Размещено на http://www.allbest.ru/

1.Загальні відомості про автора твору

а) Відомості про композитора. Роки життя.

Джузеппе Верді - геніальний італійський композитор, диригент XIX століття. В його доробку налічується аж 28 опер, низка квартетів та дрібних опусів. Його опери вважаються одними з найвидатніших всіх часів і досі не сходять зі сцен оперних театрів усього світу. Але дана постать мені імпонує навіть не через вклад в мистецтво, а саме через незламність особистості, адже попри усі життєві труднощі та невдачі Джузеппе Верді все ж вдалося стати видатним музикантом.

Майбутній композитор народився 10 жовтня 1813 у Ронколе, селі в провінції Парма, яка входила у той час до складу Наполеонівської імперії. Його батько тримав винний льох і бакалійну торгівлю, мати -- Луїджі Уттіні, була ткалею. Дитинство Джузеппе було важким. Сім'я жила у злиднях, тому музичної грамоти та грі на органі він навчався у церкві. Помітивши потяг хлопчика до музики, Антоніо Барецці -- багатий торговець з сусіднього міста, десятирічного Джузеппе Верді направляє до сільського священика, який навчив його елементарній грамоті. Згодом малий Джузеппе пішов до школи. Минали роки і вже в 1832 Верді подався до Міланської консерваторії, але його не прийняли туди, оскільки він був старший від очікуваного віку. Тому Джузеппе почав займатися приватно з В. Лавін'є, який дав йому основи композиторської техніки. Практику оркестрування й оперного письма Верді опановував відвідуючи міланські оперні театри.

б) Загальна характеристика творчості. Основні твори.

Мені здається, що на творчість молодого Джузеппе безпосередньо вплинула його сім'я. Вже у 1836Верді одружився з дочкою свого благодійника Маргаритою Барецці. Вони проживали у Мілані. Але вже у 1840 році композитор пережив особисту трагедію -- протягом короткого часу помирають його двоє дітей і дружина. Написана у цих обставинах комічна опера «Король на день» провалилася, немилосердно обсвистана публікою. Верді, вражений провалом опери, заприсягся, що не буде більше писати опер і попросив директора розірвати укладений з ним контракт. Але директор Мереллі вірив у талант композитора і, давши йому отямитися, вручив лібрето «Набукко» за мотивами біблійної історії про царя Навуходоносора. При читанні увагу Верді заполонив хор євреїв у вавилонському полоні, і його уява ожила. Успішна прем'єра «Набукко» (1842) відновила репутацію композитора.

Згодом Верді знову одружується із Джузеппіною Стреппоні, співачкою, що брала участь у міланських постановках Набукко. Вона оживила його і вже протягом 1851-1853 композитор створює три зрілі шедеври -- Ріголетто (1851), Трубадур (1853) і Травіата (1853). У кожному з них відбита особлива сторона хисту композитора.

Взагалі, попри те, що часом оркестрування у Верді майстерне, композитор покладався в основному на свій мелодійний дар для вираження емоцій героїв і дії. Справді, дуже часто в операх Верді, особливо під час сольних вокальних номерів, гармонія навмисно аскетична, і весь оркестр звучить, як один акомпаніаторський інструмент -- наприклад гітара. Деякі критики стверджують, що Верді приділяв технічному аспекту партитури недостатньо уваги, оскільки йому бракувало школи й витонченості. Сам Верді сказав якось: «Із всіх композиторів я найбільший невіглас». Але поспішив додати: «Я це серйозно говорю, але під „знаннями“ я маю на увазі зовсім не знання музики» Отже, я захоплююсь даним композитором, адже на прикладі його життя ми розуміємо, що музику мало знати - її потрібно відчувати.

2.Відомості про музичний твір

а) Першоджерело твору.

Створення опери Джузеппе Верді «Ріголетто» стало початком зрілого етапу у творчості композитора. В її основі лежить драма Віктора Гюґо «Король забавляється» , яка свого часу була заборонена для постановок, адже даний сюжет висвітлював усі недоліки тодішньої влади. Щоб добитися дозволу від цензури, автор дещо змінив твір: Франциск I, король Франції, став герцогом Мантуанським, відповідно змінили імена інших персонажів. Герцог теж підходив для образу легковажного та розніженого правителя, який контрастує з бідним і знедоленим блазнем.

б) Лібрето до опери.

Взагалі, дана опера складається з трьох дій.

