Польові етнографічні дослідження кафедри етнології Львівського університету (1998-2013): географія, тематика, здобутки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЛЬОВІ ЕТНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КАФЕДРИ ЕТНОЛОГІЇ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (1998-2013): ГЕОГРАФІЯ, ТЕМАТИКА, ЗДОБУТКИ

Рачківський Г.

Нерівномірність етнографічного вивчення багатьох районів і реґіонів, перешкоджає створенню загальновизнаного у наукових колах історико- етнографічного районування України, що є передумовою для подальших досліджень різних ділянок матеріальної та духовної культури українців. Сприяти розв'язанню цих проблем можуть результати експедиційного етнографічного дослідження.

У травні 1995 р. на історичному факультеті Львівського університету шляхом поділу кафедри історії та етнографії України утворено три кафедри, серед яких і кафедра етнології, котру очолив професор Степан Макарчук. Одночасно в університеті відкрито нову навчальну спеціальність - етнологію.

З метою підготовки спеціалістів-етнологів та залучення студентів до виконання індивідуальних наукових тем, як на базі опублікованих джерел і літератури, так і шляхом збору, систематизації та опрацювання польового етнографічного матеріалу й архівних пошуків, у навчальному плані передбачені студентські наукові семінари. Під керівництвом викладача студенти другого року навчання обирають теми своїх досліджень, ведуть пошук літературної, архівної та польової етнографічної інформації для їхнього опрацювання, готують і виголошують наукові доповіді, реферати, рецензії. Участь студентів у науковому семінарі повинна закласти теоретичну і практичну основу для підготовки ними кваліфікованої наукової роботи.

Оскільки основу етнології як науки становлять етнографічні матеріали, почерпнуті дослідником безпосередньо від носіїв етнічної культури методом їхнього опитування, а також набуті способом особистого спостереження, один із основних акцентів у підготовці спеціалістів-етнологів був зроблений на засвоєнні теоретичних та практичних основ науково-пошукової польової роботи. Втіленню у життя поставленої мети сприяла організація студентських польових етнографічних експедицій-практик. Саме напередодні їхнього проведення відомий фахівець-народознавець, професор кафедри етнології Михайло Глушко, використовуючи власний досвід польової роботи, викладає дисципліну “Методика польового етнографічного дослідження”, прослухавши яку студенти-етнологи засвоюють теоретичні основи польової етнографічної роботи. Своєрідним підсумком наукової підготовки етнологів-початківців до експедиції є розробка розгорнутих програм-запитальників, які є водночас надійним інструментом продуктивної праці в польових умовах. Кінцевим результатом науково-пошукової роботи етнолога-початківця є опрацювання та оформлення зібраних етнографічних джерел для їхньої передачі в архів на довготривале зберігання.

Особливу увагу вчені-етнологи приділяють традиційним (успадкованим від минулих поколінь), історично більш раннім і навіть архаїчним елементам народної, перш за все селянської, культури. Тому за усталеною традицією українські етнологи найчастіше працюють саме в сільській місцевості. Навіть при вивченні життя сучасного міського населення етнолога насамперед цікавить, як у таких умовах побутують традиційні обряди, звичаї, навики, наскільки збереглися елементи народної матеріальної і духовної культури.

Для проведення польових етнографічних експедицій використовують найчастіше два методи: маршрутний і кущовий. Як засвідчує досвід кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка, кущовий метод дослідження є найбільш раціональним для проведення студентської польової етнографічної практики.

Кущова експедиція обов'язково передбачає розміщення та проживання у базовому населеному пункті, звідки учасники дістаються до сусідніх поселень різними видами транспорту або без допоміжних засобів (пішки), якщо відстань є незначною ГлушкоМ. Методика польового етнографічного дослідження: навч. посібник / Михайло Глушко. Львів, 2008. С. 63.. Етнографічні експедиції проводяться терміном від 10 до 15 діб, залежно від завдань та умов праці, густоти розміщення населених пунктів тощо.

Такий тип організації експедиції дає змогу перевірити інформацію, почерпнуту як у базовому пункті, так і в сусідніх селах, що зменшує ймовірність фіксації недостовірних етнографічних відомостей, які в підсумку призведуть до випадкових висновків.

Для отримання етнографічних матеріалів використовується методика усного опитування інформаторів.

Щоб полегшити студентам організацію польової етнографічної роботи на початку експедиції вони отримують два документи - польовий щоденник та брошуру-пам'ятку (див. Додаток 1, 2). У польовий щоденник учасник експедиції занотовує свої спостереження із зазначенням точної дати (дня, місяця і року), конкретного місця перебування (назви села, району та області), вихідні дані про інформаторів (прізвище, ім'я, по батькові, рік народження), тип фіксації відомостей (у польовому зошиті, аудіо, тривалість аудіозапису), опис світлин, зроблених протягом дня.

У щоденнику також занотовують попередні висновки з набутої інформації упродовж кожного дня роботи, та загальні результати в кінці експедиції. Ведення польового щоденника корисне передовсім для етнографа-початківця, оскільки таким чином він розвиває спостережливість, вчиться виокремлювати головне від другорядного, розрізняти давніші та більш нові за походженням елементи народної культури, узагальнювати побачене й переносити результати спостереження на папір Там само. С. 88..

