Населення Степового Побужжя в етнокультурних процесах ХVІ-Х століття до н.е.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

УДК 001.891: 94(477): 39(477.7)

07.00.05 - етнологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

НАСЕЛЕННЯ СТЕПОВОГО ПОБУЖЖЯ В ЕТНОКУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСАХ ХVІ - Х СТ. ДО Н.Е.

Матвієнко Людмила Володимирівна

Миколаїв - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Гребенников Юрій Спиридонович, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, доцент кафедри всесвітньої історії

Офіційні опоненти:

- доктор історичних наук, професор Сминтина Олена Валентинівна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, завідувач кафедри археології та етнології

- кандидат історичних наук, доцент Тощев Геннадій Миколайович, Запорізький національний університет, доцент кафедри історії України

Захист відбудеться 14 грудня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.134.01 в Інституті історії та права Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського Міністерства освіти і науки України за адресою: 54003, м. Миколаїв, пл. Комунарів, 1., ауд. 9.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту історії та права Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського за адресою: 54003, м. Миколаїв, пл. Комунарів, 1.

Автореферат розісланий 12 листопада 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент В.А. Пархоменко

Анотації

Матвієнко Л.В. Населення Степового Побужжя в етнокультурних процесах ХVІ - Х ст. до н.е. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.05 - етнологія. - Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського. - Миколаїв, 2010.

В дисертації на основі вивчених праць попередників та власних досліджень (матеріали етнографічних та археологічних експедицій, архівні документи) здійснено комплексне дослідження становища населення Степового Побужжя в ХVІ - Х ст. до н.е.

Населення степових районів на сході перебувало під відчутним впливом племен Кавказу, а на заході - фракійців із Прутсько-Дністровського межиріччя. Завдяки контактам з останніми, розвиток населення регіону з кінця ХVI ст. до н.е. був зорієнтований на землеробсько-скотарське господарство, розвитку якого сприяли кліматичні умови. Ускладнювалась структура поселень, використовувалися нові архітектурні форми в будівництві.

Визначено специфіку напрямів розвитку господарства мешканців в період переходу від пізньої бронзи до раннього залізного віку.

Показано зміни в релігійно-ідеологічних уявленнях жителів Степового Побужжя в контексті етнографічних паралелей.

Зроблена спроба виділення нових, специфічних структур в ритуально-культових комплексах ХІІ - Х ст. до н.е.

Дослідження економіко-релігійних основ життя населення Степового Побужжя дає змогу довести загальноєвропейський характер процесів, що відбувалися на території степової України в ХVІ - Х ст. до н.е.

Ключові слова: населення, релігія, ідеологія, етно-соціальна структура, господарство, культ, обрядовість.

Матвиенко Л.В. Население Степного Побужья в этнокультурных процессах ХVІ - Х вв. до н.э. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.05 - этнология. - Николаевский национальный университет имени В.О. Сухомлинского. - Николаев, 2010.

В диссертации на основе изученных трудов предшественников и собственных исследований (материалы этнографических и археологических экспедиций, архивные документы) осуществлено комплексное исследование состояния населения Степного Побужья в ХVІ -Х вв. до н.э.

Население степных районов на востоке находилось под ощутимым влиянием племен Кавказа, а на западе - фракийцив из Прутско-Днестровского междуречья. Благодаря контактам с последними, развитие населения региона с конца ХVI вв. до н.э. сориентировано на земледельческо-скотоводческое хозяйство, развитию которого содействовали климатические условия. Усложнялась структура поселений, использовались новые архитектурные формы в строительстве.

Определено специфику направлений развития хозяйства жителей в период перехода от поздней бронзы к раннему железному веку.

Показаны изменения в религиозно-идеологических представлениях жителей Степного Побужья в контексте этнографических параллелей.

Исследованы проблемы социальной структуры племен восточной части Северо-Западного Причерноморья и особенности захоронения жителей региона в ХVІ - Х вв. до н.э.

Сделана попытка выделения новых, специфических структур в ритуально культовых комплексах ХІІ - Х вв. до н.э.

Установлено, что система ведения хозяйства, как базис экономики и религиозные представления является основой для закрепления идеологии существующего социального уклада населения Степного Побужья.

Проведенное исследование дало возможность соединить два основных процесса в развитии человечества - хозяйство и идеологию в конкретных исторических, этнологических и физико-географических условиях степной зоны Евразии, благодаря, расположению Степного Побужья на пограничной зоне между степью, лесостепью и горными ландшафтами. Несмотря, на разные культурно-хозяйственные заимствования из других регионов, местное население создало и сохранило, закрепленные идеологически, специфические черты развития.

Исследование экономико-религиозных основ жизни населения Степного Побужья дает возможность доказать общеевропейский характер процессов, которые происходили на территории степной Украины в ХVІ - Х вв. до н.э.

Ключевые слова: население, религия, идеология, этно-социальная структура, хозяйство, культ, обряд.

Matvienko L.V. The population of the Steppe Pobuzhzhya in ethnocultural processes XVI - X BC. - Manuscript.

The dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of historical sciences after the speciality 07.00.05 - ethnology. - Mykolayiv National University named after V.О. Sukhomlinskiy. - Mykolayiv, 2010.

Complex research of position of population of Steppe Pobyzhzhya of XVI - X centuries B.C. is carried out on the basis of studied works of predecessors and own researches (the materials of ethnographic and archeological expeditions, archived documents).

