Діяльність археологічних експедицій наукових установ на сторінках видання Переяславщини (1945-1991)
Аналіз публікацій, що засвідчують діяльність археологічних експедицій Інституту археології Національної академії наук України. Розгляд визначних відкриттів та унікальних знахідок при розкопках "єпископських" кам’яних воріт з надбрамною церквою Федора.
| Рубрика | Краеведение и этнография |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.06.2022 |
| Размер файла | 46,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ще одна важлива мета експедиції - етнографічне дослідження Уманщини, що має свої особливості й відмінності порівняно з Полтавщиною та Київщиною. Експедиція дала цікаві експонати для музею.
У «Комуністичні праці» 1980 року (Комуністична, 1980: № 164) у публікації «Пам'ятник древніх зодчих» повідомляється, що 1953 року на розі вулиць Богдана Хмельницького та Леніна під час земляних робіт були випадково виявлені залишки храму ХІІ століття. Того ж року була організована спільна експедиція АН УРСР та АН СРСР для дослідження цієї споруди.
«Під час розкопок археологи повністю відкрили залишки древнього храму, стіни і стовпи якого збереглися висотою близько метра. План будівлі являв собою прямокутник, витягнутий зі сходу на захід. Шість стовпів ділили внутрішній простір на три нефи. Розміром храм був 24,2 на 14,3 метра. У західній частині споруди виявлено п'ять глибоких ніш - арко сомів, призначених для поховань. В цій же частині знаходилися і хори. Всередині церква була багато оздоблена стіни й стовпи - фресковим розписом, підлога - різнокольоровими полив'яними плитками. Знайдені також куски свинцевого даху, залишки віконного скла, частини бронзових хоросів. До речі, знаменитий переяславський водолій був знайдений неподалік цього храму. Кінець ХІ і початок ХІІ століття бузи позначені розквітом будівництва на переяславській землі. Палаци князя та єпископа. Михайлівський собор і Успенська церква, світські споруди - все це створювало чудовий архітектурний ансамбль. Якраз у ХІІ столітті на території «окольного граду» вищезгаданий храм. По своїй архітектурі він нагадує пам'ятники київської, чернігівської та рязанської архітектури ХІІ століття, але в той же час має риси, характерні лише для переяславської архітектури школи» (Комуністична, 1980: № 164).
Автор зауважує, що залишки переяславського храму ХІІ століття неможливо пов'язати з древніми літописами, бо невідомо як називався цей храм. Дерев'яна церква, що стояла на древніх руїнах, називалася Воскресенською. Пізніше церкви часто зберігали назви древніх храмів, на місці яких вони споруджувалися. Отже, древній храм можна було б вважати Воскресенським, але в літописних відомостях про церковні будівлі міста за Воскресенський храм не згадується жодного разу. Переяславський храм ХІІ століття був, можливо, території «окольного граду» говорить про зв'язки будівників споруди з життям міського посаду. «Залишки храму свідчать про високу майстерність переяславських архітекторів і про велике значення, яке мав древній Переяслав у створенні культури древньоруської народності. Рештки храму зараз законсервовані, засипані землею. В майбутньому над ними планується будівництво павільйону», - повідомляє автор Н. Тесля, науковий працівник археологічного відділу (Комуністична 1980: № 164).
У «Комуністичній праці» 1983 року (Комуністична, 1983: № 94) у публікації «Переяслав - місто древнє» автор згадує, що про його велич і красу за часів Київської Русі говорять нам літописи, де Переяслав вперше згадується в 907 році в договорі з Візантією. Незважаючи на літописні відомості, археологічні дослідження мають першочергове значення для вивчення історичного минулого міста. Вони розпочалися в 1945 році експедицією Інституту археології АН СРСР під керівництвом Б. О. Рибакова.
