Потенціал світової класичної музики у формуванні естетичної свідомості школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОТЕНЦІАЛ СВІТОВОЇ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ У ФОРМУВАННІ ЕСТЕТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ ШКОЛЯРІВ

(Формування музично-естетичної свідомості школярів)

школяр естетичний виховання музика

Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню потенціалу світової класичної музики у формуванні естетичної свідомості молодших школярів.

Ключові слова: естетичне виховання, естетична свідомість, музичне мистецтво, художньо-естетична освіта.

Постановка проблеми. Одним з основних завдань школи на сучасному етапі розвитку естетичного виховання є створення його системи. Під системою розуміється живий, цілеспрямований, організований і контрольований процес художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудований на основі сукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення у нерозривному зв'язку з естетичним вихованням особистості, її моральний і трудовий розвиток.

Мета статті полягає у з'ясуванні потенціалу світової класичної музики у формуванні естетичної свідомості школярів.

До завдань статті віднесено: 1) обґрунтувати теоретичні засади естетичного виховання школярів засобами музичного мистецтва; 2) розкрити можливості класичної світової музики у формуванні естетичної свідомості школярів.

Виклад основного матеріалу. Аналіз досліджень сучасних науковців, таких як О. Дубасенюк, І. Зязюн, Л. Кондрашова, О. Пермяков, Н. Зеленкова, С. Пальчевський, доводить, що естетичне виховання є важливим напрямом національної шкільної освіти. Над цією проблемою працюють також В.Бутенко, Л. Волович, Р. Дзвінка, О. Дем'янчук, А. Миропольська, О. Олексюк, які окреслюють провідні аспекти теорії та практики естетичного виховання. Питання категорійного апарату естетичного виховання вивчають Л. Гарбузенко, В. Дряпік, А. Комарова, С.Федорищева, Л. Фірсова. Дослідження цих науковців є концептуальними для сучасної педагогічної науки.

Одним з основних завдань школи на сучасному розвитку естетичного виховання є створення цілеспрямованого, організованого і контрольованого процесу художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудованого на основі сукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення у нерозривному зв'язку з естетичним вихованням особистості, її моральний і трудовий розвиток.

Основою, на якій здійснюється естетичне виховання є певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах. Формування у школярів певної системи художніх уявлень, поглядів, які зможуть допомогти їм виробити в собі дійові критерії естетичних цінностей, готовність та уміння вносити елементи прекрасного у своє життя, починається із сприймання оточуючого.

Система естетичного виховання будується з урахуванням принципу творчої самодіяльності учнів. Це виявляється у здатності школярів переносити вироблені творчі навички на виконання будь-якої справи. Нові завдання в галузі виховання у загальноосвітній школі суверенної України докорінним чином змінили і установки в естетичному вихованні. Від завдань бачити, відчувати, розуміти прекрасне вони перетворились на більш складні і пов'язані зі здатністю творити його у навколишній дійсності, праці, мистецтві, у повсякденному житті. Ця здатність є важливою ознакою нашого часу і забезпечується завдяки реалізації принципу естетизації усього дитячого життя. Застосування логічної системи естетичного виховання у сучасній національній школі є важливим чинником формування естетичної культури підростаючого покоління.

Естетична культура - сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ. Її рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, смаків, потреб, ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах.

Естетична свідомість - форма суспільної свідомості, яка є художньо-емоційним освоєнням дійсності через естетичні сприйняття, почуття, судження, смаки, ідеали і виражається в естетичних поглядах та мистецькій творчості. Структуру естетичної свідомості складають:

1. Естетичні сприйняття, які виявляються у спостережливості, вмінні визначати найсуттєвіше у предметах, явищах, процесах.

2. Естетичні почуття - почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, творах мистецтва.

3. Естетичні судження, що виявляють ставлення особистості до певного об'єкта, явища.

4. Естетичні смаки - емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного, пов'язане з індивідуальним його баченням і сприйняттям.

5. Естетичний ідеал - це своєрідний зразок, що відображає уявлення про красу, її критерії і з позиції якого особистість оцінює явища, предмети дійсності.

Провідними завданнями естетичного виховання в ЗОШ є залучення школярів до прекрасного, формування в них художньо-естетичної культури та смаку, розвитку творчих здібностей, здатності до естетичного освоєння дійсності. Ці завдання є особливо важливими для сучасного українського суспільства.

В. Сухомлинський у книзі «Серце віддаю дітям» писав: «Музика, мелодія, краса музичних звуків - важливий засіб морального й розумового виховання людини, джерело благородства серця і чистоти душі. Музика відкриває людям очі на красу природи, моральних стосунків, праці. Завдяки музиці в людині пробуджується уявлення про піднесене, величне, прекрасне не тільки в навколишньому світі, а й у самому собі» [4, с. 61].

Діти сприятливі до музичних звуків, вони емоційно реагують на них, навіть якщо ця реакція іноді й непомітна. І якщо діти з допомогою вихователів і музичних керівників, вчителів і батьків полюблять музику, їхнє життя стане більш змістовним і цікавим.

Музика - це своєрідний шлях до пізнання світу, вона розкриває дійсність у множинних площинах та динаміці розвитку. Головним об'єктом відображення музичного мистецтва є людина. Сила музики полягає у могутньому інтелектуальному та емоційному впливі на свідомість та почуття людини. Завдяки їй духовний світ людини стає глибшим, змістовнішим, яскравішим.

Сьогодні музика займає все більше місця у нашому житті. Вона виконує різні суспільні функції і тому потрібно навчити молодь розуміти музичне мистецтво, осягати та емоційно сприймати його зміст. Важливо, щоб вплив музичного мистецтва починався з раннього дитинства. Згодом це приведе до розвитку художньої свідомості у молодої людини, формування в неї естетичного смаку, інтелектуальних, духовних, моральних якостей.

Естетичне пізнання є основою сприйняття музичного мистецтва. Діти, сприймаючи музику, оцінюють її інтуїтивно, на основі емоцій, без усвідомлення того, що у ньому відображається. Але в процесі музичного виховання школярі навчаються вербально висловлювати свої враження про музику, вони здатні глибше її відчувати і відповідно пізнавати. На основі естетичного сприйняття і формуються художня свідомість, естетичні почуття дітей як стійке позитивне ставлення до музики, визнання її краси, що містить у собі емоційну і пізнавальну природу.

Естетичне почуття, яке виникає у школяра при слуханні музики, є ознакою розвитку художнього смаку, який формується в процесі музичної діяльності - при сприйманні, виконанні, оцінці музики. Оцінка музики - це свідоме ставлення до своїх музичних запитів, змісту художніх суджень. Естетично сприймаючи музику, школярі роблять перші узагальнення, порівняння, асоціації. Бажання дізнатися, що відображено у творі, спонукає їх розрізняти, пізнавати засоби музичної виразності, специфіку їх функціонування в музичній композиції.

У процесі цілеспрямованого музичного виховання збагачуються знання дітей про музику, накопичується музичний досвід, на який вони спираються при оцінці художнього твору. Вербальні, часто нестандартні висловлювання про прослухані твори свідчать про яскравість уявлень, фантазії дітей. Під час навчання вони опановують словник музичних та естетичних термінів, правильно характеризують зміну настрою у творі, виокремлюють його частини. Вони повинні вміти порівнювати, зіставляти декілька творів за їхньою схожістю та особливостями.

Однією з категорій музично виховання - є естетичне сприйняття, що проявляється в загальній спостережливості, здібності помічати прекрасне в музичному творі, звертати на нього особливу увагу. Тим самим стимулюється розвиток художнього мислення, вміння оцінювати зміст твору та висловлювати відповідне судження. Естетичне сприймання музики сприяє розвитку й емоційної сфери, емпатійності, оскільки кожне естетичне явище викликає почуття радості, захоплення, піднесення.

В процесі сприймання музики, школярі повинні проявляти своє суб'єктивне емоційне «Я» через пізнання її ідейно-образного змісту. У їхній свідомості має відображатись звуковий матеріал, конкретні музичні образи і думки. Музика повинна сприйматись учнями як живе і захоплююче мистецтво, тому вчитель музики має бути творчою особистістю із формованими фаховими компетенціями, що володіє різними формами та методами навчально-виховної роботи. Він повинен успішно і системно розвивати креативні здібності учнів, формувати в них художню свідомість, виховувати естетичні смаки, вчити розмірковувати про почуту музику, робити самостійні висновки і узагальнення. Керуючи процесом музичного розвитку дітей, слід пам'ятати, що в ньому не існує обов'язкових і єдиних для всіх істин. Тому одним із чинників впливу мистецтва на особистість є створення умов для самостійного відкриття кожною дитиною цінності музичного твору.

Основними завданнями музично-естетичного виховання школярів слід вважати такі як:

- розвиток музичних здібностей, музикальності кожного учня, його художньої індивідуальності;

- формування естетичних почуттів, художнього, критичного смаку;

- розвиток стійкого інтересу до музики і пізнавальної музичної активності;

У контексті нашого дослідження слід зазначити найбільш важливі напрями музично - естетичного виховання школярів, а саме:

§ виховання у сім'ї, де формуються основи естетичних почуттів та художніх смаків дитини;

§ набуття естетичних знань в процесі навчання - вивчення музики/музичного мистецтва в ЗОШ;

§ участь у роботі гуртків гуманітарно-естетичного спрямування;

§ формування естетичних інтересів дітей у позашкільних виховних закладах - студіях образотворчого мистецтва, будинках/палацах дитячої творчості, музичних школах та художніх школах;

§ коректування музично - естетичних смаків молоді під впливом засобів масової інформації, інтернету.

Музично - естетичне виховання базується на загальних та специфічних принципах. До специфічних належать:

принцип комплексного підходу - використання в процесі навчання художніх творів з різних видів мистецтва (література, живопис);

принцип креативного ставлення до різних видів діяльності - вміння використовувати в них набуті творчі навички;

принцип естетизації усього життя - вміння бачити, відчувати, розуміти прекрасне і творити красу у повсякденному житті, у навколишній дійсності.

Саме комплексний підхід до змісту та завдань естетичного виховання дозволяє досягнути його провідної мети - розвиток у молодої особистості художнього мислення,формування естетичних потреб та смаків.

Висновки. Отже, музично - естетичне виховання створює психоемоційне підґрунтя для формування культури дитини, забезпечує розвиток чуттєво-пізнавальних, інтелектуальних, вольових, комунікаційних здібностей, позитивних рис її особистості. Воно є умовою для її успішного духовного розвитку, творчого ставлення до життя і будь-якого виду діяльності. Також функціонування системи естетичного виховання ефективно здійснюється тоді, коли вона діє не ізольовано, а включається у комплекс усієї навчальне-виховної роботи та здійснюється з допомогою цілеспрямованого педагогічного керівництва.

Література

1. Поніманська Т.І. Моральне виховання школярів: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993. - 111 с.

2. В. Конен. Історія зарубіжної музики. - М: Музика. - 1981.

3. Русова С. Нова школа //Педагогічна спадщина Софії Русової і сучасна освіта: Науково - методичний посібник /За ред. В.Г.Слюсаренка та О.В.Проскури. - К.: ІЗМН, 1998. - С.154.

4. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям // Вибрані твори: В 5 т. -- Т. 3. - К., 1980.

5. Коберник І.Моральне виховання: традиції, проблеми, інновації // Рідна школа. - 2002. №5. - С.42-44.

Размещено на Allbest.ru