The population of steppe districts on the East was under perceptible influence of tribes of Caucasus and on the West-under the Frakiy from the Prutsk-Dnestro space between rivers. Due to the contacts with the previous, the development of population of the region (from the end of XVI century B.C.) was orientated on agricultural cattle - breeding. The climate conditions assisted its development.

The specific of the directions of development of habitants' economy in the period of transition from late Bronze to early Ferrous age is determined.

Changes in religiously ideological opinions of Steppe Pobyzhzhya habitants are shown in the context of ethnographic parallels.

The problems of social structure of East part of North -West Black sea coast tribes and the peculiarities of habitants' burying of the XVI - X centuries B.C. are analyzed.

The attempt of showing up the new specific structures in ritual cult complex of XII - X centuries B.C. is made.

It's determined that the system of economy as a basis of economics and religions opinions is the basis for determination of ideology of the exist social position of Steppe Pobyzhzhya.

The research gave the possibility to unite two basic processes in the man's development - the economy and ideology in the concrete historical ethnological and geographical conditions of steppe zone of Eurasia because of the position of Steppe Pobyzhzhya on the boundary zone between steppe, forest-steppe and mountains. Despite of different cultural economic borrowings from different regions, the population creates and saved ideologically based specific features of development.

The research of economics religious basis of life of Steppe Pobyzhzhya population gives the possibility to prove the European character of the processes, which took place on the territory of steppe Ukraine in XVI - X centuries B.C.

Key words: population, religion, ideology, ethno-social structure, economy, cult, rite.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Протягом багатьох тисячоліть Степове Побужжя було невід'ємною, а в деякі історичні проміжки часу і дуже важливою ланкою, розвитку первісного суспільства стародавньої ойкумени. Одним із важливих періодів історії став час зміни технології обробки металів - перехід до застосування виробів із заліза та занепаду бронзового виробництва, так званий період кінця середньої-пізньої бронзи - початку раннього залізного віку, який охопив у Східній Європі ХVІ-Х ст. до н.е.

Історико-культурна своєрідність доби пізньої бронзи Північно-Західного Причорномор'я, яка включала причорноморську степову частину межиріччя Дунаю - Дністра - Південного Бугу, полягає в тому, що її мешканці, займаючи західний регіон Євразії, знаходилися на прикордонні між двома напрямками розвитку господарства: землеробським та скотарським. Населення Степового Побужжя ввібрало в себе різні типи господарств: балкано-дунайського центральноєвропейського кола з високорозвинутим землеробством, значною за об'ємом обробкою металу та степових племен Північного Причорномор'я з переважаючою роллю скотарства, рухливістю населення, широким розповсюдженням однакових форм культурно-господарських комплексів, які залежали від загальних географічних умов.

Північно-Західне Причорномор'я в цілому, і Степове Побужжя зокрема, виступало в якості магістрального шляху для мешканців степу в світ передових цивілізацій давньої ойкумени, що став важливою ланкою для населення епохи пізньої бронзи центральноєвропейського, балкано-дунайського та малоазійського ареалів. В даному регіоні найбільш чітко і повно відобразилися зв'язки з землеробським населенням Південно-Східної Європи. Характерна рухливість жителів степу зі сходу змінювалася специфічними утвореннями місцевих племен, які розвивалися разом з населенням Карпато-Дунайського і центральноєвропейського регіону.

Дослідження етно-релігійних основ життя населення Степового Побужжя є актуальним, так як дає змогу довести загальноєвропейський характер процесів, що відбувалися на території степової України в ХVІ-Х ст. до н.е.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації "Населення Степового Побужжя в етнокультурних процесах ХVІ-Х ст. до н.е." узгоджена з планами наукових досліджень Інституту історії та права Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського та виконана в рамках наукової теми "Актуальні проблеми історії Півдня України" (номер держреєстрації 0104U4010975).

Метою дослідження є вивчення особливостей етнокультурних процесів населення Степового Побужжя України в ХVІ - Х ст. до н.е. під час переходу від доби пізньої бронзи до раннього залізного віку. Для досягнення поставленої мети передбачається розв'язати такі завдання:

· проаналізувати та систематизувати існуючу літературу з означеної проблеми, визначити інформаційні можливості використаних джерел та розкрити методологічні засади дослідження;

· охарактеризувати етносоціальну структуру мешканців східної частини Північно-Західного Причорномор'я;

· висвітлити діяльність населення Степового Побужжя в кінці ХVІ-на початку ХІІ ст. до н.е.

· визначити зміни напрямків розвитку господарства в поселеннях у період кризи технології бронзи;

· простежити трансформації в релігійно-ідеологічних уявленнях мешканців Степового Побужжя в контексті етнологічних паралелей;

· відтворити особливості поховальної обрядовості мешканців регіону в ХVІ - Х ст. до н. е. в рамках території Північно-Західного Причорномор'я;

· виділити ритуально-культові комплекси ХІІ-Х ст. до н.е. на території Степового Побужжя, як свідчення етно-соціально-господарчих змін в системі первісного суспільства.

Об'єктом дослідження є населення Степового Побужжя в ХVІ-Х ст. до н.е.

Предмет дослідження - етно-культурні, соціальні, господарські, світоглядні та ідеологічні основи існування мешканців Степового Побужжя під час переходу від доби бронзи до раннього залізного віку.

