Розвиток географічного краєзнавства на Поділлі у 1920-1930 роки

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Кафедра права, професійної та соціально-гуманітарної освіти

Розвиток географічного краєзнавства на Поділлі у 1920-1930 роки

Нестеренко В.А., к.і.н., доцент

Сідлецька О.М., асистент

м. Кам'янець-Подільський

Анотація

В умовах реформування та інтеграції української освіти дослідники все частіше звертають увагу на проблему вивчення витоків та формування української науки. Зокрема це стосується і вузькоспеціалізованих сфер, таких, наприклад, як історичне краєзнавство, ґрунтознавство, геологія та інше. У цьому контексті актуальним є вивчення досвіду діяльності краєзнавчих осередків УСРР в період політики «українізації». Завдяки широкому розвитку краєзнавчого руху вдалось залучити різні соціальні групи українського суспільства, в тому числі молодь, до наукової та практичної роботи. Історичний характер такої практики свідчить про ефективність даного виду роботи студентства, що не може не засвідчувати актуальність у сьогоднішній час. Актуальною проблема дослідження залишається і в контексті зосередження навчальної діяльності здобувачів на самостійній формі роботи.

Краєзнавчий рух на Поділлі був досить розвинутим. Організації, наукові товариства були створені в усіх окружних та районних центрах. Поділ краєзнавства на його підвиди: історичне, природниче, економічне, літературне, географічне, є доволі умовним, адже часто професійні географи (зокрема визначний вчений Володимир Геринович) створювали історичні розвідки, а історики писали нариси про геологічну структуру Подільського краю. Вивчення досвіду використання міждисциплінарних зв'язків теж є важливим для теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців закладів вищої освіти України.

Одним із центрів географічного краєзнавства УСРР було Поділля. Численні краєзнавчі організації тут діяли у Кам'янці-Подільському, Вінниці, інших містах краю. Географічне краєзнавство тут сформувалось в середині 1920-х рр. і концентрувалось передовсім навколо закладів вищої освіти у Кам'янці-Подільському та Кабінету виучування Поділля у Вінниці. За короткий час було створено ряд ґрунтовних праць з клімату, геології, ґрунтознавства, географії Поділля. Проте, після територіально-адміністративної реформи 1930 р. було припинено діяльність окружних краєзнавчих товариств, що завдало великого удару для розвитку географічного товариства. Пізніше більшість його представників були репресовані тоталітарною сталінською владою.

Ключові слова: краєзнавство, Поділля, сільськогосподарський інститут, Інститут народної освіти, геологія, географія, карта, клімат, ґрунтознавство, мінералогічний музей, краєзнавче товариство.

Abstract

The development of geographical localistics in Podillia in the 1920-1930s

Nesterenko V.A., C. Histor. Sci.., Ass. Professor; Sidletska O.M., Lecturer at the Department of Law, Vocational and Socio-Humanitarian Education, Higher educational institution «Podillia State University», Kamianets-Podilskyi

In the conditions of reformation of educational system of Ukraine, it is very important for students to know how the theoretical information to use in their practical work. In this context, it is relevant to study the experience of local history centers of the Ukrainian SSR during the period of the «Ukrainization» policy. Due to the wide development of the local history movement, it was possible to attract various social groups of Ukrainian society (including youth) to scientific and practical work. This experience, in our opinion, is relevant even now.

The local history movement in Podilla was very developed. Organizations and scientific societies were created in all district centers. The division of local history into its subtypes: historical, natural, economic, literary, geographic is quite conditional, because often professional geographers (in particular, the prominent scientist Volodymyr Gerynovych) created historical surveys, and historians wrote essays about the geological structure of the Podil region. Studying the experience of using interdisciplinary connections is also important for the theoretical and practical training of future specialists.

