Авторські коментарі та ремарки як культурний феномен у фортепіанній творчості Олів’є Мессіана

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО

УДК 781.68+130.2:78.071.1(546.37)+786.2

АВТОРСЬКІ КОМЕНТАРІ ТА РЕМАРКИ ЯК КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН

У ФОРТЕПІАННІЙ ТВОРЧОСТІ ОЛІВ'Є МЕССІАНА

Спеціальність 17.00.03 - Музичне мистецтво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

РИНДЕНКО Оксана Валеріївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі теорії та історії культури Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського Міністерства культури і туризму України (Київ)

Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, професор Рощина Тетяна Олександрівна Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, завідувач кафедри спеціального фортепіано № 2

Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Кияновська Любов Олександрівна, Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка Міністерства культури і туризму України,

завідувач кафедри історії музики кандидат мистецтвознавства, доцент Корчова Олена Олександрівна Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, доцент кафедри історії зарубіжної музики

Захист відбудеться «29» грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського, за адресою: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 1-3/11, фойє Малого залу.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського за адресою: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 1-3/11.

Автореферат розіслано «26» листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат мистецтвознавства, доцент І. М. Коханик

Ринденко О. В. Авторські коментарі та ремарки як культурний феномен у фортепіанній творчості Олів'є Мессіана. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за фахом 17.00.03 - Музичне мистецтво - Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури і туризму України. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню фортепіанної творчості Олів'є Мессіана (1908 - 1992) у ракурсі культурологічної і текстологічної проблематики. Специфічна структура текстового поля музичних творів композитора та її глибока кореляція з різноманітними контекстовими інформаційними полями дозволяє розглядати вербальні компоненти музичного тексту - авторські коментарі та ремарки як особливий культурний феномен в фортепіанній культурі ХХ сторіччя. У роботі запропонований комплексний підхід, що включає висвітлення творчості композитора в динаміці культурологічних контекстів та особливостей композиторської, музикознавчої і виконавської інтерпретації тексту його фортепіанних творів. Водночас простежено генезу феномену коментаря у фортепіанному мистецтві та систематизовано різноманітні прояви автокоментування у творчості О. Мессіана. Доведено, що автокоментар виступає фактором цілісності композиторського стилю, з яким пов'язано авторське програмування інтерпретації творів і пан-програмність творчої парадигми митця. мессіан музичний ремарка коментар

Ключові слова: авторський коментар, виконавські ремарки, текст музичного твору, нотний текст, програмність, структуралізм, топос, культурний контекст, інтерпретація.

Рынденко О. В. Авторские комментарии и ремарки как культурный феномен в фортепианном творчестве Оливье Мессиана. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 - Музыкальное искусство - Национальная музыкальная академия Украины имени П. И. Чайковского, Министерство культуры и туризма Украины. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию фортепианного творчества Оливье Мессиана (1908 - 1992) в ракурсе культурологической и текстологической проблематики. Специфическая структура текстового поля музыкальных произведений композитора и ее глубокая корреляция с разнообразными контекстными информационными полями позволяет рассматривать вербальные компоненты музыкального текста - авторские комментарии и ремарки как особенный культурный феномен в фортепианной культуре ХХ столетия.

В работе предложен комплексный подход, который включает освещение творчества композитора в динамике культурологических контекстов и особенностей композиторской, музыковедческой и исполнительскойинтерпретации текста его фортепианных произведений. В исследовании историко-генетических предпосылок феномена авторского комментария в творчестве О. Мессиана и его структурных и содержательных функций в системе индивидуального стиля композитора подчеркивается его интерпретационная природа и централизующее значение. Комментарий, координирующий различные структурные пласты музыкального текста, выступает как важнейший фактор корреспонденции автора и исполнителя. Привнося элементы интерпретации (от толкования художественной задачи и драматургической организации произведения до конкретики непосредственной исполнительской технологии) в сферу музыкального текста, авторский комментарий О. Мессиана во всей полноте и разнообразии форм сообщает определенную динамику фиксированной текстовой данности.

Проекция мессиановской концепции текста в своей хронологической перспективе обнаруживает выраженную тенденцию к размыванию границ нотного текста музыкального произведения и его контекста как условием его восприятия. Широкое присутствие коннотативных структур в нотном тексте и установка на его аналитическое чтение в комплексе с новой организацией ритмических, интонационных и ладогармонических аспектов музыки следует понимать как сознательную творческую интенцию структуралистского метода в музыкальной композиции О. Мессиана. С другой стороны, корреляции в самом нотном тексте композиционных и интерпретационных элементов привносит в текст как объект и фиксированный результат творчества качество процессуальности. Авторская запись нотного текста у О. Мессиана - это подробное либретто интерпретации сочинения с выраженными аспектами программности образно-эмоциональной драматургии, композиционного анализа и исполнительской технологии воплощения данного текста в звуковых художественных реалиях.

В инструментальной музыке О. Мессиана наблюдается господство программного абсолютизма - проявление одновременно нескольких принципов и способов конкретизации образного содержания программной музыки. Концепция организации инструментального текста как информационного объекта, совмещает в себе сугубо ритмо-звуковой абрис авторской идеи с ее его перспективой интерпретации.

