Весняні обряди та наспіви басейну Уборті: географічний вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Весняні обряди та наспіви басейну Уборті: географічний вимір

Музичні традиції, що сформувалися на землях басейну Уборті (правої притоки Прип'яті), належать до Центрально-Поліського регіону. Ріка Уборть тече територіями чотирьох районів (див. карту): Ємільчинським та Олевським Житомирської області, Лель- чицьким і південними селами Петриківського районів Гомельської області Білорусі. До початку 1990-х років ці терени залишалися майже недослідженими '. Фронтальне обстеження (методом «із села в село») басейну Уборті (включно з білоруською територією) та суміжних земель провели співробітники Проблемної науково-дослідної лабораторії по вивченню народної музичної творчості Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського І. Клименко, Є. Єфремов й авторка цієї статті. У 1994--2011 роках відбулося понад 20 експедиційних виїздів ²: дві експедиції мали державне фінансування ³, решта поїздок здійснена власним коштом збирачів. Музичний (переважно пісенний) фольклор зафіксовано в більш ніж 100 селах. Усього зібрано понад 200 годин аудіозапису та 50 годин відеозапису.

Левову частку накопичених матеріалів становлять записи обрядового фольклору (зокрема календарного): пісні та інформація щодо обставин їх виконання, описи обрядів. Неоднорідність обрядодій та наспівів у різних локусах Уборті зумовила географічний аспект у їх дослідженні⁴. Пропонована музично- етнографічна розвідка присвячена весняним обрядам і пісням (найпоширенішим наспівам) окресленого терену з погляду їх географічної локалізації та узгодженості між собою.

Вивчення традиційних весняних мелодій надзвичайно актуальне, оскільки, порівняно з іншими календарними жанрами, інтерес до весняного репертуару в співачок старшого покоління (1920--1940-х років народження) послаблюється, і ці наспіви швидше забуваються. Респонденти ж молодшого віку (1950-- 1960-х років народження) веснянок майже не знають. Наведені в статті матеріали розширять наші знання про середньополіські весняні ритуали та їх музичне наповнення, оскільки весняні пісенні традиції цього терену лишаються недостатньо вивченими. Мелотипологічну характеристику отримали веснянки й русальні пісні з Київського Полісся -- їх дослідженням займалися Є. Єфремов [3--5] і Г. Коропніченко [12]; весняні мелотипи східної Житомирщини представлені в публікації Є. Єфремова [6]; весняні заклички нижньої течії р. Уборті розглянуто в праці авторки цієї статті [20]; загальна характеристика весняних традицій Уборті, у контексті з іншими жанрами календарного циклу, міститься в нашій роботі [22], у якій наведено 19 ритмокомпозиційних типів веснянок і мелодичні моделі домінантних форм, у атласі подано кольорові карти поширення ритмічних типів та їх локальних мелічних версій [22, карти в Атласі К12-7, 8], доданий до збірника DVD-носій містить аудіоприклади .

За матеріалами календарного циклу в басейні Уборті виокремлено дві опозиційні зони, що отримали умовні назви як «північна» та «південна» (найпоказовішими для такого поділу виявилися жанри весняно-літнього циклу [див. праці: 21; 22; 25]). На прикладі весняних обрядів і пісень основними критеріями для такого поділу стали:

— свято, що знаменує початок весняного календарного сезону;

-- приурочені до цього свята обрядові дії та стан їх збереженості;

— пісенні жанри, що функціонують на певній території та їх місцеві назви;

-- пісенні типи, які є визначальними для своєї традиції, тобто займають домінантну позицію щодо інших весняних мелодій (до таких типів зараховуємо наспіви, що фіксуються майже в кожному селі з великою кількістю поетичних текстів; як правило, такі мелодії поліфункціональні -- їх виконували як під час обрядів, так і в позаобрядових ситуаціях).

Весняні обряди та пісні північної традиції. Північна традиція локалізована на теренах нижньої Уборті (на північ від сіл Хочине та Рудня Перганська Олевського р-ну, на карті -- це пункти 1350 і 1352). У більшості сіл пісенний весняний сезон розпочинається зі свята Стрітення (рідше -- з Постових Запусків) і триває переважно до Великодня. На Стрітення «гукали весну» (так у місцевій традиції називають обряд зустрічі весни), на Великдень -- водили хороводи (у місцевій термінології -- «корогоди»).

Місцеві пісенні жанри представлені веснянками (виконуються впродовж весняного сезону), весняними заклинками (приурочені безпосередньо до обряду зустрічі весни) та хороводно-ігровими піснями. На півночі побутує ще один жанр -- це запозичені з лірницького репертуару пісні релігійного змісту, переважно псальми (про «Сіротку», «Лєксєя Божого чоловіка», про Юрія Змієборця -- «Були люди невєрниє», про передсмертні муки Христа -- «Через поле широкеє»). Такі пісні називають постовими, їх виконують у Великий піст, вони часто супроводжують жіночу домашню роботу (насамперед прядіння) ⁶.

Серед традиційних весняних мелотипів визначальним для північної традиції є тип з будовою вірша 5+4 (див. табл., ритмосхе- ма № 1) ¹. У всіх селах ритмоформула розспівується в терцевому (терцево-квартовому) діапазоні із субквартою (див. прикл. № 1, 2). Наспіви цього типу звучать як під час обряду гукання весни, так і впродовж усього весняного періоду, у зв'язку із чим їх так і називають -- «весна» (побутує також термін «веснянка»). Ще один поширений на нижній Уборті тип -- одноелементна закличка-диямб. Ці мелодії взагалі могли не співати, а голосно скандувати, завдяки чому поширеними є вирази «гукати, кричати, клікаті весну» (див. табл., схема № 2; прикл. № 3) ⁸.

З-поміж весняних обрядів нижньої Уборті найбільшу кількість різноманітних ритуальних дій і наспівів притягнув до себе ранньовесняний етап. Географія локальних форм зустрічі весни показує внутрішню структуру північного локусу. Сформувалися три сублокальні традиції, кожна з яких має дещо відмінні музичні характеристики (див. карту):

-- на півночі Олевського району обрядодії зосереджені навколо ритуальних вогнів, обряд називався «палити весну»: «На запускі палілі весну. Збирають старив коробкі <...> в одін ворох да костра палять. А мі все за рукі беремось і кругом того костра бегаем і споваєм» (Олевськ: Хочине). Окрім названих типів, тут побутує чотиридольна веснянка з рефреном «Темная-зеленая дубровко» (див. табл., схема № 3; прикл. № 4); - на більшій території Лельчицького району центральним атрибутом обряду зустрічі весни є прикрашене ритуальне деревце -- ялинка: «Молочку зробім й весну гукайом» (Лельчиці: Дуброва). Майже в кожному селі зафіксовано хоровод «Конопєлюшка» (див. табл., схема № 4; прикл. № 3);

у правобережних селах Лельчицького району і біля самої Прип'яті весну гукають біля копиць сіна: «Кругом стогоу ходім да й сьповаєм» (Петриків: Снядин). Про ялинку ці респонденти не згадують. На окресленій території веснянки збереглися погано, навіть фіксація домінантного типу вимагала підсиленого опитування.

Весняні обряди та пісні південної традиції. Південна традиція поширена на територіях середньої та верхньої течій Уборті (більша частина Олевського і Ємільчинський p-ни). За спогадами більшості респондентів, у цій місцевості початок весняного сезону асоціювався з Благовіщенням, коли вперше голосно співали веснянок на вулиці: «Сьонє Благоуєщеньє. <...> Сьогонні первій день і веснянку можна на дворе [співати. -- М. С.]» (Ємільчине: Осівка). Кінцевий етап весняного періоду в цій традиції розмитий, найчастіше інформанти згадують «Вшестя» (Вознесіння).

Весняні обряди на цій території майже не збереглися. Лише у двох селах згадали, що під час першого співу веснянок розкладали вогні з торішньої соломи (у с. Осівка Ємільчинсько- го р-ну оберемки соломи палили біля воріт безпосередньо на Благовіщення ⁹, у с. Лопатячі Олевського р-ну крадені «кулі» спалювали «на лугу біля річки» ¹⁰). Схожі обрядодії нібито побутували і в с. Рудня-Іванівська Ємільчинського району ¹¹. У с. Путиловичі сусіднього Лугинського району на Благовіщення замість соломи спалювали старе гіляччя.

Обряд зустрічі весни й пов'язані з ним весняні заклички в південній традиції невідомі. Відсутні і постові пісні. Жанрову периферію займають хороводно-ігрові мелодії (зрідка згадують «Подоляночку», у с. Середи Ємільчинського р-ну зафіксовані спогади про «Кривий танець» (разом з мелодією), який водили на перехресті доріг усім селом на Проводи (після відвідування кладовища)).

Хоча в південній традиції немає розвиненої весняної обрядовості, однак весняний сезон насичений співом -- це веснянки переважно любовного змісту. Домінантне місце займає поширений на Житомирщині ритмотип з десятискладовим віршем 5+5 (див. табл., схема № 5). Діапазон мелодій квартовий (рідше -- квінтовий) із субквартою (див. прикл. № 6, 7).

Південний локус складається з двох основних сублокальних традицій (критерієм для їх виокремлення є не обрядові дії, відомостей про які маємо недостатньо, а мелотипологічна картина весняного сезону [22, карта в Атласі К12]): -- для традиції верхньої Уборті (Ємільчин- ський р-н) характерне мономелодичне оформлення весняного періоду, лише в десяти селах (з тридцяти обстежених) ДО ОСНОВНОГО наспіву приєднуються одна / дві нові мелодії (кожна з них представлена одним, зрідка -- двома поетичними текстами); у восьми селах таким «типом-супутником» виступає веснянка чо- тиридольного устрою (див. табл., схема № 6; прикл. № 8);

-- весняна традиція середньої Уборті (Олев- ський р-н), навпаки, полімелодична (у селах, розміщених на північ від Олевська, зафіксовано від чотирьох до семи різних мелодій) ¹²; найчастіше фігурує шестидольна веснянка із силабічною будовою моделі 5+5 (див. табл., схема № 7; прикл. № 9); версії домінантного типу з поріччя середньої Уборті часто мають квінтовий діапазон (див. прикл. № 7).

Підсумовуючи власні спостереження над весняними обрядами та піснями, локалізованими в басейні Уборті, зазначимо, що північна й південна зони окресленого терену -- ареальні опозити. Вони відрізняються не лише за набором мелотипів, а і за обрядово-етнографічним контекстом пісень, жанровим складом, термінологією. Мелогеографічний кордон між цими локусами трактуємо як непрохідний, його вагомість підкреслюється, по-перше, паралельними процесами в інших жанрових циклах (зміна обрядів і мелотипів), по-друге, -- відомостями суміжних дисциплін [25, С. 44-45].

Натомість контраст між сублокальними традиціями в межах кожної із цих зон не такий різкий. їх об'єднує: 1) спільний обрядово-етнографічний контекст (відрізнятися можуть форми проведення обряду, як це відбувається в північній зоні); 2) набір пісенних жанрів; 3) наявність спільного (домінантного) мелотипу. Основні ж відмінності між сублокальними пісенними традиціями полягають у варіантах комбінацій ритмічних типів (при полімелодич- ному оформленні весняного сезону) та у зву- ковисотному вирішенні домінантного ритмотипу, що відображує особливості музичного мислення на вузьколокальному рівні.

Література

веснянка обряд мелотип середньополіський

1. Антоніна Матвієнко співає веснянки і пет- рівки / ред. М. Кузик. Без анотації. - «Мелодія». 1980. - 1 грампл. 175 мм стерео 33 73 (13'19", 10 творів) + Конв.: іл.

2. Гончаренко О. Обрядові пісенні жанри Сумщини: географія основних ритмотипів / Олена Гончаренко // Проблеми етномузикології: зб. наук, статей. - К„ 2010. - Вип. 5: Слов'янська мелогеографія. Кн. 1 / [ред.-упоряд. І. Клименко; НМАУ ім. П. І. Чайковського]. - С. 31-42.

3. Єфремов Є. Постові веснянки на Київському Поліссі / Євген Єфремов // Проблеми етномузикології: зб. наук, статей / [упоряд. О. І. Мурзина]. - К.. 2009. - Вип. 4. - Є. 77-95.

4. Єфремов Є. В. Ритмоструктурні типи календарних наспівів на Київському Поліссі / Євген

Єфремов // Полісся України: матеріали історико- етнографічного дослідження / [за ред. С. Павлю- ка. М. Глушка]. - Вип. 1. Київське Полісся. 1994. - Л.: Ін-т народознавства НАН України, 1997. - С. 245-259.

5. Єфремов Є. Русальні пісні на Київському Поліссі / Євген Єфремов // Полісся: мова, культура. історія: матеріали міжнар. конф. / [ред. кол.: П. Ю. Гриценко та ін.; відп. за вип. Г. А. Скрипник]. - К. 1996. - Є. 404-411.

6. Єфремов Є. Типологічна система традиційних весняних наспівів у верхньому межиріччі Тетерева та Ужа / Євген Єфремов // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження / [за ред. С. Павлюка. Р. Омеляшка]. - Вип. 3. У межиріччі Ужа і Тетерева. 1996. - Л.: Інститут народознавства НАН України, 2003. - Є. 291-296.

7. Клименко І. Веснянки Західного Полісся (весняні ритуали та пісні Південної Пінщини) / І. Клименко // Електронна версія на DVD до книги: Клименко Ірина, Мурзина Олена. Київська лабораторія етномузикології. 1992-2007. - К.: НМАУ ім. П. Чайковського. 2008. - 153 с.

8. Клименко II. Картографирование обрядовых напевов в рамках сублокальных традиций (на материале западнополесского архива НИЛ музыкального фольклора Киевской консерватории) / И. Клименко // Картографирование и ареальные исследования в фольклористике: сб. трудов РАМ им. Гнесиных / [сост. О. А. Пашина]. -М.. 1999. -Вып. 154. - С. 87-114.

9. Клименко І. Наспів «весни-трійці» на Пінському Поліссі / I. Клименко // Родовід. - К.. 1995. - Чис. 11. - С. 82-92.

10. Клименко І. Наспіви купальсько-петрів- ської приуроченості в українців: макроареалогія / Ірина Клименко //Проблеми етномузикології: зб. наук, статей. - К„ 2010. - Вип. 5 / [ред.-упоряд. І. Клименко; НМАУ ім. П. І. Чайковського]. - Є. 138-164 + Атлас К35-42. - (Серія «Слов'янська мелогеографія»: кн. 3).

11. Корінь І. Весняні наспіви в контексті календарної звичаєвості Волинського Полісся (північно-західний субрегіон): дипломна робота / І. Корінь; наук, керівник О. Мурзина. - НМАУ ім. П. І. Чайковського. - К„ 2004. - 92 с.

12. Коропніченко Г. До питання про південні кордони Київського Полісся (за матеріалами календарної традиції межиріччя Тетерева та Ірпеня) / Г. Коропніченко // Полісся: мова, культура, історія: матеріали міжнар. конф. / [ред. кол.: П. Ю. Гриценко та ін.; відп. за вип. Г. А. Скрипник]. - К. 1996. - Є. 428-437.

13. Лукашенко Л. Мелогеографія традиційних обрядових наспівів та лінгводіалектне членування Північного Підляшшя / Лариса Лукашенко // Проблеми етномузикології: зб. наук, статей. - К, 2010. - Вип. 5 / [ред.-упоряд. І. Клименко; НМАУ ім. П. І. Чайковського]. - Є. 56-61 + Атлас. - К14- 15. - (Серія «Слов'янська мелогеографія»: кн. 3).

14. Лукашенко Л. Пісні весняного жанрового циклу на Північному Підляшші / Лариса Лукашенко // Вісник Львівського університету. - 2009. - Вип. 9. - (Серія «Мистецтвознавство»). - С. 110-131.

15. Можейко 3. Песенная культура Белорусского Полесья: село Тонеж / 3. Я. Мажейка. - Минск: Наука и техника, 1971. - 263 с.

16. Можейко 3. Песни Белорусского Полесья / 3. Я. Мажейка. - М.: Сов. композитор. 1983. - Вып. 1.-183 с.

17. Рибак Ю. Вокальні мелотипи у верхньо- прип'ятських волочебних обрядах / Ю. Рибак // Музика та дія в традиційному фольклорі. - Л.. 2001. - С. 49-55.

18. Рибак Ю. Обрядові пісні верхньо- прип'ятської низовини (мелотипологія - мелогеографія - культурогенеза): дис.... канд. мистецтвознав.: 17.00.03/Юрій Петрович Рибак.- Л„ 2005. - 188 с.

19. Рибак Ю. Постові пісні верхньоприп ятського басейну / Ю. Рибак // Народна музика Волині: зб. статей і матеріалів наук.-практ. конф. «Народна музика Волині» (Кременецький педагогічний коледж ім. Т. Г. Шевченка. 25-26 травня 1998 р.) / [ред.-упоряд. О. Смоляк; відп. за вип. В. Саб- ран]. - Кременець, 1998. - С. 67-71.

20. Скаженик М. Весняні заклички нижньої Уборті: особливості формотворення / М. Скаженик // Народознавчі зошити. - 2006. - Вип. 3-4 (69-70). - С. 493-502.

21. Скаженик М. Мелогеографічне вивчення Уборті: купальсько-петрівські наспіви та обряди / М. Скаженик // Проблеми етномузикології: зб. наук, статей / [упоряд. О. І. Мурзина]. - К„ 2009. - Вип. 4. - С. 154-175.

22. Скаженик М. Мелогеографічний ландшафт басейну Уборті (за матеріалами річного обрядово- пісенного циклу) /М. Скаженик//Проблеми етномузикології: зб. наук, статей. - К„ 2010. - Вип. 5 / [ред.-упоряд. І. В. Клименко; НМАУ ім. П. І. Чайковського]. - С. 43-55 + Атлас К9-13. - (Серія «Слов'янська мелогеографія»: кн. 3).

23. СкаженикМ. Духовна пісня в селянському побуті нижньої Уборті (за матеріалами весняних «постових» наспівів) / М. Скаженик // Му зична україністика: сучасний вимір: зб. наук, статей. - К.: ІМФЕ, 2013. - Вип. 8: на пошану члена-ко- респондента АМУ, доктора мистецтвознавства, професора Софії Грици / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського; [ред.-упоряд. В. Пономаренко]. - С. 224-236.

24. Скаженик М. Зимові пісенні традиції Уборті: до питання взаємозв'язків обрядів та мелотипів / М. Скаженик // Проблеми етно- музикології: наук.-методичний зб. / [упоряд. О. І. Мурзина]. - К. 2013. - Вин. 9. - С. 64-75.