Комплексна краєзнавчо-туристична характеристика Кримського півострова

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСТИТ ІМ. О. ГОНЧАРА

Контрольна робота

З дісципліни Краєзнавство та туризм

По теме

«Комплексна краєзнавчо-турістична характеристика Кримського півострова»

Виконав ст. гр. ГГ-10-1з

Зейналов Єльчін

Перевірив доц.

Горб К. М.

Дніпропетровськ 2014



Загальні відомості

1. Криммський півомстрів, також Крим (крим. Qэrэm yarэmadasэ, Qэrэm, Кырым ярымадасы, рос. Крымский полуостров, Крым) -- півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).

· Автономна Республіка Крим займає територію Кримського півострова, розташованого на півдні Східної Європи між 44 ° 23 '-46 ° 15' північної широти і 32 ° 29'-36 ° 39' східної довготи.

· Межує з областями: Херсонській і Запорізькій, Краснодарським краєм Російської Федерації. По території республіки проходить державний кордон довжиною 821 км, в тому числі морський кордон - 292 км.

· Протяжність: із заходу на схід - 360 км, з півночі на південь -180 км

· Півострів займає площу приблизно 26 860

· Та населенням за перше березня 2014 року складало 1 957 801 чоловік.

Національний герб. Герб являє собою варязький щит, на якому в червоному полі зображений повернений вправо срібний грифон, що тримає в лапі розкриту раковину з блакитною (лазуровою)перлиною. Щит з обох боків підтримується двома білими мармуровими колонами. Навершям щита служить зображення золотого сонця, що сходить. Під щитом розташована синьо-біло-червона (кольорів Державного прапора Республіки Крим) девізна стрічка з написом «Процветание в единстве».



Символика

- варязький щит нагадує про те, що Крим віддавна знаходився на перетині найважливіших торгівельних шляхів, будучи одним з ключових ланцюгів знаменитого шляху з варяг в греки;

- червоне поле щита говорить про героїчну, зачасту драматичну історію півострова і людей, що там живуть;

- грифон є одним з основних і найбільш вживаних символів, характерних для Північного Причорномор'я. Він відомий як символ Херсонеса і Пантикапея, його зображення зустрічається на старовинних листах, печатках, ювелірних виробах і пряжках того часу. Крім того, грифону приписувались охоронні функції. Таким чином, у поєднанні з перлиною, що символізує Крим як унікальний куточок планети, грифон читається як охоронець і захисник молодої республіки;

- лазуровий колір перлини уособлює єдність народів, культур, релігій Криму;

- мармурові античні колони нагадують про найдавніші цивілізації на території півострова;

- золоте сонце, що сходить, символізує відродження і розквіт;

- девіз «Процветание в единстве» є основною ідеєю багатонаціональної Республіки Крим.

Історія краєзнавчого дослідження

За роки державної незалежності України краєзнавчий рух зайняв важливе місце у відродженні духовності й історичної пам'яті народу, став могутнім фундаментом у згуртуванні людей різних уподобань і поглядів довкола дослідження минувшини рідної землі. Знання про “малу батьківщину” духовно збагачують людину, виховують глибоку повагу до традицій свого народу, почуття патріотизму.

Краєзнавча тематика все більше і більше охоплює інтереси дослідників рідного краю, служить новим напрямком наукових досліджень. Розглядаючи краєзнавство і як потужний громадський рух, і як галузь науки - з упевненістю можна стверджувати, що за ним стоїть неоціненна роль у збереженні історичної пам'яті, патріотичному вихованні, любові до рідної землі. Прикладом для наслідування в усіх регіонах України, як потрібно відноситися до справи є створення школи молодих істориків - дослідників Криму. краєзнавство крим туристичний етнографічний

Першочергова заслуга в новому поштовху в дослідженні історичного краєзнавства в Криму належить плідному та енергійному науковцю, голові Кримської республіканської організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, доктору історичних наук, Заслуженому діячу науки і техніки Автономної Республіки Крим, професору Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Андрію Анатолійовичу Непомнящому в заснуванні ним науково-довідкової серії книг “Біобібліографія кримознавства”. На сьогодні (2004 - 2007 рр.) побачило світ уже 8 книг цієї серії: Бобков В.В. Статистики Таврической губернии (ХIХ - начало ХХ века): Биобиблиографический указатель. - Симферополь, 2004. - 304 с.; Мусаева У.К. Подвижники крымской этнографии, 1921 - 1941: Историографические очерки. - Симферополь:

Таврия, 2004. - 214 с.; Непомнящий А.А. Арсений Маркевич: Страницы истории крымского краеведения. - Симферополь: Бизнес-Информ, 2005. - 432 с.; Историческое краеведение Крыма на рубеже столетий: Вопросы истории крымоведения и охраны памятников: Сборник научных трудов в честь 150-летия со дня рождения Арсения Ивановича Маркевича. - Симферополь, 2005. - 228 с. - (Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. Сер.: История. - Т.18 (57), №1); Кармазіна Н.В.

Нариси розвитку історичного краєзнавства в Криму (1954 - 1991 рр.). - Сімферополь: Таврія, 2005. - 177 с.; Волкова С.А. Чехи на півдні України (друга половина ХІХ - перша третина ХХ століття). - Сімферополь:

АнтіквА, 2006. - 160 с.; Непомнящий А.А. Подвижники крымоведения. - Симферополь: СГТ, 2006. - 324 с.; Бобкова О.М. А.Я.Фабр: Портрет администратора на фоне эпохи. - Симферополь, 2007. - 314 с.

Зупинимось на одній із книг, що вийшла українською мовою і присвячена українському радянському періоду в історії Криму - “Нариси розвитку історичного краєзнавства в Криму (1954 - 1991 рр.)”. Її автор кандидат історичних наук Наталя Валеріївна Кармазіна вперше в історіографії комплексно розглядає розвиток історичного краєзнавства в Криму в період його перебування у складі УРСР, аналізує внесок дослідників у розробку даного питання як у радянський період, так і в роки незалежності України.Підсилює науковий рівень дослідження характеристика джерельної бази з історії кримського краєзнавства радянського періоду другої половини ХХ століття, адже автор зуміла використати у роботі архівні матеріали місцевих та всеукраїнських організацій, установ, закладів, що дало змогу всебічно висвітлити спектр досліджуваних проблем. У монографії досить ґрунтовно визначено роль органів державної влади та управління, громадських організацій в охороні пам'яток історії та культури Криму. Виділено і охарактеризовано три етапи їх діяльності: від нігілістичного ставлення до історико-культурної спадщини і до формування системи охорони пам'яток. Зокрема вказується, що зі всіх установ і організацій найдієвішою була Кримська організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури України, яку очолював історик, завідувач кафедри загальної історії КПІ С.А.Секіринський, - залучала до роботи найкращі наукові кадри, краєзнавчий актив, здійснювала фінансування. Автор справедливо наголошує на цілому ряді серйозних недоліків і невирішених проблем в охороні пам'яток на півострові, які і до сьогодні залишаються актуальними.Звичайно, кожна краєзнавча праця про 60 - 70-і роки ХХ століття в Україні не може вважатися повноцінною, заслуговувати повною мірою уваги, якщо немає, хоча б незначної, інформації про досвід підготовки унікального багатотомного видання “Історія міст і сіл Української РСР”, головою Головної редколегії якого був заступник Голови Ради Міністрів УРСР П.Т.Тронько. Н.Кармазіна на прикладі Кримського тому “Історії міст і сіл Української РСР”, що вийшов у 1974 р., показала його роль у відродженні краєзнавчого руху в Криму, розповсюдженні серед населення знань про рідний край, його історію, традиції, культуру.

