Дослідження творчості Едварда Гріга
Характеристика музичної творчості видатного композитора Едварда Гріга. Аналіз музичної форми твору "Ранок", створеного для малого симфонічного оркестру, його гармонійний аналіз. Диригентський аналіз оркестрової партитури (диригентська аплікатура).
| Рубрика | Музыка |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.12.2017 |
| Размер файла | 42,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
11
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Характеристика музичної творчості композитора
- Аналіз та характеристика музичної форми твору
- Гармонічний аналіз твору
- Партитура оркестрового твору та характеристика інструментального складу оркестру
- Динамічні та агогічні характеристики музичного твору
- Музично-виконавські оркестрові труднощі
- Диригентський аналіз оркестрової партитури (диригентська аплікатура)
- Музично-естетичні та художньо-виконавські характеристики музичного твору
- Використана література
Характеристика музичної творчості композитора
Творчість Гріга, найвизначнішого представника норвезької композиторської школи, в якої є вплив німецького романтизму, глибоко національна. Переважно мініатюрист, Гріг виявив себе як майстер фортепіанної (10 зошитів збірки "Ліричні п'єси" й інші цикли) і камерно-вокальної музики (романси та пісні на слова норвезьких та датських поетів). Яскраво індивідуальний стиль Гріга, тонкого колориста, багато в чому близький до музичного імпресіонізму (Дебюссі, ранішня творчість Равеля). Трактуючи сонатну форму по-новому, як "картинне чергування образів" (Б.В. Асаф`єв) (струнний квартет, три сонати для скрипки й фортепіано, соната для віолончелі й фортепіано, соната для фортепіано), Гріг драматизував і симфонізував форму варіацій ("Старонорвезький романс із варіаціями" для оркестру, "Балада" для фортепіано й ін.). У ряді творів втілилися образи народних легенд і сказань (частини з музики до п'єси "Пер Гюнт", фортепіанні п'єси "Хід гномів", "Кобольд", „Весільний ден в Трольхаугені”). Обробляв норвезькі народні мелодії - з середини ХІХ сторіччя в країні спостережуться сплеск цікавості до національного фольклору. Під впливом норвезького фольклору зложилися характерні для Гріга стилістичні прийоми й особливості гармонії й ритміки (широке використання лідійського й дорійського ладів, органних пунктів, народних танцювальних ритмів халлінга та спрінгданса й ін.). Творчість Гріга склала епоху в розвитку норвезького мистецтва. Традиції Гріга продовжували К. Сіндінг, Ю. Хальворсен, Я. Боргстрьом, А. Егген, К. Елінг, Г. Шельдеруп, Э. Альнес, а також сучасні норвезькі музиканти К. Егге, Х. Северуд, Э. Твейтт й ін. Член Шведської музичної академії (1872), член Французької академії образотворчих мистецтв (1889), почесний доктор Кембриджського (1893), Оксфордского (1906) університетів.
Норвезький композитор, піаніст, диригент, музичний діяч, Гріг вчився в Лейпцігській консерваторії (1858-62), у тому числі в славетного І. Мошелеса по класу фортепіано, у К. Рейнеке по композиції, в 1863 продовжив заняття композицією в відомого датського композитора Н. Гаде в Копенгагені. Там же познайомився з композитором Р. Нурдроком, який зробив вирішальний вплив на становлення творчої індивідуальності Гріга. Разом з Нурдроком, Е. Хорнеманом й іншими брав участь в організації міжскандинавського музичного суспільства "Евтерпа". З 1866 року жив у Кристіанії (Осло), де в 70-і рр. зблизився з колами передової норвезької інтелігенції. Велике значення мала дружба Гріга з поетом і драматургом Б. Бьорнсоном, по творах якого Гріг створив ряд музично-сценічних творів (незакінчена опера "Улаф Трюгвасон", музика до п'єси "Сигурд Юрсальфар", ескізи до опери "Арнльут Геллине", мелодрамі для читця й оркестру "Берглиот", безліч романсів і пісень). В 1871 Гріг заснував концертне Музичне суспільство (нині Філармонічне суспільство). З 1874 жил переважно в рідному Бергені, з 1885 - у Тролльхаугене. В 80-90-і рр. досяг світової слави як композитор, диригент, піаніст. В 1888 у Лейпцизі відбулося знайомство Гріга з П.І. Чайковським. В 1898 у Бергені завдяки Грігу був заснований перший фестиваль норвезької музики, що проводяться й понині. Виступав як музичний критик (автобіографічний нарис "Мій перший успіх", 1905; стаття "Моцарт і його значення для сучасності", 1906, і ін.).
