Неофольклоризм у музичному мистецтві: статика та динаміка розвитку в першій половині ХХ ст.
Вивчення творів Б. Бартока та І. Стравінського, які мають фольклорну ґенезу. Систематизація принципів художнього методу і стильових ознак неофольклоризму, розкриття філософсько-естетичних передумов виникнення цього явища в музичній практиці І пол. ХХ ст.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2014 |
| Размер файла | 50,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Отже, у музичній практиці існує безліч варіантів втілення названих принципів неофольклоризму на стилістичному рівні. Як і на інших рівнях, діалог з фольклором виявляється тут як явище, що живе, розвивається та спрямовується в майбутнє.
Третій підрозділ “Функціонально-генетичний підхід до аналізу неофольклорних явищ” присвячено обґрунтуванню названого підходу до аналізу та представленню його методичних аспектів, які виходять з природи самого явища і здатні адекватним способом передати його сутність.
Новизна запропонованого підходу пояснюється поєднанням в його межах двох самостійних напрямків аналізу: функціонального та генетичного. Його логіка та окремі положення перегукуються із дослідженнями в області функціональності В. Бобровського, А. Мілки, методом аналізу гармонії Ю. Холопова, генетико-типологічним аналізом О. Зінькевич, етимологічним аналізом І. Барсової, іманентним аналізом Л. Акопяна. Загалом такий підхід є деталізуючим та конкретизуючим по відношенню до аспектів комплексного аналізу, що пов'язані з дослідженням способу функціонування залучених до процесу мислення “адресних” звукових компонентів.
Метою аналізу неофольклорних явищ є встановлення картини функціонування узагальнено-опосередкованих елементів фольклорної генези. Функцією, на розкриття якої спрямована першочергова увага, є “поняттєва” функція, репрезентантами якої в інволютивному аспекті стають “ноеми” (узагальнено-опосередковані елементи фольклорного походження), в ракурсі музичного становлення - “ІМОУ” (як результат звукового згортання-розгортання у часі та просторі).
Методикою аналізу передбачено три етапи. Перший етап відповідає генетичному аспекту аналізу і пов'язаний з виявленням і характеристикою елементів та принципів структури музичного твору, які мають фольклорний генезис. Обумовлюються: 1) тип співвідношення з протосистемою (І. Ляшенко): а) прямий зв'язок: цитата, різний ступінь подібності, б) опосередкований зв'язок: “ноеми” (ладова або ритмічна формула, принцип формотворення); 2) належність до певного рівня в системі ієрархічних ознак (загальнофольклорні, етно-діалектні, жанрово-тематичні, виконавські та конкретно-ситуативні).
На другому етапі, який відповідає функціональному аспекту аналізу, досліджується специфіка перетворення елементів фольклорного походження (порівняння ситуації використання елементів у фольклорі та в авторському творі: характерна риса у типовій ситуації, модифікація принципу зі збереженням сутнісної основи); визначається їхня функція: 1) “домінанти” в організації певного рівня музичного твору: тематичного, формотворчого, жанрового та виконавсько-стильового (манера виконання, звуковидобування, етнічний тембровий звукоідеал (І. Земцовський) тощо); 2) “ІМОУ” в часо-просторовій організації музичної тканини, яка перетворюється на різних його рівнях. Наприклад, трихорди можуть складатись у горизонтальну послідовність (трихордова “в'язь”, різного роду ланцюжки), ставати основою вертикальних співзвуч, визначати логіку висотного розташування тематичних осередків.
На третьому етапі робляться висновки стосовно широти, глибини, активності та гнучкості композиторського переінтонування фольклору в аспекті “вторинної семантизації” (термін Ю. Лотмана) з виходом на смисловий рівень репрезентації твору. “Широта” мислення - це здатність залучити до творчості якнайширше коло фольклорних джерел різного гатунку (пласти, жанри, виконавські чи національні стилі). Показником “глибини” мислення є належність використаних у творчості фольклорних елементів до іманентномузичних чи екстрамузичних чинників. “Активність” мислення є свідченням міри індивідуалізації композиторського переінтонування фольклору на різних рівнях (прийом розімкнення ступеневості, хроматизація інтервального контуру, інтенсифікація метроритму та фактурно-тембрового чинника тощо). “Гнучкість” мислення - це такий аспект перетворюючої дії мислення, який характеризується його рухливістю в ієрархії рівнів музичного твору - “однорівневе зіставлення” та “поліморфне узагальнення” (Д. Завалішина).
