Хордофони ранніх кочівників Євразії (VI ст. до н.е. – IV ст. н. е.)

Розробка методології та методики комплексного дослідження іконографічних струнно-щипкових хордофонів у контексті матеріальної культури ранніх кочівників. Встановлення генези кутових арф з горизонтальним резонатором з єдиного давньоіранського прототипу.

Рубрика Музыка
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 05.11.2013
Размер файла 57,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Композиційним центром є музикант з ліроподібним інструментом і квадратна ніша, яка символізує богиню Табіті. Музикант одягнений у червоний жупан, з накинутим зверху кандизом (ритуальним халатом). Музичний інструмент також забарвлений у червоний колір. Ритуальний халат-кандиз використовувався у весільній та поховальній обрядовості. Музичний інструмент (втілення ідеї Фарна ) допомагає ідентифікувати основний мотив фрески як відтворення легенди про обрання Колаксая на царювання .

Підрозділ 3.3. Ліроподібні інструменти народів Середньої Азії і Кавказу : проблеми етнічної належності доводить факт існування ліроподібних хордофонів у споріднених зі скіфами сако-масагетських племен Середньої Азії, а також вивчає генезу, типологічну та етнічну належність однотипного інструментарію з території Кавказу.

Параграф 3.3.1. Ліроподібні інструменти на парфійських ритонах (ІІ ст. до н.е) вивчає іконографію ліроподібних хордофонів споріднених зі скіфами сако-масагетських племен Середньої Азії.

Парфійське царство (середина ІІІ ст. до н.е. - ІІІ ст. н.е.) було засноване кочовими племенами парнів і даїв (за Помпеєм Трогом - вигнанцями зі Скіфії). Єдність духовної культури причорноморських скіфів та середньоазійських саків (парнів, даїв) обумовлює єдність їх музично-інструментальної культури, зокрема, ритуального музичного інструментарію.

У 1948 р. на городищі Стара Ніса, поблизу Ашгабаду (сучасна Туркменія) було розкопано некрополь засновників парфійської династії - царів Аршакідів, де виявлено ритони, прикрашені фризами з різноманітними сюжетними сценами, серед них - зображення музичних інструментів, які дослідники називають лірами і кіфарами (Т. Визго, Р. Садоков, В. Мешкеріс). Інструменти належать до лір східного типу, але різняться між собою за формою та зовнішнім оздобленням. За формою їх можна розподілити на три групи: 1) з видовженим корпусом, 2) “краплеподібні” та 3) прямокутні. Аналогами до першої групи можуть служити сахнівський хордофон та ліроподібні інструменти на монетах з Північного Причорномор'я (Пантикапей, Ольвія). Основною ознакою, яка дозволяє віднести їх до спільного типу, є спосіб з'єднання поперечки-струнотримача з бічними стояками та кількість струн (п'ять).

Органологи уважають, що ці інструменти у Парфії виникли в результаті впливів давніх цивілізацій Месопотамії або еліністичної Греції (Т. Визго, Р. Садоков). Сучасні дослідження однозначно не дають підстав визначити тип та етнічну належність парфійських хордофонів.

Скіфська генеалогія Аршакідів дозволяє припустити, що в період заснування Парфії (середина ІІІ ст. до н.е.) повинні були б зберегтись інструменти, традиційні для кочівників, в першу чергу - ритуальні. Це дає можливість вичленувати з інструментів, уміщених на ритонах, ті хордофони, які мають ознаки скіфських ліроподібних (1 група).

Ритони, на яких вирізьблені музичні інструменти, призначались для коронаційних урочистостей (Г. Кошеленко). Аналогічний ритон відтворено на сахнівській пластині - діадемі в руці Колаксая (мотив божественного шлюбу Колаксая і Табіті). На одному з парфійських ритонів над зображенням богині є надпис грецькою мовою “Гестія”. Ця грецька богиня, що є аналогом скіфської Табіті, втілювала у Парфії культ коронаційного вогню. Можливо, цей ритон використовувався під час коронаційних урочистостей одного з парфійських царів, або ж у щорічному святі на честь першого царя.

Виявлений як у причорноморських скіфів, так і у парфійців розвинений культ предків божественного походження, першого царя дає всі підстави стверджувати, що ліроподібний хордофон видовженої форми у парфійців не був результатом впливів і запозичень, а належав до традиційного інструментарію кочівників.

Параграф 3.3.2. Ліроподібні хордофони на монетах скіфо-сакських царів розглядає скіфо-сакські нумізматичні матеріали, які вказують на зв'язок ліроподібного хордофону з культом царів. Незважаючи на елліністичні впливи, у культурі та ідеології Парфії періоду становлення держави досить стійкими були кочові традиції, що відбилось на так званому офіційному мистецтві, втіленому передусім у монетах парфійських царів (Г. Кошеленко).На реверсах монет царя Фріапата уміщено зображення ліри - семантичного еквівалента Фарна - символу царської могутності і символу, покликаного звеличити божественне походження Фріапата і обґрунтувати цим його право на престол. З тією ж метою були уміщені зображення лір на реверсах монет скіфського царя Акроси (Мала Скіфія, Добруджа) і боспорського царя іранського походження Фарнака (Крим). Символіка атрибутів, уміщених на монетах, втілювала цілісну політико-ідеологічну програму і не могла бути довільною. Сам факт уміщення ліри на монетах скіфо-сакських царів є показовим і служить вагомим аргументом на користь запропонованої семантичної інтерпретації ліроподібного хордофона та реконструкції його ролі і функції у релігійно-обрядових та ідеологічних уявленнях скіфів і парфійців.

