Гітарні цикли М. Кастельнуово-Тедеско: символічні аспекти художніх образів

Розгляд гітарної музики М. Кастельнуово-Тедеско на прикладі циклів "Вітальні листівки". Особливість дослідження символічних аспектів художніх образів. Характеристика алегоричних зображень, які втілені в офортах видатного художника Франсиско Гойї.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.04.2018
Размер файла 342,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 781.03

Національної музичної академії України імені П. І.

ГІТАРНІ ЦИКЛИ М. КАСТЕЛЬНУОВО-ТЕДЕСКО: СИМВОЛІЧНІ АСПЕКТИ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ

Т.П. Іванніков

Чайковського, м. Київ

Постановка проблеми. Розвиток гітарного мистецтва ХХ ст. нерозривно пов'язаний із творчістю італійського композитора Маріо Кастельнуово-Тедеско. Завдяки активній творчій співпраці з видатними виконавцями свого часу він написав безліч творів для гітари, які донині посідають лідируючі позиції в концертному й навчальному академічному репертуарі. Зважаючи на їх надзвичайну популярність, високу художню цінність, а також маловивченість у вітчизняній музикознавчій літературі, аналітичне дослідження гітарної музики М. Кастельнуово-Тедеско є надзвичайно актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед іноземних наукових праць, присвячених гітарній творчості М. Кастельнуово-Те- деско, можна виокремити англійські, американські й португальські дослідження Д. Гаммерена [5], Д. Есбері [2], М. Кастіло [4], монографії та нариси М. Отеро [6], Г. Уейда [7] та ін. Здебільшого в публікаціях акцентується на методичних проблемах, вирішенні виконавських завдань і порівнянні редакторських версій. Виявлення смислових аспектів музики італійського композитора, зв'язків авторського задуму із позамузичними асоціаціями, символами, шифрами вможливить дослідити сферу художніх образів.

Отже, мета статті -- виявити авторські інтенції в гітарних циклах «Вітальні листівки» ор. 170 і «24 капрічос Гойї» ор. 195 М. Кастельнуово-Тедеско та дослідити символічні аспекти художніх образів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Італійська гітарна музика першої половини ХХ ст. демонструвала подібні до інших західноєвропейських країн тенденції розвитку. На противагу естетичним настановам пізнього романтизму, веризму, футуризму сформувалась генерація музикантів «Generazione dell'Ottanta»До «Generazione dell'Ottanta» (в пер. з італ. -- «Покоління 1880-х») належать покоління народжених в останній чверті ХІХ ст. італійських композиторів., яку співвітчизники донині вважають «п'ятіркою великих» -- Отторіно Респігі, Альфредо Казелла, Джан Франческо Маліп'єро, Ільдебрандо Піцетті, Франко Альфано. Незважаючи на одиничність звернення до гітари іменитих композиторівПо одному з творів для гітари створили Маліп'єро (Прелюдія) і Респігі (Варіації), водночас як у Піцетті інструмент використовується лише епізодично в опері «Вбивство в соборі»., їх творчість суттєво вплинула на формування векторів розвитку музичної культури Італії того часу, зокрема й гітарного мистецтва. «Кожен з них безпосередньо або опосередковано стосувався неокласицизму, який у 1920-і рр. вважався альтернативою надмірностям веризму, пізньоромантичним пошукам або футуристичним ескападам. Потребу в цьому відчували музиканти різних країн, тому неокласицизм запозичував специфічні для кожної культури форми» [1, с. 281].

