Краєзнавчий рух 1980-х - 1990-х у поглядах сучасників на прикладі листів М. Іщенка до М. Пономаренка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра історії, правознавства та методики навчання

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Краєзнавчий рух 1980-х - 1990-х у поглядах сучасників на прикладі листів М. Іщенка до М. Пономаренка

Прокопчук Віктор Степанович

доктор історичних наук, професор

Гриценко Андрій Петрович

доктор педагогічних наук, доцент



Анотація

У статті вперше опубліковано листи видатного українського краєзнавця Михайла Єфремовича Іщенка до Михайла Федоровича Пономаренка - фундатора краєзнавства із Золотоніщини, які відображають особисту точку зору автора на розвиток краєзнавства Черкащини у 1980-х - 1990-х рр. Наукова новизна даного дослідження обумовлена, тим що наразі в сучасній українській історіографії не здійснювалося фундаментальне вивчення інтелектуальної біографії М. Іщенка та М. Пономаренка, та їх епістолярної спадщини, зокрема.

Таким чином, дане листування, сприятиме розширенню джерельної бази дослідження організаційно-краєзнавчої діяльності цих персоналій. З'ясовано, що М. Іщенко займався питаннями захисту та збереження пам'яток археології, природи та культури в Каневі та його околицях. Разом з М.Ф. Пономаренком були активістами Черкаської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Проводили археологічні розвідки на території Канівського водосховища, горі Московка.

Обидва краєзнавці досліджували наукову спадщину М. Максимовича. Виявлено, що М. Іщенко консультувався з М. Пономаренком, як фаховим ономастом, в межах дослідженнями топонімії м. Канева. Беручи за основу короткий огляд архівних матеріалів зібраних краєзнавцем М. Пономаренком з фонду (5428) Державного архіву Черкаської області в даній публікації висвітлено документи, які доповнять життєписи дослідників та повсякденне життя інтелігенції. В процесі аналізу даної переписки з'ясовано, що М. Пономаренко активно публікував краєзнавчі статті про історію в періодичній пресі Канівського району.

Разом з тим в листах є відомості про підготовку краєзнавців до участі у першому Всесоюзному з'їзді краєзнавців у Полтаві 1987 р. У процесі опрацювання теми використано біографічний та хронологічний методи історичного дослідження і загальнонауковий метод системного аналізу. Також було застосовано археографічний метод джерелознавчого дослідження.

Ключові слова: топонімія, краєзнавство, пам'яткоохоронна діяльність, могила Т. Г. Шевченка, М. Пономаренко, археологічні розвідки, повсякденне життя, інтелігенція.



Prokopchuk Viktor Stepanovych Doctor of Historical Sciences, Professor of the Department of History, Law and Teaching Methods, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv

Hrytsenko Andriy Petrovych Doctor of Pedagogical Sciences, associate professor, Head of the Department of History, Law and Teaching Methods, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv

THE LOCAL STUDY MOVEMENT OF THE 1980S - 1990S IN THE VIEWS OF CONTEMPORARIES USING THE EXAMPLE OF THE LETTERS OF M. ISCHENK TO M. PONOMARENKO

Abstract

The article is the first to publish letters of the prominent Ukrainian local historian Mykhailo Yefremovych Ishchenko to Mykhailo Fedorovych Ponomarenko, the founder of local history from Zolotonosha district, which reflect the author's personal point of view on the development of local history in Cherkasy region in the 1980s and 1990s. The scientific novelty of this study is due to the fact that so far in modern Ukrainian historiography there has been no fundamental study of the intellectual biography of M. Ishchenko and M. Ponomarenko, and their epistolary heritage in particular.

Thus, this correspondence will contribute to the expansion of the source base for the study of the organizational and local history activities of these personalities. It has been found that M.E. Ishchenko was engaged in the protection and preservation of archaeological, natural, and cultural monuments in Kaniv and its environs. Together with M.F. Ponomarenko, they were activists of the Cherkasy regional organization of the Ukrainian Society for the Protection of Historical and Cultural Monuments. They conducted archaeological explorations on the territory of the Kaniv Reservoir and Moskovka Mountain.

Both local historians studied the scientific heritage of M. Maksymovych. It was found that M. Ishchenko consulted with M. Ponomarenko, as a professional onomastics expert, as part of his research on the toponymy of Kaniv. Based on a brief review of archival materials collected by local historian M. Ponomarenko from the fund (5428) of the State Archive of the Cherkasy region, this publication highlights documents that will complement the biographies of researchers and the everyday life of the intelligentsia. In the process of analyzing this correspondence, it was found that M. Ponomarenko actively published local history articles in the periodicals of the Kaniv district.

