Кривчицький масив Львова: його суспільно-історичні та геотуристичні атракції, перспективи пізнавальних екскурсій

Рис. 20. Гора Хомець: вигляд з південної і західної сторін

Гора Хомець складена неогеновими породами, які утворились приблизно 1516 млн років тому у прадавніх морях баденієвого регіоярусу міоцену. Про морське походження свідчать відбитки морських черепашок і скам'янілі водорості на поверхні міцних порід. Неогенові відклади представлені пісками, пісковиками, вапняками. Пачки пісків сягають 15-30 м, вони складають схили пагорба, а вершину бронюють шари вапняків і пісковиків товщиною лише 1520 см, які уберегли пагорб від ерозійно-денудаційного розмиву.

Відносна висота Хомця 57 м, він круто здіймається над прилеглою рівниною Малого Полісся і долиною р. Полтви. Висота над долиною потоку Хомець - 32 м. Це асиметричний горб, південні і західні схили якого коротші і крутіші від північних і східних. Крутість схилів сягає 20-25° і 8-10° відповідно, наростає від підніжжя до вершини. Вершина і сам пагорб видовжені в широтному напрямі із заходу на схід, довжина основи сягає близько 500 м, вершини - 40 м. З вершини відкривається краєвид на долину потоку Хомця, лісовий масив Шевченківського Гаю на заході та прилеглі пагорби Кривчиць на півдні і сході.

Зазначимо, що 1,56 га гори Хомець є ботанічною пам'яткою природи. На її вершині і схилі південної експозиції проростає унікальна лучно-степова рослинність, яка розвинулася і збереглася від часу останніх міжльодовикових періодів плейстоценових зледенінь (приблизно 120 тис. років). Подібні остепнені луки трапляються на незаліснених пагорбах Опілля, Гологоро-Кременецького пасма, а також на Лисій горі у Львові. Домінують угруповання низькоосочників і кострицевих, серед яких поширені осока степова, чебрець Маршаллів, люцерна хмелевидна, перстач пісковий, люпин рожевий, молочай кипарисовий, девясил шершавий тощо, а з рідкісних рослин трапляються сон-трава, льон та ін. Схил північної експозиції заліснений, поширені сосново-букові і модринові молоді деревостани.

Гора Хомець є своєрідним зооценотичним комплексом, сформованим серед урбаністичного району. Тут гніздяться сойки, дрозди (чорні і співочі), зяблики, повзики, трапляються співочі кропив'янки, сови сірі, зрідка - довгохвості (червонокнижні), строкаті дятли, зозулі та інші птахи. Серед тварин можна зустріти рудих білок, їжаків, лісових мишей, а серед плазунів - ящірок прудких та вужів звичайних.

Поблизу підніжжя Хомця, на думку істориків, колись знаходилося городище Рода. Навколо також розташовувався центр старого поселення Знесіння.

Нещодавно до вершини гори проклали Хресну дорогу зі станціями-хрестами. Вона розпочинається на вулиці Марунька біля статуї Божої Матері, яку зруйнували 1960 року і заново встановили 1992 року (рис. 21).

Рис. 21. Статуя Божої Матері: а- світлина 1960 р. Юліана Дороша; б- світлина авторів 2021 р.

Для використання суспільно-історичних та природничих ресурсів в туризмі необхідним елементом є наявність туристичної інфраструктури. Територією Кривчицького масиву пролягають дві основні вулиці з регулярним рухом громадського та особистого транспорту: Тракт-Глинянський та Дорога

Кривчицька, від яких відгалужуються невеличкі провулки. Г отельно-ресторанна індустрія представлена невеличким готельним комплексом «Orangerie», котрий розміщений на вул. Личаківська 181. На території комплексу розташовані: готель; кафе зі стравами української та європейської кухонь; салон краси, де діють знижки на усі послуги для гостей готелю; суха фінська сауна.

Описані суспільно-історичні та геотуристичні атракції слід реалізувати у пізнавальних краєзнавчих чи навчально-наукових екскурсійних маршрутах. Пропонуємо два маршрути (рис. 22).