Творчого впливу майстрів першої величини зазнали молодші композитори -- Маріо Барб'єрі, Гоффредо Петрассі, Маріо Кастельнуово- Тедеско, -- чия музика активно формувала фонд гітарної спадщини нового століттяСеред італійських гітаристів-композиторів першої половини ХХ ст., котрі істотно збагатили концертний репертуар, можна згадати Дж. Муртула, Б. Терці, М. Б'яджи, А. Домінічі та ін.. Найпліднішим з них є Маріо Кастельнуово-Тедеско (1895-1968) -- учень І. ПіцеттіКастельнуово-Тедеско в автобіографії [3] згадує про значний вплив І. Піцетті на формування його композиторського «голосу». Кастельнуово-Тедеско виховав цілу плеяду відомих американських композиторів другої половини ХХ ст. -- Генрі Манчіні, Джона Вільямса, Андре Превіна, Джеррі Голдсміта, Нельсона Рідла та ін. , молодший представник «Покоління 1880-х». Він -- музикант надзвичайної обдарованості, широкого жанрового діапазону, що охоплює опери, балети, ораторії, кантати, увертюри й концерти, музику до кінофільмів, вокальні, камерні та Культура України. Випуск 56. 2017 численні сольні твориМузика М. Кастельнуово-Тедеско набула неабиякого успіху, про що свідчать численні нагороди та премії композитора: Колумбійська нагорода за видатні досягнення (1958), премії музичних фестивалів у Санремо, Венеції, Неаполі, звання академіка Філармонічної академії Болоньї, диплом за заслуги «Італійської гітарної асоціації» (1966). У сучасних англомовних дослідженнях [2, 5, 6, 7, 8] надається великий список творів автора: 8 опер, 5 ораторій, 6 кантат, 5 балетів, більше 20 оркестрових творів, 15 концертів, понад 400 пісень і 100 хорових творів, близько 40 фортепіанних і десятки камерних композицій, сотні партитур та аранжувань прикладної музики для кіноіндустрії.. Творчість флорентійського композитора є надбанням водночас двох культур -- італійської (до 1939 р.) і американської. Вона надзвичайно високо оцінена й зараз, у ХХІ ст., затребувана на концертних майданчиках світу, а також активно досліджується в англомовній літературі.

Активність М. Кастельнуово-Тедеско особливо проявилася в гітарній музиці. Музикант написав понад 100 творів для гітари, серед них найбільш репертуарними є: «Варіації крізь століття» (1932), Соната пам'яті Боккеріні (1934), «Диявольське капричіо» пам'яті Паганіні (1935), Тарантела (1936), Перший і Другий гітарні концерти (1939, 1953), Серенада для гітари з оркестром (1943), «Ескарраман» (1955), Пасакалія (1956), цикли «24 капрічос Гойї» (1961), «Вітальні листівки» (1954-1967), «Канонічна соната» для двох гітар (1961), Концерт для двох гітар з оркестром (1961), 24 прелюдії та фуги «Добре темперовані гітари» для гітарного дуету (1962) та ін. Однак більшість зазначених творів понині не вивчено.

Кастельнуово-Тедеско писав музику для гітари протягом усього життя, присвячуючи її багатьом своїм друзям-гітаристам і колегам. Серед них -- Іда Престі й Олександр Лагойя (Франція), Анжело Жи- лардіно та Оскар Гілья (Італія), Крістофер Паркенінг (США), Ернесто Бітетті, Аліріо Діас, Лауріндо Альмейда (Латинська Америка) й Андрес Сеговія.

Ідею музичних приношень композитор утілив у грандіозному циклічному задумі -- більше 50 мініатюр для різних інструментів «Вітальні листівки» ор. 170, серед яких 21 -- для гітари соло. Моделлю її втілення і ключовим фактором циклічної єдності стала криптограмаКриптограмою називається зашифрований текст, який оформлено відповідно до певних правил шифру., що дозволило сучасному американському дослідникові Девіду Есбері порівняти цей масштабний цикл з «романтичним серіалізмом ХХ століття» [2]. Майже не повторюючись у своїх присвятах, композитор кожну з гітарних «листівок» адресував окремому видатному віртуозу- гітаристу: № 5 «Тонаділья на ім'я Андрес Сеговія», № 6 «Рондель н Культура України. Випуск 56. 2017 ім'я Зигфрід Беренд», № 7 «Хабанера на ім'я Бруно Тонацці», № 10 «Танка на ім'я Ісао Такахаші», № 33 «Сицилійська канцона на ім'я Ганжі», № 34 «Балада на ім'я Крістофер Паркенінг», № 35 «Сарабанда на ім'я Рей де ла Торре», № 37 «Романс на ім'я Оскар Гілья», № 38 «Фантазія на ім'я Рональд і Генрі Перселл», № 39 «Кубинська канцона на ім'я Гектор Гарсія», № 40 «Венесуельська канцона на ім'я Аліріо Діас», № 41 «Аргентинська канцона на ім'я Ернесто Бітетті», № 42 «Етюд на ім'я Мануель Лопес Рамос», № 43 «Арія da chiesa на ім'я Руджеро К'єза», № 44 «Бразилейра на ім'я Лауріндо Альмейда», № 47 «Політ янголів на ім'я Анжело Жилардіно», № 48 «Калабрійська канцона на ім'я Ернест Калабрія».

