С.В. Смоленський та Новий напрям у російській духовній музиці кінця XIX = початку XX століть
Своєрідність вітчизняної духовної музики. Характеристика російської церковної піснетворчості С. Смоленського. Дослідження композиторських і наукових дослідів діяча у взаємозв’язку з його реформаторськими починаннями в галузях музичного виконавства.
Рубрика | Музыка |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.09.2015 |
Размер файла | 52,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
4. Цуранова О.С.В. Смоленский - идеолог Нового направления Московской композиторской школы духовной музыки / Оксана Цуранова // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. пр. / Харк. держ. ун-т мистецтв ім. І.П. Котляревського. - Харків, 2008. - Вип. 22. - С. 82-91.
5. Цуранова О. Научные опыты С. Смоленского и их роль в становлении отечественной медиевистики / Оксана Цуранова // Київське музикознавство: зб. ст. / Нац. муз. акад. України ім. П.І. Чайковського. ? К., 2009. ? Вип. 29. ? С. 10-19.
АНОТАЦІЇ
Цуранова О.О. С.В. Смоленський та Новий напрям у російській духовній музиці кінця XIX ? початку XX століть. ? Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 ? Музичне мистецтво. ? Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського. ? Харків, 2009.
Уперше у вітчизняному музикознавстві аргументовано розв'язано питання про історичну роль і місце С. Смоленського в Новому напрямі в російській духовній музиці. Предметом дисертаційної роботи стає діяльність С. Смоленського у всій сукупності її складових. Послідовно аналізуються всі доступні перекладення й оригінальний твір композитора, призначені для церковно-співочого вжитку. На основі дослідницьких праць С. Смоленського-медієвіста узагальнена створена ним наукова концепція вітчизняного богослужбового музичного мистецтва. У результаті вивчення документальних і наукових джерел виявлені ключові характеристики виконавської й просвітительської діяльності вченого-музиканта. Визначено принципи педагогічної реформи С. Смоленського, проведеної ним у стінах Московського Синодального училища церковного співу. Висунуті в роботі наукові положення розглядаються на тлі розвитку російської медієвістики й композиторської творчості в галузі культової музики, у зв'язку із чим уточняються існуючі періодизації.
Ключові слова: медієвістика, давньоруський розспів, церковно-співоче мистецтво, гармонізація, Синодальний хор й училище, Петербурзька придворна співоча капела.
Цуранова О.А. С.В. Смоленский и Новое направление в русской духовной музыке конца XIX ? начала XX веков. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 - Музыкальное искусство. - Харьковский государственный университет искусств им. И.П. Котляревского. - Харьков, 2009.
Диссертация посвящена изучению композиторской, научной, исполнительской, просветительской и педагогической деятельности С. Смоленского. Для определения исторической роли и места ученого-музыканта в Новом направлении в русской духовной музыке осуществлен панорамный обзор основных достижений русской медиевистики и композиторского творчества в области культовой музыки, предшествующих этому культурному движению. Уточнена существующая периодизация отечественного духовно-музыкального наследия в границах XIX в.
Оговаривая отсутствие полного каталога гармонизаций и сочинений С. Смоленского, автор рассматривает все реально доступные образцы: цикл Главнейших песнопений, Ектении, Стихиры Св. Пасхи, две Херувимские песни, Панихиду. Композитор обращается к таким характерным чертам церковно-печеского искусства, как диатоника, ладовая переменность, следование ритмического рисунка вербальному тексту и пр. Одновременно им применяются некоторые приемы западноевропейской гармонии: гармонический минор, автентические обороты, в редких случаях - отклонения и модуляции. Для гармонизаций С. Смоленский использовал подлинные древнепевческие роспевы, оформляя их в многоголосную фактуру, удобную для непрофессиональных певческих коллективов.
С. Смоленский развил отдельные положения, содержащиеся в трудах его предшественников и старших современников, и создал собственную научную концепцию. Она включает ряд исследовательских направлений: семиографию, музыкальную палеографию и археологию, историю и теорию церковно-певческого искусства. В основу его изыскательской деятельности положен принцип изучения первоисточников. Магистральная мысль медиевиста заключалась в глубоком родстве народной песни и церковного роспева. Последнему он отдавал предпочтение в силу его зафиксированности в аутентичной записи - в крюках. Согласно С. Смоленскому, отечественная певческая практика существовала в развитом виде до официального принятия православия, подразумевавшего заимствование византийской системы богослужебного культа. Не отрицая самого заимствования, ученый-музыкант наставал на "обрусении" чужеземного. Им выдвигаются специфически русские теории: гласового строения напева, "строжайше симметричного" ритма и происхождение церковного многоголосия из народного. Величайшая его заслуга заключается в возрождении "Азбуки Мезнеца" и "Мусикийской грамматики Дилецкого". С. Смоленским было создано уникальное рукописное собрания певческих протографов, составивших обширный фонд библиотеки Синодального училища.