Велику організаційну роботу проводив голова обласної редколегії тому, секретар ОК КПУ І.С.Чирва. Дослідниця зупиняється на складнощах, які долала обласна редколегія при підготовці книги. Особливо відзначає роль науковців, викладачів, музейників, архівістів, бібліотекарів, учителів (усіх близько 70 осіб) у написанні літопису Криму.У нарисі про наукові дослідження з кримознавства черговий раз хочеться підкреслити аналітичний підхід автора до характеристики цих досліджень, яким притаманна ідеологічна заангажованість, обмеженість тематики, однобічність у висвітленні історії краю. Однак, автор не обійшла своєю оцінкою праці істориків П.Н. Надінського, В.М. Куліпанової, І.А. Літаша, Ф.С. Загородських, М.М. Максименка та інших, які сприяли вивченню і популяризації історії півострова. Наступний нарис монографії присвячений кримським путівникам і їх ролі в популяризації історико-краєзнавчих знань. Відзначається позитивне значення путівників як краєзнавчо-довідкової літератури, яка продовжувала кращі традиції дорадянського кримознавства. Для багатьох Крим починався з путівників Я.Д. Козіна, С.К. Сосновського, Ю.А. Хохрякова, краєзнавчих досліджень Д.Ф. Думнова про Сімферополь, Г. Гіргенса про Алушту, Є.А. Воронцова про Ялту, В.К. Гарагули про Бахчисарай та ін. Разом з тим, вказується і на ряд недоліків, зокрема однотипність, повтор фактичного матеріалу, зосередженість на радянському періоді історії тощо.

Всеукраїнська спілка краєзнавців разом із краєзнавцями в регіонах активно працює над комплексом заходів, які б дозволили піднести дослідження рідного краю на рівень високої державної ваги, відкрили б широкі можливості для виховання національної самосвідомості, духовності і культури. І в цьому процесі поява книги Н.В.Кармазіної є, безперечно, активним поштовхом у подальшому розвитку краєзнавства, зокрема, на Кримському півострові, позитивним проявом плідного функціонування краєзнавчої школи в Криму, яка має потужні традиції і використовує багатий досвід своїх попередників. Побажаємо авторові і всьому краєзнавчому загалу Криму нових творчих здобутків у висвітленні історичних сторінок самобутнього краю України.

Природні краєзнавча - туристичні ресурси Кримського півострова

- Приналежність територій області до одиниці фізико-географічного та геоморфологічного районування

- Критсський півострів входить в Кримську рівнинну степову провінцію

Кримська рівнинна степова провінція займає рівнинну частину Кримського півострова. На осн, ландшафтному тлі підзони провінція виділяється комплексами середньо-степового підтипу. Від середньо-степових ландшафтів Причорноморської низовини вони відрізняються значними тепловими ресурсами, добре вираженою континентальністю клімату (опадів випадає від 300 до 420 мм в рік, коефіцієнт зволоження 0,8-1,2). Переважають малопотужні щебенисті ґрунти. Сформувалися ландшафти лагунно-прибережних солянкових і полинових напівпустель на каштанових солонцюватих і лугових солонцюватих ґрунтах; малодренованих рівнин з типчаково-полинними і типчаково-ковиловими сухими степами на каштанових солонцюватих ґрунтах; лесових рівнин з чорноземами південними малогумусними карбонатними; акумулятивно-денудаційних рівнин з чорноземами південними на елювіально-делювіальних відкладах; хвилястих увалисто-улоговинних рівнинних з чорноземами південними щебенюватими.

Складнішу морфоструктуру мають гірські області України. У Кримських горах панують складчасто-скидові та моноклінальні морфоструктури, які утворюють Головне, Внутрішнє і Зовнішнє пасма, на Південному березі трапляються лаколіти і вулканічні форми.

Територія України займає частину трьох геоморфологічних країн: Східно-Європейської полігенної рівнини, Карпатської гірської і Кавказько-кримської гірської.

Сучасні геоморфологічні процеси мають зональні закономірності. Кожна природна зона вирізняється переліком сучасних процесів та Їх інтенсивністю. У зоні мішаних лісів найбільше поширені водна акумуляція, заболочення, дефляція, частково карст і ерозія, в Гірському Криму -- карст, селі, зсуви, абразія.

У Кримських горах добре збереглися 3-4 різновікові поверхні вирівнювання. Рештки найдавнішої поверхні, формування якої відбувалося під час крейдового етапу, виявлено на Головному пасмі на висоті 1300-1500 м. Значні площі займає поверхня вирівнювання на висоті 900-1000 м, де панують яйлинські ландшафти. Вік її визначають по-різному -- від крейди до неогену. На висоті 450-700 м знаходиться неогенова поверхня вирівнювання. Найнижчий рівень має висоту 150-250 м і утворився в антропогені.

Загальний природнічо-географічний огляд Криму

- Геологічна будова.

Піднявшись на поверхню, гірська країна складена різними сланцями,песчаниками, вапняками імагматическими породами.

Після короткого опускання наприкінці міоцену почалися невеликі підняття і осушення Криму.

У раниплиоценовую епоху Крим знову відчув невеличке опускання, унаслідок чого протягом усього його стінну частина поширилося дрібне, опресненноепантическое море. Відкладення: жовті вапняки іракушечники (потужність відкладення від 8 до 15 м). На північної та східної частинах Керченського півострову відкладення: пухкі глинистіракушечники і глини.

Упантического століття почалася нова епоха підняття. Море остаточно пішла з найбільш піднесених частин степового Криму.

Підняття Криму яке започаткували із другої половинипантического століття вони були перервані невеликими зануреннями в посередньоплиоценовую епоху. Керченський півострів, східнеПрисивашье і територія сучасного Півдня України затоплені дрібним Кіммерійським морем. Море залишило такі відкладення як: піски, глини, солі залізних руд. Куяльнецкий басейн котрий замінивКиммерийский басейн мав біднішу фауну. Це було з зміною клімату, ні зопреснением моря, викликаним значним припливом річкових вод. На дні моря накопичилися піщані глини.

