Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКЕ МІСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО

СЕКЦІЯ: народознавства

Хліб та хлібобулочні вироби в українській обрядовості

Роботу виконала: Панькова Тетяна Павлівна

учениця 10-Б класу навчально-виховного комплексу №10

Науковий керівник: Козубай Людмила Іванівна,

вчитель трудового навчання вчитель-методист

м. Хмельницький, 2006 р

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про хліб, його значення в житті людини

2. Обряд Паски (Великодня)

3. Обряд Весілля

4. “Щоб тісто вдалося”. Поради господиням

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Хліб-їжа! На думку вчених-медиків, доросла людина звичайно з'їдає в день близько 400, а при важкій фізичній праці і всі 800 грамів хліба. У хлібі міститься від 4,7 до 7 % білка і від 40 до 45 % вуглеводів, які щодня забезпечують 1000-1600 кКал енергії. Отже, половину чи добру третину всієї енергії і рослинних білків, необхідних для життєдіяльності, людина бере від хліба.

Харчова цінність хліба і булочних виробів обумовлена багатьма факторами.

Фізіологічне значення хлібних виробів полягає в тім, що вони додають всій масі споживаної їжі сприятливу консистенцію, сприяють зрошуваності травними соками і кращій роботі травного тракту.

Вище перераховані фактори ще раз доводять велике значення споживання хліба. Недарма хлібові стільки уваги приділялось ще з давніх часів.

Мета роботи - зібрати відомості про використання та показати значення хлібних виробів в проведенні українських обрядів - весілля та Великодня зокрема, підібрати рецептури та описати технологію виготовлення пасок та короваїв.

Для вирішення поставленої мети необхідно:

- описати значення хліба та хлібних виробів в житті українського народу; паска коровай обряд весілля

- охарактеризувати процедури випікання та роздачі короваю на весіллі;

- під час підготовки паски до святкування Воскресіння Христового;

- зібрати рецепти пасок, короваїв, що використовуються господинями України;

- виокремити поради молодим господиням щодо замішування тіста тощо.

Предмет дослідження складає сукупність теоретичних та практичних проблем, пов'язаних із застосуванням хлібних виробів в громадських та релігійних святах України.

Об'єктом дослідження є різноманітні регіони України, де в обрядах святкування весілля та Великодня широко використовують хлібні вироби.

Наукова новизна роботи полягає в:

- уточненні теоретичних положень щодо застосування хліба та хлібних виробів в харчуванні та обрядовості;

- описі проведення обрядів із застосуванням хлібних виробів;

- розробці рецептур та технологічних карток виготовлення обрядових хлібних виробів в домашніх умовах.

Практична значимість роботи полягає в допомозі молодим хазяйкам опанувати практичними навиками виготовлення хлібних обрядових виробів.

1. Загальні відомості про хліб, його значення в житті людини

Питанню значення хліба, використання виробів з тіста в українській обрядовості приділялась велика увага видатними особистостями: Олексою Воропаєм, Г.К. Дмитренко, М.К. Дмитренко, В.І. Степаненко, Р.О. Гайовою, М.О. Ященко, М. Василевською, В. Сухомлинським, М. Щербанем, Кравець О.М. тощо.

Так, про історію народження хліба у далеку давнину, його харчову цінність, значення у харчуванні, виховання бережливого ставлення до хліба розповідається в книзі “Хліб на нашому столі” авторами Р.О. Гайовою та М.О. Ященко.

Патт В.А. в книзі “Наш хліб” говорить про віковічне значення хліба - найціннішого продукта харчування людини, про секрети приготування його та наше до нього ставлення, про асортимент, харчову цінність хлібобулочних виробів.

В роботі О. Воропая “Звичаї нашого народу” значне місце в розділі “Весна” приділяється Великоднім святам. Г.К. Дмитренко, М.К. Дмитренко в своїй книзі “Уроки з народознавства” вміщують навчально-методичні та науково-практичні матеріали організації та проведення весілля, зокрема обряд даризни з роздачею короваю. Рецепти ритуальних страв упорядкували Гур'янова Ж.В. та Лещинська Т.М. в книзі “Монастирська кухня (харчування під час посту, ритуальні страви)”.