«Чотири поселення і три могильники слов'ян, відомих під назвою черняхівської культури (ІІ-V ст.), відкритих на території міста, послужили тією основою, на якій в результаті складного історичного розвитку склався давньоруський Переяслав. Роботами експедиції АН СРСР в 1953-56 роках відкрито кілька визначних пам'яток переяславської архітектури: Спаськацерква ХІ ст., Воскресінська церква ХІІ ст. на території окольного града, літописна Андріївська церква і дві каплиці ХІ та ХІІ ст. на дитинці. Місце положення найбільшого переяславського храму ХІст. Михайлівського собору було відоме з XVIIст., а серйозне вивчення його проводилося з 1953-1954 роках експедицією М. К. Каргера та експедицією АН УРСР в 1975році. В результаті створено кілька цікавих реконструкцій, які дають уяву про монументальність і красу одного знай відоміших храмів Древньої Русі. З кінця 50 років археологічне дослідження міста продовжила спільна експедиція інституту археології АН УРСР та Переяслав-Хмельницького історичного музею. Найбільш визначним відкриттям були розкопки кам'яних воріт з надбрамною церквою Федора - так званих «єпископських». Унікальною була знахідка цивільної кам'яної споруди - єпископського палацу, розкопаного в 1962-63 роках на вулиці Радянській, 26» (Комуністична, 1983: № 94).
Автор Н. Каменська зауважує, що велике значення для вияснення масштабів будівництва в місті мало відкриття в 1958 році на дитинці залишків колишньої склоробної майстерні. Досліджена в тому ж році на площі Воз'єднання церква Володимира Мономаха підтвердила дані про місцезнаходження княжої резиденції. Міська забудова за традицією була дерев'яною. В 1965 та 1978 роках відкрито кілька напівземлянок ремісників. Вивчення історії міста триває. «Перед археологами стоїть завдання: виявити згадуване в літописі «строєнієбаньноє камерно», прослідкувати кам'яну стіну єпископського двору та ретельно дослідити недостатньо вивчену північно-східну частину дитинця (княжий двір)» (Комуністична, 1983: № 94).
Висновки та перспективи подальших досліджень
Отже, упродовж аналізованого періоду діяльність археологічних експедицій наукових установ висвітлювала газета Переяславщини з такими назвами: «Прапор Переяслав- Хмельницького», «Зоря комунізму» та «Комуністична праця». Усього нами зафіксовано одинадцять публікацій. Здебільшого їхніми авторами були працівники музеїв та члени експедиції, зрідка автори не зазначали свої посади. Стало відомо, що з кінця 1950-х років археологічне дослідження міста продовжила спільна експедиція Інституту археології АН УРСР та Переяслав-Хмельницького історичного музею. Найбільш визначним відкриттям були розкопки кам'яних воріт з надбрамною церквою Федора - так званих «єпископських». Унікальною була знахідка цивільної кам'яної споруди - єпископського палацу, розкопаного в 1962-1963 роках на вулиці Радянській, 26.
Джерела та література
1. Від «Змички» до «Вісника». Вісімдесят років життя газети. Переяслав-Хмельницький. Вісник Переяславщини. 2005. 76 с.
2. Вовкодав С., Юрченко О. Історія досліджень археологічних пам'яток Переяславщини: історіографічний аспект. Український історичний збірник, 2013. Вип. 16. С. 267-280.
3. Іванов В. Ф. Основи комп'ютерної журналістики : навч. посібник для студ. ін-тів і фак. журналістики; ІСДО, Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ. : [б.в.], 1995. 242 с.
4. Інститут Археології НАН України. Режим доступу: http://iananu.org.ua/pro-institut.
5. Козубовський Г. Переяславська земля в XIV ст. Історико- географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр., 2012. Число С. 96-109.
6. Колибенко О. В. Історико-археологічне вивчення Переяславля Руського та Переяславщини (середньовічної Переяславської волості): сучасний стан та перспективи. Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. Київ: ІА НАН України, 2010. Вип. 1. С. 130-136.
7. Зоря комунізму, 1952, № 74 (866).
