Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Українське товариство охорони пам'яток історії та культури

Центр пам'яткознавства

УДК 902.2 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Фортеці північно-західної Слобожанщини XVII ст. як пам'ятки військової історії

26.00.05 - Музеєзнавство. Пам'яткознавство

Осадчий Євген Миколайович

Київ 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Старожитності козацького періоду порубіжжя Московської і Литовсько-Руської держав та Речі Посполитої XVII ст. є цінним джерелом для вивчення процесу заселення північно-східного регіону Лівобережжя Дніпра. Обраний для дослідження регіон спершу входив переважно до складу Путивльського повіту (уїзду) - спадкоємця Путивльського уділу Новгород-Сіверського князівства доби феодальної роздробленості, в подальшому ці землі стали частиною Слобожанщини (Охтирський і Сумський полки) та Гетьманщини (Лубенський і Ніжинський полки).

Актуальним є вивчення фортець даного регіону саме в контексті пам'яткознавства. Пам'ятки фортифікаційної справи козацького часу є чи не єдиним джерелом, яке дозволяє пов'язати дані писемних джерел з матеріальною культурою. Комплексне вивчення фортець козацької доби південної Сіверщини, а згодом північного заходу Слобожанщини дозволило розширити дані про фортифікаційні прийоми та традиції козаків та Московської держави.

У вивченні історичних процесів в контексті пам'яткознавства залучаються дані археології, джерелознавства, етнографії, історії, військової справи, картографії. Дослідження пам'ятки, як наукового джерела, дозволяє застосовувати інформацію, накопичену у різних сферах науки, акумулює її, результатом чого є отримання об'єктивних даних щодо процесів, які відбувалися в даному регіоні у XVIІ ст. У роботі використано кілька взаємопов'язаних типів пам'яток. Це фортеці Речі Посполитої, Московської держави та козаків-переселенців, які збудовані протягом XVII ст., та пам'ятки, пов'язані з подіями війни 1658 - 1659 рр. Всі з перерахованих категорій пам'яток виникають у XVII ст. і пов'язані з процесами заселення та освоєння регіону, який обрано для дисертаційного дослідження. Основна увага приділена вивченню пам'яток фортифікаційної справи - острогів, сотенних та полкових міст.

Дисертаційне дослідження побудоване на аналізі історичних, нумізматичних, археологічних даних, що мають зв'язок з подіями, пов'язаними із заселенням північного заходу Слобожанщини в XVII ст. Враховано археологічні дані про прикордонні укріплення Речі Посполитої і Московської держави першої половини XVII ст., а також фортеці та остроги, збудовані козаками у середині - другій половині XVII ст. на території північного заходу Слобожанщини.

Представлені у дисертаційному дослідженні матеріали є результатом майже столітнього періоду дослідження кількох поколінь вчених - В. О. Городцова, Д. Я. Самоквасова, Н. А. Попова, В. Г. Ляскоронського, І. І. Ляпушкіна, М. П. Кучери, О. В. Сухобокова, А. Г. Слюсарського, Г. М. Анпілогова, В. О. Харламова О. П. Моці, П. М. Покаса, С. А. Скорого, В. В. Приймака, А. Г. Бульвінського, які дозволяють вийти на якісно новий рівень вирішення історико-географічного аспекту проблем пізнього середньовіччя означеного регіону.

Актуальність вивчення пам'яток військової історії козацької доби північного заходу Слобожанщини продиктована також слабким станом вивченості даної категорії пам'яток. За час роботи над дисертаційним дослідженням автором було виявлено та обстежено 36 пам'яток археології XVII ст., що становить 81 % всіх відомих на сьогодні фортець козацької доби північного заходу Слобожанщини.

Вищевикладене свідчить про необхідність всебічного вивчення пам'яток військової справи XVII ст., яке базується на комплексному вивченні археологічних та писемних джерел, є актуальним. Проблема вивчення пам'яток військової справи XVII ст. північного заходу Слобожанщини вперше стає предметом комплексного тематичного дослідження, із застосуванням методик, притаманних різним галузям науки і техніки.

Зв'язок з науковими програмами і темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах науково-дослідної роботи Центру пам'яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури „Трансформація пам'яткознавства та пам'яткоохороної діяльності в Україні в 1991 - 2011 роках” (№ держреєстрації 0109U007403).

Об'єктом роботи є фортеці та місця битв північного заходу Слобожанщини XVII ст., як пам'ятки історії та культури України.

Предметом дослідження є процеси, пов'язані з локалізацією, заснуванням, будівництвом та функціонуванням козацьких фортець, їх роллю у заселенні та розвитку північного заходу Слобожанщини і північного заходу Гетьманщини XVII ст. та питаннями пам'яткоохороної діяльності.

Метою роботи є комплексне вивчення пам'яток, пов'язаних з військовою справою Речі Посполитої та Московської держави у XVII ст.

