Проведення українських обрядів на Русальські свята

Традиційні українські русальські свята, пов'язані з народними віруваннями про міфічних водяних духів. Зміст, символізм та обряди проводу русальних душ з одного світу в інший, поминання померлих на кладовищі. Проведення обрядового весілля Ярила і Веснянки.

Рубрика Краеведение и этнография
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.04.2024
Размер файла 15,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Проведення українських обрядів на Русальські свята

О. Терентієва

З давніх-давен люди слідкували за дотриманням різних звичаїв і обрядів. В кожній із культур окремих народів вони є унікальними і кожен з цих обрядів несе в собі певний зміст і символізм. Деякі з них дожили й до нашого часу, щоправда, деформувалися, підлаштовуючись під нове покоління та нові звичаї та релігії.

Не винятком стало і таке обрядове дійство як русалії. Русалії представляють собою обрядовий тиждень проводів душ, які померли. Здебільшого це стосується людей, які загинули не своєю смертю, а насильницькою чи в результаті нещасного випадку. Це також стосується загибелі дітей, особливо тих, хто не був похрещений. Ці душі називали нявками, мавками або русалками. Нявками такі душі називали здебільшого гуцули. За народними сказаннями це душі, що насильно втратили свою плоть (померли жорстокою смертю) і блукають в пошуках нової. Для того, щоб вони не накоїли лиха, їх задобрювали певними обрядами та допомагали подолати бар'єр між світами. Адже вважалося, що ці душі застрягли між світом живих і померлих. І саме в тиждень на п'ятдесятий день від Великодня можна було провести обряди, що супроводжували їх по той бік життя. Особливо домінували такі звичаї в традиціях та обрядах Українського полісся (Житомирщина, Рівненщина та частина південної Чернігівщини).

Характерним для русалій було обрядове весілля Ярила (Бога сонця) та Веснянки. Весілля було ігровим. Ярила обирали серед юнаків, бажано було обрати статного, рудоволосого та високого хлопця і посадити його на коня. Веснянка обиралася серед дівчат. Це була найгарніша дівчина в поселенні. Її рядили в тканини з рушників, садовили на драбину, що була наряджена вишитими килимами і носили на драбині по селу чи хутору. Навколо неї водили криві танці та співали веснянки з переходом на русальні пісні. В період русалій, останній раз у році співалися веснянки, а криві танці змінювалися коловими хороводами, що символізували сонце та життя.

В цей день по центру селища збиралися хлопці і робили «Віху». Віха - це великий хрест, який сягав близько п'ятнадцяти метрів. Він символізував сонце та гармонізацію двох світів. Адже горизонтальна його частина представляла наш світ, а вертикальна - потойбічний. Таким чином, вони перетиналися між собою. В цьому обряді Віха також символізувала весільне Вільце. Хрест одягали в зелень, квіти і стрічки. Віха була свого роду оберегом від бешкету русальських душ (мавок, нявок, русалок), які, відходячи в потойбіччя, могли зало - скотати на смерть або приспати до смерті дитину. Також, оскільки Україна у всі часи була аграрною країною, а в період русалій якраз колосилося жито, пшениця, та інші культури, які вирощувалися, то люди боялися, що русальні душі їх витолочать, а тому використовували Віху ще й як оберіг від бешкету на полі. Тож можна сказати, що Віха була і є універсальним захистом і для мешканців селищ і для їхнього урожаю.

Віха так і залишалася стояти в центрі села аж до 7 липня. За старовірським, тобто юліанським календарем, це ніч з 22 на 23 червня. Якраз в день літнього рівнодення, коли ніч ставала найменшою, а день найбільшим. Саме в цю ніч в деяких регіонах Віха спалювалася, а потім люди здійснювали обряд зі скочуванням палаючих коліс із пагорба в воду (річка, озеро, тощо). Цим люди підкреслювали суть свята літнього рівнодення та виказували хвалу сонцю. український русальський символізм обряд поминання весілля

В деяких регіонах на Русалії проводили масові народні гуляння наступним чином. Люди задобрювали русальні душі обрядовими піснями й танцями. На яблунях, грушах, вишнях та інших плодових деревах вивішували білі полотна, різнокольорові стрічки, клечальні снопи. Вважалося, що білий колір та яскраві речі приваблюють до себе душі померлих (русалок), тим самим вберігають живих від їхнього впливу. На вікна ставили клечальну зелень. Це робилося для того, щоб русалка не потрапила до хати і не наробила шкоди.