Podillia was one of the centers of geographical local history of the USSR. Numerous local history organizations were active here in Kamianets-Podilskyi, Vinnytsia, and other cities of the region. Geographical local lore was formed here in the mid-1920s and was concentrated primarily around institutions of higher education in Kamianets-Podilskyi and the Study Cabinet of Podillia in Vinnytsia. In a short time, a number of thorough works on the climate, geology, soil science, and geography of Podillia were created. However, after the territorial-administrative reform of 1930, the activities of the regional local history societies were stopped, which dealt a big blow to the development of the geographical society.

Keywords: local history, Podillia, agricultural institute, Institute of National Education, geology, geography, map, climate, soil science, mineralogical museum, local history society.

Постановка проблеми

У 1920-ті роки велику роль у розвитку української науки та культури відігравало краєзнавство, синонімом якого можна вважати термін «українознавство». Краєзнавчі дослідження виходили за межі однієї науки і часто охоплювали історичні, археологічні, природичні, географічні, економічні, лінгвістичні та інші напрямки. Розвиток краєзнавства вважався найбільш широкою базою проголошеної у 1923 р. ЦК КП(б)У та РНК УСРР офіційної політики «українізації». Із усіх регіонів Радянської України краєзнавчий рух на Поділлі у досліджуваний період мав особливо великі успіхи. Кам'янецький окружний краєзнавчий комітет часто отримував нагороди та подяки від НКО УСРР. Значну діяльність проводили краєзнавчі осередки у Вінниці, Тульчині, Проскурові та інших окружних центрах колишньої Подільської губернії. Створювались численні районні, міські, сільські організації, які поширювали свою діяльність серед населення. Досвід їхньої діяльності є актуальним і для сучасної України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Якщо розвиток історичного, літературного чи археологічного краєзнавства на Поділлі загалом добре відображений у працях вітчизняних науковців та краєзнавців, то географічному краєзнавству приділяється дещо менша увага, хоча й ця тематика не залишилась поза їхньою увагою. Особливо багато праць присвячено розгляду та аналізу наукової діяльності відомого українського географа, ректора Кам'янець-Подільського Інституту народної освіти (далі - ІНО) у 1924-1928 рр., активного учасника революції в Галичині 1918-1919 рр. Володимира Гериновича. Ще у 1991 р. вийшла перша стаття про нього викладачів Кам'янець-Подільського педагогічного інституту О. Завальнюка та М. Петрова [1]. Пізніше про вченого писали й інші вітчизняні дослідники. Зокрема йому присвячене окреме дисертаційне дослідження В. Острового «Професор В.О. Ґеринович у науково-педагогічному та громадському житті України (перша половина XX ст.)» [2]. У 2008 р. вийшла книга «Професор Володимир Ґеринович». У цьому виданні не лише здійснено спробу аналізу творчого доробку вченого, відзначено його внесок у розвиток антропогеографії, географічного українознавства та краєзнавства, але також вперше опубліковано рукописи деяких його праць.

Проте, значно менше відомо про наукову діяльність інших представників географічного краєзнавства на Поділлі: О.К. Бирулі, Р.Р. Виржіківського, Л.Г Данилова, О.В. Красівського та інших. Коротко про їхні наукові здобутки згадується у бібліографічній праці Л. Баженова [3].

Мета статті - висвітлити основні етапи розвитку географічного краєзнавства на Поділлі у 1920-ті роки, проаналізувати його успіхи та досягнення, розкрити причини занепаду на початок 1930-х рр.

Виклад основного матеріалу

Наприкінці 1920 р. на теренах Поділля закріпились більшовики. Попри нигілістичне ставлення до дореволюційної культури, мистецтва вони певну увагу приділяли збереженню пам'яток культури та історії. Зокрема створений у Кам'янці-Подільському Камподкост (Кам'янець-Подільський комітет охорони пам'яток культури і старовини) чимало зробив для збереження архітектурних пам'яток міста, архівних матеріалів, мистецьких творів тощо. Проте Камподкост охопив передовсім істориків, мистецтвознавців, природничників. До нього входив і географ В. Геринович, але займався він там передовсім природничими та історичними темами.