Завданнями роботи є:

- виявлення, картографування та створення узагальнюючих топографічних карт даної категорії пам'яток;

- визначення основних напрямів колонізаційного руху у середині-другій половині XVII ст. на північному заході Слобожанщини;

- характеристика ролі фортець у заселенні північно-західної Слобожанщини;

- аналіз фортифікаційних прийомів та традицій будування фортець XVII ст.;

- локалізація городищ козацької доби першої половини - середини XVII ст. за повідомленнями писемних джерел та археологічними даними;

- висвітлення подій війни 1658 - 1659 рр. в контексті вивчення пам'яток археології українського козацтва;

- визначення слобожанських фортець, як пам'яток історії та культури України;

- розробка пропозицій з музеєфікації та використання пам'яток археології козацького часу.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на структурно-функціональному і порівняльному підходах щодо аналізу пам'яток військової справи XVII ст. Під час узагальнення емпіричного матеріалу використані загальнонаукові методи (індукція, дедукція, аналіз, синтез). Характер роботи обумовив необхідність міждисциплінарного підходу, що дозволяє досліджувати проблему комплексно. Порівняльно-історичний метод наукового аналізу шляхів заселення території Слобожанщини у XVII ст., устрою та типів фортець і пам'яток, пов'язаних з бойовими діями, які відбувалися впродовж XVII ст., знайшли відображення в системі підходу щодо предмету дисертаційного дослідження.

Хронологічні межі роботи охоплюють період заселення північного заходу Слобожанщини у XVIІ ст. Верхня хронологічна межа обумовлена початком колонізаційних процесів на кордоні між Річчю Посполитою та Московським царством і заснуванням першої фортеці в Ромнах.

Нижня межа припадає на кінець XVIІ ст., коли закінчується формування слобожанської військової традиції, яка склалася під впливом польської та московської фортифікації.

Територіальні межі - північний захід Слобожанщини та північний схід Гетьманської України.

Північна межа проходить від Суджі, Білопілля до Конотопа, тобто є північним кордоном Слобожанщини, який склався історично.

Південною межею є фортеці Котельва, Охтирка, Вольний, які були кордоном між Річчю Посполитою, Московським царством та Диким Полем.

Західна - від Конотопа до Ромен і Олешні - територія, яка у середині XVII ст. була кордоном між Річчю Посполитою та Московським царством.

Східна - фортеці Славгород, Краснопілля, Миропілля, які на середину XVII ст. являли собою частину Бєлгородської засічної смуги.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що під час розвідок було виявлено та картографовано всі відомі на даний час укріплення козацької доби північного заходу Слобожанщини:

- вперше проведено дослідження залишків укріплень фортець XVII ст. північного заходу Слобожанщини;

- підготовлено каталог пам'яток військової справи північного заходу Слобожанщини XVII ст.;

- створено узагальнюючі карти та топографічні плани фортець XVII ст.;

- доведено доцільність використання у дослідженнях новітніх технологій (супутникових знімків, електронних тахеометрів та систем навігації GPS);

- використано дані палеокліматичних, ґрунтознавчих, геомагнітних та джерелознавчих досліджень;

- здійснено комплексний аналіз подій війни 1658-1659 рр. в контексті вивчення козацьких фортець як пам'яток історії та культури;

- запропоновано окремі розробки та рекомендації щодо подальшої музеєфікації та використання пам'яток козацької доби північного сходу Слобожанщини в історичному туризмі.

Джерельну базу дослідження можна поділити на категорії:

1. Речові - археологічні залишки укріплень козацьких фортець.

2. Писемні, які представлені 4 основними типами:

Ділова документація - грамоти Курського та Бєлгородського столів, царські грамоти і переписка козацьких очільників з Розрядним і Пушкарним приказами, де вміщено дані про фортеці та йдеться про події війни 1658 - 1659 рр. Також використано дані архівів Речі Посполитої, присвячені подіям на Московсько-Польському кордоні у першій половині XVII ст.

Літописи козацького часу, зокрема літопис Самовидця, літопис Грабянки, а також „Історія Русів”.

Документи особового походження - листи та щоденники людей, що були сучасниками відповідних подій.

Графічні - карти, топографічні плани та гравюри XVIІ - XVIІІ ст.

Практичне значення роботи полягає у тому, що її матеріал і основні положення можуть використовуватися у науковій роботі, викладанні вітчизняної історії у школах та вищих навчальних закладах, у сферах туризму та охорони історико-культурної спадщини України.

Апробація дисертаційного дослідження здійснена на 14 наукових конференціях (з них - 8 міжнародних, 6 - всеукраїнських). Серед них відзначимо, зокрема: „Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні” (Київ, 2007; 2009), „Охорона та дослідження пам'яток археології” (Миргород, 2008), „Батурин та його роль в історії козацької держави” (Батурин, 2009), „Павло Полуботок та його доба” (Чернігів, 2010).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 2 колективних монографіях (авторська частина становить відповідно 60 та 50 %), 3 публікаціях у фахових виданнях, зареєстрованих ВАКом України, та 6 у збірках наукових матеріалів (1 у співавторстві).

Структура дисертації обумовлена поставленими завданнями. Вона складається з вступу, чотирьох розділів (12 підрозділів), висновків (загальний обсяг 175 с.), списку використаних джерел (238 найменувань), 5 текстових та 84 картографічних додатків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми, ставляться мета та завдання, визначаються об'єкт, предмет та методологічна основа дослідження. Визначаються хронологічні та географічні межі роботи, вказуються її новизна та практичне значення. Крім того, вступ містить коротку характеристику стану вивченості проблеми та аналіз джерельної бази.

У розділі 1. „Історіографія, джерельна база та методологічні основи дослідження” дається характеристика використаних у роботі методів та методик, історія вивчення проблеми та джерельної бази.