Творчість композитора велика й багатогранна. Він писав твори всіляких жанрів. Фортепіанний концерт і Балада, три сонати для скрипки й фортепіано й соната для віолончелі й фортепіано, квартет свідчать про постійне тяжіння Гріга до великої форми. Разом з тим незмінний був інтерес композитора до інструментальної мініатюри: цикли "Поетичні картинки", "Листки з альбому", "Ліричні п'єси". Тією самою мірою, як фортепіанна, його постійно залучала й камерна вокальна мініатюра - романс, пісня. Не будучи основною в наслідку Гріга, галузь симфонічної творчості відзначена такими шедеврами, як сюїти "Пер Гюнт", сюїта для струнного оркестру "Із часів Хольберга". Один з характерних видів творчості Гріга - обробки народних пісень і танців: у вигляді нескладних фортепіанних п'єс (ор.17), сюїтного циклу для фортепіано в чотири руки ("Норвезькі танці" ор.35) і для оркестру (оркестрова редакція "Норвезьких танців" ор.35, "Симфонічні танці" на народні норвезькі мотиви).
Різноманітна по жанрах, творчість Гріга різноманітна й по тематиці. Картини народного життя, рідної природи, образи народної фантастики, людина з усією повнотою його життєвідчування - такий світ музики норвезького митця. Твори Гріга, про що б він не писав, овіяні ліризмом, живим і любовним відношенням композитора до тем своєї творчості. "Слухаючи Гріга, ми інстинктивно усвідомимо, що музику цю писала людина, спонукувана непереборним потягом за допомогою звуків вилити наплив відчуттів і настроїв глибоко поетичної натури".
Гріг тяжіє до конкретності музичних образів. Тому велике значення в його музиці здобуває програмність, заснована на втіленні вражень від поетичних образів природи, народної фантастики, народного побуту.
Музична мова композитора яскраво своєрідна. Індивідуальність його стилю найбільше визначається глибоким зв'язком з норвезькою народною музикою. Гріг широко користується жанровими особливостями, інтонаційним ладом, ритмічними формулами народних пісенних і танцювальних мелодій. У його творах лірико-драматичного плану, здавалося б далеких від жанрово-побутових образів, чутні характерні ритми халлінга й спрінгданса. Спрінгданс - один з розповсюджених у Норвегії танців, легкий і рухливий, тридольний, з живими й різноманітними ритмічними візерунками, зі змінами ритмічних фігур, зсувом сильної долі такту (див. "Ліричні п'єси" Гріга ор.12, No 6).
Мелодії Гріга пронизані інтонаціями, типовими для норвезької музики, такими, наприклад, як хід від першої ступені ладу через вступний тон до квінти, мелодійні обороти зі звучанням великої септими.
Типи мелодійного руху найчастіше нагадують характерні народні інструментальні наспіви. Так, прообразом вступу до другої скрипкової сонати є імпровізації народних скрипалів. Такі фактурні прийоми, як витриманий органний пункт у басі, квінтовий бас, ідуть від звучань народної інструментальної музики.
Чудова майстерність варіаційного й варіантного розвитку мелодії, властиве Грігу, корениться в народних традиціях багаторазового повтору мелодії зі змінами її. "Я записав народну музику моєї країни", - казав композитор. За цими словами ховається побожне відношення Гріга до народного мистецтва й визнання його визначальної ролі для власної творчості.
