Плекання українських традицій в культурно-дозвіллєвих проектах пластунів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Плекання українських традицій в культурно-дозвіллєвих проектах пластунів

Андреева А.С.

Окреслено особливості функціонування деяких культурно-дозвіллєвих проектів сучасного Пласту, а саме інтелектуально-мистецького змагання «Орликіада», змагання з пішого мандрівництва «Стежками Героїв», окремих культурно-дозвіллєвих акцій етнопластування, міжнародних проектів, зокрема табору «Вирій» тощо. Вказані заходи мають на меті розвиток духовних, моральних, розумових, соціальних та фізичних якостей своїх членів, залучення молоді до краєзнавчої діяльності, відродження і розвиток традицій українського мандрівництва, плекання звичаїв та традицій предків.

Ключові слова: Пласт, національні традиції, молодь, виховання, етнореферентура.

Очерчены особенности функционирования некоторых культурно-досуговых проектов современного Пласта, а именно интеллектуально-художественного соревнования «Орликиада», соревнования по пешему туризму «Тропами Героев», отдельных культурно-досуговых этно-акций, международных проектов, в частности лагеря «Вырий». Указанные мероприятия развивают духовные, нравственные, умственные, социальные и физические качества своих воспитанников, привлекают молодежь к краеведческой деятельности, возрождают и развивают традиции украинских путешествий, воспитывают уважение к обычаям и традициям предков.

Ключевые слова: Пласт, национальные традиции, молодежь, воспитание, этнореферентура.

The article outlines the features of the functioning of some cultural and recreational projects of modern Plast, namely intellectual and artistic contest «Orlykiada», competition of foot wandering «Path of Heroes», some cultural and leisure projects of ethno scouting, international projects, including camp «Vyriy» and so on. These measures are aimed at development of spiritual, moral, mental, social and physical properties of its members, involving young people in local history activities, revival and development of traditions of Ukrainian wandering, cherishing customs and traditions of their ancestors.

Key words: Plast, national traditions, youth, upbringing, ethnic referenty.

Постановка проблеми. У сучасному суспільстві інформатизації та глобалізації все менше простору залишається для духовності та українських традицій. Культура постмодернізму використовує новітні технології, які більше орієнтовані на тимчасовість і образну чуттєвість, ніж на глибину і духовну цінність. Дегуманізація суспільства призводить до дегуманізації культури, а смаки, цінності та ідеали, які пропонує постмодерн, часто виховують антикультуру. Як наслідок ми маємо некерованих підлітків, які сповідують ідеал сили, зубожіння естетичних запитів населення, знижену увагу до виховання дітей та молоді. Водночас, звичаї, традиції, обряди -- це ті неписані закони, якими потрібно керуватися в найменших щоденних і найбільш усенаціональних справах, у повсякденні та у святкові дні. Це ті найміцніші елементи, що об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Нині, як і багато століть тому, народні традиції, звичаї є одним з головних чинників відродження українського народу, його національної свідомості та людської гідності. Окрема сторінка у плеканні та популяризації традицій належить національній скаутській організації Пласт.

Огляд використаної літератури. Питанню різних аспектів функціонування Пласту присвячуються роботи багатьох вітчизняних дослідників. Історичні особливості діяльності «Пласту» досліджено Б.Савчуком [8]. Проблему становлення й розвитку вивчали також В.Окаринський, М.Пантюк [6], О.Сич [9], С.Левицьким -- українським пластовим та громадським діячем -- визначено теоретико-методологічні основи діяльності Пласту [4].

У роботі сучасної рівненської дослідниці Ю.Візітів досліджено передумови зародження пластового руху на Волині, розкрито етапи його організаційного й ідеологічного становлення, обгрунтовано форми та методи військово- патріотичного виховання в пластових осередках, з'ясовано головні напрямки практичного пластування [2]. Методичні аспекти пластового виховання розроблено Л.Бачинським, Е.Пеленським, А.Річинським, Т.Самотулкою [6], М.Федусевичем та ін. Розробляли ігри до пластових занять І.Боберський та П.Франко. Туристично-краєзнавчу роботу пластунів до 1930 р. вивчав Я.Луцький [5]. Однак грунтовні сучасні наукові розвідки щодо збереження українських традицій в практиці культурно-дозвіллєвої діяльності пластунів відсутні.