Исполнительские ремарки и комментарии О. Мессиана, внесенные в текстовое пространство фортепианных сочинений это результат овеществления контекста в тексте, продукт оригинальной авторской композиторской системы, в которой культурные топосы интерпретации и комментария находят свою полноценную реализацию. Это становится особенно актуальным в современной парадигме музыкального искусства, которой присуща аналитическая природа композиции, выраженная в инструктивно-теоретическом подходе к творческому процессу. Инструктивный характер музыкального текста является результатом рефлексии автора на бесконечность и недостижимость фиксации музыкального смысла, а сам авторский комментарий как экстрамузыкальный компонент становится методологическим инструментом интерпретации интрамузыкальных компонентов текста музыкального произведения. Осуществляя рефлексивную стратегию текста, комментарий как модель воссоздания авторской интенции объективирует автора в образе рассказчика и педагога. Это определяет критерий принадлежности вербального комментария (автокомментария) к тексту музыкального произведения. Таким образом, комментарий в творчестве О. Мессиана - это не только мировоззренческая установка, - он является органической частью его индивидуального композиторского стиля, выполняя в нем функцию моделирования авторской интенции. Как принцип индивидуального композиторского мышления он приобретает значение культурного феномена, определяющего пути развития музыкального текста в современном композиторском искусстве, в котором коммуникация автора и исполнителя происходит в экспериментальных зонах музыкального языка.

В процессе исследования авторской концепции пантеизма и роль орнитологической темы в фортепианном творчестве О. Мессиана 50-х - 80-х гг. подчеркивается, что наряду с религиозной темой, Природа образует важнейшую координату образно-тематической парадигмы программной музыки композитора. Анализ специфики, роли и функций программности в музыке Мессиана выявляет ее генетическое родство с французской национальной композиторской школой и романтической традицией интонирования образов природы в искусстве. Определение принципов музыкальной программности как компонента авторского стиля выявляет ее глубокую взаимосвязь с установкой на комментарий как художественный метод мышления композитора.

Взаимопроникновение и взаимовлияние этих стилевых принципов О. Мессиана иллюстрируются на материале аналитической интерпретации фортепианной композиции Славка Садовая, посвященной выявлению разного рода интертекстов-комментариев (в том числе и литературной программы) в ее гипертексте. Различные типологические формы авторского комментария рассматриваются в контексте проблемы построения исполнительской интерпретации данного текста.

В работе прослежен генезис феномена комментария в фортепианном искусстве и систематизированы разнообразные проявления автокомментирования у творчества О. Мессиана. Доказано, что автокомментарий выступает фактором целостности композиторского стиля, который, в свою очередь, взаимосвязан с пан-программностью творческой парадигмы художника.

Ключевые слова: авторский комментарий, исполнительские ремарки, текст музыкального произведения, нотный текст, программность, структурализм, топос, культурный контекст, интерпретация.

Ryndenko O. V. Author commentary and remarks as culture phenomenon in piano art of Olivier Messiaen. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 17.00.03 - Art of music. - Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, Ministry of Culture and Tourism of Ukraine. - Kyiv, 2010.

The dissertation is dedicated to the research of piano works of Olivier Messiaen (1908 - 1992) in the aspects of cultural contexts and textual analise. Specific structure of the text field of composer's music works and its deep correlation with the different contextual informative fields allows seeing the verbal components of music text - author's commentaries and remarks, as a distinctive cultural phenomenon of the twentieth century piano culture. The paper offers an integral approach, which includes analysis of composer's output within the dynamics of cultural contexts and the particulars of the compositional, musicological and performing interpretation of texts written for the piano works. The specific attention in the paper is given to the tracing of the genesis of the commentary phenomenon in the piano art as well as systematization of the different types of О. Messiaen's autho-commenting. It is shown that О. Messiaen's autho-commentary serves as a factor of compositional style and unites composer's programming of works interpretation with his pan-programming creative paradigm

Key words: аuthor's commentary, performance remarks, text of music work, music text, program music, structuralism, topos, cultural context, interpretation.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертацію присвячено фортепіанній творчості французького композитора Олів'є Мессіана (1908 - 1992) як знакового явища музичної культури ХХ століття. Під знаком «екуменізму культури» О. Мессіан у своїй творчості поєднав високі академічні установки класика сучасної музичної культури з різноманітними конструктивними принципами музичного авангарду композиції століття. Істинний апологет музичних традицій першої половини ХХ століття і, в той же час, «хрещений батько» дармштадтської школи, він сприйняв відкриття серіалізму та перетворив їх в індивідуальній оригінальній техніці. Проектуючи їх переважно в такі генетично первинні тематичні сфери музичного мистецтва як Сакральне і Зображальне, він став автором гармонійної, цілісної і продуктивної художньої системи, новації якої послідовно затверджувалися і розвивалися упродовж усього його творчого шляху.

Як і у багатьох композиторів, що професійно володіють виконавським мистецтвом, фортепіанна і органна музика О. Мессіана стала експериментальним полігоном, де відпрацьовувалася і доводилася до рівня справжньої досконалості новітня техніка композиції. Так, разом з новими уявленнями в області ритму, гармонії і кольору, граничне розширення музичного текстового поля стало однією з очевидних іменних прикмет мессіанівського тексту творів для (або за участі) фортепіано.

Актуальність теми. Еволюція системи фіксації музичного тексту у фортепіанній творчості О. Мессіана досягла кульмінаційної точки, в якій запис інформації про музичний твір в системі ритмічної і звуковисотної координат набуває доцільних для сучасного репертуару виконавського об'єму і програмної глибини, не втрачаючи при цьому візуальної збалансованості і цілісності повідомлення.

Теоретичні проекції рефлективності культури другої половини ХХ століття на лінії перетину музичного і «літературного» векторів творчості О. Мессіана відкривають нове змістовне поле досить широкого спектру позамузичних компонентів тексту його фортепіанних творів. Виконавські рекомендації і ремарки композитора в комплексі з різноманітними літературними і дискурсивними авторськими коментарями стають невід'ємними складовими смислового поля та мають функції формант тексту музичного твору. В контексті творчості О. Мессіана виконавські ремарки включають артикуляційні, агогічні, метроритмічні, образно-характерні елементи. Поняття літературного коментаря охоплює авторські поетичні преамбули-лібрето, що часто дублюються в музичному тексті, в комплексі з персоніфікованою системою образної драматургії фортепіанних композицій.

