Управління функціонуванням акціонерного фармацевтичного об'єднання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління функціонуванням акціонерного фармацевтичного об'єднання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Наше суспільство здійснює виключно важку, здебільшого суперечливу, але історично неминучу та необхідну перебудову. В соціально-політичному житті цей перехід вхід тоталітаризму до демократії, в економіці - від адміністративно-командної системи до ринку.

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності пересувається до основної ланки всієї економіки - підприємству. Саме на цьому рівні створюється потрібна суспільству продукція, надаються необхідні послуги. Створення раціональної структури підприємницької діяльності на основі акціонування та приватизації державних підприємств вимагає нового переходу до організації та управління господарювання підприємцями з різними формами власності, змінюя при цьому організація внутрішньоструктурних економічних відносин Виходячи з цього великого значення набуває державне регулювання економіки держави.

Вагомий внесок в рішення проблем управління і розвитку народного господарства України внесли такі вчені як Александрова В.П., Алимов О.М., Бабич В.П., Бажал Ю.М., Бесчасний Л.К., Галуза С.Г., Геєць В.М., Лукінов І.І. та інші, а також більшість вчених ближнього та дальнього зарубіжжя.

Проте формування механізму функціонування підприємств фармацевтичної промисловості в сучасних умовах, в умовах акціонерної форми господарювання практично не досліджено.

Потрібна подальша розробка та пошук напрямів удосконалення механізму управління економікою підприємств в сполученні з новими підходами до організації внутрішньовиробничих економічних відносин на базі елементів ринкової економіки. Новий підхід до управління економікою підприємств повинен виявити ключові моменти, використання яких допоможе менш болісне здійснити перехід до ринкової економіки, забезпечити інтеграцію фармацевтичної промисловості в світовій економіці, Актуальність та значення цієї проблеми обумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є плановим, виконане на основі теми, затвердженої вченою радою Харківського державного університету. Основні результати дисертаційної роботи використані при розробці теми «Основні напрямки державного регулювання ринкових відносин України» номер державної реєстрації ДРІА 01008714Р, теми «Шляхи формування інвестиційних фондів ВАТ «Фармак» та розробка механізму фінансування розвитку виробництва», які виконувались на кафедрі економіки та менеджменту Харківського державного університету, Міністерства освіти України.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є дослідження функціонування підприємств фармацевтичної промисловості та розробка теоретичного обґрунтування та практичних рекомендацій щодо удосконалення державного регулювання формування механізму функціонування підприємств фармацевтичної промисловості.

Для досягнення поставленої мети автором були вирішені такі завдання:

- дослідження теоретичних основ господарського механізму управління економікою в умовах ринкових відносин;

- аналіз економічного потенціалу підприємств фармацевтичної промисловості України;

- виконання маркетингових досліджень по виробництву деяких лікарських засобів (офтальмологічних препаратів) в Україні та за її межами;

- визначення передумов розвитку лікарських засобів з урахуванням міжнародних вимог до їхнього виробництва, забезпечуючи якість продукції та вихід її не зовнішній ринок;

- виявлення та аналіз факторів, які знижують дієздатність систем внутрішньоструктурних економічних відносин;

- обґрунтування напрямів удосконалення внутрішньоструктурних економічних відносин при акціонерній формі господарювання;'

- розробка методичних за визначенням плануємих показників при організації внутрішньоструктурних економічних відносин;

- обґрунтування нового підходу щодо управління акціонерним товариством на базі стратегічного управління;

- розробка принципової схеми організаційної структури управління з використання концепції так званого «стратегічного господарського підрозділу»;

- розробка рекомендацій по удосконаленню системи державного регулювання діяльності підприємств фармацевтичної промисловості;

- розробка та обгрунтування програми розвитку акціонерного товариства «Фармак» з урахуванням стратегічного управління.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є механізм функціонування підприємств фармацевтичне промисловості. Об'єктом дослідження вибрані підприємства фармацевтичної промисловості з акціонерною формою господарювання.