Мало уваги щодо геологічних та інших географічних питань приділяло і товариство при Кам'янець-Подільському ІНО. Час від часу його члени проводили публічні засідання, на яких заслуховувались доповіді на географічну тематику. Так, 28 травня 1921 р. професор Інституту народної освіти В. Геринович презентував доповідь «Клімат Кам'янеччини» перед мешканцями повіту [4, с.3], проте суттєвих фактів та доводів було мало.

Можна припустити, що українське географічне краєзнавство на Поділлі було започатковано у 1925 р. Хоча і до того року в академічних наукових виданнях було опубліковано ряд праць з географії подільського краю, але саме 31 березня 1925 р. на засіданні науково-дослідної кафедри, що діяла тоді при Кам'янець-Подільському ІНО, В. Геринович у своїй доповіді «Завдання і методи роботи про краєзнавству» наголосив на тому, що завданням краєзнавчого руху є вивчення не тільки історії, а й природних багатств та особливостей певної території, що «краєзнавча робота зводиться до тріади: природа, економіка, культура» [5, с. 34]. На думку вченого, за своїм характером вона може бути як самостійною, так і допоміжною.

Перша полягає в дослідженнях та наукових працях, друга - у зборі матеріалів. Володимир Олександрович особливо підкреслив необхідність утворення сільських та міських краєзнавчих осередків, музеїв, проведення лекцій серед населення.

Упродовж кількох років В. Геринович підготував десятки географічних краєзнавчих праць, які до цього часу не втратили своєї актуальності. Оскільки детальний розгляд його наукової діяльності не входить в завдання нашої роботи, назвемо лише деякі з них: Кам'янеччина. Ч.1. Кам'янець на Поділлю: [б.в.], 1927. Ч. 2: Населення і його економічна діяльність. 168 с.; Порадник екскурсанта Кам'янеччини. З планом Кам'янецького замку з року 1699. Кам'янець-Подільський окр. краєзнав. комітет. Кам'янець-Подільський: Друк ім. Леніна, 1928. 102 с.; Кам'янець на Поділлі. Краєзнавство. 1930. №1-5. С. 8-16 [6]. Ці та інші праці відомого вченого є міждисциплінарними і містять важливі свідчення з історії, археології, геології, тваринного світу подільського краю.

Поряд із науковою роботою Володимир Олександрович дуже багато зробив для популяризації краєзнавчого руху. В червні 1925 р. він увійшов до Кам'янецького окружного краєзнавчого комітету і займався створенням районних організацій [7]. Для роботи у них він активно залучав студентів, учнів, які збирали емпіричний матеріал для досліджень.

У 1924 р. до Кам'янця-Подільського прибув професор О.В. Красівський. До цього він працював в Українському геологічному комітеті, де розпочав геологічну зйомку Брацлавського і Ольгопільського повітів у зв'язку з пошуками залізно-марганцевих руд. Вчений упродовж кількох років викладав геологію, мінералогію та ґрунтознавство в ІНО та місцевому сільськогосподарському інституті (далі - СГІ). В першому томі «Записок СГІ в Кам'янці на Поділлі» було опубліковано його працю «Уваги щодо новіших ґрунтоутворюючих відкладів Поділля» [8].

30 травня 1927 р. О. Красівський очолив секцію природи науково- дослідної кафедри природи, сільського господарства й культури Поділля. До плану підсекції прикладової геології та ґрунтознавства, яку науковець паралельно очолював, входило дослідження таких тем: «Виявлення продукційних сил ґрунтів Поділля» «Виявлення впливу, рельєфу на продукційність ґрунтів», «Вивчення гідрогеологічних продукційних сил Поділля» [9, с. 5].

