Мелогеографія жнивних наспівів басейну Прип'яті

8. Жнивні наспіви Пінщини // 3-тя конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель. - Львів, 1992. - С.54-62.

9. Західнополіський архів Лабораторії фольклору Київської консерваторії // 4-та конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель. - Львів, 1993. - С. 74-82.

10. Мелогеографія літніх трудових наспівів Правобережної Прип'яті // Полісся: Мова, культура, історія. Матеріали Міжнар. конф. - К., 1995. - С.414-427.

11. У співавторстві з Гончаренко О.: Географія ритмічних трансформацій весільної структури 532: алгоритм дольності // 7-ма конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель. - Львів, 1997. - С.28-36.

Клименко І.В. Мелогеографія жнивних наспівів басейну Прип'яті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 - Музичне мистецтво. - Національна музична академія України ім.П.І.Чайковського, Київ, 2000.

Дисертація присвячена монографічному вивченню одного з компонентів ранньотрадиційної музичної культури - наспівів календарного пісенного циклу, прикріплених до жнивного сезону. Домінантним напрямком дослідження є мелогеографічний - документальне картографування матеріалу за конкретними населеними пунктами, здійснюване на підставі системних польових обстежень терену за рівномірною й достатньо густою географічною сіткою. В дисертації документальне картографування вперше в Україні застосовується до великого етнографічного регіону - Прип'ятського Полісся, однієї з найбільш архаїчних в етнокультурному відношенні зон слов'янського світу. В роботі картографовано також деякі інші обрядові народновокальні жанри басейну Прип'яті (весільні, купальсько-петрівські наспіви), чим розпочато програму послідовного мелоареалогічного вивчення даного регіону.

В роботі також отримано результати загальнотеоретичного характеру: доведено а) типологічно домінантне значення музично-ритмічних моделей традиційних наспівів (всупереч раніше прийнятій концепції про типологічний пріоритет силабічних форм), б) морфологічну й ареальну автономність звуковисотного рівня мелоорга-нізації, його типологічну визначальність для певних регіональних меломасивів.

Ключові слова: мелогеографія, мелоареалогія, ізомела, мелоареал, меломасив, мелотип, типи ритму, регіональний модус музичного мислення.

Klymenko I.V. Melogeography of harvest songs of Prypiat' basin. - Manuscript.

dissertation for the scholar's degree of the Candidate of Art Studies in the speciality 17.00.03 - Musical Art. - The National Musical Tchaikovsky Academy of Ukraine, Kyiv, 2000.

The dissertation is dedicated to monographic study of one of the early traditional musical culture components - tunes of a calendar song cycle correlated with harvest-time. The dominating direction of the study is melogeography - documentary mapping of the material in concrete settlements, made on the ground of systematic field research of the territory according to even and enough dense geographical net. In the thesis the documentary mapping of the big ethnographic region - Prypiat' Polissia - one of the most archaic zones of Slavic world in ethnocultural respect is used in Ukraine for the first time. Another ritual folk vocal genres of Prypiat' basin (wedding, Kupalo - Petrivka's tunes) were mapped in the dissertation. Thus the programme of the successive meloareal investigation of the region has been started.

General theoretical results were also received in the work: it was proved a) typological dominating of musical-rhythmic models of traditional tunes ( in spite of earlier assumed con-ception of typological priority of syllabic forms), b) morphologic and areal autonomy of sound-altitude level of meloorganization, its typological definition for some regional melomasses.

Keywords: melogeography, meloarealogy, isomela, meloareal, melomass, melotype, rythmical types, regional modus of musical thought.

Клименко И.В. Мелогеография жнивных напевов басейна Припяти. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 - Музыкальное искусство. - Национальная музыкальная академия Украины им.П.И.Чайковского, Киев, 2000.

Дисертация посвящена монографическому изучению одного из компонентов раннетрадиционной музыкальной культуры - напевов календарного песенного цикла, прикрепленных к жнивному сезону. Доминантный аспект исследования - мелогеографический: документальное картографирование материала по конкретным населенным пунктам на основе системных полевых обследований региона, проводимых по равномерной и достаточно густой географической сетке. В диссертации документальное картографирование впервые в Украине применяется к большому этнографическому региону - Припятскому Полесью - одной из наиболее архаичных в этнокультурном отношении зон славянского мира. В работе картографированы также некоторые другие обрядовые народновокальные жанры бассейна Припяти (свадебные, купальсько-петровские напевы), тем самым начата программа последовательного мелоареалогического изучения даного региона.

Объектом картографирования выступают типовые параметры мелодической организации жнивных песен, выявленные путем структурного моделирования. Моделирование выводит на понятие мелотип (мелодический тип), под которым понимаем совокупность ритмического и звуковысотного уровней организации типологически идентичных напевов. Эти уровни являются автономными структурными системами, требующими самостоятельного мелоареалогического изучения.

Применяя методику слогоритмического моделирования, глубоко разработанную в отечественной этномузыкологии (К.Квитка, В.Гошовский, Б.Луканюк), диссертант предлагает обновленный подход к напевам с мобильной ритмостиховой формой, различая ритмомодели с ямбической и спондеической основой, а в последней группе вычленяя первичные и производные формы, а также формы, для которых варьирование слогоритмики есть типологически определяющей чертой. Ритмический анализ раннетрадиционных напевов выявляет типологически доминантное значение их музыкально-ритмических моделей вопреки ранее принятой концепции о приоритете силлабических форм. При географическом изучении ритмических песенных типов в настоящей работе картографированию подлежали как принципиально различные между собой музыкально-ритмические модели, так и их морфологические разновидности вплоть до модификаций фонологического уровня (агогические отклонения от типовой схемы), если таковые проявляли себя как стилистическая примета определенного локуса.

Как определенная ритмическая модель находит интонационное воплощение в разных ладовых формах, так и типовые ладоинтонационные модели реализуются в различных ритмических версиях. Для некоторых региональных меломассивов (например, полесских жнивных напевов-"плачей") ладоинтонационная форма имеет типологически определяющее значение, становясь явлением высшего порядка относительно конкретных ритмоформ. В диссертации впервые в Украине осуществлено системное картографирование традиционных напевов по их звуковысотным параметрам - типам ладовой структуры, интонационной архитектоники, мелодической композиции. Полученные результаты доказывают морфологическую и ареальную автономию временного (ритмического) и звуковысотного уровней мелоформ.

В очертаниях установленных автором ареалов распространения определенных типов жнивных напевов отчетливо проявляется параллелизм членения Припятского региона по мелодическим признакам и его деления на этнокультурные зоны, осуществляемого археологами, этнолингвистами, этнографами.

Ключевые слова: мелогеография, мелоареалогия, изомела, мелоареал, меломассив, мелотип, типы ритма, региональный модус музыкального мышления.

Размещено на Allbest.ru