Научная деятельность С. Смоленского нашла практическое воплощение в его исполнительской, просветительской и педагогической работе. Им был реформирован старейший певческий коллектив страны - Синодальный хор и училище. Суть преобразований состояла в преодолении узкоприкладной направленности, совершенствовании профессионального мастерства. Хор стал творческой лабораторией для композиторов Нового направления, пропагандистом его возрожденческих идей, очагом музыкального просветительства. Выражением культурной миссии этого коллектива стали Исторические концерты и зарубежные гастроли, позволившие европейской публике приобщиться к образцам русской духовной музыки.
В основании педагогической методы С. Смоленского лежал тезис о необходимости формирования разносторонних интересов, способностей и творческих возможностей учащихся. Для этого им была выдвинута система принципов организации учебы, досуга и взаимоотношения питомцев. Идеологической базой Синодального училища стала "русофильская" направленность образования и воспитания отечественного музыканта, обладающего глубокими познаниями истории и теории национального церковно-певческого искусства, общим культурным багажом знаний и технологическим мастерством. Им была создана подлинно педагогическая школа, объединившая передовых ученых и музыкантов современности.
Сказанное позволяет отвести С. Смоленскому место главы Нового направления в русской духовной музыке, выразителя его идейно-художественного и интеллектуально-научного смысла, апологета всего русского в отечественной культуре. Его историческая роль заключается в обобщении колоссального по своему объему и разносторонности культурного опыта, создании на этой основе широко разработанной картины национальной церковно-музыкальной традиции и подлинно исторического подхода к ее изучению и развитию.
Ключевые слова: медиевистика, древнерусский роспев, церковно-певческое искусство, гармонизация, Синодальный хор и училище, Петербургская придворная певческая капелла.
Tsuranova O.S.V. Smolensky and New direction in the Russian sacred music at the end of the XIX-th and the beginning of the XX-th centuries. - Manuscript.
Thesis submitted for a Candidate's degree in Arts, specialty 17.00.03 ? Musical art. ? Kharkov I.P. Kotlyarevsky State University of Arts. ? Kharkov, 2009.
The first in the musicology all accessible transcriptions and original composer's work for the church-singing use were successively analyzed. On the base of S. Smolensky-medievist`s research works the scientific conception of native church music art was created and generalized. As a result of examining documental and science sources key descriptions of mastery and educational activities of scientist-musician were revealed. The principles of pedagogical reform proposed and carried by S. Smolensky in the Moscow Sinodal college of church singing were determined. Science principles propounded in the work are considered at the background of Russian medievistics and composer's creative work in the field of church music, the connection with which current periodizations are defined more precisely.
Keywords: medievistic, Old Russian chant, church-singing art, harmonithation, Sinodal choir and college, Petersburg's court singing chapel.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Сучасний стан проблеми наукового вивчення вокальної педагогіки. Розвиток цього виду музичного виховання у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вплив Крушельницької і Менцинського на цей процес. Внесок Лисенко і Мишуги у розвиток музичного мистецтва.
магистерская работа [896,0 K], добавлен 16.09.2013Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.
статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.
презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.
реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.
презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.
презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.
статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017Створення гурту "Браво". Творчий шлях Жанни Агузарової. Поєднання ностальгічного іміджу стиляг початку 60-х років і оригінального музичного стилю, в якому стилізовані рок-н-ролли і твисти. Процес створення нової команди, та новий вокаліст Валерій Сюткин.
реферат [22,2 K], добавлен 11.03.2009Етапи становлення народного хорового виконавства в контексті діяльності Охматівського народного хору під керівництвом П. Демуцького. Особливості організації та функціонування Охматівського народного хору. Перехід співочих гуртів до хорового виконавства.
статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018Життєвий шлях та творчість М.В. Лисенка - видатного українського композитора кінця XIX-початку XX ст., який став основоположником української класичної музики та увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент, вчений-фольклорист.
реферат [29,9 K], добавлен 03.02.2011Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018Дослідження творчого спадку визначного носія українського народного музичного мистецтва - бандуриста і кобзаря Штокалка. Особливі риси музичного стилю виконавця, його внесок у розширення репертуарної палітри кобзарсько-бандурного мистецтва ХХ століття.
статья [22,5 K], добавлен 24.04.2018Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014Одеська диригентсько-хорова школа. Теоретичні основи дослідження творчості К.К. Пігрова. Виконання народної, духовної і традиційної класичної музики. Студентський хор Одеської консерваторії. Педагогічна спадщина диригента-хормейстера К.К. Пігрова.
реферат [156,7 K], добавлен 22.06.2011Порівняння композиторських стильових рис А. Коломійця та М. Леонтовича як класиків хорових традицій української музики. Взаємодія традиційного і новаторського в хоровій творчості. Хоровий твір А. Коломійця "Дударики". Жанр хорової обробки народної пісні.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018