Хронологічні рамки охоплюють період з ХVІ - до Х ст. до н.е., коли відбувався перехід від епохи пізньої бронзи до раннього залізного віку. Фінал бронзової доби та початок раннього залізного віку співпадають зі зміною теплого та сухого клімату на прохолодний субатлантичний період. Оптимізація кліматичних умов призвела до зміни середньої бронзи пізньою, погіршення ж його лягло в основу процесів, які спричинили встановлення нової історичної епохи - раннього залізного віку.

Територіальні рамки визначені історико-географічними межами Степового Побужжя. Західну частину Євразійських степів, яка простягнулася широкою полосою від Дунаю до Алтаю, займає Північно-Західне Причорномор'я. У східній частині Північно-Західного Причорномор'я знаходиться регіон Степового Побужжя - область, розташована на території, яка прилягає до нижньої течії р. Південний Буг (цей регіон обмежений на заході - Тилігульським лиманом, на сході - р. Інгулець, на півдні - Дніпровським лиманом, а на півночі - зоною лісостепу). Вказаний регіон ряд дослідників, зокрема Ю.С. Гребенников та І.М. Шарафутдінова виділяють як специфічну ланку, що поєднує на території України загальноісторичні поняття "Схід" і "Захід".

Згідно сучасного адміністративного поділу - це територія Миколаївської області, східна частина Одеської та північно-західна частина Херсонської областей.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі на основі вивчених праць попередників та власних досліджень (матеріали етнографічних та археологічних експедицій, архівні документи) зроблено узагальнення, сформульовано висновки та практичні рекомендації.

Вперше досліджені наступні питання:

· ступінь наукової розробки проблеми;

· етнокультурні процеси, що відбувалися в середовищі населення Степового Побужжя в період переходу від пізньої бронзи до раннього залізного віку;

· зміни в релігійно-ідеологічних уявленнях жителів Степового Побужжя в контексті етнологічних паралелей;

· зроблена спроба виділення нових, специфічних структур ритуально-культових комплексів Степового Побужжя ХІІ-Х ст. до н. е.;

· систему господарювання, як базис економіки та релігійні уявлення, як основу для закріплення ідеології існуючого соціального устрою населення Степового Побужжя.

Подальшого розвитку дістали проблеми:

· етно-соціальної структури племен східної частини Північно-Західного Причорномор'я;

· господарської діяльності населення Степового Побужжя;

· особливостей поховальної обрядовості мешканців регіону в ХVІ - Х ст. до н.е. в рамках території Північно-Західного Причорномор'я.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що фактичний матеріал дослідження може використаний при підготовці узагальнюючих праць з етнології, етнографії, археології, всесвітньої історії, історії України, історії первісного суспільства, економічної історії України, історичного краєзнавства та релігієзнавства. Його слід застосовувати в викладацькій, музейній та краєзнавчій роботі, для підготовки лекційних курсів, на семінарських заняттях з історичних дисциплін у вищих навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, результатом власних досліджень автора. Більшість публікацій здобувача написані одноосібно. У співавторстві з Ю.С. Гребенниковим та К.В. Горбенком видані матеріали чотирьох конференцій. Особистий внесок здобувача в цих статтях становить 70%. Дисертантом проведена робота по збору і обробці фактичного матеріалу статтей.

Апробація результатів дослідження. Рукопис дисертації обговорено і рекомендовано до захисту на засіданні кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін Інституту історії та права Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського.

Основні результати дослідження доповідались на 10-ти міжнародних, всеукраїнських, регіональних та обласних наукових конференціях, а саме: Проблеми історії та сучасного стану науки Української держави (Миколаїв-Одеса, 2002); ІV Миколаївська обласна краєзнавча конференція: Історія. Етнографія Культура. Нові дослідження (Миколаїв, 2002); Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (Тирасполь, 2002); Наукові дослідження в контексті історичних проблем. V Всеукраїнська науково-практична конференція (Миколаїв-Одеса, 2003); V Миколаївська обласна краєзнавча конференція: Історія. Етнографія Культура. Нові дослідження (Миколаїв, 2004); Международная научная конференция к 100-летию начала исследований острова Березань Э.Р. фон Штерном (Николаев, 2004); Гуманітарно-економічні дослідження (Миколаїв-Одеса, 2005; 2006); Науково - технічна конференція професорсько-викладацького складу Національного університету кораблебудування (Миколаїв, 2008; 2009).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 20 публікаціях, 7 з яких - у фахових виданнях.

Структура дисертації відповідає поставленій меті та визначеним завданням і складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів основної частини (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 218 сторінок, основного тексту - 170 сторінок, список використаних джерел нараховує 383 найменування.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовану мету та завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет, хронологічні та територіальні рамки, дано характеристику наукової новизни, показано практичне значення роботи та зв'язок дисертації з науковими програмами, планами і темами, наведені відомості про апробацію результатів дослідження, особистий внесок здобувача та публікації.

У першому розділі "Стан наукової розробки та джерельна база" розглянуто історіографію проблеми, проаналізовано документальну базу дисертації, висвітлено методологічні принципи та методи, які використовувались в процесі наукового дослідження.