Брошура “Хлеб - богатство народное” авторів Зайцева В.І. та Назарової Є.О. вміщує опис історії виникнення хліба, способи його виробництва, значення хліба в харчуванні людини.

Більш повний перелік авторів та їх робіт подано в списку використаних джерел.

Немає кращих квітів, ніж пшеничний колосок. Немає кращого саду, ніж пшеничне поле. Немає кращого запаху, ніж запах свіжоспеченого хліба.

Земля на зерняті стоїть. Якось, розповідає легенда, засперечалися орач, сівач і пекар. Орач твердив, що хліб творить земля, сівач казав - сонце, пекар - вогонь. “Ви забули про людину, - мовив мудрець, - хліб - творіння рук людських”.

Хліб... Житній, пшеничний, бородінський, дієтичний, круглий і формовий, ситний і питльований... Він лежить перед нами у всіх видах - від сухаря до пирога, одушевлений людською вірою в його насущну, життєдайну силу, осмислений і обласканий народними прислів'ями:

“У кого хліб, у того і щастя”

“Хліб - усьому голова!”

“Хліб на столі - мир на землі”.

Слово “хліб” походить від грецького “хлєбанос”. Так у давній Греції називалися глиняні горщики, в яких пекли хліб. “Калач” - слов'янське слово: “коло”. “Сайка” - естонське слово. По-естонськи “сай” - білий хліб.

Хліб - поняття багатозначне. Пшениця, рис, ячмінь, жито, кукурудза, овес, просо, гречка - усе це хлібні злаки. Коли вони ростуть, цвітуть і дозрівають у полі, ми говоримо: «Хліб на корені». Коли їх заберуть і обмолотять, вийде «хліб у зерні». Ну а що таке «печений хліб» - пояснювати не треба. Про хліб взагалі і про хліб на нашому столі ми знаємо дуже багато чого, якщо враховувати тисячоліття його історії.

Наша Україна велика. Українці розселені на багатьох сотнях кілометрів. Живе на Україні велика кількість різнонаціональних людей, які, на щастя, мають більше звичаєвих особливостей спільних, ніж різних.

Серед усіх релігійних та громадських свят, пов'язаних з використанням хліба, найбільш вагомими та значимими були та залишаються Паска (Великдень) та Весілля.

2. Обряд Паски (Великодня)

День воскресіння Ісуса Христа -- Великдень -- одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. За народними спостереженнями, цього дня і сонце якось особливо світить, кажуть сонце «грає».

До ритуалу випікання паски готуються заздалегідь. Протягом Великого посту господиня кидає по поліну на горище, щоб потім цими дровами напалити піч. Розпалюють дрова в печі і гнітять паску свяченою вербою (з минулого року).

Як тільки господині посадять паски в піч вони накривають їх хусточками, які потім зберігаються і, як треба, вживаються на підкурювання від бешихи. Якщо верх паски западе або вона виявиться порожня всередині, то це віщує нещастя.

Самі ж паски пеклися так: робили опару на молоці, до опари додавали муки та яєць і місили тісто. В тісто клали імбир жовтий і білий; жовтий - для “краси”, а білий - для “духу”. Додавали ще настоянки на шафрані. Виробляючи паски, клали їх у високі форми, а зверху накладали хрест із тіста і “шишки”. На якийсь час ці форми з пасками ставили в тепле місце - “щоб паски посходили”. Коли паски вже посходили, їх садовили в напалену піч. Паски пекли завжди з білої пшеничної муки і тільки один раз на рік - на Великдень.

У давнину паскою називалась купка сиру, освячена у храмі. Сир, приготовлений за особливим рецептом, клали в спеціальну пасочницю - дерев'яний роз'ємний ящичок у вигляді усіченої піраміди. Стінки її прикрашалися усередині різьбленими візерунками і закріплювались спеціальними шпильками. За добу під гнітом сир набував форми пасочниці. На столі паску подавали на пласкій таці. Зверху обов'язково штучну троянду. Біля паски розкладали крашанки.