Твори: Опера „Улаф Трюгвасон" (незакінчена); балада для баритона, струнного оркестру і двох валторн „У полоні гір" (слова народні, 1878); для оркестру - симфонія (1864), увертюра „Восени" (2-я редакція 1887), Старонорвезький романс із варіаціями (1900, спочатку для 2 фортепіано, 1891), Симфонічні танці (1898); для струнного оркестру - сюїта „Із часів Хольберга" (1885), транскрипції власних пісень і фортепіанних п'єс; концерт для фортепіано з оркестром (1868); камерно-інструментальні ансамблі - струнний квартет (1878), Andante con moto для фортепіано, скрипки й віолончелі (1878), три сонати для скрипки й фортепіано (1865, 1867, 1887), соната для віолончелі й фортепіано (1883); для фортепіано - Поетичні картинки (1863), Гуморески (1865), Ліричні п'єси (десять зошитів, 1867-1901), „З народного життя" (1870), „Балада" (1875), „Листки з альбому" (1878), „Настрій” (1905); для голосу з фортепіано - близько 150 романсів і пісень, у тому числі вокальні цикли „Мелодії серця" (слова Х.К. Андерсена, 1864), „По скелях і фьордах" (слова Х. Драхмана, 1886), „Норвегія" (слова І. Паульсена, 1893), „Дитя гір" (слова А. Гарборга, 1895); для чоловічого хору й солістів - Альбом обробок норвезьких народних пісень (1878), „Повернення на батьківщину" (слова Б. Бьорнсона, 1881); для змішаного хору a cappella - Ave Maris Stella (1898), чотири псалми на теми стародавніх норвезьких церковних пісень (1906); музика до спектаклів драматичного театру - "Сигурд Юрсальфар" Бьорнсона (1872), "Пер Гюнт" Г. Ібсена (1876; дві сюїти для оркестру з музики до драми, 1888, 1896) і ін.
Аналіз та характеристика музичної форми твору
Зустріч між Пером Гюнтом та Грігом поклала початок одному з найщасливіших ансамблів в сфері світової сценічної музики. В образі, народженому фантазією Ібсена, композитор знайшов людський зміст, який контрастував з особистістю автора, якого його знали всі. Для Гріга Пер Гюнта - не тільки втілення безпринципності, егоїзму, а й любитель свободи, пригод, великий фантазер та авантюрист.
З приходом нового, двадцятого сторіччя драма Ібсена з музикою Гріга почала свою переможну ходу за кордонами Скандинавії. Та все ж композитор не відчував, що поставив крапку в роботі над твором. З 1901 року продовжуються редакційні роботи Гріга над музикою до „Пера Гюнта”.
До четвертого акту Гріг спочатку написав окремий, зараз невідомий, вступ. Але буквально з першого спектаклю роль цієї інтродукції почав виконувати „Ранковий настрій”, хоча ця п`єса була задумана композитором для п`ятої сцени цього акту - „Рано-вранці”. „Ранок” захоплює слухача світлим сяйвом та свіжими звучаннями терцових зіставлень. В своєму жанрі ця п`єса здіймається на часом та місцем сценічної дії. По ходу драми вона повинна змалювати схід сонця на африканському побережжі, але завдяки пентатоновому забарвленню вона з таким же успіхом могла би ілюструвати картину норвезького ранку. Досить дивно, що - з незначними змінами - Гріг використав в ній той же самий мелодичний матеріал, що й в характеристичній темі „Жінки в зеленому” (№ 6). „Ранок” відкриває першу сюїту „Пер Гюнт”. „Ранок” написаний в складній тричастинній репризній формі з елементами рондо та невеликою кодою - АВА1. Перший розділ (1-20 такти) - це простий період повторної будови. Другий розділ (21-49 такти) має нову тему у валторни. Третій розділ (50-76 такти) - починається в F-dur, але рух швидко повертається до основної тональності. Кода (77-87 такти) - постійне обигрування звороту Т-D та заспокоєння руху.
Гармонічний аналіз твору
Не екзотичною атмосферою, а свіжістю північного ранку дихає музика гріговського твору, пронизана пасторальними, ідилличними наспівами. Лаконічна, проста головна тема антракту, заснована на довгому обигруванні бесполутонового звукоряду (пентатоніка) та спирається на стійку гармонію тонічного тризвуку. Чарівність цієї музики - в тонкій грі тембрів та світлих, сяючих гармонічних кольорів (тональний план п`єси - цикл мажорних тональностей, що розвертаються в терцовому співвідношенні: E-dur, Gis-dur, H-dur - ніби повторює в розширеному вигляді той же тонічний тризвук, що є основою головної теми), в вишуканому використанні чистих акварельних тонів оркестровки. Ритміка трохи ускладнюється прикрасами та трелями. Арпеджовані акорди в струнних додають насиченості звучності, в дерев`яних духових - відбувається імітація пташиного гомону чи звуки свирілі пастуха. Пасторальний дует флейти та гобою, потім тепле звучання струнних („сонце крізь хмари”, як образно сказав про це сам Гріг), спів валторни та гомін флейт малюють картину розбудження природи.
