Зимова обрядовість українців у фокусі об'єктиву (матеріали до відеохрестоматії: автентичне виконання). Частина 1

Запис колядування з гуслями на Закарпатті (гуслі - місцева назва скрипки) було здійснено Вірою Мадяр-Новак у селі Вишоватім Тячівського району Закарпатської області під час Різдва - 8 січня 2002 рокуОпис подається за інформацією, наданою В.В. Мадяр- Новак. Детальніше із місцевою обрядовістю можна поз найомитися в статтях [Рощахівський, 2016; Тюпа, 2003].. Відеозапис організовано за допомогою скрипаля із села Нересниця Андрія Думнича (1945 року народження). Експедицію проводила Віра Мадяр- Новак зі студенткою Ужгородського музичного училища імені Д. Є. Задора Віталією Тюпа. До експедиційного відео долучено запис, здійснений самими колядниками у 2001 році. Загальний хронометраж склав 184 хвилини [Вишоватий, 2002].

Відзнято весь процес колядування так званих "колядників з гуслями", котрі включали від 10-ти до 20- ти юнаків віком понад 20 років (після військової служби) та малий склад місцевих троїстих музик. Домовлялися з музикантами і платили їм самі колядники.

Йшли колядувати лише у ті хати, де є дівчата на виданні, щоби "звеселити їх хижу" і вдосталь натанцюватися в ніч, коли не можна спати.

Відео охоплює весь сценарій колядників з гуслями: (1) останню так звану "пробу" (репетицію) перед колядуванням в хаті "старшого" хлопця-колядника - він був правою рукою діда-вчителя, котрий опікувався суворим дотриманням традицій; (2) процесію (колядники на вулиці співом повідомляють про свій прихід і танцюють біля хати); (3) колядування в хатах; (4) пригощання колядників; (5) танці ("коні" або "тропоти", "танець з ширінкою" (ширінка - місцева назва хустинки)11.

Окрім колядників з гуслями відзняті також інші групи колядників:

1) "Звіздарі" - малі хлопчики, котрі співають колядки і сповіщають про появу першої зірочки. В їхньому репертуарі найголовніші коляди ("Рожденство Твоє, Христе Божий..." або "Коли звізда ясна...").

2) "Білі" - група підлітків від церкви в білому вбранні з високими білими шапками і вертепом. Вони виконують церковні коляди в особливий спосіб - співають з опущеними головами під супровід ритмізованого постукування палиць з монетами. У своєму репертуарі мали місцеві різдвяні коляди (5-7) церковного змісту.

3) "Діди" - група підлітків, які імітують "дідьків" - нечисту силу. "Діди" не співали, вони "баламутили": заходили в хати до хлопців помірятися силою, бешкетували. Їх можна перемогти лише в тому випадку, якщо зняти з них маску, а її вони міцно тримають (з одного боку ця маска пришита до коміра на спині, а борода маски затиснена в руках). "Діди" зодягнені у вивернуті назовні гуні (одяг з овечої вовни), до яких пришито велику кількість дзвіночків. Зовні "Діди" страшні, пелехаті. Щоб заспокоювати переляканих дітей, вони мали червоний мішечок з цукерками.

Три верховинські колядки у традиційному виконанні зафіксував на відео в січні 2002 року Олег Бут. Експедиційний запис відбувся в селі Замагора Верховинського району Івано-Франківської області, коли до однієї з хат завітала "партія" колядників Василя Мартищука (він був "березою"). Загальна тривалість відеофрагментів 23 хв. 30 сек.12.

На Верховині після сигналів колядницьких рогів і трембіти, якими колядники оголошували про своє прибуття, та "плєсу" гурт запрошують до оселі за спеціально накритий для них довгий стіл. Відеохроні- ка зафіксувала саме спів кількох колядок у супроводі скрипки за столом у хаті. Перша з колядок починається з почергового співу гурту й соліста (перші слова не записано): (гурт:) "...Ой, дай Бо..." (далі Береза:) "...-же! Святі родичі Святої Діви." (гурт:) "Ой, дай Бо..." (Береза:) "... -же!". По закінченні колядки Береза промовляє побажання господарям, у якому після кожної його короткої фрази гурт разом проказує "Даруй Господи!".