Рис. 22. Суспільно-історичні (1) та геотуристичні (2) атракції Кривчицького масиву. Історико-культурні атракції: А - церква св. Іллі; Б - колишній панський маєток (школа №71); В - церква Різдва Пресвятої Богородиці; Г- місце археологічних знахідок; Д - каплиця Всіх святих; Е - байк-парк “Пісковня”; Є - пам'ятник Голокосту; Ж - садиба-музей Олени Степанів; З - недіюча залізниця; І - мости; Ї - станція Личаків; Й - церква Покрови св. Богородиці; К - колишній завод "Мікроприлад"; Л - центр ім. св. Івана Боско. Геотуристичні атракції: 1 - відслонення крейдово-неогенових порід (а - нижня і б -верхня частина розрізу); 2 - прояви сучасних геоморфологічних процесів (а - зсуви, б - обвал, в - осипище); 3 - долинний рельєф (а - Кривчицького потоку, б - потоку Хомця, в - ярково-балкові форми); 4а - Кривчицьке джерело, 4б - джерело поблизу церкви Різдва Богородиці; 5 - пагорб Хомець. Маршрути: 3 - № 1; 4 - № 2

Маршрут № 1 "На гору Хомець"

Початок Двірець Личаків (будівля станції Личаків недіючої залізниці Львів - Підгайці). Зберігся корпус в ідеальному стані і можливим є облаштування музею залізниці. Шлях простягається вздовж відрізку недіючої залізничної колії Львів-Підгайці.

Завод "Мікроприлад" на вул. Ніщинського 35.

Навчальні заклади: на початку Дороги Кривчицької знаходяться корпуси ліцею № 70 м. Львова (приклад радянського будівництва), поблизу школи розташовані окремі будинки Професорської колонії Кривчиць. Далі по Дорозі Кривчицькій знаходяться виробничі майстерні та готель Центру св. І. Боско. На подвір'ї Центру св. І. Боско побудований однойменний пам'ятник. За територією Центру натрапляємо на фрагмент гілки залізниці Львів-Підгайці, яка веде до Шевченківського Гаю. Тут також оглядаємо стенд з картосхемою парку Знесіння.

На вул. Кривчицька Дорога збереглось кілька старих будівель трудової колонії вздовж Кривчицького і Хомецького потоків, які протікають паралельно до вулиці.

Унизу вул. Кривчицька Дорога збудовані кам'яний і залізний мости через автомобільну дорогу та потік Кривчицький відповідно. Із високого залізного мосту відкривається чудовий краєвид на поселення Кривчиці. долину Кривчицького потоку і Пасмове Побужжя вдалині. Звідси можна спуститись стежкою вниз до джерела у днищі долини.

Від джерела або від мосту прямують колією недіючої залізниці Львів- Підгайці до пагорба Хомець. Пропонується розповідь про історію цієї залізничної вітки. На цьому відрізку вона проходить у глибокій виїмці із крутими схилами. Місцями на них можна спостерігати столітньої давності протизсувні і протиерозійні споруди.

Гора Хомець (307 м) - приклад останцевого рельєфу. на якому збереглась реліктова лучно-степова рослинність. повітря наповнюють пахощі сосновобукового і модринового лісу. а весняно-літнього сезону на південних схилах розцвітають різні види квітів. Можна окремо здійснити ритуальне сходження по облаштованій тут Хресній дорозі.

Старовинна церква св. пророка Іллі. З подвір'я храму можна прямувати до місця. де проводились археологічні розкопки і знайдені середньовічні артефакти.

На перетині Дороги Кривчицької з вулицею Богданівською розташована Церква Різдва Богородиці і джерело біля неї.

Колишній панський маєток (школа № 71) виходить на вул. Богданівську та Духновича і розташований навпроти церкви Різдва Богоридиці.

Пішохідний маршрут № 1 завершується на автобусній зупинці поблизу церкви Різдва Богородиці. звідки можна добратись до будь-якої частини Львова. Загальна віддаль маршруту - 3,9 км; тривалість - до 4,5 год.