Методологія та методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є законодавчі акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, а також праці вчених-економістів фармацевтів, галузеві матеріали і фактичні дані по виробництво лікарських засобів в Україні та за її межами. В дослідженні використана оперативна інформація про господарсько-фінансову діяльність підприємств фармацевтичної промисловості матеріали державної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні комплексного механізму виявлення напрямків і використання їх у якості управління діяльністю акціонерних підприємств. Вперше запропонована концепція управління на базі «стратегічного господарського підрозділу» у якості основного економічного критерію оцінки дієвості економічних відношень в умовах акціонерної форми господарювання повинний служити лише один показник - внесок підрозділів акціонерного товариства в кінцеві результати його роботи.

Результатами досліджень, що у науковому відношенні можна віднести до нових, є:

- визначена концепція розвитку підприємств фармацевтичної промисловості в умовах ринкової економіки;

- виявлені місце та роль акціонерної форми господарювання в фармацевтичній промисловості;

- визначені напрями розвитку економічного механізму, управління економікою підприємств фармацевтичної промисловості в умовах ринкових відносин

- обґрунтований методичний підхід до організації внутрішньоструктурних економічних відносин при акціонерній формі господарювання;

- обґрунтований методичний підхід щодо оцінки діяльності внутрішньоструктурних підрозділів при ринкових відносинах;

- запропонована система показників оцінки діяльності внутрішньоструктурних підрозділів для акціонерних підприємств;

- розроблені рекомендації по удосконаленню системи державного регулювання діяльності підприємств фармацевтичної промисловості

Практичне значення одержаних результатів полягає в вирішенні низки актуальних проблем пов'язаних з розвитком фармацевтичної промисловості України в умовах ринкової економіки в їх направленості на удосконалення управління діяльністю підприємств, їх внутрішньоструктурних економічних взаємовідносин. Пропозиція по удосконаленню механізму державного регулювання діяльності фармацевтичних підприємств спрямовані на забезпечення випуску ними продукції конкурентоспроможної як на внутрішньому, так й на зовнішньому ринку.

Практичні рекомендації, що пропонуються у дисертаційній роботі про вибір стратегії управління підприємством в умовах переходу до ринку по визначенню нових підводів до організації внутрішньоструктурних економічних відносин знайшли відображення при розробці нормативних матеріалів в АТ «Фармак».

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які виносяться на захист, отримані дисертантом особисто та найшли відображення в опублікованих роботах. Особистий внесок дисертанта:

- досліджені теоретичні основи господарського механізму управління економікою при наявності різних форм власності

- проведений порівняльний аналіз діяльності підприємств фармацевтичної промисловості в.умовах ринкових відносин;

- визначений вплив акціонерної форми господарювання в фармацевтичній промисловості;

- запропонована концепція організації внутрішньоструктурних відносин при акціонерній формі господарювання;

- запропоновані показники оцінки діяльності внутрішньоструктурних показників, які функціонують в умовах переходу до ринкових відносин;

- визначена стратегія розвитку виробництва лікарських засобів в акціонерному товаристві «Фармак» в сучасних умовах.

Апробація роботи та публікація результатів дослідження.

У процесі проведення наукових досліджень використовувались такі форми апробації одержаних результатів: основні положення дисертаційної роботи повідомлені на кафедрі економіки та менеджменту Харківського державного університету; Міжнародній конференції-семінарі «Проблемы и перспективы формирования цивилизованного общества в Украине» (м. Харків, 1996 р.); науково-практичній конференції «Проблеми стабілізації і економічного розвитку» (м. Харків, 1998 р.), оприлюднені на засідання Державного наукового центру лікарських засобів (м. Харків, 1996 року) Держмедбіопрому, Міністерства охорони здоров'я України (м. Київ, 1996 р., 1997 р.).

По темі дослідження опубліковані 8 наукових роботи, які відображають основний зміст роботи.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи 175 сторінок машинописного тексту в тому числі 18 таблиць, 10 малюнків, 3 додатки. Список використаних джерел нараховує 128 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У «Вступі» обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається мета, завдання, об'єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та методологічну основу роботи, практичне значення та апробацію результатів.

У першому розділі дисертації «Господарський механізм управління економікою в умовах ринкових відносин» проаналізовані державний механізм та його взаємозв'язок з формами власності.

В роботі досліджені особливості державного механізму при різних формах власності. Зазначено, що вид власності на засоби виробництва визначає і особливості господарського механізму підприємства. Якщо в загальній власності на засоби виробництва підприємства переважає державна форма власності, елементи державного механізму будуть характеризуватися централізацією функцій та обмеженням самостійності підприємства в прийнятті рішення практично по всім питанням. Навпаки, якщо переважає групова форма власності розширюється сфера застосування договірних відносин, економічних важелів та стимулів ринкового ціноутворення.

