Українська естрада на початку ХХІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Інститут шоу-бізнесу

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Історія естради»

на тему: «Українська естрада на початку ХХІ ст.»

КИЇВ, 2017

План

Вступ

1. Дослідники вітчизняної естради

2. Естрадне вокальне мистецтво на сучасному етапі

2.1 Рівні майстерності володіння естрадним вокалом

2.2 Поєднання різних стилів

3. Полістилістика у творчості сучасних вітчизняних виконавців

4. Скетова імпровізаційна манера співу

4.1 Засновники скет-імпровізації

4.2 Скет в рок-музиці

5. Стиль «World Music»

6. Телевізійні проекти

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

У цій роботі я розглянула різноманіття жанрів та стилістичних напрямів, що застосовуються у вітчизняному естрадному вокальному мистецтві на сучасному етапі. У музичній культурі України артисти естради використовують багатий спектр виражальних засобів, за допомогою яких утілюються певна потрібна стилістика чи комплекс з різних стилістичних напрямів, що нині є особливо популярним явищем у масової аудиторії. Проаналізовала, які стилістичні напрями найпоширеніші у творчості українських артистів. На прикладі найвідоміших вітчизняних естрадних артистів доводиться, що поєднання різних стилістик характерне для сьогодення. Підкреслила, що полістилістика притаманна творчості багатьох вітчизняних естрадних артистів, адже сучасність потребує від виконавців яскравого та неординарного продукту, який формується за допомогою цікавих комбінацій із відомих стилів.

Постановка проблеми. У сучасному світі найпопулярнішим видом мистецтва для масової аудиторії є естрада. Її мова та засоби виразності найзрозуміліші широкому колу слухачів. Але оскільки сучасний вітчизняний глядач за допомогою засобів масової інформації, інтернету досить обізнаний з музичним світовим надбанням, то й на українську музику сьогодення покладаються великі сподівання, що наші артисти здатні створювати власний якісний цікавий продукт, який буде не гіршим іноземного. Тому актуальним питанням нині є вивчення стилів та їх комбінацій у творчості саме українських виконавців. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Оскільки вітчизняна естрадна музика нині перебуває на етапі бурхливого розвитку, вона потребує постійного вивчення науковців. Отже, завдяки активному функціонуванню української естради на початку XXI ст. частішими стали і звернення дослідників до вивчення саме вітчизняної естради. Розглянемо праці науковців детальніше. мистецтво скетовий вокал естрадний

1. Дослідники вітчизняної естради

Так, ще на початку 2000 рр. дослідник О. В. Сапожнік здійснив історичний екскурс з популярної естрадної української музики [6; 7]; у 2007 р. захистила дисертацію В. М. Тормахова, яку присвятила взаємопроникненню та синтезу української естрадної музики та фольклору [9]; у 2008 р. Н. В. Дрожжина вивчала вокальне виконавство в системі музичного мистецтва естради [3]; у 2010 р. О. Г. Шевченко досліджувала основи та проблематику української популярної музики 1920-1990 рр. [10] ; у 2011 р. О. О. Грачова вивчала тенденції розвитку українського естрадного виконавства другої половини XX ст. [2]; у 2014 р. вийшла друком стаття В. М. Тормахової, у якій автор розглянула характерні ознаки української поп-музики кінця ХХ -- початку ХХІ ст. [8]; у 2016 р. опублікована наукова стаття А. М. Бойко (вивчено творчість співачки Джамали) [1]; у 2017 р. захистили дисертаційні дослідження харківські вчені І. Ю. Яркіна (розглянуто вокально-інструментальний ансамбль у стилі funk) [11]; Т. М. Рябуха (проаналізовано інтонаційні складові української пісенної естради) [5].

Розглянувши вищезазначені праці, підкреслимо, що науковці вивчають переважно певні окремі аспекти естрадної музики України. Усі перелічені публікації важливі для наукового осмислення сучасного естрадного простору України, але виникла нагальна необхідність проаналізувати саме стилістичну складову у творчості відомих українських артистів сучасного періоду.

