Краєзнавчі стежини І.Г. Пащука (1938-2013) - дослідника Рівненщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРАЄЗНАВЧІ СТЕЖИНИ І.Г. ПАЩУКА (1938-2013) - ДОСЛІДНИКА РІВНЕНЩИНИ

Анотація

В статті аналізується життєвий і творчий шлях Івана Григоровича Пащука (1938-2013), журналіста і літературознавця, краєзнавця. З'ясовується його внесок у створення та розгортання діяльності Рівненського обласного краєзнавчого товариства. Ключові слова: І. Г. Пащук, Рівненське обласне краєзнавче товариство, видавнича діяльність, організація конференцій.

Annotation

V. S. Zakrevskyi Local lore paths of I. G. Praschuk - researcher of Rivne.

In this article analyzes life and creative way of Ivan G. Praschuk, who is journalist and literary scholar, local historian. Explains his contribution to creation and deployment of Rivne 's regional local lore society activity.

Key words: I. G. Paschuk, Rivne's regional local lore society, publishing activity, organization of conferences.

Виклад основного матеріалу

Вивчення минулого рівненського краю як складової історичної Великої Волині ось уже поспіль більше ста років перебуває в полі зору краєзнавців. Започатковане дослідження історії Рівненщини в добу Російської імперії, по тому продовжене в умовах відродженої Речі Посполитої у міжвоєнний період, широко використовувалось у подальшому радянською державою для пропаганди класової ідеології, сумнівних переваг і досягнень тоталітарної радянської системи. Проте і в той складний час ідеологічних догм і священних партійних гасел саме у краєзнавстві можна було віднайти пристанище для творчості, хоча б у якійсь мірі відстороненій від радянської дійсності.

Шлях Івана Григоровича Пащука до рівненського краєзнавства не виглядав прямою дорогою. Його мала батьківщина мала іншу назву - Холмщина (Люблінське воєводство Польщі), де він народився в українській сільській родині трударів, і де пройшло його раннє дитинство. З Рівненщиною його родину пов'язала трагічна повоєнна акція примусового виселення українців з Польщі до Радянської України, в результаті Пащуки знайшли пристанище на Рівненщині, оселившись на території сучасного Млинівського району. В селах Млинівщини - Богушівка, Новин, Довгошия збігали шкільні роки Івана. Саме тоді і проявилося його зацікавлення журналістською і літературною творчістю - поки що не пов'язані впритул із краєзнавчою тематикою. Так, під час навчання у школі Іван Пащук редагував класні та загальношкільні стіннівки, а з 1955 року починає дописувати до районної газети “Радянське життя”, дитячої газети “Зірка”, обласної газети “Червоний прапор” (нині “Вільне слово”).

Потяг до літератури і журналістики привів І. Пащука до Рівненського державного педагогічного інституту. У 1957 році юнака зараховують студентом українського відділення філологічного факультету з додатковою спеціальністю музика і співи. В інституті він активно долучається до громадського життя, стає членом літературної студії та продовжує дописувати до газет, багатотиражки “За вчительські кадри” [1, с. 145].

Влітку 1958 року Іван Пащук уперше вирушив у студентську науково-мовознавчу експедицію вивчати Рівненське Полісся. Молодого та здібного юнака, який мав організаторські здібності, запримітили журналісти, і невдовзі 1959 року він очолив літературне об' єднання при Рівненській районній газеті “Радянське село”(нині “Слово і час”).

По закінченні навчання у 1962 році Іван Пащук, як молодий спеціаліст, отримав розподіл на роботу учителем української мови, літератури та співів у Великоглушівську середню школу Любешівського району Волинської області. Із колективом цього навчального закладу він встиг познайомитися ще студентом під час проходження тут педагогічної практики, отож до праці на освітянській ниві взявся охоче. Та невдовзі його мобілізують на строкову службу в армію, де він не полишає свої літературні захоплення і продовжує публікуватися в армійських газетах “Слава Родины” та “Крылья Родины ”, а також в “Літературній Україні” [2, с. 8].

