"Вчення про музичну форму" Надії Горюхіної: актуальні питання сучасного аналізу

Размещено на http://allbest.ru

2

УДК 78.072(477):781.5

«Вчення про музичну форму» Надії Горюхіної : актуальні питання сучасного аналізу

Олександр Жарков

Українське теоретичне музикознавство неможливо уявити без постаті Надії Олександрівни Горюхіної (1918-1998), доктора мистецтвознавства, професора, члена-кореспондента Академії мистецтв УкраїниНині Національна академія мистецтв України., яка багато років очолювала кафедру теорії музики Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. її масштабна наукова та викладацька діяльність - фундаментальні наукові праці, численні опонентські відгуки (більше ста), величезна кількість її випускниківСеред її учнів О. Мурзіна, В. Кузик, Н. Орлова, В. Козлов, Л. Дис, Я. Губанов, Т. Золозова, Ю. Іщенко, Т. Дугіна, О. Жарков та багато інших., аспірантів, докторантів та ін. - створили потужне «поле», яке називається школою.

Найвизначніші монографії «Еволюція періоду»(1975) і «Еволюція сонатної форми» (1970) увійшли до «золотого фонду» музикознавства (і не тільки українського) другої половини ХХ століття. Вони й сьогодні зберігають своє високе наукове і методологічне значення.

О.І. Мурзіна справедливо вказує: «Справжнє покликання Надії Олександрівни як музикознавця виявилося у викладанні курсу аналізу музичних творів... На тлі тотального і гнітючого оптимізму лекції Н. О. Горюхіної були одкровенням про Музику. На її заняттях студенти навчалися прислухатися до глибинних і прихованих значень музичної інтонації, шукали зв'язки з культурним контекстом часу та з “істинами Вічності”. Феномен розвитку, діалектика смислових переходів, трансформування музичної теми становили улюблену сферу аналізу Н. Горюхіної»Мурзіна О. І. Історія однієї долі: Надія Горюхіна / О. І. Мурзіна // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайков- ського : науковий журнал. - 2013. - № 4 (21). -С. 122. .

Для теоретичних поглядів Надії Олександрівни характерним є продовження традиції «класичного» аналізу, а також ґрунтовне наслідування теорії Б. В. Асаф'єва. Таку спадкоємність точно акцентує О. І. Мурзіна: «Сприйнявши від Б. Асаф'єва ідею симфонізму, зокрема як розростання великого з малого животворного зерна (славетний дуб зі славетного жолудя), Надія Олександрівна особливого значення надавала початковим тематичним утворенням. Аналітичним скальпелем вона розділяла елементи внутрішнього інтонаційного контрасту, який у подальших розділах форми переростав у конфліктне протиріччя. її твердження відносно того, що “кожен новий ступінь розвитку є не лише оновлення, а й відмирання”, глибоко діалектичне за своєю сутністю. Це її переконання, як побачимо далі, зазнало змін наприкінці життя»Мурзіна О. І. Історія однієї долі: Надія Горюхіна / О. І. Мурзіна // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайков- ського : науковий журнал. - 2013. - № 4 (21). -С. 125..

Сьогодні відчувається інтенція, що музикознавство, переживши за останні тридцять років вплив різних течій (структуралізму, інтерпретації, компаративістики тощо), зараз має тенденцію до повернення (на новому етапі) до суто «своїх» музичних засад. У цьому контексті теоретичні положення Надії Олександрівни видаються актуальними і спроможними «працювати» в нових умовах.

З усього свого наукового доробку Надія Олександрівна виділяла останню монографію «Вчення про музичну форму», яка практично лишається рукописомРотапринтне видання накладом 11 примірників (!!!) можна не брати до уваги., і завжди підкреслювала значення для себе цієї роботи, а також наполягала на назві «Вчення».

У цій статті, побудованій у формі діалогу з текстом монографії, її основними ідеями і відкриттями, зупинимося на актуальних аспектах роботи, яка, на нашу думку не лише узагальнила науковий досвід самої Надії Олександрівни, але й стала науковою інтенцією для сучасних музикознавчих досліджень. Цей діалог є вираженням високої пошани та безмірної вдячності своєму Вчителеві.