2. Естрадне вокальне мистецтво на сучасному етапі

Я хочу дослідити вітчизняне естрадне вокальне мистецтво на саме сучасному етапі. Питання поєднання музичних естрадних жанрів, стилів та їх напрямів останнім часом набуло актуальності в музичному просторі України, оскільки світова музика постійно демонструє оригінальні приклади таких цікавих стильових симбіозів. Отже, необхідно проаналізувати проблематику використання полістилістики у творчості вітчизняних артистів, оскільки це явище характерне для музичної культури початку XXI ст. і є важливим для української культури загалом.

2.1 Рівні майстерності володіння естрадним вокалом

Виклад основного матеріалу дослідження. Майстерність володіння естрадним вокалом можна умовно поділити на декілька рівнів за складністю:

· легкий -- може виконати будь-яка пересічна людина зі слухом (достатньо примітивні хіти без великого голосового діапазону);

· середній -- інтерпретація композицій з діапазоном 1,5 октави, не надто технічною мелодикою;

· складний -- володіння діапазоном не менше 2-х октав і певною стильовою вокальною манерою на високому рівні (джазовою, роковою, фольк-роковою чи будь-якою іншою);

· віртуозний -- коли при великому діапазоні голосу артист технічно виконує композиції не лише в одному, а вбагатьох стилістичних напрямах чи стильових манерах.

2.2 Поєднання різних стилів

Розглянемо творчість переважно вітчизняних артистів, котрі належать саме до 4 рівня, адже їх творчість насичена полістилістикою й вони є багатогранними у своїй професійній майстерності.

Дослідниця О. Г. Шевченко, вивчаючи популярну українську музику, відзначала, що вона має класифікацію жанрову й стильову. Серед основних жанрів вона назвала джаз, поп-музику, рок-музику, традиційну естрадну пісню та авторську (бардівську) й особливо підкреслила вплив фольклору на популярну вітчизняну музику [10, с. 8]. Звісно, кожен з вищеозначених жанрів має немало стильових напрямів та комбінацій.

Отже, естрадний вокал має широкий діапазон виражальних засобів, притаманний різним жанрам естрадної музики, а тим більше багатьом стильовим напрямам. Розглянемо їх детальніше на прикладі сучасних вітчизняних виконавців.

3. Полістилістика у творчості сучасних вітчизняних виконавців

Останнім часом як у світі загалом, так і в Україні надзвичайно популярним напрямом музики можна назвати «World Music». Науковець В. М. Тормахова вважає, що цей напрям виник як прояв глобалізації, у якому поєднується національна манера виконання з інофольклорною. Дослідниця стверджує: саме глобалізація в музиці сприяє «формуванню нових течій, що будуть поєднувати в собі естрадну музику (без поділу на джаз, рок і поп-музику) із фольклором народів світу» [9, с. 17-18]. Дійсно, у вітчизняній культурі існують декілька проектів, що колоритно й успішно застосовують напрям «World Music», поєднуючи різні стилі й манери голосу.

Найоригінальнішим проектом у цьому контексті можна вважати гурт «ONUKA» (існує з 2013 р., а вже у 2017 р. став особливо популярним після яскравого виступу на сцені Євробачення в ролі гостей конкурсу), вокалісткою якого є Наталка Жижченко (котра сама під час виступів також грає на окарині, омнікорді, свірелі чи перкусійних інструментах). Цей гурт органічно поєднує як українські етнічні мотиви, так і сучасні ритми електронної музики. Навіть склад гурту є оригінальним для сучасних колективів, адже до нього входять бандура, барабан, клавішні, два тромбони й валторна, а іноді навіть трембіта, і це все в гармонічному поєднанні з електронними семплами. Прототипом гурту можна вважати гурт «Енігма», котрий набув великої популярності у світі.