Упродовж 1927 р. на засіданнях підсекції приладової геології та ґрунтознавства у присутності 20-50 слухачів було заслухано реферати О. Красівського «Геологічна будова берегів Дністра» та викладача сільськогосподарської економіки та сільськогосподарського рахівництва СГІ І.А. Олійника «Ґрунти Кам'янеччини» [10, с. 150]. Крім того, під керівництвом О. Красівського науковими співробітниками та аспірантами підсекції було організовано мінералогічний музей, в основу якого було покладено колекції колишнього «Природничого музею Поділля», який припинив своє існування у 1923 р. Фонди новоутвореного музею постійно поповнювались матеріали, які збирались членами підсекції під час наукових експедицій та екскурсій.

Підсекція прикладової геології і ґрунтознавства організувала семінар для підготовки майбутніх аспірантів, у якому проходили наукову практику 10 студентів СГІ старших курсів. Так, 28 березня 1927 р. було заслухано реферат аспіранта науково-дослідної кафедри Д. Наливайка «Морфологія ґрунту й агрономія», 4 квітня - доповіді наукового співробітника I. Лепікаша «Ґрунти Поділля» «Кілька слів до практичних робіт по ґрунтознавству» [10, с. 150]. Підсумковою працею О. Красівського в науково-дослідній кафедрі стала стаття «До питання ґрунтоутворюючих порід і новітніх відкладів Поділля», що була опублікована у 1928 р. [11].

У 1925 р. на базі Кам'янець-Подільського історико-археологічного музею було створено наукове товариство при ВУАН. Найчисельнішою у ньому була природничо-математична секція, до якої увійшло 38 членів [12, с. 99]. До плану секції входило дослідження рельєфу, орографії, гідрографії, ґрунтів, геології, флори, фауни, метеорології Поділля. 28 листопада 1926 р. на засіданні товариства О. Красівський прочитав доповідь «З геологічних спостережень на Поділлі за останні роки» [12, с. 110]. Проте, науквое товариство все ж таки головну увагу приділяло історико-археологічним дослідженням, тому науково-краєзнавча робота у сфері геології чи ґрунтознавства і далі провадилася передовсім в межах міських інститутів та науково-дослідної кафедри.

Загалом центральний часопис Українського комітету краєзнавства «Краєзнавство» високо оцінив розвиток краєзнавчого руху на Кам'янеччині, де було утворено єдиний в УСРР окружний комітет, окружне товариство і 12 районних організацій. Було особливо відмічено, що починаючи з 1928 р. різко змінився напрямок роботи товариств у «бік розвитку досліджень питань господарського значення. Такі організації як Кам'янецька, Вінницька, Тульчинська проводять активну роботу в напряму виробничого краєзнавства. Кам'янецька вивчає систематично гідрологію підсоння, геологію, прикладну ботаніку краю, проводить досліди по вирощуванню рослин, вивчення кустарних і підсобних промислів (гончарства і рибальства» [13, с. 5].

30 червня 1929 р. у Кам'янці-Подільському відбулась окружна краєзнавча конференція, на яку прибули 118 делегатів з усіх районних округів. географічний краєзнавчий рух поділля досягнення занепад

Було підведено підсумки краєзнавчої роботи за кілька років, влаштовано показові екскурсії по окружному центру та його околицях [14, с.26].

Щоправда, негативно вплинуло на стан географічного краєзнавства в окрузі те, що у жовтні 1928 р. В. Геринович переїхав до Харкова, де почав завідувати кафедрою антропогеографії Українського науково-дослідного інституту географії і картографії. Одночасно він очолював науково-дослідний інститут географії і картографії УКК [1, с. 181]. У 1929 р. залишив Кам'янець-Подільський і професор О. Красівський. Він почав працювати в Центральному геологічному комітеті, що згодом був реорганізований в Українське районне геологорозвідувальне управління, а з 1931 р. вчений став співробітником Українського геолого-розвідувального тресту.

