Ґрунтові поховання культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

ҐРУНТОВІ ПОХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ШНУРОВОЇ КЕРАМІКИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРИКАРПАТТЯ

М.М. Войтович

У статті проаналізовано ґрунтові поховання культури шнурової кераміки у Верхньому Придністер'ї, які є рідкісними серед фунеральних пам'яток цієї культури у регіоні; більшість з них представлена курганними захороненнями. На сьогодні до ґрунтових поховань належать п'ять досліджених захоронень у Сідому, Березці, Дем'янові та Бовшеві. Поховання здійснювались в ямах овальної або прямокутної форми. У Бовшеві та Дем'янові контури ям не простежені. На дні ям лежали скорчені скелети на лівому чи правому боці без чіткої орієнтації за сторонами світу. У Сідому слідів скелета не простежено. У всіх похованнях виявлено супровідний інвентар, який складався переважно із глиняного посуду, рідше з крем'яних знарядь. У похованні 1 в Березці збереглися кістяні підвіски. Також досліджено супровідний матеріал захоронень та наведено аналогії серед речових комплексів синхронних груп і культур.

Ключові слова: культура шнурової кераміки, ґрунтові поховання, кераміка, крем'яні знаряддя, кістяні вироби.

ґрунтові поховання курганний придністер'я шнурова кераміка

Ґрунтові поховання культури шнурової кераміки (далі КШК) на території України складають незначну частину поховальних пам'яток, більшість з яких представлена курганними захороненнями. На сьогодні немає жодної цілісної наукової розвідки з розгорнутою характеристикою усіх досліджених ґрунтових поховань КШК. А єдина праця, у якій проаналізовано та узагальнено відомі на той час пам'ятки, вийшла друком у першій половині 1970-х рр. [14]. Проте від цього часу кількість відкритих ґрунтових поховань збільшилась від двох до п'яти. Це значно розширило джерельну базу, а відтак виникла потреба окремого дослідження. Ці захоронення представлені по одному похованню в Сідому, Бовшеві та Дем'янові і двома похованнями у Березці [3, арк. 32; 5, арк. 26; 8, с. 8, 9; 11, арк. 66-67; 14, с. 32; 15, арк. 52, 57; 18, с. 192; 34, s. 8]. Тому мета цієї роботи висвітлити та проаналізувати ґрунтові поховання КШК на території українського Прикарпаття.

Перше ґрунтове поховання КШК у регіоні відкрив у 1962 р. В. Баран під час досліджень багатошарової пам'ятки у с. Дем'янів Галицького р-ну Івано-Франківської обл. [3, арк. 32]. Подібне захоронення дослідник виявив в ур. Сулива неподалік с. Бовшева Галицького р-ну Івано-Франківської обл. [2, арк. 23-24; 4, арк. 39-41; 5, арк. 26]. Два ґрунтові поховання зафіксував у 1981 р. В. Цигилик під час досліджень поселення ранньослов'янського часу неподалік с. Березець Городоцького р-ну Львівської обл. [16, арк. 22-24]. Остання фунеральна пам'ятка відкрита у 1996 р. у результаті досліджень Українсько-польської археологічної експедиції в околиці с. Сіде Самбірського р-ну Львівської обл. Роботи здійснювались на поселенні та курганному могильнику КШК [17, арк. 5; 34, s. 8].

Рис. 1. Березець. План ґрунтових поховань: 1 поховання 1; 2 поховання 2 (за: 23, 3:А; 4:А)

Поховання 1 у Березці видовжено-овальної форми, витягнуте з північного сходу на південний захід, розмірами 1,8 X 2,2 м. Стінки злегка пологі, дно нерівне, завглибшки 1,2 м від сучасної поверхні (рис. 1:1). Заповнення однорідне, складалось із глини з домішкою чорнозему. На дні поховальної ями виявлено погано збережений кістяк дорослої людини з підігнутими ногами на лівому боці, головою на північ. Біля шиї та рук скелета зафіксовано кістяні підвіски (рис. 5:6), на кістках ніг два крем'яні вироби (рис. 5:2, 3), а в ногах покійника знайдено три глиняні посудини (рис. 4:1-3) [7, с. 94-95, рис. 1; 16, арк. 22]. До складу поховального посуду входили одна амфора та два кубки. Корпус амфори сильно випуклий, плавно переходить у високі лійчасто розхилені вінця (рис. 4:3). Під шийкою розміщені два невеликі стрічкові вушка. Денце амфор плоске, злегка виділене [16, арк. 23-24, табл. 7].