Також звертається до полістилістики та застосовує напрям «World Music» і Андрій Запорожець, котрий є солістом гурту «SunSay» (а раніше був учасником гурту«5'nizza»). У його творчості також відчувається поєднання різних стилів, а саме: фанку, хіп-хопу, реггі, дабстепу, року, соулу і, звичайно, фольку, адже етнічні мотиви надають колоритного звучання.

У власній творчості напрям «World Music» застосовує і Дмитро Шуров з гурту «Піанобой».

Гурт «Бумбокс», також надзвичайно популярний серед молоді, застосовує у своєму доробку такі стилістики, як хіп-хоп, рок та фанк.

Колектив «Тік» працює в стилістиці фольк-панку, панк-року, фольк-року.

Зазначимо, що саме стилістика фольк-року на сучасному етапі найчастіше популярна серед масової аудиторії. Наприклад, гурт «Гайдамаки» з Олександром Ярмолою на чолі синтезує у власному доробку фоль-року та реггі, ска та панк, а раніше творчість їх базувалася переважно на блюз-роковій основі.

На фольк-рокові базуються й такі гурти, як «Вій» та «Мандри» (у творчості останніх полістилістика поєднує багато напрямів -- від фольку та міського романсу до реггі та блюзу, року та французького шансону).

Гурт «Гуцул Каліпсо» (соліст Богдан Федчук) також має широкий діапазон стилістичних напрямів, які варіюються в їх композиціях оригінально -- від тріп-хопу та ска до буковинського фольку й реггі. У своїй творчості артисти застосовують і джазову стилістику в комбінаціях з іншими стилями рок чи поп-музики. Розглянемо її детальніше.

4. Скетова імпровізаційна манера співу

Імпровізаційність у естрадному вокалі, безумовно, важлива. Джаз неможливий без імпровізації, адже це постійний творчий процес, що виникає під час виконання твору. Інструменти в джазі (саксофон, труба, тромбон, кларнет та ін.) наділені особливою виразністю, це вплинуло на те, що співаки почали також відтворювати голосом найпоширеніші інструментальні прийоми. Отже, скет -- це джазова імпровізація голосом, яка відтворюється за допомогою певних складів з метою імітації музичних інструментів.

Скетова імпровізаційна манера співу була започаткована в період формування стилю бі-боп у джазовій музиці, а інструментальне виконавство джазу стало підґрунтям для формування нового напряму у вокальній техніці. У скеті склади, з яких будуються фрази, не мають сенсових значень, але їх засобами створюється універсальна мова джазової імпровізації, яку добре відчувають музиканти будь-якої країни.

4.1 Засновники скет-імпровізації

Засновниками скет-імпровізації є плеяда яскравих виконавців джазу, котрі першими почали застосовувати у власній творчості означений прийом: Луї Армстронг, Елла Фіцджеральд, Сара Воен та ін. Нині доступні методики з жазової імпровізації російських (О. Степурки, А. Корягіної) та іноземних авторів (Б. Столоффа, Г. Гудмана, Дж. Мітчел та ін.), тому імпровізація дедалі більше привертає увагу артистів -- як професіоналів, так і початківців.

Дослідник П. Корнєв у статті, присвяченій скет-імпровізації, розглядаючи еволюцію вокальних стилів від складового, неімпровізованого співу до джазового скету, називає немало їх варіантів: фольклорно-примітивний; жартівливо-гротескний; інструментально-копіювальний; попередньо фіксований (вивчений); скет-інструменталістів (не вокалістів); вокально груповий; спонтанно-імпровізаційний; скет, побудований на особливих прийомах (інтервальних стрибках); копіювання скету іншого вокаліста; віртуозний скет; скет-підголосок; скет, створений для виконання класичної музики в джазовій артикуляції [4, с. 78]. Отже, варіантів використання скет-імпровізації багато й артисти-професіонали (не лише в джазові) зазвичай у своїй творчості застосовують різновиди цього прийому більшою чи меншою мірою.