У пізнюплиоценовую епоху відновилося підняття, що призвело до різкого зменшенняКуяльницкого басейну.

Особливо великого розмаху підняття Криму досягло за українсько-словацьким кордоном неогену і антропогенного періоду. У результаті їхніхосушились територія сучасного Сиваша і північно-західні північно-західній частині Чорного і Азовського морів. У цей час пожвавилася тектонічна діяльність. Початок антропогенного періоду ознаменувалося зміна клімату Криму. У порівняні зплиоценовим періодом ставало трохи холодніше, на місце континентальнихкрасно-бурих глин утворилися у Криму умовах теплогопеременно-влажного клімату пліоцену стали накопичуватися бурий-буру-буре-бура-жовто-бурісуглинки. Наприкінці посередньо антропогенного періоду ставало тепліше, обриси Кримського півострова в антропогенний період періодично змінювалося. До освіти сучасного у Чорному морі з його місці було реалізовано кілька відмінних друг від друга, але з надають значного впливу формування природи Криму антропогенних водойм:Чаудинский,Узумарский, Карадазький іДревнечерноморский.

- Рельєф

Кримський півострів має різноманітні природні ландшафти. На півночі степ, південні райони покриті лісами Кримські гори. Гірська система простягнулася трьома пасмами від Севастополя до Феодосії. Найбільші висоти -- у межах Головного, або Південного, пасма. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова -- гора Роман-Кош (1545 м)

- Клімат

У північній частині Криму клімат помірно теплий. Зима м'яка, літо спекотне. Середня температура липня +24 °C, січня +1,5 °C. На південному березі Криму кліматсередземноморський: дуже тепле літо і м'яка зима. Середня температура липня +25 °C, січня +4 °C. Середньорічна кількість опадів становить 300-500 мм на рівнині і до 1000-1200 мм у горах. Клімат Криму прикордоний між помірним і субтропічним географічними поясами, що сприяє м'якому клімату півострова та великій кількості годин сонячного світла (2180-2470 годин на рік).

- Гідрографічна мережа.

Мережа гідрографії Кримського півострова підрозділяється на дві частини: рівнинну та гірську. Найбільшого розвитку гідрографічна мережа досягає на висотах 600-1000 м над рівнем моря, де зосереджена основна частина джерел, які дають початок струмкам і річкам. Всього в Криму налічується l657 річок і тимчасових водотоків загальною протяжністю 5996 км. Переважають малі річки, річок завдовжки більше 5 км налічується всього 257, тільки р. Салгир має довжину 232 км. Річки Криму маловодні. Абсолютна більшість з них - це малі, влітку майже повністю пересихаючі водотоки.

Найгустіша річкова мережа спостерігається в гірській частині, у верхів'ях басейнів річок Альми, Качі, Бельбеку, Чорної, Салгиру і його приток, а також у басейнах річок Південного берега Криму, де кожна мала річка, протяжністю 8-12 км має більше 5-10 коротких приток завдовжки 2-5 км і менших.

Найбільш значні з річок за своїм географічним положенням розділяються на декілька груп:

річки північно-західного схилу (Чорна - 41 км; Бельбек - 63 км; Кача - 69 км; Альма - 84 км; Західний Булганак - 52 км та ін.);

річки Південного берега Криму (Учан-Су - 8,4 км; Дерекойка - 12 км; Улу-Узень - 15 км; Демерджі - 14 км; Улу-Узень Східний - 16 км, Андуз, Ускут, Шелен, Ворон, Таракташ, Руч, Отузка);

річки північного і північно-східного схилу Кримських гір (Салгир - 232 км, Індол, Східний Булганак, Чорох-Су та ін.);

річки-балки рівнинного Криму (Чатирлик - 119 км, Зелена, Сталева Миронівка, Гвардійська, Суджилка);

річки-балки Керченського півострова (Суха, Самарі - 51 км та Мелекчесме - 16 км).

Живлення річок мішане. Основним джерелом живлення річок є дощові води (44-50% річного стоку), а також підземні води (28-36%) і снігове живлення (13-23%).

У верхів'ях кримські річки мають великі ухили, при цьому річки прорізають у горах глибокі русла, створюючи каньйони. Найзначніші каньйони: Великий каньйон Криму, Каньйон Чорної річки, Каньйон Сухої річки, Узунджинський каньйон.

- Ґрунти

Основні фізико-географічні області Кримського півострова характеризуються особливими типами ґрунтів.

Рівнинному Криму властиві степові типи. В умовах посушливого клімату і розрідженого травостою сформувався так званий південний чорнозем: важкосуглинковий і глинистий, з невеликим вмістом гумусу (3-4%).

У рівнинному Криму поширені каштанові важкосуглинкові ґрунти з вмістом гумусу від 2,5 до 3%. Вони сформувалися в умовах посушливого клімату під впливом злакової і полиново-злакової рослинності. За своїми агровиробничими властивостями каштанові ґрунти поступаються південним чорноземам. На найбільш знижених територіях рівнинного Криму, де неглибоко залягають (на глибині 0,5-1,5 м) сильно засолені ґрунтові води, поширені каштанові солонцюваті ґрунти в комплексі з солонцями і солонцево-солончаковими комплексами.

Під широколистяними лісами гірського Криму з достатнім зволоженням сформувалися бурі гірсько-лісові ґрунти. Вони містять 4-5% гумусу. Безлісим нагірним плато, або яйлам, гірського Криму властиві гірсько-лучні чорноземоподібні ґрунти й гірські чорноземи.

На Південному березі Криму сформувалися коричневі і бурі лісові ґрунти. Коричневі ґрунти характеризуються підвищеним, у порівнянні з буроземами, але загалом невисоким вмістом гумусу (до 7-10% у верхньому горизонті). Коричневі ґрунти доволі багаті азотом, фосфором та іншими елементами, що грають важливу роль у живленні рослин. Тому вони з успіхом використовуються під культурне вирощення винограду, тютюну, ефірно-олійних рослин і посухостійких плодових дерев. Ґрунти Південного берега Криму значною мірою розмиті й змінені в результаті багатовікової діяльності людини.

- Рослинний та тваринний світ

Загроза існуванню біотопів та екосистем, деградація природних середовищ існування, втрата біорозмаїття на території Криму ще ніколи не була такою загрозливою, як зараз. Тому одним із стратегічних завдань є збереження та відновлення біорозмаїття, подальший розвиток системи його невиснажливого використання і відтворення, розвиток екомережі.

Важливе значення для поліпшення екологічного стану півострова має збереження і відновлення лісових ресурсів. Вони виконують виняткові захисні функції і в комплексі з морем створюють цілющий клімат, який приносить популярність півострову як здравниці.