Кожен обряд і традиція будувалися на сказаннях і вірі людей. Такі обряди обов'язково містили елементи захисту. Оскільки період русалій це час відкриття воріт в потойбіччя, то світ живих і світ мертвих єдналися воєдино. Тому і обряди були відповідні, задля того щоб захиститися від зла та допомогти душам досягти спокою. Ці дійства супроводжувалися поминанням померлих на кладовищі, в деяких регіонах старі люди в русальський тиждень за допомогою шуму, криків, вигуків зганяли ці душі з таких місць, як кладовище, поля, степи. Гнали вони їх одночасно з усіх куточків до річки, де, плаваючи на човнах, люди утворювали коло, яке, за повір'ям, було порталом між світами. Саме через цей портал і переправляли душі на той світ, звільняючи їх при цьому. Дітей до обряду не допускали, оскільки за легендами русалки мали великий вплив на несформовану свідомість дітей, і могли потягнути їх за собою. А ще вважалося що діти - єдині, хто міг бачити ці душі.

Хоч обряди русалій в різних регіонах відрізнялися між собою, вони всі переслідували одну мету і мали однакове завдання. Всі ці дійства були частиною обряду проводу русальних душ з одного світу в інший.

На сьогоднішній день цей обряд також існує, але дещо змінений. З приходом християнства русальні обрядові дійства як такі відійшли і трансформувалися в свято Трійці. Обряд проводів і поминання душ було перенесено на сьомий-одинадцятий день після Великодня. В різних регіонах такий обряд називають по різному: проводи, гробки, діди, могилки.

Що ж стосується русалій в цілому, то до наших днів дійшла лише традиція освячення зелені та клечання (застелення зеленими травами підлог у хатах) домівок на п'ятдесятий день після Пасхи, тобто на свято Трійці.

Размещено на Allbest.Ru

...

Подобные документы

  • Духовна та культурна спадщина слов’янських народів. Веснянки та народні забави. Свято сорока мучеників. День Олексія. Благовіщення. Вербна неділя. Страсний тиждень. Великдень. Радуниця - великоднє поминання померлих. Свято Юрія. Весняний Микола.

    реферат [15,6 K], добавлен 17.01.2007

  • Етапи формування. Обрядовість зимового циклу. Весняні свята та обряди. Літні свята. Осінні звичаї та обряди. Трудові свята й обряди - органічна складова святково-обрядової культури українського народу.

    контрольная работа [17,9 K], добавлен 04.06.2003

  • Календарні свята та обряди. Свят-вечір. Колядування. Зірка. “Коза”. Вертеп. Новий рік. “Маланка”. Ряджені. Щедрування. Засівання. Хрещення. Кулачні бої. Жорно. Масляна. Благовіщення. Великдень. Писанки. Зільницький обряд. Купала. Зелені свята.

    реферат [1,2 M], добавлен 12.02.2003

  • Приклад дитячого фольклору - потішок та забавок. Українські прислів'я та приказки, загадки. Русальські, жниварські, весільні та купальські пісні, веснянки. Легенди та перекази про Хресто-Воздвиженьську церкву і "Про дівчину, яка татаркою стала".

    отчет по практике [32,3 K], добавлен 17.05.2013

  • Витоки українських традицій, що об'єднують в собі вірування християнства і язичництва. Виготовлення оберегів, здатних захистити людину. Традиції, пов'язані з новосіллям, весільні обряди. Головні народні свята: Різдво, Масляна, Коляда, Івана Купала.

    презентация [3,3 M], добавлен 23.11.2017

  • Звичаї та обряди як органічна складова святково-обрядової культури українського народу. Свята, які належать до різних природних циклів: зимових, весняних, осінніх, літніх. Обрядовість зимового та весняного циклу. Літні та осінні звичаї та обряди.

    реферат [18,8 K], добавлен 28.11.2010

  • Аналіз лексики, пов’язаної з акціональним планом східнослобожанського весілля. Святкування сватання неодруженими і одруженими учасниками весілля. Назви на позначення передшлюбних обрядів, які разом з обрядами шлюбного дня складають ритуал одруження.