Друге відео - колядка "умерска". Це традиційна гуцульська колядка, присвячена померлим у сім'ї. Її виконують наприкінці колядування в хаті; у Замагорі - стоячи, при свічах на столі, вставлених в "колачі" (в хаті притушують інше світло). Співають впівголоса у супроводі скрипки (перші слова не записано): (гурт:) "Ой, дай Боже. Ой у п'єтноньку невеселеньку. Ой, дай Бо..." (Береза:) "... -же! Як си вибрала із цего дому." (гурт:) "Ой, дай Боже. Як си вибрала із цего дому. Ой, дай Бо. ".

Третє відео - з колядкою "Слава вовіки Господу Богу. Дай Боже. Дай же вам Боже щестя-здоровля" (співають гуртом), після якої колядники стоячи промовляють молитву (кожен "про себе") і віншують господарів та бажають добра, здоров'я і прибування статків у господарстві та в родині.

Цей фрагментарний документальний відеозапис цінний тим, що його здійснено під час справжнього колядування, збереженого в місцевій традиції.

Доповненням до цього колядування є відеозйомка 2015 року Володимира Сінцова - початок колядування у Замагорі: 7 січня після служби в церкві всі "партії" колядників з "плєсом" по черзі роблять обхід церкви та отримують благословення священикаІнтернет-ресурс: https://voutu.be/ia-RTNRq6oc - (дата звернення: 06.02.2017)..

Традиція колядування на Верховині в селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області здавна є невід'ємною частиною життя місцевих жителів. Вона має продовжувачів серед молоді і підтримку церкви та з кожним роком приваблює все більше туристів і поціновувачів автентичної традиціїЗгадаємо, що в селі Криворівня відбувалися зйомки фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків".. Два аматорські фільми, відзняті різними авторами 7-8 січня 2009 і 2013 років, розглянемо разом, тому що в них ідеться про колядування в одному селі, і вони доповнюють один одного. Окрім того, вони є повноцінним продовженням верховинської відео- хроніки 1991 року М. Хая і М. Семинога та 2002 року О. Бута, у яких не було можливості зафільмувати весь процес верховинського колядування.

Розпочнемо з документального аматорського фільму Валентина Мороза "Колядники" 2013 рокуІнтернет-ресурс: https://youtu.be/-avx-Vibzk0 - (дата звер нення: 22.04.2017).. Якісно відзнятий відеоматеріал представляє послідовно всі етапи місцевого колядування. За кадром диктор змістовно, але коротко коментує кожну нову сцену, надаючи глядачеві можливість ґрунтовно ознайомитися з тим чи іншим етапом дійства, а весь фільм супроводжується титрами з текстами колядок та співанок. Хоча коментарі "з'їдають" початки багатьох колядок, ми все ж отримуємо уявлення і про пісню, і про сюжет із самого оригінального виконання. Загальна тривалість 68 хв. 40 сек. [Колядники, 2013].

У Криворівні колядування починається 7 січня в церковному дворі. На відео - прихід "партій" колядників до церковного двору (фоном - гуцульська співанка про колядування). Після служби Божої священик благословляє колядників, які потім сповіщають околиці про початок колядування спільною грою на колядницьких рогах і трубах. Кожна партія має обійти з "плєсом"16 і кількома колядками церкву. Далі - інтерв'ю з "березою" однієї з "партій" (Василем Зеленчуком, який "березує" вже 25 років (на 2013 рік); коментарі щодо складу "партій" колядників і термінів обходів (обійти треба всіх, то ж колядувати можуть навіть і до Йордана/Водохреща), загального порядку колядування, видів колядок, колядницького репертуару у Криворівні.