Д. Есбері зазначає: «у своїх публічних висловлюваннях Кастельнуо- во-Тедеско згадував, що не надає творам цього опусу особливого значення. І все ж композитор наполегливо продовжував їх писати й публікувати. При цьому він неодноразово акцентував: його основною інтенцією з'ясувати й передати в музиці сутність творчої особистості кожного музиканта, котрому адресувалася вітальна листівка» [2, с. 13]. Це підтверджується висловлюванням німецького гітариста Зигфріда Беренда з листування з композитором: «Усі маленькі хитрощі дванадцятитонової системи (інверсія, ракохід тощо) використовуються для створення психологічного портрета різних музикантів» [2, с. 14].

У назві композицій закладено три ключові моменти: орієнтація на жанр, національну школу та ім'я. Ім'я адресата було для композитора не тільки символом творчого портрета музиканта, його феноменологічних властивостей, а й літерним шифром -- криптограмою. Її роз- шифровка в цьому разі є індивідуальною, не збігається з класичними німецькою та французькою системами перекодування вербального тексту в музичний. Послідовність букв італійського, іспанського та англійського алфавітів поєднані зі звуками висхідної та низхідної хроматичних гам (приклад 1).

Відповідність букв італійського алфавіту до звуків хроматичних гам

Відповідність букв іспанського алфавіту до звуків хроматичних гам

Відповідність букв англійського алфавіту до звуків хроматичних гам

У кожній п'єсі нотному тексту передують авторські вказівки щодо переведення імені у звукову модель. Наприклад, «Тонаділья на ім'я Андрес Сеговія» подає ім'я та прізвище іспанського віртуоза таким чином (приклад 2):

Музичний шифр долучений до тканини характерної п'єси, що базується на давніх традиціях іспанського народного театру, де жанр тонадільї слугував інтермедійною сатиричною вставкою між актами вистави. Цілком імовірно, що подібні асоціації з жанром виникли під враженням численних виконань гітаристом тонаділій Е. Пухоля, Е. Гранадоса. Найвідоміше перекладення для гітари тонадільї «Маха Гойї» Е. Гранадоса, яка присвячена картині старовинного іспанського художника.

Музика Кастельнуово-Тедеско витримана в романтичному тонусі, властивому виконавській манері і смакам Сеговії (приклад 3).

Культура України. Випуск 56. 2017 281

«Тонаділья на ім'я Андрес Сеговія» М. Кастельнуово-Тедеско

Незважаючи на конструктивну ідею, яка є основою п'єси, музика тісно пов'язана з ліричною розспівністю фраз, що завершуються мелізматичними каденційними фігурами в іспанському стилі. Як спогад про творчу співдружність із Сеговією композитор використовує автоцитату -- мелодію з другої частини гітарного концерту ор. 99, присвяченого віртуозові (приклад 4).

«Тонаділья на ім'я Андрес Сеговія» М. Кастельнуово-Тедеско, тт. 23-24

Своєму молодшому співвітчизникові -- італійському гітаристу й композитору Анжело Жилардіно -- автор присвятив «листівку» «Політ янголів», безпосередньо асоціюючи образ з ім'ям адресата.

Культура України. Випуск 56. 2017 У криптограмі використано шифр італійського алфавіту, згідно з яким виникає асоціація двох мелодичних фраз: A-n-g-e-l-o = a - a - dis - cis - g - b; G-i-l-a-r-d-i-n-o = es - f - g - a - des - c - f - a - b. Кожна фраза позначена фактурними елементами звукової зображальності: перша своїм висхідним рисунком подібна до помахів крилами, польоту, що спрямований вгору; друга «застигає» в образі хорального «янгольського співу» (приклад 5).

