Баянне мистецтво України: тенденції розвитку оригінальної музики та індивідуальне втілення жанрово-стильового аспекту у творчості Володимира Рунчака

Закономірності розвитку оригінальної музики для баяна у творчості українських композиторів. Визначення процесів жанрово-стильових трансформацій у баянних творах Володимира Рунчака у зв'язку з особливостями відображення авторського світобачення.

Рубрика Музыка
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.07.2014
Размер файла 94,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна музична академія України

ім. П. І. Чайковського

УДК: 786.8(477)

БАЯННЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОРИГІНАЛЬНОЇ МУЗИКИ ТА ІНДИВІДУАЛЬНЕ ВТІЛЕННЯ ЖАНРОВО-СТИЛЬОВОГО АСПЕКТУ У ТВОРЧОСТІ ВОЛОДИМИРА РУНЧАКА

Спеціальність 17.00.03 - Музичне мистецтво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

СТАШЕВСЬКИЙ Андрій Якович

КИЇВ 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського Міністерства культури і мистецтв України.

Науковий керівник: Котляревська Олена Іванівна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри композиції Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. м. Київ.

Офіційні опоненти: Уланова Світлана Іванівна, доктор філософських наук, професор кафедри теорії, історії та практики культури Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і мистецтв України. м. Київ.

Копиця Маріанна Давидівна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри історії української музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. м.Київ.

Провідна установа: Харківський державний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського, кафедра гармонії та поліфонії.

Захист відбудеться “_29_” грудня 2004 р. о 17 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського за адресою: 01001, Київ, вул. Архітектора Городецького, 1/3, 2-й поверх, ауд. 36.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Автореферат розісланий “_24_” _листопада_ 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат мистецтвознавства,

доцент І. М. Коханик

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження визначається суттєвою активізацією інтеграції сучасної баянної музики з академічними жанрами протягом останніх десятиліть. Це зумовлено значними успіхами в підготовці концертних виконавців та загальним зростом рівня професійної майстерності баяністів як у світі, так, зокрема, і в Україні; активізацією концертної діяльності та фестивального руху; регулярними перемогами вітчизняних баяністів на міжнародних конкурсах та всесвітнім визнанням здобутків української академічної баянно-акордеонної школи; плідною науково-дослідною роботою та постійним підвищенням рівня методичного забезпечення навчального процесу. Академізація баянного мистецтва також зумовлена суттєвим технічним удосконаленням самого інструмента, яке значно розширило спектр його виражальних можливостей та, певною мірою, сприяла визнанню баяна провідними композиторами як спроможного до втілення найглибших духовних аспектів “спілкування” особистості і світу, тобто індивідуального світобачення.

Плідний розвиток академічного баянно-акордеонного виконавства в другій половині ХХ ст. у всьому світі значною мірою сприяв становленню власного оригінального репертуару. Таким чином, поступово з'являється значна кількість оригінальних творів для баяна, в основі яких закладені не тільки фольклорні традиції, а й досвід розвитку саме академічних жанрів. Ще одним яскравим показником академізації даної галузі мистецтва є проникнення баяна у сферу камерно-інструментальної ансамблевої музики, де він застосовується на рівні з іншими класичними інструментами, тобто скрипкою, віолончеллю, флейтою, кларнетом, фортепіано, ударними тощо. Поява в межах авторитетних міжнародних конкурсів баяністів окремих номінацій ансамблевого, суто академічного, напрямку та створення оригінальної літератури для різних камерно-інструментальних складів з баяном є безперечним підтвердженням активізації цього процесу. Усе це є підставою для актуалізації досліджень, присвячених різним аспектам нового напрямку в академічному інструментальному мистецтві та оригінальному баянному репертуарі зокрема. Крім того, актуальність дослідження викликана й тим, що українська музика для баяна займає досить вагоме місце в контексті світової баянно-акордеонної літератури. Свідченням цього є дуже часте використання творів українських композиторів у педагогічній та концертній практиці виконавців західних країн та Росії, застосування музики українських композиторів у програмах міжнародних конкурсів, так само й у вигляді обов'язкових творів. Особливо це стосується творчості сучасних українських композиторів, наприклад: В. Зубицького, В. Рунчака, В. Власова, Ю. Шамо, А. Білошицького та інших.