А цими рецептами користуються господині і донині.

ПАСКА СИРНА

400г віджатого сиру розтерти, додати 1/2 склянки густих вершків, 1/2 склянки цукру, ванілін, сіль, ложку міцної білкової піни. Вкласти у форму, покласти прес, і через 7-8 годин паска готова.

ПАСКА МОЄЇ БАБУСІ

Для опари: 550 г борошна, 250 мл сирого молока, 35 г дріжджів, 12г цукру,

Для тіста: 500 г борошна, 200 г масла, 150 г цукру, 100 г родзинок, 50 г апельсинових цукерків, 50 г лимонових цукерків, 50 г мигдалю, 20 г рому, 10 г масла (для змащування форми), 5 г солі, 1 г ванілі, 8 сирих яєчних жовтків, 2 г меленого шафрану.

Для глазурі: 150 г цукрової пудри, 30 мл. кип'яченої води, 20 г свіжого лимонного соку.

Для прикраси: 10 г апельсинових цукатів, 10 г лимонних цукатів, 10 г зацукреної журавлини.

Приготуйте опару: з'єднайте борошно, цукор, подрібнені дріжджі, тепле молоко. Все добре перемішайте. Накрийте рушником і поставте в тепле місце на 15 хв.

Приготуйте тісто: розм'якле масло розітріть із цукром добіла, додайте сіль, ваніль, шафран, перемішайте. Яєчні жовтки додайте по одному. Кожен жовток кладіть після того, як попередній повністю з'єднається з масою. Поступово всипайте борошно, влийте опару. Тісто добре вимісіть (воно повинно відставати від стінок посуди), накрийте рушником, залишіть на 20-30 хв., щоб підійшло.

Родзинки, мигдаль, цукати полийте ромом, залишіть на 10-20 хв. Потім покладіть їх у тісто й дайте постояти ще 20 хв. Форму, застелену пергаментом і змащену маслом, наповніть на 1/3 тістом. Накрийте рушником і знову залишіть, щоб підійшло у двічі. Розігрійте духовку до 200 0С і поставте в неї форму з тістом. Через 15 хв. уменшіть температуру до 1800С і випікайте протягом години. Вийміть паску з духовки. Через 30 хв., коли паска охолоне, викладіть її на стіл.

Приготуйте глазур: змішайте цукрову пудру з водою, доведіть до кипіння, додайте лимонний сік. Полийте нею паску, прикрасьте зацукреною журавлиною.

ПАСКА ПОДІЛЬСЬКА

На 7склянок борошна - 2 склянки вершків, 50 г дріжджів, 1 яйце, 4 жовтки, 2 склянки цукру, 1/2 склянки масла

Масло з вершками змішують пшеничним борошном, розтирають, щоб не було грудочок. Після того вливають розведені в теплих вершках дріжджі, кладуть яйце, добре змішують залишають тісто, щоб підійшло. Як тільки тісто підійде, в нього кладуть розтерті до білого кольору жовтки, цукор, потроху всипають і вимішують решту борошна. Добре вимісивши, тісто знову залишають на 2 години, щоб підійшло, після чого підбивають руками доти, доки не відставатиме від рук, потім перекладають у змащену сухарями форму, заповнюючи її до половини, дають підійти й обережно ставлять у духовку на годину.

ПАСКА ЗА МАМИНИМ РЕЦЕПТОМ

0,5 кг борошна, склянка молока, 50 г дріжджів, 250 г цукру,10 жовтків, 125 г вершкового масла, ванілін.

Кип'ячене молоко влити в борошно (120-150 г). Коли вистигне, додати дріжджі і поставити суміш у тепле місце. Розтерти жовтки з цукром, вилити опару, перемішати з борошном, яке залишилось, і вимісити тісто. Додати розтоплене масло, дрібку солі, ванілін та знову вимісити, викласти у форму і дати підійти. Верх змастити збитим яйцем і випекти паску в духовці.