У підрозділі 1.1 обґрунтовується необхідність та доцільність методів і методик, які були використані при написанні дисертаційного дослідження. Було застосовано емпіричний метод, що дозволило описати всі відомі на сьогодні пам'ятки військової справи XVIІ ст. Для систематизації отриманих даних було застосовано загальнонаукові методи, використано аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, метод історизму, що дозволило комплексно вивчити процеси, які відбувалися на території Слобожанщини впродовж XVIІ ст., і з'ясувати роль фортець у колонізації краю. В ході роботи над дисертаційним дослідженням використовувався метод порівняння та аналогії, що дало змогу виділити окремі типи та категорії фортець, їх хронологічну та етнокультурну належність. Застосовувався комплексний міждисциплінарний підхід, що дозволило провести всебічний аналіз укріплень фортець, їх устрій та військове призначення. Для об'єктивності висновків було застосовано принципи історизму та загальної логіки, що дозволило поетапно простежити взаємозалежність історичних процесів, які відбувалися на північному заході Слобожанщини впродовж XVIІ ст., і яку роль відігравали пам'ятки військової справи.

У підрозділі 1.2 „Історіографія” проаналізовано стан вивченості питання, виділено етапи дослідження та проблематику.

Вивчення фортець козацької доби сучасної території Сумської області донедавна носило епізодичний характер. Загалом історію вивчення фортець Московської держави та Речі Посполитої XVIІ ст. можна поділити на кілька етапів. Періодизація виділених етапів відповідає появі та розвитку якісно нових підходів і методів у вивченні пам'яток даної категорії. При виділенні окремих етапів бралися до уваги стан вивчення пам'яток та методи дослідження.

Перший етап вивчення фортець козацького часу південного заходу Гетьманщини та Слобожанщини припадає на кінець XVIІІ - початок ХХ ст. Перший етап характеризується появою інтересу науковців до української історії та початку вивчення пам'яток, пов'язаних з цим періодом. Загалом він характеризується описовим характером опублікованих робіт. На цьому етапі дослідники не ставили за мету виділення козацьких старожитностей, як окремої категорії пам'яток. Слобожанщина була предметом досліджень істориків : Філарета (Д. Г. Гумілевського), М.С. Грушевського, О.Ф. Шафонського. Ними було введено до наукового обігу грамоти та документи XVІІ ст. Археологічні дослідження на території Слобожанщини проводили В. О. Городцов, М. О. Макаренко, В. Г. Ляскоронський, Д.Я. Самоквасов, Д. І. Багалій. Проте археологами кінця ХІХ - початку ХХ ст. пам'ятки козацького часу не виділялися в окрему групу старожитностей, а часто публікувалися разом із пам'ятками попередніх епох.

Другий етап у вивченні проблеми припадає на 20 - 50-ті рр. ХХ ст. В цей час починаються археологічні розвідки на території Сумщини. Було відкрито та картографовано кілька прикордонних фортець Московської держави та Речі Посполитої. Другий етап дослідження городищ козацької доби характеризується значним спадом у вивченні даної категорії старожитностей. На це вплинуло кілька чинників, переважно політичних. Вивчення фортець козацького часу носило яскраво виражений національний характер, що йшло в розріз з загальною ідеєю класового суспільства. Основний акцент у дослідженні історії українських земель робиться на соціально-економічні питання та класову боротьбу. На території регіону в цей час працювали Н.Х. Онацький, Я.М. Семенчик, Я.М. Морачевський, М.Я. Рудинський, О.М. Макаренко, М.П. Третьяков. Дослідниками вивчалися переважно багатошарові пам'ятки, які містили матеріали XVII ст. Археологічними розвідками в регіоні було виявлено ряд городищ козацького часу, але хронологічної та культурної атрибуції вони не отримали. Загалом цей етап характеризується зменшенням інтересу до вивчення пам'яток військової справи козацької доби Слобожанщини.

Третій етап у вивченні городищ XVII ст., як пам'яток археології, припадає на 70 - 90-ті рр. ХХ ст. Ю.Ю. Моргуновим, О.В. Сухобоковим та В.В. Приймаком проводяться розкопки літописних міст Путивля, Ромен, городищ Литвиновичі, Ігорівка, де разом з роменсько-давньоруськими матеріалами траплялися і козацькі. Археологічні дослідження, проведені на цих пам'ятках, дозволили вивчити залишки укріплень, які були відомі за писемними джерелами та графічними зображеннями XVII ст. Було накопичено фактичний матеріал, що дозволило зробити перші узагальнення щодо устрою та хронології пам'яток військової доби Слобожанщини.

В цей період виходять дві узагальнюючі монографії з історії соціально-економічного розвитку Слобожанщини та історії архітектури, які мали значний вплив на подальший розвиток дослідження проблеми вивчення пам'яток козацького часу Слобожанщини. Праця А.Г. Слюсарського містила дані архівів переважно російського та українського походження. Натурні дослідження М. П. Цапенка дали поштовх до продовження вивчення проблем розвитку та еволюціонування фортець XVII ст. не тільки як пам'яток військової архітектури, а й археологічних об'єктів. Важлива роль у дослідженні розвитку містобудування належить В. В. Вечерському, який на основі планів та креслень XVII - XVIIІ ст. проаналізував етапи розвитку Слобожанських міст.

