-льодовикових форм (озів); гляціовідторженці (відірвані льодовиком маси гірських порід).

Між долинами Удаю і Ворскли вододіли часто пересікають прохідні „мертві” долини. Ці долини утворили талі води, які витікали із-під краю льодовика в умовах підпору ним нижніх частин русел річок, формування прильодовикових озер. Ще В.В.Докучаєв відзначив, що розмір деяких малих річок не відповідає розміру їх долин. Очевидно, що ерозія водно-льодовикових потоків зумовила формування не тільки „мертвих” (безводних) долин, але і долин малих річок. Як вважають учені, чотири антропогенові тераси Ворскли, Псла, Сули відповідають чотирьом плейстоценовим зледенінням.

Серед інших типів рельєфу слід виділити древні („шишаки”) та сучасні зсуви, приурочені до крутих берегів рік. За оцінкою, їх загальна площа складає 3,5км2. Шишаковий (яружно-зсувний останцево-горбистий) рельєф характерний для річкових долин Полтавщини.

Найкраще він виражений в місцях підмиву крутосхилів (на Ворсклі - біля Писаревщини, Стасів, Більська; на Пслі - біля Шишак, Яресьок, Остап'я.

Серед молодих зсувів виділяються невеликі зсуви-потоки покатих схилів річок і балок, і циркоподібні зсуви більш крутих схилів. Слід також відзначити повільне зсування частинок ґрунту на пологих схилах (криптогенез).

У районах поширення солянокупольних структур внаслідок розчинення і виносу солі утворився карст (покритий, слабо виражений з поверхні).

Набагато ширше розповсюджений суфозійний рельєф. Суфозійні мікрозападини (так звані „степові блюдця”) сформувались на недренованих лесових вододілах внаслідок вертикального виносу дрібнозему і подальших просадок. Розташування западин іноді пов'язують з полігональним рисунком клинів льоду в лесоподібних суглинках плейстоцену (палеотермокарстом). Чисельні (до 70 штук на гектар) блюдцеподібні мікрозападини займають іноді до 10-15% плоских вододілів чи лесових терас.

Їх діаметр рідко перевищує 10-30м, а глибина 1,0-1,5м.

Еолові форми рельєфу приурочені до перших надзаплавних терас, та піщаних ділянок заплав найбільших річок (улоговини видування, кучугури).

Антропогенний вплив спонтанно чи цілеспрямовано активізує одні і уповільнює інші процеси.

Антропогенно-стимульованими є сучасні прояви прискореної ерозії, дефляції, абразії берегів водосховищ. До форм рельєфу антропогенного і техногенного походження відносяться кургани, кар'єри, рельєфоїди (будівлі) тощо.

4. Населення

З початку 2012 року чисельність населення Полтави зменшилась на 1108 осіб.

Станом на 1 червня 2012 року чисельність наявного населення міста Полтава становила 296481 особу, з них постійного -- 289460 осіб. У період з січня по травень 2012 року чисельність населення зменшилась на 1108 осіб. Про це повідомили в Головному управлінні статистики у Полтавській області.

З січня по травень 2012 року зареєстровані 1147 новонароджених. Померла -- 1651 особа, у тому числі у віці до 1 року померли 6 дітей.

Зменшення чисельності населення Полтави у перше півріччя 2012 року відбулось за рахунок природного та міграційного скорочення населення. Це 504 і 604 особи відповідно.

Для порівняння нагадаємо, що на 1 грудня 2010 року у Полтаві постійно проживало 291943 людини. А ось вже у далекому 1989 році -- 314700.

5. Річки Полтави

Тарапумнька -- мала річка в Полтаві, права притока Ворскли.

Найбільша з п'яти малих річок Полтави. Протікає через усі райони міста: бере початок майже в центрі Полтави, протікає вздовж вулиць Астрономічна, Підгорна, Затонського, Попова, Лугова, Павла Тичини. Впадає у Ворсклу на 500 метрів вище електростанції.

Річку Тарапуньку прославив уродженець Полтави, актор, артист розмовного жанру, Народний артист УРСР Юрій Трохимович Тимошенко, який провів на її берегах своє дитинство. Юрій Трохимович обрав назву річки за сценічний псевдонім.

У верхній течії Тарапунька протікає через парк сільськогосподарського технікуму Полтавського державного сільськогосподарського інституту (вул. Менжинського, 7), який був заснований 1904 року школою садівництва та городництва в передмісті Полтави -- Павленках. У парку на березі річки росте дуб -- живий пам'ятник Тарасу Шевченку, посаджений 6(18) травня 1861 року, у день похорону поета наЧернечій горі в Каневі.