Із першими сутінками колядники розходяться селом. Одна з "партій" спершу приходить до хати священика; після оголошення (грою на рогах і трембітах) про свій прихід та плєсу співають у супроводі скрипки спеціальну коляду для священика. Далі на відео - колядування у "берези" - Василя Зеленчука, яке починається під хатою співом стилізованої авторської колядки. "Партію" запрошують до хати і вони гуртом проспівують колядку "Ци дома-дома цей пан господар? Дай Боже". У хаті колядників розсаджують за спеціально накритим для них довгим столом, і вони співають першу колядку про народження Ісуса Христа для найстарших у сім'ї - батьків Василя. Співає "береза", а гурт підхоплює лише рефрен, у супроводі скрипки: "...Ой дай Боже. Ой рано-рано кури запіли. Ой дай Боже. Й а у котрим місті, й а у Вефлеємі. Ой дай Боже. Ой, щє найранше Пречиста Діва.". Подано коментар щодо появи у гуцулів текстів колядок на християнську тематику. По колядці тим, кому співали, дають поцілувати освячений колядницький хрест (і всім, хто заходить до хати під час колядування), по тому колядники встають і "береза" промовляє віншування, де гурт після кожного побажання проказує "Дай Боже!". Далі співають колядку для наступних за віком мешканців оселі - це Василь і його жінка. Оскільки Василь - "береза", то заспівує інший учасник гурту: "Ой, гордо-пишний Ви, господарю. Дай Боже, дай же вам Боже щастя-здоров'я!..", при цьому наспів вже інший, гурт співає лише у рефрені. Під час співу диктор надає коментар щодо типових ознак гуцульських колядок і правил їх виконання. За тим співають кожному членові сім'ї окрему колядку, і чим молодший адресат, тим давнішу пісню йому співають - поступово в текстах релігійні мотиви переплітаються з "фантастичними" (казковими), а потім зовсім зникають. Такі колядки заспівали двом синам і дочці Василя (з рефреном "В нєділю, в нєділю рано зелене вино"). По закінченні віншування відбувається спільна з колядниками вечеря, під час якої за столом звучить жартівлива співанка про те, як Господь наділяв віком тварин і людей, а інша - про саме колядування, його мету, а також про те, що вчинять з "колядою", яку отримали від господарів. Для членів родини, які відішли в інший світ, співають спеціальну колядку для померлих - "умерску" (у темряві, одна свіча горить на столі в різдвяному колачі, співають впівголоса під супровід скрипки і дзвіночку у Берези (рефрен "Світий вечір"); на початку "умерскої" колядники встають, а береза перераховує поіменно покійних членів сім'ї). Останньою в хаті співають колядку-подяку господарям. Закінчується відео виконанням традиційного плєсу під хатою.

Наступне відео 2009 року - аматорське, Станіслава Крижевського. На ньому зафіксовано фрагменти колядування в Криворівні на присілку Гришпарівка, які додають інші явища - колядування на могилі нещодавно померлого і прихід "Царів" під час колядування "партією" в хаті Коляда. Криворівня. Інтернет-ресурс (дата звернення: 22.04.2017): Ч.1. https://voutu.be/-mzOiWfB7J4:

Ч.2. https://voutu.be/AvZqbhvaiZ4.. Пісні подано переважно з повними текстами, без коментарів. Примітно, що репертуар цієї "партії" відрізняється. Тривалість 49 хв. (два фрагменти по 24 хв. 30 сек.).

Починається відео плєсом колядницьких партій навколо церкви, одна з них (об'єкт зйомки) виконує співанку про колядування (в ній йдеться про дії, що їх виконують колядники). Після обходу й молитви вони отримують благословення від священика і вирушають спершу на цвинтар - до могили нещодавно померлого односельця, з ними йдуть і родичі померлого. Після молитви, поцілувавши по колу колядницький хрест, у супроводі скрипки та дзвіночка (у "берези" в руках) гуртом співають коляду "умерску": "Світий вечір. Станьмо ми, браття, Богу си вклонім. Світий вечір.". Далі "партія" вирушає на присілок. Цей гурт теж має колядницькі трембіти і роги, граючи на яких вони сигналять про свій прихід до хати. Після цього виконують традиційний плєс з топірцями в супроводі скрипки і дзвіночка та з колядкою "В неділю рано сонце сходило, в саді вишневім розвеселило". Сівши за стіл, спочатку виконують співанку про порядок і мету колядування, а потім християнські колядки господарю (гуртом, початок другого фрагменту) "Ой, дай, Боже. Господарю наш, сідьте коло нас. Ой, дай, Боже. Сідьте коло нас, послухайте нас. Ой, дай, Боже." і "Радуйсе. Радуйсе, Земле, - Син народився. Ой, в поле, в поле близько дороги. Радуйсе. Радуйсе, Земле, Син народився." (у цій колядці весь гурт співає лише рефрен); колядки дітям (на відео без початку і обірвані) з рефренами ".у злоті. Сам пан у злоті і єго чилідочка у злоті" та "В нєділю, в нєділю рано зелене вино". По співі "береза" віншує господарів і всі стоячи промовляють молитву. До хати прийшли колядувати троє хлопців - "Царі", вони представляються і вітають господарів уже сучасним віршованим текстом і колядкою про народження Христа "Ой у полі, в полі столітня стаєнка". Закінчується відео оголошенням на рогах і трембітах приходу колядників до наступної хати.