У сучасному мистецькому просторі різнопланова особистість і надзвичайно продуктивна творчість Олів'є Мессіана як невідємна частка виконавської практики, концентрує на собі пильний погляд широкої дослідницької аудиторії. У зарубіжній музично-теоретичній мессіаніані простежуються три етапи вивчення його творчості. Перша хвиля наукового інтересу до особи композитора на рубежі 50-х - 60-х років ХХ століття пов'язана з обговоренням музичної естетики, композиційних принципів і основних стильових витоків творчості О. Мессіана (на той час вже автора ряду знакових творів, знаменитого педагога і одного з ідеологів сучасної композиції) і представлена публікаціями К. Ростана і А. Голеа у вільній формі бесід-інтерв'ю та лаконічною монографічною роботою П. Марі. У 80-ті роки теоретичне осмислення творчості О. Мессіана співпадає з широкою інтервенцією його музики в сучасний виконавський репертуар і розвитком його композиційних принципів (що стали вже класичними) у нових техніках і стилях. Цей період ознаменований появою численних об'ємних монографій американських і європейських авторів (П. Гріффітса, К. Белл, Г. Халбрайха та ін.), виданням Бесід з К. Самюелем, великої дискографії його творчості, перших документальних фільмів про композитора, лекцій на конференціях. У останні десятиліття в теоретичній конфігурації вивчення творчості композитора переважає інтерес до його композиційної техніки, релігійності світогляду, історичного контексту стилю. Проблематика багатьох монографій і статей спрямована в традиційні дослідницькі жанрові сфери та концентрує увагу на спеціалізованих аспектах інтерпретації композиторського стилю та творчого методу О. Мессіана. Серія монографічних наукових конференцій останніх років у Франції, Австралії, Англії і США, публікації незавершених робіт композитора, здійснених зусиллями І. Лоріо, музичні фестивалі - усі ці акції є не лише ювілейними заходами на честь століття композитора, але і заповнюють бракуючі ланки теоретичної парадигми знань про музику і світ Олів'є Мессіана.

У вітчизняному музикознавстві музична і теоретична творчість О. Мессіана стає об'єктом серйозних наукових інтересів і висвітлюється в публікаціях музичних періодичних видань і класичних роботах по історії французької музики з 60-х років ХХ століття. У 80-ті роки радянські музикознавці активно розробляють проблеми творчого стилю композитора в різних контекстних зв'язках і конструктивних аспектах його музичної мови (у 1987 році видані перші російськомовні монографії В. Єкимовського та К. Мелік-Пашаєвої). Міцно увійшовши до репертуарного виконавського активу, музика О. Мессіана викликає в професійних колах справжній резонанс, наслідком якого стає видання спеціалізованих теоретичних досліджень і фрагментів перекладів публіцистики композитора. Найдетальніше розробляються питання мессіановських принципів ритму і гармонії, теорії ладу, композиції, фактуроутворення і оркестровки (Ю. Холопов, Р. Куницька, Е. Денисов). Пострадянська мессіаніана позначена появою монографічних досліджень і дисертацій, які поглиблюють уявлення про його композиторський стиль і музично-теоретичну систему (Т. Цареградська). Фортепіанна творчість композитора (особливо пізнього періоду) в ракурсі аналізу структури текстового поля музичного твору як вітчизняному, так і в зарубіжному музикознавстві достатньою мірою не досліджена. В той же час вивчення усього комплексу екстрамузичних елементів авторського тексту фортепіанної музики О. Мессіана видається перспективним у прагненні прояснити їх ієрархію та функціональні властивості.

Найпривабливішими для детальної розробки у світлі обраної теми цієї роботи виявляються тексти фортепіанних творів О. Мессіана і музично-теоретична спадщина композитора пізнього періоду творчості, зважаючи на їх недостатнє освоєння у вітчизняному музикознавстві. Оскільки у фортепіанній музиці середини 1950-х - 1980-х років композитор досягає найбільшої повноти і єдності різних змістовних рівнів музичного тексту, коментар як його композиційно важливий і структурно невід'ємний компонент заслуговує на наукову увагу в як відносно самостійне явище. Вивчення специфіки комплексу виконавських, теоретичних і тематичних ремарок О. Мессіана в їх проекціях на історію і традицію музичного коментування, сучасну музичну текстологію, структуру стилю мислення композитора дозволяє інтерпретувати авторський коментар як певний культурний феномен і визначити його функції і художню структуру.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до планів наукової роботи кафедри теорії та історії культури Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського і відповідає темі № 11 «Зарубіжна музична культура: культурологічні, художньо-естетичні та виконавські аспекти» перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Тему дисертації остаточно затверджено на засіданні вченої ради академії (протокол № 4 від 29 січня 2010 р.).

Мета дослідження полягає у визначенні специфічної структури музичного тексту у фортепіанній творчості О. Мессіана і виявленні композиційної функції автокоментарів композитора на конкретному музичному матеріалі. Досягнення цієї мети зумовило необхідність рішення ряду завдань:

· розкрити суть взаємозв'язку музичних і вербальних компонентів тексту інструментального (фортепіанного) твору в творчості О. Мессіана;

· визначити роль вербальних текстових компонентів в структурі мессіановських композицій;

· виявити змістовні функції вербального компонента музичного тексту в його історичній перспективі і в системі індивідуального стилю композитора;

· визначити інтерпретаційний потенціал автокоментаря О. Мессіана.

Об'єкт дослідження - коментарі і виконавські ремарки О. Мессіана як складові компоненти авторського тексту фортепіанного твору.

Предмет дослідження - авторський коментар О. Мессіана як культурний феномен, корелят тексту музичного твору і його інтерпретації.

