Антропологія музичної тілесності

Обґрунтування філолофсько-антропологічного підходу до вивчення музичної культури, що концентрується на специфічно-музичних проявах людської тілесності і визначає останню як спосіб буття музичної процесуальності. Розкриття процесу музичного сприйняття.

Рубрика Музыка
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 10.10.2013
Размер файла 57,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

АНОТАЦІЇ

Полтавцева О.М. Антропологія музичної тілесності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2005.

У дисертації обґрунтовується філолофсько-антропологічний підхід до вивчення музичної культури, що концентрується на специфічно-музичних проявах людської тілесності і розкриває останню як спосіб буття музичної процесуальності. Запропонований підхід є нетрадиційним для класичної філософії музики, що пов'язувала це мистецтво зі сферою душі, духу. Поясненням формули "музика-душа" служить простежена в різних метафізичних концепціях музики наявність стійких опозицій "душу/дух-тіло", "раціональне-почуттєве", що визначили концептуальне бачення даного мистецтва.

Розгляд музики як триваючого тут і зараз "твору твору" і залучення в цьому зв'язку понятійного апарата сучасної філософії тіла (тілесності) стало основою для висування концепту "музична тілесність". Ним охоплюються три взаємодоповнюючі сфери музичної реальності - мовна, виконавська та перцептивна, - які конституюють людську тілесність як тілесність музичну, тобто як таку, котра принципово не може бути відвернена і протипоставлена душі, духу. Розробка концепту втілює деконструктивістську ідею перегляду опозиційних структур і включає: доведення генеалогічного зв'язку між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови; розкриття процесу музичного сприйняття як процесу темпоральної естетизації слухацької тілесності; обґрунтування внутрішньої структури виконавського процесу як семіотично представленої номадичної (мерехтливої) єдності "Тіло/Душа/Дух".

Ключові слова: музична тілесність, феномен, тіло, душа, дух, опозиційність, антропологічність, виконавський процес, музична мова, слухацька перцепція, перцепт, афект, метазвукові структури, деконструкція.

Полтавцева О.М. Антропология музыкальной телесности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.04 - философская антропология, философия культуры. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2005.

В диссертации обосновывается философско-антропологический подход к изучению музыкальной культуры, концентрирующийся на специфически музыкальных проявлениях человеческой телесности и раскрывающий последнюю в качестве способа бытия музыкальной процессуальности. Предложенный подход является нетрадиционным для классической (в широком смысле) философии музыки, связывавшей это искусство со сферой души, духа. Осуществленный анализ философских концепций музыки Шеллинга и пифагорейцев, Гегеля и Шопенгауэра, Аристотеля, Платона и Канта позволил констатировать наличие устойчивых оппозиций "душа/дух - тело", "рациональное - чувственное", "разумное удовольствие - физическое наслаждение", где слабый (правый) термин подвергался систематическому вытеснению. В результате живое настоящее музыкального феномена, его антропологичность и телесная укорененность оставалась за рамками философского внимания.

Применение феноменологического метода исследования, предполагающего рассмотрение музыки как феномена, длящегося здесь и сейчас, и привлечение в этой связи понятийного аппарата современной философии тела (телесности) стало основанием для выдвижения концепта "музыкальная телесность". Последний реабилитирует телесную компоненту музыки, лишая стихию души (духа) того верховного суверенитета, которым она обладала метафизически, но - на протяжении всей истории музыкальной культуры - не онтологически. Показано, что тенденция позитивизации тела в музыке, наметившаяся в текстах Кьеркегора, Ницше, Адорно может квалифицироваться в качестве философских предпосылок "музыкальной телесности".

Выдвинутый концепт структурно охватывает специфические способы выражения человеческой телесности, экспонируемые музыкальным становлением в трех имманентных аспектах: языке, исполнении и слушательском восприятии. Выявлен игровой характер сопряжения означенных телесных сфер. Разработка концепта воплощает деконструктивистскую идею пересмотра оппозиционных структур и включает ряд направлений. Так, философско-антропологический ракурс исследования исторических изменений музыкального языка дал возможность выявить генеалогическую связь между телесным опытом освоения мира и "антропоморфными" свойствами музыкальной речи; предпринятая феноменологическая дескрипция интенциональных актов слушательской перцепции позволила сформировать положение о темпоральной эстетизации слушательской телесности в процессе музыкального восприятия; результатом семиотического анализа исполнительской телесности явилось обоснование внутренней структуры исполнительского действа как номадического (мерцающего) единства "тело/душа/дух".

Ключевые слова: музыкальная телесность, феномен, тело, душа, дух, оппозиционность, антропологичность, исполнительский процесс, музыкальный язык, слушательская перцепция, перцепт, аффект, метазвуковые структуры, деконструкция.

Poltavtseva O.M. Anthropology of musical corporealness. - Manuscript.

Thesis for Candidate's Degree in Philosophy, specialty 09.00.04 - Philosophical Anthropology, Philosophy of Culture. - Kharkiv V.N. Karazin National University, Kharkiv, 2005.