At the same time, the letters contain information about the preparation of local historians for participation in the first All-Union Congress of Local Historians in Poltava in 1987. In the process of studying the topic, biographical and chronological methods of historical research and the general scientific method of systematic analysis were used. The archaeographic method of source research was also applied.

Keywords: toponymy, local history, monument protection, Taras Shevchenko's grave, M. Ponomarenko, archaeological research, intelligentsia.



Вступ

Постановка проблеми. Актуальність теми зумовлена низкою аспектів. По-перше, зростанням зацікавленості проблематикою краєзнавчого руху як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях. По-друге, поглибленням інтересу сучасних істориків до всебічного вивчення наукової спадщини українських краєзнавців радянської доби. Оскільки на тлі піднесення краєзнавчого руху у другій половині ХХ ст. сформувалася когорта дослідників, котрі зробили вагомий внесок у дослідження актуальних проблем регіональної історії. У зв'язку з цим вітчизняна історіографія збагатилася напрацюваннями істориків-аматорів, істориків без наукового ступеня та вченого звання, які присвятили своє життя самовідданій праці на ниві краєзнавства. Але серед них досі залишаються біографії, які потребують кваліфікованого дослідження. З-поміж них - представників регіонознавчих студій Черкащини: Михайла Єфремовича Іщенка (1933-2021) та Михайла Федоровича Пономаренка (1920-2010).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сучасній історіографії дослідження краєзнавчої та наукової біографії М. Іщенка та М. Пономаренка набули лише часткового висвітлення. Низку аспектів про життєвий та творчий шлях М. Ф. Пономаренка досліджували М. Мельниченко [9], П. Тронько [13], В. Хоменко [14], а також, опосередковано, автори статті [3; 4; 11]. Біографія М. Іщенка представлена у виданні «Краєзнавці Черкащини» [5] та праці М. Пономаренка [10]. Таким чином, актуальність даного дослідження є безсумнівною.

Мета статті полягає в уведенні в науковий обіг нових документів, які розширять джерельну базу дослідження біографій краєзнавців М. Пономаренка та М. Іщенка та відображають їх думки та погляди на становище краєзнавства у роки Перебудови.



Виклад основного матеріалу

Розвиток суспільно-політичної, громадської та наукової думки в Україні наприкінці 1980-х - на початку 1990-х рр. сприяли активізації діяльності краєзнавців і створенню обласних, районних і міських краєзнавчих осередків. Цьому сприяло проведення протягом 1980-х рр. 4-х республіканських краєзнавчих конференцій: у Полтаві (1980 р.), Вінниці (1982 р.), Чернігові (1984 р.) та Миколаєві (1989 р.). На основі їх практичних рекомендацій були розроблені комплексні плани краєзнавчих досліджень, задля реалізації яких потрібно було об'єднати всі краєзнавчі сили України. Рішенням Президії Академії наук УРСР від 13 грудня 1982 р. при Інституті історії АН УРСР було створено наукову Раду з питань історичного краєзнавства [2, с. 156].

Започатковується видавництво журналу історико-краєзнавчого спрямування «Пам'ятки України», де широко висвітлюється пам'ятко-охоронна тематика.

27 березня 1990 р. у Києві відбувся Перший Всеукраїнський краєзнавчий з'їзд, який проголосив заснування / відродження Всеукраїнської спілки краєзнавців (далі - ВСК) (з жовтня 2008 р. - Національна спілка краєзнавців України (далі - НСКУ). Головою правління Спілки був обраний академік НАН України П. Тронько. Створення Спілки краєзнавців сприяло заснуванню часопису «Краєзнавство» як головного засобу висвітлення краєзнавчої роботи в країні та збереження національних традицій. З цього часу починається формування її регіональних представництв, створюються Черкаська, Харківська, Полтавська, Тернопільська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська, Донецька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Одеська, Миколаївська, Хмельницька, Чернівецька обласні організації, що перебирають на себе координування краєзнавчою діяльністю в регіоні [2].

Важливу цінність для дослідження краєзнавчого руху окресленого періоду становлять листи безпосередніх його учасників. Такими є М. Іщенко та М. Пономаренко.