Методи дослідження. Оскільки тема дослідження, його об'єкт і предмет, мета і завдання припускають не лише аналіз авторського коментаря композитора в безпосередньому зв'язку з текстом музичного твору, але й історико-культурну інтерпретацію цього явища, в роботі разом з класичними методами теоретичного музикознавства використовуються культурологічні розвідки різних контекстів феномену коментаря в музичній культурі. Враховуючи спрямованість дослідження на авторський коментар як базисний елемент процесу інтерпретації творів О. Мессіана, видається необхідним застосування виконавських аналітичних методик.

Методологічну базу дисертації складають наукові праці декількох напрямів:

· загальна теорія філософії, науки і культури ХХ століття (Є. Басін, А. Бергсон, І. Ільїн, А. Ейнштейн, Б. Кроче, М. Фуко та ін.);

· історичні, філософські, естетичні і культурологічні дослідження про мистецтво минулого і сучасності (Т. Адорно, М. Аркадьєв, Л. Кияновська, В. Конен, М. Черкашина-Губаренко та ін.);

· історія і теорія музичного мистецтва (Б. Асаф'єв, Т. Гнатів, М. Друскін, Ц. Когоутек, Т. Ліванова, Л. Мазель, В. Медушевський, А. Муха, Є. Назайкінський, І. Пясковський, Ю. Холопов, Т. Чередниченко, Г. Шнеєрсон та ін.);

· історія і теорія виконавського мистецтва (А. Алексєєв, Є. і П. Бадура-Скода, Є. Ліберман, Н. Корихалова та ін.);

· історія і теорія коментаря як літературного жанру (М. Гаспаров, С. Зенкін, Ю. Лотман, Б. Ейхенбаум, Ю. Еельмаа та ін.);

· теорія тексту і музично-теоретична інтерпретація тексту в контексті сучасної текстології (Л. Акопян, М. Арановский, Р. Барт, М. Бахтін, Б. Гаспаров, В. Москаленко, О. Сокол та ін.);

· музична теорія і публіцистика композиторів ХХ століття (П. Булез, Е. Денисов, А. Онеггер, І. Стравинський, А. Шенберг, А. Шнітке та ін.);

· музично-теоретична спадщина О. Мессіана;

· дослідження, присвячені різним проблемам творчості О. Мессіана (К. Белл, П. Гріффітс, В. Єкимовський, П. Марі, Д. Мелік-Пашаєва, К. Самюель, Г. Халбрайх, Т. Цареградська та ін.).

Аналітичний матеріал дисертації включає фортепіанні твори О. Мессіана другої половини ХХ століття, що представляють пантеїстичну гілку так званого пташиного стилю композитора: цикл з 13 п'єс Каталог птахів (1956 - 1958), макрокомпозиція Славка Садова (1970), цикл з 6 п'єс Маленькі пташині ескізи (1985) для фортепіано. Дослідження теоретичної спадщини О. Мессіана, представлене його монографіями (Техніка моєї музичної мови (1944) і Трактат про ритм, колір і орнітологію (1992) в семи томах), які в цій роботі істотно доповнюють публіцистика, інтерв'ю, анотації до дисків і партитур композитора. Застосування компаративної аналітичної техніки разом з «пильним читанням» («deep reading») композиторських фортепіанних партитур дозволяє виявити феноменологічну суть авторського коментаря в системі мислення О. Мессіана.

Наукова новизна і теоретичне значення. Вперше в українському музикознавстві здійснено комплексне дослідження фортепіанної творчості Олів'є Мессіана, в якому історичні та теоретичні вектори наукової уваги постають в органічному поєднанні з культорологіним дискурсом контекстів його композиторської та музично-теоретичної спадщини, аспектами методології виконавської інтерпретації його творів. Визначено специфіку його авторського тексту та виявлено художню цілісність його методу. Наукова новизна отриманих результатів міститься в наступному:

· явище авторського коментаря в музичному мистецтві розглядається як культурний феномен;

· позначається жанрова структура явища музичного коментаря і визначаються його функції в тексті музичного твору;

· музичний коментар в творчості О. Мессіана ідентифікується як метод музичного мислення;

· композиторська і музично-теоретична творчість О. Мессіана в досить повному об'ємі досліджується в широкому історичному контексті філософії, науки і культури ХХ століття;

· розгорнуту аналітичну інтерпретацію отримують фортепіанні твори О. Мессіана 70-х - 80-х років.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні і аналітичні матеріали дисертації можуть бути використані в учбових курсах вищих навчальних закладів «Історія фортепіанного виконавського мистецтва», «Історія світової музичної культури», «Аналіз музичних творів», «Інтерпретація музичного твору». Наукові результати дослідження в руслі розвитку теорії і практики інтерпретації сучасної музики розширюють наукове уявлення про метатекст фортепіанної творчості О. Мессіана в контексті сучасної музичної культури і можуть бути використані виконавцями-інструменталістами різних спеціалізацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертація пройшла апробацію на кафедрі теорії та історії культури Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Основні положення і результати дослідження висвітлювалися автором у виступах на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях: «Музичний твір як творчий процес» (Київ, 2001), «Аура слова в музичному творі» (Київ, 2002), «Стиль та позастильове у композиторській та музично-виконавській творчості» (Київ, 2003), «Феномен художньої цілісності в композиторській, виконавській і музично-теоретичній творчості» (Київ, 2004).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 6 статей в спеціальних наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з внутрішнім розподілом на підрозділи та пункти, висновків, списку літератури та додатків. Загальний об'єм дисертації складає 241 сторінку, з них 176 - основного тексту, у розділ додатки увійшли списки музичних, музично-теоретичних творів композитора і нотні приклади. Список літератури включає 308 позицій (26,5 сторінок), з них 38 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюється мета і завдання, визначаються його об'єкт і предмет, методологічна база і аналітичний матеріал, наукова новизна і практичне значення, зв'язок з науковими програмами і апробація результатів.