Уже у передмові проакцентовано важливе для Надії Олександрівни методологічне положення: «Цей підручник мав би отримати назву “Синтез компонентів і рівнів музичної форми” або “,Синтез як основа цілісності музичної фор- ми”»Горюхина Н. А. Учение о музыкальной форме : учебник для му-зыкальных ВУЗов / Н. А. Горюхина. - Киев, 1990. - С. 4.. В роботі у своєму класі Н. О. Горюхіна завжди наполягала на важливості моменту синтеза як кінцевого узагальнення аналітичних процедур і як основної мети дослідника в аспекті цілісності музикознавчої роботи.

Структура самого «Вчення» відбиває ці інтенції. Книга складається з двох частин - «Категорії і принципи музичних форм» і «Структури і функції музичних форм», друга частина поділяється на розділи, відповідно: «Звуковисотні структури», «Структури і функції музичного синтаксису», «Типологія музичних форм».

Перша частина є присвяченою категоріям музичного змісту і музичної форми, інтонації і семантики, мелодії і гармонії, розвитку і узагальнення, музичного становлення, тематизму, тематичного матеріалу і теми. Ця частина представляє собою філософсько-музичне підґрунтя всієї складної системи музикознавчого аналізу. Як завжди Надія Олександрівна приділяє велику увагу поняттям музичного руху, розвитку і становлення. В той чи інший спосіб інші поняття обґрунтовуються саме через них.

Наприклад, визначення музичного мислення через структурування і становлення: «Музичне мислення є різновидом художнього, як будь-яке інакше мислення (наукове, логічне та ін.) являє собою відповідну систему, яка відрізняється і постійним структуруванням, і безперервним становленням, рухом, процесуальністю» [тут і далі курсив мій - О. Ж.]Горюхина Н. А. Учение о музыкальной форме : учебник для му-зыкальных ВУЗов / Н. А. Горюхина. - Киев, 1990. - С. 7.

І навіть дефініція структур музичної форми пояснюється Надією Олександрівною через зростання функцій і посилення взаємодії елементів у багатошаровій системі. «Структурний аналіз відіграє величезну роль в усвідомленні смислу музичного твору в тому випадку, коли помножуються об'єми вияв- ляємих зв'язків між елементами рівня, взаємодії між рівнями, коли виявляється система зв'язків і взаємовпливу»Там само, с. 16..

Ключовою для Надії Олександрівни завжди є категорія «становлення», яка трактувалася нею широко, як іншій рівень поняття «розвиток» і як синонім терміну «симфонізм», як постійне узагальнення в інтонаційному русі. «Становлення - це безперервне синтезування елементів у структурні одиниці, взаємодія яких утворює своєї черги висхідні рівні цілісностей з усе більш високим насиченням інформацією»Горюхина Н. А. Учение о музыкальной форме : учебник для му-зыкальных ВУЗов / Н. А. Горюхина. - Киев, 1990. - С. 53.. Пропоноване визначення, здається, є більш коректним ніж усталений підхід до поняття «симфонізм» і може «примирити» як прихильників «симфонізму», так і його опонентів. Також поняття «становлення» може більш активно «працювати» стосовно музици ХХ століття, у творах, де послаблені тематичні й драматургічні функції матеріалу.

Розгортання музичного смислу Н. О. Горюхіна у «Вченні» також визначає через категорію становлення. «Формування музичного смислу є його становлення»Там само, с. 12.. Ця теза стає ключовою для розуміння створення і, найголовніше, руху музичного знаку і його семантики, що є надзвичайно важливим для усвідомлення драматургічних функцій композиції. Також у цьому визначенні треба підкреслити зв'язок смислу і інтонації через процес формування, тобто через прийоми викладення музичного матеріалу.

Із усього різноманіття зв'язків і взаємодій у становленні змісту музичного твору Н. Горюхіна виокремлює три: «1) зв'язок художника з дійсністю, 2) зв'язки, які відображають ступінь розвитку музичного мистецтва, 3) зв'язки і взаємодії, які містяться в самому об'єкті і реалізують художній процес у матеріалі мистецтва»Там само, с. 12..

В останньому типі варто підкреслити важливість акценту на матеріалі мистецтва, через який втілюється художній процес. Сьогодні ця інтенція сприймається як потужній вектор вивчення технік композиції ХХ століття, а також «нетрадиційного» матеріалу в сучасній музиці. А розкритті процесу через численні взаємодії, на наш погляд, коректно застосовувати до аналізу сучасного формотворення.