Більш детально в дисертації розглядається баянна творчість одного з провідних сучасних композиторів України - Володимира Рунчака - в аспекті жанрово-стильових трансформацій та специфіки еволюційних перетворень основних жанрів української баянної літератури. Важливість дослідження баянної творчості В. Рунчака полягає, насамперед, у неординарності творчої постаті митця, одним з формуючих чинників якої є поєднання композиторської та виконавської освіти. Необхідно визначити місце В. Рунчака в українській сучасній культурі взагалі. Він є представником нової генерації українських композиторів, чия творчість віддзеркалює “обличчя” вітчизняного авангардного музичного мистецтва. Твори митця постійно виконуються в інших країнах, що свідчить про світове визнання нашого співвітчизника. Баянні опуси композитора, як і весь загал його камерно-інструментальної творчості, відрізняються відвертим новаційним підходом, насамперед, у жанрово-стильовому аспекті. Застосування широкого арсеналу сучасних композиційних технік, поліжанровості та полістилістики, вербальних та мультимедійних компонент поруч з глибокою емоційністю сприяє актуалізації уваги дослідників до його творів. У власному творчому доробку В. Рунчак трансформує традиційне уявлення про систему жанрів баянної музики, вносить дуже багато нових стильових атрибутів, індивідуально збагачуєть образно-смислове наповнення що підносить баянну літературу на якісно новий, професійний рівень.

Стан наукової проблематики стосовно досліджень української оригінальної музики для баяна висвітлюється через загальний огляд та перелік основних публікацій. Якщо вітчизняна науково-дослідна сфера в галузі баянного мистецтва охоплює, у більшості, коло проблем, пов'язаних з теорією та історією виконавства, а також з педагогікою (роботи І. Алексєєва, М. Давидова, Ю. Бая, В. Самітова, С. Жукова, Є. Іванова, Д. Кужелєва, Д. Юника та інших), то питання дослідження оригінального репертуару, зокрема творчості вітчизняних композиторів, є аспектом постійно актуальним, що потребує пояснення закономірностей сприйняття творів даної галузі музичного мистецтва. Вивчення стану гармоніко-баянної літератури на початку її розвитку в Росії та СРСР робилися Г. Благодатовим та А. Міреком. Творчості окремих композиторів присвячені монографії, статті та розробки, наприклад: В. Підгорному (О. Назаренко - О. Кононова, А. Семешко), К. Мяскову (К. Стельмашенко, В. Воєводін - О. Шевченко), М. Різолю (Ю. Акімов), І. Яшкевичу (В. Власов). Аналіз музичної форми дванадцяти концертів та однієї сонати українських композиторів надано в посібнику В. Кузнєцова. Не достатньою мірою висвітлюється стан баянної музики сучасних композиторів, таких як В. Зубицький, В. Рунчак, Ю. Шамо, В. Власов, А. Білошицький, О. Щетинський та інших.

Таким чином, необхідно зазначити, що дослідження, які існують на сьогодні в галузі вітчизняного оригінального репертуару для баяна, не містять системного та комплексного аналізу й мають епізодичний характер. Тому масив оригінальної літератури, створений українськими композиторами для баяна, який є невід'ємною частиною вітчизняної музичної культури, потребує уважного й ретельного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами наукових досліджень кафедри теорії музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського та планами наукової роботи НМАУ і відповідає темі “Музичне мислення: історія та теорія” перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності НМАУ на 2001-2006 рр. (тема №16). Тема затверджена вченою радою Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Метою дослідження є представлення розвитку української оригінальної музики для баяна в цілісному еволюційному аспекті від її зародження до сьогодення та розгляд жанрово-стильової палітри, презентованої творчістю Володимира Рунчака.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: рунчак музика баян композитор

з'ясувати закономірності розвитку оригінальної музики для баяна у творчості українських композиторів;

представити еволюцію цього процесу в періодизованому вигляді, що є необхідним моментом осмислення означених закономірностей;

визначити процеси жанрово-стильових трансформацій у баянних творах В. Рунчака у зв'язку з особливостями відображення авторського світобачення.

Об'єктом дослідження обрано процес становлення й розвитку української оригінальної музики для баяна.

Предметом дослідження виступають еволюційні зміни вітчизняної баянної музики, які проявляються в жанрово-стильових трансформаціях, представлених у творчості композиторів різних історичних періодів.

Матеріалом дослідження обрано баянні твори В. Рунчака: Симфонія “Страсті за Владиславом”; “Messa da Requiem”; Соната №1 “Passione”; Квазі соната №2 “Музика про життя - спроба самоаналізу”; Сюїта №1 “Портрети композиторів”; Три фольклорні п'єси (сюїта №2 “Українська”). Крім творів В. Рунчака, до матеріалу дослідження залучено найбільш показові зразки баянної літератури в жанрах концерту, сонати, сюїти та партити провідних українських композиторів - В. Зубицького, Ю. Шамо, А. Білошицького, В. Власова, Я. Лапінського, І. Шамо, А. Гайденка, О. Щетинського, Г. Ляшенка, Ю. Іщенка, В. Бібіка та інших.