У підрозділі 1.1. "Історія вивчення, історіографія проблеми" виділено наступні етапи вивчення проблеми: по-перше - це дореволюційний період (ХІХ ст. - до 1917 р.), по-друге - дослідження в епоху Радянського Союзу (1922 - 1991 рр.), по-третє - вивчення Степового Побужжя в незалежній Українській державі (з 1991 р. - по теперішній час).

В дореволюційний період почалися ціленаправлені дослідження Степового Побужжя. З середини ХIХ ст. ними займалися О.Ю. Шмідт, С.П. Крижановський. Археологічні карти знахідок, вперше складені для цієї території, сприяли систематизації знань про вказаний історичний період. Результатом роботи дослідників царського періоду стало видання ряду фундаментальних публікацій, частина з яких не втратила актуальності до нашого часу, зокрема, праці В.О. Городцова та В.І. Гошкевича.

В період існування Радянського Союзу видано велику кількість публікацій, що стосувалися розвитку Степового Побужжя в добу пізньої бронзи - раннього залізного віку, переважна їх більшість не втратила наукового значення і до сьогодення.

В кінці 50-х на початку 60-х рр. ХХ ст. щодо питань приналежності пам'яток доби пізньої бронзи Північно-Західного Причорномор'я сформувалися дві точки зору: про їх східне походження та зрубної приналежності (О.О. Кривцова-Гракова) та про місцевий розвиток самостійної сабатинівської культури (М.Ф. Болтенко, А.В. Добровольський, Н.М. Погребова, І.М. Шарафутдінова, І.Т. Черняков).

Дослідниця І.М. Шарафутдінова виділила характерні риси сабатинівських пам'яток: наземні житла, використання каміння в будівництві, особливі типи посуду, пружкову орнаментацію, кісткові та металеві вироби. Знахідки певних предметів вжитку в деяких сабатинівських поселеннях дозволило Шарафутдіновій припустити генетичний зв'язок між білозерцями та сабатинівцями. Подібну методику в загальній формі застосовували С.С. Березанська при виділенні культури багатопружкової кераміки.

Своєрідною підсумковою працею доби радянської історіографії в досліджені епохи бронзи слід назвати фундаментальну монографію колективу авторів "Культуры эпохи бронзы на территории Украины". В роботі переглядаються питання хронології, ґенези, зв'язків різних груп пам'яток, обґрунтовується культурно-хронологічний та етнічний розподіл різних спільностей.

В Українській незалежній державі відкрилися нові можливості вивчення різних аспектів давньої історії Степового Побужжя, пов'язані з збільшенням кількості розкопок та розширення етнологічних і етнографічних досліджень. Вчених продовжують цікавити проблеми періодизації. В основу своїх систематизацій С.С. Березанська, В.В. Отрощенко та С.М. Санжаров ставлять стратифіковані кургани епохи бронзи. В остаточному підсумку, в основі їхніх періодизацій лежать дані стратиграфії. Другорядне положення займають типологія поховального обряду й аналіз інвентарю.

Станово-кастова система, що панувала на початкових етапах становлення державності, дає ключ до розуміння етнічних, соціальних, релігійних і економічних процесів, що протікали в ямно-катакомбну епоху. Цією проблематикою активно займається С.Ж. Пустовалов.

Проблематика, пов'язана з дослідженням етнологічних та релігійних моментів в житті населення Степового Побужжжя в деякій мірі розглянута в публікаціях Г.С. Лозко.

Велике значення для досліджуваної проблеми в другій половині ІІ тис. до н.е. має вивчення унікальної пам'ятки доби фінальної бронзи в м. Миколаєві - городища "Дикий Сад". Регулярні розкопки під керівництвом к. і.н., доцента МНУ імені В.Сухомлинського Ю.С. Гребенникова і старшого викладача К.В. Горбенка дозволили накопичити значний археологічний матеріал, який дає можливість робити історичні узагальнення з різних аспектів життєдіяльності населення всього регіону. Їх науково-популяризаторська діяльність значно збільшила історіографічний доробок з вказаної проблеми за часи існування незалежної України.

Дореволюційна, радянська та українська історіографія мають напрацювання в досліджені певних аспектів означеної проблеми. Проте, до цього часу немає узагальнюючого дослідження стосовно етнокультурних процесів, що відбувалися в середовищі населення Степового Побужжя в ХVІ-Х ст. до н.е. на дисертаційному та монографічному рівні. Зазначений аспект проблеми досліджується в нашій науковій роботі дисертанта.

У підрозділі 1.2. "Джерельна база" охарактеризовано джерельну базу дисертаційного дослідження, яка складається з декількох груп документів і матеріалів залежно від їх походження, змісту, особливостей, характеру викладу. Це, по-перше - архівні матеріали; що містять звіти різноманітних археологічних та етнографічних експедицій; по-друге - збірки матеріалів; по-третє - тексти священних книг і твори античних авторів.

Архівні матеріали. У справі об'єктивного відтворення історичних подій ХVІ-Х ст. до н.е. у Степовому Побужжі, важливе значення має всебічне дослідження фондів архівів наукових установ України, де можна знайти певний пласт звітної документації з вказаної проблеми, проте більшість з них зберігається в Науковому архіві Інституту археології НАН України, матеріали якого і стали основною джерельною базою дисертаційного дослідження.