Світле свято Паски Христової... Весняне свято воскресіння, оживання природи: все кругом радіє, сяє, торжествує. Кажуть, як хто навіть помре на Великдень, то душа його потрапляє прямо в рай: «цим днем Бог водить усіх мерців по своєму раю». До трьох днів врата раю відкриті (одчинені й царські врата в іконостасі), і душа одразу полетить на небо, в рай.

Пасхальні звичаї та обряди, ритуальні страви українців увібрали в себе найдавніші магічні дії, спрямовані на зустріч весни, пробудження землі від зимового сну, її запліднення, прилучення померлих «батьків» до круговороту «життя -- смерть -- життя».

3. Обряд Весілля (скорочено)

Весілля - пам'ятне на все життя сімейно-родинне свято. З давніх-давен у народі склались різноманітні обряди, які підкреслюють урочистість цієї події й роблять її незабутньою. Кращі старовинні обряди з часом доповнилися новими.

За традицією весілля відбувається в домі батьків молодої. Нині його часто влаштовують у ресторані або в залі на підприємстві, де працюють молоді.

Короваї бувають різної форми - одні круглі, другі - довгасті, залежно від традиції даної місцевості, їх оздоблюють різними прикрасами з тіста. Якщо короваї вдалися, то життя молодих буде щасливим, таким є повір'я. Короваєм благословляють батьки молодих, які йдуть до шлюбу.

ВЕСІЛЬНИЙ КОРОВАЙ

Тісто готують опарним способом. На один коровай (невеликий) беруть 1,5 кг муки, половину цієї норми використовують для опари, додають 30 г дріжджів, 0,3 л молока, 0,1-0,2 л води. Опара бродить 4-4,5 год. при температурі 28-30°С. Потім в неї всипають 750 г муки, 20 г солі, 150 г цукру, вмішують 100 г маргарину, 2 яйця, 0,2-0,3 л води та ставлять в тепле місце для бродіння на 80-90 хв. З готового тіста формують заготовку масою 2,2 кг круглої форми.

Коровай можна оздобити різними фігурами у вигляді квітів, листочків, колосків. Заготовку розміщують на змазаному маслом листі і залишають ще на 30-40 хв. Перед випіканням поверхню змащують яйцем. Випікають в духовій шафі або печі при температурі 190-210°С на протязі 85-95 хв.

Для витоплення квітів-прикрас короваю можна використовувати недріжджове тісто. 3. нього розкотити плоску стрічку довжиною 12-15 см та шириною 2 см, потім зробити паралельні надрізи з одного краю глибиною 2 см Звернути стрічку та закріпити на короваї, підрізати її кінці, з яких і утворюються пелюстки.

З такого ж тіста можна вирізати “листя”, сформувати джгути, яким потім надати форму колосків. Перед посадкою у піч листки та джгути для колосків змастити яйцем та надрізати. Можна з джгутів тіста довжиною приблизно 75 см сплести косичку та вкласти її біля основи короваю.

ПИРІГ ВЕСІЛЬНИЙ

Борошно пшеничне - 4000 г, молоко - 2000 г, дріжджі - 100, яйця - 6 шт., олія - 240 г, цукор - 50 г, сіль - 10 г; для змащування - 1 яйце

Дріжджі розпускають у теплому молоці з цукром і невеликою кількістю просіяного борошна до консистенції густої сметани. Зверху посипають тонким шаром борошна, ставлять у тепле місце і прикривають рушником. Коли розчина підійде, вбивають яйця, всипають просіяне борошно, сіль і замішують тісто, поки воно не відставатиме від рук. Потім вливають олію, перемішують і ставлять у тепле місце. Як тільки тісто підійде, знову перемішують і ще раз ставлять, щоб тісто підійшло. Залежно від величини форми виробляють один чи кілька калачів. Тісто розділяють на три частини, розкачують у довгі валики і зсередини починають плести косу, скручуючи її. Кладуть у змащену жиром круглу форму і ставлять у тепле місце, щоб тісто підійшло. Перед тим, як пекти, калач змащують двічі яйцем і випікають 1 год. у жаровій шафі при температурі 210-220 °С.