Рис. 2. Сіде. План ґрунтового поховання (за: 34, ryc. 12)

Поховання 2, як і поховання 1 з Березця, також овальної форми розмірами 1,8 х 2,0 м, завглибшки 1,25 м від сучасної поверхні (рис. 1:2). Під однорідним заповненням, яке складалось із глини з вмістом чорнозему, виявлено скелет, що лежав у скорченій позі на лівому боці головою на північний схід. Стан скелета через несприятливі умови зберігання незадовільний. Під кістками ніг знайдено крем'яну пластину, основа якої вкрита ретушшю (рис. 5:1). Зі східної сторони від ніг на дні могили, як дар померлому, покладено невелику глиняну амфору із двома маленькими вушками, розміщеними на основі плічок (рис. 4:7) [16, арк. 23-24].

Досліджена у Сідому поховальна яма мала прямокутну форму із заокругленими кутами довжиною 1,8 м та шириною 0,9 м і була вкопана у материк на 0,1 м. Вона орієнтована довшою стороною по лінії захід-схід (рис. 2). Слідів скелета не виявлено, але у західній частині поховання лежав на рівному дні невеликий глиняний кубок (рис. 4:5), вінця якого спрямовані на північ. Посудинка мішкоподібної форми із злегка розхиленими назовні вінцями. Зовнішня поверхня легко загладжена, сіро-коричневого кольору, натомість внутрішня та злам темно-сірого. Денце у придонній частині заокруглене, без слідів стирання. Керамічна маса посудини із вмістом незначної кількості мінеральних домішок. Зовнішня поверхня кубка орнаментована горизонтальними смугами відбитків шнура, нижче яких спускаються потрійні фестони [10, с. 48, рис. 7; 18, с. 192, рис. 4; 33, fig. 7:B; 34, s. 22, гус. 13].

У Бовшеві не вдалось простежити слідів поховальної ями. Однак добре збережений кістяк лежав на правому боці на глибині 0,35-0,42 м від сучасної поверхні ґрунту, головою орієнтований на південний захід (рис. 3). Ноги підігнуті, руки складені вінцем на грудях, але частина кісток не збереглась (фрагмент верхньої щелепи, більшість ребер, фаланги пальців ніг та основна частина фалангів пальців рук). Біля голови, за потилицею, лежав кубок і кістяне долото, біля ніг амфора з чотирма вушками, орнаментована заглибленими вертикальними лініями з ялинковим мотивом (рис. 4:8). Верх амфори виявлений на глибині 0,31 м від рівня сучасної поверхні [4, арк. 39-41; 5, арк. 26, рис. 11; 6, рис. 11, 12]. Тамтешній кубок орнаментований заглибленим мотивом у вигляді декількох смуг горизонтальної ялинки, що розділені горизонтальними смугами (рис. 4:6) [12, с. 305, рис. 84:20]. Подібну позу похованого та розміщення інвентарю зафіксовано у похованні п'ятдесятилітнього чоловіка в Броночіцах. Там, як і в Бовшеві, в ногах розміщена чотиривушна амфора пізнього зразка [35, fig. 10].