Автором оброблено 80 звітів археологічних експедицій, що відбувалися в межах Миколаївської та оточуючих в рамках географічно окресленої територій: Одеської та Херсонської областей. Вони охоплюють період розкопок з 1947 по 2008 рр. Матеріали звітів дають фактичний матеріал для відновлення історії населення Степового Побужжя в період переходу від доби пізньої бронзи до раннього залізного віку, при зміні первісного на ранньокласове суспільство.

Розвідками та обстеженнями на території Степового Побужжя виявлено більше 200 поселень доби пізньої бронзи, які найбільш густо розташовані впродовж водних систем саме в приморській її частині.

Серед збірок матеріалів, використаних в роботі, слід виділити "Свод археологических источников", присвяченій комплексам археологічних культур Євразійського регіону та мають деякі документи щодо досліджуваного регіону, а також ряд видань кінця ХІХ-початку ХХ ст., що являють собою журнали розкопок, які проводилися на території Степового Побужжя за часів Російської імперії та каталог старожитностей.

Так як проблематика дисертаційного дослідження, пов'язана з світоглядно-ідеологічними питаннями, то необхідним є використання давніх сакральних текстів і творів античних авторів, зокрема Біблії та ведичної літератури.

Таким чином, джерельна база дисертації цілком достовірна й різноманітна, що відкриває можливість успішно вирішити завдання, визначені в роботі.

У підрозділі 1.3. "Методологія та методи дослідження" викладено основні принципи та методи дослідження.

Для визначення мети дисертаційного дослідження керувалися імперативами: об'єктивність, точність, істинність висновків, що значною мірою залежить від обраної й використаної теорії пізнання. Зверталась увага на ту обставину, що важливою складовою методології є питання про підходи, методи вивчення етнології, етнографії та історії. Згідно з найбільш усталеною концепцією (К. Леві-Строса) етнологія є проміжним етапом у процесі наукового пізнання людини взагалі.

Автором використано такі методи досліджень: діалектичний, історико-порівняльний, актуалізації, статистичний, кількісний, метод періодизації. Для відновлення етнічної історії та культури, характерний для етнології, метод вивчення етнологічних та археологічних матеріалів.

Основні завдання та висновки в плані дослідження етно-культурних процесів в Степовому Побужжі формувалися із застосуванням методу індукції-дедукції, як такого, що дає можливість застосувати загальні наукові положення при дослідженні конкретних явищ.

Другий розділ "Соціальне становище та господарство населення Степового Побужжя" подає соціальну структуру та основи економічної діяльності населення регіону.

У підрозділі 2.1. "Етносоціальна структура мешканців східної частини Північно-Західного Причорномор'я" показано, що за доби бронзи на території України структури степових та лісостепових колективів істотно різнилися. Степові простори Північного Причорномор'я протягом II тис. до н.е. стали ареною міграцій. Населення степових районів на сході перебувало під відчутним впливом племен Кавказу, а на заході - фракійців із Прутсько-Дністровського межиріччя. Завдяки контактам з останніми, розвиток населення регіону з кінця ХVI ст. до н.е. зорієнтований на землеробсько-скотарське господарство, розвитку якого сприяли кліматичні умови. Ускладнювалась структура поселень, використовувалися нові архітектурні форми в будівництві.

В кінці ХІІІ - на початку ХІІ ст. до н.е., значна частина населення Степового Побужжя взяла участь у великій міграції європейського населення на південний захід, яка в історіографії дістала назву "Навала народів моря".

Населення, що залишилося, зберігало зв'язки із західним регіоном, брало участь у торгівельних відносинах за основними напрямками - Південь-Північ, та Захід-Схід, та, найвірогідніше утворило Побузьку групу населення (за обрядом поховання) кіммерійського періоду, або ж навіть дала відомості для античних авторів називати межиріччя Дністра та Буга "Старою" або ж "Ісконною Скіфією".

Соціальна та майнова диференціація наближали населення регіону до утвердження інституту приватної власності. Розвиток форм власності вів до удосконалення організації суспільства, до впровадження певних форм податкової системи, без якої важко уявити реалізацію надлишкової продукції, точніше, її перерозподіл. Обмежені можливості впровадженого екстенсивного скотарсько-землеробського господарства з ХІІ ст. до н.е. та віддаленість від центрів первинних цивілізацій не давали змоги населенню Степового Побужжя вийти в цей період на шлях державотворення. За такої ситуації найактивніші та структурно оформлені спільності періодично мігрували з теренів України в напрямку до існуючих цивілізацій. Такі явища стримували процес державотворення, вели до стагнації у суспільстві.

Встановлення факту участі населення Степового Побужжя в походах "Народів моря" на південь ойкумени відкриває нові перспективи вивчення історії Європи та України.

У підрозділі 2.2. "Господарська діяльність населення в кінці ХVІ - на початку ХІІ ст. до н.е." показано своєрідність степової зони Південної України, яка полягала в тому, що вона знаходилася на прикордонні між двома головними напрямами розвитку господарства, що історично склалися: землеробським та скотарським. Фактично, це порубіжний регіон між культурами балкано-дунайського, центральноєвропейського кола з розвинутим землеробством та обробкою металу і степовими племенами Північного Причорномор'я з переважаючою роллю скотарства, значною рухливістю населення, розповсюдженням однакових форм культурно-господарських комплексів, що залежали до певної міри від загальних географічних умов.