„Ранок” написаний в тональності E-dur, є відхілення, модуляції, тому числі енгармонічна на переході від другої до третьої частини через заміну звеличеного тризвуку. Саме завдяки ладогармонічним засобам виразності розквітає основна пасторальна тема. Кожне нове проведення в нової тональності показує новий відтінок настрою, композитор ніби бавиться з кольорами веселки. Відсутність складних альтерованих, напружених чи дисонуючих співзвуч, зіставлення діатонічних акордів, засоби одноіменного мажоро-мінору створюють атмосферу абсолютного спокою, радості з приводу приходу нового дня.
гріг творчість ранок гармонійний
Партитура оркестрового твору та характеристика інструментального складу оркестру
„Ранок” Гріга створений для малого симфонічного оркестру. Тембри в цьому творі є одними з головних засобів виразності. Фактура має гомофонно-гармонічний склад Композитор поручає проведення теми майже всім інструментам, навіть в контрабасів є підголоски. Кожен тембр виконує й головну, й другорядну роль, інколи проводять мелодичну лінію, інколи знаходяться в супроводженні. Перший раз тему проводять флейта та гобой - світлий, ніжний пасторальний дует, валторна додає теплого, соковитого звучання. На кульмінації тема потужно, з надихом звучить у струнних інструментів. Труби заповнюють звучність оркестру, литаври приймають участь в особливо урочистих фрагментах. В першому розділі тема проводиться в різноманітних інструментах, в другому та третьому розділах вона набуває свого розквіту під час кульмінацій. В коді повертається настрій початку.
Динамічні та агогічні характеристики музичного твору
Спостереження картини сходу сонця має лише позитивний настрій та радісні емоції. „Ранок” Гріга містить різну динамічну шкалу - від піаніссімо до фортіссімо - та різні авторські ремарки - Allegretto pastorale, tranquillo, piu tranquillo, dolce та інші. Образний задум твору досить простий: показ природи вранці, пробудження нового дня, сходу сонця від перших його проблисків до повного яскравого сяйва промінів. За цим задумом повинна бути й вибудована динамічна лінія розвитку. Тонкі оркестрові фарби грають різномаїттям відтінків завдяки різним динамічним штрихам. Композитор чітко визначив динамічну градацію кожного тембру - диригент повинен ретельно слідкувати за штрихами груп та окремих інструментів. Так, наприкінці четвертого такту підголосок в альтів проводиться з detache на меццо-форте, потім в п`ятому такті одразу піаніссімо, гобой на піано. В фаготів в восьмому такті підголосок від меццо-форте до піаніссімо. Тобто диригент повинен відпрацювати з кожною партією її динамічну лінію.
Тут є дві головні кульмінації: від букви А до В - перша кульмінація, на букві Д - друга. Потім музичний рух поступово заспокоюється. Агогічних відхилень немає, тільки в самому закінченні коди, на останніх акордах poco ritenuto.
Музично-виконавські оркестрові труднощі
Оркестровка зроблена таким чином, що струнна група, дерев`яні та мідні духові знаходяться в тісному взаємозв`язку. Вони по черзі проводять мелодію та забарвлюють її різними підголосками. В усіх інструментів різномаїття штрихів та динамічних відтінків, особливу увагу слід приділити в технічному відношенні та правильності інтонування в складних пасажах другої та третьої частини структури. Та грі по звукам акордів в середньому розділі та репризі у всієї струнної та дерев`яної груп. Увагу приділити пасажам та трелям - тут важливо правильно прорахувати всі долі, кожну ноту, а також зіграти сінхронно з групою дерева.
Перші, другі скрипки та віолончелі мають divisi; перші, другі скрипки та альти мають pizzicato. Валторни повинні грати тепло, задушевно, використовуючи всі можливості свого світлого, ліричного по природі тембру. Труби не мають звичного героїчного характеру, вони тільки доповнюють загальну звучність та посилюють урочистість, піднесеність твору. Литаври з`являються нечасто, додаючи колориту.