Поховання в Дем'янові зафіксоване на глибині 0,40,58 м від сучасної поверхні. Кістяк лежав у скорченому стані на правому боці, орієнтований головою на південний схід. Скелет зберігся не повністю, зокрема був розбитий череп, кістки пальців рук та ніг, а також відсутня значна частина кісток грудної клітки. Неподалік грудної клітки лежала овальна мисочка. Вона приземкуватої форми, із нерівними краями вінець, відхиленими назовні стінками та злегка випуклим дном (рис. 4:4). Керамічне тісто із домішкою жорстви, коричневого кольору. Випал виробу слабкий [3, арк. 32]. Під нею виявлено фрагмент посудини, декорованої шнуровими відтисками (можливо, амфора). На грудній клітці та біля пальців рук і ніг лежало по дві крем'яні пластинки, а також кінцевий скребок та різець, виготовлений на уламку пластини зі скошеними різцевими кутами (рис. 5:4) [11, арк. 90]. Кінцевий скребок на ножеподібній пластині із затупленим ретушшю кінцем (рис. 5:5) [3, арк. 32; 11, арк. 66-67; 15, арк. 57, 58].

Дещо детальніше зупинимось на аналізі супровідного інвентарю, зокрема кераміки. Амфори схожої форми до посудини із поховання 1 у Березці (рис. 4:3) відомі із декількох поховань любачівської групи КШК [24, tabl. L VI:2; 29, tabl. XXIII:4b, c; ХХІХ:2; XXXIII4:b-c; XXXIV4:b]. Невелику амфору із сильно випуклим корпусом виявлено у нішовому похованні в Клешанові на території Малопольщі. Відмінність між зазначеною посудинкою та виявленим там виробом у тому, що остання орнаментована під шийкою чотирма стрічковими вушками. Однак, зважаючи на весь зафіксований супровідний матеріал, поховання датують «середньоєвропейським горизонтом», що відповідає фазі ІІ розвитку цієї культури на території Польщі [22, s. 123-124, ryc. 3:a].

Кубок із поховання 1 у Березці має сильно випуклий корпус сіро-коричневого кольору (рис. 4:1). Шийка пряма, з нанесеними вісьмома горизонтальними смугами відтисків шнура, під якими зроблена смуга трикутних насічок [23, гус. 3:1]. Така форма й орнамент характерні для «загальноєвропейського горизонту» КШК [38, s. 13, tabl. I:12; XXXI:1-2]. Близькі аналогії до цих виробів знаходимо на території південно-східної Польщі (Самбожец, пов. Тарнобжеґ, Сандомєж, пам'ятка №78, поховання 5, Клекач, пов. Томашів Любельський, пам'ятка №10, курган 1) [30, s. 341, гус. 205:3-4; 32, s. 32, гус. 21:2; 37, rye. 10:b]. Для кургану 1 в Клекачові отримано радіовуглецеве датування у рамках 2620-2550 рр. до н. е. (Poz-256144045±35 BP) [32, s. 32, 224].

Інший кубок з цього поховання має високу циліндричну шийку, краї якої злегка відхилені назовні, випуклу нижню частину, яка дещо менша від висоти виробу, і до бре виділене плоске денце (рис. 4:2). Верхня частина посудини орнаментована трьома смугами горизонтальних відтисків ялинки [23, s. 152, гус. 3:6]. Комплекс, до якого входить така ж посудина, а також амфора типу «А» походять із кургану 2 поховання 2 у Любчому (пам'ятка №1) у Гряді Сокальській. Поховання в Любчому належить до категорії пам'яток типу «А», які датують часом в межах 2800-2600 рр. до н. е. [32, s. 38, 41, 230, гус. 28:6]. Останнім часом декілька схожих посудин виявлено і на Жешівській височині [31, s. 63, гус. 3А:1; 4А:1, 3, 4]. Загалом такого типу посудини розповсюджені в межиріччі Дністра, Сяну та Західного Бугу, на що вперше звернув увагу Я. Махнік [31, s. 63, гус. 6:с].

Рис. 4. Керамічний посуд: 1-3 Березець, поховання 1; 4 Демянів; 5 Сіде; 6, 8 Бовтів; 7 Березець, поховання 2 (1-3 за: 16, табл. VII-IX; 4, 6, 8 за: 11, рис. 18:2, 3, 9; 5 за: 17, рис. 12; 7 за: 23, 4:2)