8. Зоря комунізму, 1953, № 79 (975).
9. Зоря комунізму, 1960, № 109 (1982).
10. Зоря комунізму, 1962, № 90.
11. Комуністична праця, 1963, № 68.
12. Комуністична праця, 1969, № 72 (3188).
13. Комуністична праця, 1977, № 80 (9469).
14. Комуністична праця, 1978, № 80.
15. Комуністична праця, 1978, № 98.
16. Комуністична праця, 1978, № 118.
17. Комуністична праця, 1979, № 121.
18. Комуністична праця, 1980, № 164.
19. Комуністична праця, 1983, № 94.
20. Москаленко А. З. Преса як бізнес і соціальна інформація: тези і вист. міжнар. наук.-пр. конф. Засоби масової комунікації як форма бізнесу. Київ, 1992. С. 7-9.
21. Прапор Переяслав-Хмельницького, 1945, № 55 (128).
22. Редакційно-видавнича справа: досвід, проблеми, майбутнє. Ред. В. В. Різун ; Київський ун-т ім. Т. Шевченка. Київ : [б.в.], 1997. 230 с.
23. Юрченко О. В. Дослідження археологічних пам'яток
24. Переяславщини: історіографія (ХІХ - початок ХХІ ст.). Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди, 2013. 20 с.
References
1. Vid «Zmychky» do «Visnyka» (2005). Visimdesyat rokiv zhyttya hazety [Eighty years of the newspaper's life]. Pereyaslav- Khmel'nyts'kyy. VisnykPereyaslavshchyny. р. 76 [in Ukrainian].
2. Vovkodav, S. & Yurchenko, O. (2013). Istoriya doslidzhen' arkheolohichnykh pam'yatok Pereyaslavshchyny: istoriohrafichnyy aspekt [History of the archaeological sites of Pereyaslav Region: the historio graphical aspect]. Ukrayins'kyy istorychnyy zbirnyk, 16, рр. 267- 280 [in Ukrainian].
3. Ivanov, V. F. (1995) Osnovy' komp'yuternoyi zhurnalisty 'ky' : navch. posibny'k dlya stud. in-tiv i fak. zhurnalisty'ky'; ISDO, Ky'yivs'ky'j un-t im. Tarasa Shevchenka. Ky'yiv. : [b.v.], p. 242 [in Ukrainian].
4. Instytut Arkheolohiyi NAN Ukrayiny. [Institute of Archeology, NAS of Ukraine]. URL: http://iananu.org.ua/pro- institut [in Ukrainian].
5. Kozubovs'kyy H. (2012). Pereyaslavs'ka zemlya v XIV st. [Pereyaslav land in the XIV century]. Istoryko-heohrafichni doslidzhennya v Ukrayini: Zb. nauk. pr., 12, pp. 96-109 [in Ukrainian].
6. Kolybenko O. V. (2010). Istoryko-arkheolohichne vyvchennya Pereyaslavlya Rus'koho ta Pereyaslavshchyny (seredn'ovichnoyi Pereyaslavs'koyi volosti): suchasnyy stan ta perspektyvy [Historical-archeological study of Pereyaslav Rus and Pereyaslav (medieval Pereyaslav parish): current state and perspectives]. Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny: Zb. nauk. pr. Kyyiv: IA NAN Ukrayiny, 1, pp. 130-136 [in Ukrainian].
