Об'єктивація бінарної опозиції верх/низ у фольклорних текстах

5. Всепрощальна, оберігальна сила).

Ці символічні значення реалізуються у текстах російських замовлянь та казок за допомогою сукупності образів та символів, які вирізняються дифузністю семантики та багатозначністю.

Щоб підтвердити це твердження, проаналізуємо замовляння: «...Пойду из дому дверми во чисто поле, в подвосточную сторону. В подвосточной стороне - остров. Не я на тот остров взойду - Лада-Матушка возойдет. Посредь острова - камень. Под тем каменем девица-трясовица. «Ай же тыеси, девица-трясовица! Возможется ли тебе море смутити, каменье изгрысти<...> Так и не возмоглось бы тебе <...>скорбь и порчу навести, болесть напустить... »(Заговор на здраву) [11, № 47]. У цьому замовлянні протагоніст прямує до острова, що знаходиться на височині (вживання дієслівних форм «взойду», «взойдет» підкреслює ідею «узвишшя» острова. В цій «найвищій точці» всесвіту зосереджена сакральна сила, це місце, куди простий смертний самостійно дістатися не в змозі - «Не я на тотостроввзойду - Лада-Матушка возойдет». Також у замовлянні людська істота («не я») протиставлена божественній (Лада-Матушка) як слабка, хвора - сильній і такій, що в змозі зцілити.Отже, наведений приклад яскраво ілюструє ідею, що образи верхутанизу акумулюють у собі сукупність символічних значень: ВЕРХ: 1. Сакральна сила, яка допомагає протагоністу; 2. Божественна сила; 3. Сила, що зцілює та відновлює здоров'я. НИЗ: 1. Сила, яка шкодить протагоністу;

2. Хтонічна сила; 3. Сила, що насилає хвороби.

У деяких казкових контекстах не завжди чітко зрозуміло, яке ж символічне значення конотують образи, що презентують бінарну опозицію верх/низ. У казках невід'ємними атрибутами неба (верх) є образи Сонця і Місяця. У наступному прикладі верх об'єднує у собі сукупність значень - це не лише чарівна сила, яка допомагає герою, чарівний простір, де можливі різні дива та зміни, але й місце, що символізує благополуччя та добробут: «...Старик говорит: «Идти разве в гости к зятю». Пошел к Солнышку; вот и пришел. Солнышко говорит: «Чем тебя потчевать?» - «Я ничего не хочу». Солнышко сказало жене, чтоб настряпала оладьев. Вот жена настряпала. Солнышко уселось среди полу, жена поставила на него сковородку - и оладки сжарились. Накормили старика... На другой день старик пошел в гости к другому зятю, к Месяцу... Месяц говорит: «Чем тебя потчевать?» - «Я, - отвечает старик, - ничего не хочу». Месяц затопил про него баню. Старик говорит: «Темно, бывает, в бане-то будет!» А Месяц ему: «Нет, светло, ступай». Пошел старик в баню, а Месяц запихал перстик свой в дырочку, и оттого в бане светло-светло стало.» [7, № 92].

Як правило, у замовляннях елементи верхнього світу (місяць, сонце, зорі)створюють магічний кордон навколо людини, яка читає замовляння, одночасно захищаючи її і допомагаючи їй. У деяких контекстах простежується мотив «чарівного одягання», що вербалізується через лунарні та солярні символи: «...Оболокус яоболоками, подпояшуся утренею зарею, огорожуся ясным Месяцем, покроюся красным Солнышком, обтичуся частими звездами...» [11, №7]. У подібних замовляннях зазначені образи- символи реалізують сукупність символічних значень: 1. «верх - сакральна сила, що допомагає протагоністу»; 2. «верх - магічний кордон, перепона для злих сил».

Вербальні символи, якими репрезентована бінарна опозиція верх/низ, як засвідчує проведений аналіз, здатні виявляти в текстах замовлянь та казок схожі символічні значення. Так, наприклад, для символів неба і землі, якими безпосередньо представлена бінарна опозиція верх/низ, спільним є значення «батьківська сила, що допомагає протагоністу». Небо уособлює чоловіче начало, земля - жіноче: «Небо - батька, земля - матка, куда годно, туда будь ладно. Аминь» [10, №02].