Характерними рисами господарства населення Степового Побужжя стало домінування землеробства і скотарства, розвиток ремесел: гончарство, металургія, ткацтво. Допоміжне значення мало рибальство та полювання. Надлишкова продукція використовувалась у торгівлі з населенням Балкано-Карпатського та Балкано-Дунайського регіонів.

У підрозділі 2.3. "Напрями розвитку господарства жителів регіону в часи кризи технології бронзових виробів (ХІІ - Х ст. до н.е.)" показано, господарський уклад жителів регіону з одного боку характеризувався загальним занепадом, що закономірно для епохи переходу до кочового способу ведення господарства, а з іншого - він зберігав деякі землеробські риси, хоча про класичне землеробство в повній мірі говорити не можна. Найчастіше - це широке використання продуктів землеробства.

Господарська діяльність мешканців Степового Побужжя в період кризи технології бронзових виробів кінця ХІІ-Х ст. до н.е. орієнтувалася на розвиток різноманітних промислів та на підтримання економічних зв'язків поміж окремими регіонами ойкумени.

У третьому розділі "Світоглядні основи жителів Степу" характеризуються ідеологічні уявлення та ритуально-культові системи місцевого населення.

У підрозділі 3.1 "Реконструкція ідеологічних уявлень населення Степового Побужжя в контексті етнологічних паралелей" засвідчено, що населення, переходячи до рухливого способу життя почало оформляти і релігійне підґрунтя до свого побуту. Посилилися міжетнічні контакти, почали змінюватися релігійні уявлення, що породили змішану ритуальну систему. У цей час жителі Степового Побужжя відчували певний ідеологічний вплив західних та південних сусідів.

Етноісторична ситуація в ІІ тис. до н.е. представляється досить динамічною. Зміни відбувалися на основі розвитку місцевих культур у взаємодії з культурами населення прилеглих областей. Трансформація одних культур в інші відбувалася на фоні успадкування місцевих традицій, зокрема в житлобудівництві, господарстві, духовній культурі. Вони зберігались, збагачувались і змінювались, забезпечуючи поступальний розвиток суспільства. побужжя населення етнографічний релігійний

В ідеологічних уявленнях населення Степового Побужжя чітко простежуються схожість релігійної та ритуальної практик із сусідніх регіонів світу. Всі ці моменти відобразилися в синкретичному характері ідеологічних уявлень населення Степового Побужжя. Тобто, релігійно-культова система жителів регіону в добу переходу від епохи пізньої бронзи до раннього залізного віку змінювалася та ускладнювалася під інокультурним впливом також.

У підрозділі 3.2. "Заупокійні культи та обрядовість мешканців у період кризи первіснообщинної системи" вказано, що поховальний обряд несе в собі велику інформацію про різні сторони структури суспільства, тому першочергове завдання при його аналізі полягає в тому, щоб розчленувати обряд на окремі деталі - ознаки й співвіднести ці ознаки з різними сферами соціальної структури.

Своїм раціоналізмом у поховальному обряді сабатинівська культура відрізняється як від попередніх культур епохи бронзи на цій території, таких як катакомбна, культури багатопружкової кераміки, так і наступних - білозерської, кіммерійської. Цей феномен має потребу в детальному аналізі й поясненні з урахуванням всіх факторів ендогенного й екзогенного характеру. На підставі наявних до теперішнього часу джерел зараз важко визначити точну кількісну міру зусиль і часу, витрачених на похоронні обряди й ритуали в сабатинівській культурі. Поки що ми можемо лише констатувати, що перевага раціоналістичних тенденцій у багатьох сферах життєдіяльності сабатинівського суспільства, в тому числі й відношенні до заупокійного культу, відбилося в досить скромному, уніфікованому поховальному обряді, який характерний для періоду кризи первіснообщинної системи.

У підрозділі 3.3. "Трансформація ритуально-культових систем населення як показник створення ранньокласових структур" встановлено, що речові джерела дозволяють простежити зміну ритуальної ситуації у фінальній частині пізньобронзової епохи. Слід зазначити наявність двох типів поховального ритуалу - поховання під курганами в степу та поховання людських останків в межах поселень.

В ідеологічних уявленнях білозерців в хронологічних межах ХІІ-Х ст. до н.е. чітко простежується запозичення певної ритуальної практики із сусідніх регіонів. Наявність таких зв'язків підтверджує комплекс речових джерел. Але найбільш красномовно про етнокультурні зв'язки населення даного регіону свідчать артефакти, інтерпретовані в ритуально-культовому аспекті. Такі зв'язки простежуються із синхронними культурами Балканського регіону (захоронення людських черепів, кам'яний фалос), як відомо культ Пріапа занесений в Грецію саме із Фракії, причому фалічний культ є нехарактерним для Степового Побужжя. Про зв'язки населення регіону з Малою Азією свідчить знайдений в поселенні "Дикий Сад" ритуальний кам'яний молот, виготовлений із породи, яка розповсюджена саме в Малій Азії та відсутня в Північному Причорномор'ї. Також зв'язки з населенням Центральноєвропейського ареалу підтверджується глиняними і бронзовими виробами.

У висновках, відповідно до мети дослідження і поставлених завдань, викладено результати дослідження:

· Процеси, що відбувалися з населенням Степового Побужжя в ХVІ -Х ст. до н.е. носили складний порубіжний характер характер між Сходом та Заходом у просторі, між епохою пізньої бронзи і раннім залізним віком у часі, між землеробством і кочовим скотарством у типі господарства. І в цьому визначалась специфіка, своєрідність регіону, де переплелись епохи, культури, типи господарств, релігійно-ідеологічні уявлення.