Кістяні підвіски із поховання 1 у Березці видовжено-овальної форми із отвором у верхній частині (рис. 5:6) [23, s. 151, гус. 3:2]. Такої форми підвіски серед пам'яток Малопольщі знайдені разом із глиняним посудом, форма яких близька до виробів типу «А» [20, s. 45, ry c. 3:c,d; 25, s. 63, гус. 2:7,8; 26, s. 122, гус. 9:e; 28, tabl. IV:1112; 9, tabl. XI4:c; 31, s. 68, tabl. 43:19; 32, s. 17, 105, гус. 4:7,8; 78:5,6; 37, гус. 10:c,d; 38, s. 39, 249, tabl. XXVII:10-15]. Подібні за формою кістяні прикраси зафіксовано у злоцькій культурі [36, tabl. XXX:4]. Серед ареалу середньодніпровської культури чотири схожих кістяних вироби, які виготовлені із зубів оленя, знайдено у кургані 24 біля с. Новосілки [1, с. 63, рис. 40:1]. Отже, аналіз супровідного матеріалу свідчить, що поховання з Березця тяжіють до пам'яток раннього етапу КШК.

Рис. 5. Крем'яні (1-5) та кістяні (6) вироби: 1 Березець, поховання 2; 2, 3, 6 Березець, поховання 1; 4, 5 Дем'янів (1-3, 6 за: 23, ryc. 3:2,5; 4, 4:1; 4, 5 за 18:6, 8)

У комплексах первісних культур дуже рідко фіксуємо прямі аналогії керамічних виробів. Однак двійник кубка з Сідого (рис. 4:5) походить із поховання любачівської групи в Сєдлісках (неподалік Перемишля) [27, fig. 1:1]. Дещо віддалену схожість форм фіксуємо на пам'ятках любачівської та краківсько-сандомирської груп КШК [29, s. 31, tabl. XXVIII:8; 38, s. 15, tabl. XI:23-24]. Подібна посудина знайдена у ґрунтовому похованні КШК на поселенні Русакова 2 (Слонімський р-н, Білорусь), відмінність її від двох попередніх полягає у дещо іншій орнаментації [9, с. 103104, рис. 31:1; 19, с. 309]. Прямі аналогії до оздоблення кубка в Сідому відомі на посуді із поховань КШК у Малопольській височині (могильник у Зерніках Гурних), які, за класифікацією П. Влодарчака, належать до підфази ІІІВ і датуються часом 2500-2300/2200 ВС [24, tabl. LX:2; 38, s. 126-127, tabl. LXXXVII:5; XCV:5, 7; XCVII:24]. Отож, форма та орнаментація посуду з пам'яток Верхнього Придністер'я перебуває у взаємозв'язку із виробами західних груп КШК. Підтвердженням цього є невелика посудина у Сіде, яка виконана у манері орнаментації посуду пізнього періоду краківсько-сандомирської групи, що свідчить про зв'язки та взаємовпливи.

Мотивом вертикальної ялинки орнаментована верхня частина амфори із Бовшева (рис. 4:8), у верхній частині якої кріпились чотири невеличких вушка [15, арк. 58]. Схожі посудини виявлені у пізніх курганних похованнях КШК у Баличах, Комарному та Кульчицях [6, рис. 15:1-3]. За класифікацією Я. Махніка, ці амфори належать до посудин типу ІІс [29, s. 33-35].

Схожа форма до бовшівського кубка (рис. 4:6) відома у похованні 82 в Зерніках Гурних. Відмінність між посудинами у тому, що кубок краківсько-сандомирської групи орнаментований зовсім іншим мотивом (виконаний шнуром) [24, tabl. LX:2]. Орнамент, подібний до виробу з Бовшева, нанесено на посудину з поховання 2 кургану 2 у Любчі (Польща). Різняться посудини тим, що на останній нижче смуг горизонтальних ялинок, що розділені також горизонтальними смугами, нанесено ще й смугу меандроподібних насічок [21, ryc. 2:2].