Брошура-пам'ятка містить адміністративну й топографічну карту місцевості, в якій проводиться етнографічна експедиція, список населених пунктів, найближчих до базового поселення (із зазначенням типу поселення, адміністративно-територіальної приналежності, кількості населення, приблизної дати заснування чи першої письмової згадки); правила техніки безпеки та режим дня учасників експедиції; перелік обов'язків чергового на місці базування; список документів та матеріалів, які необхідно підготувати за результатами роботи; зразки оформлення електронних версій текстових матеріалів, аудіозаписів та світлин для звіту, а також додаткову корисну інформацію. Після експедиції- практики, брошура-пам'ятка залишається в її учасника, тоді як польовий щоденник долучається до звіту.

Після закінчення польових досліджень кожний етнолог зобов'язаний подбати про належне опрацювання та оформлення зібраного автентичного етнографічного матеріалу для здачі в архів, де він зберігатиметься. Починаючи з 2001 р., звіти студентів із зафіксованими під час польової науково-пошукової роботи етнографічними матеріалами зберігаються на кафедрі етнології у форматі Архіву етнографічних матеріалів, де нині нараховується 462 одиниці зберігання.

В українській етнологічній науці наразі не узагальнено вимоги та правила, якими мав би керуватись народознавець на завершальному етапі роботи із зафіксованими польовими етнографічними матеріалами. Однак їхнє опрацювання та належне оформлення є для студентів своєрідним мобілізаційним стимулом сумлінного ставлення до відповідної дисципліни, сприяє виявленню наукового потенціалу кожного з учасників навчальної практики-експедиції ГлушкоМ. Методика польового етнографічного дослідження. С. 8.. З огляду на це, у 2007 р. професор кафедри етнології М. Глушко видав методичні рекомендації, в яких подані зразки опрацювання та вимоги технічного оформлення усної інформації, аудіозаписів, фотоматеріалів, ілюстративних матеріалів для здачі в архів Глушко М. Опрацювання та оформлення польових етнографічних матеріалів для здачі в архів на зберігання. Львів, 2007.. У 2008 р. побачив світ навчальний посібник “Методика польового етнографічного дослідження”, в якому професор М. Глушко широко використав власний досвід і знання, набуті під час організації та проведення багатьох академічних комплексних історико-етнографічних експедицій у різних реґіонах України, щорічних студентських польових досліджень-практик. Текстову частину посібника доповнює двадцять один додаток, серед яких наведені зразки підготовки анкет і запитальників, паспортизації фотоматеріалів, ведення польової документації, опрацювання та оформлення етнографічних матеріалів в архівну справу, що вже усталені в українській етнологічній науці, або апробовані викладачами кафедри етнології.

Звіт про практику студента включає, як вже було зазначено, польовий щоденник, текст етнографічних матеріалів з опрацьованою та відповідно оформленою усною інформацією, графічні матеріали (рисунки, плани-схеми тощо), конверти з фотоматеріалами, а також електронні версії світлин та наявних аудіозаписів з відповідним описом.

Для набуття джерельного матеріалу викладачі, студенти та аспіранти кафедри етнології Львівського університету, починаючи з 1998 р., щорічно проводять етнографічні експедиції-практики на теренах Полісся та Південно-Західного історико-етнографічного регіону України. Перший експедиційний виїзд студентів- етнологів під керівництвом доцента кафедри етнології Романа Сілецького відбувся 1998 р. у Коломийський район Івано-Франківської обл. З цього часу зусиллями викладачів кафедри Р. Сілецького, М. Глушка, Володимира Галайчука та Григорія Рачковського здійснено вже 28 виїздів етнологів-початків на різні українські етнічні терени: Надсяння (2003, 2004, 2005, 2006, 2007), Західне Полісся (1999, 2000, 2002, 2004), Бойківщину (2003, 2005, 2008), Покуття (1998), Гуцульщину (2001), Волинь (2002, 2006, 2007, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013), Опілля (2008, 2012, 2013), Підгір'я (2009, 2010, 2011). Цікавими з погляду на уточнення історико-етнографічного районування України були експедиції, що відбувалися на пограниччі його структурних одиниць - у 2003 р. на межі Гуцульщини та Бойківщини, у 2012 р. - в контактних зонах Волині та Опілля.

Упродовж 1998-2013 рр. під час етнографічних експедицій-практик збір етнографічних матеріалів охопив 275 населених пунктів, зокрема на території Бойківщини - 27, Волині - 120, Гуцульщини - 3, Надсяння - 47, Опілля - 32, Підгір'я - 33, Покуття - 3, Полісся - 10 (див. Додаток 3).