· Наявні джерела, не дивлячись на деякі спільні риси в матеріальній культурі, не дають можливості стверджувати, як це прийнято в радянській історіографії, про мовну приналежність населення регіону до північних іранців, чи фракійців. Без сумніву залишається індоєвропейська основа мешканців Степового Побужжя.

· Не дивлячись на розвиток технологій в системі господарювання, напрямки діяльності залежали від кліматичних змін. Зі зміною домінуючих систем господарювання - скотарство-землеробство-скотарство - змінювались принципи формування етнічних структур як на рівні роду-сім'ї - патріархальна-матріархальна-патріархальна - так і на рівні рід-плем'я-племінне об'єднання. Вказані процеси фіксуються в системі поховальних обрядів та плануванні поселень.

· Культури, господарство яких представлено в Степовому Побужжі різноманітними пам'ятками, були складними етнічними та культурно-історичними утвореннями. Вони істотно вплинули на подальший розвиток степового району Північного Причорномор'я та на історію всього стародавнього світу в цілому.

· Характерними рисами господарства населення Степового Побужжя в ХVІ - на початку Х ст. до н.е. стало існування землеробства і скотарства, розвиток ремесел: гончарство, металургія, ткацтво. Допоміжне значення мало рибальство та полювання. Надлишкова продукція використовувалась у торгівлі з населенням інших регіонів.

· Період ХVІ-Х ст. до н.е. вчені розглядають як найвищий пік розквіту відтворюючої форми економіки племен степової смуги бронзового віку. Це підтверджує щільність поселень, фундаментальні архітектурні споруди, розвинуте ремісництво, землеробство та пасовищне скотарство.

· Трансформація технологій, перехід від використання бронзи до обробки заліза, зміни господарської діяльності - перехід до кочового скотарства, спричиняли перетворення в ідеологічних поглядах мешканців Степового Побужжя. Населення, переходячи до більш рухливого способу життя почало оформляти й релігійну підоснову свого побуту. Підсилилися міжетнічні контакти, які також впливали на ідеологічні уявлення та ритуальну систему мешканців.

· Зі складного комплексу ідеологічних уявлень, властивим найдавнішому населенню Степового Побужжя, можна виділити обряд "проводів на той світ", який має відображення в пам'ятках мистецтва і матеріальної культури племен епохи бронзи цього регіону.

· В ідеологічних уявленнях мешканців такої важливої пам'ятки як "Дикий Сад" чітко визначається частковим запозичення ідеологічної і ритуальної практики із сусідніх регіонів. Але найбільш красномовно про етнокультурні зв'язки населення даного регіону свідчать артефакти, інтерпретовані в ритуально-культовому аспекті. Такі зв'язки простежуються із синхронними культурами Балканського регіону (захоронення людських черепів, кам'яний фалос), оскільки фалічний культ є нехарактерним для Степового Побужжя попередніх періодів.

· Важливим елементом, характерним для культової практики населення Степового Побужжя були антропоморфні стели. Вони є не тільки унікальними пам'ятками мистецтва, а й яскравим свідченням розвитку ідеологічних уявлень і вірувань місцевих племен. Виступають найдавнішими на території Південної України монументальними, наділеними антропоморфними рисами зображеннями ідолів-богів. Ці артефакти - важливе джерело для розуміння процесу формування сучасних вірувань та релігій.

· Проведене дослідження дало змогу поєднати два основних процеси в розвитку людства - господарство та ідеологію в конкретних історичних, екологічних та фізико-географічних умовах степової зони Євразії, завдяки, розташуванню Степового Побужжя на прикордонній зоні між степом, лісостепом та гірськими ландшафтами. Не зважаючи, на різні культурно-господарські запозичення з інших регіонів, місцеве населення створило та зберегло, закріплені ідеологічно, самобутні риси розвитку.

· Перспективним видається встановлення факту участі європейських народів доби пізньої бронзи в нашесті "Народів моря" на Єгипет в хронологічних рамках ХІІ - ХІ ст. до н.е., що відкриває нові шляхи вивчення історії та етнології України та світу в цілому.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Матвиенко Л.В. Каменные стелы с городища "Дикий Сад" в контексте археологических реалий бронзового века Северного Причерноморья / Л.В. Матвиенко // Гілея. Філософія. Історія. Політологія. Науковий вісник / гол. ред. В.М. Вашкевич - 2007. - Випуск 7. - К., 2007. - С.320-328.

2. Матвієнко Л.В. Населення Степового Побужжя доби фінальної бронзи: етнологічно - релігійний аспект / Л.В. Матвієнко // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців: економіка, політологія, історія. - 2007. - №12 (49). - С.124-129.

3. Матвієнко Л.В. Колекція матеріальних предметів степового городища доби фінальної бронзи "Дикий Сад" в контексті історико-культурного розвитку регіону Степового Побужжя на зламі ІІ - І тисячоліття до н. е. / Л.В. Матвієнко // Наукові праці. Науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2007. - Т.74. - Випуск.61. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2007. - С.81-85.

