Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові

Participation of P.M. Dobrovolsky in the organization and holding of the XIV All-Russian archaeological congress in Chernihiv

XIV Археологічний з'їзд проходив у Чернігові 1-12 серпня 1908 р. У його роботі брали участь професор Са- моквасов, історик Іловайський, директор Санкт-Петер- бурзького Археологічного інституту Покровський, професор Трутовський та інші [3, с. 686].

Історію підготовки до з'їзду у своїх працях висвітлювали О. Коваленко, О. Черненко Л. Ясновська, С. Щербина, але ґрунтовної праці, присвяченої внеску П.М. Добровольського у проведення цієї події, поки що немає. У статті ми намагаємось частково виправити ситуацію. Вивчення біографій та наукового доробку вчених XIX- XX ст. дозволяє збагатити українську історіографію та відновити історичну пам'ять.

Відкриття з'їзду відбулось 1 серпня о 2 год. дня. Перед його початком був проведений молебень Преосвященного Антонія, єпископа Чернігівського та Ніжинського, і соборного духівництва. Розпочати з'їзд доручили Міністру народної освіти П. Погодіну. Далі слово було надане чернігівському губернатору Н. Родіонову та запрошеним гостям. Після всіх виступів підсумок підвів П. Добровольський, який представив звіт про діяльність місцевого комітету з організації з'їзду та підготовлену виставку [4, с. 688].

Засідання проводились в приміщенні губернського дворянського зібрання і дворянського пансіону-при- тулку. Було заслухано близько 90 доповідей.

Наукові засідання розпочались 2 серпня і відбувались вранці і ввечері. Для зручності вони поділялись на секції, які проходили одночасно. На думку Петра Добровольського, найважливішими і найцікавішими були доповіді, пов'язані з Чернігівщиною. До таких він відніс виступи Самоквасова «Про северянскую землю и северян за городищами и могильниками», Горностаєва «Архитектура давних храмов Чернигова до монгольського времени», Айналова «Архитектура Черниговских храмов», Міллера «Лотос в малороссийском орнаменте» та інші [3, с. 720].

Програмою було передбачено обговорення багатьох питань, у тому числі історії цехового ремесла. Так, Петро Михайлович Добровольський виступив з доповіддю «Цехи и братства Черниговской губернии» [20, c. 152].

Упродовж роботи з'їзду Добровольський виголосив п'ять рефератів. У першому виступі «Об иконостасе Введенской церкви архиерейского дома в Троицком монастыре» [10] він наголосив, що іконостасу XVII-XVIII ст. загрожує повна реставрація, яка пошкодить первісний вигляд пам'ятки, і просив учасників з'їзду допомоги у збереженні рідкісної цінності Чернігівщини [10, с. 88].

Другий реферат «Об Олеговом поле и пещерах Елецкого монастыря» [11] базувався на літописних свідченнях, присвячених походу Ізяслава на Чернігів, та всіх доступних на той час матеріалах. Вчений зробив висновок, що Олегове поле розташоване на місці сучасного села Льгове (біля р. Білоус) [11, с. 88].

Щодо Єлецьких печер історик зауважив, що, базуючись на архівних матеріалах, можна вважати Антонія Печерського не причетним до їх заснування. «Теперешние пещеры в Елецком монастыре представляют простые монастырские погреба» [11, с. 88].

Третій виступ мав назву «Отчет о деятельности Черниговского предварительного комитета» [13, с. 51]. Добровольський, як секретар Чернігівського відділу Попереднього комітету доповів, що найскладніше всього було зацікавити громадськість та привернути увагу громадян до з'їзду. Він подякував за підтримку меценатам, губернському (1250 руб.), повітовому земствам, міській думі (1000 руб.) та особливо Д. Самоквасову, який виділив на потреби з'їзду 700 руб. Цим коштом було надруковано «Труди комісії», видано «Каталог виставки» та ін. «Местные силы и слабы и малы», - заявив Петро Михайлович і подякував колегам з інших губерній за надані для виставки експонати [13, с. 51].

У наступному рефераті «План Чернигова до распланирования в начале XIX века» [14] вчений надав рукописний план XIX ст., на якому було вказано старе і нове планування міста за 1805 р. Було представлено кордони старого замку з трьома воротами - Любецькими, Миколаївськими, Погорілими. Історик розповів про поступове заселення міста і виникнення нових районів (Нове Місто, Могилки, Третяк та ін.) [14, с. 115].

Хоча на підготовчому етапі не вдалось провести розкопки, але все ж таки завдяки зусиллям П. Добровольського та Д. Самоквасова відбулись показові розкопки на Болдиній горі та старому кладовищі в Берізках [21, с. 108].

Петро Михайлович Добровольський зазначав, що саме завдяки таким напрацюванням чернігівці мають змогу дізнатись багато цікавинок про своє рідне місто. Також він виголосив наступні свої доповіді: «Где находились старинные несуществующие ныне храмы города Чернигова» [3, с. 682], «Ненормальное положение губернских ученых архивных комиссий и желательность их реорганизации» [9] та «Черниговская печать в XVII-XVIII вв.» [15].

