Нова антична пам’ятка археології на території м. Миколаєва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Нова антична пам'ятка археології на території м. Миколаєва

О.І. Смирнов, Л.І. Смирнов (Миколаїв)

Миколаїв розташований на півдні області, основна частина міста знаходиться на півострові, який утворений р. Інгул та Бузьким лиманом. На сьогодні місто займає більш ніж 100 кв. км завдяки приєднанню до міста сіл, які знаходились поруч. На сучасній території міста виявлено багато пам'яток археології. Найстарші з них датуються епохою неоліту. А потім в хронологічній послідовності представлені майже всіма археологічними культурами, характерними для регіону, від неоліту до козацької доби.

Після заснування міста в 1789 р. та під час будівельних робіт люди часто знаходили стародавні речі, які приваблювали до Миколаєва визнаних археологів. В місті працювали такі видатні спеціалісти, як О.С. Уваров, П.Й. Бурачков, В.М. Ястребов, О.О. Спіцин. На початку ХХ ст. вивченням пам'яток міста займався директор Херсонського музею В.І. Гошкевіч. В 20-30-х рр. вказаного століття ці дослідження очолив вже директор Миколаївського музею Ф.Т. Камінський, який долучав до них видатного дослідника античності Б.В. Фармаковського. В той же час велику роботу по опису археологічного матеріалу Північного Причорномор'я проводила І.В. Фабріциус. Пізніше на пам'ятках міста працювали таки визнані фахівці, як Ф.М. Штительман, Л.М. Славін, В.М. Клюшенцев, В.І. Нікітін, В.В. Лапін, І.О. Снитко, Ю.С. Гребенніков, В.Б. Гребенніков, В.В. Рубан, К.В. Горбенко та ін.

Ще більше дослідників зверталися до матеріалів, знайдених в Миколаєві, та долучалися до їх наукової обробки.

Сьогодні у місті ведуться тільки стаціонарні дослідження городища епохи фінальної бронзи Дикий Сад (Білозерської археологічної культури) у історичному центрі Миколаєва.

У 2015 р. співробітники Миколаївської археологічної експедиції НДЦ ОАСУ «Лукомор'є» по замовленню Управління з питань культури та охороні культурної спадщини Миколаївської міської ради провели охоронні археологічні роботи на поселенні Велика Корениха ІІІ (Черняхівська археологічна культура), яке розташоване в балці між південною та північної частинами мікрорайону (Велика Корениха) на території Заводського району міста. Відкрито поселення В.В. Рубаном у 1968 р. та обстежувалося ним у 1974 р. Площа дорівнювала більш 10 000 кв. м при потужності культурного шару до 0,5 м. Після робіт В.В. Рубан ідентифікував пам'ятку як поселення Черняхівської культури і датував її ІІІ-ІУ ст. н.е.

Роботи на об'єкті були розпочаті у вересні 2015 р. і велися протягом двох тижнів із залученням спеціалістів Центру, які повернулися з Березанської археологічної експедиції, та студентів старших курсів Інституту історії, політології і права Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Спочатку було закладено траншею в північній частині поселення розмірами 3 м захід-схід на 10 м північ-південь. На глибині 0,3 м від сучасної денної поверхні в південно-східній частині та північно-західній частині траншеї проявилися рівні траншеї, заповнені камінням. Виходячи з цього, до траншеї була зроблена прирізка 7 м захід-схід на 10 м північ-південь, внаслідок чого утворився розкоп 10 м на 10 м, площею 100 кв. м.

По всій площі на глибину до 0,5 м був досліджений культурний шар світло-сіроглиняного кольору з великою кількістю світлоглиняних запливів та фрагментованих глиняних вальків, вся площа насичена керамікою кінця У ст. до н.е. - ІІ ст. н.е. В центральній частині розкопу була виявлена яма діаметром 0,8 м, глибиною 0,15 м - ґрунт рихлий темно-сіроглиняний, стінки прямі, материкового характеру, різко переходять в рівне материкове дно. Також слід відмітити наявність по всій площі розкопу стовбових ям діаметром від 0,1 м до 0,2 м, глибиною від 0,03 м до 0,15 м. А в південно-західному куті на глибині 0,14 м досліджена велика світлоглиняна лінза розмірами 1,8 м північ- південь на 1.0 захід-схід. Інших будівельних чи господарчих об' єктів не зафіксовано (мал. 1). З індивідуальних знахідок переважає керамічний матеріал, також присутній і остеологічний матеріал, притаманний античним пам'яткам Нижнього Побужжя, кістки великої та дрібної рогатої худоби. Слід виокремити знахідку пірамідального кремнієвого нуклеусу докерамічного неоліту (мал. 2) .

Аналізуючи керамічний матеріал, слід відзначити керамічне риболовне грузило з отвором та вотивний круг, зроблений зі стінки амфори. Повністю домінує античної посуди за дуже низького відсотку умовно варварського елементу (сіроглиняна та ліпна кераміка). Амфорна тара презентована в основному керамікою V ст. до н.е. - це хіоські пухлогорлі амфори, лесбоські красноглиняні амфори, клазоменські амфори. До другої групи слід віднести гераклейські красногиняні амфори та світлоглиняні амфори з двоствольними ручками (незначний відсоток) (мал. 3). Кераміки, яку можливо було б віднести до черняхівської археологічної культури, на дослідженій ділянці не виявлено.

Попередній аналіз матеріалу вказує на те, що поселення Велика Корениха ІІІ не є винятково поселенням Черняхівської культури, а є багатошаровим археологічним об'єктом. Дослідження В.В. Рубана ймовірно проходили на іншій ділянці об'єкту, де основним був матеріал черняхівської культури, носії якої заснували поселення на місці античного пам' ятника, але нове поселення не повторювало площі античного (10000 кв. м), а було на порядок менше. Наші дослідження та античний матеріал в більшості підтверджує концепцію С.Б. Буйських та В.М. Отрешко стосовно етапів розвитку сільської округи Ольвії3. Подальші роботи на пам'ятці Велика Корениха ІІІ можуть більш повно та детально відповісти на питання щодо культурної приналежності пам'ятки та допомогти висвітлити сторінки історії на теренах нашого міста та регіону I тис до н.е. - початку I тис. н.е., оперуючи археологічними даними.

Література

поселення миколаїв корениха

1. Гребенников В.Б. Исследования памятников археологии Николаевщины. - Николаев, 2011. - С.116-120.

2. Горбенко К.В. Археологічні дослідження городища Дикий Сад у 2011-2013 рр. // ІХ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. «Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження». - Миколаїв, 2015. - С.25-31.

3. Буйских С.Б., Отрешко В.М. Основные этапы развития сельской округи Ольвии доримского времени // ОЛЬВИЙСКИЕ ДРЕВНОСТИ. Сборник научных трудов памяти В.М. Отрешко (1949-1999). - К., 2009. - С.136-147.

4. Автори вдячні І.В.Піструілу за допомогу.

Додатки

Мал. 1 - Вид розкопу з Південного-заходу

Мал. 2 - Пірамідальний кремньовий нуклеус докерамічного неоліту

Размещено на Allbest.ru