4. Матвієнко Л.В. Степове Побужжя на зламі ІІ - І тис. до. н.е.: історія дослідження проблеми / Л.В. Матвієнко // Наукові праці. Науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - Т.83. - Випуск.70. Історичні науки. - С.92-96.

5. Матвієнко Л.В. Господарча діяльність населення Північного Причорномор'я (на прикладі Сабатинівської культури) / Л.В. Матвієнко // Південний архів. Історичні науки: Збірник наукових праць. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. - Випуск 28. - С.107-112.

6. Матвієнко Л.В. Ідеологічні уявлення населення Степового Побужжя (за матеріалами укріпленого поселення "Дикий Сад" / Л.В. Матвієнко // Наукові праці. Науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. - Т.100. - Випуск.87. Історичні науки. - С.136-139.

7. Матвієнко Л.В. Населення Степового Побужжя в історичних походах "народів моря" / Л.В. Матвієнко // Наукові праці. Науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - Т.120. - Випуск.107. Історичні науки. - С.58-61.

8. Матвієнко Л.В. Зміна ідеологічних уявлень населення Степового Побужжя наприкінці доби бронзи / Л.В. Матвієнко // Проблеми історії та сучасного стану науки Української держави. - Миколаїв - Одеса: ТОВ ВіД, 2002. - Т.1. Історичні дисципліни та українознавство. - С.152-154.

9. Матвієнко Л.В. До питання про характер і структуру поселень доби фінальної бронзи у Степовому Побужжі / Л.В. Матвієнко // ІV Миколаївська обласна краєзнавча конференція [Історія. Етнографія Культура. Нові дослідження]. - Миколаїв: Атол, 2002. - С.39-40.

10. Матвиенко Л.В. Погребальный обряд населения Степного Побужья в конце бронзового века - начале железного века / Ю.С. Гребенников, Л.В. Матвиенко // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н.э. - V век н. э.): материалы III международной конференции. - Тирасполь, 2002. - С.185-188.

11. Матвиенко Л.В. История археологических исследований памятников Степного Побужья кон. ІІ - нач. І тыс. до н.э. / К.В. Горбенко, Л.В. Матвиенко // Наукові дослідження в контексті історичних проблем. V Всеукраїнська науково-практична конференція. Збірник наукових праць. - Миколаїв - Одеса: МННЦ ОНУ, 2003. - С.164-170.

12. Матвієнко Л.В. Трансформація ритуального обряду у населення Степового Побужжя у кінці ІІ - початку І тис. до н.е. / Л.В. Матвієнко: матеріали п'ятої Миколаївської краєзнавчої конференції [Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження]. - Миколаїв: Атол, 2004. - С.68-69.

13. Матвієнко Л.В. Ритуальна практика мешканців поселення "Дикий Сад" / К.В. Горбенко, Л.В. Матвієнко: материалы международной научной конференции к 100-летию начала исследований острова Березань Э.Р. фон Штерном. - Николаев: Возможности Киммерии, 2004. - С.86-89.

14. Матвієнко Л.В. Ритуально-культовий комплекс доби фінальної бронзи в м. Миколаєві / Л.В. Матвієнко // Краєзнавчий альманах. Історія. Археологія. Наука. Культура. Кластер. Промисловість. Сільське господарство. Транспорт. - Миколаїв: ОІППО, 2004. - С.32-35.

15. Матвиенко Л.В. Исследования городища финальной бронзы "Дикий Сад" в 2004 году / К.В. Горбенко, Л.В. Матвиенко // Гуманітарно-економічні дослідження. - Миколаїв-Одеса: ТОВ ВіД, 2005. - Т.1. - С.228-234.

16. Матвиенко Л.В. Ритуально - культовые комплексы городища "Дикий Сад" / Л.В. Матвиенко // Науковий вісник Миколаївського державного університету. Збірник наукових праць. - Миколаїв, Вид-во МДУ, 2005. - Випуск 11. Історичні науки. - С.38-45.

17. Матвиенко Л.В. Основные традиции погребального культа у населения Степного Побужья на рубеже ІІ-І тысячелетия до н.э. / Л.В. Матвиенко // Гуманітарно-економічні дослідження. - Миколаїв-Одеса: ТОВ ВіД, 2006. - Т.ІІІ. - С.96-99.

18. Матвієнко Л.В. Господарча діяльність населення Північного Причорномор'я (на прикладі Сабатинівської культури) / Л.В. Матвієнко // Гуманітарний вісник НУК. - Том І: матеріали науково - технічної конференції професорсько-викладацького складу, (Миколаїв, 23-25 квітня 2008 р.) / Міністерство освіти і науки України, Національний університет кораблебудування. Гуманітарний інститут - Миколаїв: Видавництво "ВАРТ", 2008 - С.161-163.

19. Матвієнко Л.В. Кам'яні вироби з колекції матеріальних предметів степового городища доби фінальної бронзи "Дикий Сад" / Л.В. Матвієнко // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Збірник наукових праць. - Миколаїв: Вид-во МДУ, 2008. - Випуск 21. Історичні науки. - С.29-38.

20. Матвієнко Л.В. Методика дослідження історії Степового Побужжя / Л.В. Матвієнко // Гуманітарний вісник НУК. Збірник наукових праць. - Миколаїв: ТОВ "Фірма "Іліон", 2009 - Випуск 2. - С.93-95.

Размещено на Allbest.ru

...