7. Zorya komunizmu. (1952) [The Dawn of Communism]. 74 (866) [in Ukrainian].
8. Zorya komunizmu. (1953) [The Dawn of Communism]. 79 (975) [in Ukrainian].
9. Zorya komunizmu. (1960) [The Dawn of Communism]. 109 (1982) [in Ukrainian].
10. Zorya komunizmu. (1962) [The Dawn of Communism]. 90 [in Ukrainian].
11. Komunistychna pratsya. (1963). [Communist Labor]. 68 [in Ukrainian].
12. Komunistychna pratsya. (1969). [Communist Labor]. 72 (3188) [in Ukrainian].
13. Komunistychna pratsya. (1977). [Communist Labor].80 (9469) [in Ukrainian].
14. Komunistychna pratsya. (1978). [Communist Labor]. 80 [in Ukrainian].
15. Komunistychna pratsya. (1978). [Communist Labor]. 98 [in Ukrainian].
16. Komunistychna pratsya. (1963). [Communist Labor]. 118 [in Ukrainian].
17. Komunistychna pratsya. (1979). [Communist Labor]. 121 [in Ukrainian].
18. Komunistychna pratsya. (1980). [Communist Labor]. 164 [in Ukrainian].
19. Komunistychna pratsya. (1983). [Communist Labor]. 94 [in Ukrainian].
20. Moskalenko A. Z. (1992). Presa yak biznes i social'na informaciya: tezy' i vy'st. mizhnar. nauk.-pr. konf. Zasoby' masovoyi komunikaciyi yak forma biznesu. Kyyiv, pp. 7-9 [in Ukrainian].
21. Prapor Pereyaslav-Khmel'nyts'koho. (1945). [Flag of Pereyaslav-Khmelnitsky]. 55 (128) [in Ukrainian].
22. Redakcijno-vy'davny'cha sprava: dosvid, problemy', majbutnye (1997). Red. V. V. Rizun ; Ky'yivs'ky'j un-t im. T. Shevchenka. Kyyiv : [b.v.], 1997. 230 [in Ukrainian].
23. Yurchenko O. V. (2013). Doslidzhennya arkheolohichnykh pam'yatok Pereyaslavshchyny: istoriohrafiya (XIX - pochatok XXI st.) [Research of archaeological sites of Pereyaslav Region: historiography (XIX - beginning of XXI century)]. Pereyaslav- Khmel'nyts'kyy: Pereyaslav-Khmel'nyts'kyy derzhavnyy pedahohichnyy universytet im. Hryhoriya Skovorody, 20 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальний корпус публікацій періодичних видань кримськотатарської діаспори. Рівень науково-теоретичної розробки проблеми в історіографії. Закономірності історико-етнографічних кримознавчих студій на сторінках часописів кримськотатарської діаспори.
автореферат [41,1 K], добавлен 11.04.2009Вивчення життєвого і творчого шляху С.Д. Носа, його ролі у вивченні й пропаганді української національної культури й побуту, фольклору та етнографії, популяризації етнічно-національної самобутності українського народу. Культурно-просвітницька діяльність.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 25.10.2011Характеристика творчої спілки. Діяльність Рівненської обласної асоціації композиторів Національної музичної спілки України. Основні напрямки діяльності громадської організація "Творче об’єднання "Коляда". Особливості діяльності творчих спілок Рівненщини.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 20.07.2011Опис найвизначніших осередків культури Глухова - одного з найдавніших міст України. Музична культура. Діяльність місцевих меценатів — Александровичів, Амосових, Дорошенків, Міклашевських, Неплюєвих, Скоропадських, Терещенків. Архітектура і пам'ятки.
реферат [29,2 K], добавлен 16.05.2013Знайомство зі старовинними замками Львівщини, вивчення їх основних архітектурних рис та особливостей інтер’єру. Історія спорудження та легенди Золочівського, Олеського і Підгорецького замків. Значення визначних скарбів давньої культури княжого Галича.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 30.01.2014Походження та історія розвитку Чернігова. Пам`ятки археології, залишки давніх городищ, курганів, поселень, укріплень. Стародавня Іллінська церква та Антонієви печери як окраса Національного історико-архітектурного заповідника "Чернігів стародавній".
курсовая работа [4,6 M], добавлен 26.10.2010Провідні тенденції в етнополітичній сфері незалежної Української держави 1990-х років. Зовнішні впливи Росії на громадсько-політичну діяльність національних меншин на теренах України. Використання російської мови, що загострювало в Україні проблематику.