Маршрут № 2 "На Іванову гору"

Початок маршруту № 2 пропонуємо від церкви Покрови на вул. Личаківській. Далі прямуємо до недіючої залізничної колії Львів-Підгайці. проходимо нею повз колишній завод "Мікроприлад".

На перетині вул. Кошова і Козацька бере свій початок Кривчицький потік, оглядаємо австрійський кам'яний місток над ним. складений тесаними блоками пісковика.

Проходимо вул. Козацькою до будинку. де жила після таборів Олена Степанів. Далі прямуємо залізничною колією. Іноді з її насипу відкриваються краєвиди на Кривчиці і вдалині - на рівнину Малого Полісся. зокрема. його району - Пасмового Побужжя.

Спускаємося у західний Кривчицький відпрацьований кар'єр. де оглядаємо розріз крейдово-неогенових порід. який належить до об'єктів геоспадщини. що розкривають геологічну історію формування цієї території. Звертаємо увагу на прояви сучасних природно-антропогенних процесів, антропогенні форми рельєфу кар'єру. Переходимо у східний кар'єр. де оглядаємо відслонення неогенових пісків і зсув. що в них відбувся. Весною на схилах ростуть здичавілі нарциси. часник. бузок та ін. рослини.

У східному відпрацьованому кар'єрі розташований байк-парк “Пісковня”, цікавий своїми гірками для тренувань автомотолюбителів.

Зі східного кар'єру піднімаємось дорогою на Іванову гору (342 м), звідки відкривається краєвид на північну частину Кривчиць. В урочищі Іванова гора відвідуємо також каплицю Всіх святих.

Кривчицький ліс був захоронком для жорстоких мордувань фашистів. Про моторошні звірства нагадує пам'ятник Голокосту. Тут також можна оглядати глибокі ярково-балкові форми та ерозійні процеси в них. По дорозі до точки відправлення можна відвідати також "Хату єнота" - приватний міні- зоопарк, де живуть єноти.

Маршрут № 2 завершується на вул. Тракт Глинянський, де є зупинки автобусів. Загальна віддаль маршруту - 3,0 км, тривалість до - 4,5 год.

Початком туристичних маршрутів може бути церква Святого Миколая (Премудрості Божої) у Шевченківському гаю, яка знаходиться на вул. Чернеча гора, 1, на території скансена "Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького". Далі слід рухатись колією недіючої залізниці, що має на цьому відрізку високий 10-метровий насип, з якого відкривається перспектива на пагорби Кривчиць, церкву Різдва Богородиці вдалині і Грядецьке пасмо Малого Полісся. Потім слід звернути на вул. Кривчицька Дорога і йти маршрутом № 1 або прямувати колією далі і вийти на маршрут № 2.

Висновки. Нами визначено головні суспільно-історичні і геотуристичні атракції краєзнавчих екскурсій територією Кривчиць, які мають значну наукову цінність та туристичний потенціал і практично не використовуються в сучасній екскурсійній діяльності м. Львова. Такою ми вважаємо покинуту залізницю Львів-Винники-Підгайці з її гідротехнічними та інженерно-архітектурними спорудами (віадуками, мостами і підпірними стінками австрійського періоду), що проходить по надзвичайно атрактивній місцевості. Вона ніяк не поступається Карпатському трамваю, що успішно функціонує в Карпатах. Відвідання геотуристичних об'єктів Кривчицького масиву розширить уявлення екскурсантів про геологічну історію, особливості рельєфу, допоможе розрізняти природно- антропогенні процеси, які відбуваються у певних умовах. Суспільно-історичні об'єкти формують уявлення сучасного покоління про його минуле і дають змогу відновити втрачений генетичний код нації.

На основі виконаних наукових досліджень визначених атракцій сформовано два краєзнавчі маршрути Кривчицьким масивом, які поєднують сучасні традиції і тенденції розвитку краєзнавства в екскурсійній діяльності. Наведено авторську картосхему маршрутів для використання екскурсоводами м. Львова. Звернено увагу на екологізацію туризму, збалансованість суспільно-історичних та природних об'єктів екскурсій та оздоровчу складову організації туристичного процесу.