У 1999 р. комплексне етнографічне дослідження традиційно-побутової культури українців здійснювалося лише в одному населеному пункті Західного Полісся - у с. Тур Ратнівського району Волинської обл. (керівник Р. Сілецький) Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість в селі Тур Ратнівського району Волинської області / Роман Сілецький // ”З його духа печаттю...”. Збірник наукових праць на пошану професора Івана Денисюка. Львів, 2001. Т. 2. С. 150.. У 2000 р. під керівництвом Р. Сілецького 12 етнологів-початківців знову провели експедицію у Ратнівському районі, де базовим поселенням було вже с. Самари. Її учасники вивчали традиційні господарські заняття, ремесла, промисли, одяг, будівельну, сімейну та календарну обрядовість, громадський побут, народні знання, світоглядні уявлення та вірування поліщуків.

З метою збору етнографічного матеріалу на теренах Гуцульщини у липні 2001 р. була проведена експедиція-практика у складі одинадцяти осіб у Верховинський район Івано-Франківської обл. (керівник Р Сілецький). Базовим пунктом стало відоме за межами Гуцульщини с. Криворівня. Тематикою науково-пошукової роботи були охоплені такі ділянки традиційної культури, як календарна обрядовість літнього та зимового циклів, поховальна обрядовість, мисливство, громада та громадський побут, світоглядні уявлення та вірування.

У 2002 р. проведено дві експедиції - у Ратнівський (керівник Р. Сілецький) та Горохівський (керівник Г. Рачковський) райони Волинської обл. З цього часу експедиційні виїзди відбуваються у складі двох окремих груп, які формуються зі студентів-етнологів другого та третього курсів. На Поліссі було зібрано етнографічний матеріал у селах Залухів, Хабарище, Щитинська Воля, на теренах історико-етнографічної Волині - у селах Волиця Лобачівська, Колмів, Лобачівка.

У 2003 р. науково-пошукова діяльність групи студентів під керівництвом Р. Сілецького провадилась у межах контактної смуги Бойківщини та Гуцульщини на території Богородчанського району Івано-Франківської обл. Експедиція у Мостиському районі Львівської обл. (керівник Г. Рачковський) започаткувала дослідження студентами-етнологами історичного факультету території Надсяння. Упродовж першої половини липня студенти другого курсу працювали у селах Вишенька, Зав'язанці, Крукеничі (базовий пункт), Острожець, Раденичі, Судковичі, Хлиплі, Ятвяги, де записували етнографічний матеріал з галузі сімейної та календарної обрядовості, народного етикету, традиційного будівництва та демонології.

У 2004 р. студенти з цієї ж групи провели експедицію-практику у Камінь- Каширському районі Волинської обл. (керівники Р. Сілецький та В. Галайчук). Етнографічні джерела з календарної та сімейної обрядовості, народного етикету, традиційного харчування, світоглядних уявлень та вірувань, народного будівництва та будівельної обрядовості, традиційного транспорту та народних знань були почерпнуті у селах Видерта, Ворокомле, Грудки, Залазько, Осівці. Інша група студентів у складі 21 особи (керівники М. Глушко та Г. Рачковський) продовжувала польові дослідження традиційно-побутової культури на теренах Надсяння. Базовим пунктом цієї експедиції було с. Гусаків Мостиського району Львівської обл., обстежено ж іще сім населених пунктів - села Боєвичі, Боратичі, Гориславичі, Золотковичі, Мочеради, Плешевичі, Радохинці, Хідновичі. Відповідно до індивідуальних наукових завдань члени експедиції-практики збирали польовий матеріал з таких основних тем: народна агротехніка і традиційні знаряддя праці, тваринництво, рибальство, традиційне будівництво, ткацтво та народний одяг, народна їжа, форми і норми громадських взаємин, народні знання і календар.