Благополуччю півострова загрожує й інша серйозна проблема лісового господарства - старіння лісових масивів, розташованих у горах і на плато, особливо на південних схилах гір, адже вони раніше забезпечували захист кримських курортів від степових вітрів. Сьогодні не тільки лісопосадки, але й власне кримський ліс, в якому і дотепер ростуть тисячолітні дерева, не захищені від пожеж і вирубування.

Найбільш по-хижацьки знищуються весняні рослини Криму, багато з яких занесені до Червоних книг: пролісок складчастий, цикламен Кузнєцова, тюльпан Шренка, піон вузьколистий та інші. Сімейством флори Криму, що найбільш оберігається, слід визнати Орхідні. Практично всі з 43 місцевих видів - «червонокнижні». Багато років кримській владі не вдається вирішити проблему заборони продажу рослин, занесених до Червоної книги. Рослини реалізуються не тільки на місці, а й вивозяться з півострова до великих міст СНД. Вимагає контролю виготовлення й продаж виробів з рідкісних порід дерева (наприклад, ялівця), дерева якого часто вирубуються браконьєрським способом.

До Червоної книги України занесені 183 види тваринного світу півострова. Серед них: лелека чорний, дельфіни афаліна й білобочка, дрохва, жовтопузик, журавель-беладона, орлан-білохвіст, махаон, цикада звичайна, стрепет, шпак рожевий і багато інших.

Відбувається катастрофічне погіршення стану екосистем Чорного та Азовського морів, в яких найбільш вразливою ланкою є морські ссавці. Ця проблема не оминула й Крим, в морських водах якого зустрічається 3 види дельфінів - звичайна морська свиня, афаліна й білобочка. Усі вони занесені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку та Міжнародної червоної книги Міжнародного Союзу збереження природи. Значно зменшилися морські біологічні ресурси, практично зникли популяції вищих ракоподібних та придонних риб, суттєво скоротилися популяції великих планктонних ракоподібних.

- Природно-заповідний фонд

Заповідний фонд відіграє суттєву роль у збереженні живої та неживої природи, стабілізує екологічну ситуацію на півострові. Крим є унікальним регіоном України, де на порівняно невеликій території розташовано 147 об'єктів природно-заповідного фонду, що складає близько 120 тис. га (4,6% від площі Криму): 6 природних заповідників, 29 заказників, 68 пам'яток природи, 1 ботанічний сад, 1 дендрологічний парк, 30 парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва, 10 заповідних урочищ.

Основу заповідного фонду Криму складають 6 державних природних заповідників: на їхню частку припадає 43,8% заповідної площі півострова.

Кримський заповідник охороняє гірсько-лісові, гірсько-лучно-лісові і субсередземноморсько-лісові унікальні ландшафти гірської частини півострова (створений в 1923 році; площа - 33397 га).

Ялтинський гірничо-лісовий заповідник розташований на заході Кримського Південного берегу (створений в 1973 р., площа - 14590 га).

Заповідник «Мис Мартьян» - найменший серед заповідників Криму; розташований у центрі Південного берега й охороняє унікальний субсередземноморський ландшафт з реліктовою вічнозеленою дендрофлорою (створений 1973 р., площа - 240 га) .

Карадагський заповідник охоплює на сході Південного берегу Криму територію давньовулканічного гірсько-лісового ландшафту (створений 1979 р., площа -2855 га).

Нарешті, два заповідники на Керченському степовому півострові: Казантипський (створений 1998 р., площа - 450,1 га) і Опукський (створений 1998 р., площа - 1592,3 га).

Помітну природоохоронну роль грають численні невеликі ландшафтні унікуми Криму інших заповідних категорій: заказники, пам'ятки природи, заповідні парки, заповідні урочища. На півострові створено 29 державних природних заказників (загальна площа - 51,7% всього заповідного фонду півострова).

Дрібніші за площею унікуми утворюють мережу з 68 пам'яток природи (сумарно вони займають 2,4% загальнокримської заповідної території). У числі кримських пам'яток природи 12 є пам'ятками загальнодержавного значення. Крім того, до мережі Криму, що заповідно охороняється, включено 10 державних заповідних урочищ (1,4% загальної площі заповідного фонду) і 30 кримських пам'ятників-парків (0,7% площ заповідного фонду).

У числі останніх - Державний Никитський ботанічний сад і 10 парків-пам'ятників загальнодержавного значення.

Потенціал природних об'єктів регіону та їх використання в туризма

За даними Міністерства курортів і туризму Криму, кількість відпочиваючих в Криму в сезон 2010 року склало 5400 тис. чол., Що на 14,5% перевищує показник 2009 року, коли на півострові було зафіксовано 4890,6 тис. відпочиваючих (для порівняння - 2008 р. - 5625,9 тис. чол.). Організовано в здравницях відпочили (за даними виконкомів і райдержадміністрацій курортних регіонів) 935,5 тисячі осіб (у 2009 році -1017,5 тис. чол, в 2008 р. - 1205,0 тис. чол.).

По даним Асоціації курортів Криму у 2011 році приїхало лише 70% відпочиваючих від кількості 2010 року. Незважаючи на це, сезон був хорошим в фінансовому плані, в курортних регіонах сума зборів у місцеві бюджети перевищила показники 2010 року. Це відбулося завдяки тому було переглянуто порядок і механізм справляння туристичного збору, за рахунок чого було виведено з тіні приватні готелі та пансіонати. За даними уряду, по Криму, податкові надходження від туристичної сфери збільшилися на 17%.

На 12 вересня 2011 Крим відвідали 5млн. туристів. Мінкурортів і туризму АРК зазначили, що більшість туристів - 67% - вибирають Крим через лікувальні властивості кримського клімату, для 36% туристів важливим стала невисока вартість услуг. На наш погляд, рекреаційні послуги повинні бути розраховані на різні фінансові можливості рекреантів, тому діапазон і вартість надаваних рекреаційних послуг повинні бути розширені.

На 6 січня 2012 року в Криму з початку року відпочили майже 18 000 туристів, з них офіційно в здравницях і туристичних об'єктах відпочило 11 тис. 240 осіб. У 2011 році ця цифра склала 11 тис. 017 осіб. За інформацією Міністерства курортів і туризму Криму, найбільша кількість відпочиваючих зафіксовано в Ялті (4 тис. 982 туристів), Алушті (1 тис. 023), Саках (1 тис. 492) і Євпаторії (1 тис. 323). На автомобілях до Криму дісталися 3 тис. 832 людини (на 38,2% вище, ніж у 2011р.).

За даними Держкомстату України у період з жовтня 2009 р. по вересень 2010 р. в АР Крим налічувалося 548 санаторно-курортних (оздоровчих) закладів з загальним ліжковим фондом 120,4 тис. місць у місяць максимального розгортання.

