Гетьмансько-старшинське середовище і культурно-музичне життя в Україні другої половини XVII–XVIII ст

10. У др. пол. XVII ст., внаслідок приєднання значної частини українських земель до Російської держави, посилюються українсько-російські зв'язки. Їхня особливість протягом др. пол. XVII ст. полягала у тому, що на даному етапі російська культура (зокрема, музична) засвоювала досягнення української музичної культури, яка впливала на процеси формування російської культури нового типу, наближаючи її до здобутків барокової європейської культури. Вихідці з України брали участь у культурній розбудові Московської держави. У XVIII ст. зміна форм суспільно-політичних стосунків, посилення імперського тиску з боку російського царату призводять до нівелювання українських питомих особливостей, навіть до їх заборони. У др. пол. XVIII ст. у зв'язках гетьмансько-старшинських кіл виникають різні форми підпорядкованості, наслідування пишнотам російського дворянського етикету.

Гетьмансько-старшинська верства підтримувала різнобічні культурно-музичні зв'язки в Україні. Щільні зв'язки складалися з українськими магнатами, поміщиками, а також діячами російської культури в Україні. Культурно-музичні зв'язки гетьмансько-старшинського середовища здійснювалися шляхом обміну виконавцями, музичними колективами; значна кількість українських виконавців працювала у складі придворних колективів Російської держави, імператорів, дворян, сановників (Придворна співацька капела, Придворний театр О.Розумовського та ін.).

11. З падінням гетьманату носіями національної політичної думки й культурно-освітнього руху в Україні часто стають нащадки гетьмансько-старшинських родин.

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

1. Культурна політика козацько-гетьманської держави другої половини XVII-XVIII ст. (в галузі освіти та культури) // Науковий вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва.-К., 2001.-Вип.2.-С.5-10;

2. Гетьмани та козацька старшина як культурно-освітні діячі другої половини XVII-XVIII ст. в Україні // Народна творчість та етнографія.-К.: Наук. думка, 2000.-№ 2-3 (266-267).- С.16-24;

3. Полкові військові музиканти Лівобережної України першої половини XVIII ст. //Збірник наук. праць. -Вип.2 (15).-К.: КВГІ НАОУ, 2000.- С.16-23 ;

4. Військова музика Лівобережної України другої половини XVII-XVIII ст. в особах та постатях //Збірник наук. праць: Духовність і художньо-естетична культура.-К.: НДІ “Проблеми людини”, 2000.- Т.17.- С.502-508 ;

5. Музичний побут Гетьманщини // Музика. - К., 2000.-№ 4-5 (липень-серпень).- С. 29-30;

6. Музичний побут гетьмансько-старшинського середовища другої половини XVII-XVIII ст. в Україні // Науковий вісник Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського “Музичне виконавство”.-К., 2000.-Вип.14.-Кн.6.-С.67-76;

7. Щоденники Я.Марковича та М.Ханенка як джерело вивчення музичного побуту гетьмансько-старшинського середовища першої половини XVIII ст. на Україні //Рукописна та книжкова спадщина України.-Вип.3.-К.: НАН України, 1996.- С.58-67 ;

8. Зі щоденника Якова Марковича // Український світ. -К., 1996.-№ 4-6, липень-грудень.- С.61; (укр., англ., нім., франц. мовами);

9. Нові відомості про родину Бортнянських // Пам'ять століть. -К., липень- серпень, № 4 (25) 2000 року.- С.14-18.

10. Камерно-інструментальна творчість І.Є.Хандошкіна (до питання про вплив фольклору на композиторську та виконавську діяльність в період становлення вітчизняного інструментального професіоналізму //Фольклор та професійне мистецтво. - Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (відп. ред.: Володченко Ж.М., Дубравін В.В.).- Ніжин, 1992.- С.36-40;

11. Музично-просвітницька діяльність вихованця Києво-Могилянської академії Г.Сковороди в контексті розвитку української музичної культури XVIII ст. // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”.-К.: Видавничий дім “КМ Аcademia”, 2000.-Т.18 (Ювілейний випуск: до 385-річчя Києво-Могилянської академії).- С.115-118;

12. Культурна політика козацько-гетьманської держави другої половини XVII-XVIII ст. // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Культурна політика в Україні у контексті світових трансформаційних процесів (12-13 грудня 2000 р.). - К., 2001.- С.63-65.