Диригентський аналіз оркестрової партитури (диригентська аплікатура)
Всі рухи рук під час диригування переслідують дві задачі: тактування та художнє виконання. Для виконання першої достатньо однієї правої руки, з іншою задачею правої руки не справиться, треба звертатися до лівої руки. Права рука повинна взяти на себе всі проведення основної теми. В місцях загального гармонічного руху можна однією лівою показати метричний малюнок. Під час кульмінацій потрібні обидві руки. Тканина твору гомофонно-гармонічна, але треба слідкувати за всіма підголосками в різних інструментів. Перша частина проводиться в рівному дусі, але дуже виразно жестом руки помірної амплітуди.
Вступ дає тільки права рука, зі вступом струнних включається й ліва рука. В восьмому такті показати підголосок в фаготу. З дев`ятого такту мелодію проводить дерево, на першій кульмінації в букві А - струнні. В середньому розділі правою рукою показувати проведення нової теми у валторн. Арпеджовані акорди в струнних показувати широкими, плавними рухами великої амплітуди. Другу кульмінацію також широкими, схвильованими, виразними рухами. З 50 такту правою рукою дати вступ проведенню теми в валторни, розложеним акордам в дерева, і не забути про pizzicato в перших, других скрипок та альтів. В цифрі Е правою рукою показати мелодію в гобоїв, лівою - супроводження у струнних, та легкі підголоски в іншого дерева. В коді рух заспокоюється, рухи стають стриманішими, помірної амплітуди. Слідкувати на всіма групами оркестру. І на poco ritenuto плавно зробити обома руками зняття.
Фермат немає.
Музично-естетичні та художньо-виконавські характеристики музичного твору
На жаль, в деяких музичних колах прийнято зморщуватися при згадуванні музики „Пера Гюнта”, зверхньо відносячи її до дешевої та популярної романтики. З нашого погляду, така оцінка твору зовсім невірна. Хороша музика не стає менш повноцінною від того, що завойовує серця широкої публіки. Й п`єси, що увійшли в дві знаменитих сюїти, й більшість інших музичних номерів „Пера Гюнта" облишені всякої банальної сентиментальності. Вони залишаються живими та свіжими для кожного нового покоління. Й перед усім - коли цю музики чуєш в її початковому, справжньому контексті, як невід`ємну складову частину сценічної дії. Звісно, цей музичний твір - дитина свого часу, але поряд зі своїми чисто ліричними якостями воно володіє й тим реалістичним, драматичним потенціалом, який знаходиться в повній згоді з ідеями Ібсена.
Драматичне джерело, закладене в цій музиці, може отримати свою реалізацію тільки в театрі. Гріг розумів це, і навіть після світового фурору, що зробили оркестрові сюїти, він підкреслював, як важливо чути цю музику в її нерозривному зв`язку зі сценою.
Використана література
1. Безбородова Л. Диригування. - М., 1990.
2. Бенестад Ф. Гріг. - М., 1986.
3. Друскін М. Історія зарубіжної музики. Вип.4. - М., 1980.
4. Левашова О. Біографія та творчість Едварда Гріга. - М., 1986.
5. Маєвська О., Бабанова А. Світлі пісні Гріга. - М., 2007.
6. Малько Н. Основи техніки диригування. - М. - Л., 1965.
7. Н. Нурдаль. Гріг. - М., 1987.
8. Розумний І. Практичний посібник з диригування. - К., 1959.
9. Холопова О. „Пер Гюнт” Едварда Гріга. - М., 1990.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015Інструментальна творчість Е. Гріга, особливості мелодичного стилю. Жанрове різноманіття збірника "Ліричних п’єс". Твори, пов’язані із особистими переживаннями та коло образів яких пов’язано з народно-жанровими картинами, їх образний зміст та тональності.
курсовая работа [21,0 K], добавлен 31.01.2016Вивчення біографії та творчості композитора Миколи Дмитровича Леонтовича. Художньо-ціннісний критерій музичного твору. Аналіз-інтерпретація літературного твору та його художнього образу. Характеристика особливостей виконання хорового твору "Льодолом".