4. «Щоб тісто вдалося». Поради господиням

Дріжджове тісто. Дріжджі для тіста беруть свіжі, борошно -- сухе. Перед вживанням борошно просіюють, завдяки чому з нього видаляються сторонні домішки і воно збагачується повітрям. Дріжджове тісто приготовляють двома способами -- опарним і безопарним.

Для приготування опари - (розчини) всю норму подрібнених дріжджів залийте всією кількістю рідини (водою чи молоком), вказаною в рецепті, додайте цукор (краще цукровий пісок), жовтки та борошно. Рідина, в якій розводяться дріжджі, повинна мати температуру 25--30°С. Холодна або надто гаряча рідина сповільнює або зовсім припиняє діяльність дріжджів. Найкраще опару готувати на молоці, тоді дріжджі швидше бродять. Коли розчина замішана, посипте її тонким шаром борошна і поставте на 40--50 хв. у тепле місце. Якщо на посилці з'являться тріщини - розчина підійшла. Опара готова, коли вона збільшиться в об'ємі майже втроє, а поверхня покриється пухирцями.

До готової опари додайте решту продуктів за рецептом, добре вимішайте в посуді і вибивайте доти, поки тісто не почне легко відставати од рук. У кінці замісу добавте жир. Після цього знову поставте тісто в тепле місце на 1,5 -2 год. для повторного бродіння. Під час повторного бродіння тісто слід один-два рази перемісити. Тісто можна вважати готовим, коли воно збільшиться в об'ємі в 1,5 -- 2 рази і стане пухким та еластичним. Ні розчина, ні тісто не повинні перестоюватися.

Для приготування безопарного тіста дріжджі посипте цукром, а коли вони зм'якнуть, додайте всі вказані в рецепті продукти, замісіть і поставте в тепле місце на 0,5-1 год. для бродіння, перемісивши тісто за цей час два-три рази. Формуючи з тіста вироби, робіть їх однаковими за розміром, інакше вони будуть нерівномірно пропікатися.

Сформовані вироби кладіть на змащений жиром або застелений промащеним папером лист і ставте в тепле місце.

Щоб надати виробам гарного зовнішнього вигляду, за 2-3 хв. до випікання двічі змастіть їх яйцем, змішаним з невеликою кількістю води, або білком.

Під час випікання підтримуйте в духовці належну температуру, бо при недостатньому нагріві тісто переросте, а при надмірному -- не встигне підійти.

Добре спечене тісто легко відстане од листа чи форми, якщо вони застелені промащеним папером. Коли ж виріб важко відокремити, лист чи форму обгорніть два-три рази мокрим рушником або потримайте над парою. Вироби з дріжджового тіста розрізати, коли вони охолонуть.

Пісочне тісто. До складу пісочного тіста входять борошно, жовтки, сметана, цукор, жир. Жир радимо додавати у такому співвідношенні: 2/3 вершкового масла або маргарину і 1/3 смальцю. Кількість жиру повинна дорівнювати 1/2 кількості борошна, а цукру -- 1/2 кількості жиру. Пісочне тісто буде більш розсипчасте, якщо вся кількість жиру складатиметься з рівних частин вершкового масла, маргарину і смальцю, і ніжне -- якщо додати цукрову пудру. Приємний запах пісочному тісту надає лимонна цедра. Більшої крихкості тісту надають круто зварені жовтки. Жовтки варити так: відділити їх від білків, вкинути у киплячу воду, накрити і через 10--15 хв. вибрати шумівкою. Охолодити і протерти крізь сито. Білки в пісочне тісто додавати не рекомендується. Цукор треба розтерти з жовтками і розвести сметаною або кефіром. Якщо хочете приготувати солоне пісочне тісто, замість цукру додайте 2 г солі на 1 кг борошна. Місити це тісто треба швидко, інакше виділиться жир і вироби втратять крихкість. Тісто слід охолоджувати щонайменше 2 год.

При випіканні пісочного тіста лист чи форму змащувати жиром або застеляти промащеним папером не потрібно, оскільки саме тісто дуже жирне. Проте під пісочні коржі для тортів слід підкладати промащений пергаментний папір, бо вони дуже крихкі і виймаються з форми з допомогою цього паперу. Температура випікання виробів з пісочного тіста 210-240°С. Різати їх треба гарячими.