Дійові особи:

ГерцогМантуанский (тенор)

Ріголетто, шут при дворі герцога(баритон)

Джильда, його дочка(сопрано)

Джованна, служниця Джильди(меццо-сопрано)

Спарафучиле, бандит(бас)

Маддалена, його сестра (меццо-сопрано)

Граф Монтероне(бас)

Марулло, придворний(баритон)

Борса, придворний(тенор)

Граф Чепрано, придворний (бас)

Графиня Чепрано(меццо-сопрано)

Паж(сопрано)

Офицер(баритон)

Придворні, пажі, слуги

Дійство відбувається вXVI столітті вМантуі.

Усе розпочинається на балу в домі герцога Мануанського, який хоче звабити молоду дівчину, яку бачив у церкві. При цьому герцог не залишає без уваги жодної присутньої дами, включаючи заміжню графиню Чепрано. Ріголетто, придворний блазень герцога, на повний голос радить патрону усунути перешкоду в особі чоловіка. Тим часом Марулло оголошує всім разючу новина: виявляється, у Ріголетто є коханка. Щоб помститися блазневі, граф Чепрано замишляє викрасти цю передбачувану коханку тим же вечором. Бал переривається з приходом графа Монтероне, який звинувачує герцога в нарузі над його дочкою. Ріголетто насміхається над Монтероне, і той закликає на голову блазня прокляття. Думка про прокляття переслідує Ріголетто по дорозі додому. На шляху він зустрічає Спарафучіле, професійного вбивцю, і той пропонує йому свої послуги. Ріголетто переймається за свою єдину дочку Джильду і тому тримає її під замком, дозволяючи залишати будинок тільки для того, щоб сходити в церкву. Вони розмовляли, і тут Ріголеттоздається, ніби зовні доноситься підозрілий шум, і він виходить на вулицю. Винуватець шуму - герцог: він простежив за таємничою незнайомкою і тепер знає, що це дочка його блазня. Ріголетто повертається, щоб попрощатися з Джільди, і знову залишає будинок. Після його відходу Джильда розповідає своїй подрузі Джованні, що зустріла в церкві дуже привабливого юнака. З'являється герцог. Видавши себе за бідного студента, він признається Джильді в коханні. За зануреною в мрії Джільдою спостерігають придворні на чолі з Чепрано і Борса. Вони думають, що відшукали коханку Ріголетто - а той якраз зустрічає їх на шляху. Вони вдають, що зібралися викрасти дружину Чепрано. Ріголетто погоджується стати їх співучасником, надягає маску, і в кінцевому підсумку допомагає викрадачам захопити Джильду і сховатися. Занадто пізно блазень розуміє, що над ним самим посміялися. Він переконаний, що це результат прокляття Монтероне.

Герцог страждає: хтось викрав жінку, яку він так хотів дістати. Придворні втішають його, розповідаючи, що у них в руках коханка Ріголетто. Згораючи від пристрасті, герцог усамітнюється з Джільдою. Ховаючи відчай під маскою байдужості, Ріголетто шукає доньку. Джильда з герцогом - розуміє бідний блазень.

Тоді він визнає, що є придворним, ким вона йому доводиться, і благає повернути йому дочку. З'являється Джильда, кидається в обійми батька. Вони залишаються вдвох, і Джильда розповідає, що любить герцога. Їх розмова переривається, коли приводять Монтероне: той заарештований і буде поміщений у в'язницю. Ріголетто обіцяє помститися за нього.

Ріголетто хоче показати дочці справжнє обличчя її спокусника. Для цього він змушує Джильду дивитися, як герцог заграє з Маддалене, сестрою Спарафучіле. Самому ж Спарафучіле належить вбити герцога: така помста, яку замислив Ріголетто. Джильді батько наказує покинути місто. Коли герцог засинає, Маддалена просить брата пощадити його.

Спарафучіле погоджується на вмовляння, але лише за умови, що знайдеться інша жертва. Джильда чує їх розмову і вирішує пожертвувати собою заради кохання. Вона стукає в двері, і Спарафучіле завдає їй удару. Прийшовши забрати жертву Ріголетто радіє, адже помста відбулася. Коли він уже збирається позбутися мішка з тілом, далеко лунає голос герцога. Ріголетто бачить, що жертва - його дочка; Джильда помирає на його руках. Вражений горем, Ріголетто вигукує: «La maledizione!» («Прокляття!»).

3.Характеристика образу головного героя

Джильда - один із головних персонажів опери Дж. Верді «Ріголетто». Протягом всього твору ми довідуємося про те, що дана героїня, дочка Ріголетто, дуже вихована дівчинка, адже вона завжди слухала і поважала свого батька. І попри це на її життєвому шляху трапляється неабияка перешкода… Вона закохалася в графа, який скористався необізнаністю молодої дівчини. В цій ситуації проявилася її недалекоглядність, надмірна емоційність та відданість коханню. Незважаючи на всі заборони батька, Джильда усамітнюється з графом. Але вона справді кохала…. Її неабияку любов до Мануанського підтверджує вчинок самозречення. Я не можу її засуджувати, адже вона була ще надто юна і, можливо, не до кінця розуміла те, що чинила. Джильда просто стала жертвою кохання.