У розділі 1 «Історико-теоретична динаміка тексту фортепіанної творчості Олів'є Мессіана» на основі аналізу культурно-історичного контексту, сучасного діяльності композитора, висвітлюються визначальні топоси культури у процесі формування та динаміки індивідуального композиторського стилю О. Мессіана (1.1), систематизуються сучасні позиції теоретичної інтерпретації тексту музичного твору з проекціями у фортепіанну творчість композитора (1.2.1, 1.2.2), та розглядаються основні етапи зарубіжної та вітчизняної музикознавчої мессіаніани (1.2.3).

Підрозділ 1.1 «Творчість О. Мессіана в культурно-історичних контекстах ХХ сторіччя: вплив топосів культури на формування індивідуального стилю композитора» присвячено дослідженню особистості митця в культурологічній перспективі, яка демонструє глибоку відповідність пульсації топосов культури ХХ століття з головними координатами світогляду і композиторського стилю.

Інтенсивність акумуляції різних топологічно пікових тем сучасної композиторові культури, так само, як і міра його самоідентифікації в методах і концептах, різна. Ресурси і чинники світогляду і творчості О. Мессиана, що розуміються набагато ширше, ніж традиційні витоки стилю і тематика творчості, тяжіють до науково-філософської орбіти: це філософський контекст і метод організації музичного тексту-повідомлення. Причому, проблема структури музичного тексту синхронізує музично-теоретичною прикладний полюс науки з історико-філософським контекстом. Така ієрархія контекстів у вивченні творчості композитора проходить по лінії від історико-філософського зрізу - середовища творчості О. Мессіана (у тісному зв'язку з авторськими теоретичними позиціями) до філософії комунікації - текстових принципів і стратегії комунікації автора з реципієнтом.

Послідовність і ясність картини у розгляді поля контекстів світогляду і творчості О. Мессіана забезпечує позиція виявлення її топосів самого різного масштабу. В дисертаційному дослідженні поняття топосу культури пропонується розглядати як актуальну тематичну модель, яка відбиває своєрідність сучасної картини світу. Дослідження конкретного культурного топоса, тобто певної теми в хронологічній перспективі (від етапу її зародження і формування в окремих галузях культури до набуття ознак лейттеми епохи) вимагає застосування поняття топологічної горизонталі. Значення поняття топологічна вертикаль відбиває феномен синхронності актуалізації того або іншого топоса в різних областях культури, що порівняно з методикою виявлення кульмінаційної точки у фактурі поліфонічного музичного твору.

Моделювання топологічних вертикалей відбувається в тривимірній системі координат (топос - хронос - культурна сфера) і в історичній перспективі дозволяє простежити координуючі функції топосів в культурі і топологічну кореспонденцію філософії, науки і мистецтва. Моделювання історико-культурної діагоналі, сучасної періоду діяльності О. Мессіана, дозволяє включити в орбіту контекстів не лише традиційні компоненти (витоки і чинники формування стилю), але й сучасні або співзвучні його творчості явища науки і культури, тобто задіяти стилістичні вертикалі і синхронні кореляції інтелектуального ландшафту культури набагато більшого історичного хронотопа.

Спільність філософських підстав світосприйняття композитора і сучасних йому мислителів, використання структуралістських підходів у конструюванні - як музичних творів, так і світоглядних парадигм та епістем - дозволяє розширити поле герменевтики його стилю. Хронологічно симетричні композиторові культурні топологічні піки числа і часу, науки і філософії, інтерпретації і коментаря, структури і релігії синтезовані в цілісній системі методу і актуалізуються в його художній парадигмі у найрізноманітніших формах. Виявляючи пріоритети структури і дискурсу герменевтики в індивідуальному стилі О. Мессіана, необхідно підкреслити координуючі функції топоса коментаря як стильової і конструктивної домінанти його музичного мислення.

У підрозділі 1.2 «Історико-теоретичні аспекти інтерпретації тексту музичного твору в фортепіанній творчості О. Мессіана» дослідження тексту власне фортепіанної творчості митця як цілісного художнього явища в історико-теоретичній динаміці дозволяє визначити концептуальний профіль музичного тексту композитора як поліфонічний діалог, фіксована форма буття якого поєднує його інтрамузичне ядро з контекстними інформаційними полями. Така структуралістська модель тексту не лише детермінована сучасним О. Мессіану етапом інтелектуально-художнього процесу, але і виявляє тенденцію до переходу певних авторських екстрамузичних контекстів на рівень змістовно важливих інтертекстів. Візуалізація контексту, вираженого в авторських коментарях і ремарках в нотному записі тексту музичного твору, стає «іменною» прикметою текстової моделі композитора. Динаміка розширення кореляції тексту і контексту, яка простежується впродовж творчого шляху О. Мессіана, свідчить про важливий стильовий статус автокоментарів і, в цілому, відповідає етапам ускладнення виконавських і художніх завдань, які ставить композитор перед інтерпретатором.