Михайло Єфремович Іщенко народився 11 грудня 1933 р. в м. Переяслав-Хмельницький (Київська область). Після закінчення школи вступив на лікувальний факультет Київського медінституту ім. О. Богомольця, навчання в якому завершив у 1956 р. з відзнакою й був направлений до Канева. Лікарську діяльність М. Іщенко поєднував із громадською роботою та краєзнавчими дослідженнями. Він склав історичну довідку про необхідність надання Каневу статусу міста обласного підпорядкування. М. Іщенко через ЗМІ впливав на актуальні проблеми, що поставали перед Каневом і його довкіллям [6; 10].

При газеті «Дніпрова зірка» він започаткував екологічну сторінку «Кохаймо рідну природу». Як громадський кореспондент «Робітничої газети» М. Іщенко озвучив ідею відновлення Канівського заповідника й домігся її втілення. Зіставляючи події, описані у «Слові о полку Ігоревім», з літописними джерелами, М. Іщенко з'ясував тісний зв'язок їх із княжим Каневом. Саме від нашого Успенського собору вирушила об'єднана рать Святослава до Переяслава. Він досконально дослідив героїчно-драматичні події на Канівському, Букринському та Пекарівському плацдармах у 1943-1944 рр. [6].

Був одним із фундаторів створення Всеукраїнської спілки краєзнавців. Обирався делегатом І - IV з'їздів, з 1990 по 2012 рр. - членом президії України, був членом редколегії журналу «Краєзнавство». Очолює благодійний фонд «Тарасова земля», є членом наглядової ради Шевченківського національного заповідника у Каневі. Близько 300 нарисів, статей, наукових розвідок М.Іщенко опублікував у газетах, збірниках. Він - автор книг «Канівщина», «Канів», «Визволителі Тарасових висот», «Природа і здоров'я», «Спалився за Україну» та ін. Михайло Єфремович - лауреат премії ім. Леоніда Рябіщука (колишнього гендиректора Черкаської облтелерадіокомпанії), Олекси Кобця. За значну краєзнавчу і природоохоронну роботу удостоєний звання заслуженого працівника культури України (1996), нагороджений премією ім. Дмитра Яворницького (2008), а за постійну роботу в утвердженні української мови відзначений премією ім. Олекси Гірника (2003) [6].

Одним із активних учасників відродження краєзнавства другої половини ХХ ст. на Черкащині є Михайло Федорович Пономаренко народився 28 жовтня 1920 р. у с. Підставки, Золотоніського повіту, Кременчуцької губернії (нині-Золотоніський район, Черкаської області), у вчительській сім'ї. Після закінчення Горобіївської семирічної школи з 1935 р. навчався в Золотоніському педагогічному училищі. У період 1938-1940 рр. працював вчителем на Золотоніщині. Впродовж 1940 - 1946 рр. - перебував у лавах Червоної Армії, учасник Другої світової війни. У 1946 р. він закінчив Черкаський педагогічний інститут за спеціальністю «українська мова та література», а 1954 р. факультет французької мови Київського інституту іноземних мов. Працював учителем іноземних мов у м. Золотоноша (Черкаська обл.) до 1977 р. [10; 13].

Паралельно педагогічній діяльності М.Ф. Пономаренко долучився до краєзнавчого руху. В 1946 р. він створив пришкільний гурток юних краєзнавців, в 1947 р. - краєзнавче товариство «Слідопит», 1954 р. - клуб інтернаціональної дружби «Глобус». У 1958-1959 рр. при Золотоніській школі №4 організував спочатку краєзнавчий гурток, а згодом - краєзнавчий музей [5, арк. 7]. Досліджував топонімію Черкащини, зокрема міста Канів. Брав участь у написанні енциклопедичного видання «Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область»: опрацьовував археологічні довідки по населених пунктах Черкащини, написав нарис «Золотоноша», «Піщане», виступив співавтором нарисів «Чигирин», «Суботів», «Боровиця» (1972), за що був удостоєний звання «Заслужений учитель УРСР». М. Пономаренко був членом правління Всеукраїнської спілки краєзнавців та редакційної ради часопису «Краєзнавець», редагував видання «Краєзнавець Черкащини». Лауреат премії імені В. Антоновича та перший лауреат обласної премії імені М. Максимовича (1994) [7; 10; 12].

Обидва краєзнавці тісно спілкувалися між собою. В особовому фонді М. Пономаренка (Ф. Р. - 5428, ДАЧО, м. Черкаси) було виявлено 8 листів краєзнавця М. Іщенка за 1982-1995 рр. Дані джерела містять цінну інформацію про переживання дослідника з приводу руйнації пам'яток археології на Канівщини, відомості про проблеми з якими стикалися краєзнавці в 1980-х та на початку 1990-х рр. При публікації матеріалів не здійснювалося виправлень з орфографії, пунктуації, фонетики та морфології [5].