У 2005 р. дві групи студентів провели експедицію у Старосамбірському районі Львівської обл. Проте перша група (керівники М. Глушко та Г. Рачковський) опитувала місцевих мешканців на теренах Надсяння, натомість друга група (керівники Р. Сілецький та В. Галайчук) - у гірській частині адміністративного району. Базовий пункт першої групи був у смт Нижанковичі (досліджено села Библо, Боршевичі, Вілюничі, Дроздовичі, Нове Місто, Пацьковичі, Передільниця, Підмостичі, Трушевичі), другої - у с. Головецько (учасниками експедиції зібрано етнографічні відомості з різних ділянок народної культури українців у селах Бабино, Виців, Гвіздець, Грозьово, Дністрик, Мшанець, Ріп'яна). Варто зазначити, що у с. Мшанець із 1883 до 1914 р. мешкав і провадив збирання етнографічних матеріалів Михайло Зубрицький, залишивши вагомий пласт джерел для сучасних дослідників Зубрицький М. Народній календар, народнї звичаї і повірки, привязані до днів в тиждни і до рокових сьвят (Записані у Мшанцї, Староміського повіту і по сусідніх селах) / Михайло Зубрицький // Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1900. Т. Ш. С. 33-60; Зубрицький М. Годівля, купно і продаж овець у Мшанци старосамбірського повіту / Михайло Зубрицький // Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1905. Т VI. С. 1-40; Зубрицький М. Селянські будинки в Мшанци, Старосамбірського повіта / Михайло Зубрицький // Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1909. Т. ХІ. С. 1-22; ЗубрицькийМ. Ходаки, обув селян Старосамбірського і Турчанського повіта / Михайло Зубрицький // Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1909. Т. ХІ. С. 23-29; Зубрицький М. Похоронні звичаї й обряди в Мшанци і сусїдних селах Старосамбірського і Турчанського повіта / Михайло Зубрицький // Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХХХІ- ХХХІІ. С. 211-226; ЗубрицькийМ. Село Мшанець Старосамбірського повіта. Матеріяли до історії галицького села / Михайло Зубрицький // Записки НТШ. Львів, 1906. Т. LXX. Кн. ІІ. С. 114-167; Т. LXXL Кн. Ш. С. 96-133; Т. LXXW. Кн. VL С. 93-128; 1907. Т. LXXV4. Кн. Ш. С. 114-170; Зубрицький М. Велика родина в Мшанци Старосамбірського пов. / Михайло Зубрицький // Записки НТШ. Львів, 1906. Т. LXXm. Кн. V С. 119-124; ЗубрицькийМ. Імена, назви і прозвища у селян с. Мшанця, Старосамбірського повіта / Михайло Зубрицький // Записки НТШ. Львів, 1907. Т. LXXTK. Кн. V С. 142-154.. Саме завдяки М. Зубрицькому об'єктом своїх наукових досліджень с. Мшанець обрав Володимир Гнатюк (працював там упродовж лютого-квітня 1899 р.). Результатом цієї праці стали численні записи пісень, оповідань, легенд, анекдотів, місцевого народного весілля Гнатюк В. Бойківське весілє в Мшанци (Старосамбірського повіта) / Володимир Гнатюк // Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1908. Т. Х. Ч. ІІ. С. 1-29.. Зібрані у Мшанці матеріали В. Гнатюк пізніше активно використовував при підготовці фольклорних збірників та своїх етнографічних праць.

Учасники експедицій-практик фіксували відомості із заздалегідь визначених ділянок традиційно-побутової культури українців. Велика увага приділялася, зокрема, вивченню будівельної обрядовості та традиційного будівництва, народній медицині та метрології, весільній та родильній обрядовості, календарній обрядовості, громадському побуту, демонології. Велику цінність становлять експедиційні фотофіксації.

У 2006 та 2007 рр. аспіранти та студенти кафедри етнології здійснили дві короткотривалі експедиції на терени Надсяння - у Яворівський район Львівської обл. (керівники М. Глушко та Г. Рачковський). Під час цих експедицій обстежено 21 населений пункт: села Вербляни (базове поселення у 2006 р.), Вороблячин, Гораєць, Дацьки, Завадів, Калитяки, Колониці, Коти, Липина, Пазиняки, Поруби, Смолин, Хляни, Калинівка (базове поселення у 2007 р.), Бунів, Іваники, Оселя, Поруденко, Рогізно, Черчик, Шутова. Під час експедиції 2006 р. у с. Завадів на місцевому цвинтарі було виявлене місце поховання професора Львівського університету, керівника кафедри загальної історії середніх віків Яна Птасьніка (1876-1930).

Інша група студентів та аспірантів під керівництвом Р. Сілецького та В. Галайчука у липні 2006 р. охопила дослідженням 14 поселень Кременецького району Тернопільської обл. (села Великі Бережці (базове поселення), Гаї, Града, Дунаїв, Іква, Кімнатка, Комарівка, Куликів, Малі Бережці, Підлісці, Плоске, Савчиці, Хотівка, Шпиколоси). Під керівництвом уже згаданих викладачів у 2007 р. студенти-етнологи провели експедицію на теренах Славутського району Хмельницької обл., зокрема у селах Великий Скнит (базове поселення), Волиця, Ганнопіль, Головлі, Губельці, Довжки, Іванівна, Клепачі, Лисиче, Малий Скнит, Нараївка, Перемишель, Понора, Прикордонна Улашанівка, Рівки, Хоняків, Хоросток та Шатерники. У 2008 р. відбулася студентська експедиція-практика у Богородчанському районі Івано-Франківської обл. (керівники Р. Сілецький та В. Галайчук), де було обстежено села Богрівка, Глибівка, Глибока, Горохолина, Гринівка, Космач, Кривець, Лесівка, Луквиця, Міжгір'я, Нивочин, Підгір'я, Раковець, Росільна, Саджава, Хмелівка (базове поселення), Яблунька.

У липні 2008 р. двадцять студентів-етнологів під керівництвом М. Глушка та Г. Рачковського провели етнографічну експедицію на території Жидачівського та Перемишлянського районів Львівської обл., зокрема на теренах Опілля, що впродовж тривалого часу позбавлене належної уваги українських народознавців, передусім через відсутність опублікованих джерел. Упродовж експедиції були досліджені 12 поселень, як-от села Баківці, Бертишів, Закривець, Квітневе (базовий пункт), Любешка, Орішківці, П'ятничани, Репехів, Сірники, Старі Стрілища, Трибоківці та смт Нові Стрілища. Етнологи-початківці збирали народознавчий матеріал про різні ділянки традиційної культури та побуту місцевого населення: скотарство та бджільництво, житло та господарські будівлі, харчування й одяг, календарну, сімейну та будівельну обрядовість, народну медицину та метеорологію, світоглядні уявлення та вірування, звичаєве право Новий Час (Жидачів). 2008. 2 серпня. С. 7.. Особливу увагу скеровано на виявлення і фіксацію сучасними технічними засобами пам'яток матеріальної культури.