За останні десять років кількість закладів, які призначені для санаторного лікування та відпочинку збільшилось на 29 одиниць, поряд з цим спостерігалось зменшення їх ємності на 1%. За останні 5 років кількість закладів та їх ємність зменшились відповідно на 21 одиницю та 5,4%. Порівняно з 2008/09 р. - зменшилась на 6 закладів. Ємність існуючої мережі санаторно-курортних закладів у місяць максимального розгортання проти 2000 р. зменшилась на 1,0% та збільшилась проти 2008/09 р. на 0,7%. За останні п'ять років найбільша ємність санаторно-курортних закладів відмічена у 2004/05р. - 127,2 тис. місць. Щорічні зміни у мережі та ємності оздоровчих закладів, частково, обумовлені формуванням конкурентоспроможності санаторно-курортного комплексу республіки.

Із загальної кількості санаторно-курортних закладів АР Крим кожен восьмий, або 72 заклада на 7,1 тис. місць, не працювали протягом усього року. Сезонність діяльності є однією з найбільших проблем рекреаційного комплексу Криму. Однією з основних задач регулювання розвитку регіону є згладжування сезонності. Сезонні коливання в Криму настільки значні, що несприятливі погодні, політичні, санітарно-епідеміологічні умови одного з двох місяців курортного піка (липень, серпень) можуть істотно впливати на рівень річних доходів рекреаційної галузі. Тривалість курортного сезону можна розширити за допомогою модернізації інфраструктури та лікувально-оздоровчої бази, стабільної суспільно-політичної ситуації в регіоні, відповідної реклами, освоєння нових видів туризму, а також адекватної вартості рекреаційного продукту.

У 2009/10 р. не працювали чверть загального числа санаторно-курортних закладів з причини відсутності коштів на експлуатацію, які не працювали протягом усього звітного періоду. Як і у попередніх роках, переважну більшість (73,6%) зазначених санаторно-курортних закладів складали бази відпочинку. Основні причини, з яких підприємства не працювали, - це перебування на капітальному ремонті, відсутність коштів на експлуатацію закладу, відсутність дозволів СЕС.

Всього з жовтня 2009 р. по вересень 2010 р. санаторно-курортні заклади автономії з метою санаторного лікування та відпочинку відвідало 888,9 тис, осіб, що більше проти 2000 р. на 13,6%. Поряд з тим, у 2009/10 р. це був найнижчий показник за останні три роки. У порівнянні з 2007/08р., у якому оздоровилось найбільша чисельність відвідувачів здравниць та закладів відпочинку АР Крим, чисельність оздоровлених зменшилась на 17,8%.

Загальна кількість ліжко-днів, проведених всіма оздоровленими у санаторно-курортних закладах, зменшилась проти 2009 року на 947,9 тис. ліжко-днів та у 2009/10 р. становила 11513,2 тис. ліжко-днів. Внаслідок цього, тривалість відпочинку у закладах АР Крим зменшилась проти попереднього року і в середньому становила 13,0 днів (у 2007/08р. - 13,3 днів). Найбільша кількість днів перебування оздоровлених спостерігалась по закладах Кіровського району - 31 день, що пов'язане з функціонуванням на цієї території тільки санаторія для хворих на туберкульоз. Також займають провідні місця за кількістю днів перебування одного оздоровленого міста Саки (18 днів), Євпаторія (17 днів) та Ялта (13 днів), що також пов'язане з перевагою лікувального профілю цих курортних регіонів.

В 2009/10 р. протягом 1-2 днів перебували у санаторно-курортних закладах АР Крим 31,1 тис. осіб. У порівняні з 2000 р. та 2008/09 р. чисельність оздоровлених збільшилась у 2,5 раза та 17,5% відповідно. Збільшення кількості оздоровлених, які були охоплені короткотерміновим відпочинком, спостерігалося в усіх закладах оздоровлення та відпочинку, а найбільш суттєво це відмічено у будинках відпочинку на - на 59,4%.

З жовтня 2009 р. по вересень 2010 р. протягом тривалого часу у санаторно-курортних закладах АР Крим було оздоровлено 857,8 тис. осіб. У порівнянні з 2000 р. чисельність довгостроково оздоровлених збільшилась на 11,4%, а проти попереднього року їх чисельність зменшилась на 2,6%. Зменшення кількості оздоровлених протягом тривалого часу в оздоровчих закладах у 2009/10 р. відбувалося за рахунок кількості оздоровлених у санаторіях АР Крим. Поряд з тим, частка оздоровлених, які віддали перевагу санаторному лікуванню в АР Крим, у загальній кількості довгостроково оздоровлених у санаторіях України, проти 2008/09 р. збільшилась та становила 37,3%. У Львівській та Одеській областях пройшли курс санаторного лікування 17,8% та 6,7% загальної кількості довгостроково оздоровлених у санаторіях України.

Автономна Республіка Крим - залишається провідним санаторно-курортним регіоном України, тому значна частина гостей кримського півострову відвідує його з метою санаторного лікування, медичної реабілітації, відновлювання здоров'я та профілактики захворювань.

У 2009/10 р. збереглась мережа та цілорічний ліжковий фонд здравниць різної спеціалізації і налічувала 150 закладів з цілорічним ліжковим фондом 38,7 тис. місць. У місяць максимального розгортання ємність існуючої мережі здравниць досягла 60,1 тис, місць. У порівнянні з 2008/09 р. ємність цих закладів декілька збільшилась (на 0,7%).

Всього у 2009/10 р. послугами здравниць скористалися 555,6 тис. осіб, або 62,5% загальної кількості оздоровлених у санаторно-курортних закладах АР Крим. У порівнянні з 2008/09 р. кількість оздоровлених у зазначених закладах зменшилась на 40,4 тис. осіб. Зростання чисельності оздоровлених порівняно з 2009/10 р. серед здравниць республіки спостерігалось лише у пансіонатах з лікуванням (на 1,2%) та курортної поліклініки - у 3 рази. Перебування більшості гостей півострова протягом тривалого часу у здравницях пов'язане із проходженням курсу санаторного лікування. Тривалість перебування у санаторіях становила в середньому 16 днів.

Із загальної чисельності довгостроково оздоровлених у здравницях республіки 81,2% рекреантів, або 440,2 тис. осіб, пройшли лікування у санаторіях автономії. Крім того, 9,1 тис. рекреантів відпочили у санаторіях протягом 1-2 днів. У порівнянні з 2008/09 р. кількість оздоровлених у санаторіях протягом 1-2 днів збільшилась на 44,9%, кількість оздоровлених протягом тривалого часу зменшилась на 8,0%. Слід визначити, що зменшення кількості оздоровлених протягом тривалого часу спостерігалося у більшості регіонів країни.