Новорічний карнавал "Красна Маланка" на Буковині у смт Красноїльську Сторожинецького району Чернівецької області (українсько-румунське пограниччя) щорічно привертає увагу багатьох любителів народних свят, карнавалів, поціновувачів традиційної культури і тому неодноразово ставав об'єктом численних відеорепортажів і спеціальних відеозйомок. Окрім яскравого видовищного аспекту, це багатоскладове дійство цікаве ще й своїм полістадіальним і поліетнічним походженням.

"Вершиною" відеопрезентації цього свята на сьогодні можна вважати результат чотирирічної роботи - фільм виробництва Національної кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка "Красна Маланка" (2012 р., реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук)Інтернет-ресурс: https://youtu.be/4V5slitksJ8 - (дата звернення: 17.10.2017). [Красна Маланка, 2012]. Утім, для презентації місцевої традиції звернення лишень до цього фільму видається недостатнім з огляду на те, що існує чимало відеоматеріа- лів глядачів і учасників карнавалу різних років, які розкривають цей обрядовий комплекс з різних ракурсів.

16 За коментарем диктора, "плєсом" у Криворівні раніше називався спеціальний колядницький танець, а нині - це "стиль колядування, коли співають всі в унісон, ритмічно, обертаючи в повітрі топірцями".

Смт Красноїльськ, за переписом 2001 рокуІнтернет-ресурс (дата звернення 17.10.2017): https://uk.wikipedia.org/wiki/Краснопльськ., на 90% складається з румунського населення, представники якого є основними учасниками масштабного свята. Утім, виявляється, що всі елементи і складові частини карнавалу - основні персонажі та їхні драматургічні функції в ритуалі, сценарій і його структура - мають беззаперечні паралелі з українською "Меланкою", а також з колядуванням/щедруванням на Буковині, Гуцульщині, в Закарпатті тощоВедмідь - один з головних персонажів карнавалу (який

представлений у 4-х (!) формах рядження), хоча і "забезпечений" власною легендою, але має "родичів" як в Україні, так і за її межами. Наприклад, у східній Англії в перший понеділок після Хрещення (Богоявлення, День трьох Царів - 6 січня, у православних - 19-го) святкують "Плуг" - традиційне закінчення різдвяних свят у аграріїв (перші згадки відносяться до XV ст.). В цей день обходять двори з прикрашеним плугом і в деяких місцевостях (з плугом або окремо) ходить ряджений солом'яним ведмедем чоловік (хлопчик), інші учасники гурту вимазують обличчя сажею і обряжаються подібно до того, як це роблять на карнавалі в Красноїльську (до речі, є відомості, що у цій частині Англії були поселенці із західної Європи). Інтернет-ресурси (дата звернення 21.08.2017): Фестивальсолом'яноговедмедя

http://www.strawbear.org.uk/index.html; "Понеділок плугу" https://en.wikipedia.org/wiki/Plough Monday..

Повертаючись до відеоматеріалів, зауважимо, що надзвичайно цінними у фільмі Дмитра Сухолиткого-Собчука, окрім власне фрагментів карнавалу, є відеофіксація етапів приготування до свята та дії з костюмами та атрибутами по закінченні свята. Ще одна частина фільму присвячена розповіді, з одного боку, про активну протидію радянської влади спробам святкувати Маланку і, з іншого, про сучасну "кооперацію" ініціаторів і учасників карнавалу з місцевим адміністративним керівництвом. Деякі моменти фільму занадто "затягнуті", що ускладнює його демонстрацію в повному обсязі в умовах учбового процесу.

Дух карнавалу доповнюють "живі" репортажі, інтерв'ю учасників/організаторів - фрагменти, які не увійшли до фільму, але були представлені пізніше. Є можливість також скористатися аналогічними матеріалами, підготовленими іншими кореспондентами, відеооператорами, глядачами, учасниками й розміщені ними на сервісі YouTube.