6 серпня засідання не проводилось, адже святкувалось 1000-ліття першої літописної згадки про Чернігів. У цей день в Спасо-Преображенському соборі було проведено богослужіння, після чого розташовані в місті війська пройшли маршем по центральній площі [6, с. 77]. Було зібрано і представлено не лише археологічні, а й архівні, фольклорні матеріали. Загальне уявлення про колекцію можна отримати, ознайомившись з «Каталогом», складеним П. Добровольським [7].

У роботі з'їзду брали участь 282 особи, в тому числі 125 офіційних депутатів від університетів, наукових товариств, архівних і музейних закладів багатьох міст країни, а також із Кракова та Праги [2, с. 682].

На виставці, яка створювала досить повне уявлення про старожитності всієї Лівобережної України, експонувалися також пам'ятки з музею губернської архівної комісії, Чернігівського єпархіального давньосховища і музею українських старожитностей В.В. Тарновського. Крім того, свої колекції представили музей Глухівського повітового земства, Полтавське, Київське, Орловське церковні історико-археологічні товариства. Виставка складалась з семи відділів: церковні старожитності, історія первісності, історичний відділ, стародруки, відділ рукописів, нумізматика, етнографічний відділ. Провідне місце на виставці належало відділу церковних ста- рожитностей. Зібрані в ньому ікони, хрести, ризи та інші культові речі давали можливість уявити картину розвитку мистецтва України XVII-XVIII ст., коли воно було під сильним впливом заходу [3, с. 686].

Аналізуючи експонати виставки, можна було прослідкувати як іноземні форми, внесені до українського мистецтва, поступово інтегрувались до місцевої мистецької техніки [3, с. 687]. В історичному відділі були представлені портрети багатьох ієрархів та дворян кінця XVII, XVIII, XIX ст. [3, с. 688].

Велику кількість предметів містив відділ рукописів: старовинні книги, синодики, автографи гетьманів, полковників, грамоти польських королів, плани міст тощо [3, с. 688].

У вільний від засідань час науковці й гості міста оглядали і вивчали ризницю Троїцького Архієрейського будинку, Антонієві печери й Іллінську церкву, Єлецький Успенський монастир. Завдяки зусиллям Добровольсько- го були проведені показові археологічні розкопки на Болдиній горі та Старому кладовищі в Берізках [2, с. 140].

12 серпня відбулось офіційне закриття з'їзду. Підсумовуючи його роботу, було оголошено, що виставку відвідало більше 10000 чоловік [4, с. 725].

Особливістю Чернігівського з'їзду, на думку історика О. Коваленка, стала його регіональна направленість. Дві третини рефератів присвячувались історії Чернігівщини та частково сусідньої Полтавщини. Також помітною була активна участь місцевих науковців, краєзнавців та любителів старовини з Чернігівщини, Ніжина, Новгорода-Сі- верського, Остра та інших населених пунктів [16, с. 125].

Організація такої масштабної події була перемогою Петра Михайловича Добровольського: «Черниговский Археологический Сьезд сделал попытку соединенными ученими силами сбросить завесу, скрывающую далекое прошлое Чернигова» [4, с. 720].

Після закриття з'їзду частина колекції перейшла у власність музею. Завдяки активній позиції вченого було засновано історичний музей і прийнято рішення про його об'єднання з музеєм Чернігівської губернської вченої архівної комісії [8, с. 7]. Музей комісії містив церковні старожитності, колекцію ікон, хрестів, гравюр та побутові цінності (портретна галерея, колекція монет та ін.) [18, с. 42].

П.М. Добровольський був членом комісії по підготовці XV Археологічного з'їзду в Новгороді, що мав відбутися 22 червня 1911 р. [17]. Він також неодноразово зазначав про необхідність вивчення Любеча як одного з найважливіших пунктів княжого періоду, входив до складу комісії, що готувала перелік історичних місць Чернігівщини, які у першу чергу потребували досліджень.

Фактично діяльність П.М. Добровольського у царині археології завершилась його участю, як представника комісії, в роботі підготовчого комітету XV Археологічного з'їзду в Москві [19, c. 39].

Роль, яку П. Добровольський відіграв у проведенні Чернігівського археологічного з'їзду, була визнанням його роботи. На жаль, саме після з'їзду з'являються перші згадки про погане самопочуття науковця - багато сил та енергії було витрачено для його проведення. За спогадами колег, стрес підірвав здоров'я Петра Михайловича. Але, як зазначили учасники архівної комісії, «благодаря ученому значительно пополнились и расширились музей, архив, библиотека, выпущено несколько томов Трудов и других изданий, производились археологические раскопки, велась охрана памятников старины. Наконец он же заботился о материальном благосостоянии Комиссии, которая теперь пользуется от города приличным помещением, отоплением, освещением и проч.» [12, с. 1].

Отже, П.М. Добровольський зробив великий внесок в організацію XIV Всеросійського археологічного з'їзду, а відтак - у розвиток історичної науки Чернігівщини. Саме він був одним з ініціаторів проведення з'їзду у Чернігові, домігся фінансової підтримки не тільки від меценатів, а й від органів місцевого самоврядування. Завдяки його плідній праці вдалось зібрати колекцію виставки з експонатів архівної комісії та приватних фондів, зацікавити пересічних чернігівців вивчати історію рідного краю.

краєзнавець добровольський археологічний з'їзд чернігів

Размещено на Allbest.ru