Піаністична спадщина Мусоргського в контексті європейської фортепіанної культури
Шлях Мусоргського до створення свого фортепіанного шедевру – "Картинок з виставки". Примітні ознаки особистості Мусоргського, що обумовили своєрідні риси його фортепіанного мислення. Сутність фортепіанних новацій, їх значення та вплив на формоутворення.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.04.2014 |
| Размер файла | 41,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Исследованию подвергаются особенности личности Мусоргского, акцентуированные черты его темперамента (амбивалентность, демонстративность, паранояльность, эмотивность, лабильность, экзальтированность аффекта), обусловившие многие его фортепианные искания. Именно они подогревали стремление Мусоргского приблизить музыкальное (в том числе фортепианное) искусство к театральному, запечатлеть в произведениях жизнь, где бы она ни сказалась и правду, как бы она ни была солона, насытить музыку интонациями обыденной человеческой речи. Стремясь отразить в „Картинках с выставки” те стороны жизни, которые никогда ранее не были предметом музыкального воплощения, Мусоргский модернизирует красочно-колористическую палитру инструмента. Звучность фортепиано радикально меняется, так как Мусоргский создал принципиально новый тип фортепианной фактуры. Место привычных гармонических фигураций заняли стройные „столбики” аккордов. Соседние аккорды преимущественно отличаются друг от друга функционально. Графическое изображение длительностей почти везде соответствует их реальной протяженности. При такой фактуре фортепиано раскрывает совсем иные качества: обнажается его ударность, лирико-поэтическое начало вытесняется эпическим. Композитор обращается к технике прямого удара по клавиатуре, к принципу „аккорда-удара”. Он, иначе говоря, отрицает скользящее движение вдоль клавиатуры, отрицает романтический принцип „максимума нот” в пределах одного двигательного акта. „Прямой удар”, вертикальное движение - вот новации, пришедшие в мировой пианизм вместе с „Картинками с выставки”. В отказе от гармонических фигураций, в эмансипации горизонтали, вызванной этим отказом, в независимости каждого отдельного созвучия Мусоргский последовательно утверждает индивидуальные принципы своего нового фортепианного мышления. Он словно возвращает фортепиано его специфику, освобождая его от необходимости непрестанно создавать иллюзию звучания других инструментов. Вместе с техникой вертикального удара в „Картинки с выставки” пришла звонность. Поэтика звона многое определила в красочно-колористической палитре сюиты. „Звон” фортепиано отражает характерное качество русской инструментальной культуры. Звон колоколов - от больших до малых (колокольчики, бубенцы), звон струнных инструментов (балалаек, гусель) - вот фольклорные источники „звонного” фортепиано Мусоргского. Изложение часто присоединяет к аккорду „чужие”, перечащие звуки. С одной стороны, аккордика, изобилующая посторонними тонами, усиливает ощущение ударности, а с другой, ударность резко подчеркивает диссонантный характер аккорда. Здесь следует говорить о „созвучиях ударной функции”. Если добавить к сказанному, что Мусоргский обращается и ко множеству иных приемов изложения, заимствованных из фольклора, то можно говорить о рождении фольклорного образа фортепиано, который станет характерным для творчества многих композиторов ХХ века. Обновление затронуло области не только фактуры, колорита, но и динамики (террасность, пуантилизм), артикуляции (дробность, вариантность, речевые принципы).
Новый звучащий образ фортепиано Мусоргского активно участвует в созидании формы. В связи с тем, что гармония и ладотональность все больше трактуются им как краски, они частично утрачивают интегрирующую функцию. Эти потери композитор компенсирует за счет возрастания конструктивного веса динамики, артикуляции и колорита. Он ставит эти, обычно именуемые вторичными, средства формообразования в один ряд с первичными, т. е. жанровыми, ладоинтонационными, структурно-тематическими, тонально-гармоническими.
С новым звучащим образом фортепиано связаны и анализируемые в работе тенденции в интерпретации фортепианных сочинений Мусоргского. Этот образ оказал мощное воздействие на дальнейшее развитие европейской фортепианной культуры в целом. Его ощутили И. Стравинский, Б. Барток, М. Равель, К. Десюсси, С. Прокофьев, Д. Шостакович, А. Скрябин, А. Шенберг, А. Берг, А. Веберн. Это влияние, а также влияние на последующие поколения композиторов и пианистов как Востока, так и Запада исследуется в заключительных разделах диссертации.
Ключевые слова: пианистическая реформа, пианистическое наследие, фортепианная культура, образ фортепиано.
Sirjatsky V. A. Heritage of the pianism by Mussorgsky in contecxt European pianoforte culture. - Manuscript.
Thesis for a candidate's degree by speciality 17. 00. 03 - musical art. - P. I. Tchaikovsky National musical academy of Ukraine, Kyiv, Ministry of Culture and Arts of Ukraine, 2001.