Іншим великим центром географічного краєзнавства на Поділлі варто вважати Вінницю. Тут 15 березня 1924 р. було утворено Кабінет виучування Поділля, який очолив професор А.І. Ярошевич [15, с. 46]. Серед його консультантів був відомий вчений геолог М.І. Безбородько, який на початку 20-х рр. викладав у Кам'янець-Подільському ІНО. У другій половині 1920х рр. він переїхав на роботу до Києва, де, працюючи в Українському геологічному комітеті, продовжував досліджувати геологію будівельних матеріалів Поділля. Неодноразово приїжджав до подільського краю з метою наукових експедицій.

Роман Романович Виржиківський після закінчення природничого комітету Київського університету працював в Українському геологічному комітеті. На початку 1920-х рр. він виконав рекогносцирування Подільського фосфоритового району і розробив план відродження фосфоритної промисловості. Пізніше тривалий час проживав у Вінниці, був активним членом Кабінету виучування Поділля [3, с. 415]. Досліджував тераси Дністра поблизу Могилева-Подільського. Автор геологічних путівників по подільському краю. Кілька його праць стосовно покладів вапняку та гіпсу були опубліковані у наукових виданнях Українського геологічного комітету.

Олександр Костянтинович Бируля після закінчення Петроградського інституту інженерних шляхів сполучення працював в 1920-ті рр. керівником шляхового будівництва у Вінницькій окрузі. Одночасно був активним краєзнавцем і написав кілька праць про геологію і гідрологію Поділля, про річку Південний Буг [3, с. 128].

Випусник Казанського університету Леонід Григорович Данілов у 1929 рр. очолював службу погоди Подільського відділу с.г. наукового комітету. Автор близько 100 праць, у яких вперше обґрунтував особливості кліматичних умов Поділля [3, с. 189]. Особливий інтерес викликає його монографія «Клімат Поділля», що була видана у Вінниці в 1924 р.

Великий поштовх для поширення наукових географічних знань серед мешканців Вінниччини дало утворення у жовтні 1925 р. окружного краєзнавчого товариства, яке охопило 18 районних краєзнавчих організацій. До них входили вчителі, співробітники державних і адміністративних установ, районних шкіл.

Наприкінці 1926 р. було утворено Тульчинське окружне краєзнавче товариство, до якого вступило 200 членів (селяни, агрономи, учні шкіл). Оскільки своїх наукових сил воно не мало, на допомогу прийшли вчені з Кам'янця-Подільського: В. Геринович, О. Красівський, Ю. Сіцінський. За їхньою допомогою було створено метеорологічну станцію, підготовлено ряд наукових та краєзнавчих праць, зокрема геологічний нарис О.В. Красівського «Брацлавщина» [16, с. 74]. У вересні 1927 р. товариство очолив відомий краєзнавець І. Зборовський, який, щоправда, головну увагу приділяв історико-краєзнавчим дослідженням.

Значну роботу провели і краєзнавці Могилівської округи. Тут окружне товариство очолив Олександр Кривицький - фундатор Могилів-Подільського гірничого технікуму та геологічного музею при ньому. Він склав короткий попередній звіт про геолого-розвідувальну працю на Могилівщині, який у 1927 р. було надруковано в бюлетені Могилівського Окружного виконачного комітету [3, с. 250].

Не можна оминути величезний вклад подільських краєзнавців, економістів у зборі матеріалів для створення низки статистичних видань, у яких містяться дані по чисельність мешканців у населених пунктах кожного округу Поділля, їхній демографічний склад, про кількість державних та адміністративних закладів та установ тощо [17]. Ці статистичні видання не втратили своєї атуальності і зараз. Вони активно використовуються істориками, етнографами, економістами. географами у своїх наукових дослідженнях.