Як бачимо із зазначеного вище, для ґрунтових поховань у регіоні характерною є скорчена поза захоронення (чотири поховання). В одному випадку сліди скелета не збереглися через агресивні умови тамтешніх ґрунтів (Сіде). У двох випадках скелети лежали на правому боці (Бовшів, Дем'янів), ще у двох на лівому (Березець). Не простежено чіткої орієнтації черепа за сторонами світу. У жодному випадку не визначено стать захоронених. У двох випадках слідів поховальної ями не простежено (Бовшів, Дем'янів). Два поховальні об'єкти у Березці мали овальну форму, а поховальна яма у Сідому була прямокутної форми, із заокругленими кутами. У всіх випадках серед супровідного інвентарю виявлено глиняний посуд, що представлений кубками, амфорами та мискою. Зафіксовано і крем'яні вироби. У двох похованнях наявні кістяні вироби, що представлені прикрасами (Березець, поховання 1) та знаряддям праці (Дем'янів). Проаналізувавши супровідний матеріал із поховань, визначено, що він тісно пов'язаний із пам'ятками матеріальної культури західних груп КШК. Також встановлено, що поховання із Березця належать до ранніх пам'яток КШК, а інші до пізніх.

ДЖЕРЕЛА

1. Артеменко И. Племена верхнего и среднего Поднепровья в эпоху бронзы. Москва, 1967. 140 c.

2. Баран В.Д. Журнал археологічних розкопок 1963 р., Бовшів ІІ, ур. Сулива. Науковий архів Інституту українознавства. Львів, 1963. 26 арк.

3. Баран В.Д. Звіт про розкопки багатошарових поселень біля сіл Бовшів (Бовшів ІІ) і Дем'янів, Галицького району, Івано-Франківської області в 1962 р. Науковий архів Інституту українознавства. Львів, 1963. Оп. 5, од. зб. 334, 58 арк.

4. Баран В.Д. Щоденник роботи Бурштинської археологічної експедиції. Розкопки на ур. Сулива, поселення Бовшів ІІ за 1963 рік. Науковий архів Інституту українознавства. Львів, 1963. Оп. 5, од. зб. 336, 45 арк.

5. Баран В.Д. Звіт про розкопки багатошарового поселення біля села Бовшів (Бовшів ІІ) Галицького району Івано-Франківської області в 1963 р. Науковий архів Інституту українознавства. Львів, 1964. Оп. 5, од. зб. 333, 41 арк.

6. Войтович М. Поховальні пам'ятки пізнього етапу культури шнурової кераміки на території Українського Прикарпаття. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2016. Вип. 20. С. 69-116.

7. Конопля В., Цигилик В. Поховання культури шнурової кераміки з Березця на Городоччині. Наукові студії. Культові та поховальні пам'ятки у Вісло-Дніпровському регіоні: проблеми інтерпретації. Львів, 2014. Вип. 7. С. 93-98.

8. Крушельницька Л., Мацкевой Л., Свєшніков І., Попович І., Балагурі Е., Герета І. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині доби бронзи та раннього заліза. Київ, 1982. Т. 2. 193 с.

9. Лакіза В. Старажьітнасці позняга неоліту і ранняга перыяду бронзавага веку Беларускага Панямоння. Мінск, 2008. 343 с.

10. Павлів Д., Петегирич В., Принада І. Археологія Бойківщини: нові відкриття. Бойківщина. Науковий збірник. Дрогобич-Трускавець, 2004. Т. 2. С. 40-69.

11. Свешников И.К. История Предкарпатья, Подолии и Волыни в конце ІІІ начале ІІ тысячелетия до н. э. Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук. Науковий архів Інституту українознавства. Львів, 1971. Оп. 2, од. зб. 358, 411 арк.

12. Свєшніков І. Культури шнурової кераміки Західної частини УРСР. Археологія України. Первісна археологія. Київ, 1971. Т. 1. С. 292-308.

13. Свєшніков І.К. Звіт з роботи Енеолоітичної експедиції Інституту суспільних наук Академії наук УРСР в 1971 р. Науковий архів Інституту українознавства. Львів, 1972. Од. зб. 325. 40 арк.

14. Свєшніков І.К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці ІІІ на початку ІІ тисячоліття до нашої ери. Київ, 1974. 208 с.

15. Свєшніков І.К. Бронзова доба Прикарпаття і Волині. Науковий архів Інституту українознавства. Львів, 1977-1980. Оп. 2, од. зб. 632, 328 арк.