У 2009-2011 рр. студенти та аспіранти з керівниками практики М. Глушком та Г. Рачковським проводили пошук та збір етнографічного матеріалу на теренах Підгір'я - у 2009 р. на території Жидачівського району (базове поселення с. Лисків), а у 2010-2011 рр. - в межах адміністративних Самбірського та Дрогобицького районів Львівської обл., де базовими населеними пунктами були, відповідно, села Містковичі та Монастирець. Під час вивчення Підгір'я зібрано народознавчу інформацію у 33 поселеннях.

У 2009-2013 рр. аспіранти та студенти-етнологи під керівництвом Р. Сілецького та В. Галайчука займалися науково-пошуковою етнографічною діяльністю у межах історико-етнографічної Волині - у Гощанському, Острозькому й Радивилівському районах Рівненської, Горохівському районі Волинської, Бродівському, Буському, Кам'янка-Бузькому й Радехівському районах Львівської, Володарсько-Волинському, Червоноармійському та Черняхівському районах Житомирської областей. Дослідженнями за цей час було охоплено 85 волинських поселень. Слід зауважити, що експедиційний виїзд 2012 р., де базовим поселенням було с. Спас Кам'янка-Бузького району, охопив контактну межу між Волинню та Опіллям, що з наукового погляду є важливим для уточнення історико-етнографічного районування станом на початок ХХІ ст. Народознавці вивчали традиційну сімейну та календарну обрядовість, громадський побут, форми й норми громадських взаємин, житлові та господарські споруди, кулінарію, народну метеорологію та медицину, демонологічні уявлення тощо. Відзначимо, що у липні 2014 р. експедиція-практика під керівництвом Р. Сілецького та В. Галайчука діяла на теренах тієї частини історико- етнографічної Волині, що перебуває у складі сучасної Вінницької (Хмільницький, Калинівський, Козятинський райони) та Житомирської (Бердичівський і Чуднівський райони) областей. Матеріали цього виїзду на даний час опрацьовуються.

З метою поповнення фактичного матеріалу з різних ділянок матеріальної і духовної культури населення Опілля у 2012 та 2013 рр. було організовано етнографічні експедиції, під час яких проводилися дослідження у 21 населеному пункті Миколаївського, Городоцького та Перемишлянського районів Львівської, Рогатинського району Івано-Франківської та Бережанського району Тернопільської областей. Відповідно індивідуальним науковим завданням члени експедицій збирали польовий матеріал з таких тем: сімейна обрядовість (родильна, весільна, поховальна), народне будівництво та будівельна обрядовість, традиційні заняття (бджільництво, ткацтво), народний одяг та їжа, календарна обрядовість зимового та літнього циклів, громадський побут, традиції дошлюбного спілкування молоді, народна медицина. У липні 2014 р. вивчення теренів Опілля на території Рогатинського району було продовжене (нині зібрані матеріали систематизуються та архівуються).

Потрібно також зазначити, що студенти, які в силу сімейних обставин чи стану здоров'я не змогли прийняти участь в експедиційному виїзді разом з однокурсниками, але вже мали практичний досвід науково-пошукової роботи, займалися фіксуванням етнографічного матеріалу за індивідуальними завданнями (див. Додаток 4). Їхні звіти також поповнили Архів етнографічних матеріалів кафедри етнології. Загалом таких звітів за індивідуальними завданнями нараховується 33 одиниці зберігання за період з 2001 по 2013 рр. З них дві справи містять матеріали про родильну обрядовість та народну кулінарію Бойківщини, дев'ять одиниць зберігання (з відомостями, що стосуються літньої та весняної календарної обрядовості, народного будівництва, сімейної обрядовості та сімейного побуту) походять з теренів Волині, три звіти - з контактної межі Волині та Опілля, по одній справі - з Покуття та з контактних меж Надсяння та Волині й Надсяння та Опілля, чотири - з теренів Надсяння (де етнологи- початківці зафіксували відомості про традиційне житлове будівництво, демонологію та родильну обрядовість), чотири - з межі Опілля та Підгір'я, два - суто з Опілля, шість - з Підгір'я.

Загалом на даний час нараховується 437 індивідуальних звітів студентів та аспірантів кафедри етнології з етнографічними матеріалами з різних українських етнічних теренів, що датуються 2001-2013 рр. Тематика наукових досліджень охоплює виробничу господарську діяльність українців, знаряддя праці, житлово- господарський комплекс, народний одяг та їжу, світоглядні уявлення, календарно- побутову та сімейну обрядовість, народні знання, громаду та громадський побут, сім'ю та сімейний побут (див. Додаток 5). Разом з текстами до справ долучено 3 195 фотоматеріалів та 219 рисунків і схем, а також дев'ять відеозаписів, у яких, наприклад, зафіксовано молотіння за допомогою ціпа, прання тканих виробів на річці з використанням “праника”, процес лікування методом “виливання воску” тощо. Як видно з таблиці, де представлена наукова тематика та терени походження матеріалів, більшість справ походять з тих структурних одиниць історико- етнографічного районування України, що на даний час є малодослідженими.