1929 рік був піком розвитку географічного краєзнавства в Радянській Україні, проте уже влітку цього року розпочалось поступове його згортання. Це було пов'язано із початком суцільної колективізації сільського господарства. Проти її форсовавного проведення йшла мова у багатьох наукових та краєзнавчих дослідженнях дослідників Поділля. Це викликало незадоволення змогу місцевих керівників.

У справі так званої «СВУ» були заарештовані керівники краєзнавчого руху на Поділлі Ю. Сіцінський, В. Отамановський, І. Зборовський, Ю. Філь та деякі інші.

Наступного року у зв'язку із запровадженням нової територіально- адміністративної реформи та ліквідацією округів перестали діяти окружні краєзнавчі товариства, були розпущені наукові при УАН товариства. Нарешті, весною 1930 р. було ліквідовано науково-дослідну кафедру природи, сільського господарства й культури Поділля.

Справжнім ударом для українського краєзнавства стала публікація на початку 1931 р. в центральному органі краєзнавців-марксистів «Советское краеведение» статті Ю. Хлипала «На краеведческом фронте Белоруссии и Украины» [18]. У ній, зокрема, мова йшла проте, що краєзнавчі організації в національних республіках (в тому числі УСРР) перетворились в один із центрів концентрації «класово ворожих елементів» [18, с. 19]. Краєзнавчі товариства, на думку автора, не дали процесу колективізації належної оцінки, «зарились» в академічні теми, відірвались від реального життя. Різкій критиці було піддано зміст часопису «Краєзнавство» (№1-5 за 1930 р.). Партійний функціонер відмічав, що публікації цього часопису мають дуже мало спільного з соціалістичними інтересами України, що з 10 його статей 7 «являють собою літературний матеріал, переповнений українським націоналізмом і давно віджилою стариною» [18, с. 21]. До числа «націоналістичних» потрапили і статті В. Гериновича «Кам'янець-Подільський» і «Наші Товтри». Не випадково, що наприкінці 1932 р. знаний вчений був заарештований разом з великою групою науковців у справі так званої Кам'янецької філії «Української військової організації».

В період великого терору 1937-1938 рр. постраждали ті вчені, які у свій час сприяли розвитку географічного краєзнавства на Поділлі, але працювали в різних містах УСРР. Зокрема, у 1937 р. в Києві було сфабриковано справу академіка М.Г. Світальського, який очолював Інститут геологічних наук АН УСРР. По його справі до смертної кари були засуджені завідувач кафедри гідрогеології Харківського університету професор Р.Р. Виржиківський та колишній аспірант професора О. Красівського, а на момент арешту кандидат геолого-мінералогічних наук І.А. Лепікаш. Були репресовані також завідувач відділом Інституту геологічних наук М.І. Безбородько та провідний співробітник «Українського Геологічного тресту» О.В. Красівський. На деякий час географічне краєзнавство в Україні припинило своє існування.

Отже, можна виділити кілька етапів в розвитку географічного краєзнавства на Поділлі у досліджуваний період:

1) 1921-1924 рр. - публікація окремих статей та брошур в геолгічних та географічних наукових виданнях;

2) 1925-1929 рр. - охоплення краєзнавчим рухом широких мас;

3) перша половина 1930-х рр. - поступова його ліквідація сталінським режимом.

Джерела та література

1. Завальнюк О.М. Петров М.Б. «Винним себе визнав» (В.О. Геринович)// Репресоване краєзнавство (20-30-ті роки). Київ, 1991. С. 178-183.

2. Островий, В.М. Професор В.О. Геринович у науково-педагогічному та громадському житті України (перша половина XX ст.): автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. Кам'янець-Подільський, 2013. 18 с.

3. Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-XX ст. Кам'янець-Подільський, 1993.

4. З діяльності товариства точних наук/ Вісті Кам'янець-Подільського повітового виконкому та Кам'янець-Подільського повітового відділу КП(б) України. 28 травня 1921.

5. Державний архів Хмельницької області (далі - ДАХмО). Ф. 302. Оп. 1. Спр. 606. Арк. 34.