Метою дослідження є звернення уваги на проблему плекання українських традицій в культурно- дозвіллєвих проектах пластунів.

Виклад матеріалу. Для того, аби розкрити досліджуване питання, варто звернутися до окремих аспектів історії створення та розвитку Пласту. Історія Пласту сягає своїм корінням далеких 1911-1912 рр. [8]. Це -- Національна скаутська організація України, метою якої є сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Спираючись на ідейні засади організації, Пласт має на меті виховувати молодь свідомими, відповідальними і повновартісними громадянами місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства [6]. Задля досягнення мети Пласт розвиває духовні, розумові, соціальні і фізичні якості своїх членів, плекає серед молоді традиції її предків і намагається передати та навчити розуміти історію рідної країни, її культуру і національні традиції.

Для досягнення виховних цілей Пласт застосовує власну методику виховання, основні принципи якої полягають у добровільності членства в організації, вихованні і навчанні через гру та працю, поступовій програмі занять і випробувань, гуртковій системі самоорганізації, заохоченні ініціативи і самоврядування, пізнанні природи і житті серед природи, підтримці спеціальних зацікавлень і здібностей дітей та молоді [8].

Пласт постійно та систематично проводить низку заходів, спрямованих на досягнення своїх цілей. Так, за 2015 р. в Україні Пласт провів понад 100 культурно-дозвіллєвих проектів: виховних таборів та акцій різної спеціалізації. Це -- спортивні, морські, з повітроплавання, мистецькі, лижні, альпіністські, археологічні, кінні, екологічні, мандрівні, етнографічні [6]. Заняття відбуваються у спеціалізованих гуртках чи на окремих таборах, згідно з відповідними програмами з використанням специфічних засобів та прийомів, із забезпеченням усіх передбачених заходів безпеки. Інструктори володіють необхідними знаннями та вміннями, здобутими на профільних вишколах, що підтверджено відповідними посвідками державного взірця.

Упродовж усього існування організації українські традиції завжди були присутні на таборах, мандрівках, гутірках, фестивалях України та за кордоном. Яскравим прикладом цього є інтелектуально-мистецьке пластове змагання «Орликіада», що проводиться щороку наприкінці жовтня -- початку листопаду на певну визначену тему з українознавства. Змагання було започатковано пластовим куренем «Орликівці» ще 1962 р. у США, а з 1993 р. воно проводиться і в Україні [13]. Її назва походить від прізвища «Орлик», а саме змагання присвячене вшануванню пам'яті Пилипа і Григора Орликів, які захищали інтереси своєї Батьківщини, живучи поза її межами. Для пластунів це важливий приклад, бо самовдосконалення в пластовому житті -- це не лише фізичний, а й інтелектуальний розвиток. Щоб покращити себе, своє оточення, громаду і майбутнє держави, пластун мусить вдосконалювати себе як мислячу й освічену людину, яка щоденно розвивається і передає знання іншим. Захід відрізняється від інших пластових акцій поєднанням багатьох конкурсів: есе, експонатів, добрих справ, мистецьких виступів, дебатів, інтелектуальних змагів, теренових ігор.

Змагання проходить як у командному, так і індивідуальному видах [13]. Щороку на «Орликіаді» обирають Г етьманича та Г етьманівну -- двох осіб, які виявляють надзвичайну пластову діяльність, є провідними громадськими діячами, тобто тих, хто доводять свою не байдужість до світу поза рамками пластової програми і мають високий інтелектуальний рівень. Ці пластуни і пластунки з почесним титулом є важливими не тільки в організації наступної «Орликіади», а й стають прикладом для усієї пластової родини. До цього спонукає щоденна праця та сильне пластове й моральне виховання.