Через становлення визначаються в монографії також й інші найважливіші поняття. Так, вагомою є дефініція мелодії в процесуальному аспекті, як формотворчий задум композитора. «Мелодія - це музична думка, єдність якої досягнуто у становленні інтонації лінійним синтезом звукових послідовностей»Горюхина Н. А. Учение о музыкальной форме : учебник для му-зыкальных ВУЗов / Н. А. Горюхина. - Киев, 1990. - С. 28..

Визначення тематизму також пронизане відчуттям руху, становленням як постійним оновленням. «Тема - відповідна структура музичної думки, у якій всі елементи наділені сильними зв'язками, цілеспрямованими на виявлення характерності, динамічності, спрямованості до розвитку, до нового осмислення елементів і зв'язків». І далі: «Тема - це настановна структура форми, яка наділена функцією передбачуваності розвитку»Там само, с. 68-69, 71..

Одним з ключових моментів стає визначення музичної форми через процесуальність, як саморух. «Музична форма - це відображення діалектики власного руху - музичного руху (музичного об'єкту)... З введенням в поняття музичного змісту і музичної форми моменту руху відкривається їх сутність через основу руху - протиріччя.

Головне протиріччя - протиріччя змісту і форми - групує, об'єднує, розділяє множину інших протиріч, які складають зміст об'єкту (музики, музичного твору). Провідна роль головного протиріччя - керування усіма іншими. Будь-яке протиріччя на рівні даного типу дослідження буде часткою розкритого змісту, а через нього компонентом, стороною, елементом форми»Там само, с. 11..

Основне протиріччя за Н. Горюхіною - це «протиріччя між ґенезою, процесуальністю, безперервністю становлення, зросту, розвитку і дискретністю структур, які узагальнюють рівні сходження логічних побудов і які наділяються і замкненістю, і визначеністю, уривчастістю, і гальмуванням процесу»Горюхина Н. А. Учение о музыкальной форме : учебник для му-зыкальных ВУЗов / Н. А. Горюхина. - Киев, 1990. - С. 13-14.. Знов підкреслимо, що узагальнення такого рівня дозволяє при аналізі сучасної музики вписати в загальний процес еволюції форм новітні композиції, структури і розвиток яких вкрай важко аналізувати «традиційними» методиками аналізу.

Створюється підґрунтя для аналізу авангардних творів, коли «не спрацьовують» поняття тематизму, драматургії, структур як елементів форми та ін. Розгляд такого матеріалу між континуальністю і дискретністю стає справжньою музикознавчою інтенцією для дослідження авангардних творів і відкривання нових композиторських концепцій.

У статті «Композиція музичного твору» Надія Олександрівна акцентує: «Підсумовуючи дію загальних законів музичної композиції, підкреслимо їх неодмінність для всіх музичних утворень, для засобів організації процесу та цілого. Вони зберігають свою силу на глибинних, абстрактних рівнях композиції.

Конкретному ж, цілому музичному твору притаманна завжди індивідуальна композиційна структура, знайдена даним митцем і така, що гранично відтворює своєрідність його стилю. Проступає головне в композицій - примирення елементів та структур, загального та індивідуального, сумірності - несумірності, статики конструкції та динаміки процесу»Горюхіна Н. О. Композиція музичного твору / Н. О. Горюхіна // Нау-ковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковсь- кого. - К., 2000. - Вип. 7. : Музикознавство: з ХХ у ХХІ століття. - С. 30..

І.А. Котляревський, досліджуючи парадигматичні зв'язки поняттєвого апарату музикознавства в статті «Парадигматичні аспекти розвитку понятійного апарату музикознавства» у збірці пам'яті Надії Олександрівни, підкреслює спрямовані в майбутнє інтенції праць Н.О. Горюхюної, яка «зробила вагомий внесок у пошук понятійних парадигм, у вивчення їх структури, властивостей і закономірностей функціонування.

Вивчаючи роботи Н. Горюхіної, можна знайти чимало матеріалу для побудови загальної теорії парадигм. З цим ми вступаємо в ХХІ століття»Котляревський І. А. Парадигматичні аспекти розвитку понятій-ного апарату музикознавства / І. А. Котляревський // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - К., 2000. - Вип. 7. : Музикознавство: з ХХ у ХХІ століття. - С. 33..