Література

1. Байрак Г. Р. Руслова мережа Львова: зміни за історичний період та сучасний стан / Галина Байрак // Вісник Львівського університету. Сер. геогр. - 2016. - Вип. 50. - С. 3-21. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2016.50.8671

2. Байцар А. Цікаве минуле і багатообіцяюче майбутнє винниківської залізниці. 2020. Інтернет-ресурс. Джерело доступу: https://photo-lviv.in.ua/tsikave-mynule-i-bahatoobitsiaiuche-mavbutnie-vvnnvkivstkoi-zaliznvtsi/

3. Г. Байрак, О. Бордун Кривчицький масив Львова... 100 ISSN 2519-2620. Проблеми геоморфології і палеогеографії...2021. Вип. 1 (12), 74--104

4. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: методологія та методи аналізу, термінологія, районування / О. О. Бейдик. - Київ: Київський університет, 2001. - 395 с.

5. Бордун О. Використання геолого-геоморфологічних об'єктів Подільського Придністер'я в екскурсійній діяльності / Л. Альтгайм, О. Бордун // Проблеми геоморфології і палеогеографії. - 2020. - Вип. 1 (11). - С. 177-196. http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2020.1.3210

6. Бордун О. Формування та оптимізація геопросторової системи туристичних потоків: міжнародний, національний, регіональний та локальний рівні: Монографія / О. Бордун. - Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2019. - 344 с.

7. В якому з популярних джерел Львівщини найякісніша вода? 2018. Інтернет- ресурс. Джерело доступу: https://lvstv.net.ua/springlviv

8. Великі Кривчиці. 2019. Інтернет ресурс. Джерело доступу: https://uk.wikipediaorg/wiki/Великі_Кривчиці

9. Геологічна спадщина. Геологічний словник: відкритий навчально-науковий вебресурс. Інтернет-ресурс. Джерело доступу: geodictionary.com.ua/node/4625

10. Денисенко О. А. Охорона і збереження пам'яток історії та культури в Українській державі (1918 р.): автореф. дис. ... канд. іст. наук: спец. 07.00.01/ О. А. Денисенко - Київ, 2002. - 160 с.

11. Денисик Г. І. Геосайти Поділля / Г. І. Денисик, Л. В. Страшевська, В. І. Корінний. - Вінниця: Вінницька обласна друкарня, 2014. - 216 с.

12. Дістати колію з кущів. 2018. Інтернет-ресурс. Джерело доступу: http://tvoemisto.tv/exclusive/turvstvchnazaliznvtsvavakprvveztvturvstivnaznesinnva ta lvchakiv 95214.html

13. Завадович О. Проект геотуристичної стежки у регіональному ландшафтному парку "Знесіння" (Львів) / О. Завадович, Ю. Зінько, А. Іваніна, О. Підлісна // Геотуризм: практика і досвід. Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції (26-28 квітня 2018, Львів). - Львів: Каменяр, 2018. - С. 50-53.

14. Зиґмунт А. Страта львівських професорів у липні 1941-го року. Інтернет-ресурс. Джерело доступу: https://www.lwow.home.pl/albert/albert-pl.html

15. Зінько Ю. Геоморфосайти як складова частина українсько-польського геотуристичного шляху Гео-Карпати / Юрій Зінько, Ігор Бубняк, Роман Гнатюк, Леонід Скакун, Анджей Солєцкій // Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій. - 2014. - С. 220-232.

16. Зінько Ю. В. Науково-практичні й освітні аспекти геотуризму / Зінько Ю. В., Кравчук Я. С., Шевчук О. М. // Фізична географія та геоморфологія. - Київ: Обрії, 2009. - Вип. 55. - С.127-139.