6. Трубчанінов С.В. Праці Володимира Гериновича в галузі географічної географії.

7. Червоний кордон. 3 червня 1925.

8. Красівський Л. Уваги щодо новіших ґрунтоутворюючих відкладів Поділля // Записки сільськогосподарського інституту в Кам'янці на Поділлі. Кам'янець-Подільський, 1924. Том 1. С. 18-32.

9. ДАХмО. Ф.р. 302. Оп. 1. Спр. 979.

10. Баєр М. Науково-дослідна кафедра природи, сільського господарства і культури при Кам'янецькому СГІІ. Записки СГІ, 1927. Кн. 4.

11. Красівський О.В. Записки Кам'янець-Подільського при УАН товариства. Кам'янець-Подільський, 1928. Том 1. С. 85-90.

12. Юхим Філь. Записки Кам'янець-Подільського при УАН товариства. Кам'янець- Подільський, 1928. Том 1.

13. Краєзнавство. Видавництво Українського комітету краєзнавства. Харків, 1929. №3-10. С. 45.

14. Краєзнавство. Видавництво Українського комітету краєзнавства. Харків, 1929. №'1-2. С. 3.

15. Прокопчук В. Краєзнавство на Поділлі: історія і сучасність. Київ, 1995. 202 с.

16. Краєзнавство. Видавництво Українського комітету краєзнавства. Харків 1928. №6-10.

17. Населені місця Поділля / Центральне статистичне управління України; Подільське губернське статистичне бюро. Винниця: Держдрукарня ім. т. Леніна, 1925. 512 с.; Матеріали до опису округ УСРР//Вінницька округа//ЦСУ України. Харків, 1926; Матеріали до опису округ УСРР//Проскурівська округа //ЦСУ України. Харків, 1926 та інші видання.

18. Хлыпало Ю. На краеведческом фронте Белоруссии и Украины / Советское краеведение. 1931. №2. С.19-29.

19. Макаренко Д.Є. Ніч української геології: Матеріали всеукр. конфер «Злочин без кари» (3-4 листопада 1997 р.). К.: Стилос, 1998. С.91-101.

References

1. Zavalniuk, O.M. & Petrov, M.B. (1991). «Vynnym sebe vyznav» (V.O. Herynovych) [«He pleaded himself guilty» (V.O. Gerynovych)]. Represovane kraieznavstvo (20-30-ti roky) - Repressed local history (20-30s), 178-183 [in Ukrainian].

2. Ostrovyi, V.M. & Profesor, V.O. (2013). Herynovych u naukovo-pedahohichnomu ta hromadskomu zhytti Ukrainy (persha polovyna XX st.) [Gerynovych in the scientific, pedagogical and public life of Ukraine (the first half of the 20th century)]. Extended abstract of candidate's thesis. Kamianets-Podilskyi [in Ukrainian].

3. Bazhenov, L.V. (1993). Podillia v pratsiakh doslidnykiv i kraieznavtsiv XIX-XX ct. [Podillya in the works of researchers and local historians of the XIX-XX centuries]. Kamianets-Podilskyi [in Ukrainian].

4. Z diialnosti tovarystva tochnykh nauk [About the activities of the Technical and Natural Sciences Society]. Visti Kam'ianets-Podilskoho povitovoho vykonkomu ta Kam'ianets-Podilskoho povitovoho viddilu KP(b) Ukrainy - News of the Kamianets-Podilskyi District Executive Committee and the Kamianets-Podilskyi District Department of the CP(b) of Ukraine (1921) [in Ukrainian].

5. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti [State Archive of Khmelnytskyi Region]. F. 302. Op. 1. Ref. 606. Page. 34 [in Ukrainian].

6. Trubchaninov, S.V. Pratsi Volodymyra Herynovycha v haluzi heohrafichnoi heohrafii [Works of Volodymyr Gerinovich in the field of geographic geography].