4.2 Скет в рок-музиці

Скет часто використовується і в рок-музиці. Українські артисти не так широко застосовують означений прийом у власному доробку, хоча вестернізація, що охопила всі країни, вплинула й на творчість вітчизняних сучасних виконавців, котрі в окремих композиціях також упроваджують елементи скету.

Український рок-виконавець Олег Скрипка ще в пісні «Весна прийде» (1997 р.) використав наспів зі складів «буй, буй, буй, бу, бу, бу, бу, бу, буй, буй», а в концертній практиці, як, до речі, й інший відомий лідер рокгурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, особливо часто звертається до елементів скет-імпровізації, імітуючи гру якогось інструмента. Не можна сказати, що ці два артисти володіють довершеною манерою естрадного співу, але вони надзвичайно добре відчувають музику: працюючи на концертах завжди з групою «наживо» як професійні музиканти, які, хоча й у своїй екстравагантній, дещо специфічній манері виконання, цікаво відтворюють голосом фрази, що нібито грає інструмент.

Отже, володіння скет-імпровізацією підтверджує те, що ці рок-артисти відчувають себе на сцені розкуто і вільно в професійному сенсі, вони глибоко «занурюються» в звучання колективу, що помітно на їх інструментальному баченні. Ці виконавці, як і інструменталісти, добре відчувають оркестр і мають талант імпровізатора.

Безперечно, володіння технікою скет-імпровізації дозволяє артистові цікаво вибудовувати фрази, вільно варіюючи їх. Водночас, уміння імпрові-зувати надає змоги втілювати виразніше мелодії авторських творів, інтерпретуючи їх дещо по-новому. Імпровізаційність надихає на виконання твору в оновлених «живих» версіях, які щоразу прочитуються ніби на новому диханні.

5. Стиль «World Music»

Співачка Джамала, здобувши вищу освіту з академічного вокалу, мріяла після закінчення консерваторії стажуватися в італійському театрі Ла Скала та присвятити себе оперній сцені, однак її творчий шлях успішно розпочався в ролі естрадної співачки з перемоги на конкурсі «Нова хвиля» в Юрмалі. Джамала опанувала і джазове вокальне мистецтво, адже ще з дитинства кримський аранжувальник Геннадій Асцатурян допоміг артистці закохатися в цей жанр, головно завдяки видатній джазовій співачці Еллі Фіцджеральд.

Отже, Джамала використовує великий діапазон голосу й майстерно застосовує стилістики джазу, соулу, з широким діапазоном мелізматики, госпела, блюзу та «World Music». Виконуючи кримсько-татарські композиції (народні чи авторські), артистка демонструє гарну техніку, адже майстерно застосовує східний колорит (з великою кількістю півтонів та мугам).

Стиль «World Music» застосовують і виконавиці, котрі базуються на народній манері співу. Так, оригінальними проектами в цьому контексті є Катя Чілі (яка ще в 1997 р. в альбомі «Русалки in da house» поєднала давню українську пісню з ритмами техно) та Ілларія. Ці виконавиці застосовують фольк-рок і фольк-поп стилістики. Співачки, як і Джамала, відзначаються великим діапазоном голосу в три октави та поєднанням народної й академічної манер співу із колоратурним звучанням верхнього регістра.

6. Телевізійні проекти

Можливо саме тому, що українські відомі артисти вдаються до сміливих творчих експериментів зі стилістикою, манерою та іміджем, особливої популярності набули телевізійні шоу: «Як дві краплі», «Зірка плюс зірка» та ін., адже на таких проектах виконавці мають продемонструвати не просто власну манеру співу, а й спародіювати чужу та спробувати виконати твір, що відрізняється за стилістикою (особливо цікавим були виступи Надії Мейхер-Грановської, яку всі звикли бачити лише в колективі «ВІА Гра» достатньо однотипною співачкою, а на шоу «Як дві краплі» щоразу вона розкривалася по-іншому в різних стилях і образах, так само як і Ольга Полякова, Валерій Харчишин, Наталка Могилевська, Аліна Гросу та ін.).