Четвертий етап дослідження починається з 2003 р. Проводяться розвідки, спрямовані на виявлення та дослідження даної категорії пам'яток. Вивчення фортець XVII ст. ведеться із застосуванням новітніх неруйнівних методів дослідження. З 2003 р. автором було виявлено та картографовано всі відомі за писемними джерелами фортеці. На території регіону працюють археологічні експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом О. П. Моці, С. А. Скорого, В. В. Приймака. Було проведено археологічні дослідження ряду фортець Слобожанщини : Сум, Охтирки, Межирича, Костянтинова, де основний акцент робився на дослідження залишків укріплень.

Вивченням подій Конотопської битви займалися Н. А. Попов, Д. Я. Самоквасов, О. М. Лазаревський, Л. П. Сапухіна, Ю. А. Мицик, А. Г. Бульвінський, О.М. Сокирко, В. В. Приймак. Конотопська битва довгий час залишалася поза увагою як істориків, так і археологів. Політичний аспект протистояння московських та українських військ в середині XVII ст. був довгий час „закритою” для вивчення темою. Починаючи з 90-х рр. ХХ ст. Л. П. Сапухіною, Ю. А. Мициком, А. Г. Бульвінським було опубліковано низку документів, присвячених подіям Конотопської битви. У 2007 - 2009 рр. автором проведено обстеження поля Конотопської битви. Було знято план місцевості, де відбувалися бойові дії, та, за даними писемних джерел, запропоновано варіант реконструкції перебігу битви.

У підрозділі 1.3 „Джерела” проаналізовано археологічні, писемні та картографічні джерела, які були використані при написанні дисертаційного дослідження

В роботі широко використано поєднання даних археологічних джерел та писемних повідомлень. Археологічні джерела представлені звітами про археологічні дослідження кількох поколінь археологів, які працювали на Сумщині, та результатами авторських робіт, отриманими в ході польових досліджень. Для написання історичної частини роботи використано грамоти Розрядного, Пушкарного та ін. приказів, опубліковані у працях Д. Я. Самоквасова, Н. А. Попова, Філарета (Д. Г. Гумілевського), Д. І. Багалія та ін. Широко використано дані планів, карт, гравюр XVII - XVIIІ ст., на яких зображено укріплення фортець козацького часу. У дисертації також використано результати картографічних, нумізматичних, ґрунтознавчих та палеокліматичних досліджень. Проаналізовано дані космічної та аерофотозйомки, геомагнітного сканування та інших методів дослідження пам'яток військової справи XVIІ ст.

Розділ 2. „Козацькі фортеці, як пам'ятки військової справи XVIІ ст.” складається з чотирьох підрозділів і присвячений комплексному вивченню фортець XVII ст.

У підрозділі 2.1 „Прикордонні остроги та їх роль у заселенні південної Сіверщини у першій половині XVIІ ст.” аналізуються причини виникнення перших укріплених населених пунктів на території півдня Сіверщини - прикордонних острогів. З'ясовано, що перші остроги виникають на початку XVII ст. Причиною їх появи стало бажання Московської держави та Речі Посполитої укріпити свої південні кордони. Одним з важливих питань дослідження є з'ясування шляхів колонізації. В ході картографування пам'яток військової справи першої половини XVII ст. простежено динаміку зміни міждержавних кордонів та пріоритети у колонізації для Речі Посполитої та Московського царства.

Для всебічного вивчення залишків прикордонних острогів та міст півдня Сіверщини було застосовано методики, спрямовані на точну фіксацію укріплень за допомогою сучасних електронних приладів, систем супутникової навігації з подальшим їх картографуванням. Тобто методики, які притаманні для вивчення добре збережених пам'яток археології. Основою для дослідження фортець першої половини XVII ст. є писемні джерела та карти XVII - XVIIІ ст., дані археологічних робіт і результати палеокліматичних досліджень.

Застосування комплексних методів вивчення прикордонних острогів першої половини XVII ст. дозволило зробити висновок про те, що заселення півдня Сіверщини почалося на початку XVII ст. вихідцями як з Речі Посполитої, так і з Московської держави. Основною метою будівництва прикордонних острогів стало бажання обох країн контролювати дану територію. Виділено чотири етапи колонізації півдня Сіверщини, які простежуються за даними писемних джерел і за результатами археологічних досліджень решток фортець. Вивчення укріплень та устрою дозволило зробити висновок про те, що фортеці Речі Посполитої та Московського царства типологічно схожі і мають лише незначні відмінності в деталях.

У підрозділі 2.2 „Фортеці другої половини XVIІ ст. північно-західної Слобожанщини” розглянуто процеси масового заселення території північного заходу Слобожанщини та роль фортець у формуванні полкового устрою. фортеця слобожанщина пам'ятка історія

Вивчення залишків полкових та сотенних містечок північного заходу Слобожанщини свідчить про упорядкованість їх розташування і прагнення московської влади укріпити свої південно-західні кордони. Встановлено, що переважна більшість фортець збудована безпосередньо козаками за активної допомоги з боку московських воєвод. У другій половині XVII ст. формується своєрідний стиль військового зодчества Слобожанщини, що виник на основі симбіозу українських та московських будівельних традицій.