17. Знесіння і Кривчиці 1960 року в об'єктиві Юліана Дороша. Інтернет-ресурс. Джерело доступу: https://photo-lviv.in.ua/znesinnia-i-krvvchvtsi-1960-roku-v-ob-iektvvi-vuliana-dorosha/

18. Каткова Т. Г. Поняття культурної спадщини за міжнародним та українським законодавством / Т. Г. Каткова // Право і безпека. - 2005. - Т. 4. - №° 5. - С. 148-152.

19. Котлобулатова І. Залізничні вокзали // Енциклопедія Львова / Під ред. А. Козицького. - Львів: Літопис, 2008. - Т. 2. - С. 377-383. - ISBN 978-9667007-69-0.

20. Кривчиці і Личаків 1960 року в об'єктиві Юліана Дороша. Інтернет-ресурс. Джерело доступу: https://photo-lviv.in.ua/krvvchvtsi-i-lvchakiv-1960-roku-v-ob-iektvvi-vuliana-dorosha

21. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову: книга-путівник / Іван Крип'якевич; 4-те вид. - Львів: Апріорі, 2009. - 116 с.

22. Лещух Р.Й. Геологічна практика на Поділлі і в Українських Карпатах: навч.- метод. посібн. / Р. Й. Лещух, В. Г. Пащенко, Р. М. Смішко - Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2004. - 190 с.

23. Львів: місто - суспільство - культура: Збірник наукових праць. Львів, 2016. Т. 10: Львів / Lwow / Lemberg як міські простори: уявлення, досвіди, практики / За ред. О. Аркуші, О. Вінниченка, М. Мудрого. - Част. 1. - 396 с. https: // www.academia.edu

24. Мельник І. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова / І. Мельник, Р. Загайська - Львів: Центр Європи, 2010. - 352 с.

25. Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини / І. Мельник - Львів: Центр Європи, 2008. - 383 с.

26. Панів О. Сутність поняття "Геоспадщина" / О. Панів // Вісник Львівського університету. Серія географічна. - 2018. - Вип. 52. - С. 232-239. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10189

27. Підлісна О. Стандартизована характеристика природних геологічних об'єктів регіонального ландшафтного парку “Знесіння” (Львів) / О. Підлісна, А. Іваніна // Вісник Львівського університету. Серія геологічна. - 2017. - Вип. 31. - С.118-129.

28. Побігун О. В. Геотуризм як один з шляхів раціонального використання природних ресурсів / О. В. Побігун // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування: науково-технічний журнал. - 2015. - № 1 (11). - С. 112116.

29. Покровитель. Сайт центру св. Івана Боско. Інтернет-ресурс. Джерело доступу: http://www.mnz.org.ua/index.php/menu1/pokrovvtel

30. Поливач К. А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України (суспільно-географічне дослідження): дис. ... канд. геогр. наук: спец. 11.00.02 / К. А. Поливач - Київ, 2007. -- 220 с.

31. Станція Личаків. Допис від 13.10. 2020. Інтернет-ресурс. Джерело доступу: https: //www.facebook.com/Станція-Личаків -Залізнична-Колія-Львів-Винники-2075908775973674/

32. Степанов В. Ю. Визначення поняття "культурна спадщина" в культурному просторі України / В. Ю. Степанов // Культура України. - 2015. - № 48. URL: http://ku-khsac.in.ua/article/view/59690

33. Сьогодні у парк "Знесіння" поїде раритетний поїзд. 2013. Інтернет-ресурс. Джерело доступу: https://citv-adm.lviv.ua/news/citv/transport/213659-sohodni-u-park-znesinnia-poide-rarvtetnvi-poizd

34. Фантомна залізниця. 2007. Інтернет ресурс. Джерело доступу https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic.30.msg51.html?fbclid=IwAR06OvAvpaloPg5Ww6PMP434 Nv5DirBSNC-lUhGQtsrrEcWLV1MLtIs#msg51

35. Bavrak G. Geological and geomorphological objects of the Ukrainian Carpathians' Beskid Mountains and their tourist attractiveness / G. Bavrak, L. Teodorovvch // Joum. Geology, Geography and Geoecology. - 2020. - № 29 (1). - P. 16-29. http://dx.doi.org/10.15421/112002

36. Buraczynski J. Roztocze: budowa - rzezba - krajobraz. - Lublin, 1997. - 187 S.

37. Migon P. Geoturystyka. - Wydawnictwo Naukowe PWN, 2012. - 265 p.

38. SzczygielskiW. Potocki Wincentyh. Pilawa (zm. 1825) / W. Szczygielski// PolskiStownikBiograficzny... - TomXXVIII/2. - Zeszyt 117. - S. 227-229.