Висновки

іщенко пономаренко краєзнавство

Отже, вивчення листів М. Є. Іщенка до золотоніського краєзнавця М. Пономаренка допоможе пролити світло на повсякденне життя радянської інтелігенції у 1980-х рр. та доповнить дослідження історії краєзнавчого руху даного періоду.



***

Лист М. Є. Іщенка до М.Ф. Пономаренка

№1

Вельмишановний Михайло Федорович!

Отже, в «Л[ітературній] У[країні]» пішла стаття за підписом дуже поважних людей про потребу створення природничого та історично- культурного заповідника на терен унікального куточка нашої землі вокруг могили Т.Г. Шевченка. Як ми домовлялись, Ви напишете відгук до газети. Щоб матеріал потрапив у надійні руки, надішліть його за адресою: Київ - 142 вулиця Вернадського 85 квартира 57 Біляшівському Борису Миколайовичу. Це внук академіка Біляшівського він дуже активна людина, робить багато, «щоб та слава не пропала».

У понеділок 5 липня між 13 і 14 годинами я прибуду обласну бібліотеку. Гадаю, нам слід там стрітися. Саме на часі написати нарис про вашу краєзнавчу діяльність або до «Літ. України» або в журнал «Україна», куди я маю вхід.

Бувайте здорові!

З повагою Іщенко. 30/VI-82 року

*[Іщенко Михайло Єфремович краєзнавець, лікар із Канева] (ДАЧО. Ф.Р.-5428. Оп. 1. Спр.49. Арк.58.)

***

Лист М.Є. Іщенка до М.Ф. Пономаренка

№2

Шановний Михайло Федорович!

Якщо зможете, прошу Вас над'їхати до бібліотеки в Черкаси в суботу 18 вересня з 15:30 до 16 години. Вирішимо про подальші справи.

Мені стало відомо, що конференція краєзнавців України має відбутись на початку жовтня у Вінниці.

З М.П. Яценком ми готові Вас зустріти в Каневі. Можемо проїхати по археологічних об'єктах району або походити по кручах та городищах довкруг Канева. Домовимося про дату зустрічі на Канівщині 18 /IX в бібліотеці.

З повагою Іщенко. 14/IX-82.

(ДАЧО. Ф.Р.-5428. Оп. 1. Спр.49. Арк.59.)

***

Лист М.Є. Іщенка до М.Ф. Пономаренка

№3

Вельмишановний Михайло Федорович!

Мене так затуркали домашні справи, що ніяк не можу зібратися з думками і ділами. Син вже вдома, але від цього клопотів, ще побільшало…

Якби там не було, але ще тішуся надіями побувати з Вами та Миколою Павловичем в Трахтемирові, на Зарубі, Батуриній горі, на горі Бабиній і на Бобрицькому миску та в гирлі Борисового потоку - в двох останніх точках маються ще ніким не відкриті поселення.

Для всього цього нам потрібно два дні. І при бажанні ми їх знайдемо. Зараз повели розмови з двома власниками автомобілів («наш бензин - ваші колеса») і сподіваємося, що нас не підведуть. Гасу вже трохи дістали. Як-не-як, а в нашому розпорядженні ще весь вересень, погода ніби знову встановлюється. Повинно стати на годині упродовж всього місяця.

Гадаю нам необхідно зараз вести жваву переписку-листування, щоб бути в курсі справ і планів один одного. Можете сподіватися (ми тут так плануємо), щоб наступної п'ятниці-суботи (14-15) зробити першу мандрівку. Можливо це буде Бобриця-Бабина гора-Борисів потік. А наступного подальшого, тижня Трахтемирів - Заруб - Бучак. Отже, пишіть якнайскоріше, яка ваша думка щодо цих планів?

«Дніпрова зірка», як завжди, халтурить.

Прямо соромно за газету: Ваш матеріал довели до «мізерії» 50 рядочків. Соромлюсь навіть надсилати. Як знаємо, історія наша кревна для сильних світу цього - не більше як куча гною… А нас з Вами вважають за неврастенічний непотріб, що плутається під ногами світового прогресу...