Після демобілізації з армійської служби у 1964 році Іван Григорович почав працювати завідувачем відділом листів і робсількорів рівненської районної газети “Слово правди”. Одночасно очолює літературне об' єднання, що діє при редакції газети. У перших своїх газетних публікаціях Іван Пащук стверджує, що література потрібна кожному, як повітря. Вона збагачує розум, надихає серце, возвеличує красу життя. Вона - великий друг людини. Він високо цінував творчість Олеся Гончара, Миколи Руденка, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Андрія Малишка і наголошував, що у їхніх творах - глибинна правда життя.

У 1966 році молодий журналіст був переведений на посаду завідувача відділом шкільної і студентської молоді обласної молодіжної газети “Зміна”. Цю посаду І. Г. Пащук обіймав до 1974 року, при цьому паралельно працював вчителем-філологом у Городоцькій вечірній школі Рівненського району. А ще одночасно навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Таки журналістська робота у цей період життя була визначальною у його професійній біографії. Вона дозволяла багато подорожувати і набувати знань про повсякденне життя простих людей, їхні проблеми і уподобання. Щоправда, писати відверто про наболілі життєві негаразди не випадало, оскільки цензурування друкованого слова в радянській системі контролю над суспільством працювало злагоджено.

У березні 1968 року Іван Григорович Пащук став членом Спілки журналістів України. Протягом 1974-1976 років він працює власним кореспондентом рівненської обласної газети “Червоний прапор” по Здолбунівському, Рівненському та Костопільському районах. Тоді ж його обирають заступником обласного літературного об'єднання.

У січні 1977 року Іван Григорович Пащук переведений на посаду завідувача корпункту по Рівненській, Волинській і Житомирській областях “Робітничої газети” республіканського значення. Після реорганізації кореспондентської мережі з червня 1988 року він працює кореспондентом “Робітничої газети” у Рівненській та Волинській областях. При цьому не полишає дописувати до обласної газети “Червоний прапор”, живе активним громадським життям краю.

У 70-80-тих рр. на сторінках “Червоного прапору” публікувалися рецензії журналіста Пащука на краєзнавчі праці відомих дослідників Рівненщини Григорія Дем'янчука, Гурія Бухало, Георгія Сербіна. Саме їх з'яву і можна окреслипи як реальний поступ самого Івана Григоровича по шляху краєзнавчих досліджень. Рецензуючи доробок відомих краєзнавців, він навчався у них освоювати насамперед літературознавче поле регіональних досліджень Рівненщини. У цей період свого творчого життя молодий журналіст на шпальтах “Робітничої газети” та “Червоного прапору” знайомив читачів з краєзнавчими, історичними та літературознавчими джерелами про наш край. Доводилось йому виступати у ролі популяризатора творчості рівненських письменників Лаврентія Кравцова, Сергія Мельничука, краєзнавця і дитячого письменника Євгена Шморгуна, байкаря Петра Красюка, поета Анатолія Котовського. А ще рецензувати драматургічні твори місцевих письменників - Ростислава Заса, Степана Бабія, Василя Басараби, Миколи Пшеничного. Газетні дописи журналіста Пащука доносили до рівненського читача найсвіжішу інформацію про роботу Рівненського обласного літературного об'єднання, творчий доробок його членів - поетів, прозаїків, драматургів і критиків Рівненщини.

Ще одним напрямком журналістської діяльності І. Г. Пащука була популяризація нових українських літературних видань, поміж яких і краєзнавчих. У 70 -80-х рр. на сторінках районної газети “Слово правди” у рубриці “Прочитай цю книжку”, з'являються його систематичні огляди новітньої літератури, найчастіше підписані такими псевдонімами, як от П. Іваненко, І. Григоренко, П. Ащук, Г. Богуш, І. Григорук.