Анотації

Баранівська Л.І. Гетьмансько-старшинське середовище і культурно-музичне життя в Україні другої половини XVII-XVIII ст.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 - музичне мистецтво. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України. - Київ, 2001.

У дисертації досліджується роль гетьмансько-старшинської верстви у формуванні та розвитку культурно-музичного життя в Україні др. пол. XVII-XVIII ст. Розглянуто діяльність представників цієї верстви у галузі музичної освіти та культури в Україні, особливості її музичного побуту та культурно-мистецьких зв'язків в Україні та за її межами. Підкреслено роль верстви у розповсюдженні та утвердженні рис козацького бароко у пам'ятках української культури цієї доби. Дисертантка дійшла до висновку, що за підтримки та участі гетьманського уряду в середині XVIII ст. створилися належні умови для розвитку національної культури і закладення фундаменту вищої музичної освіти та виконавства в Україні. Маєтки представників гетьмансько-старшинської верстви стали осередками національної культури, де культвувалися різні форми світського музичного мистецтва та виховувалися професійні кадри. До репрезентативної сфери суспільно-політичного та культурно-музичного життя козацько-гетьманської держави належала діяльність військових музикантів. Гетьмани та старшина виступили охоронцями національної музичної культури, здійснили визначний вплив на її подальший розвиток.

Ключові слова: гетьмансько-старшинське середовище, культурно-музичне життя, осередки національної культури, музичний побут, військові музиканти, культурно-музичні зв'язки, козацька барокова музична культура.

Барановская Л.И. Гетьманско-старшинская среда и культурно-музыкальная жизнь в Украине второй половины XVII-XVIII вв.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 - музыкальное искусство. Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им.М.Т.Рильского НАН Украины.- Киев, 2001.

В диссертации предпринята попытка исследовать роль гетьманско-старшинской среды в формировании и развитии культурно-музыкальной жизни в Украине второй половины XVII-XVIII вв.

Важным разделом диссертации является обзор литературы по теме, а также анализ методов и направлений исследования. Анализ охватил широкий спектр исторической литературы о культуротворческой деятельности гетьманов и козацкой старшины второй половины XVII-XVIII ст. и музыковедческой об украинской музыкальной культуре периода козацко-гетьманского государства.

Диcсертанткой обоснована необходимость применения основных методов исследования. Ими определены: социологический, культурологический, метод реконструкции, метод анализа и синтеза, методы исследования архивных истоников и документально-исторической литературы.

В разделе, посвящённом выяснению роли гетьманско-старшинской среды в формировании культурно-музыкальной жизни на Украине второй половины XVII- XVIII вв., диссертанткой рассмотрен комплекс вопросов, отражающих основные направления их культурно-музыкальной деятельности. Особое внимание было уделено практически неисследованной теме - роли гетьманско-старшинской элиты в формировании и развитии культурно-музыкальной жизни в Украине периода Гетьманщины. Установлено, что козацкая элита содействовала распространению в Украине идей Реформации и Просветительства. Она создала необходимые условия для развития национальной культуры и заложила фундамент высшего музыкального образования и исполнительства в Украине. Подчёркнута их роль в утверждении черт козацкого барокко в украинской национальной культуре периода Гетьманщины.

В работе рассмотрена историческая эволюция развития военной музыкальной культуры в Украине, выявлены военно-музыкальные центры во всех десяти левобережных полках, а также реконструированы формы деятельности военных музыкантов как репрезентативной сферы общественно-политической и культурно-музыкальной жизни в Украине второй половины XVII-XVIII вв.