Від Вас одержав свій матеріал про походження Канева. Він не писався як дослідження суто наукове, а претендував найбільше, як газетна поширена стаття, а тому посилання (на першоджерела, сторінки і так далі) у ньому немає. Однак, мені дуже б кортіло, щоб Ви зробили бодай поверхові зауваження на те, що в статті поставлено в плані дискусії. Цікаво мені знати, яка думка такого високого авторитета, як Ви щодо поставлених у статті питань. Повторюю ще раз: я не претендував на чисту науковість, а скоріше наполягав на патріотичні почуття при постановці питання про походження назви Канева. тому для мене важлива ваша думка я сподіваюся одержати вашу рецензію хоча б тільки в Тому для мене важлива Ваша думка, і я сподіваюся отримати Вашу рецензію, хоча б тільки в такому вигляді.

Вітайте дружину!

Завжди Ваш Іщенко. 1/IX- 84

(ДАЧО. Ф.Р.-5428. Оп. 1. Спр.49. Арк.60.)

***

Лист М.Є. Іщенка до М.Ф. Пономаренка

№4

Вельмишановний Михайло Федорович!

У Новому році зичу Вам творчої наснаги, світлого духа, безмірних благ, що дарує людині рідна земля, вода і небо! Щоб здоровалося! Щоб родичалися і стрічалися!

Будьмо!

25 XII 86 Іщенко

P.S.: Мені пощастило бути на з'їзді УТОПІК і виступати. Зокрема підняв питання про перетворення бюлетеня «Пам'ятники України» у щомісячний журнал і це записали у рішення з'їзду. Крім того говорив про Букринський плацдарм (не там - у Щучинці, поставим пам'ятник), про руйнування Канівських гір від мощ «моря» (а разом з тим гинуть археологічні пам'ятники), про будівництво краєзнавчого музею в Каневі і про святкування 1000-літнього ювілею міста.

Редактор «Пам'ятників України», замовляв мені матеріали і прийняв зразу ж мою пропозицію про нарис за Ваш краєзнавчий подвиг. Отже, треба поступити поспішити. В січні обов'язково навідаємося до Вас. Віддрукуємо матеріали конференції, присвяченої 800-річчю «Слова», щоб видати. Гадаю Ваш виступ обов'язково треба включити. Отже, передрукуйте його і надішліть мені. Матеріали конференції будуть видаватись під прапором УТОПІК.

Влітку 1987 року повинно відбутися широке обстеження археологічних об'єктів Канівщини. З приводу цього в мене сталася на з'їзді суперечка з Артеменком. Восени цього 1987 року відбудеться перший Всесоюзний з'їзд краєзнавців у Полтаві. Як ви дивитесь на те, щоб нам з вами туди поїхати, взяти участь? (ДАЧО. Ф.Р.-5428. Оп. 1. Спр.49. Арк.61.)

***

Лист М.Є. Іщенка до М.Ф. Пономаренка

№5

Вельмишановний Михайло Федорович!

Час летить, а ми старієм. наша справа майже нікому не треба. Що якась історія? Якби з текучкою встигати. Миттєва вигода, кон'юнктура, корупція, горілка - ось, що залило мізки суспільства. Багато говоримо про екологію, потенціал історії рідного краю, а краєзнавство ледь животіє, товариства охорони пам'яток перетворилися у бюрократичні осередки, історичних знань у народі сіяти нікому і нічому. А бюрократи від природи й історії тішать душу своєю зверхністю, зарплатою і преміями. Ще й нас, поборників історії та культури осміють з-під тишка. Стрічався з одним таким з Черкас, який і Вас згадував як чудака, капризного чоловіка. Він навіть не уявляє, що Вони у Товаристві втратили, коли знехтували Вашим ентузіазмом.

Відкладати нікуди. Треба скоріше давати нарис про Вас. Я вже аж побоююсь чи зможу розкрити Ваш подвижницький труд. А писати так, солодкі словеса, емоції - краще й не братися.

Отже, 25 або 26 січня постараюсь прибути до Вас. Нарис треба здавати негайно! Підготуйте, будь ласка, статтю (свій виступ) про Максимовичеву працю над «Словом».

З повагою Іщенко. 19. I. 87.

(ДАЧО. Ф.Р.-5428. Оп. 1. Спр.49. Арк.62.)

***

Лист М.Є. Іщенка до М.Ф. Пономаренка

№ 6

Шановний Михайло Федорович!

До Києва я ще не їздив, але одержав ось це запрошення, яке вкладаю Вам для роботи. Буду в Республіканському товаристві 16-17 лютого. Там все дізнаюся остаточно. Ви по можливості скоріше відсилайте тези своєї доповіді. А де брати «Акт експертизи?» Сповіщайте про новини. Надішліть мені обіцяні адреси і матеріали. Газета «Молодь Черкащини» за 3 люте надрукувала кореспонденцію Мариновського. Матеріали його бувають суперечливі, але ця замітка, як на мене, то просто революційна. Якби там не було мого прізвища, я б написав відгук. Питання поставлено правильно. Але не Товариство винне в занепаді краєзнавства області, а обком партії. Всеціло.