4.Музично-теоретична анотація

а) Загальні відомості про твір.

Дана арія називається « Арія Джильди». Вона є складовою опери Джузеппе Верді «Ріголетто». Перша її постановка відбулася в 1851 році. Я переконана, що жанр цього твору - сцена з опери. Художній зміст дуже насичений, адже тут переплітаються стосунки батьків і дітей, чоловіка і жінки, братів і сестер. Кожен по - своєму поводився в різних ситуаціях, намагаючись врятувати рідну людину. В даному випадку такою людиною виявився придворний паж Ріголетто. Арія, яку я виконувала, несе в собі зміст про кохання. Тут Джильда розповідає своєму батьку як вона вперше побачила і закохалася в графа. Ідей в цій опері є безліч. В першу чергу, автор хотів показати місце магії в житті людини. Також Джузеппе не забув про розкриття стосунків найрідніших людей - батька і доньки, але не менш важливою є проблема нещасливого кохання.

б) Форма твору.

Якщо говорити про форму, то можна стверджувати, що вона є три частинною. У першій частині головна героїня розповідає про те, як вперше побачила графа, в другій ми бачимо, як граф дає обіцянку про вічне кохання. Але вже в третій частині він безслідно зникає, через що Джильда дуже пригнічена. Кульмінація у творі оспівана в передостанньому такті. Також присутні місцеві кульмінації після кожної із частин.

в) Ладо-тональні особливості твору.

«Арія Джильди» виконується в тональності e-moll. Відхилень і модуляцій ми не спостерігаємо, хоча є певне напруження, яке проявляється за допомогою інших музичних «хитрощів».

г) Розбір музично-тематичного матеріалу.

Звичайно, протягом всього твору спостерігається певне емоційне навантаження. Внаслідок цього вид розгортання мелодичної хвилі є хвилеподібним, але з висхідним направленням. Підтвердженням цього є такі рядки: «Мне он в любви и верностипоклялся навсегда!...Исчез... а я...Грезам любви предалась...». Хвилеподібності автор досягнув, використовуючи тріолі. А за допомогою висхідного направлення Верді передав увесь трагізм даної ситуації.

д) Метро-ритмічні особливості твору.

Твір починається із темпу Andantino(помірний тепм, швидше, ніж Andante). В 35 такті мені зустрівся такий музичний термін, як Leggero(легкість, світло), який використовується в оркестрі. А вже в 42 тактіStringendo (пришвидшуючи).

Метр (засіб вимірювання ритму) в моїй арії - восьма=80. Розмір 2/4.

ж) Інші засоби музичної виразності.

Безперечно, динаміка в даному творі є рухливою, адже мелодія рухається до кульмінації. Але відбуваються деякі відхилення (35 такт), тому принцип зміни динаміки контрастний. Переважаючим видом звуковедення, на мою думку, є легато. Кульмінація в арії наявна в 50 такті. Автор висвітлив її з допомогою ноти ля в сопрановому регістрі. Але також присутні місцеві кульмінації після кожної частини.

Висновок

музичний твір композитор

Протягом роботи над даною арією я зрозуміла, що Джузеппе Верді володіє певними індивідуальними стильовими рисами в музиці. Чому так? Виявляється, автор покладався в основному на свій мелодійний дар для вираження емоцій героїв і дії, на жаль, академічної школи та певної витонченості йому все ж бракувало. Але незважаючи на це його твори, а особливо опери, є актуальними і в наш час. Не є виключенням опера «Ріголетто», в якій порушуються вічні проблеми. Словом, головне в музиці - це її відчувати…, що під силу лише обраним.

Список літератури

музичний твір композитор

1.Михеева Л. Музыкальный словарь в рассказах. - М.: 1984 г.

2.И.Охалова.Музыкальная литература зарубежных стран. Выпуск 4

3.Словник музичної термінології.-- К. Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України, 2008.-- 112 с.-- (Інститут української наукової мови Всеукраїнської академії наук; 1930)

4.ЮцевичЮ.Є.Музика. Словник-довідник.-- Тернопіль: «Навчальна книга--Богдан», 2003р.

5.ЧесноковП.Г. Хор и управление им. Пособие для хоровых дирижёров. Изд. 3-е.-- М., 1961

6.Музична енциклопедія, М., 1973--82

7.Биография Джузеппе Верди.РИА Новости(10октября 2013).

Размещено на Allbest.ru