Петро Ілліч Чайковський

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Чайковський Петро Ілліч (1840--1893) -- видатний російський композитор. Закінчив Петербурзьку консерваторію (1865 р.); його вчителем був засновник і перший директор цього закладу Антон Рубінштейн.

У величезному творчому доробку Чайковського представлені всі жанри, і в кожному з них він виступає неперевершеним майстром. Це -- 10 опер (серед них всесвітньовідомі «Євгеній Онєгін», «Пікова дама»), З балети (серед них «Щелкунчик»), 7 симфоній, сюїти, програмні симфонічні твори (зокрема увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта», фантазія «Франческа да Ріміні», «Італійське каприччіо»), концерти, інструментальні ансамблі, хори тощо.

Провідна тема творчості Чайковського -- боротьба людини за щастя. Глибоке узагальнення складних філософських проблем поєднується в музиці композитора з щирістю, безпосередністю, з тонким проникненням в духовний світ людини. Ці якості музики Чайковського, її яскравий мелодизм, демократизм принесли композитору ще за життя визнання не тільки в Росії, а й в багатьох країнах світу. чайковський композитор опера симфонія

Міцні зв'язки єднали Чайковського з Україною, де він часто бував, жив, написав багато своїх творів. Народне мистецтво України, її культура, історія знайшли яскраве відображення в його творчості.

Чайковський увійшов в музичну культуру також як педагог, диригент, музичний критик, як активний громадський діяч.

1. Коротка біографія

Петро Ілліч Чайковський (1840--1893 рр.) народився в м. Воткінську, де батько його був управителем заводу. Мати Чайковського добре співала, і хлопчик з раннього дитинства любив слухати її спів.

Великою подією в дитинстві Чайковського була поява в їх домі оркестрини (оркестрина -- механічний інструмент, що передає гру оркестру). Маленький Петя годинами міг слухати музику і потім підбирати почуті мелодії на фортепіано або відстукувати ритм на шибці вікна. Петя був ласкавою і дуже вразливою дитиною. Особливо велике враження справляла на нього музика. Одного разу після довгого слухання музики він втік у дитячу кімнату і розридався. «О, ця музика, музика... Звільніть мене від неї! Вона в мене ось тут, тут,-- ридав він, показуючи на голову,-- вона не дає мені спокою».

Коли Петі пішов десятий рік, його відвезли в Петербург в училище правознавства, після закінчення якого він поступив на службу в міністерство юстиції. В роки перебування в училищі Чайковський не залишав занять музикою і вже в той час досить добре грав на фортепіано. Після закінчення училища він часто імпровізував, складав музику, але все це було ще в межах аматорського, салонного виконання музики. Молодий Чайковський вів світське життя, але поступово в нього виникає невдоволення цим життям, його марністю. Петра Ілліча все більше приваблює музика; він починає займатися нею серйозно, вивчає теорію музики. У 1862 р. відкриття консерваторії в Петербурзі наштовхнуло Чайковського на рішучий крок: він поступив у консерваторію. Заняття в Чайковського проходили настільки успішно і так захопили його, що в 1863 р. він залишив службу і цілком віддався музиці. Уже в цей час Чайковський виявляв надзвичайну старанність і працездатність. Все своє життя він підпорядковував основній меті, змісту свого існування -- музичній творчості.

Через три роки після вступу у Петербурзьку консерваторію Чайковський закінчив її і незабаром переїхав у Москву, куди його запросили для викладання теоретичних предметів у консерваторії, що відкрилась там.

Чайковський викладав у Московській консерваторії одинадцять років, з деякими діячами цього закладу він здружився на все життя. Найближчим його другом був організатор і директор Московської консерваторії Микола Григорович Рубінштейн -- перший виконавець більшості творів Чайковського: фортепіанних -- як піаніст і оркестрових -- як диригент.