Є досить яскраві приклади Гетьманичів та Гетьманівен з Америки, Канади, Австралії, а потім і України, які стали надзвичайними провідниками як на пластовому, так і державному рівні. Це люди, що викликають повагу та до яких намагаються піднятися наступні покоління пластунів [13]. Серед них пластуни М. Чекіс та С. Гребеняк (2010 р.), Р. Збудовський та Н. Щурко (2016 р.) [11; 12].

Серед змагань, що організовує Пласт, популярним залишаються змагання з пішого мандрівництва «Стежками Героїв». Метою цього змагання є масове залучення молоді до спортивного туризму і краєзнавчої діяльності, відродження і розвиток славних традицій українського мандрівництва [10]. Завданнями цього змагання є вшанування геройського чину усіх борців за незалежність Української держави, формування серед молоді здорового способу життя засобами туризму та спорту, популяризація спортивного туризму, підвищення майстерності мандрівників, покращення розвитку масової туристично-краєзнавчої роботи у навчальних закладах [10].

Змагання полягають у проходженні командами визначеного маршруту через встановлені контрольні пункти (КП) з подоланням технічних етапі. Відповідно до Положення та Умов, змагання проводяться на маршруті І категорії складності довжиною 130 км., прокладеному в Українських Карпатах [10]. Команди позашкільних навчально- виховних закладів освіти, інших навчальних закладів формуються і беруть участь у змаганнях згідно з «Правилами проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України», інші команди -- відповідно до «Правил проведення змагань туристських спортивних походів» [10].

Однією з форм діяльності Пласту є етнопластування -- повернення принципів збереження сімейних традицій жінкою та чоловіком, збереження основних духовних функцій сім'ї: жінки -- берегині, адже з міцних і гармонійних сімей формується міцне і гармонійне суспільство [7]. При цьому пластуни утворили так звану референтуру етнопластування (етнореферентуру) -- ініціативну групу, яка має друзів та однодумців поза межами Пласту. Референтура етнопластування зареєстрована як окремий напрям у Пласті в 2012 р. Це - свого роду об'єднання, створене для досягнення найкращих результатів та забезпечення збереження українських традицій. За час діяльності референтури етнопластування для особистого розвитку її членів та здобуття фахових знань пластуни залучали кваліфікованих інструкторів, зокрема у галузі етнографії, фольклору та історії [7]. пласт змагання український традиція

За чотири роки діяльності референтура етнопластування організувала понад десять акцій з метою популяризації українських традицій та спонукання молоді вивчати власну культуру, спадок, переданий від прадідів. Серед відомих акцій варто назвати:

-- ВУМ (вишкіл української міфології). 2017 року ВУМ відбудеться вже в одинадцяте. Зараз на вишколі учасники вивчають календарну та сімейну обрядовість відповідно до конкретного етнографічного регіону чи району;

-- Мандрівні Етнозустрічі (одноденні вишколи). Проводилися у різних містах України: Вінниці, Тернополі, Рівне, Мостиську;

-- Етнографічний табір «Етноколесо». Проводився 2012 р. на тему «Річний цикл українського народного календаря»;

-- Люлі-Люлі -- семінар із вивченням давніх колискових пісень [14].

З кожною проведеною акцією референтура етнопластування намагається виховати розуміння, прийняття і плекання українських традицій, почасти забутих і загублених між інтернет-мережами та споживацькими цінностями [7].

Окремо вважаємо за потрібне зупинити увагу на діяльності ще одного культурно-дозвіллєвого проекту -- етнографічного табору «Етноколесо», яке є одним із найвизначніших проектів етнореферентури.

Метою табору є вивчення багатогранної обрядовості українців на прикладі святкувань календарного року. Пластуни обрали так звану «легенду табору» - «Обрядовий рік». За декілька днів табору було відтворено такі свята, як Великдень, Різдво, Купала, Спаса, Андрія - увесь «вінок» свят, що супроводжують українців упродовж року. Оскільки основною метою «Етноколеса» є залучення пластунів до джерел української культури, у програму табору включили вивчення фольклору, прикладного мистецтва безпосередньо від носіїв автентичної культури -- мешканців сіл. Крім цього відбувалися етнографічно-пошукові дослідження на автентичних територіях задля вивчення обрядовості, етнографічних зон, прикладного мистецтва, відтворення обрядів (ватри, імпрези). У межах «Етноколеса» здійснювалися заходи традиційного пластового спрямування -- табірництво, екскурсії [3].