статья [30,7 K], добавлен 24.04.2018Гомель в первые дни войны. Фашистский оккупационный режим на белорусской земле. Развитие партизанского движения на Гомельщине и организация городского подполья. Особенности освобождения Гомеля и начало восстановления народного хозяйства в 1943-1945 гг.
реферат [57,7 K], добавлен 22.11.2009Исследование хода и последствий Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. на территории Саратовского края. Массовое добровольное движение, как одно из самых заметных проявлений народного патриотизма в начале войны. Выдающиеся подвиги соотечественников.
реферат [26,2 K], добавлен 13.06.2011Литовсько-польська держава та Україна в її складі. Знищення державного суверенітету. Денаціоналізація України. Ідеал національно-державного відродження й українознавство. Кирило-Мефодіївське братство, його розгром. Дух національної самосвідомості.
реферат [59,2 K], добавлен 19.10.2008Туристичне краєзнавство України: основні поняття та теоретико-методологічні засади. З історії галицького туристичного краєзнавства (друга половина XVIII ст.–1945 р.). Розвиток краєзнавства в Українській РСР у 1920-1940-х та повоєнних роках XX ст.
реферат [162,8 K], добавлен 25.12.2008Етапи та принципи розселення євреїв на території України, суспільні, політичні та економічні передумови даного процесу. Причини гоніння євреїв з боку польського та українського суспільства. Відношення українців до росіян як до національної меншини.
контрольная работа [58,7 K], добавлен 04.11.2010Поселення та житло, народний одяг, харчування, побут і звичаї, сім’я. Знання національної культури минулих століть є цікавим і з точки зору загальної ерудиції, і для розуміння феномену українського народу.
реферат [14,7 K], добавлен 07.11.2003Культурне життя Чернігова кінця 19 – початка 20 ст. Театральне і музичне життя міста. Видавнича діяльність К. Транквіліона-Ставровецького, його творча спадщина. Родина Коцюбинських і громадська бібліотека. Бібліотечне краєзнавство в Чернігівській області.
реферат [41,9 K], добавлен 11.01.2011Історична спадщина міста та походження назви "Борщів". Опис Борщева як промислово-розвинутого містечка в період 1805-1815 рр., освітньо-культурна діяльність. Давні та пронесені крізь віки традиції фольклору, реконструкція старовинних будівель та храмів.
доклад [32,2 K], добавлен 22.12.2011Легенда про турківські річки. Види календарно-обрядових пісень, величальні (колядки та щедрівки) жовнярські, родинно-обрядові пісні. Фантастичні історії (легенди) про діяльність Олекси Довбуша, королеви Бони. Коломийки, прислів’я і приказки, загадки.
практическая работа [56,8 K], добавлен 15.09.2015Географія та природний потенціал міста Рівне, структура його населення. Промисловість даного регіону, загальна характеристика найбільших підприємств. Зовнішньоекономічна діяльність в Рівному, інформаційний простір міста, історія його досліджень.
реферат [42,7 K], добавлен 14.05.2011Здоровий спосіб життя – діяльність, спрямована на формування, збереження і зміцнення здоров'я. Виникнення терміну "здоров'я" у Київській Русі. Фізичні вправи, загартування, народні ігри – невід’ємна частина здорового способу життя у період Київської Русі.
реферат [29,4 K], добавлен 15.01.2011Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця. Музей Гуцульщини - перший український громадський музей в Західній Україні. Кафедральний собор Преображення Христового. Спаська церква - одна з найстаріших дерев'яних церков Прикарпаття.
презентация [5,0 M], добавлен 14.11.2013Софіївський парк як одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва: аналіз історії заснування, розгляд особливостей. Знайомство с основними пам'ятками парку. Грот страху та сумніву як велика гранітна брила вагою більше 300 тонн.
презентация [1,9 M], добавлен 11.03.2013