Серед міст та районів АР Крим санаторно-курортне спрямування характерне для міст Ялти, Євпаторії, Алушти та Саки, у санаторіях яких пройшли курс лікування та медичної реабілітації протягом тривалого часу понад 95% загальної чисельності оздоровлених у санаторіях. У 2009/10 р. відмічено зменшення кількості оздоровлених у санаторіях зазначених регіонів, за винятком м.Саки (приріст становив 1,8%). Найбільший темп зменшення оздоровлених у санаторіях проти 2008/09 р. спостерігався у містах Алушта (86,1%) та Євпаторія (86,7%). Разом з цим, зберегли свої позиції, за кількістю оздоровлених у санаторіях, міста Судак і Феодосія, де відмічено деяке збільшення кількості оздоровлених проти попереднього року на 3,1% та 1,3% відповідно. Євпаторія визначена як Всеукраїнська дитяча оздоровниця, де розміщено найбільша кількість дитячих санаторіїв країни. Торік протягом тривалого часу у санаторіях міста відновляють здоров'я понад третини дітей, оздоровлених у дитячих санаторіях України. На жаль, у 2009/10 р. кількість оздоровлених дітей у санаторіях міста, у тому числі і у дитячих, зменшилась проти 2008/09 р. відповідно на 18,7 тис, та 15,3 тис. дітей.

АР Крим завдяки своєрідності клімату та цілющим властивостям природи, традиційно, є найбільш сприятливим регіоном в країні для санаторно-курортного лікування, відновлювання здоров'я та реабілітації хворих на туберкульоз.

На території республіки розташований кожний п'ятий санаторій фтизіатричної спеціалізації України. Приблизно 42% загальної чисельності хворих на туберкульоз у 2009 році, які мали можливість пройти курс санаторного лікування у фтизіатричних санаторіях України, були оздоровлені в АР Крим.

У 2009/10 р. ємність 18 санаторіїв для хворих на туберкульоз у місяць максимального розгортання становила 3,9 тис. місць, з них 1,5 тис. припадає на 6 дитячих санаторіїв вказаної спеціалізації.

Протягом з жовтня 2009 р. по вересень 2010 р. у санаторіях фтизіатричної спеціалізації АР Крим пройшли курс санаторного лікування і профілактики захворювань протягом тривалого часу 41,1 тис. осіб, що у 1,4 більше проти 2000 р. У порівняні з минулим роком загальна чисельність оздоровлених зменшилась на 1,8 тис. осіб. Із загальної кількості оздоровлених у санаторіях фтизіатричної спеціалізації 38,4% були оздоровлені у дитячих санаторіях (включно з дорослими, які відпочивали у санаторіях разом з дітьми). Треба відмітити, що кількість оздоровлених у дитячих санаторіях хворих на туберкульоз в 2009/10 р. збільшилась на 7,9% проти 2008/09 р.

Провідним регіоном санаторного лікування дорослих хворих на туберкульоз є м. Ялта. У фтизіатричних закладах цього регіону відновлювали здоров'я 27,4 тис. осіб, або 27,8%, оздоровлених протягом тривалого часу у фтизіатричних санаторіях України. Найбільш сприятливим регіоном санаторного лікування дітей, хворих на туберкульоз, вважається м.Євпаторія, у санаторіях якої оздоровилось 11,4 тис. осіб, або кожний четвертий з числа загальної кількості оздоровлених у дитячих фтизіатричних санаторіях України.

Кримський півострів - це також одне з найвідоміших та найпривабліших місць відпочинку в країні. Тому санаторно-курортні заклади Автономної Республіки Крим відвідують не тільки з метою санаторного лікування, а також з метою відпочинку з поєднанням кліматолікування.

У 2009 році в закладах відпочинку республіки відпочило більш чверті загальної чисельності відпочиваючих в Україні. Ємність існуючій мережі закладів відпочинку, а саме будинків, пансіонатів та баз відпочинку, у місяць максимального розгортання становила 60,2 ліжок (місць), що більше проти 2000 р. та 2008/09 р. відповідно на 2,6% та 0,7%.

Цілорічний ліжковий фонд закладів відпочинку у 2007/08р. становив більш 9,9 тис. ліжок (місць). У 2000 р. та 2008/09 р. цей показник становив відповідно 6,4 тис. та 10,1 тис. ліжок (місць).

Купально пляжний відпочінок.

Пляжі Криму - це головний рекреаційний ресурс півострова. Більшість туристів їде в Крим виключно заради пляжів і пляжного відпочинку. Загальна кількість пляжів Крипляжі Кримама становить 621 кілометр. Протяжність пляжів - 343 км , при середній ширині від 12 до 25 метрів.

Тарханкут

Сонця по всій цій зоні у великому надлишку , як і великих просторих пляжів. Тутешнє узбережжі цілком зручно для масового відпочинку: мілководні бухти біля с.Портовое , Бакальской коси , с.Межводного , п.Черноморского , Оленівка, с.Лазурне і п.Новоозерное - прогріваються вже з перших чисел травня і до середини жовтня. Пляжі з золотистого піску. Озера - лимани з дуже теплою водою і цілющими грязями. Дуже затишні і романтичні "кишенькові" пляжі в гирлах невеликих балок , у вузьких бухтах з гротами . При штормі хвилі накривають їх цілком, тому ночувати можна тільки там , де починається трава . У кишенькових пляжах зустрічаються підземні лінзи дуже смачною прісної води і навіть збереглися середньовічні колодязі.

Західне узбережжя

У Євпаторії - велика кількість сонця , дрібний пісок і пологі схили морського дна. Кілька десятків кілометрів золотистих пляжів , купальний сезон з 20 травня по 14 жовтня. На південь безперервною низкою тягнуться озерні пересипу : оз. Сасик- Сиваш , Сакського озера , потім йдуть Михайлівське , Кизил - Яр та інші , дрібніші. Тут до пляжі Кримапеску все частіше домішується дрібна галька , а ухили дна вже крутіше. Села Миколаївка , Берегове та Піщане - мають піщано- галькові пляжі , подекуди із захисними спорудами проти зсувів. Далі на південь лише у сіл Учкуєвка і Любимовка просторий піщано- гравійний пляж з пологим ухилом. Багато хороших пляжів і в різних частинах Севастополя , особливо хороший пляж Омега . Тривалість купального сезону - 100 днів з температурою води понад 20 градусів , але трапляються проблеми з чистотою. Позначається близькість знаменитого міста-порту , тому заміські пляжі краще.

Південний берег

Вже на землях Севастополя існують пляжі , омивається водами найчистішими - це урочище Батіліман і бухта Ласпі . Від мису Айя до мису Ай- Тодор ( з Ласточкіна гніздом ) живописні скелі і кам'яні хаоси вкривають невеликі бухти з прозорою і чистою водою , крутим ухилом дна і гравійно - кам'янистими пляжами - просто нудистський рай . Ялта , Гурзуф , Партеніт , Алушта розташовані у великих напівкруглих бухтах , облямованих гірськими пляжі Кримаамфітеатрамі . Відокремлені краю бухт всюди - володіння нудистів. Купальний сезон з 17 травня до 23 жовтня. М'яка , тепла сонячна осінь . Вираз "оксамитовий сезон " з'явилося на початку століття саме тут.