Вивчення різних варіантів співвідношення видів власності дозволяє зробити висновок, що при переході до ринкових відносин в більшій мірі будуть піддаватися змінам такі складові економічної та організаційної підсистем господарського механізму підприємства, як принципи прийняття рішень, конкретні функції управління, економічні, адміністративні, соціально-психологічні методи управління, система мотивації діяльності робітників та іншім.

Для проведення більш глибокого аналізу в роботі вивчено досвід впливу держави на процес переходу до ринку.

Розглядаючи цей досвід, зазначена провідна роль держави в регулюванні економіки у переході до ринку. Проте пряме або непряме втручання держави в економічне життя не спрямовано на деформацію або ліквідацію системи приватного підприємництва, конкурентного суперництва, ринкового середовища. Ринок як історично найбільш досконала та ефективна форма організації господарства є одночасно регулятором виробництва в умовах економіки змішаного типу, що цілком правомірно до використання в Україні при переході до ринкових відносин.

У другому розділі «Аналіз стану економіки підприємств фармацевтичної промисловості України» проводиться аналіз економічного потенціалу підприємств фармацевтичної промисловості України, який показує, що основні економічні показники медичної та мікробіологічної промисловості забезпечує медична промисловість, питома вага якої складає 81% від обсягів виробництва галузі. Основний вплив на темпи виробництва робить система товарообігу. Демонополізація цієї системи, комплекс заходів по захисту вітчизняного виробника сприяє розвитку виробництва. Припинений спад виробництва. В 1996 р. в Україні було вироблено медикаментів на 378 млн. грн., рентабельність виробництва становила 60%, а експорт лікарських препаратів - 40%. Тільки в 1996 році освоєно 106 нових лікарських засобів. Найбільших темпів росту обсягів виробництва досягли: АО «Фармак» - 157,7%, фармацевтичні фірми «Дарниця» і «Здоров'я» - 130%, Харківське державне фармацевтичне підприємство «Здоров'я народу» - 136,6%, Борщаговський хіміко-фармацевтичний завод - 123%. Слід відмітити, що 65% експорту здійснюють комерційні структури і З5% - пряме постачання підприємств. 3 метою збереження ринків збуту з 1997 року здійснюються заходи щодо створення системи забезпечення якості лікарськими засобами та переходу роботи підприємств на світові стандарти.

Оцінка діяльності підприємств в сучасних умовах показує, що недоліки в виробництві лікарських засобів характерні для більшості підприємств України: типова недостатність складських приміщень, процедури розтарування сировини та її контролю у процесі підготовки до переробки, якості пакувального матеріалу та упаковки взагалі. Незадовільний рівень виробничих потужностей, неукомплектованості центральних заводських лабораторій та відділів технічного контролю стандартним сучасним обладнанням, відсутність чіткої системи управління виробництвом та контролем якості відображається на готовій продукції, її конкурентоздатності, відсутність єдиної цінової політики.

Для приведення підприємств галузі у відповідність до міжнародних вимог повинні в роботі запропоновано:

- проведення експертизи;

- забезпечення підприємств стандартами нормативної та методичної документації по питанню сертифікації;

- проведення навчання кадрів;

- підготовка до сертифікації продукції лабораторій, виробництва, персоналу.

Зазначено, що прогресивні технології є одним з ведучих факторів, який забезпечує виробництво продукції, у відповідності з вимогами міжнародних стандартів.

Вивчення економіки галузі показало, що галузь має резерви підвищення випуску продукції для реалізації на вітчизняному ринку. Для реалізації фактів необхідна конкретна підтримка з боку уряду: виділення кредитів на фінансування програм по модернізації виробництва і більш досконала нормативно-правова база.

Встановлене, що на долю державних підприємств виробленої продукції в медичній промисловості із загального обсягу виробництва припадає тільки 11%, в той час, коли на долю приватизованих та корпоратизованих відповідно припадає 70,2 та 18,5%. Віддача вкладених коштів недержавними підприємствами більш ніж у 2,5 рази вище ніж на державних. Приведені дані свідчать, що реструктуризація галузі позитивно відобразилась на техніко-економічних показниках роздержавлених підприємств.