реферат [31,1 K], добавлен 02.06.2014Аналіз музичної творчості Степового: фактурна частина ліро-епічних романсів, народна пісенно-романсова лірика, музична мова фортепіанних творів композитора. Твори Степового у радянський період. Дитинство та юнацтво композитора, розвиток його таланту.
курсовая работа [7,9 M], добавлен 08.10.2009Творчість Шопена як особливе явище романтичного мистецтва. Класична ясність мови, лаконічність вираження, продуманість музичної форми. Особлива увага романтиків до народної творчості. Жанр ліричної інструментальної мініатюри у творчості Шопена.
реферат [11,4 K], добавлен 28.04.2014Проблеми розвитку музичної культури та музичної діяльності. Історія формування музично-історичної освіти. Життя і творчі здобутки Б.В. Асаф’єва. Поняття інтонування як важлива складова музичної педагогічної концепції. Сутність поняття музичної форми.
дипломная работа [55,9 K], добавлен 25.12.2010Дослідження творчого шляху видатного кобзаря Чернігівщини Терентія Пархоменка і наслідувачки його творчості, його дочки Євдокії Пархоменко. Аналіз репертуару та творчого спадку чернігівських кобзарів, дослідження історії їх гастрольних подорожей.
статья [30,6 K], добавлен 24.04.2018Аналіз застосування народного співу та його трактування в межах творів, що відносяться до музичної академічної та естрадної галузі творчості Вероніки Тормахової. Нові підходи до практичного використання вокальної народної манери в мистецькій практиці.
статья [38,5 K], добавлен 07.02.2018Кратка біографія російського композитора Петро Ілліча Чайковського. Народно-пісена творчість музично-громадського діяча. Міжнародна оцінка мистецтва композитора, диригента. Загальна характеристика та вокально-хоровий аналіз музичного твору "Соловушко".
статья [24,3 K], добавлен 02.06.2017Головні етапи розвитку хорової кантати в українській музиці XX століття. Основна характеристика творчості Лесі Дичко. Аналіз особливостей драматургії та композиції кантати "Червона калина", специфіка трактування фольклорного першоджерела цього твору.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.02.2012Загальна характеристика сонат Бетховена. Музичний синтаксис, форма, експозиція, реприза творів. Мелодія лінія зв’язуючої партії. Аналіз засобів музичної виразності. Лад, тональність, гармонія, взаємодія стійкості з нестійкістю, метро-ритм, фактура.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 18.05.2014Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.
презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014Передумови створення IV Симфонії П.І. Чайковського, аналіз твору. Активна моральна та матеріальна підтримка Н.Ф. фон Мекк. Зіткнення людини з силами долі та року. Програма симфонії, схема її частин, експозиція. Значення творчості композитора для України.
курсовая работа [88,9 K], добавлен 17.10.2012Основні біографічні дані з життя та творчості відомого російського композитора Сергія Рахманінова, етапи його особистісного та творчого становлення. Аналіз видатних творів митця, їх характерні властивості та особливості, суб'єктивна оцінка з боку автора.
реферат [21,0 K], добавлен 02.11.2009Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Вивчення інструментальної творчості французького композитора, піаніста та музичного критика Клода Дебюссі. Стильові особливості творів композитора та жанровий аналіз збірки "24 прелюдії для фортепіано". Образна тематика музичних портретів Дебюссі.
курсовая работа [22,7 K], добавлен 31.01.2016Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.
статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018Геніальні народні музичні драми, романси та пісні М.П. Мусоргського, що правдиво відобразили життя російського народу. Всенародне визнання творчості автора "Бориса Годунова". Зіставлення масових хорових сцен як основний новаторський задум композитора.
реферат [21,9 K], добавлен 15.01.2011Аналіз хорового концерту М. Березовського, інтерпретація біблійного тексту композитором. Аналіз засобів виразності, які акцентують змістовні моменти твору. Виявлення особливостей хорового письма Березовського для встановлення закономірностей його стилю.
статья [899,7 K], добавлен 24.04.2018Історія написання Берліозом твору для альта в стилі "Фантастичної симфонії" за проханням Паганіні. Експозиція сонатної форми. Використання солюючого інструменту разом з порученою йому темою протягом всього твору. Склад оркестру для виконання твору.
реферат [30,3 K], добавлен 06.10.2014