Власноручно зібрані студентами першоджерела згодом стають важливою джерельною базою їхніх курсових, дипломних та маґістерських робіт. За наслідками дослідницької роботи в експедиції кожен студент готує на науковому семінарі доповідь. Кращі доповіді виносяться на щорічні наукові конференції студентів історичного факультету, які згодом друкують у “Матеріалах конференції”. Так, у 2003 р. опубліковано наукові розвідки студентів Марії Панас “Локальні особливості традиційного українського поховального обряду”, Божени Кузьмінської “Ряджені - “берди” в різдвяно-новорічній обрядовості підгірян” (науковий керівник обох робіт доц. Р. Сілецький), Назара Сойка “Відьма в демонології українців (карпатсько-волинські паралелі)”, Віри Терендій “Сільська баба-повитуха як помічниця при пологах” (науковий керівник доц. Г. Рачковський) Матеріали наукової конференції студентів історичного факультету 2001-2002 рр. Львів, 2003. С. 106-131.. У 2005 р. вийшов збірник, у якому вміщені наукові роботи студентів-етнологів, зокрема Світлани Ковальчук, Тетяни Ковальчук, Надії Левкович, Тетяни Наконечної (науковий керівник чотирьох робіт доц. Р. Сілецький) Ковальчук С. Побажання у традиційному побуті та обрядовості українців / Світлана Ковальчук // Матеріали наукової конференції студентів історичного факультету 2001-2002 рр. Львів, 2003. С. 102-109; Ковальчук Т. Похоронні ігри українців / Тетяна Ковальчук // Там само. С. 110-116; Левкович Н. Домовик (“годованець”) у демонологічних уявленнях бойків Сколівщини / Надія Левкович // Там само. С. 117-123; Наконечна Т. Будівельний матеріал та техніка спорудження житлових і господарських будівель на Підгір'ї (кінець XIX - XX ст.) / Тетяна Наконечна // Там само. С. 124-132., Миколи Яворського (науковий керівник проф. С. Макарчук) Яворський М. Повстанські криївки / Микола Яворський // Матеріали наукової конференції студентів історичного факультету 2001-2002 рр. Львів, 2003. С. 73-78., Юрія Сілецького (науковий керівник проф. Н. Черниш) Сілецький Ю. Проблеми дослідження етнічних стереотипів в українській науці / Юрій Сілецький // Матеріали наукової конференції студентів історичного факультету 2001-2002 рр. Львів, 2003. С. 133-138.. У 2008 р. опубліковані наукові дослідження студентів-етнологів Юрія Омелянського “Весільна обрядовість на Мостищині (за польовими етнографічними матеріалами)”, Юлії Попадинець “Завбачення врожайності сільськогосподарських культур у календарній обрядовості весняного циклу українців”, Ольги Савчин “Зажинки та пов'язані з ними обрядові дії в українців”, Мар'яни Вербівської “Традиційне ткацтво у смт Гусакові Мостиського р-ну Львівської обл. та його околицях наприкінці XIX - початку XX ст.”, Олени Вівчарик “Особливості щоденного харчування у смт Гусакові та його околицях”, Наталії Хомин “Свійські тварини в уявленнях селян Мостищини” (науковий керівник проф. М. Глушко), Оксани Петрушак “Традиційне нагрудне вбрання на Мостищині у першій половині ХХ ст. (за матеріалами експедиції)” (науковий керівник доц. Г. Рачковський) Матеріали наукової конференції студентів історичного факультету 2005 р. Львів, 2008. С. 3-52.. На основі зібраних матеріалів у 2005 р. студенти кафедри етнології Інна Парій та Ігор Гілевич підготували статті, опубліковані наступного року на сторінках кафедрального збірника наукових праць Парій І. “Зав'язки” у магічній практиці поліщуків (На основі етнографічних матеріалів з Камінь-Каширського району Волинської області) / Інна Парій // Етнічна культура українців / За ред. Михайла Глушка. Львів, 2006. С. 222-226; Гілевич І. Баба-повитуха у селянському житті галицької Волині у XIX - першій половині XX ст. (за матеріалами зі с. Синькова та присілка Діброви Радехівського району) / Ігор Гілевич // Там само. С. 247-265..