39. Tektonika Roztoczaijej aspekty sedymentologiczne, hydrogeologiczne i geomorfologiczno-krajobrazowe// Materiaty polsko-ukrainskiej konferencji terenowej. 16-20 czerwca 1993. - Lublin-Lwow: Zaktad Geologii UMCS, TWWP, Lublin.



References

1. Baitsar, A. (2020).Tsikave mynule i bahatoobitsiaiuche maibutnie vynnykivskoi zaliznytsi. [An interesting past and a promising future for the Vynnyky railway]. Retrieved from https://photo-lviv.in.ua/tsikave-mynule-i-bahatoobitsiaiuche-mavbutni e-vvnnvki vstkoi -zaliznytsi/

2. Bayrak, G. R. (2016). Ruslova merezha Lvova: zminy za istorychnyi period ta suchasnyi stan [The channels of river of the Lviv: transformation during historical epoch and modern stage]. In Visnyk Lvivskoho universytetu. Ser. heohr., 50, 3-21. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2016.50.8671. (In Ukrainian).

3. Bayrak, G., Teodorovych, L. (2020). Geological and geomorphological objects of the Ukrainian Carpathians' Beskid Mountains and their tourist attractiveness. In Journ. Geology, Geography and Geoecology, 29 (1), 16-29. http://dx.doi.org/10.15421/112002

4. Beidyk, O. O. (2001). Rekreatsiino-turystychni resursy Ukrainy: metodolohiia ta metody analizu, terminolohiia, raionuvannia [Recreational and tourist resources of Ukraine: methodology and methods of analysis, terminology, zoning]. Kyiv: VPTs "Kyivskyi universytet", 395. (In Ukrainian).

5. Bordun, O. (2019). Formuvannia ta optymizatsiia heoprostorovoi systemy turystychnykh potokiv: mizhnarodnyi, natsionalnyi, rehionalnyi ta lokalnyi rivni: Monohrafiia [Formation and optimization of geospatial system of tourist flows: international, national, regional and local levels: monograph]. Lviv: VTs LNU imeni Ivana Franka, 344. (In Ukrainian).

6. Bordun, O., Althaim, L. (2020). Vykorystannia heoloho-heomorfolohichnykh obiektiv Podilskoho Prydnisteria v ekskursiinii diialnosti [The use of geological- geomorphological objects of Podilskogo Prydnisterya in excursion activity]. In Problemy heomorfolohii i paleoheohrafii, 1 (11), 177-196. http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2020.1.3210. (In Ukrainian).

7. Buraczynski, J. (1997). Roztocze: budowa - rzezba - krajobraz. Lublin, 187.

8. Denysenko, O. A. (2002). Okhorona i zberezhennia pamiatok istorii ta kultury v Ukrainskii derzhavi (1918 r.) [Protection and preservation of historical and cultural monuments in the Ukrainian state (1918)]. (Candidate of Sciences' thesis). Kyiv, 160. (In Ukrainian).

9. Denysyk, H. I., Strashevska, L. V., Korinnyi, V. I. (2014). Heosaity Podillia [Geosites of Podillya]. Vinnytsia: Vinnytska oblasna drukarnia, 216. (In Ukrainian).

10. Distaty koliiu z kushchiv. 2018. Retrieved from http://tvoemisto.tv/exclusive/turvstvchnazaliznytsyayakpryveztyturystivna znesinnya ta lychakiv 95214.html.

11. Fantomna zaliznytsia. 2007. URL: https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic.30.msg51 .html?fbclid=IwAR06Ov AypaloPg5Ww6PMP434 Ny5DirBSNC-wlUhGQtsrrEcWLV1MLtIs#msg51.