Застосування принципів функціонально-генетичного аналізу продемонстровано на прикладі творів С. Прокоф'єва раннього періоду творчості - Сюїти з балету “Блазень” та “Скіфської сюїти”. У доборі творів парадоксальним чином засвідчується факт невисвітленості їх у контексті проблеми неофольклоризму. Кількість творів обумовлена необхідністю представити втілення принципів реального та внутрішнього діалогу з фольклором.
Так, у Сюїті з балету “Блазень” характерною рисою прояву реального діалогу є “домінантність” ознак ярмарково-балаганного фольклору на рівні тематизму, формотворення. Свідченням активності, гнучкості та глибини прокоф'євського мислення є, відповідно, складна система поспівкової техніки (конструктивні моделі тематизму, техніка “вставок”, горизонтально-вертикальна модифікація дрібних осередків) та відтворення екстрамузичних основ фольклору. Відбір та організація звукового матеріалу в “Блазні” націлені на створення концепції твору, що пов'язана з гротескним світобаченням як головною естетичною засадою народної сміхової культури (М. Бахтін).
У “Скіфській сюїті” представлено ознаки внутрішнього діалогу творчого мислення С. Прокоф'єва з фольклорною архаїкою. Уникаючи “прямих” інтонаційно-жанрових зв'язків, композитор демонструє віртуозне володіння прийомами конструктивно-поспівкової техніки. Інтеграція музичного матеріалу на основі трихорду засвідчує активність та гнучкість композиторського мислення в процесі створення цілісного твору, а також моделювання на глибинному рівні структури музичного тексту базового принципу міфологічної свідомості, пов'язаного з ідеєю єдності Всесвіту (“все в мені і я в усьому”).
У Висновках підсумовано дослідження, визначено перспективи розвитку неофольклоризму в ХХ ст. та роль цього явища в еволюції музичного мислення.
Виконаний аналіз поняття “неофольклоризм” демонструє очевидну складність і неоднозначність цього феномена.
Висвітлення перспектив розвитку неофольклоризму доводить його важливу роль в еволюції музичної культури. З його виникненням набула інтенсивного розвитку тенденція до наближення письмової культури професійно-академічної традиції до принципів і особливостей культури усного типу. Значення цієї події можна трактувати як чергову зміну напрямку руху гігантського маятника музичної історії в системі опозиції усного-письмового, при відомому застереженні, що повернення відбувається на якісно новому витку музично-історичної спіралі.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Дерев'янченко О. Неофольклорна тенденція в творчості С. Прокоф'єва раннього періоду // Теоретичні та практичні питання культурології: українське музикознавство на зламі тисячоліть: Зб. наук. ст. Вип. ІХ. - Мелітополь: Сана, 2002. - С. 202-214.
2. Деревянченко Е. Фольклорно-поэтические структуры в контексте формообразования // Слово, інтонація, музичний твір: Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського: Зб. ст. - К., 2003. - Вип. 27. - С. 109-120.
3. Деревянченко Е. Неофольклоризм: к проблеме диалога художественных систем // Музичне мистецтво: Зб. наук. ст. - Донецьк: Юго-Восток, 2004. - Вип. 4. - С. 60-68.
4. Деревянченко Е. Неофольклоризм как фактор обновления стиля в музыке ХХ века // Стиль музичної творчості: естетика, теорія, виконавство: Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського: Зб. ст. - К., 2004. - Вип. 37. - С. 84-90.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Методичні підходи до проблеми розвитку співацьких відчуттів. Пріоритетні орієнтири розвитку співацького голосу. Трактування природи співацького голосу і його використання в оперному мистецтві. Стилістика вокального інтонування в оперному мистецтві.
магистерская работа [753,1 K], добавлен 16.09.2013Характеристика сюїти в творчості українських композиторів сучасності. Загальні тенденції діалогу "бароко-ХХ століття" у розвитку фортепіанної сюїти. Систематизація загальностильових типологічних ознак композиційно-жанрової моделі старовинної сюїти.
статья [22,0 K], добавлен 24.04.2018Диатонические лады и ладообразования на примере музыки Белы Бартока. Изучение особенностей бартовской диатоники. Анализ ладовых структур на примере современных фортепианных пьес из цикла "Микрокосмос". Исследование особенностей отечественного фольклора.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 14.01.2015Аналіз специфіки інтерпретації хорових творів доби бароко. Формування художнього задуму. Дослідження особливостей тембрального забарвлення, нюансування та функціонального навантаження. Використання композиторами риторичних фігур. Форми звуковідтворення.
статья [15,3 K], добавлен 07.02.2018Формы взаимосвязи тонов в музыке. Определение и общее понятие музыкального лада. Соотношение устойчивости и неустойчивости как наиболее общая для всех ладовых систем форма функциональных отношений. Использование диатонических ладов в музыке Б. Бартока.
реферат [3,2 M], добавлен 21.11.2010Розгляд історії розвитку музичної культури Київської Русі. Сопілка, сурми та трембіта як види дерев'яних духових інструментів. Зовнішній вигляд торбана, гуслей, кобзи, базолі. Вивчення древніх ударних інструментів. Скоморохи у театральному мистецтві.
презентация [447,0 K], добавлен 10.05.2014Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.
статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017Становлення та розвиток жанру дитячої опери в українській музичній спадщині. Українська музична казка в практиці сучасної школи. Становлення жанру дитячої опери у творчості М. Лисенка. Постановка дитячої опери М. Чопик та В. Войнарського "Колобок".
дипломная работа [68,2 K], добавлен 03.08.2012Сучасний стан проблеми наукового вивчення вокальної педагогіки. Розвиток цього виду музичного виховання у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вплив Крушельницької і Менцинського на цей процес. Внесок Лисенко і Мишуги у розвиток музичного мистецтва.
магистерская работа [896,0 K], добавлен 16.09.2013Здійснено порівняння основних естетичних напрямів бароко - німецького "musica poetica" та італійського "musica pathetica". Наведено приклади музичних творів Баха. Розкрито музикознавчі аспекти бароко: теорія афектів та зв’язку риторики з музикою.
статья [136,2 K], добавлен 07.02.2018Аналіз застосування народного співу та його трактування в межах творів, що відносяться до музичної академічної та естрадної галузі творчості Вероніки Тормахової. Нові підходи до практичного використання вокальної народної манери в мистецькій практиці.
статья [38,5 K], добавлен 07.02.2018Вивчення біографії та творчості композитора Миколи Дмитровича Леонтовича. Художньо-ціннісний критерій музичного твору. Аналіз-інтерпретація літературного твору та його художнього образу. Характеристика особливостей виконання хорового твору "Льодолом".
реферат [31,1 K], добавлен 02.06.2014Технологія виконання прийому "багатоголосся" і "перманентного дихання". Специфіка виконання на тромбоні прийому "вібрато". Сучасна класифікація тромбонових сурдин, що використовуються у виконавській практиці. Мікрохроматика або мікроінтервальна техніка.
статья [94,7 K], добавлен 22.02.2018Вивчення інструментальної творчості французького композитора, піаніста та музичного критика Клода Дебюссі. Стильові особливості творів композитора та жанровий аналіз збірки "24 прелюдії для фортепіано". Образна тематика музичних портретів Дебюссі.
курсовая работа [22,7 K], добавлен 31.01.2016Исследование особенностей гармонии в сочинениях Бартока на протяжении всей его творческой деятельности. Классификация Багатели по тональностям, состояниям тональности, типам гармонического синтаксиса и степени проявления модальных или тональных отношений.
курсовая работа [874,0 K], добавлен 12.10.2016Фольклорные течения в музыке первой половины XX века и творчество Белы Бартока. Балетные партитуры Равеля. Театральные опусы Д.Д. Шостаковича. Фортепианные произведения Дебюсси. Симфонические поэмы Рихарда Штрауса. Творчество композиторов группы "Шести".
шпаргалка [64,8 K], добавлен 29.04.2013Головні етапи розвитку хорової кантати в українській музиці XX століття. Основна характеристика творчості Лесі Дичко. Аналіз особливостей драматургії та композиції кантати "Червона калина", специфіка трактування фольклорного першоджерела цього твору.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.02.2012Опера Дебюсси "Пеллеас и Мелизанда" - центр музыкально-драматических исканий композитора. Сочетание в опере вокальной декламации и выразительной партии оркестра. Пути развития композиторской школы США. Творческий путь Бартока. Первая симфония Малера.
контрольная работа [62,3 K], добавлен 13.09.2010Творчість Шопена як особливе явище романтичного мистецтва. Класична ясність мови, лаконічність вираження, продуманість музичної форми. Особлива увага романтиків до народної творчості. Жанр ліричної інструментальної мініатюри у творчості Шопена.
реферат [11,4 K], добавлен 28.04.2014Виховання навичок читання нот з листа–невід’ємна складова навчання учня-піаніста. Методичні розробки, прийоми викладання курсу читання нот в музичній школі. Необхідність й важливість систематичного тренування в цій галузі музикантів різного профілю.
реферат [13,9 K], добавлен 25.11.2007