Дослідження решток великих фортець північного заходу Слобожанщини потребує застосування методик, спрямованих на максимально точну реконструкцію решток укріплень. Погана збереженість фортечних укріплень потребує застосування комплексного підходу у вивченні, який базується, передусім, на даних описів та планів кінця XVII - XVIIІ ст. Важливим виявилося застосування методу реконструкції палео- і мікрорельєфу, що дозволило поєднати дані планів з матеріалами сучасної топографічної зйомки. Аналіз писемних джерел та вказаних даних дозволив виділити два періоди у будівництві фортець - перший, пов'язаний із їх заснуванням у 50 - 60-х рр. XVII ст., другий - з реконструкцією у середині 70-х років XVII ст. Окремо розглянуті укріплені садиби козацької старшини другої половини XVII ст. Доведено, що їх устрій та розташування були тісно пов'язані з функціонуванням великих міст північного заходу Слобожанщини, а причиною їх заснування стала поява великого старшинського землеволодіння.

Комплексний розгляд розвитку фортець північного заходу Слобожанщини у другій половині XVII ст. дозволяє зробити висновок про те, що фортеці стали ключовими опорними пунктами переселенців-колоністів, а згодом - основою полкового військово-адміністративного устрою Слобожанщини. Їх вивчення потребує застосування міждисциплінарного підходу для максимально точного відновлення укріплень та устрою фортець.

У підрозділі 2.3 „Типологія фортець козацької доби” виділено типи та категорії фортець. В основу розробленої типології покладено принцип еволюції та розвитку фортифікації фортець від примітивних укріплень до складних багатоскладових. Кожен наступний тип є більш складною та прогресивною формою будівництва фортеці. Для виділення категорій було взято за основу наступні критерії : хронологія, топографічне розташування, перепланування старих укріплень та абриси новозбудованих укріплень, наявність чи відсутність постійно проживаючого населення. Загальна кількість військових пам'яток, обстежених в ході роботи над дисертаційним дослідженням, становить 41 фортецю та укріплену садибу.

Тип І. Остроги

Тип І. Категорія І - городища-схованки (9,8 % від загальної кількості).

Тип І. Категорія ІІ - остроги, збудовані на місці старих городищ (24,4 % від загальної кількості).

Тип І. Категорія ІІІ - новозбудовані остроги (32 % від загальної кількості).

Тип І. Категорія IV - остроги, які складаються з двох частин (4,1 % від загальної кількості).

Тип ІІ. Сотенні та полкові міста

Тип ІІ. Категорія І - квадратні або близькі за формою до квадрата фортеці з внутрішнім укріпленням (9,8 % від загальної кількості).

Тип ІІ. Категорія ІІ - багатокутні фортеці із зовнішнім замком (22 % від загальної кількості).

Тип ІІІ - фортеці типу „штерншанце”(на даний час дані про наявність фортець такого типу відсутні).

Поява та розвиток фортець на півдні Сіверщини, а згодом Слобожанщини, тісно пов'язані з військово-політичною ситуацією в регіоні та загальноєвропейським розвитком військових будівельних традицій. З'ясовано, що на зміну устрою та елементів укріплень фортець впливали такі чинники : наявність татарської загрози, напружені відносини між Річчю Посполитою та Московським царством, масове заселення південно-західних території Московської держави. Великий вплив на еволюцію фортець мало також поширення ручної вогнепальної зброї та артилерії. Саме це було рушійною силою еволюції укріплень фортець впродовж XVII ст.

У підрозділі 2.4 „Елементи дерево-земляних укріплень як функціональні складові пам'яток фортифікації” розглянуто основні фортифікаційні складові, проаналізовано їх устрій, окремі елементи та їх функціональне призначення. Формування традицій військового зодчества у Західній Європі мало сильний вплив на військову фортифікацію Речі Посполитої та Московської держави.

Вивчення укріплень, проведене в ході підготовки дисертаційного дослідження, свідчить про те, що на форму та устрій фортечних укріплень впливали місцеві особливості: прикордонне становище, протистояння легкій татарській кінноті, геоморфологічні особливості регіону.

З'ясовано, що фортеці були виключно дерево-земляними. Це пояснюється наявністю у великій кількості деревини та простотою її використання. Основними елементами укріплень були ескарп, рів, вал з дерев'яною стіною та баштами. Аналіз елементів дерево-земляних укріплень дозволяє зробити висновок про максимальне спрощення та уніфікацію Слобожанських фортець порівняно з містами-фортецями Московської держави та Речі Посполитої.

Розділ 3. „Визначення ролі фортець у бойових діях” присвячений аналізу ролі фортець у протидії зовнішній загрозі - нападів татар, подіям кількох воєн між Річчю Посполитою та Московською державою першої половини XVII ст. та українсько-російської війни, зокрема Конотопській (Соснівській) битві 1659 р.