12. Heolohichnaspadshchyna. Heolohichnyislovnyk: vidkrytyinavchalno-naukovyiveb- resurs. [Geological heritage. Geological dictionary: open educational and scientific web resource.]. URL:https://geodictionary.com.ua/node/4625.

13. Katkova. T. H. (2005). Poniattia kulturnoi spadshchyny za mizhnarodnym ta ukrainskym zakonodavstvom IThe concept of cultural heritage under international and Ukrainian lawl. In Pravo i bezpeka, 4, 5, 148-152.(In Ukrainian).

14. Kotlobulatova, I. (2008). Zaliznychni vokzaly [Railway stations]. In Entsyklopediia Lvova. Ed. A. Kozytskii. Lviv: Litopys, 2, 377-383. ISBN 978-966-7007-69-0.(In Ukrainian).

15. Krypiakevych, I. (2009). Istorychni prokhody po_Lvovu: knyha-putivnyk [Historical hikes in Lviv: a quidebook]. 4-te vyd. Lviv: Apriori, 116. (In Ukrainian).

16. Kryvchytsi i Lychakiv 1960 roku v obiektyvi Yuliana Dorosha [Kryvchytsia and Lychakiv in 1960 through the lens of Yulian Dorosh]. URL:https://photo-lviv.in.ua/krvvchvtsi-i-lvchakiv-1960-roku-v-ob-iektvvi-vuliana-dorosha/

17. Leshchukh, R.I., Pashchenko, V. H., Smishko, R. M. (2004). Heolohichna praktyka na Podilli i v Ukrainskykh Karpatakh: navch.-metod. posibn. [Geological practice in Podillya and in the Ukrainian Carpathians: teaching method. manual]. Lviv: VTs LNU im. I. Franka, 190. (In Ukrainian).

18. Lviv: misto - suspilstvo - kultura: Zbirnyk naukovykh prats_ (2016). [Lviv: city - society - culture: Collection of scientific works]. T. 10: Lviv / Lwow / Lemberg yak miski prostory: uiavlennia, dosvidy, praktyky / Za red. O. Arkushi, O. Vinnychenka, M. Mudroho. Chast. 1, 396.https://www.academia.edu

19. Melnyk, I. (2008). Lvivski vulytsi i kamianytsi, mury, zakamarky, peredmistia ta inshi osoblyvosti Korolivskoho stolychnoho mista Halychyny [Lviv streets and townhouses, walls, closets, suburbs and other features of the Royal capital city of Galicia]. Lviv: Tsentr Yevropy, 383. (In Ukrainian).

20. Melnyk, I., Zahaiska, R. (2010). Lychakivske peredmistia ta skhidni okolytsi Korolivskoho stolychnoho mista Lvova [Lychakiv suburb and eastern suburbs of the Royal capital city of Lviv]. Lviv: Tsentr Yevropy, 352. (In Ukrainian).

21. Migon, P. (2012). Geoturystyka. Wydawnictwo Naukowe PWN, 265.

22. Paniv, O. (2018). Sutnist poniattia "Heospadshchyna" [The essence of the concept of "Geoheritage"]. In VisnykLvivskoho universytetu. Seriia heohrafichna, 52, 232-239. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10189.(In Ukrainian).

23. Pidlisna, O., Ivanina, A. (2017). Standartyzovana kharakterystyka pryrodnykh heolohichnykh obiektiv rehionalnoho landshaftnoho parku “Znesinnia” (Lviv) [Standardized characteristics of natural geological objects of the regional landscape park " Znesinnia" (Lviv)]. In Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia heolohichna, 31, 118-129. (In Ukrainian).

24. Pobihun, O. V. (2015). Heoturyzm yak odyn z shliakhiv ratsionalnoho vykorystannia pryrodnykh resursiv [Geotourism as one of the ways of rational use of natural resources]. In Ekolohichna bezpeka ta zbalansovane resursokorystuvannia. Naukovo- tekhnichnyi zhurnal, 1 (11), 112-116. (In Ukrainian).