The role and place of the pianist heritage by Mussorgsky in European pianoforte culture is defined in this thesis. For the first time explicitly and comprehensively reform of the pianism by Mussorgsky and her influence on further development of piano art is parsed. A way to reform of the pianism and her conditionality by characteristics of the person, which are connected, to distinctive features of temperament of the composer also is considered. Besides, the problem of use by Mussorgsky of expressive possibilities „new” piano in building the musical form is studied and the main tendencies in interpretation of the remarkable piano composition by Mussorgsky „Pictures at an Exhibition” are researched.
Keywords: reform of the pianism, heritage of the pianism, pianoforte culture, piano facture, image of piano.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Геніальні народні музичні драми, романси та пісні М.П. Мусоргського, що правдиво відобразили життя російського народу. Всенародне визнання творчості автора "Бориса Годунова". Зіставлення масових хорових сцен як основний новаторський задум композитора.
реферат [21,9 K], добавлен 15.01.2011Аналіз значення джазу, як типової складової естрадної музичної культури. Основні соціальні моменти існування джазу в історичному контексті. Дослідження діяльності основних ансамблевих колективів другої половини ХХ ст. та їх взаємозв’язку один з одним.
статья [23,2 K], добавлен 24.04.2018Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.
статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018Вокально-пісенні традиції та звичаї українського народу, що складалися упродовж століть. Музична пісенна спадщина українців. Музична стилістика, інтонаційно-мелодичне розмаїття та загальне художнє оформлення кращих вітчизняних зразків пісенної культури.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Аналіз музичної творчості Степового: фактурна частина ліро-епічних романсів, народна пісенно-романсова лірика, музична мова фортепіанних творів композитора. Твори Степового у радянський період. Дитинство та юнацтво композитора, розвиток його таланту.
курсовая работа [7,9 M], добавлен 08.10.2009Створення гурту "Браво". Творчий шлях Жанни Агузарової. Поєднання ностальгічного іміджу стиляг початку 60-х років і оригінального музичного стилю, в якому стилізовані рок-н-ролли і твисти. Процес створення нової команди, та новий вокаліст Валерій Сюткин.
реферат [22,2 K], добавлен 11.03.2009Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Синтез африканської та європейської культур як вид музичного мистецтва. Характерні риси джазу. Американські джазові музиканти: Луї Армстронг, Френк Сінатра, Поль Лерой Робсон, Елла Фіцджеральд. Стиль оркестрового джазу, що склався на рубежі 1920-30-х рр.
презентация [1,4 M], добавлен 08.02.2017Передумови створення IV Симфонії П.І. Чайковського, аналіз твору. Активна моральна та матеріальна підтримка Н.Ф. фон Мекк. Зіткнення людини з силами долі та року. Програма симфонії, схема її частин, експозиція. Значення творчості композитора для України.
курсовая работа [88,9 K], добавлен 17.10.2012Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Методика роботи над хоровим твором у самодіяльному хоровому колективі. Репертуар як фактор успішної концертно-виконавської діяльності самодіяльного хорового колективу. Критерії формування музично-образного мислення та створення художнього образу.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 02.02.2011Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.
презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014Розгляд інструментального мистецтва та виконавства в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток галузі культури, і фактори, що розвивають виконавців і рухають вперед. Позитивні тенденції розвитку української інструментальної музики.
статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018Дитинство і родина Миколи Лисенка. Навчання в Лейпцігській консерваторії. Обробки народних пісень, праця про український музичний фольклор. Спілкування з композиторами "Могутньої кучки". Написання фортепіанних творів, опер, заснування хорового товариства.
реферат [19,4 K], добавлен 07.10.2009Розглянуті погляди на явище імпресіонізму в проекції на формуванні картини світобуття. Описані наукові праці, що висвітлюють імпресіонізм в суміжних видах мистецтва. Визначаються найбільш типові складові імпресіонізму в контексті дискурсу даного поняття.
статья [21,5 K], добавлен 07.02.2018Життєвий та творчий шлях С.П. Людкевича. Музичні інтерпретації поезії Т. Шевченка. Історія створення кантати-поеми "Заповіт". Інтонаційно-образна драматургію твору. Поєднання в ньому у вільної формі монотематичного принципу розвитку композиції з сонатним.
реферат [24,8 K], добавлен 28.05.2014Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015Співацьке дихання як основа хорового виконавства. Значення роботи диригента для його відпрацювання. Аналіз вправ для його розвитку: зі співом та з без нього. Специфіка ланцюгового дихання колективом співаків. Методика одночасного вдиху через рот і ніс.
научная работа [21,9 K], добавлен 26.04.2016Характеристика особистостей в контексті формування культурної парадігми суспільства. Опис творчості видатного виконавця В. Бесфамільнова, аспекти його гастрольної, виконавської та просвітницької діяльності. Роль митця у розробці репертуару для баяну.
статья [24,8 K], добавлен 07.02.2018Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.
статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017