Мессіанівське трактування музичного тексту, завдяки притаманним йому структурним, тематичним і змістовним параметрам, виходить на перетин осьових траєкторій багатьох філософських досліджень. У цьому сенсі його текст співзвучний методичним принципам моделювання культурного простору в авангарді, конструктивізмі, герменевтиці і постмодерні. У руслі структурального підходу текст музичних творів О. Мессіана можна розуміти як критичну деконструкцію процесу інтерпретації. З іншого боку, втілені в авторських коментарях, ремарках, літературних програмах та виконавських інструкціях, екстрамузичні рефлексії композитора утворюють цілісне текстове поле музичного твору, та аналіз його компонентів у їх поєднанні продуктивний не тільки у теоретичному, але й у виконаському та педагогічному аспектах. Звертаючись до індивідуального процесу мислення виконавця, Мессіан фіксує у тексті твору авторську ідею у розгорнутій системі координат. Це дозволяє реконструювати процес композиторської інтерпретації вихідної інтонаційної ідеї та етапів її художньої реалізації. Висока концентрація образно-емоційних імпульсів та художніх асоціацій, виключна інформативність авторського тексту сприяє творчій активізації процесів комунікативної тріади композитор - музичний текст - інтерпретатор.

Авторські коментарі і ремарки рефлексуючого композитора як фактори комунікативної функції тексту динамізують інтерпретаційний потенціал його нотного запису та реалізують контекст в його текстовій формі. Коментар як форма та метод творчого висловлення, з одного боку, і як смислоутворюючий компонент тексту музичного твору, з іншого боку, є культурно-стилістичною детермінантою композиторського мислення О. Мессіана. Така методологічна установка дозволяє уточнити смислові межі феномену коментаря, наблизитися до точнішої ідентифікації широкого спектру проявів автокоментування і адекватної теоретичної інтерпретації ролі і функцій авторського слова у фортепіанній музиці О. Мессіана. Вербалізація шляхів розуміння і відтворення авторського тексту відрізняється високою частотою повторюваності і періодичною ритмічністю появи, що наводить дослідження на аналогії з навіюванням певних виконавських кодів, з нейролінгвістичним програмуванням реципієнта, що також вказує на методологічну спорідненість із структуралістськими філософськими системами. Системність застосування принципу структуризації художніх ідей знаходить своє вираження у його творчості не лише в суто композиторському ремеслі. Його авторська система піднесена до ступеня справжньої наукової теорії, що не втратила свою актуальність і красу звучання та організації на сучасному етапі.

У розділі 2 «Коментарі та ремарки як компоненти метатексту творчого доробку О. Мессіана» в процесі дослідження генезису коментаря як історичного, літературного і наукового жанру (підрозділ 2.1 «Коментар: деякі аспекти історії та теорії жанру»), в роботі послідовно розглянуті різні форми коментування, їх функції та міра автономності від тексту першоджерела, а також виявлено специфіку цього феномену в музичному мистецтві (підрозділ 2.2 «Коментар: музичні проекції жанру»). Встановлюючи безпосередній зв'язок видових явищ коментаря з розвитком професійної композиторської і музично-виконавської культури, типологізовано комплекс явищ, що входить у феномен коментаря в музичній культурі, структурно-видові модифікації якого включають трактати, методичні преамбули до видань, таблиці, публіцистику, виконавські ремарки і коментарі в нотному тексті. Окреслено змістовий профіль різних форм композиторської авторефлексії та пов'язано її розквіт у ХХ сторіччі з інтелектуалізацією та раціоналізацією процесу творчості (підрозділ 2.3 «Ремарки, коментарі та трактати у музичному мистецтві»). Поняття коментаря в дисертації розкривається як принцип мислення композитора-публіциста, вченого та як видова ознака літературно-критичного жанру, яким у самому широкому смислі є музично-теоретичний доробок О. Мессіана. Продемонстрований в дисертаційному розділі аналіз різноманіття форм і функцій авторського коментаря в творчості О. Мессіана (підрозділ 2.4.1 «О. Мессіан як автокоментатор»), заснований на вивченні його музично-теоретичної спадщини, публіцистики, програмних для літератури, редакційно-технічних, виконавських «нотних коментарів», дозволяє прийти до наступних узагальнень:

· авторський музичний коментар є формою творчої рефлексії композитора;

· композиторські автокоментарі здійснюють комунікативну функцію тексту в повідомленні автора до інтерпретатора музичного твору;

· коментар як рефлексія сучасного композитора у фортепіанній творчості О. Мессіана є розвитком національної традиції;

· різноманіття форм коментування надають коментарю в творчості О. Мессіана статус універсалії його індивідуального композиторського стилю і пан-метода творчого мислення;

· авторський коментар до музичного тексту є похідним і функціонально-залежним паратекстом, який будучи контекстом, внесеним в текстову рамку музичного твору, здійснює гіпертекстуальність джерела та розмиває межі тексту і його інтерпретації;

· комплекс теоретичних, філософських, програмних і виконавських коментарів О. Мессіана до музичного твору координує шляхи розкриття інтерпретаційного потенціалу його тексту;

· авторська концепція музичної філософії в Трактаті про ритм, колір і орнітологію свідчить про те, що коментар є чинником художньої цілісності композиторської і музично-теоретичної творчості О. Мессіана.

У підрозділі 2.4.2. «Трактат про ритм, колір та орнітологію Олів'є Мессіана» послідовно та стисло розглядяється остання та найважливіша семитомна праця композитора в контексті його музично-теоретичного спадщини. Окреслено основні сюжетні лінії Трактату, простежено шляхи розвитку наукових поглядів О. Мессіана, виявлено основні музично-філософські світоглядні домінанти, творчі та теоретичні пріоритети композитора.Текст Трактату елегантно поєднує «чисту філософію музики» з суто теоретичними розробками в галузі ритму, ладу, музичної синопсії, дискурси музичної структури, теорії акцентуації, григоріанського хоралу з музично-орнітологічними дослідженнями та розмаїтими ілюстративними матеріалами. Ця «філософська сумма» музично-теоретичних есе репрезентує також широкий репертуарний і тематичний діапазон музичних прикладів, поетичних і філософських цитат, які вишукано вплетені у текстуру трактату. Нотні приклади та музичні демонстрації аналітичних етюдів охоплюють твори Клода Лежена, Моцарта, Бетховена, Стравинського, Дебюссі і Равеля та чергуються з численними авторськими розшифровками пташиного співу і фольклорними зразками мелодичних та ритмічних моделей музичного словника автора. Аналіз найважливіших смислових елементів картини світу в інтерпретації О. Мессіана дозволяє здійснити «стильову транскрипцію» його творчості. В процесі пошуку ключа до стилістичної авторизації творчості композитора, його трактат постає бездонним джерелом версій та направлень на шляху теоретичного осмислення творчості митця.