«Політ янголів на ім'я Анжело Жилардіно» М. Кастельнуово-Тедеско

Інтонаційні контури, задані криптограмою, не узгоджуються з пластикою романтичної мелодики. Композитор працює із цим матеріалом, використовуючи один із традиційних для серійної техніки поліфонічних методів -- інверсію, а саме: дзеркальне відображення всіх задіяних у темі інтервалів. Це не співвідноситься з ортодоксальною серійністю, як, утім, і те, що автор узагалі не прагне подолати силу тонального тяжіння. Навпаки, тривалі остинатні поля свідчать про інше. Вони додатково містять символіку старовинного італійського жанру сициліани, мінорний колорит, ритмічні фігури в басу та мелодії, підкреслюючи національний колорит «присвячення».

Сміливі експерименти з використанням нових композиторських технік свідчать про неухильне прагнення автора писати мелодійно виразну й гармонійно струнку музику. «Що стосується моїх вітальних листівок, вони для мене просто вправи (якщо хочете, цікаві вправи); і вони ґрунтуються на послідовностях, які не є мелодією. Проте їм призначено бути темою (контрастним елементом) <...> як ви знаєте, мелодія повинна бути красивою» [3, с. 174]. Дотримуючи творчої настанови на художню виразність і красу мелодичного рисунка,

Культура України. Випуск 56. 2017 композитор досягає звичного романтичного тонусу звучання гітари, незважаючи на атрибути нового музичного мислення. Його музика долучається до естетичного резонансу з найкращими зразками, що збережені історичною пам'яттю епох і майстерно відтворені на сторінках записів гітарних творів.

«24 капрічос Гойї» -- цикл іронічних інтерпретацій художніх образів, які відібрані композитором з колекції офортів1 Франсиско Гойї. Сама колекція одного з найодіозніших іспанських художників минулого, творця жанру «сатиричної фантасмагорії» в живописі, налічувала 81 капрічос2. Композитор не дотримав звичних мистецтвознавчих оцінок і трактувань образів, базуючись лише на власних враженнях. Однією з перших цей цикл записала на платівки іранська гітаристка Лілі Афшар, зазначаючи в інтерв'ю, що «Маріо Кастельнуово-Тедеско вперше відвідав виставку картин художника в музеї Прадо в Мадриді, будучи підлітком, а через багато років під час написання свого циклу звертався до альбому репродукцій Капрічос, доповнених коментарями художника» [8].

Загальною особливістю художніх образів як у живописі, так і музиці стала іронічна інтенція. На відміну від викривальної соціальної сатири Гойї, іронія Кастельнуово-Тедеско змінена в індивідуальному модусі творчих міжособистісних контактів3. У ній зникає гострота гротеску, яким сповнені спотворені зображення персонажів Гойї. Вона переведена в площину доброзичливого глузування, ігри контрастами, а не конфліктами. Тому нерідко викликана страхітливими візуальними образами музика згладжує їх завдяки раціональності, стрункості й гармонійності створеного композитором звукового світу.

У п'єсах циклу автор основується на символах. Так, у першій з них (офорт № 1) ознаки символу має початкова тема-емблема, звуки якої супроводжуються в нотному тексті ремаркою, що збігається з назвою «Francisco Goya y Lucientes, Pintor». Вона звучить як хвала, юбіляція, асоціюючись із традиціями силабічного й мелізматичного розспівів (приклад 6). гітарний музика символічний художній

Офортами в живописі прийнято називати техніку створення відбитків, нанесення зображень на металеві пластини.

Капрічос (в пер. з ісп. Caprichos -- капризи) -- в архітектурі та живопису химерні, фантастичні сатиричні або гротескні зображення.

Кастельнуово-Тедеско був не тільки плідним композитором, а й неймовірно товариською, доброзичливою людиною, про що свідчать численні архіви його листувань з друзями й колегами. Тон викладу в листах характеризує його як життєрадісну, оптимістичну особистість із хорошим почуттям гумору та іронії.