Південно -східний берег

Берег від Алушти до Судака - це піщано- галькові пляжі в гирлах стрімких гірських річечок , розділені мисами з брилові- гальковими пляжами. Вище по долинах тягнуться мальовничі села з відмінними фруктами і овочами і спеціальні автостоянки для туристів Семидвір'я , Сонячногірське , Малорепляжі Кримаченское , Рибальське і Морське. «Свої " пляжі є в сіл Привітне і Веселе . Новий Світ знаменитий романтичними бухтами. У Судаку прямо під фортецею знаходиться двокілометровий пляж з відмінним " шиферним " пісочком темно -сірого кольору , ідеальним для прогрівають ванн , і галькою . Кам'яні чудеса вибухнув вулкана Кара- Даг і потім Коктебельская бухта , колиска нашого нудизму . За мисом Хамелеон в Мертвою бухті знімали "Біле сонце пустелі" . По обидві сторони глибоко вдаються в море мису Киик - Атлама (п. Орджонікідзе) знаходяться дві великі бухти і кілька затишних бухт . у Феодосії 15 кілометрів широкого піщаного пляжу , пологе дно , рідкісні шторми і стійка сонячна погода. Купальний сезон з 23 травня по 15 жовтня.

Керченський полуоспляжі Криматров

На величезному протязі чорноморського берега Керченського півострова самі зручні пляжі біля гори Опук . У Керченській протоці багато кишенькових пляжів. Від Тобечикського озера і практично до Ельтігена уздовж протоки тягнеться відмінний пляж , по якому можна йти цілий день. У самому місті Керчі - Карантинский пляж .

Азовське море

Це сотні кілометрів курортної цілини : бухта Булганак у села Юркино , безлюдна бухта Рифів, пересип Чокракського грязьового озера у села Курортне ( колишня Мама Російська ) . Величезний пляж Казантипського затоки , з центром у станції Прісноводна , пляжі біля сіл Мисового , Семенівки і міста Щолкіно на Арабпляжі Кримаатском затоці - всі ці великі пляжі чергуються з кишеньковими , відокремленими . Від села Каменське - величезна Арабатська стрілка , 100 кілометрів черепашкового золотого піску, омиваного теплим і дрібним морем з одного боку і Сивашем з іншого.

Нудистські пляжі Криму

Офіційних окремих пляжів з інфраструктурою для натуристів в Криму немає . Але зате існує кілька чудових віддалених від міських і селищних пляжів , шматочків суші біля моря , де людина може відчувати себе вільним. До речі , натуризм дає величезну свободу. І якщо ви змогли переступити через внутрішні забобони і зняти з себе купальник , щоб порадувати своє тіло енергією солнпляжі Кримаца і моря , то ваша свідомість ще більше наблизитися до внутрішньої гармонії душі. Може , ви й не будете жадібно прагнути на нудистські пляжі , зате вже ніколи не будете сором'язливо обертатися при перевдяганні на міському пляжі . Спокійно будете ставитися до свого бажанням засмагнути « попкою і грудьми » , щоб радувати себе рівним засмагою. Своє тіло треба любити. І натуризм в розумних межах може служити одним з інструментів до досягнення цієї любові.

Історично спортивний туризм у Криму з'явився наприкінці ХIХ століття як пішохідний та гірський. В наш час кількість видів спортивного (активного) туризму значно поширилась. Це зокрема велотуризм, автомобільний туризм (включаючи джип-сафарі), дайвінг, спелеотуризм, альпінізм, серфінг, спортивне орієнтування, мисливський туризм, парапланеризм та ін. Крим стає усе більш затребуваним на найвищому світовому спортивному рівні. Тут проходили самі престижні спортивні події року - Prime Yalta Rally 2011, фінал чемпіонату світу зі стрибків із скель Сliff diving Yalta 2011, змагання екстремалів на Z-Games напередодні музичного фестивалю «Каzантип», «Листопад Bike Session 2011» - головна осіння подія в екстремальному велоспорті, а також чемпіонати України по скелелазінню й B.A.S.E.-джампінгу.

Для поширення зацікавленості молоді у спортивному туризмі необхідно щорічно проводити Чемпіонати України серед юнаків та юніорів. Треба продовжити роботу над новою редакцією Правил туристських змагань із техніки пішохідного туризму, узагальнити та доповнити технічні вимоги до спорядження для проведення змагань різного рівня складності; створити в перспективі при пішохідній комісії технічну комісію, яка б формувала ці вимоги. З метою популяризації пішохідного туризму створити збірну команду України з усіма необхідними для збірної атрибутами - головним тренером, спортивними зборами, формою, символікою тощо; ініціювати разом з федераціями інших країн, зокрема країн СНГ проведення у майбутньому чемпіонатів Європи, світу

Альпінізм.

Альпінізм у Кримських горах являє собою особливий напрямок в альпінізмі. Саме існування Кримських гір породило такий вид спорту, як Альпінізм у Малих горах, що був «узаконений» Указом Міністерства по справах родини, молоді й спорту України №4434 від 25 грудня 2009 р. Єдині Малі гори у світі - це наші, Кримські. Були опубліковані розрядні норми по альпінізму окремо у Великих і Малих горах. Альпінізм у Криму доступен в любое время года, когда нет дождя и скалы сухие. Также в Крыму можно совершать восхождения по снегу когда позволяет погода. доступний у будь-який час року, коли немає дощу й скелі сухі. Також у Криму можна робити сходження по снігу коли дозволяє погода. Довжина Кримських альпіністських маршрутів до 600 метрів. Класифікація складності маршрутів - від 1 до 6 категорій труднощів. Гори в Криму надають можливість лазити на гірських альпіністських, скельних і мультипітчевих маршрутах. Найбільш популярні маршрути перебувають на горі Куш-Кая, Уарч-Кая, Фороський Кант, Ільяс-Кая, Мшатка, Кільсе, Морчека, Ай-Петрі, Сокіл, Парагільмен. Вершини Карпат підлягають альпіністській класифікації тільки в зимовий час. Альпінізм - це екстремальний вид спорту, тому не варто намагатися лазити маршрути без навичок альпінізму й знання маршрутів. Альпіністські сходження розділяються на масові, тренувальні, спортивні й для активного відпочинку. В Україні регулярно проводяться чемпіонати й змагання з альпінізму й скелелазіння. Проводиться велика кількість змагань по скелелазінню в містах Криму, як у спеціально обладнаних залах, так і на живих скелях у таких місцях, як Червоний Камінь, Батіліман (наприклад, Батіліман Боулдер-Фест). Регулярно проводяться чемпіонати й змагання по альпінізму. Найпопулярніші з них - це Чемпіонат і Кубок по альпінізму в Малих горах, Чемпіонат ветеранів альпінізму СРСР, Дитячо-Юнацький Чемпіонат, очні й заочні змагання. Календар подій ФАіС на 2011 рік, розрядні норми по альпінізму у великих і малих горах, правила горосходжень.