Відзначаючи позитивні зрушення з області виробництва лікарських засобів слід відмітки, що розрив між заявкою на них та вітчизняним виробництвом мається значний. Низький рівень освоєння нових технологій (більше 50% підприємств не засвоюють нові технології практично перешкоджує широкому виховну продукції на експорт. Відсутні технології виробництво багатьох препаратів. Обмежено виробництво очних капель. На підставі зазначеного в дисертаційній роботі, з урахуванням маркетингу, досліджені й визначені напрями розвитку вітчизняного виробництва офтальмологічних препаратів.

Вітчизняні лікарські засоби повинні бути конкурентоспроможними з препаратами іноземних фірм як в Україні, так і країнах СНД і дальнього зарубіжжя. В Україні створена та розвивається національна система гарантування якості лікарських засобів. З цією метою прийнята низка нормативно-правових актів. В 1996 році введений в дію Закон України «Про лікарські засоби». який регулює правові відносини, пов'язані з створенням, реєстрацією і виробництвом лікарських засобів. Якщо всі ланки зазначеної системи будуть приведені у відповідність з міжнародними нормами, українські підприємства отримають можливість здійснювати експорт продукції медичної та мікробіологічної промисловості не тільки в країнах СНД, але й в дальнє зарубіжжя.

У третьому розділі «Розвиток механізму управління економікою підприємств фармацевтичної промисловості в Україні» розглянуто питання реструктуризації в управлінні підприємствами фармацевтичної промисловості в Україні в умовах переходу до ринкових відносин. Зазначено, що економічні реформи, що здійснюються в Україні повинні забезпечити можливість інтеграції народного господарства України в світову економіку та зайняти в ній достойне місце при дотриманні двох головних умов: по-перше, в основу реформ повинні бути покладені принципи та механізми, що господарюють в світовому економічному товаристві; по-друге, при проведенні реформ повинні бути враховані особливості попереднього розвитку та сучасного стану економіки держави, тривалість перетворення та інші фактори і умови, які формують розвиток держави.

Україна, як самостійна держава взяла курс на проведення ринкових реформ, які повинні забезпечити економічне відродження держави, зростання та процвітання вітчизняної економіки. Це заздалегідь визначає необхідність формування нового підходу до управління. Багатоасортиментність продукції, високі вимоги до виробництва з боку споживачів, розвинута мережа виробництва медикаментів у всіх країнах, організація фармацевтичного виробництва в сучасних умовах висовує на перший план стратегічне управління на базі так званих стратегічних господарських підрозділів (СГП). СГП являє собою напрям або групу напрямів виробничо-господарської діяльності, з чутко визначеною спеціалізацією, своїми конкурентами, ранками та інше (наприклад, виробництво медикаментів в ампулах, таблетках). Воно повинно мати власну мету незалежно від інших господарських підрозділів, а також повинно бути спроможним здійснювати комплексне стратегічне планування продукції, ринків, потужностей та інше. Разом з цим, при розподіленні ресурсів між різними СГП план кожного СГП повинен уточнюватися з метою збалансування інтересів організації в цілому.

На основі проведеного аналізу методичних підходів до планування стратегії й її оцінки сформульована концепція вибору стратегії для фармацевтичних підприємств в умовах переходу до ринку, яка базується на матриці «можливостей по товарам / ринкам» та дає уяву про концепцію загальної стратегії. Сформульована концепція вибору стратегії базується на матриці можливостей по товарам і ринку.

В роботі розглянуті нові підходи до організації внутрішньоструктурних економічних відносин. За результатами вивчення досвіду роботи перших акціонерних товариств з урахуванням вимог ринкової економіки зазначені деякі особливості, які повинні бути враховані при формуванні дійової системи внутрішньовиробничих відносин.

Основу цих відносин повинні складати договірені відносини між АТ та його підрозділами і між самими підрозділами. Договірні відносини дозволяють централізувати економічні функції управління та гранично скоротили число плануємих показників.