Нові етнографічні матеріали, почерпнуті випускниками історичного факультету, а згодом аспірантами кафедри етнології під час студентських навчальних експедицій, згодом стали важливою основою для дисертаційних досліджень. Кандидатські дисертації за науковою спеціальністю “етнологія” захистили випускники аспірантури (див. Додаток 6): у 2006 р. - Оксана Годованська (“Народне садівництво і городництво Опілля в ХХ столітті”), у 2009 р. - Юрій Сілецький (“Етнічні гетеростереотипи у традиційному світогляді українців”), у 2010 р. - Надія Левкович (“Народна демонологія Бойківщини”), у 2011 р. - Петро Чорній (“Етнічні групи Галичини міжвоєнного періоду (19191939 рр.): демографічні та етнокультурні процеси”), у 2012 р. - Ігор Гілевич (“Польові етнографічні дослідження Полісся України (друга половина XX - початок XXI ст.)”), Інна Пахолок (“Зелені свята в українців: традиційні звичаї та обряди”), Роман Тарнавський (“Толока та супряга в громадському побуті селян Південно-Західного історико-етнографічного регіону України: культурно- генетична проблема”), у 2013 р. - Божена Кузьмінська (“Демонологія українців Опілля”), у 2014 р. - Юрій Пуківський (“Весняна календарно-побутова обрядовість українців історико-етнографічної Волині: загальноетнічні риси і локальна специфіка”). На розгляд спеціалізованої вченої ради подала своє дисертаційне дослідження випускниця аспірантури Ліна Болібрух (“Хліборобські мотиви у весільній обрядовості українців Південно-Західного історико- етнографічного регіону (друга половина ХІХ - початок ХХІ ст.)”). У 2012 р. кандидатську дисертацію “Народний етикет українців західних областей (на матеріалах сімейної обрядовості)” захистила учасниця студентських польових етнографічних експедицій-практик 2003-2004 рр., а згодом - випускниця аспірантури Інституту народознавства НАН України Світлана Пахолок. Продовжують розвивати обрані ще в студентські роки теми досліджень аспіранти кафедри етнології Соломія Роман (Самотіс), Іванна Люта та Марія Баглай.

На даному етапі випускники кафедри етнології успішно навчаються в аспірантурі та працюють у науково-дослідних установах України, зокрема, Андрій Зюбровський, Віктор Нємєц, Тетяна Гощіцька (Наконечна), Петро Біляковський, Володимир Конопка, Ярина Самотіс, Христина Федечко (Щербина), Анастасія Кривенко, Надія Романюк (Бойко) - в Інституті народознавства НАН України, та Дзвенислава Ганус (Трумко) - в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т Рильського НАН України.

Таким чином, колектив викладачів кафедри етнології намагається удосконалювати форми та методи підготовки висококваліфікованих фахівців-етнологів, важливою складовою чого є проведення польових етнографічних експедицій-практик, що зі свого боку є одним із ефективних способів переймання досвіду науково-пошукової праці студентами.

експедиційне дослідження історичний етнографічний

Додаток

Зразок оформлення списку світлин

Польові виїзди за індивідуальним завданнями

Тематика досліджень під час польових етнографічних експедицій

Аспіранти кафедри етнології, що брали участь у польових етнографічних експедиціях

Подобные документы

• Історико-етнографічне районування України

  Становлення української етнографії як окремої наукової дисципліни. Загальне поняття про етнографію та етнографічне районування. Основоположні принципи історико-етнографічного поділу України та етапи формування історико-етнографічних регіонів держави.
  
  курсовая работа [25,0 K], добавлен 09.01.2014
  

• Виникнення і розвиток історичної етнології в Україні

  Культурно-генетичний напрям історичної етнології. На шляху до культурно-генетичного напряму історичної етнології. Теорія трьох стадій розвитку суспільства. Погляди еволюціоністів на розвиток суспільства. Формування основ історичної етнології в Україні.
  
  курсовая работа [56,6 K], добавлен 10.07.2015
  

• Методи збору і пошуку інформації, що застосовуються в сучасній етнології

  Два основні методи етнографічних спостережень: стаціонарний, що дає можливість зблизитися з населенням, та маршрутний, що застосовується при вивченні явища на великій території. Польова етнографія, спостереження, опитування, анкетування та інтерв'ю.
  
  реферат [19,6 K], добавлен 09.04.2011
  

• Історико-культурна спадщина Криму часів античності і середньовіччя та її використання у туризмі

  Виявлення та вивчення пам'яток історії і культури Криму часів античності та середньовіччя. Дослідження історії формування історико-культурної спадщини даного періоду. Оцінка сучасного стану, охорони та використання об’єктів дослідження в туризмі.
  
  курсовая работа [63,5 K], добавлен 03.12.2010
  

• Історико-краєзнавче дослідження міста Рівне

  Географія та природний потенціал міста Рівне, структура його населення. Промисловість даного регіону, загальна характеристика найбільших підприємств. Зовнішньоекономічна діяльність в Рівному, інформаційний простір міста, історія його досліджень.
  
  реферат [42,7 K], добавлен 14.05.2011
  

• Регіональні особливості народної творчості України

  Вивчення районування України і впливу регіонів, що історично склалося, на особливості народної творчості як різних видів художньої діяльності народу. Регіональні відмінності в житлі і національних вбраннях. Вишивка, її історія і регіональні відмінності.
  
  реферат [55,2 K], добавлен 12.01.2011
  

• Вивчення історії та етнографії Криму в тюркомовній періодиці кримськотатарської діаспори (1888 – 1991 рр.)