У підрозділі 3.1 „Фортеці південної Сіверщини, як осередок боротьби з татарами” проаналізовано роль фортець у протистоянні татарській загрозі. Встановлено, що у першій половині XVII ст. татарські набіги були спорадичними та сезонними. Для боротьби з ними на кордонах Речі Посполитої та Московської держави створено низку оборонних ліній, метою яких було попередження про появу татарських загонів. З'ясовано, що воєводи Московської держави в основі своєї оборонної політики використовували природні перешкоди, посилюючи їх штучними. Фортеці використовувалися як опорні пункти прикордонної залоги. Навпаки, в основі оборонної стратегії Речі Посполитої було покладено принцип раннього попередження нападів татар, а фортеці були вузлами оборони та місцем концентрації військ. Аналіз писемних джерел другої половини XVII ст. свідчить про зміну тактики татарських нападів на українські землі. Відповідно до цього змінюється і роль фортець у протистоянні з татарами. Фортеці стають ключовими центрами оборони, місцем концентрації козацьких військових підрозділів та московських гарнізонів.

Для дослідження ролі фортець у протистоянні татарам використано дані аналітичних досліджень сучасних і середньовічних карт, палеокліматичних матеріалів та результатів археологічних досліджень. Комплексний розгляд ролі фортець у протистоянні татарській загрозі дозволив зробити висновок про те, що роль фортець змінюється відповідно до ступеня зовнішньої загрози.

У підрозділі 3.2 „Штурми та облоги фортець” аналізуються події військових конфліктів між Річчю Посполитою та Московською державою в першій половині XVII ст. і російсько-української війни 1658 - 59 рр. За основу дослідження взято описи штурмів та облог фортець досліджуваного регіону першої половини - середини XVII ст.

Для вирішення проблем визначення ролі фортець у бойових діях було застосовано ряд методик, які взаємодоповнюють отриману інформацію та уточнюють дані писемних джерел. Проаналізовано дані топографічної зйомки території фортець, наведені дані з історії розвитку вогнепальної зброї та балістики.

Використання цих даних та поєднання їх з даними писемних джерел дало змогу зробити висновки про те, яку саме роль фортеці XVII ст. відігравали у бойових діях, та дати відповіді на питання, яким чином фортеці витримали штурм або були захоплені.

У підрозділі 3.3 „Вивчення поля Конотопської битви. Пам'яткознавчий аспект” йдеться про проблеми вивчення полів битв, як пам'яток військової історії. На території досліджуваного регіону в середині XVII ст. відбулася одна з великих битв козацької доби, яка відома як Конотопська або Соснівська.

Вивчення полів битв повинно відбуватися із застосуванням новітніх геоінформаційних технологій з опорою на дані писемних джерел. Для комплексного вивчення місця, де відбулися події битви під Конотопом 27 - 28 червня 1659 р., було застосовано дані космічної та аерофотозйомки, топографічної зйомки, археологічних досліджень, які суттєво доповнили дані хронік та літописів середини - другої половини XVII ст.

З'ясовано та уточнено перебіг подій, які відбулися південніше Конотопа 27 - 28 червня 1659 р., встановлено шляхи пересування московської важкої кінноти, українських військ і татарської кінноти. Досліджено місце засідки татарської кінноти на городищі „Пуста Торговиця”.

У розділі 4. „Музеєфікація пам'яток військової справи” розглядаються проблеми музеєфікації пам'яток військової справи та використання їх в туристичній галузі.

У підрозділі 4.1 „Музеєфікація пам'яток козацької доби” розглянуті загальні засади музеєфікації нерухомих пам'яток археології на прикладі фортець XVII ст. Встановлено, що процес відтворення та реконструкції укріплень фортеці можливий лише за умови залучення всіх видів джерел та їх наукового аналізу. Необхідною складовою для проведення реставрації або реконструкції є повне археологічне дослідження території пам'ятки. Це дає змогу створити максимально наближену до оригіналу копію пам'ятки військової справи XVII ст.

Розглянуто приклади музеєфікації пам'яток козацької доби в Україні на прикладах Батурина, Чигирина та Суботова, які відтворені на даний час, проаналізовано позитивні та негативні наслідки даного виду відновлюваних робіт. Надано пропозиції щодо музеєфікації пам'яток військової справи північного заходу Слобожанщини XVII ст. з урахуванням даних власних досліджень та досвіду музеєфікації нерухомих пам'яток України.

У підрозділі 4.2 „Використання козацьких фортець у історичному туризмі” надаються пропозиції щодо використання пам'яток військової справи в історичному туризмі. Автором розроблено та впроваджено у роботу кілька туристичних маршрутів, де об'єктами відвідування є саме залишки фортець XVII ст. Викладено пропозиції, відповідно до яких пам'ятки військової справи XVII ст. будуть залучатися до інфраструктури історичного туризму даного регіону.

Висновки

1. Встановлено, що результати вивчення наукової літератури свідчать, що у вітчизняній історичній науці відсутнє спеціальне дослідження, присвячене висвітленню ролі фортець XVII ст. північного заходу Слобожанщини, як пам'яток військової справи. Разом з тим вивчення джерельної бази дозволило виділити чотири етапи дослідження даної проблеми:

- перший етап : кінець XVIIІ - початок ХХ ст., коли з'являються перші наукові публікації щодо пам'яток археології XVII ст. та друкуються писемні джерела XVII - XVIIІ ст. ;

- другий етап : 20 - 50-ті рр. ХХ ст. В цей час значно знижується інтерес до пам'яток археології доби українського козацтва, вивчаються переважно окремі пам'ятки, які містять культурний шар попередніх епох;

- третій етап : 70 - 90-ті рр. ХХ ст. Проводяться масові археологічні розвідки та розкопки пам'яток археології регіону, виявляються та вивчаються пам'ятки археології військової справи XVII ст. Відбувається публікація матеріалів архівних джерел;

- четвертий етап : сучасний. Від початку ХХІ ст. ведеться цілеспрямоване комплексне вивчення пам'яток військової справи XVII ст. із застосуванням новітніх геоінформаційних технологій та міждисциплінарних досліджень

2. Аналіз отриманих матеріалів дозволив довести, що територія півдня Сіверщини починає заселятися з початку XVII ст. Московська держава та Річ Посполита зводять низку прикордонних острогів для контролю над малозаселеними південними кордонами. Застосовані неруйнівні методики дозволили максимально точно дослідити залишки укріплень фортець першої половини XVII ст.