Отже, автором статті був знайдений і опрацьований матеріал, що знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет, і на його основі створена відеопре- зентація карнавалу "Красна Маланка" (тривалість 12 хв.), яка містить основні етапи дійства (вибір восени деревини для булави Цигана, який водить Ведмедя, приготування сіна/очерету для рядження "Ведмедів", способи виготовлення масок, коментарі щодо костюмів, складу та ролі учасників; вибір "Команданта" - "берези", процес рядження; відеокадри ритуально-жартівливих перепон гостям карнавалу; інтерв'ювання місцевих жителів щодо історії і смислу події; ритуальні обходи дворів "по кутках" вночі; спільна карнавальна хода вулицями селища учасників усіх вікових груп з кульмінаційними моментами свята і, насамкінець, знищення карнавальних атрибутів)Олександр Терещенко, аналізуючи новорічний обряд "оранки" в окремих районах Східного Поділля і Наддністрянщини (Україна-Молдова), подає інформацію про джерела з текстами та описами обрядів "орання звірами", зокрема і про "Ведмедя", згадки про хлопців, котрі ходили на Меланки з поручнями плуга (імітуючи орання) [Терещенко, 2017а; Терещенко, 2017б]. Красноїльська Маланка загалом характерна для цієї частини України та суміжних територій, а крім того має відповідності в аграрній обрядовості далеких від нас кутків Європи. Утім, зважаючи на мету нашого допису, детальний аналіз ґенези красноїль- ської Маланки залишимо етнологам.. Основні герої карнавалу - Цигани та Ведмеді - гурти ряджених неодружених хлопців під керівництвом Команданта (вони скандують текст, що ілюструє поточні ритуальні події), та "Царі" - хлопчики- підлітки в білому святковому одязі (дехто з елементами жіночого вбрання) - їх головна пісня "Хора Унірій" про Танець об'єднання.

Підсумовуючи огляд "Красної Маланки", зауважимо, що попри зростання його популярності серед туристів, карнавал на сьогодні не втратив архаїчних рис і може яскраво ілюструвати не тільки розмаїття зимової обрядовості, а й основні ознаки традиційного фольклору та синкретизм мислення і світосприйняття наших предків. І надзвичайну повагу слід висловити жителям Красноїльська, адже це не відновлене штучно, а "живе" карнавально-обрядове дійство.

Переглянуте відео свідчить про потужну й живу традицію ритуальних обходів дворів у Карпатах та прилеглих до них територіях.

У наступній публікації продовжимо знайомство із зимовими традиціями західних теренів (бойківські вертепи та колядування українців Мараморощини), а також із зимовою обрядовістю інших регіонів України.

Цікавим є факт, що метою сучасної спільної карнавальної ходи і привселюдного показу - є визначення найкращого рядження й виконання "актором" своєї ролі, а раніше, за спогадами учасників і очевидців, траплялося навіть знищення (спалювання) костюмів конкурентів (Ведмедя). У зв'язку з цим - щоб убезпечити життя виконавця ролі Ведмедя - були змінені конструкція і матеріал костюму.

15. Вишоватий, 2002 - Вишоватий - 2002 (Різдво Христове - Колядники з гуслями): Відеокасета Sony 180 // Відеоархів Мадяр- Новак В.В. №5. 184 хвилини.

16. Колядники, 2013 - Колядники: документальний фільм. Зйомка і монтаж: Валентин Мороз. Криворівня-Мюнхен, 2013. URL: https://youtu.be/-ayx-Vibzk0 (дата звернення: 22.04.2017).

17. Красна Маланка, 2012 - Красна Маланка: етнографічний кінофільм. Реж., сцен.: Дмитро Сухолиткий-Собчук. - Київ, Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, 2012. иКЬ: https://voutu.be/4V5slitksJ8 (дата звернення: 17.10.2017).

18. Палескія калядкі, 1972 - Палескія калядкі: етнографічний кінофільм. Реж.: Нина Савва. Сцен.: Зинаида Можейко, Владимир Короткевич. Минск: Беларусьфильм, ПО "Летапіс", 1972. URL: https://voutu.be/5g-JrHzNoVM (дата звернення: 03.02.2015).

19. Память столетий, 1982 - Память столетий: етнографічний кінофільм. Реж.: Нина Савва. Сцен.: Зинаида Можейко, Владимир Короткевич. Минск: Белтерадиокомпания, ПО "Летапіс", 1982. иКЬ: https://voutu.be/N1iPRQAgZdM (дата звернення: 03.02.2015).

Размещено на Allbest.ru