За минулих часів Тарапунька слугувала джерелом питної води для гарнізону полтавської фортеці^.Воду з річки пили та купалися в ній ще у 1950-ті роки. Зараз це заросла чагарниками, деревами та забруднена притока Ворскли. Найбільш забруднена південна частина річки поблизу вулиці Панфілова. Перш за все, побутовими відходами, які скидає в річку населення цієї частини Полтави. Свою лепту в забруднення річки вносять і комунальні підприємства, які в екстрених випадках здійснюють у неї аварійний злив фекальних стоків.

Ворскла -- одна з найбільших лівих приток Дніпра. Витік Ворскли розташований поблизу села Покровки Івнянського районуБєлгородської області. У межах Сумської області тече територією Великописарівського та Охтирського районів. У межах Полтавської області тече територією Котелевського, Зіньківського, Диканського, Полтавського, Новосанжарського і Кобеляцького районів. На Ворсклі у межах Сумщини -- смт Велика Писарівка, Кириківка та місто Охтирка; у межах Полтавщини -- міста Полтава і Кобеляки, селищаОпішня, Нові Санжари та Білики, села Кротенки, Кунцеве, Лучки, Старі Санжари, Кишеньки, Сокілки (Правобережна і Лівобережна).Грайворон у Бєлгородській області Росії. До XVIII ст. Ворскла була судоплавною.

Коломак - річка в межах Валківського і Коломацького районів Харківської області та Чутівського і Полтавського районів Полтавської області. Ліва притока Ворскли (басейн Дніпра).

6. Рослинний світ

Флора області нараховує біля 2 тисяч видів різних систематичних груп рослин. Серед видів місцевої флори біля 1500 видів рослин з відділу покритонасінних, 3 види голонасінних, 16 видів папоротеподібних, 9 видів хвощів, 3 види плаунів, а також по 160 видів мохів і лишайників.

Понад 300 видів вищих рослин на Полтавщині мають обмежений ареал або зменшуються чисельно внаслідок зміни умов навколишнього середовища чи безпосереднього знищення їх місцезростань. 8 видів рослин, що трапляються на території області, занесені до Світового Червоного списку, 7 - до Червоного Європейського списку, 66 видів - до "Червоної книги" України; біля 170 видів взяті під охорону за рішенням Полтавської обласної ради (або є регіонально рідкісними і потребують охорони). До "Зеленої книги" України належать 19 типових і рідкісних рослинних угруповань. Найефективніший шлях збережений рідкісних рослин та угруповань з їх участю - створення об'єктів природно-заповідного фонду на територіях їх зростання.

Основними природними рослинними угрупованнями на території Полтавщини є ліси, луки і болота, степи, а також водна рослинність. Сучасний рослинний покрив області значно відрізняється від природного і є наслідком інтенсивної господарської діяльності: ліси на значних площах були вирубані, степи майже повсюди розорані. Цим обумовлені зміни видового складу та поширення рослин і тварин. Домінуючими стали угрупування агрокультурної рослинності та польових бур'янів, рудеральної рослинності, штучних деревних насаджень.

Полтавщина належить до малолісних і лісо-дефіцитних областей України. Лісистість її території разом з чагарниками і лісосмугами на початку ХХІ століття становить 9,55% (274,6 тис. га). Середня лісистість України становить понад 15%; світу - 29%.

На території області основними типами лісів є широколистяні дубові (діброви) і хвойні соснові (бори).

У І тис. до н.е. ліси займали близько половини сучасної території Полтавської області. Широколистяні ліси-діброви простягалися смугами шириною 10-25 км уздовж переважно правих підвищених схилів долин найбільших річок краю, інколи вкриваючи майже всю східну частину вододільних плато. Особливо активно лісові масиви знищувалися упродовж ХVІ - ХVІІ століть. Наприкінці ХІХ століття їх площа скоротилася у 4 - 5 разів (лісистість становила 4,5%). Нині від дубових пралісів уціліли тільки окремі лісові масиви (наприклад, урочище Парасоцьке біля Диканьки).

Діброви зростають на опідзолених ґрунтах, які підстилаються лесоподібними суглинками. Супутниками дуба звичайного у дібровах є липа серцелиста, клен гостролистий, ясен звичайний, рідше - граб звичайний (у західній частині області). Східна природна межа поширення граба проходить по правобережжю Ворскли. Кленово-липові, ясеневі, грабові діброви мають багатий видовий склад та складну структуру - деревний, чагарниковий і трав'янистий яруси. У цих лісах поширені також лишайники, мохи, гриби. Весною в дібровах розвиваються ефемероїди, які створюють в них тимчасовий покрив (проліски, рясти, анемони, пшінка, зубниці тощо).