Серед хронологічно синхронного матеріалу (середина ІІІ - І ст. до н.е.) з інших областей Середньої Азії зображення аналогічних ліроподібних хордофонів не зафіксовано.

3.3.3. Ліроподібні інструменти на території Кавказу вивчає проблеми типології та етнічної належності ліроподібних хордофонів, уміщених на трьох знахідках - фігурці музиканта з так званого казбегського скарбу (VІ - V ст. до н.е.), ремінній пряжці-застібці з гемою алано-гунського часу (ІV - V ст. н.е.) та музиканта на рельєфі аланського гробівця (VІІІ - ХІІ ст. н.е.). Хордофони, зображені на цих пам'ятках, дотепер є мало відомі органологам. Дискусійною є й проблема типологічної належності, генези цих хордофонів, які не мають аналогів як в археологічному та іконографічному матеріалах окресленого періоду, так і в сучасному традиційному інструментарії народів Кавказу.

Бронзова фігурка музиканта з казбегського скарбу належить до пізньокобанської археологічної культури, яка зазнала потужного скіфського впливу ( Є.Крупнов). Дотепер серед дослідників не існує єдиної думки щодо типологічної класифікації інструмента: одні уважають, що це найдавніше зображення грузинської арфи чангі (Ш. Аміранашвілі, І. Хашба, С. Макалатія), інші - ліри (А. Тальгрен, А. Вейзенен).

Казбегський хордофон має всі ознаки ліроподібного інструмента скіфського типу (пропорції, плаский корпус, короткі бічні стояки і поперечка з “ріжками”). Датування (VІ ст. до н.е.) вказує, що цей хордофон є найбільш раннім зображенням скіфського ліроподібного інструмента.

Підтвердженням існування ліроподібних хордофонів скіфського типу в аланів (сарматського племені, предка осетинів) є зображення на ремінній застібці (урочище Макартет, Запорізька обл., Україна). Цей артефакт входив до комплексу жертовних предметів і датований IV-V ст..н.е. - часом Великого переселення народів. Тяглість традиції існування ліроподібних хордофонів від скіфо-сарматського до пізньоаланського часу засвідчує його зображення на кам'яному рельєфі гробівця VIII - ХІІ ст., виявленого біля р. Кривої у Прикубанні. Рельєфи пізньоаланського гробівця виконані в умовній манері, проте зображений тут інструмент має всі ознаки ліроподібного хордофона.

У Висновках констатується, що реконструкція хордофонів ранніх кочівників Євразії, а через них - потужного пласту їх обрядово-інструментальної культури - збагачує наші уявлення про музичну культуру Стародавнього Світу, ставить її в один ряд з високорозвиненими цивілізаціями давнього і античного світу - Ассірією, Вавілоном, Персією, Грецією, Римом. Спадщина цієї культури генетично пов'язана з інструментарієм середньовіччя як азійського, так і європейського континентів. Реконструкція одного з найдавніших шарів музичної культури Стародавнього Світу доводить, що музично-інструментальна культура іраномовних “варварів” вплинула на розвиток цивілізацій Старого Світу не в меншій мірі, аніж Давній Схід чи доба Античності.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Олейник О. Возвращаясь к пазырыкской арфе // Этнографическое обозрение.- 1995.- №6. - С. 80-92.

2.Олейник О. К постановке проблемы комплексного изучения струнных инструментов скифских племен // Вопросы инструментоведения : Статьи и материалы. -СПб, 1997. - Вып.3 . - С. 93-97.

3.Олейник О. Изображение музыканта на золотой пластине IV века до н.э. ( к проблеме музыкального инструментария скифов) // Материалы к энциклопедии музыкальных инструментов народов мира. Сборник статей.- СПб, 1998. - Вып.1. - С. 36-41.

4. Олейник О. Сарматская арфа из Ольвии ( к проблеме интерпретации морфологии инструмента и семантике декора) // Вопросы инструментоведения: Статьи и материалы. - СПб, 2000. - Вып.4.- С . 91-94.

5.Олійник О. Зображення скіфського музиканта на сахнівській пластині.// Археологія. - 2003.- №4 . - С. 40-54.

6.Олійник О. Проблема реконструкції музично-інструментальної культури ранніх кочівників (на археологічних матеріалах із території України) // Українське мистецтвознавство. Матеріали, дослідження, рецензії. - Київ, 2004. - С. 70-76.

7.Олейник О. Скифский пентахорд Юлия Полидевка (к проблеме типологии и идентификации) // Вопросы инструментоведения: Статьи и материалы. - СПб, 2004. - Вып.5, ч.2. - С. 151-156.