Які новини? Як здоров'я? Вітайте дружину!

З повагою Іщенко. 6. II. 87

(ДАЧО. Ф.Р.-5428. Оп. 1. Спр.49. Арк.63.)

***

Лист М.Є. Іщенка до М.Ф. Пономаренка

№7

Вельми шановний Михайло Федорович!

Води багато утекло з тих пір, як ми зустрічались на Канівських кручах. Ось, що значить територіальна відірваність. Листи Ваші одержав, про славного червоного козака Воропая Ваш матеріал уже надруковано (пять-десять газет Вам я можу дати), матеріал до краєзнавчих наших роздумів я вже опрацював. А ось з листом- відповіддю забарився, не через лінощі, а з поважніших причин. Але про це потім.

Хочу Вам повідомити ось про що:

1) Бував я в Києві у П. Т. Тронька. Говорив з ним про перспективи нашої з Вами поїздки на Всесоюзну краєзнавчу конференцію. Там кон'юнктура лиш. Всього 300 запрошень на Союз. … викликав відому Вам Лугову і ще якогось науковця, і в імперативній формі домагався, щоб вони нас записали як делегатів, а вони плакалися, що ось професори шлють із Сибіру і Архангельська листи з проханням запросити їх на конференцію і т.д. Зрештою за наказом П.Т. я заповнив картку на себе і на Вас, як кандидатів на запрошення.

Я думаю так. Комусь із нас треба їхати до Києва за запрошеннями. Давайте зустрінемось десь у п'ятницю-суботу в Каневі (приїжджайте!) і домовимося за деталі. Я постараюсь зателефонувати до Києва чи готові ці запрошення, щоб даром не їхати.

2) З Московкою поки нічого не виходить. Так і не вдалось мені і всьому нашому Товариству відшукати рішення Черкаського облвиконкому з приводу долі Московки. Можливо Ви б змогли його найти в Черкаському краєзнавчому музеї. Ми виїжджали на Московку разом з представниками міської Ради та там нас трохи не набили… Куркуля треба підперти початком розкопок на Московці з весни 1988 року. Про це я говорив з В. Максимовим. Але в археологів Києва для цього бракує сил і потреби.

3) Статтю про стан краєзнавства П.Т. рекомендує подавати після конференції, тоді вона буде кваліфікованіша і по суті.

4) Нам треба було б разом пройти по археологічних об'єктах які руйнуються морем. Скоро Н.М. виходить з відпустки і транспортом нам допоможе. Отже, не пізніше як 9 -10 жовтня нам треба зустрітись на Канівщині.

Чекаю від Вас нових ідей і пропозицій. Шліть нові матеріали для патріотичної історичної сторінки. З повагою Іщенко.

29.IX.87

(ДАЧО. Ф.Р.-5428. Оп. 1. Спр.49. Арк.64.)

***

Лист М.Є. Іщенка до М.Ф. Пономаренка

№8

Дорогий Михайло Федорович!

Бажаю Вашій родині змістовних, натхненних, духовно і фізично сповнених Шевченківських свят і подвижницької діяльності за заповітами Спасителя і Вседержателя Нації!

Я дуже стривожений Вашою ситуацією. Справді краєзнавці зараз нічим не забезпечені і наші знання потрібні лише для плагіаторів. Гадаю, що це явище тимчасове. У вересні ц. р. в Черкасах відбудеться конференція (чергова) Всеукраїнської Спілки краєзнавців. Одна із секцій буде займатися, головне, зрізами історії Канева. Окрім інших тем чи не взяли б Ви тему «Історіографія Канева». Цього літа (вже з травня) в Каневі працюватиме кілька загонів Канівської археологічної експедиції (біля Успенського собору, на Московці, на Дачках, на Пилипенковій горі - груші вже виділено Мінфіном, погоджено з П.П. Толочком, Є. В. Максимовим, В. О. Петрашенко). Які Ваші міркування? Як Ваше здоров'я?

Не баріться, пишіть які ліки Вам би пособили - у вас їх легше дістати, бо маємо зону ЧАЕС. Яким би чином ми зустрілися? Але не на переметах, як звичайно, а зосереджено і не поспішаючи. Коли Ви будете в Черкасах і де саме? Що нового на краєзнавчих перелогах? Вітайте дружину і заїздіть в гості.