У дослідженні застосовуються наступні методи: історична ретроспектива, порівняльний аналіз, жанровий та стильовий аналіз, комплексний аналіз вибраних баянних творів.

Методологічним ґрунтом дослідження є теоретичні розробки та положення видатних вітчизняних та зарубіжних мистецтвознавців. Так, наприклад: а) у галузі теорії та історії баянного виконавства - праці М. Давидова, Є. Іванова, О. Шевченка, А. Мірека, Г. Благодатова, Є. Максимова, М. Імханицького, Г. Британова, В. Чабана, Г. Ріхтера; б) дослідження оригінальної баянної музики - А. Черноіваненко, В. Бичкова, С. Платонової, Й. Піхури; в) праці з аналізу музичних творів - Б. Асаф'єва, В. Бобровського, Л. Мазеля, В. Цуккермана, І. Способіна, Ю. Холопова, Ю. Тюліна, С. Скребкова, В. Ценової; г) роботи, що присвячені жанровій та стильовій класифікації - М. Арановського, М. Михайлова, Л. Раабена, А. Сохора, Є. Царьової, А. Цукера; д) праці з технік музичної композиції - Ц. Когоутека, О. Соколова, Н. Гуляницької.

Наукова новизна дослідження охоплює наступні позиції:

українська оригінальна література для баяна вперше стала предметом спеціального дослідження в аспекті комплексного аналізу її розвитку;

запропонована власна концепція періодизації еволюції вітчизняної баянної музики;

виявлено основні тенденції розвитку провідних жанрів української баянної музики, починаючи з другої половини 70-х років та по сьогодення;

обґрунтовано особливе значення сучасного етапу в розвитку вітчизняної музики для баяна;

уперше надано загальнотеоретичний та жанрово-стильовий аналіз баянних творів провідного українського композитора Володимира Рунчака.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання їх у педагогічній практиці вищих навчальних закладів у якості посібника до лекційного курсу з історії виконавства; у курсах історії української музичної культури та сучасної музики; у курсі аналізу музичних творів для баяністів та акордеоністів; у курсі спецінструмента (баян, акордеон). Матеріали аналізів також можуть бути використані в подальшому поглибленому вивченні різних аспектів вітчизняної музики для баяна.

Особистий внесок здобувача.

Головним моментом особистого внеску до розробки означеної тематики є концепційне репрезентування періодизації розвитку вітчизняної музики для баяна. Особливої уваги також заслуговує те, що в поняття “оригінальна література” включаються не тільки твори для баяна соло або в супроводі камерного чи симфонічного оркестру, а також і синтезовані жанри, які є найбільш важливою ознакою сучасності. У зв'язку з цим ми спеціально обрали предметом дослідження творчість провідного українського композитора Володимира Рунчака, яка відображає сутнісні тенденції сучасного світосприйняття не тільки в аспекті трансформації усталених жанрів, а й з точки зору еволюції виражальних засобів конкретного інструмента, тобто баяна. Підкреслимо, що творчість для баяна Володимира Рунчака ще не зазнала глибокого вивчення як об'єкт комплексного дослідження в галузі музикознавства.

Апробація результатів дослідження.

Основні положення дисертації обговорювались на кафедрі теорії музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського і кафедрі теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Інституту культури і мистецтв Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Результати та висновки дослідження виголошені автором на науково-практичних конференціях:

“Музична культура в системі освіти: міжнародний досвід” // Міжнародна науково-практична конференція (Луганськ, 2000).

“Актуальні питання баянного виконавства та педагогіки в музичних навчальних закладах” // Науково-практична конференція (Луганськ, 2002).

“Академічне народно-інструментальне мистецтво України ХХ-ХХІ століть” // Міжнародна науково-практична конференція (Київ, 2003).

“Дні слов'янської писемності” // Міжнародний форум (Луганськ, 2003).

“Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на початку третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспективи” // ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція (Луганськ, 2003).

“Сучасні проблеми художньо-естетичної освіти: стан і перспективи” // Міжвузівська науково-практична конференція (Луганськ, 2003).

“Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті” // Міжнародна науково-практична конференція (Луганськ, 2003).

“Актуальні питання баянного виконавства та педагогіки в музичних навчальних закладах” // Науково-практична конференція (Луганськ, 2003).

Матеріали виступів надруковані:

Жанрові тенденції в українській музиці для баяна 70-80-х років ХХ століття (на прикладі творів великих форм) // Академічне народно-інструментальне мистецтво України ХХ-ХХІ століть: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2003. - С. 64 - 68.