Вироби з пісочного тіста не можна зберігати в холодильнику.

Бісквітне тісто. Бісквітне тісто можна приготувати двома способами: холодним і заварним. Холодний спосіб: з білків збийте круту піну, а тоді поступово, порціями, додайте цукор, весь час збиваючи, поки він не розтане, обережно вилийте жовтки, вимішайте; швидко всипте двічі просіяне борошно, старанно вимішайте, щоб не було грудочок, і вилийте у тортівницю, змащену жиром та посипану сухарями.

Збивання білків припиняйте, коли вони міцно тримаються на збивалці. Білки недостатньо або надміру збиті мають пухирці, які при замішуванні тіста або при випіканні в духовці руйнуються, через що вироби сідають.

Заварний спосіб: яйця і цукор збивайте у посуді, який поставте в другий посуд з киплячою водою (так звана «водяна баня»). Коли маса розігріється і стане пухкою, зніміть її з плити і збивайте, доки не збільшиться вдвічі. Тоді всипте просіяне борошно, вимішайте і викладіть масу у змащену жиром і посипану сухарями тортівницю, вирівняйте поверхню і випікайте. До бісквітного тіста замість борошна на одне яйце можна додати 1 ст. ложку манної крупи або 2 ст. ложки мелених горіхів. Щоб бісквіт був ніжніший, додайте 1/3 частину крохмалю замість борошна. Тортівницю наповнюйте не більш як до половини. Стежте, щоб тортівниця в духовці стояла рівно, тоді й поверхня коржа буде рівна. Готове бісквітне тісто зберігати не можна, його слід негайно випікати при температурі 170-200°С. Протягом 10-15 хв. бісквіт не можна чіпати, бо руйнуються повітряні пухирці -- і він втрачає пухкість.

Якщо до основного бісквітного тіста замість борошна додати мелені горіхи з сухарями або тертий шоколад, то одержимо горіховий або шоколадний торт. Готовність бісквіта визначається так: проколіть його в центрі тонкою дерев'яною паличкою. Якщо вона суха, а тісто відстає од стінок тортівниці, бісквіт готовий. З тортівниці бісквітний корж виймайте так: залиште його на кілька хвилин у формі, потім обведіть довкола ножем, накладіть на тортівницю кружечок з дерева чи мілку тарілку і, притримуючи, переверніть. Якщо корж не випадає, накладіть на дно перевернутої тортівниці намочений рушник.

Коли бісквітний корж обгорів, обітріть його густою терткою.

Висновки

Народження хліба - це свято. За давнім звичаєм на Україні господиня, перш ніж приступити до випікання хліба, нарядно зодягалася, пов'язувалася яскравою хустиною.

Звичаї народу - це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому. Звичаї - це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Серед усіх релігійних та громадських свят, пов'язаних з використанням хліба, найбільш вагомими та значимими були та залишаються Паска (Великдень) та Весілля.

День воскресіння Ісуса Христа -- Великдень -- одне з найбільших свят християн. На Україні пасхальна традиція надзвичайно багата. Паски пекли завжди з білої пшеничної муки і тільки один раз на рік -- на Великдень. Пасхальні звичаї та обряди, ритуальні страви українців увібрали в себе найдавніші магічні дії, спрямовані на зустріч весни, пробудження землі від зимового сну, її запліднення, прилучення померлих «батьків» до круговороту «життя -- смерть -- життя».

Весілля - пам'ятне на все життя сімейно-родинне свято. З давніх-давен у народі склались різноманітні обряди, які підкреслюють урочистість цієї події й роблять її незабутньою. Кращі старовинні обряди з часом доповнилися новими. Проте майже незмінними залишились процеси випікання та роздачі короваю, до нашого часу, особливо в сільській місцевості, збереглися віршовані та пісенні форми озвучення цього дійства. А використання виробів з тіста в цьому обряді свідчить про благословення батьками молодих, які беруть шлюб.