Правдиво з Вами. Іщенко. 25.ІІ. 95.

P.S.: Ставиться питання про надання Каневу міста республіканського підпорядкування. (ДАЧО. Ф.Р. - 5428. Оп. 1. Спр.49. Арк. 68.)



Література

1. Бровендер Д. Часопис «Краєзнавство» у розбудові історичного краєзнавства в Україні: до 20-ї річниці діяльності (1993-2013 рр.). Краєзнавство. 2013. № 4. С. 8 - 21.

2. Бурдоносова Т. Перше засідання наукової Ради з проблем «Історичне краєзнавство в УРСР». Український історичний журнал. 1983. № 5. С. 156-162.

3. Гриценко А. П., Курок О.І., Чумаченко О.А. Листи О. С. Скляренко до золотоніського краєзнавця М.Ф. Пономаренка (1963 - 1976). Сумська старовина. 2023. № LXIII. С. 45 - 52. URL.: https://starovyna.sumdu.edu.ua/wp-content/uploads/ 2023/12/4-Hrytsenko-A.-P.-Kurok-O.-I.-Chumachenko-%D0%9E.-A.pdf (дата звернення: 25.02.2024).

4. Гриценко А. П., Прокопчук В.С., Чумаченко О.А. Листи українського фізика П. Г. Борзяка до золотоніського краєзнавця М. Ф. Пономаренка. Консенсус. 2023.№ 4. С. 123-144. URL.: https://konsensus.net.ua/index.php/konsensus/article/view/26

5. Державний архів Черкаської області. (ДАЧО). Ф.Р. - 5428. оп. 1. спр. 49.84+4 арк.

6. Імена видатних людей Канівщини. URL.: http://kaniv-biblioteka.edukit.ck.ua/ bibliotechni_vidannya/informacijni_vidannya/imena_vidatnih_lyudej_kanivschini/ (дата звернення: 25.02.2024).

7. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. Черкаська область / за ред. О. Л. Стешенко. Київ: АН УРСР, Ін-т історії, 1972. С. 257-273.

8. Іщенко М. Є. Краєзнавці Черкащини: біобібліографічний довідник / Упоряд.: В. М. Мельниченко, Г. М. Голиш. Черкаси: Вертикаль, видавець Кандич С. Г., 2016. С. 77-78.

9. Мельниченко В. М. З любов'ю до Черкащини. Михайло Пономаренко: з любов'ю до Черкащини. Збірник статей, спогадів про М. Ф. Пономаренка та його вибраних публікацій / упор. В. М. Мельниченко. Черкаси: «Вертикаль», 2020. С. 3-13.

10. Пономаренко М. Краєзнавці Черкащини: біо-бібліографічний словник. Золотоноша, 2003. 100 с.

11. Прокопчук В.С., Гриценко А. П., Чумаченко О.А. Листування поетеси Ганни Альбрехт та краєзнавця Михайла Пономаренка (1962-1984). Вісник науки та освіти (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»): журнал. 2023. № 12 (18). С. 999 - 1010. URL.: http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/view/8419/8464 (дата звернення: 25.02.2024).

12. Тронько П. Т. Летопись дружбы и братства: Из опыта создания "Истории городов и сел Украинской ССР" в 26 т. Київ: Наук. думка, 1981. 128 с.

13. Краєзнавці України: сучасні дослідники рідного краю: довідник / Всеукраїнська спілка краєзнавців; ред. кол.: П. Т. Тронько (голов. ред.) та ін.; упоряд. Т. Ф. Григор'єва та ін. Київ; Кам'янець-Подільський, 2003. 270 c.

14. Хоменко В. Народний академік. Силуети. Київ, 2016. С. 14-18.



References

1. Brovender D. (2013). Chasopys «Kraieznavstvo» u rozbudovi istorychnoho kraieznavstva v Ukraini: do 20-yi richnytsi diialnosti (1993-2013 rr.) [The journal "Local History" in the development of historical local history in Ukraine: to the 20th anniversary of its activity (1993-2013)]. Kraieznavstvo, 4. S. 8-21. [in Ukrainian].

2. Burdonosova T. (1983) Pershe zasidannia naukovoi Rady z problem «Istorychne kraieznavstvo v URSR» [The first meeting of the Scientific Council on the problems of "Historical local studies in the Ukrainian SSR]. Ukr. istor. zhurn., 5. S. 156-162. [in Ukrainian].