Взаємозумовленість головних компонентів баянного виконавського мистецтва - інструментарію, виконавства та репертуару як принцип їх еволюційного розвитку // Мистецька освіта: Зб. матеріалів ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. “Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на початку третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспективи”. - Луганськ, 2003. - С. 132-134.

За матеріалами дисертації опубліковано дев'ять статей, шість з яких у наукових фахових збірниках. Загальний обсяг публікацій - 4 др. арк.

Структура дисертації обсягом 208 сторінок основного тексту складається з вступу, трьох розділів, одинадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел (148 позицій), додатків. Повний обсяг дисертації - 237 сторінок.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, розкривається стан наукової проблематики, дається огляд літератури за даною темою, визначається предмет дослідження, його мета й завдання, методологічна база, наукова новизна, практична цінність роботи, особистий внесок здобувача.

Розділ 1 - “Генезис та еволюція вітчизняного оригінального репертуару для баяна” - присвячений аналізу еволюції вітчизняного баянного репертуару в контексті його зв'язку з розвитком виконавського мистецтва та постійним удосконаленням інструментарію. У короткому вступі розглядається історичний принцип взаємовідносин трьох складових інструментального мистецтва: інструмент - виконавство - репертуар. Виявляється два рівні еволюції цих чинників: паралельний (або автономний) та послідовний (або взаємозумовлений) рух. Виявляється так званий спіралевидний принцип розвитку у взаємозумовленій еволюції цих складових явищ баянного мистецтва. Це положення обґрунтовується теоретично та підтверджується конкретними прикладами.

У підрозділі 1.1. “Початковий етап формування оригінальної музики для гармоніки в контексті розвитку виконавського мистецтва” розглядається генезис еволюційного процесу саме оригінальної музики в контексті загального репертуару для гармоніки з моменту проникнення її в Україну та започаткування й розповсюдження побутового музикування й до кінця 1910-х років ХХ ст. Виявляються два джерела у формуванні напрямку оригінальної музики для гармоніки на початковому етапі її становлення, які пов'язані з побутуванням цього інструмента у двох соціально-культурних середовищах: сільський побут (фольклорна музична практика) та міська культура (жанри побутової музики міста). На підставі аналізу різних документальних джерел робиться висновок, що репертуар гармоніки, яка існувала в українському селі на рубежі ХІХ-ХХ століть (як у сольному, так і в ансамблевому музикуванні), відбивав переважно специфіку національного музичного фольклору безписемної традиції. Міське ж музично-культурне середовище більш сприяло розвитку письмової традиції мистецтва гармоністів, наслідком чого стала поява перших шкіл і самовчителів. Наводяться приклади друкованих творів (з посібників Л. Дорошкевича, П. Невського, І. Тєлєтова), які представляють собою спрощено викладені мелодії, переважно одноголосно, з цифровими позначками акомпанементу. Надається класифікація загального репертуару для гармоніки на ранньому етапі його становлення за наступними жанровими напрямками: 1) фольклорна музика; 2) популярні танцювальні мелодії того часу; 3) український міський романс, українська міська пісня; 4) оригінальні п'єси в жанрах побутової музики; 5) спрощені перекладення популярних класичних творів або їх уривків. Підкреслюється, що авторами оригінальних п'єс для гармоніки були самі гармоністи-виконавці. Надається характеристика першим в Російській імперії оригінальним творам для гармоніки.

Простежується тенденція професіоналізації та поліпшення якості репертуару для гармоніки взагалі та оригінальних зразків зокрема (починаючи з кінця ХІХ ст.). Аналізуються загальні чинники, що сприяли активізації цієї тенденції, серед яких: 1) інтенсивне конструктивно-технічне оновлення інструментарію (збагачення звукоряду та хроматизація, розширення діапазону, поліпшення структури клавіатур і тембро-динамічних властивостей); 2) бурхливе зростання виконавського рівня гармоністів, поява яскравих музикантів-самородків, 3) вихід мистецтва гармоністів з побутово-прикладної сфери на професійно-концертне музикування. Наводяться приклади п'єс із шкіл та самовчителів початку ХХ ст. (А. Орлова, Г. Боброва, І. Мюллєра), які демонструють суттєве збагачення фактури творів, що проявляється у використанні подвоєних нот, акордів, форшлагів, варіантності та обігравань, збагаченні ритміки акомпанементу.