Скільки господинь - стільки порад. Такі ж слова можна сказати й про ритуальні страви: кожен регіон України, кожна область та й кожна господиня мають свій, особливий рецепт паски чи весільного калача-короваю. В роботі зібрано понад 25 різноманітних рецептур випікання паски та 5 - святкових короваїв, якими користуються жителі усієї України. Є серед них і фірмовий рецепт моєї мами - Панькової Наталії Павлівни.

А щоб тісто будь-якого задуманого борошняного виробу вдалося, підібрано конкретні поради. На допомогу господиням я разом зі студентами Хмельницького економічного технікуму спеціальності “Технологія харчування” запропонували техніко-технологічні карти приготування святкових пасок: паски звичайної та паски мигдальної із сиру.

Хліб - життя, добробут, людське благословення. Тому то особливого значення набуло використання хлібних виробів в українській обрядовості. Хоча тривалий період за радянських часів святкування релігійних обрядів не було таким масовим, однак і тоді багато родин, використовуючи старовинні рецепти, що переходили з покоління в покоління, випікали обрядові хлібні вироби. Проте, цього ніколи не можна забувати... В цьому - наше життя...

Список використаних джерел

1. Бібік Н.М. До відродження традицій через інтереси дитини // Початк. шк., № 3. 1995.

2. Василевська М. Хліб наш батюшка. Образу хліба вклоняємось. // Позакласний час, № 7. 2000.

3. Вовк Ф. Этнографические особенности украинского народа. К.: “Народознавство”, 1994.

4. Воропай О. Звичаї нашого народу. К.: “Оберіг”, 1993.

5. Гайова Р.О., Ященко М.О. Хліб на вашому столі. 3-є вид., перероб. К.: Урожай, 1993.

6. Горленко В. Нариси з історії української етнографії. Львів, “Каменяр”, 1991.

7. Загребельний П. Гостинність:[традиції прийому гостей] // Укр. культ., № 3. 1992.

8. Зайцев В.И., Назарова Е.А. Хлеб - багатство народное. М.: Экономика, 1979.

9. Кравець О. Сімейний побут та звичаї українського народу. К., 1993.

10. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу. К.: Наук. думка, 1966.

11. Культура і побут населення України. Під ред. В.Наулко. Запоріжжя, “Берегиня”, 1999.

12. Монастырская кухня. Питание во время поста, ритуальные блюда. К.: О-во «Знание» Украины, 1994.

13. Патт В.А. Наш хлеб. М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984.

14. Ревякіна О. Цінуйте хліб. // Паросток, № 1 - 2000.

15. Родина // Пономарьов Л. Укр. етнографія: Курс лекцій. К., 1994.

16. Свереда Б.А. Відроджуємо животворне коріння родоводу: [Нац. традиції] // Початк. шк., № 5-6. 1995.

17. Сімейні обряди та звичаї // Пономарьов Л. Укр. етнографія: Курс лекцій. К., 1994.

18. Скуратівський В.Т. Українські традиційні свята та обряди. [Духовні острови народу]. // Дошк. вихов., № 3. 1993.

19. Степаненко В.И. Хлеб. М.: Агропромиздат, 1989.

20. Супроненко В. Народини: Витоки нації, символи, вірування, звичаї та побут українців. - Запоріжжя, “Берегиня”, 1993.

21. Супроненко В. Народини: Парубоцтво, вечорниці, любощі, весілля. Запоріжжя, “Берегиня”, 1993.

22. Сухомлинський В. Пшеничний колосок. // Розкажіть онуку, № 38-39. 2001.

23. Сухомлинський В. Руки пахнуть хлібом. // Розкажіть онуку, № 9. 2001.

24. Уроки з народознавства: Посібник / Упоряд. М.К. Дмитренко, Г.К. Дмитренко. К.: Ред. часопису “Народознавство”, 1995.

25. Чичко В. Шлюб і подружнє життя у Київській Русі // Укр. іст. журн., № 1. 1992.

26. Щербань М. Хліб - всьому голова. // Освіта. 2000. 18-25 вересень.

27. http://library.vsmu.edu.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=205&Itemid=99.

Размещено на Allbest.ru

...