3. Для вивчення пам'яток другої половини XVII ст. було використано методики, пристосовані для роботи з дуже зруйнованими пам'ятками. Їх застосування дозволило максимально точно відновити інформацію про втрачені фортифікаційні елементи. На основі писемних джерел та археологічних даних встановлено роль фортець у формуванні полкової системи північного заходу Слобожанщини у другій половині XVII ст.

4. Виділено типи та категорії нерухомих пам'яток військової справи XVII ст. Запропонована типологія включає три типи та шість категорій фортець, які були збудовані на досліджуваній території впродовж XVII ст. Проаналізовано фортифікаційні елементи фортець на основі писемних джерел та археологічних даних.

5. На основі застосування міждисциплінарних досліджень простежено роль фортець у бойових діях XVII ст., проаналізовано хід облог та штурмів, тактику використання фортець у боротьбі з татарськими набігами. Використання писемних джерел і даних археологічних досліджень дозволило виділити спільні риси та розбіжності у використанні фортець Московським царством та Річчю Посполитою. Детально вивчено та проаналізовано перебіг битви під Конотопом, яка відбулася 27 - 28 червня 1659 р. Розроблено та запропоновано комплексний підхід у вивченні полів битв.

6. При музеєфікації нерухомих пам'яток військової справи XVII ст. враховуючи те, що при реконструкції фортець часто будуються псевдоісторичні комплекси, необхідно дотримуватися принципів максимально точного відтворення фортифікаційних елементів з використанням даних писемних джерел, матеріалів археологічних, бібліографічних та картографічних досліджень. Необхідно максимально зберігати автентичні залишки укріплень, не замінюючи їх новоділами.

7. При залученні нерухомих пам'яток до сфери історичного туризму необхідно використовувати як відновлені пам'ятки, так і залишки дерево-земляних укріплень, які мають добрий стан збереженості. До цього необхідно залучати мультимедійні засоби реконструкції, що дозволить знайомитися із спадщиною військового будівництва Слобожанщини без необхідності ведення відновлюваного будівництва.

По темі дисертації автором було опубліковано наступні монографії та статті у фахових виданнях

1. Приймак В. В. Північний схід Дніпровського Лівобережжя у кінці ХVІ - ХVІІ ст. (історико-археологічні нариси). / В. В. Приймак, Є. М. Осадчий. - Полтава: ТОВ „Фірма „Техсервіс, 2006. - 70 с.

2. Осадчий Є. М. Конотопська битва у світлі археологічних даних / Є. М. Осадчий, В. В. Приймак, О. В. Коротя. - Полтава: ТОВ „Фірма „Техсервіс”, 2009. - 114 с.

3. Осадчий Є. М. Питання вивчення полів битв козацької доби в Україні / Є. М. Осадчий // Праці Центру пам'яткознавства: Збірник наукових праць / [ред. О. М. Титова, В. І. Акуленко, Л. О. Гріффен та ін.]. - К.: Вид. ЦП НАНУ і УТОПІК, 2010. - Вип. 17. - С. 34 - 38.

4. Осадчий Є.М. Сумська фортеця середини XVII - XVIII ст. (пам'яткознавчий аспект) / Є.М. Осадчий // Сумський історико-архівний журнал: Науковий журнал з історії та архівознавства України / [ред. П.С. Сохань, Г.В. Боряк, В.А. Брехуненко, К.К. Васильєв, С.І. Дегтярьов, та ін.]. - Суми: Вид. Сумського державного університету, 2010. - № Х - ХІ. - С. 191 - 196.

5. Осадчий Є.М. Укріплення фортець північного заходу Слобожанщини XVII ст. / Є.М. Осадчий // Питання історії науки і техніки / [ред. Л.О. Гріффен, В.О. Константинов, Л.М. Бєсов, С.І. Посохов, В.С. Савчук, В.О. Добровольський, Л.І. Сухотеріна, О.М. Титова]. - К.: Вид. ЦП НАНУ і УТОПІК, 2011. - № 9 (17). - С. 39 - 47.

6. Осадчий Є.М. Сліди пограбування XVII ст. в кургані Зеленогайського некрополя / Є. М. Осадчий // Полтавський археологічний збірник - 1999. До 1100-ліття м. Полтави за результатами археологічних досліджень / [ред. П. К. Бондаревський, Л. Л. Залізняк, Г. Ю. Івакін, М. П. Кучера, О. В. Сухобоков та ін.]. - Полтава: Археологія, 1999. - С. 216 - 218.