У розділі 3 «Програмний пантеїзм у фортепіанній творчості Олів'є Мессіана» в процесі дослідження авторської концепції пантеїзму в історичному контексті (підрозділи 3.1 «Програмний пантеїзм у музичному мистецтві» та 3.2 «Природа та птахи у творчості Олів'є Мессіана») і ролі орнітологічної теми у фортепіанній творчості О. Мессіана 1950-х-80-х рр. стає очевидною, що разом з релігійною темою, Природа утворює найважливішу координату образно-тематичної парадигми програмної музики композитора. Аналіз специфіки, ролі і функцій програмності в музиці О. Мессіана виявляє її генетичну спорідненість з французькою національною композиторською школою і романтичною традицією інтонування образів природи в мистецтві. Визначення принципів музичної програмності як компонента авторського стилю виявляє її глибокий взаємозв'язок з установкою на коментар в художньому методі мислення композитора.

Взаємопроникнення і взаємовплив цих стильових принципів О. Мессіана ілюструються на матеріалі аналітичної інтерпретації фортепіанної композиції Славка Садова (підрозділ 3.3 «La Fauvette des Jardines («Славка Садова») О. Мессіана в контексті проблеми виконавець і текст»). П'єса розглядається з точки зору співвідношення та взаємодії різних параметрів тексту цього твору, який поєднує власне музичний та вербальний рівні. Різні типологічні форми авторського коментаря розглядаються в контексті проблеми побудови виконавської інтерпретації цього тексту. Гармонійне поєднання музичного та вербального рівнів тексту музичного твору відображає модель інтенсивної інформативної кореспонденції, яка властива насамперед творчому процесу інтерпретації. Ця властивість текстової структури Славки відображає авторську інтенцію до актуалізації інтонаційної ідеї в її нотному записі. До аналізу залучені фрагменти авторського аналізу Славки Садової, зокрема його порівняльний аналіз власних польових стенограм пташиного співу з його композиторською художньою версією з відповідних епізодів п'єси. Виявлення різного роду інтертекстів-коментарів (у тому числі і літературної програми) в її гіпертексті дозволяє висвітлити приципи просторово-часової організації та реконструювати моделі естетичної та стилістичної парадигм фортепіанної творчості О. Мессіана.

У Висновках роботи узагальнюються результати дисертаційного дослідження, підводяться деякі підсумки спостережень, міркувань і аналітичних прицілів у дослідженні історико-генетичних передумов феномену авторського коментаря в творчості О. Мессіана. Структурні та змістовні функції авторського коментування в системі індивідуального стилю композитора наочно демонструють його інтерпретаційну природу і централізуюче значення. Коментар, що координує різні структурні пласти музичного тексту, виступає як найважливіший чинник кореспонденції автора і виконавця. Привносячи елементи інтерпретації (від тлумачення художнього завдання і драматургічної організації твору до конкретики безпосередньої виконавської технології) до сфери музичного тексту, авторський коментар О. Мессіана в усій повноті і різноманітності форм додає певної динаміки фіксованій текстовій даності.

Проекція мессіанівської концепції тексту у своїй хронологічній перспективі виявляє виражену тенденцію до розмивання меж нотного тексту музичного твору і його контексту та є умовою його сприйняття. Широка присутність коннотативних структур у нотному тексті і установка на його аналітичне читання в комплексі з новою організацією ритмічних, інтонаційних і ладогармонічних аспектів музики слід розуміти як свідому творчу інтенцію структуралістського методу в музичній композиції О. Мессіана.

З іншого боку, широка кореляція композиційних і інтерпретаційних елементів в самому нотному тексті сприяє проявам якості процесуальності у тексті як об'єкті та фіксованому результаті творчості. Текст в нотах перестає бути простою у викладі ритмозвуковою схемою. У О. Мессіана авторський запис нотного тексту в інструментальній музиці - це детальне лібрето інтерпретації твору з вираженими аспектами програмності його образно-емоційної драматургії, композиційного аналізу і виконавської технології втілення цього тексту в звукових художніх реаліях.

В інструментальній музиці О. Мессіана ми спостерігаємо панування програмного абсолютизму - прояв одночасно декількох принципів і способів конкретизації образного змісту програмної музики. Виключаючи «людський чинник» (речитатив і жанровий генезис) з набору інструментів програмності, О. Мессіан застосовує, як правило, звукозображальність в комплексі з сюжетністю (фабульністю) і лейтмотивною системою, уподібнюючись швидше сценаристові і редакторові, ніж істинному вигадникові музики.

Концепція організації інструментального тексту О. Мессіана як інформаційного об'єкту, поєднує в собі суто ритмо-звуковий абрис авторської ідеї та його перспективу її інтерпретації. Тривимірна структура існування тексту в музиці, в якій фігура інтерпретатора є провідною комунікативною ланкою в здійсненні повного циклу феномену музичного твору, дає можливість для умовного примирення лінгвістичних дискусій про первинність тексту і його інтерпретації у своїх проекціях на музичну теорію. Висновок Р. Барта про те, що джерело тексту розташовується не в письмі, а в читанні, переміщає акцент з фігури автора твору на користувача як спів-творця і виробника нових сенсів. Уся множинність значень і сутностей музичного тексту фокусується в його виконавцеві і слухачеві.