16. Цигилик В.М. Звіт про роботу Ранньослов'янської новобудівної археологічної експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР у 1981 році. Науковий архів Інституту українознавства. Львів, 1982. 54 арк.

17. Цигилик В.М. Звіт про роботу Українсько-польської археологічної експедиції у 1996 р. Науковий архів Інституту українознавства. Львів, 1997. 34 арк.

18. Цигилик В., Грибович Р., Гупало В., Мацкевий Л., Павлів Д., Петегирич В. Археологічні дослідження в околиці села Сіде на Прикарпатті. Львівський археологічний вісник. Львів, 1999. Вип. 1. С. 191-195.

19. Чарняускі М. Помнікі са шнуравой керамікай Панямоння. Археалогія Беларусі. Мінск, 1997. Т. 1. С. 307-311.

20. Baginska J. Cmentarzysko kurhanowe kultury ceramiki sznurowej na Grzзdzie Sokalsiej stanowiska: Lubcze 37, Werszczyca 1. Archeologia Polski Srodkowowschodniej. Lublin Chelm Zamosc, 1997. T. 2. S. 45-52.

21. Baginska J., Koman W. Badania nad kurhanami kultury ceramiki sznurowej na Grzзdzie Sokalskiej. Schylek neolitu i wczesna epoka brgzu w Polsce Srodkowowschodniej. Lublin, 1991. S. 73-87.

22. Buko A., Scibior J. Zespol grobowy starszej fazy kultury ceramiki sznurowej z Kleczanowa kolo Sandomierza. Sprawozdania archeologiczne. Krakow, 1991. T. 43. S. 115-126.

23. Cyhylyk W., Machnik J. Groby kultury ceramiki sznurowej nad Wereszycg w dorzeczu gornego Dniestru. Problemy epoki brgzu і wczesnej epoki zelaza w Europie Srodkowiej. Krakow, 1996. S. 149-161.

24. Kempisty A. Kultura ceramiki sznurowej. Pradzieje ziem polskich. Od paleolitu do srodkowego okresu latenskiego. Epoka kamienia. Warszawa Lodz, 1989. T. 1. Сz. 1. S. 262-300.

25. Koman W. Sprawozdanie z badan wykopaliskowych kurhanu kultury ceramiki sznurowej na stan. 3 w Hubinku, woj. Zamojskie. Archeologia Polski Srodkowowschodniej. Lublin Chelm Zamosc, 1998. T. 3. S. 61-68.

26. Liguzinska-Kruk Z. Kurhan kultury ceramiki sznurowej w

Palecznicy, woj. Kielce. Sprawozdania archeologiczne. Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz, 1989. T. 40. S. 113-127.

27. Machnik J. Ze studiow nad kultury ceramiki sznurowej w Karpatach polskich. Acta Archeologica Carpatica. Cracoviae, 1960. T. 2. Z. 1-2. S. 55-86.

28. Machnik J. Groby kultury ceramiki sznurowej w Ksigznikach Wielkich, pow. Kazimierza Wielka. Studia i materialy do badan nad neolitem Malopolskim. Prace Komisji Archeologicznej. Wroclaw Warszawa Krakow, 1964. № 4. S. 339-372.

29. Machnik J. Studia nad kultury ceramiki sznurowej w Malopolsce. Wroclaw Warszawa Krakow, 1966. 66 s.

30. Machnik J. Krgg kultury ceramiki sznurowej. Prahistoria ziem polskich. Neolit. Wroclaw, 1979. T. 2. S. 337-411.

31. Machnik J. Znaczenie archeologicznych badan ratowniczych na trasie planowanej budowy autostrady A4 na odcinku Przeworsk-Radymno dla znajomosci problematyki schylku neolitu i poczgtkow epoki brgzu. Autostrada w przeszlosc. Katalog wystawy. Rzeszow, 2011. S. 61-78.

32. Machnik J., Baginska J., Koman W. Neolityczne kurhany na Grzзdzie Sokalskiej w swietle badan archeologicznych w latach 19882006. Krakow: Polska Akademia Umiejзtnosci, 2009. 280 s.