Ще однією характерною рисою символів, релевантних для текстів замовлянь та казок, є амбівалентність. У замовляннях і казках образи низу можуть об'єктувати як позитивні, так і негативні смисли. В таких випадках можемо говорити про нейтралізацію аксіологічного протиставлення верху та низу. Так, під (низ) камінням, світовим деревом можуть перебувати святі, помічники, чарівні предмети, а на (верх) камінні, дереві - різні хвороби, нечиста сила.

Наприклад: «На море Сияне, на острове Курган естоит дуб, на том дубе двенадцать рож: Рожа синяя, рожа красная, рожа чудная, рожа переговорная, рожа смешная, рожа глазная, рожа ветреная, рожа ломовая, рожа костовая, рожа судная, рожа переговорная. Ты, Василий старший, собери эти рожные не гожи, снеси эти рожи в мох-болото, там скатерти шелковые...» [10, №002].

Протилежні символічні значення конотує у численних казкових контекстах образ землі (низ). У казках символ «земля» амбівалентний - він здатний реалізовувати як позитивні, так і негативні символічні смисли. Земля - символ, пов'язаний з ідеєю материнства, народження, але одночасно й смерті, потойбічного світу. Наприклад, провалюючись у підземелля, дівчина рятується таким чином від неминучого одруження з рідним братом і знаходить у майбутньому свого справжнього судженого: «... куколки в четырех уграх закуковали: Куку, князь Данила! Куку, Говорила! Куку, сестру свою, Куку, за себя берет. Куку, расступись, земля, Куку, провались, сестра! Земля стала расступаться, сестра проваливаться... Сестра шла, шла под землю, видит: стоит избушка на курних ножках, стоит- перевертывается... » [7, № 114].

Як засвідчує проведений аналіз, у тестах замовлянь та казок об'єктивований оціночний компонент символічних значень. Він не фіксується у тлумачних, етимологічних та інших лінгвістичних словниках російської мови. Проте його можна виявити за допомогою аналізу фольклорних текстів, де відповідні смисли представлені імпліцитно або експліцитно. Наявність у свідомості росіян символічних значень, які об'єктивуються у текстах російських замовлянь та казок, підтверджують і дані асоціативних словників російської мови. Асоціативні словники відображають зв'язки між словами у пам'яті звичайних носіїв мови та реконструюють «внутрішній лексикон людини» - динамічну систему, організовану за принципом асоціативної мережі. Разом з тим, реакції на слово-стимул, що фіксують асоціативні словники, ілюструють «ментальний лексикон» носіїв мови, світогляд та світосприйняття етносу в цілому (В. Гольдин, А. Сдобнова та ін.).

Наприклад, асоціативні реакції на слова-стимули «верх» («небо») та «низ» («земля»), які фіксує Русскийассоциативныйсловарь(РАС) [9], дають підстави стверджувати, що у внутрішньому лексиконі носія російської мови присутні такі символічні значення лексем-вербалізаторів бінарної опозиції верх/низ:

ВЕРХ- Сакральна сила, що допомагає героєві (пор., наприклад, з такими реакціями: «желания», «возможности», «свет», «любовь»); Чарівний простір, в якому можливі магічні перетворення, трансформації та якісні зміни для героя (напр., реакції «мечта», «космос», «красота»); Сила, що уособлює верховенство та владу (напр., реакції «голова», «закон», «одержать верх», «правительство»); Батьківська, захисна сила (напр., «высокое и родное», «душа»).

НИЗ - Сакральна сила, яка шкодить герою (пор. з реакціями «наказание», «чума»); Локус, пов'язаний з небезпекою (напр., «дно», «по течению», «падение», «страшно», «темный», «страх»); Місце зосередження хтонічних сил (напр., реакції «ад», «подвал», «преисподня»); Руйнівна, хтонічна сила (напр., реакції «море», «божья кара»); Материнська сила, символ життя і плодючості (напр., реакції «земля», «корни», «родная», «мать», «почва», «плодородная», «кормилица», «хлеб», «урожай»); Символ життя та смерті (пор. реакції «даритжизнь», «начало», «трава», «теплая»/ «смерть»).