Педагогічна праця була тягарем для Чайковського, тому що відвертала його від основної мети -- писання музики. Все-таки за цей період Чайковський написав багато різноманітних творів: три великі симфонії, увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта» за сюжетом Шекспіра і «Франческа да Ріміні» за сюжетом Данте, балет «Лебедине озеро», три квартети, 1-й фортепіанний концерт та інші твори. Вершиною творчості цього періоду є два геніальні твори, які він розпочав у 1877 р.,-- опера «Євгеній Онєгін» і 4-а симфонія. Але праця над ними була перервана нервовим захворюванням. Восени цього ж року брат Петра Ілліча повіз його за кордон на лікування.

До педагогічної роботи Чайковський більше не повертався, тому що весь час віддавав творчій діяльності.

До 1885 р. Чайковський перебував у роз'їздах, ніде довго по зупиняючись. В основному його життя складалося так: зиму він проводив за кордоном, літо -- здебільшого на Україні в Кам'янці, в сестри А. І. Давидової, з якою його зв'язувала глибока любов і дружба і родину якої він дуже любив. Такий спосіб життя, що дозволив Чайковському віддатися творчості, став можливим завдяки несподіваній матеріальній допомозі, яку він одержав від багатої меценатки Н. М. фон-Мекк, яка безмежно любила музику Чайковського. Дізнавшись про стан здоров'я Чайковського, вона запропонувала йому щорічну субсидію. Листування між ними, що збереглося, дає багатий матеріал для вивчення життя і творчості композитора.

В період частих роз'їздів, в так званий другий період своєї діяльності, Чайковський закінчив оперу «Євгеній Онєгін», 4-у симфонію і написав цілий ряд великих творів, серед яких слід відзначити оперу «Мазепа» на сюжет поеми Пушкіна «Полтава», три симфонічні сюїти, багато фортепіанних п'єс і романсів.

У 1881 р. помер друг Чайковського -- М. Г. Рубінштейн. Його пам'яті Чайковський присвятив своє єдине тріо для скрипки, віолончелі і фортепіано, давши заголовок йому «Пам'яті великого артиста». Тріо справляє глибоке враження своїм скорботно-драматичним змістом.

Поступово Чайковського почали обтяжувати його часті переїзди, йому хотілося постійно жити на батьківщині, серед російських людей і рідної природи. З 1885 р. Чайковський оселився в околицях м. Клина, поблизу Москви, щоб уникнути шуму і метушні великого міста і в той же час, як він сам висловлювався, «бути на дорозі між Москвою і Петербургом». Можливість перебування серед природи, яку він дуже любив, життя на селі особливо його приваблювали.

Популярність Чайковського в ці роки швидко зростає. Музика його і в Росії, і за кордоном здобула визнання і велику любов. Чайковський сам починає виконувати свої твори як диригент і користується незмінним успіхом. З 1887 р. він знову робить ряд концертних поїздок по Росії і за кордоном. Останні роки життя Чайковський провів у Клину. У будинку Чайковського після його смерті був відкритий музей, в якому зібрані цінні матеріали про життя і творчість великого композитора.

Величезну роботу по організації музею, збиранню матеріалів про життя і творчість Чайковського проробив його брат -- Модест Ілліч. Літературно обдарована людина, великий друг Петра Ілліча, він багато допомагав йому в написанні лібретто для його опер і написав першу докладну біографію Чайковського.

Останні роки життя Чайковського були вершиною його творчості. В цей період він створив 5-у і 6-у симфонії, опери «Пікова дама» та «Іоланта» (лібретто до обох опер написав Модест Чайковський), балети «Спляча красуня» і «Щелкунчик», ряд романсів і фортепіанних п'єс.

Останнім твором Чайковського, його «лебединою піснею» була 6-а, «Патетична симфонія», написана ним влітку 1893 р. У жовтні цього ж року в Петербурзі в симфонічному концерті під керуванням Чайковського була вперше виконана ця симфонія.

25 жовтня 1893 р. після раптової нетривалої хвороби П. І. Чайковський помер.

2. Творчий шлях композитора

Творчість Чайковського дуже різноманітна: він написав опери, балети, симфонії, увертюри, фантазії, сюїти, квартети, концерти, фортепіанні і скрипічні п'єси і т. п., і в кожному з цих видів музичних творів він створив неперевершені зразки.