Диссертантка исследовала особенности музыкального быта гетьманско-старшинской элиты как составляющей культурно-музыкальной жизни в Украине этого периода. Установлено, что гетьманско-старшинские усадьбы стали центрами национальной культуры, где культивировались разные формы музицирования, действовали музыкальные коллективы, воспитывались артистические кадры, создавались произведения. Это находило отражение в формах музыкального быта (городского, салонного и концертного). Также, гетьманы и старшина внедряли в музыкальный быт инструменты европейского происхождения (клавикорд, клавицимбал и др.) и соответствующий репертуар.

В итоге диссертантка подчёркивает, что в условиях козацко-гетьманского государства сложились благоприятные условия для развития культурно-музыкальной жизни в Украине как составляющей национальной музыкальной культуры второй половины XVII-XVIII вв. Гетьманы и старшина стимулировали развитие различных форм культурно-музыкальной жизни, формировали эстетические вкусы и национальные традиции, создавали условия и обеспечивали профессиональное развитие музыкальной культуры в Украине, которая приобретала национальные формы. После ликвидации козацко-гетьманского государства (1764 г.) традиции и формы различных сфер культурно-музыкальной жизни в Украине ещё сохранялись на протяжении конца XVIII- середины XIX ст.

В третьем разделе диссертации исследуются культурно-музыкальные связи представителей гетьманско-старшинской среды и её влияние на дальнейшее развитие музыкальной культуры в Украине и за её пределами. Выходцы с Украины принимали активное участие в культурном строительстве Московского государства. Культурно-музыкальные связи гетьманско-старшинской среды происходили путём обмена артистами, музыкальными коллективами; большое количество украинских исполнителей было в составе придворных коллективов Москвы и Петербурга. Диссертантка подчёркивает, что благодаря этим связям украинская музыкальная культура распространялась среди широких слоёв населения в Украине, а также за её пределами.

Отдельно рассмотрен практически неисследованный вопрос о влиянии музыкальной культуры периода Гетьманщины на дальнейшее развитие украинской и русской музыкальной культуры. Диссертантка доказывает, что национальные культурно-музыкальные традиции, которые были заложены в условиях козацко-гетьманского государства, с ликвидацией украинской государственности не были утрачены. Их носителями стали потомки из семей гетьманско-старшинской среды. Анализируя результаты их деятельности, диссертантка пришла к выводу, что достижения украинской национальной музыкальной культуры периода Гетьманщины стали важным фактором утверждения национального самосознания украинского народа.

Ключевые слова: гетьманско-старшинская среда,культурно-музыкальная жизнь, музыкальный быт, военная музыка, культурно-музыкальные связи, козацкая барочная музыкальная культура.

Baranivs'ka L.I. The Hetman's Entourage and Music Cultural Life in Ukraine in the second half of the XVII-XVIII-th century.- Manuscript.

Thesis on competition for academic degree of Candidate of the Art Music on speciality 17.00.03 - the Musical of Culture. M.Rylskyi Institute of Art studies, Folklore and Ethnology of the NAS of Ukraine. - Kyiv, 2001.

In the thesis the author researches the role of Hetman's stratum in the creation and development of the music-cultural life in Ukraine in the second half of the XVII-XVIII-th century. The autor examines the Hetman's stratum representatives activity in the sphere of music education and culture in Ukraine, the particularities of their musical mode and music-cultural relations inside and outside Ukraine. The autor comes to a conclusion, that suitable conditions for the development of national culture, the formation of high music education and art playing in Ukraine were made under the support of Hetman's government in the middle of the XVIII-th century.

The estates of the representatives of Hetman's stratum became the national culture centers, where diferent forms of secular music art were being created and professional music specialists being educated. The military musician activity belonged to the representative shpere of social, political and music-cultural life of the Hetman-Cossacks' state. Hetmen and high ranks of Cossack forces became the defenders of national culture, made a great influence on its future development.

Key words: hetman's entourage, music-cultural life, national culture centers, music mode, military musicians, music-cultural relations, cosak's barroco cultural life.

Размещено на Allbest.ru