3. Hrytsenko A. P., Kurok O.I. @ Chumachenko O.A. (2023). Lysty O. S. Sklyarenko do zolotonis'koho krayeznavtsya M.F. Ponomarenka (1963 - 1976) [Letters of O. S. Sklyarenko to Zolotonis local historian M.F. Ponomarenka (1963 - 1976)]. Sums'ka starovyna, LXIII.

S. 45 - 52. URL.: https://starovyna.sumdu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/12/4-Hrytsenko-A.-P.- Kurok-O.-I.-Chumachenko-%D0%9E.-A.pdf (data zvernennia: 25.02.2024) [in Ukrainian].

4. Hrytsenko A. P., Prokopchuk V.S. @ Chumachenko O.A. (2023). Lysty ukrayins'koho fizyka P. H. Borzyaka do zolotonis'koho krayeznavtsya M. F. Ponomarenka [Letters of the Ukrainian physicist P. G. Borzyak to the Zolotonysi local historian M. F. Ponomarenko]. Konsensus, 4. S. 123-144. URL.: https://konsensus.net.ua/index.php/ konsensus/article/view/26 (data zvernennia: 25.02.2024) [in Ukrainian].

5. Derzhavnyi arkhiv Cherkaskoi oblasti. (DAChO). F.R.-5428. op.1. spr.49. 84+4 ark.

6. Imena vydatnykh liudei Kanivshchyny. [Names of prominent people of Kaniv Oblast.] URL.: http://kanivbiblioteka.edukit.ck.ua/bibliotechni_vidannya/informacijni_vidannya/ imena_vidatnih_lyudej_kanivschini (data zvernennia: 25.02.2024) [in Ukrainian].

7. Kraieznavtsi Cherkashchyny (2016). Ishchenko Mykhailo Yefremovych [Ishchenko Mykhailo Yefremovych]. Cherkasy: Vertykal. S. 77-78. [in Ukrainian].

8. Khomenko V. (2016). Narodnyi akademik. [People's Academician]. Syluety. (S.14-18). Kyiv. [in Ukrainian].

9. Melnychenko V. M. (2020). Z liuboviu do Cherkashchyny. [With love to Cherkashchyna]. Mykhailo Ponomarenko: z liuboviu do Cherkashchyny. Zbirnyk statei, spohadiv pro M. F. Ponomarenka ta yoho vybranykh publikatsii / upor. V. M. Melnychenko. (S. 3-13). Cherkasy: «Vertykal». [in Ukrainian].

10. Ponomarenko M. (2003) Kraieznavtsi Cherkashchyny [Local historians of Cherkasy]: bio-bibliohrafichnyi slovnyk. Zolotonosha. 100 s. [in Ukrainian].

11. Prokopchuk V.S., Hrytsenko A. P. @ Chumachenko O.A. (2023). Lystuvannya poetesy Hanny Al'brekht ta krayeznavtsya Mykhayla Ponomarenka (1962-1984) [Correspondence between the poet Hanna Albrecht and the local historian Mykhailo Ponomarenko (1962-1984)]. Visnyk nauky ta osvity (Seriya «Filolohiya», Seriya «Pedahohika», Seriya «Sotsiolohiya», Seriya «Kul'tura i mystetstvo», Seriya «Istoriya ta arkheolohiya»): zhurnal, 12 (18). S. 999-1010. URL.: http://perspectives.pp.ua/index.php/ vno/article/view/8419/8464 (data zvernennia: 25.02.2024) [in Ukrainian].

12. Steshenko O. (1972). Istoriia mist i sil Ukrainskoi RSR: u 26 t. Cherkaska oblast. [History of cities and villages of the Ukrainian SSR: in 26 vols. Cherkasy oblast]. Kyiv: AN URSR, In-t istorii. [in Ukrainian].

13. Tronko P. T. (1981). Letopis druzhbi i bratstva: Iz opita sozdaniya "Istorii gorodov i sel Ukrainskoi SSR" v 26 t. [Chronicle of friendship and brotherhood: From the experience of creating “The History of Cities and Villages of the Ukrainian SSR” in 26 volumes.] K.: Nauk. dumka. 128 s. [in Russian].

14. Tronko P. T. (2003). Kraieznavtsi Ukrainy: suchasni doslidnyky ridnoho kraiu [Local historians of Ukraine: modern researchers of the native land]: dovidnyk / Vseukrainska spilka kraieznavtsiv; red. kol.: P. T. Tronko (holov. red.) ta in. T. F. Hryhorieva ta in. Kyiv; Kamianets-Podilskyi, 2003. 270 c. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...