33. Machnik J., Pavliv D., Petehyryc V. Recapitulation of the Archaeological Research and Outline of the History of the Earliest Settlement on the Sambir Upland (including the Strvjaz river basin) and the Drohobyc upland. Jan Machnik, Dmytro Pawliw, Volodymyr Petehyryc. Environment and man at the Carpathian Foreland in the Upper Dnister Catchment from Neolithic to Early Mediaeval Period. Rezults of the research of the Polish-Ukrainian Expedition. Prace komisji prehistorii Karpat. Krakow, 2006. T. 3. S. 228-243.

34. Machnik J., Sosnowska E., Cyhylyk W. Osada ludnosci kultury ceramiki sznurowej z poczgtku III tysigclecia przed Chr. w Side kolo Sambora (w swietle badan archeologicznych w 1996 r). Rocznik Przemyski. Przemysl, 1997. T. 33. Z. 5. S. 3-28.

35. Pipes M-L., Kruk J., Makowicz-Poliszot D., Miliisauskas S. Neolithic Human and Animal Remains from Shared Depositional Contexts at Bronocice. Mente et rutro. Studia archaeological Johanni Machnik viro doctissimo octogesimo vitae anno ad amicis, colleges et discipulis oblata. Rzeszow, 2010. S. 41-59.

36. Rauhut D. Grob kultury ceramiki sznurowej (grypa zlocka), znalezioney na stanowisku Pole Grodzisko I we wsi Zlota, powiat Sandomierz. Wiadomosci archeologiczne. Warszawa, 1953. T. 19. Z. 1. S. 54-79.

37. Scibior J., Scibior J. Sandomierz 78 wielokulturowe stanowisko z przelomu neolitu i epoki brgzu. Badania ratownicze w 1984 roku. Sprawozdania archeologiczne. Krakow, 1990. T. 42. S. 157-201.

38. Wlodarczak P. Kultura ceramiki sznurowej na wyzynie Malopolskiej. Krakow, 2006. 346 s.

Voitovych M.M. Ground burials of Corded ware culture on the territory of Ukrainian Sub-Carpathians

The article focuses on the ground burials of Corded ware culture in Upper Dnister region, which are quite rare among funeral sites of this culture in the region. Most of them are represented by barrows. According to present data, five burials researched in Side, Berizka, Demianiv and Bovshiv are belonged to ground burials. First ground burials of CWC in the region were discovered in 1962-1963 by V. Baran during research in Demianiv and Bovshiv. Two ground burials were recorded in 1981 by V. Cyhylyk near Berezets. The last site was discovered in 1996 near the village of Side. Ground burial in Upper Dnister region is characterized by crouched pose of buried person (in four burials). In one case, the skeletal remains were not preserved due to the aggressive conditions of the local soil (Side). In two cases the skeletons lay on the right side (Bovshiv, Demianiv), in two cases on the left (Berezets). There is no clear spatial orientation of the skull. In no case gender of the buried is identified. In two cases, no traces of the burial pit were found (Bovshiv, Demianiv). Two buried objects in Berezets had an oval shape. Burial pit in Side had a rectangular shape, with rounded corners. In all cases, the burial inventory included ceramic ware, represented by goblets, amphorae and a bowl Quite often there are also flint products. In two burials bone products appeared, represented by decorations (Berezets, burial 1) and tools (Demianiv). On the basis of analysis of the burial inventory from the graves, close connection of the material culture with the sites of the western groups of CWC was established. For the ceramic goblet from Side, direct analogies were found at the sites in Poland and Belarus. It is also established that the burials from Berezets belong to the group of early sites of CWC, which is indicated by ceramic complex and bone pendants, which are found on the sites of Malopolska along with ceramic ware, shape of which is close to products of type A. Instead, other ground burials represent the late stage. Thus, Bovshiv burial amphora belongs to the type IIc vessels according to classification scheme developed by J. Machnik, which are recorded exclusively in the burials of the late stage of CWC.

Key words: Corded ware culture, ground burials, ceramic ware, flint tools, bone pendants.

Размещено на Allbest.ru