7. Осадчий Є. М. Козацьке містечко Крига / Є. М. Осадчий // Охорона та дослідження пам'яток археології: Матеріали VІІ науково-практичного семінару: Зб. наук. статей / [ред. Н. О. Гаврилюк, В. Д. Годзенко, О. Б. Супруненко та ін.] - Полтава: вид. „Фірма „Техсервіс”, 2006. - С.60 - 62.

8. Осадчий Є.М. Монастирі північного сходу Слобожанщини / Є. М. Осадчий // Чернігівські старожитності. Збірник наукових праць / [ред. Ю. О. Соболь, А. В. Доценко, А. Б. Гаркуша, І. С. Шевчик, О. В. Дубинець]. - Чернігів: вид. „Чернігівські обереги”, 2009 - вип. ІІ. - С. 244 - 251.

9. Осадчий Є. М. Конотопська битва 1659 р. / Є. М. Осадчий // Воєнна історія Сіверщини та Слобожанщини. - Матеріали всеукраїнської наукової військово-історичної конференції / [ред. В.В. Карпов]. - К., 2010. - С. 66 - 68.

10. Осадчий Є.М. Городища козацької доби Слобожанщини / Є.М. Осадчий // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. Часи козацькі: збірник наукових статей / [ред. Д. Я. Телегін, О. М Титова, І. П. Бондаренко та ін.]. - К.: вид. ЦП НАНУ і УТОПІК, 2007. - Вип. 16. - С. 12 - 15.

11. Приймак В. В. Табір селітроварів на території Більського городища / В. В. Приймак, В. М. Приймак, Є. М. Осадчий, А. І. Охріменко, О. В. Сидоренко, О. Ю. Федюн // АЛЛУ № 1 - 2. - Полтава: Археологія. - 2007. - С. 88 - 91.

Анотація

Осадчий Є. М. Фортеці північно-західної Слобожанщини XVII ст. як пам'ятки військової історії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 26.00.05 - Музеєзнавство. Пам'яткознавство. - Центр пам'яткознавства. - Центр пам'яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню пам'яток військової історії XVII ст. північного заходу Слобожанщини. На підставі вивчення писемних, археологічних та графічних джерел та застосування комплексного методу вивчення залишків фортець та полів битв XVII ст. проаналізовано історію виникнення, еволюції та функціонування фортець півдня Сіверщини, а згодом північного заходу Слобожанщини XVII ст.

В результаті виявлено та досліджено всі відомі на сьогодні залишки нерухомих пам'яток військової історії XVII ст. Запропоновано використання новітніх методів вивчення залишків фортифікаційних елементів фортець, розроблено рекомендації з музеєфікації та використання залишків фортець в історичному туризмі.

Ключові слова: музеєзнавство, пам'яткознавство, пам'ятки військової історії, південна Сіверщина, північний захід Слобожанщини, неруйнівні методи дослідження.

Аннотация

Осадчий Е. Н. Крепости северо-западной Слобожанщины XVII в., как памятники военной истории. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 26.00.05 - Музееведение. Памятниковедение. - Центр памятниковедения НАН Украины и Украинского общества охраны памятников истории и культуры. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию роли крепостей в заселении территории северо-запада Слобожанщины в XVII в. Данная работа является первым комплексным исследованием процессов возникновения, функционирования и эволюции крепостей Московского царства и Речи Посполитой в XVII в. На основе анализа письменных, археологических, графических источников прослежены этапы становления и развития фортификационных традиций северо-запада Слобожанщины.

Анализ полученных материалов позволил выделить основные типы и категории крепостей, их роль в борьбе с татарской угрозой и в боевых действиях в ходе кампаний первой половины - середины XVII в.

Разработаны рекомендации по музеефикации памятников военного дела и их использования в сфере исторического туризма.

Рассмотрены вопросы применения новейших геоинформационных технологий, предложены методы комплексного изучения, как отдельных объектов археологии, так и комплексных памятников военной истории Слобожанщины XVII в.

Ключевые слова: музееведение, памятниковедение, памятники военной истории, северо-запад Слобожанщины, южная Сиверщина, неразрушающие методы исследования.

Summary

Osadchiy E. Northwest Slobozhanshchina fortresses of XVII century as the memorials of military history. - Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of Candidat of Historical science of speciality 26.00.05 - museology. Investigation of monuments. - Centre of Protection and Investigation of Monuments of the National Academy of Science of Ukraine and Ukrainian Society of Protection of the Historical and Cultural Monuments. - Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted to the role of fortresses in the north-west Slobozhanshchina territory settelment in the XVII century. This work is the first comprehensive researching of the processes, functioning and evolution of the fortresses of Moscow kingdom and the Rich Pospolyta in the XVII century. Based on the analysis of written, archaeological, iconographic sources was traced the stages of formation and development of fortification traditions northwest Slobozhanshchina. Analysis of the material allowed to identify the main types and categories of fortresses, their role in combating with the threat of Tatar, and their role in the fighting during the campaigns of the first half - middleage of the XVII century. The recommendations on museification of military affairs monuments and their employing in the field of historical tourism. There was examined problems of applying the latest GIS technologies, proposed different methods of comprehensive study both - as an individual objects and as archaeological complex of Slobozhanshchina military history monuments of XVII century.

Key wogds: museum science, monument science, monuments of war history, North-West of Slobozanshchuna, East of Syvershchuna, non- destroyble methods of research.

Размещено на Allbest.ru

...