Окрім всеукраїнських проектів пластуни долучаються і до міжнародних акцій, яскравий приклад чому -- табір «Вирій». За назву табору невипадково було обрано слово «вирій», яким, окрім теплих країв, куди відлітають птахи узимку, в народі називали земний рай, де знаходиться сонмище душ предків. Адже віддавна люди знали, що зберігаючи пам'ять про предків, вони будують своє майбутнє та майбутнє своєї громади.

«Вирій» -- це міжкрайовий науково-пошуковий та освітній табір-експедиція, основним завданням якого є поширення знань про історію, географію і культуру українських етнічних земель поза межами сучасних кордонів України, зокрема сучасної Польщі.

Ідея табору виникла навесні 2006 р. після того як декілька львівських пластунів відвідали урочисте відкриття меморіалу загиблим у 1940-х рр. мешканцям українського с.Павлокома (Польща), після чого здійснили коротку подорож Надсянням та Західною Бойківщиною. Мета табору полягає у згуртуванні української молоді з України та Польщі навколо спільного обов'язку оберігати та відновлювати національну пам'ять на етнічних землях українців, що нині перебувають у складі сучасної території Польщі, землях так званого Закерзоння.

«Вирій» виконує науково-пошукову та освітню місію, звідси дві основні мети табору -- реставраційна та просвітницька. Відштовхуючись від цього, побудована і структура табору, що складається з двох етапів: стаціонарного та мандрівного [1]. В таборі пластуни беруть участь у впорядкуванні, інвентаризації та реставрації українських сакральних об'єктів на території інших держав. Велику частину програми становлять краєзнавчі екскурсії та мандрівки місцями української історії і культури Холмщини, Надсяння, Західної Бойківщини та Лемківщини, зустрічі з автохтонним українським населенням. «Вирій» відбувається щорічно у літній період у формі двотижневого табору, структура таборування базується на традиціях українського Пласту [1].

У своїй діяльності з відродження українських традицій Пласт завжди відкритий до співпраці з різного роду організаціями. Так, остання експедиція табору «Вирій» проводилася спільно з Фундацією громадських ініціатив «Вирій» (м.Львів) та кафедрою реставрації Національного університету «Львівська політехніка». Серед постійних партнерів -- громадські організації ЛММГО «Ватага Бурлаків», ЛОМГО «Молода Лемківщина», ЛОО «Лемківщина», ОУМ «Спадщина», ГО «Закерзоння» (Канада), Благодійний фонд Богдана Гаврилишина, органи місцевого самоврядування західних областей, а також небайдужі до ідеї збереження історичної пам'яті люди [1]. Табір «Вирій» пробуджує почуття самоідентичності у широких кіл української молоді та прагне протидіяти асиміляції українців-автохтонів поза межами України.

Висновки

Отже, напрями та форми діяльності Пласту спрямовані на досягнення головної мети -- організацію та проведення культурно-дозвіллєвих проектів з метою збереження та розвитку українських традицій. Пласт виявляє неабияку креативність у переробці наявних і витворенні нових, власних «внутрішніх» звичаїв, обрядів, ігор, пісень тощо. При цьому, культура Пласту виявляє ознаки як постфольклору, так і «класичної» фольклорної традиції. Столітня історія цієї організації -- це вже достатній культурний досвід, який заслуговує на подальше всебічне вивчення. Особливо на часі розгорнути активну збирацьку роботу аби зберегти пластову фольклорну спадщину для наступних поколінь. А ґрунтовне вивчення особливостей культури пластунів сприятиме висвітленню стану новочасної української культури, дослідження розвитку фольклорної традиції.

Список використаної літератури

1. Вирій [Електрон. ресурс]. -- Режим доступу : http://plast.org/projects/vyrij -- Заголовок з екрану.