Юбіляційна фігура виокремлюється, варіюється й забарвлюється в іспанські колорити вокального інтонування. Це -- елемент звукової національної ідентифікації портрета художника. Раціональне начало позначається у виборі поліфонічної форми роботи з матеріалом. Декларація імені, яке багато разів повторюється у фугованих проведеннях, додає помпезності, пафосу серйозності.

У капрічо № 20 «Дар учителю» (47-й офорт) композитор створює інтроспекцію, навіяну страшними спотвореними образами гравюри Гойї. На ній зображені улесливі фігури учнів, які принесли в жертву мертву дитину своєму вчителеві. В уяві музиканта цей сюжет трансформується в іронічний спогад про давні взаємини з власним педагогом Ільдебрандо Піцетті. Лірична розповідь віртуозно основана на цитатах з творів наставника. Зазначені в ремарках назви запозичених музичних фрагментів утворюють близький до картинного асоціативний ряд: перша тема з канцони «Пастухи» вможливлює інше прочитання -- «пастори», актуалізуючи образ учителя; друга тема «Молитва за невинних» із Сонати для скрипки і фортепіано змальовує образ жертви -- невинного немовляти, а третя тема -- «Похоронна пісня на смерть Іполита» з опери «Федра» -- надає трагічності такій «присвяті». Однак гнітючий стан нівелюється композитором у коді -- останній світлій і підбадьорюючій цитаті «Vivo e fresco» зі скрипкової сонати Піцетті, знову повертаючи слухача до головного модусу сприйняття -- іронії.

Оригінального творчого рішення набув капрічо «Бравісимо!». Фігуруючи в композитора під номером 16 (38-й офорт), музичний аналог відтворює карикатурний образ мавпи, що грає на гітарі для віслюка.

Відкривають композицію швидкі репетиції на одній ноті з несподіваними гучними акордовими ударами по струнах, що символізують звуки плескаючих у долоні людей. Їх багаторазове повторення на початку, наприкінці та всередині п'єси підсилює ефект циркової вистави, яка супроводжується традиційними «оваціями»1. Тема основного розділу з позначкою «в темпі серенади, гротескно й карикатурно» відображає весь сарказм та комічність. Красива співуча мелодія сприяє серйозності подання, але, поєднана з примітивним акомпанементом невпопад висмикнутих струн, вона щоразу переривається невиразними фіоритурами й задертими акордами, які нагадують мавпячі кривляння й витівки. Належне сприйняття музичного образу підкреслюється ремаркою художника: «Якщо для розуміння важливі довгі вуха, віслюк -- кращий цінитель».

Капрічо № 18 (43-й офорт) «Сон розуму плодить чудовиськ» у первісному задумі художника мав відкривати всю колекцію офортів. У коментарі Гойя сформулював одну з головних ідей створення моторошних зображень оточуючої соціальної дійсності: «Автор спить. Його єдина інтенція -- позбутися від шкідливих вульгарних чудовиськ і озвучити в цій праці фантазії правдивість сказаного».

Для музичного втілення знаменитого офорта композитор використав форму варіацій, поєднавши в одному творі варіації на незмінний бас з позначкою «чакона» та варіації на мелодію. Тридольна важка хода початкового похмурого акордового проведення теми «lento e grave» (d-moll), що звучить гучніше, містить в зародку ідею викриття пороків і боротьби художника за чистоту моралі, символізує спробу «сплячої свідомості скинути з себе кайдани похмурих забобонів, постулатів і догм». Однак друга частина теми поступово повертається до початкового стану спокійною ходою в низхідному русі catabasis, нівелюючи тектонічні зусилля та знову занурюючи «свідомість у сон».

Це спостерігається в наступних п'яти варіаціях, кожна з яких репрезентує черговий «раунд» внутрішнього протистояння, поступово крещендуючи, прискорюючи й нагнітаючи широкою палітрою художніх засобів чергове викладення тематичного матеріалу: від спокійних переливів арпеджіо до збільшення пульсації шістнадцятих і стрімких злетів акордової фактури на ff. В епілозі й коді Кастельнуово-Тедеско майстерно відтворює просвітління, несподівано замінюючи спадаючий

1 У цьому майже цирковому сюжеті в Гойї прочитується і соціально-сатиричний підтекст, на що вказує у своїй інтерпретації Лілі Афшар: «Мавпа є Року -- прем'єр-міністр Іспанії, який насправді брав уроки гри на гітарі. Віслюк -- карикатура на короля Іспанії Карлоса IV, колишньої маріонетки на троні, а плескаючі люди -- символи загального схвалення. Музика Кастельнуово-Тедеско підкреслює саркастичність цієї сцени» [8].

Культура України. Випуск 56. 2017 хід поступовим рухом anabasis і переводячи в максимально високу для гітари теситуру лейтмотив сну, який трансформується мажорним викладом у лейтмотив пробудження. Фінальні акорди підсилюють життєстверджуючу коду. Інтенція художника набуває успішного втілення у творчій інтерпретації композитора.

Серед музичних символів, використаних у циклі, особливу силу впливу має один з найуніверсальніших -- символ смерті, пронесений крізь століття середньовічною секвенцією «Dies Irae». У формі пасакалії на тему «Dies Irae» створено капрічо № 12 «Нічого не поробиш» (24-й офорт). На картині зображена засуджена до смерті жінка, яку злий натовп супроводжує до місця страти. Невідворотність аутодафе -- «акту віри», публічного оголошення вироку іспанською інквізицією -- надає музиці трагічної атмосфери безвиході. Кожна із семи варіацій підкреслює різні відтінки цього стану. В одноголосній версії початкового проведення теми мотиви секвенції завершуються дисонантними акордовими співзвуччями -- наче крізь шум натовпу прорізається відчайдушний голос жертви. Цей сигнал супроводжує п'єсу до кінця, перетворюючись на шалене передсмертне благання, згасаюче останніми подихами.

Дотримуючи стилістичних настанов неокласицизму, композитор долучає до мелодії квінтові потовщення, що символізують звукову атмосферу середньовічних паралельних органумів, або змінює жанрову атрибуцію, використовуючи гармонічний акомпанемент з ренесансних резервів дорійського ладу. Незважаючи на трагічність ситуації, музика вражає продуманістю. І тут композитор вносить колорит романтичної просвітленості, на мить відтіняючи боязкою надією невблаганність догматичного рішення.

Окремою «сатиричною рубрикою» циклу, що пов'язана з персо- наліями композиторів, є додекафонічний екзерсис -- капрічо № 15 «Може учень знає, як краще?» (37-й офорт). На картині зображені віслюки: учитель з учнем вивчають алфавіт. Курйозний підтекст полягає в тому, що, за словами Гойї, «віслюки-вчителі можуть навчити тільки інших віслюків». У Кастельнуово-Тедеско це перетворюється на «пасквіль на 12-тонову систему Шенберга та його послідовників» [7]. Влучно охарактеризувала художній образ Лілі Афшар: «коли Кастельнуово-Тедеско приїхав до Лос-Анджелеса, Шенберг уже був там. Як прихильник неокласицизму, італійський композитор не вважав 12-тонову систему справжньою музикою. У капрічо № 15 він пише 12-тонову п'єсу, перетворюючи її на шарж, насмішку: учитель надає 12-тоновий ряд для студента, але той постійно відволікається, компонуючи з нього то гавот, то мюзет. Учитель заперечує мотивом, що нагадує рев віслюка» [8].

Висновки. Кастельнуово-Тедеско в гітарній музиці тяжів до великих циклічних рішень, особливо -- в останній період творчості. Позамузичними джерелами його інтенцій, що об'єднали п'єси в цикли «Вітальні листівки» і «24 капричос Гойї», слугували символи. Першу групу символів становлять зашифровані за індивідуальним зразком криптограми, які узгоджені з буквами іспанського, італійського та англійського алфавітів. Композитор подає до тексту кожної п'єси «ключ до шифру» -- відповідність букв імені певній висоті звуків. Зашифрований звуковий ряд стає основою теми й інтегрується до «стильового образу» музиканта.

Друга група символів є алегорією графічних зображень, утілених в офортах видатного художника Франсиско Гойї. Переведення художнього образу з візуального у звуковий ряд створює певні аналогії без точних збігів. Страхітливі зображення й гострий соціальний сарказм трансформуються в музиці Кастельнуово-Тедеско в м'які відтінки іронії, ексцентрики або музично-семантичні фігури загальноісторичної значущості.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з вивченням останнього крупного гітарного циклу композитора -- 24 прелюдії та фуги для двох гітар «Добре темперовані гітари» ор. 199.

Список використаних джерел

1. Кириллина Л. Италия / Л. Кириллина // История зарубежной музыки. ХХ век : учеб. пособ. / [сост. и общ. ред. Н. А. Гаврилова]. -- М. : Музыка, 2005. -- C. 278-330.

2. Asbury D. S. 20th Century Neo-Romantic Serialism: The Opus 170 Greeting Cards of Mario Castelnuovo-Tedesco [Treatise] / D. S. Asbury. -- Austin : The University of Texas at Austin, 2005. -- 192 p.

3. Castelnuovo-Tedesco M. Una vita di musica: un libro di ricordi / M. Castelnuovo-Tedesco. -- Firenze : Cadmo, 2005. -- 853 p.

4. Castilho A. L. Problematica da escrita musical para guitarra, na obra de Mario Castelnuovo-Tedesco: analise editorial da Sonata op. 77 (Omaggio a Boccherini) e proposta de edi^ao e digita^ao da Suite op.133 / A. L. Castilho. -- Evora : Universidade de Evora, 214. -- 339 p.

5. Gammeren D. L. The guitar works of Mario Castelnuovo-Tedesco: editorial principles, comparative source studies and critical editions of selected works : a thesis submitted to The University of Manchester for the degree of PhD / Dario Leendert van Gammeren. -- Manchester : The University of Manchester, 2008. -- 272 p.

6. Otero C. Mario Castelnuovo-Tedesco: his life and works for the guitar / C. Otero. -- Newcastle upon Tyne : Ashely Mark, 1999. -- 167 p.

Анотація

Вивчено гітарну музику М. Кастельнуово-Тедеско на прикладі циклів «Вітальні листівки» ор. 170 та «24 капрічос Гойї» ор. 195. Виявлено авторські інтенції та досліджено символічні аспекти художніх образів. Позамузичними джерелами інтенцій композитора, що об'єднали п'єси в цикли, визначено дві групи символів.

До першої належать криптограми, які зашифровано за індивідуальним зразком і узгоджено відповідно до літер іспанського, італійського та англійського алфавітів, до другої групи -- алегоричні зображення, які втілені в офортах видатного художника Франсиско Гойї. Соціальний сарказм трансформується в музиці Кастульнуово-Тедеско в м'які відтінки іронії, ексцентрики або музично-семантичні фігури загально- історичної значущості.

Ключові слова: М. Кастельнуово-Тедеско, гітарні цикли, символ, ін- тенція, художні образи, криптограма, капрічос.

Изучена гитарная музыка М. Кастельнуово-Тедеско на примере циклов «Поздравительные открытки» ор. 170 и «24 капричос Гойи» ор. 195. Выявлены авторские интенции и исследованы символические аспекты художественных образов. Внемузыкальными источниками интенций композитора, объединивших пьесы в циклы, определены две группы символов. К первой относятся криптограммы, зашифрованные по индивидуальному образцу и в соответствии с буквами испанского, итальянского и английского алфавитов, ко второй -- аллегорические изображения, воплощенные в офортах великого испанского художника Франсиско Гойи.

Социальный сарказм трансформируется в музыке Кастельнуово-Тедеско в мягкие оттенки иронии, эксцентрики или музыкально-семантические фигуры общеисторической значимости.

Ключевые слова: М. Кастельнуово-Тедеско, гитарные циклы, символ, интенция, художественные образы, криптограмма, капричос.

The article deals with M. Castelnuovo-Tedesco's guitar music using the example of the cycles "Greeting cards" op. 170 and "24 caprichos de Goya" op. 195. The author's intentions are revealed and the symbolic aspects of art images pieces are explored. The article defines two groups of symbols as extra-musical sources of the composer's intentions, which have joined the plays in cycles. The first group includes cryptograms.