Дирекцією АТ централізовано доводиться до випускаючих підрозділів (основних допоміжних та обслуговуючих) планові завдання по обсягу номенклатурі, якості та термінам постачання на склад АТ товарної продукції, призначеної для реалізації стороннім споживачам. Обсяг, номенклатура та терміни по внутрішньозаводським кооперованим поставкам регулюються у відповідності договорів, які заключені між підрозділами. При такій децентралізації функцій управління основу централізованого планування складають затверджені обов'язки дотримання всіма підрозділами норм (витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на одиницю виробів, послуг, рентабельності, амортизаційних відрахувань), нормативів (утворення ремонтного фонду, фонду накопичення, фону оплати праці, дивідендного фонду), лімітів (забезпечення ресурсами), ціни (договірні, планове-розрахункові) та ставок (% податку на додану вартість, короткострокового кредиту, орендної плати, страхування, гарантованих дивідендів). Ці показники вдало поєднують жорстке централізоване планування з проблемою. доведення елементів ринкових економічних взаємовідносин до підрозділів АТ. На їх базі підрозділі АТ самостійно планують витрати виробництва, визначають фонди та встановлюють внутрішньозаводські планово-розрахункові ціни. При такому підході плануються та контролюються тільки ті показники (продукція та прибуток), які безпосередньо впливають на кінцеві результати роботи АТ в умовах ринкової економіки.

Принцип самоокупності обумовлює необхідність формування реального госпрозрахункового доходу (чистий прибуток) виробничого підрозділу, величина якого визначається не базі доданої вартості (собівартість за винятком вартості робіт та послуг по внутрішньозаводській кооперації - С _д і) і-го підрозділу та вартості реалізованої продукції по планово-розрахунковим цінам (П _і) з урахуванням платежів, податків, відрахувань по нормам, нормативам, ставкам, встановленим для і-го підрозділу (ПНО _і) і сальдо по госпрозрахунковим санкціям (± DС _хрі):

Х _рді = П _і - С _ді - ПНО _і ± DС _хрі (1)

При такому підході формування реального госпрозрахункового доходу забезпечується шляхом розподілення реального заводського прибутку між підрозділами, які остається після сплати податків, процента за кредит, утворення фондів на рівні АТ. В роботі розглянута декілька методів розподілення прибутку по підрозділам, причому тут відмічається, що розподілення пропорційно доданої вартості забезпечує велику об'єктивність та збалансованість витрат виробництва на рівні підприємства, оскільки виключає повторний рахунок.

В умовах розвитку ринкових відносин АТ зацікавлені в збереженні та ефективній експлуатації діючого парку технологічного обладнання. В зв'язку з цим дійові економічні відносини торкаються і сфери технічного обслуговування та ремонту обладнання, перш за все по лінії фінансування. Це може бути досягнуто шляхом розподілення між підрозділами-власниками (орендаторами) основних виробничих фондів засобів для ремонтних робіт, які виконуються на договірній основі.

Централізований ремонтний фонд АТ розподіляється між підрозділами по єдиному нормативу (Н ^у _рфп) пропорційно балансової вартості парку обладнання даного підрозділу (е S ^у _афі) з урахуванням складності (К ^у _сі), віку (К ^у _ві), умов експлуатації (К ^у _уеі) та коефіцієнту змінності (К ^у _змі).

П ф =е S ^у _афі х Н ^у _рфп х К ^у _сі х К ^у _ві х К ^у _уеі х К ^у _змі (2)

3 розвитком ринкових відносин між АТ і його підрозділами повинні також розвиватися орендні відносини, що забезпечать платність користування акціонерним майном.

Забезпечується диференційний підхід до внутрішньовиробничим економічним відносинам виробничих, обслуговуючих та допоміжних, управлінських підрозділів. У виробничих підрозділах такий підхід забезпечується на принципах часткової або повної самоокупності і часткового самофінансування на основі орендних та договірних відносин, формування в них частини реального прибутку від реалізацією продукції. Внутрішньовиробничі економічні відносини обслуговуючих та допоміжних виробництв будуються на підставі регламентування витрат на виконання робіт при достатньому та надійному обслуговуванні основного виробництва.

У дисертації запропоновано новий підхід в управлінні відділами в умовах акціонерної форми господарювання.

В організації внутрішньовиробничих економічних відносин, в їх зв'язку з зовнішнім ринком особливе місце займають управління та відділи акціонерного товариства. Діяльність цих підрозділів в основному фінансується за рахунок прибутку підприємства або підрозділів.