У підрозділі 1.2. “Культурно-історичні передумови формування оригінального баянного репертуару в Україні у 20-30-ті роки ХХ століття” розглядаються різні чинники, що вплинули на подальший розвиток та зародження професійності вітчизняної літератури для баяна на визначеному етапі, серед яких: 1) зміна соціально-політичної атмосфери, що сталася після Жовтневої революції та суттєво змінила соціальне значення гармоніста (баяніста); 2) зародження професійного баянного виконавства та академічного напрямку зокрема, якому сприяла діяльність українських та російських виконавців, які пропагували, насамперед, класичний репертуар; 3) винахід, поширення й поступове впровадження в концертну практику перших баянів (в Україні - майстер К. Міщенко, у Росії - П. Стєрлігов), закладення основ промислового виробництва язичкових інструментів; 4) започаткування професійної освіти баяністів в Україні, що, у свою чергу, вимагало від виконавців більш якісного рівня репертуару; 5) активізація видавничої діяльності в цей період, про що свідчать великі обсяги посібників та багаторазові їх перевидання.

...

Подобные документы

  • Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.

    статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017

  • Характеристика сюїти в творчості українських композиторів сучасності. Загальні тенденції діалогу "бароко-ХХ століття" у розвитку фортепіанної сюїти. Систематизація загальностильових типологічних ознак композиційно-жанрової моделі старовинної сюїти.

    статья [22,0 K], добавлен 24.04.2018

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.

    статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018

  • Узагальнення жанрових особливостей вокальної музики академічного спрямування, аналіз романсу, арії, обробки народної пісні композиторів Г. Генделя, Б. Фільц, С. Гулака-Артемовського, С. Рахманінова, Л. Кауфмана, В. Моцарта. Засоби виконавського втілення.

    дипломная работа [93,9 K], добавлен 26.01.2022

  • Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009

  • Порівняння композиторських стильових рис А. Коломійця та М. Леонтовича як класиків хорових традицій української музики. Взаємодія традиційного і новаторського в хоровій творчості. Хоровий твір А. Коломійця "Дударики". Жанр хорової обробки народної пісні.

    статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018

  • Розгляд інструментального мистецтва та виконавства в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток галузі культури, і фактори, що розвивають виконавців і рухають вперед. Позитивні тенденції розвитку української інструментальної музики.

    статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018

  • Становлення жанру в творчості українських композиторів. "Золотий обруч", як перший експериментальний зразок сюїти в творчості Лятошинського. Музична мова і форма Квартету-сюїти на українські народні теми. Розгляд сонатної логіки "польської сюїти".

    дипломная работа [5,7 M], добавлен 11.02.2023

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.

    презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014

  • Загальна характеристика інструментальної музики, етапи та напрямки її розвитку в різні епохи. Жанрова класифікація народної інструментальної музики. Класифікація інструментів за Е. Горнбостлем та К. Заксом, їх головні типи: індивідуальні, ансамблеві.

    реферат [44,5 K], добавлен 04.05.2014

  • Аналіз специфіки обробок народних пісень, призначених для хорового виконання, в контексті творчості української композиторки Вероніки Тормахової. Синтез фольклорних першоджерел з популярними напрямками естрадної музики. Огляд творчого спадку композиторки.

    статья [21,5 K], добавлен 24.11.2017

  • Історія творчого розвитку українського композитора і поета Володимира Івасюка. Опис премій та конкурсів де він або його колективи стають переможцями. Фільм "Червона рута" як віха його таланту. Відображення львівського періоду у житті та таємнича загибель.

    презентация [575,2 K], добавлен 23.03.2015

  • Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.

    презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014

  • Інструментальне музикування як засіб розвитку музичних творчих здібностей дітей. Погляди вчених на проблему творчого розвитку в процесі музикування на інструментах. Методика викладання уроку гри на баяні. Розвиток творчої ініціативи і самостійності.

    курсовая работа [66,7 K], добавлен 09.04.2011

  • Одеська диригентсько-хорова школа. Теоретичні основи дослідження творчості К.К. Пігрова. Виконання народної, духовної і традиційної класичної музики. Студентський хор Одеської консерваторії. Педагогічна спадщина диригента-хормейстера К.К. Пігрова.

    реферат [156,7 K], добавлен 22.06.2011

  • Дитячі та юнацькі роки Івасюка, отримання освіти, перші кроки з оволодіння скрипкою. Робота над піснею "Червона рута". Львівський період у житті композитора. Написання музики до спектаклю за романом Гончара "Прапороносці". Основні дати життя і творчості.

    реферат [21,8 K], добавлен 08.04.2014

  • Головні етапи розвитку хорової кантати в українській музиці XX століття. Основна характеристика творчості Лесі Дичко. Аналіз особливостей драматургії та композиції кантати "Червона калина", специфіка трактування фольклорного першоджерела цього твору.

    курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.02.2012

  • Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.