Слід зауважити, що деякі характерні для вербалізаторів бінарної опозиції верх/низ символічні значення, які виявляє аналіз текстів замовлянь та казок, не регулярно представлені у внутрішньому лексиконі носіїв російської мови (тобто не зафіксовані асоціативними словниками російської мови). У замовляннях - це символічні значення, що пов'язані з ідеями здоров'я та хвороби (верх - «сила, що дарує фізичне здоров'я та зцілення» / низ - «локус, куди надсилаються хвороби»), емоційно- чуттєвим станом людини (верх - «сила, що лікує емоційно- психологічні недуги (нещасливе кохання, тугу, печаль)» / низ - «локус, куди надсилаються негативні емоції та важкі почуття»), з ідеєю межі між етапами життя людини, магічного кордону, що захищає від злих сил. У казкових текстах - такі символічні значення, як «верх - сила, що допомагає долати перешкоди та випробування» та «верх - чарівний простір, в якому можливі магічні перетворення та трансформації» .Проте це не означає, що ці смисли відсутні у мовній свідомості представників російського етносу.

Отже, принцип бінарності відіграє важливу роль у процесах категоризації світу, обумовлює характер мислення та світосприйняття людини. У фольклорних текстах верх часто пов'язаний з божественною, креативною, чарівною силою, здоров'ям, щастям. Низ- з руйнівними, хтонічними силами, хворобами, бідами, нещастям.

Символи казок і замовлянь відрізняються дифузністю семантики та багатозначністю. Так, зокрема, верх (небо) в текстах народних казок та замовлянь одночасно виступає символом здоров'я й достатку та сакральною силою, що допомагає герою/протагоністу; є чарівним топосом та символізує життя. Низ (земля) - символізує безсилля й розпач та одночасно є хтонічною, руйнівною силою; уособлює небезпеку та є сакральною силою, яка шкодить герою.

Ще однією характерною рисою символів, релевантних для тексту замовлянь і казок, є амбівалентність. У російських замовляннях та казках образи низу об'єктивують у собі як позитивні, так і негативні символічні значення. Так, низ (земля), з одного боку, пов'язаний з ідеями плодючості, материнського лона, життя, а з іншого - символізує підземний (хтонічний) світ, хворобу, нещастя, небезпеку і смерть. В контекстах, де низ конотує позитивні смисли, аксіологічне протиставлення верху низові знімається.

Виявлені у текстах замовлянь та казок символічні значення вербалізаторів бінарної опозиції верх/низ є релевантними для мовної свідомості сучасної людини. Зіставлення означених у текстах замовлянь та казок символічних значень з даними Русскогоассоциативногословаря дозволяє констатувати, що більшість символічних значень, релевантних для бінарної опозиції верх/низ, присутні у внутрішньому лексиконі та є актуальними для носіїв сучасної російської мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Великорусские заклинания / Сост. Л. Майков. - М.: В27 ТЕРРА, 1997. - 160 с.

2. Гольдин В.Е., Сдобнова А.П. Ассоциативный словар как особый источник данных о внутренней семантической сети// Вопросы искусственного интеллекта (Вестник НСМИИ РАН), 2010, №2, с. 89-97.

3. Еремина В.И. Символика. Символ. Народныезнания, фольклор / В.И. Еремина // Народноеискусство. - М., 1991. - Вып. 4.

4. Жайворонок Н.В. Українська етнолінгвістика: нариси. - К. Довіра, 2007. - 262 с.

5. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление // Психология мышления. Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.В. Петухова. М: Изд- во МГУ, 1980. С. 130-140.

6. Леві-Строс К. Первісне мислення. - К.: Український Центр духовної культури, 2000. - 324 с.

7. Народные русские сказки А.Н. Афанасьева в 3-х т. - М.: Гослитиздат, - 1957.

8. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. - С-Пб.: изд-во С.-Петербургскогоуниверситета, 1996. - 365 с.

9. Русский ассоциативный словарь. Книга 1. Прямой словарь: от стимула к реакции. Ассоциативный тезаурус современного руського языка. Часть 1 /Ю.Н. Караулов, Ю.А. Сорокин и др. М.: «Помовский и партнеры», 1994. - 224с.

10. Русские заговоры и заклинания: Материалы фольклорних экспедиций 1953-1993 гг. /Под ред. В.П.Аникина. - М.: Изд-во МГУ,1998. - 480 с. Славянскийзаговорник. - М.: Институт общегуманитарных исследований, 2007. - 736 с.

11. Таранець В.Г.Походження поняття числа і його мовної реалізації (до витоків індоєвропейської прамови). Вид.2-е, переробл. і доповн. - Одеса: АстроПринт, 1999. - 116 с.

12. Уилрайт Ф. Метафора и реальность / Ф. Уилрайт // Теорияметафоры. - М.: Прогресс. -1990.

Размещено на Allbest.ru