8.Олійник О. Скіфо-сарматські музичні інструменти (за матеріалами археологічних розкопок на території України) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. - Вип..10. - Львів, 2006 . - С. 283-290.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Аналіз значення джазу, як типової складової естрадної музичної культури. Основні соціальні моменти існування джазу в історичному контексті. Дослідження діяльності основних ансамблевих колективів другої половини ХХ ст. та їх взаємозв’язку один з одним.

    статья [23,2 K], добавлен 24.04.2018

  • Разработка струнно-щипковых инструментов, относящихся к группе хордофонов. Роль укулеле в развитии музыкальной культуры. Разновидности и настройка инструмента. Техника игры на гавайской гитаре. Его акустические характеристики. Механизм звукообразования.

    курсовая работа [544,0 K], добавлен 07.03.2016

  • Розглянуті погляди на явище імпресіонізму в проекції на формуванні картини світобуття. Описані наукові праці, що висвітлюють імпресіонізм в суміжних видах мистецтва. Визначаються найбільш типові складові імпресіонізму в контексті дискурсу даного поняття.

    статья [21,5 K], добавлен 07.02.2018

  • Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.

    дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015

  • Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010

  • Вокально-пісенні традиції та звичаї українського народу, що складалися упродовж століть. Музична пісенна спадщина українців. Музична стилістика, інтонаційно-мелодичне розмаїття та загальне художнє оформлення кращих вітчизняних зразків пісенної культури.

    статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Сущность методики интенсивного обучения игре на фортепиано учащихся старшей возрастной группы по методу Т.И. Смирновой, ее практическая апробация и оценка эффективности. Характеристика основных этапов внедрения данной методики, используемые приемы.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 25.01.2010

  • Дослідження творчого шляху видатного кобзаря Чернігівщини Терентія Пархоменка і наслідувачки його творчості, його дочки Євдокії Пархоменко. Аналіз репертуару та творчого спадку чернігівських кобзарів, дослідження історії їх гастрольних подорожей.

    статья [30,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Характеристика особистостей в контексті формування культурної парадігми суспільства. Опис творчості видатного виконавця В. Бесфамільнова, аспекти його гастрольної, виконавської та просвітницької діяльності. Роль митця у розробці репертуару для баяну.

    статья [24,8 K], добавлен 07.02.2018

  • Аналіз концертного виступу вокаліста та чинників, які враховуються при підготовці. Проходження ряду етапів, пов’язаних з вивченням музичного матеріалу, створенням інтерпретаційної версії, результатом якої стане досягнення відповідного художнього образу.

    статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018

  • Жанрові межі віолончельної творчості Прокоф‘єва: від інструментальної мініатюри і сонати (сольної та ансамблевої) до концертіно та монументальної Симфонії-концерту. Взаємопроникнення та взаємодія образних сфер симфонічної й камерної творчості Прокоф‘єва.

    дипломная работа [54,8 K], добавлен 22.04.2010

  • Аналіз хорового концерту М. Березовського, інтерпретація біблійного тексту композитором. Аналіз засобів виразності, які акцентують змістовні моменти твору. Виявлення особливостей хорового письма Березовського для встановлення закономірностей його стилю.

    статья [899,7 K], добавлен 24.04.2018

  • Аналіз специфіки обробок народних пісень, призначених для хорового виконання, в контексті творчості української композиторки Вероніки Тормахової. Синтез фольклорних першоджерел з популярними напрямками естрадної музики. Огляд творчого спадку композиторки.

    статья [21,5 K], добавлен 24.11.2017

  • Сидір Воробкевич (1836—1903) — видатний подвижник національної культури, який поєднав у собі дар композитора, письменника, фольклориста, педагога, диригента, громадського діяча. Романси. Хорова музика. Камерна лірика.

    реферат [28,1 K], добавлен 14.05.2007

  • Етапи становлення народного хорового виконавства в контексті діяльності Охматівського народного хору під керівництвом П. Демуцького. Особливості організації та функціонування Охматівського народного хору. Перехід співочих гуртів до хорового виконавства.

    статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Розгляд гармоніки, як відносно молодого інструменту, що здійснив карколомний стрибок від простого камертона та дитячої іграшки до сучасного концертного інструмента з оригінальним репертуаром. Аналіз її еволюції та адаптації у різні національні культури.

    статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Людвіг ван Бетховен як німецький композитор та представник віденської класичної школи. Особливості періодів творчості. Симфонії, їх значення та принципи будови. Дев'ята симфонія як одне з найвидатніших творінь в історії світової музичної культури.

    реферат [21,7 K], добавлен 23.03.2011

  • Розгляд інструментального мистецтва та виконавства в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток галузі культури, і фактори, що розвивають виконавців і рухають вперед. Позитивні тенденції розвитку української інструментальної музики.

    статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018

  • Історія розвитку української культури в ХХ ст. Музичні постаті ХХ ст. Творчість Людкевича С.П., Ревуцького Л.М., Лятошинського Б.М., Станковича Є.Ф., Скорика М.М., Барвінського В.О., Крушельникої С.А., Руденко Б.А., Шульженко К.І., Козловського І.С.

    презентация [532,2 K], добавлен 04.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.