Розвиток ринкової економіки в умовах акціонерної форми господарювання повинно здійснюватися по лінії децентралізації економічних функцій управління та функціонування більшої частини підрозділів на принципах повної або часткової самоокупності та часткового самофінансування. Це супроводжується зародженням та розвитком у внутрішньовиробничих економічних відносинах елементів конкуренції між підрозділами АТ та сторонніми організаціями по виконанню робіт та послуг. В роботі підкреслено, що в умовах акціонерної форми господарювання внутрішньовиробничі економічні відносини між підрозділами повинні будуватись на договірній основі. Договірні відносини є одним із основних засобів розвитку ринкових відносин усередині АТ шляхом доведення елементів ринкової економіки до управлінь, відділів, служб виробництв, цехів, бригад. Указано, що до розвитку договірних відносин необхідний диференційний підхід з урахуванням специфіки діяльностi функціональних підрозділів; визначені можливі варіанти договірних умов для різних підрозділів, організація внутрішньовиробничих фінансових розрахунків.

У заключній частині викладено основні висновки, результати та пропозиції, що випливають із проведених в дисертаційній роботі досліджень та розробок з питань формування економічного механізму функціонування підприємств фармацевтичної промисловості.

Висновки дисертації

Проведені автором дисертаційної роботи дослідження дозволяють зробити такі висновки:

- шляхом вивчення суті та принципів господарського механізму управління економікою в умовах ринкових відносин розкрита особливість господарського механізму в залежності від форм власності;

- на підставі аналізу досвіду зарубіжних країн відмічена провідна роль держави у регулюванні переходу до ринкових відносин;

- у результаті аналізу стану економіки підприємств фармацевтичної промисловості виявлені фактори та умови збуту лікарських препаратів фірм-виробників. Показана необхідність адаптації системи збуту до умов регіональних фармацевтичних ринків;

- визначені пріоритетні напрями розвитку підприємств фармацевтичної промисловості у відповідності з міжнародними вимогами до виробництва лікарських засобів;

- сформульовані напрями реструктуризації в управлінні підприємствами фармацевтичної промисловості в умовах переходу до ринку;

- визначені головні умови інтеграції народного господарства України в світову економіку;

- запропонований новий підхід до управління акціонерним товариством на базі стратегічного управління;

- обґрунтовані напрями удосконалення внутрішньоструктурних економічних відносин при акціонерній формі господарювання з використанням концепції так званого «стратегічного господарчого підрозділу

- сформульовані напрями удосконалення державного регулювання по питанням оподаткування підприємств фармацевтичної промисловості фінансування програм по модернізації виробництва і забезпечення нормативно-правової бази.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Жебровская Ф.И. О новом походе к формированию системам хозяйствования в фармацевтической. промышленности // Регулируемая экономика: проблемы и закономерности развития, признаки. Вестник ХГУ №392. - Харьков: Основа, 1997. - С. 26-31.

2. Жебровская Ф.И. Становление новых форм хозяйствования залог успеха функционирования предприятия по производству медикаментов // Регулируемая экономика: проблемы и закономерности развития, признаки. Вестник ХГУ №392. - Харьков: Основа, 1997. - С. 227-231.

3. Жебровская Ф.И. Новые формы управления предприятия по производству медикаментов // Проблемы стабилизации и экономического развития. Вестник ХГУ №404. - Харьков: Основа, 1998. - С. 167-170.

4. Жебровская Ф.И. «Фармак» - визитная карточка Украины // Лидеры экономики Украины. Ежегодник 97. - Киев: ИИЦ «Украина и Мир», 1997. - С. 93-95.

5. Жебровская Ф.И. Новые аспекты в оценке и управлении экономикой предприятий // Проблемы стабилизации и экономического развития. Вестник ХГУ №404. - Харьков: Основа, 1998. - С. 257-264.

6. Жебровская Ф.И. Объединяющая идея - здоровье народа // Демократична Україна. - 6 липня 1997 р. - №74. - 0,2 п.л.

7. Жебровська Ф.І. Співробітництво має бути взаємовигідним // Ліки України. - 1997. - №2. - С. 13-14.

8. Жебровская Ф.И. «Фармак»: рынок покоряется качеством // Зеркало недели. - 21 марта 1998. - №12 - 0,2 п.л.

Размещено на Allbest.ru