25. Pokrovytel. Sait tsentru Sv. Ivana Bosko. URL: http://www.mnz.org.ua/index.php/menu1/pokrovvtel.

26. Polyvach, K. A. (2007). Kultuma spadshchyna ta yii vplyv na rozvytok rehioniv Ukrainy (suspilno-heohrafichne doslidzhennia) [Cultural heritage and its impact on the development of the regions of Ukraine (socio-geographical research)]. (Candidate of Sciences' thesis). Kyiv, 220 s. (In Ukrainian).

27. Sohodni u park "Znesinnia" poide rarytetnyi poizd. 2013.[A rare train will go to Znesinnia Park today]. Retrieved from https://city-adm.lviv.ua/news/citv/transport/213659-sohodni-u-park-znesinnia-poide-rarvtetnvi-poizd.

28. Stantsiia Lychakiv [Lychakiv station]. Dopys vid 13.10. 2020. https: //www.facebook.com/Станція-Личаків-Залізнична-Колія-Львів-Винники-2075908775973674/.

29. Stepanov, V. Yu. (2015). Vyznachennia poniattia "kulturna spadshchyna" v kulturnomu prostori Ukrainy [Definition of the concept of "cultural heritage" in the cultural space of Ukraine]. In Kultura Ukrainy, 48. URL: http://ku-khsac.in.ua/article/view/59690.

30. Szczygielski, W. Potocki Wincenty h. Pilawa (zm. 1825) In Polski Slownik Biograficzny..., XXVIII/2. Zeszyt 117, 227-229.

31. Tektonika Roztocza i jej aspekty sedymentologiczne, hydrogeologiczne i geomorfologiczno-krajobrazowe. In Materialy polsko-ukrainskiej konferencji terenowej. 16-20 czerwca 1993. Lublin-Lwow: Zaklad Geologii UMCS, TWWP, Lublin.

32. V yakomu z populiarnykh dzherel Lvivshchyny naiiakisnisha voda? (2018). [Which of the most popular springs in the Lviv region has the highest quality water?]. Retrieved fromhttps://lysty.net.ua/springl viv.

33. Velyki Kryvchytsi. [Great Kryvchytsia]. 2019. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Великі Кривчиці.

34. Zavadovych, O., Zinko, Yu., Ivanina, A., Pidlisna, O. (2018). Proekt heoturystychnoi stezhky u rehionalnomu landshaftnomu parku "Znesinnia" (Lviv) [Project of geotourist trail in the regional landscape park "Znesinnya" (Lviv)]. In Heoturyzm: praktyka i dosvid.Materialy III mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (26-28 kvitnia 2018, Lviv). Lviv: Kameniar, 50-53. (In Ukrainian).

35. Zinko, Yu. V., Kravchuk, Ya. S., Shevchuk, O. M. (2009). Naukovo-praktychni i osvitni aspekty heoturyzmu [Scientific-practical and educational aspects of geotourism]. In Fizychna heohrafiia ta heomorfolohiia, 55, 127-139. (In Ukrainian).

36. Zinko, Yu., Bubniak, I., Hnatiuk, R., Skakun, L., Solietskii, A. (2014). Heomorfosaity yak skladova chastyna ukrainsko-polskoho heoturystychnoho shliakhu Heo-Karpaty [Geomorphosites as part of the Ukrainian-Polish geotouristic route "Geo-Carpathians"]. In Problemy heomorfolohii i paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat i prylehlykh terytorii, 220-232. (In Ukrainian).

37. Znesinnia i Kryvchytsi 1960 roku v obiektyvi Yuliana Dorosha. [Znesinnia and Kryvchytsia in 1960 in the lens of Julian Dorosh]. URL: https://photo-lviv.in.ua/znesinnia-i-krvvchvtsi-1960-roku-v-ob-iektvvi-vuliana-dorosha/

38. Zygmunt, A. Strata lvivskykh profesoriv u lypni 1941-ho roku. Retrieved from https://www.lwow.home.pl/albert/albert-pl.html.

Размещено на Allbest.ru

...