Чайковський є одним з найбільш улюблених і відомих російських композиторів. Ім'я Чайковського відоме всьому світові завдяки великій доступності його музики, завдяки тому, що він завжди говорив простою, зрозумілою музичною мовою, навіть тоді, коли передавав найскладніші і найглибші думки і почуття. Його музика захоплює своєю щирістю, теплотою і глибиною.

Ці характерні музичні риси Чайковський виявляє однаково яскраво і в інструментальних, і в вокальних творах. Він написав опери «Опричник», «Черевички», «Євгеній Онєгін», «Орлеанська діва», «Мазепа», «Чародійка», «Пікова дама», «Іоланта». Крім того, останнім часом вдалося встановити по рукописних партіях ранню оперу Чайковського «Воєвода» на сюжет О. М. Островського. Партитуру цієї опери Чайковський знищив після першої постановки.

Незважаючи на різноманітність сюжетів, для всіх опер Чайковського. характерне те, що героями їх є здебільшого звичайні люди і що в основі сюжетів лежить особиста драма людини.

Найкращими і найпопулярнішими з опер Чайковського є опери «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама». Обидві ці опери написані на сюжет творів Пушкіна, його улюбленого поета, який надихав його на написання безсмертних творів.

Фортепіанні твори

З великої кількості фортепіанних п'єс найбільш відомі збірники «Пори року» і «Дитячий альбом». Збірник «Пори року» складається з 12 п'єс, що відповідають дванадцятьом місяцям року. В них Чайковський дає характерні образи на кожний місяць, наприклад, на березень -- «Пісня жайворонка», на липень -- «Пісня косаря», на серпень -- «Жнива» і т. п. В цих п'єсах виражена глибока любов Чайковського до російської природи, до російського життя. Особливо популярні п'єси «Пісня жайворонка», «Пролісок», «Баркарола», «Осіння пісня», «На тройці».

У п'єсі «На тройці» (листопад) проходить широка, співуча мелодія, яка супроводжується передзвоном дзвіночків-бубенців, що немовби поступово віддаляються.

У збірнику «Дитячий альбом» Чайковський подав чудові зразки музичних п'єс, доступних і за обсягом, і за змістом для сприйняття дітьми навіть молодшого віку.

Частина цих п'єс має танцювальний характер (вальс, полька, мазурка, камаринська), частина -- зображальний характер, пов'язаний або з природою («Жайворонок») або з дитячими іграми («Хвороба і похорон ляльки», «Гра в коней»). Є в альбомі і казкові образи -- «Нянина казка», «Баба-яга».

Балети

П. І. Чайковський написав три балети -- «Лебедине озеро», «Спляча красуня» і «Щелкунчик». В цих балетах він підніс на велику височінь якість і значення музики в балетному спектаклі. До нього музика в балеті відігравала головним чином підсобну, другорядну роль. Пишучи музику, зручну для танцю, Чайковський зумів створити в ній певні образи, характери, відобразити глибоке почуття і переживання дійових осіб.

Чайковський вніс у свої балети багато лірики і драматизму, Музика цих балетів настільки художня і змістовна, що зроблені з них сюїти часто виконуються в симфонічних концертах і є улюбленими творами найширших народних мас.

Загальна характеристика творчості П. І. Чайковського

П. І. Чайковський є найвидатнішим і найулюбленішим російським композитором. Музика Чайковського справила великий вплив на весь наступний розвиток російської і радянської музики і користується великою популярністю серед широких народних мас всього світу.

Вся його творчість пройнята любов'ю до життя, до людини, його глибоко цікавить і хвилює внутрішній світ людини, її почуття і переживання. Для своїх творів він бере такі сюжети, де діють прості, живі люди. В одному з листів до Танєєва він пише: «Я завжди прагнув якомога правдивіше, щиріше передати музикою те, що було в тексті. Правдивість же і щирість не є результат розумувань, а безпосередній продукт внутрішнього почуття. Щоб почуття це було живе, тепле, я завжди старався вибирати сюжети, в яких діють справжні, живі люди, які почувають так само, як і я».

Правдиво і яскраво передає Чайковський всю глибину, всю багатоманітність внутрішнього світу людини, причому дуже важливо відзначити характерний для нього конфлікт трагічних, скорбних настроїв і почуттів з почуттями життєрадісними, сповненими глибокого оптимізму.

Музика Чайковського глибоко лірична. Основним виражальним засобом в його творах є багатюща мелодика, співуча, задушевна, легко запам'ятовувана.

Музика Чайковського глибоко національна. У ній зворушливо передано почуття російських людей, що оточували його, геніально змальовано тогочасну російську дійсність.

Чайковський сам усвідомлював це і говорив: «Мені здається, що я справді обдарований здатністю правдиво, щиро і просто передавати музикою ті почуття, настрої і образи, на які наводить текст. І в цьому розумінні я реаліст і корінний росіянин».

Дитячий альбом

А сьогодні ми з вами познайомимося з трьома прекрасними творами Чайковського з дитячого альбому :„Хвороба ляльки”, «Нова лялька» та «Старавинна французька пісенька»

„Хвороба ляльки”

БОЛЕЗНЬ КУКЛЫ

- Кукла Маша

Заболела.

- Врач сказал,

Что плохо дело.

- Маше больно,

Маше тяжко!

- Не поможешь

Ей, бедняжке.

- Нас покинет

Маша вскоре.

Вот уж горе,

Так уж горе, горе,

горе, горе, горе, го…

Серебрякова "Девочка с куклой" (1921)

П'єса «Хвороба ляльки» (також з «Дитячого альбому») відображає невеселий настрій маленької дівчинки,-- вона засмучена, бо захворіла її улюблена лялька. І хоч це гра, музика передає цю подію серйозно, так, ніби вона сталася у справжньому житті.

Музика п'єси сумна за характером. Звуки повільно рухаються вниз, нагадуючи журливі зітхання. Багато разів повторюється одна й та сама поспівка, немовби тихі безперервні колихання. Це робить п'єсу дуже схожою на колисковий наспів.

«Нова лялька»

НОВАЯ КУКЛА

Ах, мама, неужели

Куклу скоро привезут?

Ах, мама, мама, в самом деле

Кукла скоро будет тут?

Ах, где же куколка моя?

Её хочу увидеть я.

Ах, что? Уже? Тогда молю -

Ну дай мне куколку мою.

Ах, как она прекрасна, мама!

Как я рада, Боже мой!

Ах, кукла, кукла! Никогда мы

Не расстанемся с тобой,

теперь с тобой,

П'єса «Нова лялька» зовсім маленька. Вона ніби продовжує попередню («Хвороба ляльки»), але передає інше почуття -- радісне і святкове: дівчинці подарували нову ляльку. Гнучка мелодія рухається легко й швидко. Короткі поспівки з двох звуків підсилюють збуджений, піднесений настрій. Здається, що радість від подарованої нової ляльки така велика, така захоплююча, що сама рветься назовні, і стримати її неможливо.

«Старовинна французька пісенька»

Петро Ілліч Чайковський багато подорожував. Перебуваючи в різних країнах -- Італії, Франції, Англії, Німеччині,-- він оглядав старовинні будівлі, відвідував музеї, вивчав життя і побут людей. Композитор уважно прислухався до пісень цих народів, часто записував їх, а потім використовував у своїх творах.

Подорожуючи по Франції, Чайковський почув мелодію однієї старовинної народної пісні. Ніжна, трохи сумна, протяжна, вона дуже сподобалася і запам'яталася композитору. Цю мелодію він використав у фортепіанній п'єсі під назвою «Старовинна французька пісенька», яка ввійшла до «Дитячого альбому».

Настрій п'єси журливий. Мелодія рухається плавно, не поспішаючи. Кожна фраза закінчується ніби виразним м'яким зітханням. В середній частині музика стає рухливішою, але знову повертається попередня мелодія, і п'єса закінчується задумливо і спокійно.

Размещено на Allbest.ru