    реферат [33,5 K], добавлен 20.09.2010

  • Особливості святкування свята Великодня в різних регіонах України і в інших країнах: історія виникнення, легенди та повір’я, народні прикмети, ставлення до головних обрядів. Підготовка до святкування: випікання пасок, приготування писанок та крашанок.

    курсовая работа [4,9 M], добавлен 24.10.2011

  • Структура, історичне коріння українських традиційних зимових календарних обрядів. Номінація обрядів, віднесених до свят Різдва та Нового року. Обряд запрошення міфологічного персонажа на Багату вечерю. Бешкетування молоді напередодні Нового Старого року.

    дипломная работа [124,3 K], добавлен 11.12.2010

  • Двоєвірство на Русі: язичницькі та християнські основи. Зв'язок календарних свят та обрядів із зимовим і літнім сонцеворотами, весняним і осіннім рівноденням, з циклами землеробських робіт. Система церковних свят. Колядування, масниця, день Івана Купала.

    реферат [21,3 K], добавлен 15.06.2009

  • Місце печі в інтер'єрі української хати. Календарно-обрядові звичаї, традиції, свята, пов'язані з українською піччю. Технологічні прийоми готування їжі та особливості українського посуду. Основні традиційні та святкові страви України, їх приготування.

    статья [297,2 K], добавлен 17.12.2015

  • Розгляд обрядів і повір'їв щодо хатніх духів. Розгляд генези образу хатника, його зв'язку із давніми божествами, вогнем земним і небесним. Виокремлення фемінних та маскулінних ознак в образі хатника. Категорія андрогінності як ознака богів-першопредків.

    статья [43,4 K], добавлен 06.09.2017

  • Утворення української держави на чолі з гетьманом Скоропадським. Створення Волинського воєводства з центром у Луцьку. Географічне положення і межі. Традиційні українські старовинні обряди та звичаї. Об’єкти атракції для цілей туризму і рекреації.

    презентация [3,6 M], добавлен 27.10.2016

  • Перебування українців поза етнічною територією в результаті добровільної чи примусової еміграції. Причини утворення діаспорних українських груп в країнах світу. Зв'язок української діаспори з історичною Батьківщиною, громадські та культурні організації.

    презентация [630,5 K], добавлен 01.03.2015

  • Весілля - провідна форма духовної і традиційної культури. Весільна обрядовість українського народу в системі наукових досліджень. Передвесільні та післявесільні обряди і звичаї, як фактор духовного овячення нової сімї. Весільне дійство - духовна система.

    дипломная работа [89,7 K], добавлен 01.11.2010

  • Відображення світу комах в українських народних легендах та переказах: бджіл та ос, сонечок, мурах та тарганів, вошей і бліх, тарганів та сарани, комарів та дроку. Українські легенди та перекази про однобоких риб - камбали, в'юна, скойок та раків.

    реферат [29,7 K], добавлен 16.12.2010

  • Характерні риси традиційного українського суспільства ХІХ — початку ХХ ст. Українські обряди і ритуали, пов’язані з традиційними формами спілкування молоді. Особливості вікового символізму. Гендерна специфіка вечорниць. Еротичне підґрунтя вечорниць.

    научная работа [415,3 K], добавлен 10.12.2012

  • Аспекти розвитку народних звичаїв та побуту населення Слобожанщини протягом XVII-XIX століть. Житло на Слобожанщині, місцеві традиції народного будівництва. Особливості народного вбрання слобожан. Традиції харчування українців. Свята та обряди Слобожан.

    контрольная работа [29,8 K], добавлен 14.05.2011

  • Особливості вірування у множинність небес у різних місцевостях України. Уявлення про будову землі та небес, перебування там Бога та янголів в українських легендах. Якості Сонця та Зорі у народних оповіданнях, прикмети, що зв'язані з природними стихіями.

    реферат [36,1 K], добавлен 15.12.2010

  • Територія розселення лемків. Сім’я та сімейний побут. Родильні звичаї та обряди. Весілля на Лемківщині. Народні знання, одяг, кухня, інтер'єр житла. Домашні промисли: обробка дерева, каменю, вовни, ткацтво, гончарство, виготовлення дерев'яного посуду.

    презентация [3,8 M], добавлен 19.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.