In the dissertation the philosophical-anthropology method to study musical culture is grounded. The later is interpreted as one concentrating on specifically musical manifestations of human corporealness and presenting such corporealness as a mode of being of musical temporality. The suggested method is non-traditional for the classical philosophy of music with its strict association between music and spiritual realm. The formula "music-mind" is explained by appealing to different metaphysical ideas of music with their rigid oppositions "mind/spirit-corpus", "rational-sensual", which determine conceptual approach to music.

We consider music as a "creation of work" in its coming-into-being here and now, and take into consideration the modern philosophy of corpus (corporealness) concepts to offer then our own one - "musical corporealness". It refers to the three interconnected realms of musical temporality, i.e. language, performance, perception, which constitute human corporealness as musical corporealness: it could not in principle be separated from and opposed to mind, spirit. The elaboration of this concept is to realize the deconstruction or in the other words revision of oppositional structures in order to find genealogical links between corporeal experience of attitude to world and "anthropomorphical" traits of musical language; to put forward the process of musical perception as one of temporal anesthetization of auditoria's corporealness; to give the inner structure of performance as semiotically represented nomadic entity of "Corpus/Mind/Spirit".

Key words: musical corporealness, phenomenon, corpus, mind, spirit, opposition, anthropology-likeness, performance, musical language, auditoria's perception, percept, affect, meta-sound structures, deconstruction.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Проблеми розвитку музичної культури та музичної діяльності. Історія формування музично-історичної освіти. Життя і творчі здобутки Б.В. Асаф’єва. Поняття інтонування як важлива складова музичної педагогічної концепції. Сутність поняття музичної форми.

    дипломная работа [55,9 K], добавлен 25.12.2010

  • Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.

    статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010

  • Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.

    дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015

  • Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.

    реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011

  • Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011

  • Музично-педагогічні умови і шляхи розвитку ладового почуття школярів на уроках музики у загальноосвітній школі. Категорія ладу у системі засобів музичної виразності. Застосовування елементів "стовбиці" Б. Тричкова. Використання релятивної сольмізації.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.02.2016

  • Загальна характеристика сонат Бетховена. Музичний синтаксис, форма, експозиція, реприза творів. Мелодія лінія зв’язуючої партії. Аналіз засобів музичної виразності. Лад, тональність, гармонія, взаємодія стійкості з нестійкістю, метро-ритм, фактура.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 18.05.2014

  • Проблема профільної підготовки фахівців в сфері естрадно-джазового виконавства. Необхідність модернізації музичної освіти. Вивчення теорії щодо розвитку музичних стилів, специфіки гармонії, аранжування, інтерпретації у джазі, практики гри і співу у дуеті.

    статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Розгляд історії розвитку музичної культури Київської Русі. Сопілка, сурми та трембіта як види дерев'яних духових інструментів. Зовнішній вигляд торбана, гуслей, кобзи, базолі. Вивчення древніх ударних інструментів. Скоморохи у театральному мистецтві.

    презентация [447,0 K], добавлен 10.05.2014

  • Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009

  • Значення розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку. Вікові особливості слуху і голосу дитини. Охорона дитячого голосу. Методи і прийоми навчання співу. Вибір і розучування пісень. Методичні аспекти формування музикальності дошкільнят в співі.

    курсовая работа [53,0 K], добавлен 20.06.2015

  • Людвіг ван Бетховен як німецький композитор та представник віденської класичної школи. Особливості періодів творчості. Симфонії, їх значення та принципи будови. Дев'ята симфонія як одне з найвидатніших творінь в історії світової музичної культури.

    реферат [21,7 K], добавлен 23.03.2011

  • Дослідження трансформаційних процесів в системі музичної освіти. Особливості підготовки студентів творчих спеціальностей до практичної виконавської діяльності. Вивчення впливу інноваційних технологій на формування цінностей професійного інструменталіста.

    статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Жанрові особливості романсової спадщини Глінки. Характеристика засобів виразності романсу "Не пой, красавица, при мне". Характеристика романсової спадщини Рахманінова. Порівняльний аналіз засобів музичної виразності у романсі М. Глінки, С. Рахманінова.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.11.2011

  • Визначення поняття звуку, характеристика і класифікація звукових явищ. Поняття про містицизм звуку у старовинному і сучасному світі. Індійська музична система та її особливості. Порівняльна характеристика індійської та європейської музичних систем.

    дипломная работа [43,3 K], добавлен 23.12.2011

  • Аналіз значення джазу, як типової складової естрадної музичної культури. Основні соціальні моменти існування джазу в історичному контексті. Дослідження діяльності основних ансамблевих колективів другої половини ХХ ст. та їх взаємозв’язку один з одним.

    статья [23,2 K], добавлен 24.04.2018

  • Розкриття історичного аспекту проблеми та сутності понять "музичне виховання", "музична освіта", "культурні традиції". Обґрунтування необхідності удосконалення музичного виховання. Порівняльний аналіз даних аспектів в освітніх системах Японії та України.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 22.11.2014

  • Творчість Шопена як особливе явище романтичного мистецтва. Класична ясність мови, лаконічність вираження, продуманість музичної форми. Особлива увага романтиків до народної творчості. Жанр ліричної інструментальної мініатюри у творчості Шопена.

    реферат [11,4 K], добавлен 28.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.