Вже в ранній період своєї творчої діяльності допитливий філолог і журналіст І. Г. Пащук розпочинає власні дослідження життя та творчості літературних діячів, які залишили помітний слід на літературній карті Волинського Полісся та були тісно пов' язані з Рівненщиною. У 70-ті роки Іван Григорович веде пошуки досліджень та збирає матеріал про одного із засновників Полтавської спілки селянських письменників “Плуг” - поета Юрія Зіновійовича Жилка. Уродженець села Підлужне Костопільського району Рівненської області Юрій Жилко в 20-30-тих рр. ХХ століття публікувався на шпальтах багатьох українських республіканських видань. Тож довелося переглянути їх Пащуку чимало, перш ніж звести докупи увесь його творчий доробок. Як відомо, у березні 1938 року наш земляк був звинувачений НКВС “в активній участі в контрреволюційній націоналістичній організації та проведенні антирадянської роботи” і розстріляний. Івану Григоровичу вдалося знайти цікаві, прижиттєві світлини письменника, його нові поетичні, прозові і критичні твори, які утверджують в думці про велику обдарованість і талант Юрія Жилка [7].

Важливою віхою творчої активності Іван Григоровича Пащука та його зацікавлень краєзнавчою тематикою стала участь навесні 1988 року в інспекторсько-водній експедиції по судноплавній нижній частині Горині - найбільшій річці Рівненської області.

Експедиційний маршрут проліг від Іванової Долини, що під Костополем, аж до зустрічі Горині з Прип'яттю - вже в Білорусі, а його загальна протяжність склала більше 200 кілометрів [3, с. 168].

В ході експедиції журналіст Іван Пащук збирав нові та невідомі історичні, літературні, фольклорно-етнографічні відомості про рівненський край. Зокрема, під час експедиції вдалося відвідати село Городець Володимирецького району Рівненської області, в якому у 40-х рр. ХІХ ст. проживав зі своєю родиною Юзеф Ігнацій Крашевський - відомий польський письменник. Мешканці цього села зберігали пам'ять і про українських письменників вже ХХ сторіччя - Авеніра Коломийця та Галину Гордасевич, життєві дороги яких пов'язані із цим надгоринським краєм. Ця експедиція на довгу пам'ять закарбувалася Іванові Пащуку, матеріали з якої він використовував e подальших дослідженнях про рідний край.

31 березня 1989 року І. Г. Пащук був обраний головою Рівненського обласного краєзнавчого товариства Всеукраїнської спілки краєзнавців (від жовтня 2008 року - Національна спілки краєзнавців України). У березні 1990 року він був делегований на перший установчий з'їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців, який проходив у Київському “Українському домі”. Варто наголосити, що під час дебатів на з'їзді щодо назви громадського об'єднання краєзнавців саме Пащук запропонував назву «Всеукраїнська спілка краєзнавців». У подальшому він брав участь у чотирьох наступних з'їздах Всеукраїнської спілки краєзнавців. Голова Всеукраїнської спілки краєзнавців Академік Петро Тимофійович Тронько так характеризував організаторські здібності Пащука: “Саме Іван Григорович чітко і принципово на з' їздах наголошує на вирішенні багатьох злободенних проблем краєзнавчого руху Рівненщини та України” [2, с. 6]. пащук рівненський краєзнавчий експедиція

Від часу заснування Всеукраїнської спілки краєзнавців І. Г. Пащук був членом правління і удостоївся звання почесного його члена. Це зобов' язувало до активізації краєзнавчого руху на Рівненщині. Так, очолюване ним Рівненське обласне краєзнавче товариство розгортає активну співпрацю з установами культури та освіти, залучає до свого кола все більше краєзнавців. Одним із напрямків такої співпраці стала участь у проведенні у 90-х рр. науково-практичних конференцій “Берестецька битва в історії України”.