Завдяки таким телевізійним проектам творчість відомих виконавців, безумовно, знаходить набагато більше прихильників, ніж до їх участі в проекті.

Висновки

Можна стилістика має певні переваги та недоліки, але професійні естрадні виконавці володіють декількома стилістичними напрямами й манерами, які водночас мають немалий діапазон виражальних засобів. Надзвичайно яскравими прикладами є гурти «ONUKA», «SunSay», «Мандри», співачки Джамала, Ілларія та багато інших яскравих виконавців. І хоча для української культури різні стилістичні напрями та скет-імпровізація зовсім не є споконвічно рідним явищем, багато вітчизняних артистів розширюють виражальні засоби у власних композиціях, звертаючись до нових стильових прийомів, зокрема до скету, збагачуючи свою творчість, поєднують їх, варіюючи в різних комбінаціях, це зумовлює полістилістичність їхнього доробку, а нині такі поєднання, якщо там є і фолькстилістика, прийнято називати «World Music».

Сучасний час потребує від артистів яскравого, новаторського та неординарного продукту. Такі незвичні стилістичні комбінації допомагають молодим виконавцям знайти своє місце на музичному олімпі й зацікавити масового глядача незвичним полістилістичним звучанням, що є особливо популярним явищем у музичній культурі, як світовій, так і українській.

Список використаних джерел

1. Бойко А. М. Джамала як представник співочої культури сучасної України / А. М. Бойко // Культура України / Харків. держ. акад. культури ; за заг. ред. В. М. Шейка. -- Вип. 53.-- Харків, 2016.-- С. 107-115.

2. Грачова О. О. Українське естрадне виконавство другої половини XX століття (тенденції розвитку) / О. О. Грачова // Вісник КНУКіМ. Серія : Мистецтвознавство. -- 2011. -- Вип. 25.-- С. 17-23.

3. Дрожжина Н. В. Вокальне виконавство в системі музичного мистецтва естради : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 -- муз. мистецтво / Н. В. Дрожжина ; Харків. держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського. -- Харків, 2008. -- 16 с.

4. Корнев П. К. О вокальной импровизации в джазе: становление скэта / П. К. Корнев // Вестник СПбГУКИ. -- СПб, 2013. -- № 3 (16). -- С. 75-78.

5. Рябуха Т. М. Витоки та інтонаційні складові української пісенної естради : дис. ... канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 -- муз. мистецтво / Тамара Миколаївна Рябуха ; Харків. держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського -- Харків, 2017. -- 203 с.

6. Сапожнік О. В. Популярна естрадна музика в Україні : історичний екскурс / О. В. Сапожнік // Мистецтво та освіта. -- 2003. -- № 4. -- С. 11-13.

7. Сапожнік О. В. Сучасна популярна естрадна музика / О. В. Сапожнік. -- Київ : Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2000. -- 64 с.

8. Тормахова В. М. Характерні риси української поп-музики кінця ХХ-початку ХХІ століть / В. М. Тормахова [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/3803/1/165-172.pdf. -- Назва з екрана.

9. Тормахова В. М. Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез : автореф. дис. … канд. мистецтвознав. / Вероніка Миколаївна Тормахова ; Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. -- Київ, 2007. -- 17 с.

10. Шевченко О. Г. Українська популярна музика: витоки та проблематика (1920-1990 рр.) : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства / О. Г. Шевченко; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. -- Київ, 2010. -- 20 с.

11. Яркіна І. Ю. Вокально-інструментальний ансамбль у стилі funk : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 -- муз. мистецтво/ І. Ю. Яркіна ; Харків. держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського. -- Харків, 2016. -- 20 с.

Размещено на Allbest.ru