  Загальний корпус публікацій періодичних видань кримськотатарської діаспори. Рівень науково-теоретичної розробки проблеми в історіографії. Закономірності історико-етнографічних кримознавчих студій на сторінках часописів кримськотатарської діаспори.
  
  автореферат [41,1 K], добавлен 11.04.2009
  

• Історія села Порик

  Географічне положення села Порик, що на Хмельниччині, дослідження його історії. Висвітлення перебігу історичних подій в цьому куточку подільського краю до 1917 року, доля і життєвий шлях його жителів в контексті історії України та історії Поділля.
  
  реферат [63,9 K], добавлен 26.04.2010
  

• Сім чудес Вінницької області

  Геологічні та історичні пам’ятки, розташовані на території Вінницької області: Гайдамацький Яр, державний історико-культурний заповідник "Буша", Немирівське городище скіфських часів, архітектурний комплекс "Мури", садиба Комара, їх значення для України.
  
  реферат [20,0 K], добавлен 20.08.2009
  

• Міграційні процеси та зміни етнічного складу населення України наприкінці XVIII - початку XX ст.

  Причини і наслідки переселення українців по території Російської імперії кінця XVIII - початку XX ст. Дослідження кількісного складу українського етносу в у Лівобережній, Правобережній Україні та Новоросії. Розселення українців у Австро-Угорській імперії.
  
  реферат [36,1 K], добавлен 29.10.2010
  

• Архітектура Поділля

  Історія архітектури Поділля - одного з найцікавіших з історико-архітектурної точки зору регіонів, відомого своєю винятковою геополітичною роллю в житті Південно-Західної Русі-України. Церква ХV-ХVІ ст. (урочище Монастирок під Бучачем Тернопільської обл.).
  
  курсовая работа [45,7 K], добавлен 16.09.2010
  

• Чернігів як визначна пам'ятка України

  Походження та історія розвитку Чернігова. Пам`ятки археології, залишки давніх городищ, курганів, поселень, укріплень. Стародавня Іллінська церква та Антонієви печери як окраса Національного історико-архітектурного заповідника "Чернігів стародавній".
  
  курсовая работа [4,6 M], добавлен 26.10.2010
  

• Хотинська фортеця

  Історія Хотинської фортеці від часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, отримання статусу Державного історико-архітектурного заповідника і визнання одним із "Семи чудес України". Архітектура Хотинського архітектурного національного заповідника.
  
  реферат [34,2 K], добавлен 14.12.2011
  

• Кременець як віднайдена перлина Західної України

  Загальні відомості про населений пункт Кременець. Історія виникнення, походження назви. Найважливіші події з історії села. Найважливіші історико-культурні пам’ятки та об’єкти. Сучасний стан туристичної інфраструктури. Легенди та перекази про Кременець.
  
  научная работа [31,8 K], добавлен 24.03.2013
  

• Історія музейної справи Тернопільської області

  Характеристика музейного фонду Тернопільської області: історичні, краєзнавчі, етнографічні, меморіальні, літературні, мистецькі музеї. Створення бібліотечно-музейної комісії з ініціативи товариства "Народна школа". Перші створені музеї радянської доби.
  
  реферат [2,2 M], добавлен 31.03.2015
  

• Етнографічне районування. Волинь

  Утворення української держави на чолі з гетьманом Скоропадським. Створення Волинського воєводства з центром у Луцьку. Географічне положення і межі. Традиційні українські старовинні обряди та звичаї. Об’єкти атракції для цілей туризму і рекреації.
  
  презентация [3,6 M], добавлен 27.10.2016
  

• Творчі спілки Рівненщини

  Характеристика творчої спілки. Діяльність Рівненської обласної асоціації композиторів Національної музичної спілки України. Основні напрямки діяльності громадської організація "Творче об’єднання "Коляда". Особливості діяльності творчих спілок Рівненщини.
  
  курсовая работа [48,8 K], добавлен 20.07.2011
  

• Українська народна пісня

  Виховне і пізнавальне значення українських обрядових пісень. Народницький підхід до дослідження української народної пісні, її особливі риси та мудрість. Жанрове багатство народної музики, що відповідає результатам розмаїтості її життєвих функцій.
  
  доклад [27,5 K], добавлен 22.12.2011
  

• Історія розвитку гідроархеології в Україні

  Стан наукової розробки проблеми історії розвитку гідроархеології Дніпра 1967-1997 р. та перспективи розвитку насьогодні. Дослідження конструкції корпусу хортицької бригантини та козацької чайки. Використання гідрографічних служб, підводних фотозйомок.
  
  курсовая работа [51,8 K], добавлен 25.06.2008
  

• Славутчина - мій рідний край

  Славута - північна красуня Хмельниччини, місто обласного значення. Географічне положення міста, його природні об’єкти. Сучасні археологічні дослідження місцевості. Фауна і флора Славутчини. Історії та легенди, які розповідають про заснування Славути.
  
  реферат [50,7 K], добавлен 01.01.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам