Німецька україністика сьогодні: специфіка інституційного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Німецька україністика сьогодні: специфіка інституційного розвитку

Зі здобуттям Україною незалежності у німецькому академічному співтоваристві зростає інтерес до українських студій - знання про Україну та українців - у найрізноманітніших галузях наук. І якщо до Другої Світової війни та під час неї основним центром україністики в Німеччині був Берлін, то після війни ним став Мюнхен. Саме сюди у 1945 р. було перенесено з Праги Український Вільний Університет (УВУ), заснований українськими вченими-емігрантами 1921 р. у Відні. Окрім УВУ, центром україністики в Мюнхені було славістичне відділення Мюнхенського університету Людвіґа Максиміліана.

З розпадом СРСР та соціалістичного табору в Європі зростання зацікавлення україністикою в Німеччині виявилось у створенні об'єднань вчених-україністів та україністичних інтернет-порталів, українська тематика ввійшла до кола зацікавлень дослідних центрів, підрозділів університетів, які займаються вивченням регіону Центрально-Східної Європи, до магістерських, докторських, габілітаційних робіт.

Німецькі наукові інституції та фахові об'єднання, які займаються проблемами українознавчого спрямування, можна поділити дві групи, перша з яких охоплює: 1. підрозділи університетів: кафедри, відділення, професури, семінари, інститути, центри, які провадять як викладацьку, так і дослідну діяльність (вони складають переважну більшість інституцій - 59 із 69); 2. об'єднання та мережі фахівців (6 об'єднань); 3. самостійні дослідні установи, незалежні від університетів (4 установи). Друга група - це інституції, які безпосередньо не спеціалізуються на україністиці, але здійснюють одиничні дослідні проекти, пов'язані з Україною, чи при них готуються до захисту магістерські, докторські і/чи габілітаційні роботи у цій галузі. За нашими підрахунками, кількість цих інституцій складає.

До цих двох груп інституцій можемо додати третю - Інтер- нет-ресурси наукового характеру, які містять джерельну та бібліографічну базу з українських студій. За нашими підрахунками, таких інституцій.

Діяльність сучасних українознавчих академічних інституцій у Німеччині висвітлена досить скупо. Так, розділ «Українознавчі науково-освітні центри за кордоном» авторства Ірини Краснодемської у посібнику з історії українознавства охоплює період ХХ ст. та стосується лише інституцій, заснованих представниками української еміграції [44]. Короткий огляд діяльності кількох інституцій в історичні ретроспективі подає Уна Пацке у статті «Україністичні студії в німецькомовному світі та роль Українського Вільного Університету» [46]. Там розглянуто історію українознавчих академічних інституцій в німецькомовному світі, сучасну діяльність дванадцяти таких інституцій, не рахуючи УВУ, та академічних інституцій, які не спеціалізуються на українознавстві, але реалізують окремі українознавчі проекти. Також огляд У Пацке охоплює україно-німецькі науково-дослідні та інші об'єднання, які на різних рівнях прагнуть зміцнити співробітництво між Німеччиною та Україною.

Переліки діючих на поточний момент українознавчих інституцій в Німеччині подають електронні ресурси: німецька мережа з питань інформації та координації українознавчих досліджень «FonjmNET. Ukraine», Інтернет-портал Німецької асоціації україністів (Берлін) та україномовна Вікіпедія. Найповнішим є перелік «ForumNET.Ukraine» [9], який містить 22 вибрані українознавчі інституції, які поділені на власне українознавчі (14 установ) та ті, чиї дослідження та публікації частково пов'язані з українознавчою тематикою [36]. Німецька асоціація україністів [5] подає назви 8 таких інституцій [32]. Перелік україномовної Вікіпедії представляє 17 інституцій [47], однак він є застарілим.

Ми встановили максимально повний перелік академічних українознавчих інституцій у Німеччині, окреслили їхню географію та охарактеризували головні напрямки діяльності, тематику кваліфікаційних робіт, виконаних в університетах.

За нашими підрахунками на підставі інформації, розміщеної на Інтернет-сторінках німецьких наукових інституцій, українознавчі студії входять до кола зацікавлень різних підрозділів 24 університетів; 6 дослідницьких асоціацій/ товариств: 4 самостійних дослідних установ, незалежних від університетів (разом - 34 інституції). Якщо ж кожен університетський підрозділ, залучений до українських студій, рахувати як окрему інституцію, то загальна кількість інституцій, які спеціалізуються в Німеччині на українських студіях, сягне 69. На перший погляд, кількість університетів, зацікавлених в україністиці, - а саме вони є головними українознавчими осередками, є значною (24 університети). Проте з огляду на загальну кількість німецьких університетів - 106 (загальна ж кількість вищих навчальних закладів у Німеччині сягає 423 на 2013/14 р.) [49] - відсоток університетських українознавчих осередків є значний лише відносно - він сягає 25 %.

Ще 25 інституцій, зокрема підрозділи університетів, не включають українські студії до своїх наукових інтересів, але провадять одиничні дослідні проекти, пов'язані з українознавством, чи при них готуються до захисту докторські і/чи габілітаційні роботи у цій галузі. Це підрозділи 18 університетів (разом 21 підрозділ), 1 мережа дослідників і 3 самостійні дослідні інститути.

При цьому назва «український» вживається лише у назві чотирьох інституцій: 1. Український вільний університет (Мюнхен) [48]; 2. Німецька асоціація україністів (Берлін); 3. Центр компетенцій українських студій (Провідні українські студії) кафедри слов'янських мов і літератур та кафедри Нової і Новітньої історії Східної Європи та її культури університету в м. Пассау [22]; 4. Робочий форум «Україна» при Інституті слов'янської філології Мюнхенського університету [2].

Ще дві інституції зараховують україністику до сфери своєї спеціалізації (нім. Schwerpunkt). Зокрема: 1. Кафедра західно- та східнослов'янської філології (з акцентом на польській та українській) Інституту славістики філософського факультету Ґрайфсвальдського університету (спеціалізація: Польща та Україна) [23]; 2. Слов'яно-балтійський семінар Вестфаль- ського університету Вільгельма в Мюнстері (спеціалізація: Польща, країни Балтії та Україна) [31], який спеціалізується на вивченні історії культури.

Із шести Інтернет-ресурсів назву «український» містить лише один - «ForumNET.Ukraine. Netzwerk fQr Information, Koordination und Ukrainestudien» [9]. Спільно з Інститутом слов'янської філології Мюнхенського університету «ForumNET.Ukraine» є організатором українознавчих міжнародних науково-практичних Інтернет-конференцій «Діалог мов - діалог культур. Україна і світ» [28]. Проблематику Центральної та Східної Європи чи славістики охоплюють Інтернет-портали «Osteuropa-Netzwerk» [29] (створений з ініціативи ҐЕЗІС-Інституту соціальних наук Лейбніца [13; 12]), портал-путівник Мюнстерського університету «Lotse» [25] (розділ «Славістика» [24]), «Virtuelle Fachbi- bliothek Osteuropa» [30], «ZACAT» і «SOWIPORT» ҐЕЗІС- Інституту соціальних наук Лейбніца [1; 40; 34].

Серед українознавчих інституцій першої групи УВУ є чи не єдиним університетом поза межами України з українською мовою викладання, з правом надання вчених ступенів магістра та доктора наук. На сьогодні тут діють факультети: україністики, державних та економічних наук, філософський, Інститут соціальної ринкової економіки в Україні [43]. Планується відновлення діяльності Педагогічного інституту [45]. Своєю головною місією УВУ бачить перетворення університету на провідний науково-дослідний центр українознавчих студій в ЄС [42]. Особливу цінність для україністики мають бібліотечні та архівні зібрання УВУ [41].

Окрім УВУ, в Україні найбільш відома діяльність кафедри західно- та східнослов'янської філології Ґрайфсвальдського університету. Від 1997 р. тут проводиться «Greifswalder Ukrainicum» - Ґрайфсвальдський Українікум - двотижнева літня міжнародна школа української мови, літератури, історії та культури для студентів, науковців і промислових працівників. Від 2005 р. літня школа організовується кафедрою спільно з науковою колегією Апьфріда Круппа у Ґрайфсвальді - незалежною науковою інституцією Фундації «Колегія Альфріда Круппа у Ґрайфсвальді» [35]. Наукова програма розрахована на студентів, осіб з вищою освітою та молодих вчених [17].

Центр компетенцій українських студій (Провідні українські студії) університету Пассау запрошує для гостьових лекції вчених-україністів, здійснює науково-дослідні проекти, організовує семінари та навчальні заходи на українознавчу тематику, запрошує на стажування та реалізацію власних науково-дослідних проектів вчених з України, співпрацює з українськими університетами-партнерами [22].

Перше ж місце серед німецьких університетів за кількістю підрозділів, які займаються українським студіями, посідають Мюнхенський університет Людвіґа Максиміліана [26] та Європейський університет Віадріна у Франкфурті-на-Одері [8]. Так, у Мюнхенському університеті українські студії входять до кола інтересів Інституту слов'янської філології; відділення історії Східної Європи та Південної Європи; Центру східноєвропейських студій факультету історії та мистецтв; Міжнародної дослідницької групи «Релігійні культури в Європі у ХІХ та ХХ століттях»; Інститут політичних наук Ганса і Софі Шолль факультету соціальних наук тощо.

В Європейському університеті Віадріна у Франкфурті-на- Одері такими підрозділами є кафедри: європейських студій факультету культурології; порівняльної політичної соціології; ділового адміністрування, зокрема, оподаткування та аудиту бізнесу; фінансів та теорії ринку капіталу факультету економічних наук; східноєвропейських літератур; кафедра історії Східної Європи тощо.

На другому місці за кількістю підрозділів - Ґіссенський університет Юстуса Лібіґа [21] із сімома підрозділами, серед яких: відділ східноєвропейської історії; професура досліджень європейського права та перетворень; Інститут політичних наук; Ґіссенський післядипломний центр культурознавства; Інститут аграрної політики та ринкових досліджень; відділ фізичної географії тощо.

У Вестфальському університеті Вільгельма у Мюнстері [39] україністика знаходиться у колі зацікавлень Слов'яно- балтійського семінару; Відділення східноєвропейської історії; Екуменічного інституту та інших.

У Берліні знаходиться 6 інституцій, пов'язаних із українськими студіями: дві - Інститут Східної Європи та Центр регіональних досліджень при Вільному університеті Берліна [10]; Інститут славістики університету Гумбольд- тів [15]; Німецьке товариство (рада) з зовнішньої політики; Німецьке товариство східноєвропейських досліджень; дослідна група «Росія/СНД» Фундації науки і політики Німецького інституту міжнародної політики і безпеки [33].

У Пассавському [37] університеті три підрозділи спеціалізуються на українських студіях. У Реґенсбурзі це Східно- західний центр «Европеум»; Інститут славістики; кафедра порівняльної політології (зі спеціалізацією на Центрально-Східній Європі) Реґенсбурзького університету [38]. Плюс - дві самостійні дослідні установи: Мюнхенський інститут східного права [19] та Інститут досліджень Східної та Південно-Східної Європи [18].

Також на українських студіях спеціалізуються по два підрозділи університетів у Лейпциґу, Маннгаймі, Кельні, Гамбурзі, Тюбінґені, Вюрцбурзі, Нюрнберзі (університет міст Нюрнберґ-Ерлянґен), Бремені. По одному університетському підрозділу в університетах Ґеттінгена, Ольденбурґа, Галлє, Бохума, Бамберґа, Ауґсбурґа.

«Українські студії» в Німеччині охоплюють літературу, культуру, історію, фольклор, етнографію, географічні науки, економічні, політичні, соціологічні, філософські, географічні, юридичні, педагогічні, сільськогосподарські, культурологію, мистецтвознавство, соціальні комунікації, релігієзнавство, зокрема, історію релігій, екологію. При цьому в багатьох проектах ситуація в Україні розглядається або у порівняльній перспективі із ситуацією в інших країнах колишнього СРСР або країн Центрально-Східної Європи, або країн ЄС.

Із 68 українознавчих інституцій першої групи виключно мовознавче чи літературознавче спрямування мають 14 (20,6 %). Це інститути, відділи, кафедри, семінари. Із 25 інституцій другої групи виключно мовознавче чи літературознавче спрямування мають 3 (12 %).

Переважна більшість інституцій, пов'язаних із українським студіями, спеціалізується в галузі історії, в основному ХХ ст. та історії культури, частково історії національних меншин в Україні - німців та євреїв. Зокрема, на тематиці досліджень з історії України спеціалізуються Гуманітарний центр досліджень історії та культури Центрально-Східної Європи при Лейпцизькому університеті [11] та Інститут Гердера з історичних досліджень Східної та Центральної Європи в Марбурзі [14]. Тематика їхніх студій охоплює проблеми мовної ситуації в Україні, формування ідентичностей, міжетнічні стосунки. Регіоналістика, історія етнічних меншин та міжетнічні стосунки в Україні лежать у сфері зацікавлень таких наукових інституцій: Буковинський інститут при Ауґсбурзькому університеті [3]; Північно-східний інститут (Інститут культури та історії німців у Північно-Східній Європі) при Гамбурзькому університеті [27]; Інститут кавказьких, татарських та туркестанських студій у Марбурзі [16]; Колегія «Carolinum» [4]; Інститут етнографії німців у Східній Європі Йоганна Кюнціґа у Фрайбурзі [20].

Для німецької україністики характерна присутність у науковому полі викладачів, дослідників, студентів, аспірантів (докторантів) з України, що є одним зі стимулюючих чинників розвитку українських студій у Німеччині.

Динаміка подальшого розвитку україністики в Німеччині є функцією розвитку української держави, українознавства та української науки в Україні. Зокрема, вона є похідною від розвитку довгострокових наукових та громадських, українських чи спільних українсько-німецьких програм і досліджень. Без перебільшення можна сказати, що україністика мовою провідного члена Європейського співтовариства є надважливим чинником утвердження присутності знань про Україну та української науки як такої у світовій науці.

Література

україністика науковий інституція

1. About Sowiport [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.gesis.org/sowiport/en/home/about-sowiport.html?is=ves%2520.

2. Arbeitsforum Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.forumnetukraine.org/arbeitsforum.

3. Bukowina-Institut der Universitat Augsburg [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// www.uni-augsburg.de/de/institute/bukowina/.

4. Collegium Carolinum [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.collegium- carolinum.de/.

5. Deutsche Assoziation der Ukrainisten [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrainistik.de/.

6. Deutsche Gesellschaft fur Auswartige Politik [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://dgap.org/de.

7. Deutsche Gesellschaft fur Osteuropakunde [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. dgo-online.org/about/.

8. Europa-Universitat Viadrina Frankfurt (Oder) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.europa-uni.de/ de/index.html.

9. ForumNET.Ukraine. Netzwerk fur Information, Koordination und Ukrainestudien [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.forumnetukraine.org/.

10. Freie Universitat Berlin [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fu-berlin.de/.

11. Geisteswissenschaftliche Zentrum Geschichte und Kultur Ostmitteleuropas [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.uni-leipzig.de/gwzo/.

12. Gesamtubersicht - Osteuropa - Europaische GUS-Staaten - Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.osteuropa-netzwerk.de/oenetzwerk/Browse?reg ion&selcat=UA&order=partner.name&selres=2285#2285.

13. GESIS - Leibniz-Institut fur Sozialwissenschaften [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gesis.org/home/.

14. Herder-Institut fur historische Ostmitteleuropaforschung [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.herder-institut.de/startseite.html. 15. Humboldt-Universitat zu Berlin [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hu-berlin. de/.

16. ICATAT. Institute for Caucasica-, Tatarica- and Turkestan Studies. About us [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// icatat.wordpress.com/about/.

17. In der Zeit vom 12. bis zum 24. August 2013 findet das Greifswalder Ukrainicum statt [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.phil.uni-greifswald.de/philologien/ifp/ slawistik/studium/angebot/ukrainicum-krupp/ukrainicum-2013stipendien.html.

18. Institut fur Ost- und Sudosteuropaforschung [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ios-regensburg.de/.

19. Institut fur Ostrecht Munchen [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.ostrecht.de/.

20. Johannes-Kunzig-Institut fur Volkskunde der Deutschen im ostlichen Europa [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ikibw.de/.

21. Justus-Liebig Universitat GieUen [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uni-giessen.de/ cms/zielgruppen/herzlich-willkommen/view?set language=de.

22. Kompetenzzentrum Ukrainestudien/Advanced Ukrainian Studies an der Passau Universitat [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wwws.phil.uni-passau.de/geschichte osteuropa/Ukrainestudien/.

23. Lehrstuhl fur Ost- und Westslawische Philologie des Instituts fur Slawistik der Philosophischen Fakultat der der Ernst-Moritz-Arndt- Universitat Greifswald [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.phil.uni-greifswald.de/philologien/ifp/slawistik/lehrstuehle-sprachen/lehrstuhl-fuer-ost-und-westslawische-philologie.html.

24. LOTSE. Fachportale [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lotse. uni-muenster.de/slavistik/fakten suchen und nachschlagen/fachportale/fachportale-de.php.

25. LOTSE. Wegweiser zur Literatursuche und zum wissenschaftlichen Arbeiten [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lotse.uni-muenster.de/.

26. Ludwig-Maximilians- Universitat Munchen [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.uni-muenchen.de/index.html.

27. Nordost-Institut/Institut fur Kultur und Geschichte der Deutschen in Nordosteuropa an der Universitat Hamburg [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ikgn. de/cms/.

28. Online-Konferenz der Ukrainistik 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.forumnetukraine.org/termine/ details/668-online-konferenz-der-ukrainistik-2013.html: http://www. ukrainistik-konferenz.slavistik.lmu.de/.

29. Osteuropa-Netzwerk [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.osteuropa- netzwerk.de/.

30. Projektbeschreibung. ViFaOst - das Portal zur Osteuropaforschung [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.vifaost.de/proiektbeschreibung/de/.

31. Slavisch-Baltisches Seminar der Westfalischen Wilhelms-Universitat Munster [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uni-muenster.de/SlavBaltSeminar/.

Размещено на Allbest.ru