7. Chervonyi kordon [Red borders]. 3 chervnia 1925 [June 3, 1925] [in Ukrainian].

8. Krasivskyi, L. (1924). Uvahy shchodo novishykh gruntoutvoriuiuchykh vidkladiv Podillia [Notes on the newer soil-forming deposits of Podillia]. Zapysky silskohospodarskoho instytutu v Kam'iantsi na Podilli - Scientific works of the Agricultural Institute in Kamianets on Podillia. Kamianets-Podilskyi. (Volume 1), (pp/18-32) [in Ukrainian].

9. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti [State Archive of Khmelnytskyi Region]. F.r. 302. Op. 1. Ref. 979 [in Ukrainian].

10. Baier, M. (1927). Naukovo-doslidna kafedra pryrody, silskoho hospodarstva i kultury pry Kam'ianetskomu SHI [Scientific-research department of nature, agriculture and culture at the Kamianets State Institute of Technology]. Zapysky silskohospodarskoho instytutu v Kam'iantsi na Podilli - Scientific works of the Agricultural Institute in Kamianets on Podillia. Kamianets-Podilskyi, (Book 4) [in Ukrainian].

11. Krasivskyi, O.V. (1928). Zapysky Kamianets-Podilskoho pry UAN tovarystva [Notes of Kamianets-Podilskyi Scientific Society of Ukrainian Academy of Sciences.]. Kamianets-Podilskyi, (Volume 1), (pp/85-90) [in Ukrainian].

12. Yukhym Fil (1928). Zapysky Kamianets-Podilskoho pry UAN tovarystva. [The history of Kamianets-Podilsky's Scientific Society of Ukrainian Academy of Sciences]. Kamianets-Podilskyi, (Volume 1) [in Ukrainian].

13. Kraieznavstvo [Local history]. Vydavnytstvo Ukrainskoho komitetu kraieznavstva - Printing of the Ukrainian Committee of Local Studies. Kharkiv, (1929), (№ 3-10), (p.45) [in Ukrainian].

14. Kraieznavstvo [Local history]. Vydavnytstvo Ukrainskoho komitetu kraieznavstva - Printing of the Ukrainian Committee of Local Studies. Kharkiv, (1929), (№1-2), (p.3.) [in Ukrainian].

15. Prokopchuk, V. (1995). Kraieznavstvo na Podilli: istoriia i suchasnist [Local history in Podillya: history and modernity]. Kyiv [in Ukrainian].

16. Kraieznavstvo [Local history]. Vydavnytstvo Ukrainskoho komitetu kraieznavstva - Printing of the Ukrainian Committee of Local Studies. Kharkiv, (1928), (№6-10) [in Ukrainian].

17. Naseleni mistsia Podillia [Populated places of Podillia]. Tsentralne statystychne upravlinnia Ukrainy. Podilske huberske statystychne biuro - Central Statistical Office of Ukraine. Podilsk Provincial Statistical Bureau. Vynnytsia: Derzhdrukarnia im. t. Lenina, (1925), (p.512); (Materialy do opysu okruh USRR // Vinnytska okruha // TsSU Ukrainy. Kharkiv, 1926; Materialy do opysu okruh USRR // Proskurivska okruha // TsSU Ukrainy. Kharkiv, 1926 ta inshi vydannia) [in Ukrainian].

18. Khlipalo, Yu. (1931). Na kraevednom fronte Belorussyy y Ukrayni [Local history front in Belarus and Ukraine]. Sovetskoe kraevedenye - Soviet local history. (№2), (pp/19-29) [in Ukrainian].

19. Makarenko, D.Ye. (1998). Nich ukrainskoi heolohii [Night of Ukrainian geology]. Proceedings from: vseukr. konfer «Zlochyn bez kary» - All-Ukrainian conference «Crime without punishment». (pp.91-101). Kyiv: Stylos [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru