Образи та символи у кримськотатарській літературі, історії, культурі та їх значення

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Навчально-науковий інститут філології

Історичний факультет

Кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн

Вітязь А.В., студентка

Науковий керівник:

Люлька В.А., д-р філос., асистент

Анотація

У статті наведені порівняння, де розкривається краса кримськотатарської дівчини через образність небесних тіл: aynin on dordu kibi dulber qiz; ay kibi. Ay tubunde biryildiz. Згадано прислів'я та фразеологізми з сакральним числом сорок: yigitke qirq uner de az; qirqta at minmegen, ellide aygir minalmaz; qizi olgan evge qirq at baylanir; qirq kere aytmaq; qirq yilda bir; qirq kere eptkence, bir kere kormek yahp; furunin otmegini a-amaq та в топоніміці сіл Криму: Qirq, Qirq Bel, Avuz Qirq.

Ключові слова: Крим, кримські татари, кримськотатарський фольклор, образи та символи, сакральність чисел, кольори, небесні тіла, образ птахів у кримськотатарських дестанах, орнамент

Здавна образи та символи відігравали важливу роль у формуванні ідентичності та розвитку кримськотатарського народу. Адже, вони можуть натякати на щось приховане або ж нести у собі явне значення. Також варто звернути увагу на особливості менталітету та світобачення кримськотатарського народу, які розкриваються через образи та символи в літературі, культурі, історії, звичаях та традиціях.

Проблематика образів та символів була частково розглянута й розкрита у роботах таких авторів: Н.О. Сенчило-Татліліоґлу, Е.Р. Сейтасанов, Е.А. Зіядінова, В.I. Гуменюк та інші. Н.О. Сенчило-Татліліоґлу аналізує образ Бахчисарая в оповіданні Михайла Коцюбинського "Під мінаретами" та виявила, що: “Бахчисарай у М. Коцюбинського - це організований культурний простір наповнений зоровими, звуковими, смаковими метафорами і символами, що допомагають зрозуміти образ міста у художньому творі як фізичного простору, у якому розвиваються різні наративи” [1]. Е.Р. Сейтасанов проводить короткий огляд кримськотатарського орнаменту і декоративного оздоблення елементів кримськотатарського житла в XVIII-XIX ст. у гірських, передгірних і степових районах Криму. Здійснює аналіз семіотичного значення кольору і форм різних елементів орнаменту в архітектурі кримськотатарського житла [2]. Е.А. Зіядінова досліджує символіку образів тварин та птахів у кримськотатарських народних піснях [3]. В.I. Гуменюк досліджував важливість символіки водної стихії в кримськотатарському пісенному фольклорі та виявив, що водна стихія та пов'язані з нею конкретніші реалії морів, рік, струмків, озер, джерел, криниць, водограїв належать до визначальних образів у художньому світі фольклору кримських татар. У кримськотатарських народних піснях вода асоціюється насамперед з благодаттю, зі світлою втіхою, зі щасливим коханням. Та немало тут і пісень, у яких відповідна образність символізує не лише радість любові, а й гіркоту розлуки, швидкоплинність часу й скороминущість молодості. Така символіка особливо характерна для пісень, в яких фігурує образ ріки.

У зв'язку з розвитком тюркології в Україні дана тема не втрачає своєї актуальності та потребує більш детального дослідження у цій галузі.

З глибокої старовини кримські татари надавали особливого значення символіці кольорів. Мовою фарб вони передавали настрій, фізичний та моральний стан. Колірна гама, яку в давнину використовували в одязі та побуті кримські татари, дуже широка. У пріоритеті кольорів завжди були білий, червоний, блакитний, зелений, світло-зелений, синій, червоний, бордовий. Часто використовувалися також колір золота та срібла. Білий колір символізує щастя, чорне нещастя або жалоба. Золотий символізує духовну та фізичну чистоту, багатство та добробут. Здавна червоний колір символізував життєву силу, енергію та безстрашність. Червоний - це радість, краса, кохання та влада. Рожевий використовується у вбраннях незаміжніх дівчат. Заміжні жінки носили вбрання зеленого, синього та бордового кольорів. За старих часів вовняні нитки фарбували відварами коріння, листя або квітів рослин. Святкові вбрання вишивали золотими та срібними нитками. У дні жалоби в будинку в будинку померлого носили темний одяг, але в деяких районах Криму жалобним вважався білий колір. Блакитний колір - символ ясного чистого неба, свободи, миру [4].

Говорячи про образи та символіку кримських татар, не можна не згадати небесні тіла - зорі та місяць, які стали символами ісламу. Рамадан - священний місяць в ісламі, протягом якого мусульмани утримуються від їжі та пиття зі сходу сонця до заходу сонця. Початок місяця визначається появою на небі півмісяця він знаменує початок ісламського місяця. Зірка - це один з особливих та найдавніших символів людства. У візерунках кримськотатарських майстрів зустрічаються зірки різних конфігурацій: трипроменева зірка, чотирикінцева, шестикутна, восьмикутна та ін. Зірка - символ вічності; високих прагнень та ідеалів. Багато авторів різних часів використовували ці образи у творах, серед них Таїр Халілов у повісті «До останнього подиху». “Ніч була глупа, безмісячна, беззоряна. Гори огортав морок” [5]. Також є багато порівнянь, де розкривається краса кримськотатарської дівчини через образність небесних тіл: aynin on dordu kibi dulber qiz; ay kibi. Ay tubunde bir yildiz.

Національна самосвідомість формується під впливом цілої низки факторів, і одним із найважливіших є кримськотатарський фольклор. У ньому, як і у фольклорі інших тюркомовних народів, є давні сюжети про різних тварин. В епічних оповідях система образів тварин використовується для вираження уявлень народу про міфічний час та вірування в тотемізм. У світогляді кримськотатарського народу водоплавні, хижі, свійські птахи несуть особливу міфологічну семантику. Збереглися відомості, що свідчать про роль лебедя у духовному житті тюркомовних народів: завдавати зло, розоряти гніздо, турбувати, проклинати і тим більше вбивати лебедя забороняється донині. Сліди засудження хана Тохтамиша за нешанобливе ставлення до лебедів збереглися в дестані “Едіґе”. Хан Тохтамиш, тікаючи від переслідувань Нуріддіна, ховається в очереті. Лебеді, стривожені Тохтамишем, злітають нагору і видають його. Хан, здійснюючи великий гріх, проклинає лебедів. У кримськотатарському фольклорі орел, орлиця представлені як заступники, покровителі людини. У пам'яті народу зберігся відгук стародавніх переказів у тому, як у давнину орел своїми кігтями підняв із землі й забрав бика.

Представляють інтерес і давні сюжети з участю пугача та сокола. Згідно з міфом пугач навчав самого пророка Ноха, його визнавали наймудрішим із птахів. В епічних кримськотатарських оповідях було шанобливе ставлення до сокола. Він є уособленням гордої краси, мудрості та сміливості. Варто зазначити, що в кримськотатарських епічних оповідях популярні сюжети за участю різних птахів. Поява яструба, який уособлює злі сили і підтримує розбрат, глибоко символічна. Під його крилами відбувається діалог двох людей, які не можуть порозумітися. Зазначимо, що до ворони у кримських татар склалося двояке ставлення. Віщування добра, блага і успіху вважалося у кримських татар, якщо побачити ворону з білою міткою. Крик такого птаха означав принесення удачі. Однак, якщо вона харчується падаллю, то ворона розглядалася як нечистий птах. Ворона - чистоту не любить: “У того, хто потоваришує з вороною, ніс завжди буде брудний”, “Дружба соловейка і ворони - це дружба вченого та невігласа”. На відміну від ворони ворона вважали поганим птахом, передвісником нещастя, нещастя. У кримськотатарському фольклорі змія, як правило, - втілення мудрості, справедливості. Нерідко простежується і така думка: "Перш ніж лаяти когось змією, придивись уважніше до себе: можливо, у твоєму серці більше зла і підступності, ніж у зміїному". Для кримських татар конярство було одним із основних занять. Порівняння «Сильний і здоровий, як кінь» використовується, коли хочуть порівняти людину, яка володіє могутнім здоров'ям і силою з конем. Особливою прихильністю до свого господаря відрізнялися коні, у яких кути очей були подовженими, а на грудях було два завитки шерсті, які називалися «qanatli at». Кінь - добрий помічник, порадник і навіть покровитель головного героя. Кінь має здатність бачити нечисту силу - джинів, шайтанів та різних драконів. Приклади шанування коня проглядаються в кримськотатарському епосі "Чорабатир", "Едіґе", "Кьороглу". кримськотатарський ідентичність література культура історія

Сакральні числа у кримських татар пов'язані зі звичаями та традиціями. Згідно з народним повір'ям, ці числа мають магічну силу впливу, приносять добро, радість. У кримськотатарському епосі головні герої мандрують три дні й три ночі, у сім'ї три дочки чи три сина. Також число три згадано в Корані. Чотирикутник співвідноситься з числом чотири, ця фігура символізує степ, простоту, порядок, рівність, правоту, істину, справедливість, мудрість, честь. Чотирикутна структура, зазвичай квадрат, здавна використовувалася тюрками, зокрема і кримськими татарами: 4 частини доби, 4 пори року, 4 світових віки, 4 основні елементи стихії: «вода-вогонь-повітря-земля». Чотирикутник - це образ ідеально стійкої структури, статичної цілісності, що інтегрує основні параметри Космосу. Дев'ять - сакральне число. Це число кримські татари вважають небесним та ангельським. Часто зустрічається у традиціях: 9 предметів для подарунка, дев'ять провідних форм у композиції дерева життя. Число дев'ять означає всемогутність, і є потрійною Тріадою (3х3). Це число кола, звідси розподіл на 90 і 360 градусів. Три рази по три чаші влаштовані у «Фонтані сліз», що становлять дзеркальне відображення сходів, що ведуть до раю та пекла. «Doquzliq» - набір із дев'яти певних, обов'язкових предметів подарунка, які робила сама наречена та дарувала нареченому під час одного з етапів весілля. Сакральна символіка числа 40 відігравала важливу роль у культурі кримських татар, вона зафіксована у традиціях та обрядах, у міфологічних уявленнях, у фольклорі та мові народу. Сорокаденний термін вселення душі після народження. Передбачається, що протягом цього періоду немовля, залишеного без нагляду, може підмінити чорт. Щоб цього не сталося, у колиску кладуть ніж чи вішають обереги. Тільки через сорок днів сім'я влаштовує святкування та святкування і приймання гостей з приводу народження дитини. Сорокаденний термін, протягом якого душа залишає тіло після смерті. Також число сорок зустрічається

1) у топоніміці сіл Криму Qirq, Qirq Bel, Avuz Qirq. Кирк-Орське князівство - невелике середньовічне князівство, яке існувало в південно-західній частині Кримського півострова. Було засновано аланами, які мігрували в Крим двома великими хвилями в IV і XIII століттях і прийняли православ'я за грецьким обрядом від греків Херсонеса;

2) у прислів'ях та фразеологізмах yigitke qirq uner de az - джигіту й сорока ремесел мало, qirqta at minmegen, ellide aygir minalmaz - той, хто до сорока років коня не осідлав, у п'ятдесят років жеребця не осідлає, qizi olgan evge qirq at baylanir - біля будинку дівчини 40 коней прив'язують (сватів багато буває), qirq kere aytmaq - говорити багато раз, qirq dereden suv ketirmek - наводити багато доказів (аргументів); розпинатися; qirq yilda bir - рідко, qirq kere e-itkence, bir kere kormek yah-i - краще один раз побачити, ніж 40 разів почути, furunin otmegini a-amaq - досвідчений, знаючий.

Ідентифікувати кримськотатарську кераміку допоможуть унікальні орнаменти і символи. Наприклад, човен - символ руху, побажання легкої дороги, чаша із фруктами - дім із багатством, верблюд уособлює подорожнього, гранат - сім'ю, а його зерна - духовне, фізичне і матеріальне багатство.

Проаналізувавши та поділившися результатами можна зробити висновок, що образи та символи відігравали важливу роль у формуванні ідентичності та розвитку кримськотатарського народу. Звернувшись до сюжетів тюркських та кримськотатарських версій дестанів: "Едіґе", "Чорабатир", "Кьороглу", було здійснено аналіз образів та символів. Також розкрито їх значення класифіковано в певні категорії:

1) кольори: білий, золотий, червоний, рожевий, блакитний та ін.;

2) небесні тіла - зорі та місяць;

3) тварини: лебеді, орел, орлиця, пугач, сокіл, яструб, ворона та змія, кінь;

4) сакральність чисел три, чотири, дев'ять, сорок.

У статті наведені порівняння де розкривається краса кримськотатарської дівчини через образність небесних тіл: aynin on dordu kibi dulber qiz; ay kibi. Ay tubunde bir yildiz. Згадано прислів'я та фразеологізми з сакральним числом сорок: yigitke qirq uner de az; qirqta at minmegen, ellide aygir minalmaz; qizi olgan evge qirq at baylanir; qirq kere aytmaq; qirq yilda bir; qirq kere e-itkence, bir kere kormek yah-i; furunin otmegini a-amaq та в топоніміці сіл Криму: Qirq, Qirq Bel, Avuz Qirq.

Список використаних джерел

1. Сенчило-Татліліоґлу, Н.О. (2020). Образ Бахчисарая в оповіданні Михайла Коцюбинського «Під Мінаретами». III-IV Конгрес сходознавців (до 150-ї річниці від дня народження Агатангела Кримського): Збірник матеріалів, (ч. 2), 161-164.

2. Сейтасанов, Е.Р. (2020). Кримськотатарський орнамент і декоративне оздоблення елементів кримськотатарського житла. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, (№2), 86-93.

3. Зіядінова, Е.А. (2007). Символіка образів тварин та птахів у кримськотатарських народних піснях. Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України, (№116), 13-19.

4. Ваапова, З. (2021). Символіка кольорів у кримських татар. Crimeantatars.

5. Халілов, Т.Б. (2021). До останнього подиху. Бібліотека української літератури «Укрліб», 1-6.

6. Касумов, І.А. (2022). Історія публікацій кримськотатарських варіантів епосу. "Едіґе". Журнал "Питання кримськотатарської філології, історії, культури", (№13), 102-121.

7. Мамбетова, Г. (2010). Кримськотатарська музика. Музична україністика: сучасний вимір, 1-15.

8. Касумов, І.А. (2018). Варіанти походження епосу "Кьороглу" в Криму. Науковий вісник Криму, (№2(13)), 1-11.

Размещено на Allbest.Ru