Виконавська інтерпретація музичного тексту як новий здійснений авторський текст дозволяє розглядати цільову фазу динаміки музичного тексту - його слухацьке сприйняття - за концепцією М. Бахтіна, для якого Автор-творець залишається найважливішою категорією, що стоїть за будь-яким діалогічним висловлюванням. Практична проекція цих двох діаметрально протилежних позицій на міжтекстові стосунки дозволяє розглядати музичні тексти О. Мессіана як об'єкт інтертекстуального діалогу в комунікації автора музики та її адресата. І якщо в структурній лінгвістиці через відсутність в літературному творі необхідної для музичного мистецтва фази виконання, відношення автора і читача моделюються у віртуальному просторі, то діалогічність мессіанівського тексту матеріалізується вже на етапі його фіксації.

Виконавські ремарки і коментарі Мессіана, внесені в текстовий простір фортепіанних творів, - це результат матеріалізації контексту в тексті, продукт оригінальної авторської композиторської системи, в якій культурні топоси інтерпретації і коментаря знаходять свою повноцінну реалізацію. Це стає особливо актуальним в сучасній парадигмі музичного мистецтва, якій властива аналітична природа композиції, виражена в інструктивно-теоретичному підході до творчого процесу. Порядок і суворе узгодження частин конструкції з системою музично-теоретичних координат «відсторонюють» особу творця у сферу діяльності координатора, архітектора художнього процесу, - іншими словами, образ автора в музичному тексті втілюється шляхом застосування авторських правил гри цього тексту.

Інструктивний характер музичного тексту є результатом рефлексії автора у спробі подолати нескінченність і недосяжність фіксації музичного сенсу, а сам авторський коментар як екстрамузичний компонент стає методологічним інструментом інтерпретації інтрамузичних компонентів тексту музичного твору. Здійснюючи стратегію рефлексії тексту, коментар як модель відтворення авторської інтенції об'єктивує автора в образі оповідача і педагога. Це визначає критерій приналежності вербального коментаря (автокоментаря) до тексту музичного твору. Таким чином, коментар в творчості О. Мессіана - це не лише світоглядна установка, - він є органічною частиною його індивідуального композиторського стилю, виконуючи в ньому функцію моделювання авторської інтенції.

Виявляючи родову подібність з текстами-інструкціями Дж. Кейджа, автокоментар в творчості О. Мессіана є принципом індивідуального композиторського мислення і набуває значення культурного феномену, що визначає шляхи розвитку музичного тексту в сучасному композиторському мистецтві, за канонами якого комунікація автора і виконавця відбувається в експериментальних зонах пошуку сучасної музичної мови.

За визначенням М. Бахтіна, подія життя тексту, тобто його справжня сутність, розвивається за умови комунікації, тобто на рубежі двох свідомості, двох суб'єктів. Тому існує і зворотний зв'язок феномену коментаря як сучасного методологічного концепту з мистецтвом інтерпретації музики віддалених епох. У цьому сенсі видається важливим, що теоретичність музичного тексту редакторської інтерпретації старовинного репертуару - перспективна лінія розвитку музичних текстів в руслі автентичного виконання. Сьогодні важко уявити собі пошук вірного рішення виконавських завдань в музиці доромантичного періоду поза розумінням її теологічного символізму, темброво-звуковими можливостями інструментарію або імпровізаційності інтонування. Дослідницький підхід у виконанні старовинної музики представляє, по суті, процес вибудовування віртуального над-текста - редакційних коментарів, створених в руслі інтелектуального освоєння старовинних музичних текстів у глибокому історичному контексті. Як і скрупульозне редагування та науково-дослідні історичні реконструкції старовинних текстів стають головною умовою формування інтерпретації твору, так і процес інтерпретації фортепіанних творів Мессіана неможливий без перманентної проекції інтонаційних рішень звуковисотних схем з широким полем інформації в його коментарях, ремарках і замітках.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рынденко О. Медитативность пространственно-временной организации у О. Мессиана / О. Рынденко // Метроритм - 1 : Колективна монографія. Під редакцією І. М. Юдкіна. - К. : НАН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені. М. Т. Рильського, 2002. - С. 127-129;

2. Рынденко О. Вербальные компоненты текста фортепианных сочинений О. Мессиана 50 - 70-х годов ХХ ст. / О. Рынденко // Науковий вісник Національної музичної академії імені П. І. Чайковського : Слово, інтонація, музичний твір : Зб. ст. - К., 2003. - Вип. 27. - С. 183-189;

3. Рынденко О. Мессиан о стиле О. Мессиана / О. Рынденко // Науковий вісник Національної музичної академії імені П. І. Чайковського : Музичний стиль: теорія, історія, сучасність : Зб. ст. - К., 2004. - Вип. 38. - С. 193-199;

4. Рынденко О. Феномен целостности исполнительского, композиторского и музыкально-теоретического творчества Оливье Мессиана / О. Рынденко // Науковий вісник Національної музичної академії імені П. І. Чайковського : Питання організації художньої цілісності музичного твору : Зб. ст. - К., 2005. - Вип. 51. - С. 193-205;

5. Рынденко О. «LA FAUVETTE DES JARDINES» («Славка Садовая») Оливье Мессиана в контексте проблемы исполнитель и текст / О. Рынденко // Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство : Зб. ст. - К.,2007. - Вип. 25. - С. 168-176;

6. Рынденко О. Ремарки и комментарии как форма творческой рефлексии Оливье Мессиана / О. Рынденко // Науковий вісник Національної музичної академії імені П. І. Чайковського : Проблеми фортепіанного виконавства та педагогіки : Зб. ст. - К., 2008. - Вип. 71. - С. 99-109.

Размещено на Allbest.ru