7. Тваринний світ

Чисельний і різноманітний тваринний світ області. Зустрічаються понад 400 видів хребетних тварин. Серед них близько 40-50 видів риб, 10 видів амфібій, 11 видів рептилій, понад 300 видів птахів (включаючи 150 видів, що гніздяться на території області, а також перелітних і зимуючих), 66 видів ссавців.

За останні століття у фауні Полтавщини відбулися значні зміни. Характерні зональні види тварин зникли (байбак, полівка степова, канюк степовий, кречітка, стрепет, тетерук та інші). Окремі види успішно акліматизовано (олень благородний, лань, єнотоподібний собака, білий амур, ондатра, товстолобик), чи реакліматизовано (бобер, лось, свиня дика, байбак).
Більшість акліматизованих чи реакліматизованих видів мають важливе значення, як ресурси мисливської фауни. За мисливськими господарствами області закріплено 82% її території. Площа мисливських угідь становить 1906 тис. га.

17 видів тварин, які трапляються на території області, занесене до Червоного Європейського списку (наприклад, видра, орлан-білохвіст, орел-могильник, деркач, вовк), 103 види - до "Червоної книги" України. До числа останніх належать види ссавців (вечірниця велетенська та мала, кутора мала, нічниця ставкова, перев'язка звичайна, тхір степовий, борсук, горностай, великий земляний заєць); птахів (балабан, дрохва, журавель сірий, змієїд, лелека чорний, орел-могильник, орел-карлик, орлан-білохвіст, пугач, скопа, кулик-ходуличник, кулик-сорока, шуліка рудий, чапля жовта); плазунів (гадюка степова, мідянка); понад 30 видів комах (сатурнії, парусники, ведмедиці, бражники, жук-олень тощо).

Тваринний світ тісно пов'язаний із певними угрупованнями рослинності.

У лісах, особливо в заплавних, де багато озер і стариць, різноманітний тваринний світ. Із видів амфібій тут зустрічаються трав'яна і гостроморда жаби, сіра і зелена ропухи, деревна жаба (квакша). Із видів рептилій у заплавних лісах трапляються вуж, болотяна черепаха, живородна ящірка, на сухих галявинах - прудка і зелена ящірки.

У дібровах поширені види дрібних птахів: зяблик, лісовий і співочий дрозди, соловей, вільшанка; на узліссі, лісових галявинах - вівсянка звичайна. Із числа дуплогніздників найбільш поширені великий строкатий і середній строкатий дятли, повзик, декілька видів синиць, шпак. Тісно пов'язані з лісовими угрупованнями і хижі птахи: шуліка, канюк малий, яструб. У дуплах старих дерев гніздяться сіра і вухата сови. На старих ділянках заплавних лісів влаштовують колонії чаплі сірі.

Із видів ссавців в широколистяних лісах поширені гризуни (полівка лісова, білка), комахоїдні (землерийка, їжак, кріт, борсук, лісова куниця), хижаки (вовк, лисиця, єнотоподібний собака), парнокопитні (лось, козуля, дика свиня).

Окремі мешканці колишніх степових просторів пристосувалися до проживання на полях, які колись були неораним степом. Це різні види гризунів (миші, ховрахи, хом'яки), жайворонків (польовий, степовий, чубатий), сіра куріпка, перепел. Звичайними мешканцями є заєць і лисиця. На степових схилах південних районів області зрідка зустрічаються степовий тхір та степова гадюка.

Лучна фауна досить різноманітна. Із видів амфібій тут найчастіше зустрічаються трав'яна та гостроморда жаби, із рептилій - вуж звичайний, черепаха болотяна, прудка та живородна ящірки. На луках під ранньої весни до пізньої осені годується багато видів птахів, які гніздяться в інших місцях: шпаки, граки, лелеки, чаплі. Серед заростей лучних чагарників оселюються звичайна полівка, миші жовтогорла та малесенька. У центральних та північних районах області на вологих луках зустрічаються поселення крота. Із видів ссавців на луках можна зустріти лисицю, єнотоподібного собаку, зайця, часто сюди виходять пастися лосі й козулі.

Тваринний світ водно-болотних рослинних угруповань є досить специфічним. По берегах усіх водоймищ численна озерна жаба, звичайний та водяний вуж. Найбагатшою тут є фауна птахів. По берегах водойм у заростях очерету гніздиться очеретянка велика. На мілководдях боліт і озер будують гнізда білокрила і чорна крячки. Серед очеретяних та комишевих боліт гніздяться качки, лиска, водяна курочка. На великих низинних болотах лаштують свої колонії руді чаплі, на деревах заплавних лісів - сірі чаплі. У глухих болотах виводять потомство журавлі й сірі гуси. Мешканцем боліт є болотний лунь. Біля водойм тримаються синьошийка, берегова ластівка, бджолоїдка, біла плиска.