У 1991 р. краєзнавчі товариства Волинської, Житомирської, Хмельницької та Рівненської областей вирішили регулярно проводити науково-краєзнавчі конференції “Велика Волинь: минуле і сучасне ”. Їх проведення можна розцінювати як спільний внесок у розвиток краєзнавчого руху ентузіастів з багатьох куточків історичної Волині в умовах незалежної України. А ще Рівненське обласне краєзнавче товариство активно долучалося до організації та проведення таких краєзнавчих заходів як науково-краєзнавчі конференції “Острог на порозі 900-річчя”, “Корцю - 850”, “Гощанське Погориння: давнина і сучасність”. Співпрацювало очолюване І.Г. Пащуком товариство краєзнавців і з редакційною групою обласної редколегії книги “Реабілітовані історією”, яка проводила активну пошукову роботу і продовжує нею займатися й донині по поверненню доброї пам' яті про людей - жертв репресій радянської влади.

Організаторську роботу І. Г. Пащук поєднував і з творчою діяльністю. За своє життя, яке нагло обірвалося у вересні 2113 року, він підготував більше сотні публікацій, які представлені у багатьох краєзнавчих та наукових збірниках. На сторінках його публікацій найбільше йдеться про літературних діячів Рівненщини та ширше - історичної Волині. Для донесення детальнішої інформації про літературних митців до читацького загалу дослідник видав літературну карту Млинівщини - “Млинівщина літературна” (1992). Вагомим підсумком літературно-краєзнавчої творчості І. Г. Пащука стала “Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини”.

Все своє свідоме життя талановитий педагог та заслужений журналіст України Іван Григорович Пащук збирав матеріали краєзнавчого характеру та досліджував свою рідну Рівненщину. Скільки й пам' ятає його родина, він завжди ходив з ручкою і записником, з якими не розлучався в будні та в свята, щоденно слухав ранкові новини, вів щоденник, у якому накреслював плани майбутніх досліджень і поїздок, любив працювати рано-вранці, коли домашні ще спали [4].

Отже, Іван Григорович завжди знаходився у коловороті громадських подій, намагався якомога більше донести невідомі сторінки історії Рівненщини сучасникам, розповісти про щоденні будні простого пересічного громадянина та про особистостей, призабутих історією. У щоденній громадській роботі він ніколи не знав втоми.

Незадовго до смерті Іван Григорович Пащук передав до держархіву Рівненської області чималу частку свого особистого архіву, а також матеріали, які стосуються діяльності Рівненського обласного краєзнавчого товариства. Увесь цей документальний масив чекає дослідників, здатних продовжити вивчення регіональних аспектів історії вже на новій методологічній основі.

Джерела та література

1. Булига О. С. Поєднанні Волинню. Історико-краєзнавчі нариси. Кіносценарій / О. С. Булига. Рівне: Волинські обереги, 2010. 232 с.

2. Вибір на все життя: До 65-річчя Івана Григоровича Пащука: Бібліогр. покаж. / [Укладач Л. М. Каленюк; Наук. ред. В. П. Ярощук; ред. Л. Г. Сахнюк]. Рівне: Волинські обереги, 2004, 72 с.

3. Західне Полісся: історія та культура. Випуск 4. Володимирецький район Рівненська область / [ред. А. Українець]. Рівне: О. Зень, 2012. 200 с., 129 іл.

4. Кидрук І. М. Пристрасть на все життя / І. М. Кидрук // Вісті Рівненщини. 1998. 20 лютого.

5. Краєзнавці України: сучасні дослідники рідного краю. Довідник. Випуск 1 / [ред. П. Т. Тронько, О. Г. Бажан, В. В. Врублевська, Ю. З. Данилюк, О. П. Реєнт, В. О. Савчук, А. А. Ситник, Є. М. Скляренко]. Київ - Кам'янець-Подільський, 2003. 270 с.

6. Пащук І. Г Краєзнавчій спілці - 10 років / І. Г. Пащук // Демократична Рівнещина. 2000. 24 березня.

7. Пащук І. Г. Нове про Юрія Жилка / І. Г. Пащук // Червоний промінь. 1976. 6 липня.

Размещено на Allbest.ru