They are encrypted by individual sample and in accordance with the letters of the Spanish, Italian and English alphabets. The second group contains the allegorical images embodied in the etchings of the great Spanish artist Francisco Goya. The social sarcasm is transformed in Castelnuovo-Tedesco's music into soft colours of irony, eccentrics or musical semantic figures of general historical significance.

Key words: M. Castelnuovo-Tedesco, guitar cycles, symbol, intention, art images, cryptogram, caprichos.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Роль та місце Френсіса Кленьянса у сучасній гітарній музиці. Характеристика та аналіз обраного твору композитора. Розгляд основних художніх та виконавських аспектів інтерпретації: структури, природи мелодичної лінії, гармонії, ритму, технічних прийомів.

    курсовая работа [56,8 K], добавлен 25.02.2014

  • Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.

    презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014

  • Інструментальна творчість Е. Гріга, особливості мелодичного стилю. Жанрове різноманіття збірника "Ліричних п’єс". Твори, пов’язані із особистими переживаннями та коло образів яких пов’язано з народно-жанровими картинами, їх образний зміст та тональності.

    курсовая работа [21,0 K], добавлен 31.01.2016

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.

    статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018

  • Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009

  • Найхарактерніші риси вокального стилю Шумана. Перший зошит пісень про кохання "Коло пісень". Різноманітність творчої ініціативи композитора. Другий період творчості Р. Шумана. Вибір віршів для твору вокальної музики. Цикл "Вірші королеви Марії Стюарт".

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 20.11.2015

  • Характеристика особистостей в контексті формування культурної парадігми суспільства. Опис творчості видатного виконавця В. Бесфамільнова, аспекти його гастрольної, виконавської та просвітницької діяльності. Роль митця у розробці репертуару для баяну.

    статья [24,8 K], добавлен 07.02.2018

  • Життєвий шлях та творчість М.В. Лисенка - видатного українського композитора кінця XIX-початку XX ст., який став основоположником української класичної музики та увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент, вчений-фольклорист.

    реферат [29,9 K], добавлен 03.02.2011

  • Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.

    статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Дослідження творчого шляху видатного кобзаря Чернігівщини Терентія Пархоменка і наслідувачки його творчості, його дочки Євдокії Пархоменко. Аналіз репертуару та творчого спадку чернігівських кобзарів, дослідження історії їх гастрольних подорожей.

    статья [30,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Загальна характеристика інструментальної музики, етапи та напрямки її розвитку в різні епохи. Жанрова класифікація народної інструментальної музики. Класифікація інструментів за Е. Горнбостлем та К. Заксом, їх головні типи: індивідуальні, ансамблеві.

    реферат [44,5 K], добавлен 04.05.2014

  • Розгляд інструментального мистецтва та виконавства в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток галузі культури, і фактори, що розвивають виконавців і рухають вперед. Позитивні тенденції розвитку української інструментальної музики.

    статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018

  • Узагальнення жанрових особливостей вокальної музики академічного спрямування, аналіз романсу, арії, обробки народної пісні композиторів Г. Генделя, Б. Фільц, С. Гулака-Артемовського, С. Рахманінова, Л. Кауфмана, В. Моцарта. Засоби виконавського втілення.

    дипломная работа [93,9 K], добавлен 26.01.2022

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009

  • Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.

    презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014

  • Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010

  • Одеська диригентсько-хорова школа. Теоретичні основи дослідження творчості К.К. Пігрова. Виконання народної, духовної і традиційної класичної музики. Студентський хор Одеської консерваторії. Педагогічна спадщина диригента-хормейстера К.К. Пігрова.

    реферат [156,7 K], добавлен 22.06.2011

  • Види та напрями сучасної популярної музики: блюз, джаз, рок та поп-музика. Дослідження витоків, стилів та інструментів джазу. Видатні виконавці та співаки. Особливості розвитку рокабілі, рок-н-ролу, серф-року, альтернативного та психоделічного року.

    презентация [1,9 M], добавлен 08.04.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.