У берегових схилах заплавних озер, стариць і річкових заток риють нори ондатра і водяний щур. Мешканцями узбережжя є також незчисленні на Полтавщині норка й видра, більш звичайний горностай. Нерідкими стали в останні роки і поселення бобрів.



Висновок

Територія Полтавської області розташована в центральній і північно-східній частинах України, майже цілком у межах Придніпровської низовини, на лівобережжі басейну Дніпра. Виняток становить невелика ділянка площею близько 150 км²(0,5% території області) на правобережжі басейну Дніпра, в межах Придніпровської височини. Понад 92% площі області знаходиться у межах природної зони лісостепу, і тільки біля 8% (її крайня південно-східна частина) - у межах степової природної зони Східноєвропейської рівнинної фізико-географічної країни.

На півночі Полтавщина межує з областями України: Чернігівською (протяжність меж 107 км) і Сумською (238 км); на півдні - з Дніпропетровською (173 км) і Кіровоградською (149 км); на сході - з Харківською (188 км); на заході - з Київською (19 км) та Черкаською (225 км) областями. Загальна протяжність меж Полтавської області становить близько 1100 км, з яких 162 км проведені по акваторіях Кременчуцького (98 км) і Дніпродзержинського (64 км) водосховищ. Конфігурація меж області близька до трапецієподібної.

Полтавська область утворена 22 вересня 1937 року. Її сучасні межі встановлені у 1954 році. Сучасна площа Полтавщини ? біля 28,8 тис.км², що становить близько 4,8% від площі України (7 місце серед її 24 областей, і 8 місце ? враховуючи АР Крим). Територію Полтавщини можна порівняти із площею таких європейських країн, як Албанія (28,7 тис. км²) чи Бельгія (30,5 тис. км²). Ненабагато більшими за площею є Вірменія (29,8 тис. км²), Македонія, Молдова, Руанда, Бурунді, Лесото, Екваторіальна Гвінея, Гаїті, Соломонові острови та ряд інших країн світу. Від площі усієї земної кулі Полтавщина становить 0,006%; від площінаселеного суходолу Землі --0,02%;від площі Європи --0,3%.



Література

1. Булава Л.М. Географія Полтавської області. - Підручник для учнів 8-9 класів. - Полтава: ПОІПОПП, 1999. - 56 с.

2. Природно-ресурсний, людський та виробничий потенціал Полтавщини (історія становлення та сучасний розвиток) // Вища педагогічна освіта і наука України. Полтавська область. -Полтава: ТОВ "АСМІ", 2008. - С. 18 - 71.

3. http://geografica.net.ua

4. http://geo.pnpu.edu.ua/roslinnist_poltavschini.php

5. http://geoswit.ucoz.ru/index/0-261

6. http://uk.wikipedia.org



Додаток 1.1

Останній вовк

Чи бачили його ви очі?

У них печаль чорніше ночі

І крик німий:

Життя даруй і відпусти на волю!

Чому мою вирішуєш ти долю

Людино? Чому вирішуєш за нас?

Скільком нам жити, чи померти,

І що ти маєш від моєї смерті?

Один із зграї залишився

Усіх мисливці порішили

І лиш останній слід згубили…

За що їх убивають? За які гріхи?

Та просто так, бо то ж вовки…

Стоїть вожак, самотній вовк,

У відчаї весь ліс замовк.

Кого благать? Куди тікать?

І ось мисливців чорна рать.

Все ближче смерть його підходить

Вовк порятунку не знаходить…

Враз постріли роздерли небо -

Останнього вовка убити треба!

Стікала кров в густу траву,

Із золотих очей життя згасала

За чорним лісом сонце догорало…



Додаток 1.2

А винен хто?

Летить в безмежжі космосу планета -

Колиска нашого життя

Давно родючі мала ти поля,

Густі ліси і чисті води,

Та забруднили все людьми збудовані заводи,

І почалось:

Вода затоплює оселі,

Сповзають в прірву цілі села,

Міста руйнують урагани

І прокидаються вулкани,

А суховії спалюють сади й поля,

Від землетрусів і обвалів здригається земля.

Вода в річках, як в казці, "мертвою" вже стала

Лісів - легень планети вже не стало,

І все отруєне навкруг,

І на планеті вже життя замкнувся круг…

Земля моя, як боляче мені

Дивитися на зрубані ліси,

На мертві ріки і покинуті поля

Поросла бур'яном лежить чорнобильська земля.

Хворіють люди й помирають,

І милосердя у небес благають…

А винен хто? Невже не знають?



Додаток 1.3

Р. Ворскла

Р. Коломак

Р. Тарапунька



Додаток 1.4

Гадюка степова

Бобер

Вовк

Лисиця



Додаток 1.5

Пролісок

Ряст

Размещено на Allbest.ru

...