Дайвінг

Останнім часом дайвінг стрімко стає все популярним, а дайвінг-центри з'являються практично скрізь, адже на Україні можна зустріти безліч вельми цікавих затоплених об'єктів.

І тут неодмінним фаворитом є Крим, який може запропонувати досить багато цікавого і для новачка, і для досвідченого дайвера. Адже тут зустрічаються самі різнопланові ландшафти і рельєфи морського дна, сліди тектонічних розломів і вивержень вулканів, викиди онікса, агата, яшми та інших красивих каменів.

Мис Айя зустріне дайвера красою вигинів, ущелин, гротів у скелях, а у гирла річки Качи можна проплисти повз залишків англійського вітрильника, який затонув під час минулого сильного шторму в 1854 році.

Ласпінська бухта порадує туриста скелями, схожими на русалок, сфінкса, панцир черепахи. Якщо ви будете на Південному березі Криму, то попірнати в Гурзуфі в районі скель Адалари, а також наАю-Дазі, в печерах і гротах Ай-Тодор і близько Ластівчиного гнізда.

І абсолютно незабутнє враження залишить морське дно в районі заповідника Кара-Даг, на мисі Меганом в Східному Криму, в бухтах Нового Світу. У бухті Зеленій, наприклад, можна зробити занурення в місці, де зазнала аварію середньовічна галера.



Курортно-історична та етнографічні характеристики

Курорти (історична характеристика)

Відпочинок в Криму манить чистотою і корисністю солоного моря, ласкавими променями південного сонця, особливим кліматом, цілющим повітрям, безліччю готелів, пансіонатів, санаторіїв та дитячих оздоровчих таборів ... він приваблював і продовжує приваблювати туристів з усіх куточків світу. Крім того - відпочинок у Криму повний духовними відкриттями, сюди в пошуках натхнення здавна з'їжджалися відомі письменники, поети, живописці та музиканти. У Криму кожен зможе вибрати собі саме той відпочинок, і те місце, яке підходить тільки йому. У цьому дивна властивість кримського краю! На даний момент інфраструктура Криму розвивається посиленими темпами і якщо до недавнього часу найбільшою популярністю користувався відпочинок на Південному березі Криму, то зараз у всіх інших куточках півострова ви зможете знайти чудові туристичні об'єкти. Відпочинок в Криму повний комфорту та безтурботності. Він відкриє вам свої секрети, знову і знову дивуючи чимось особливим і незабутнім. Чого варті походи по Криму гірничого або захоплюючі поїздки по ще незвіданих місць, прогулянки по вузьких гірських стежках. Курортні міста дивують архітектурнимипам'ятками і неповторними краєвидами гірського Криму і такими справжніми пляжами, берегами і теплим морем. Крим туристичний - це справжнє свято для людей закоханих в море, природу і відпочинок.

Велика Алушта

Місто Алушта разом з великою територією, що розтягнулася від гори Аю-Даг на заході до села Привітне на сході, утворює рай на землі під назвою Велика Алушта. Всі селища - Партеніт, Скеля, Сонячногірське, Малоріченське, Рибаче, Привітне - адміністративно підпорядковані місту Алушті, тому і називаються одним курортом. Природніресурси регіону своєрідні і не поступаються Великій Ялті, хіба що менш комфортні. Велика кількість сонця, свіже повітря, мальовничі гори - важливі складові Алуштинського побережжя. Але головне його достоїнство - море. Купальний сезон тут триває з травня по жовтень. Слід зазначити, що мелкогалечниє морські пляжі цього району значно краще крупногалечних пляжів Ялтинського побережжя. Шторми влітку рідкісні і короткочасні. В Алушті відчувається незвичайний для кримського узбережжя простір і широта огляду. Гірські масиви відсунуті на 5 - 10 км . Від берега і утворюють півкруг, відкрите до моря. Могутні і красиві гори обрамляють Алуштинський амфітеатр: на заході височіє гірський гірський масив Бабуган, на півночі - Чатирдаг. За Алуштою біля моря лежить гора Кастель, на нею Аю-Даг. На східній околиці Алуштинського амфітеатру - гора Демерджі. З тих пір до моря спускаються відносно пологі схили, розчленовані долинами і ярами, в яких і розмістилися курортні селища. Алуштинський гірський амфітеатр найкрасивіший і великий у Криму.

Малореченское

Малоріченське або в народі "Малоречка" є чудовою курортною зоною і одним з кращих місць в Криму. Між Алуштою і Судаком на досить пристойній відстані від міст розташовується невеликий зелений селище Малоріченське. Відпочинок в Малореченському задовольнить найрізноманітніші смаки відпочиваючих: для любителів комфорту - білосніжні корпуси пансіонатів і будинків відпочинку; для тих, хто надає перевагу відпочинку "дикуном" - приватний сектор і кемпінги. До ваших послуг прекрасні мелкогалечьние громадські пляжі, на яких вам запропонують морські прогулянки і екскурсії, водні велосипеди і мотоцикли, гірки, атракціони, дельтаплани, занурення з аквалангами та інші розваги, які наситять Ваш відпочинок в Малореченському веселощами та енергією. У численних барах і кафе Ви зможете спробувати екзотичні страви з морепродуктів, відпочити і розважитися. А для тих, хто любить спокій і самоту - скелясті дикі пляжі селища Малореченськоє і прекрасна блакитна бухта з кристально чистою водою, яку називають "бухта любові". Краса цих місць привабила сюди багато кінорежисерів для зйомок кінофільмів ("Острів скарбів", "Прощання слов'янки", "У борі брусниця" і багато ін.) Не менш прекрасні і гірські пейзажі. Одне з найголовніших визначних пам'яток цих місць є самий повноводний водопад Криму "Джур-Джур". Він розташований в мальовничому Хапкальском заказнику, що займає долину річки Улу-узень. Сам водоспад сховався серед могутніх букових і грабових дерев. Зривається з 15-метрової висоти дзеркальна стрічка води, розривається на окремі дзвінкі струмені. Прохолода водопаду, форелеві заплави манять сюди туристів зі всіх куточків землі. Не далеко від водопаду, поблизу села Генеральське, знаходиться пам'ятник архітектури XII ст. - Залишки церкви Ай - Андрій. Любителі піших прогулянок можуть зробити сходження на плато Карабі - яйла, звідки відкривається приголомшлива панорама місцевості.

...