І. Мурзіна в статті пам'яті Н. Горюхіної пише: «беручи інтерв'ю у Надії Олександрівни напередодні її ювілею, звернулася до неї з проханням сказати, чим живиться її духовна наснага у цьому злому світі. Відповідь була така: “Бах. Бах - провісник наступних поколінь. Він - злиття мудрості, божественності, раціоналізму, чуттєвості. У його музиці - сприйняття життя крізь страждання і любов. Головним композитором ХХІ століття мусить бути Бах”». Сьогодні це сприймається як заповітМурзіна О. І. Історія однієї долі: Надія Горюхіна / О. І. Мурзіна // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковсько-го : науковий журнал. - 2013. - № 4 (21). -С. 128..

Сьогодні, відкриваючи «Вчення про музичну форму» Надії Олександрівни Горюхіної, музикознавці можуть взяти з неї важливі методологічні засади, уточнити свій категоріально-поняттєвий апарат, подивитися методики аналізу, щоб достойно прямувати у ХХІ століття.

музичний горюхіна мистецтвознавство гармонія

Список використаних літератури і джерел

1. Горюхина Н. А. Учение о музыкальной форме : учебник для музыкальных ВУЗов / Н. А. Горюхина. - Киев, 1990. - 362 с.

2. Горюхіна Н. О. Композиція музичного твору / Н. О. Горюхіна // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - К., 2000. - Вип. 7. : Музикознавство: з ХХ у ХХІ століття. - С. 16-30.

3. Котляревський І. А. Парадигматичні аспекти розвитку понятійного апарату музикознавства / І. А. Котляревський // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - К., 2000. - Вип. 7. : Музикознавство: з ХХ у ХХІ століття. - С. 31-34.

4. Мурзіна О. І. Історія однієї долі: Надія Горюхіна /O.І. Мурзіна // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського : науковий журнал. - 2013. - № 4 (21). - С. 122-129.

5. Мурзіна О. І. Слово про Вчителя // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - К., 2000. - Вип. 7. : Музикознавство: з ХХ у ХХІ століття. - С. 6-8.

References

1. Goryuhina. N. A. Uchenie o muzyikalnoy forme (uchebnik dlya muzyikalnyih vuzov) [The Doctrine of the Musical Form (textbook for musical universities)]. Kiev.1990. 362 s.

2. Horyukhina N. Kompozycija muzychnoho tvoru [The composition of a musical work] / N. Horyukhina / Naukovyj visnyk Nacion- al'noji muzychnoji akademiji Ukrajiny imeni P. I. Chajkovs'koho. - Vyp. 7 : Muzykoznavstvo: z XX u XXI stolittja. K. 2000. S. 16-30.

3. Kotlyarevskyy I. A. Paradyhmatychni aspekty rozvytku po- nyatiynoho aparatu muzykoznavstva [Paradigmatic aspects of the development of the conceptual apparatus of musicology] // Naukovyy visnyk Natsionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni

4. P.I. Chaykovskoho. Vyp. 7: Muzykoznavstvo: z XX u XXI stolittya. K., 2000. S. 31-34.

5. Murzina O.I. Istorija odnijeji doli: Nadija Horyukhina [The story of one fate: Nadiya Goriukhina] // Chasopys Nacional'noji muzychnoji akademiji Ukrajiny imeni P. I. Chajkovs'koho: nauk. zhur- nal. 2013 #4 (21). S. 122-129.

6. Murzina O.I. Slovo pro Vchytelja [A word about Teacher] / Naukovyj visnyk Nacional'noji muzychnoji akademiji Ukrajiny imeni P. I. Chajkovs'koho. Vyp. 7: Muzykoznavstvo: z XX u XXI stolittja. K., 2000. S. 6-8.

Анотація

УДК 78.072(477):781.5

«Вчення про музичну форму» Надії Горюхіної : актуальні питання сучасного аналізу. Олександр Жарков

Стаття присвячена стислому дослідженню актуальних визначень основних понять аналізу музичних форм, викладених в монографії Надії Олександрівни Горюхіної «Вчення про музичну форму». Н.О. Горюхіна багато років працювала на кафедрі теорії музики Київської державної консерваторії (Національної музичної академії імені П.І. Чайковського) і створила потужну наукову школу аналізу музики. Н.О. Горюхіна продовжувала традиції «класичного» аналізу та інтонаційної теорії Б. В. Асаф'єва. Її остання монографія «Вчення про музичну форму (підручник для музичних вузів» багато в чому не тільки узагальнює багатий музикознавчий досвід автора, а й створює інтенції для сучасних музикознавчих досліджень. Представлений аналіз розуміння понять «музичний смисл», «становлення», «музична форма» підтверджує актуальність визначень Н.О. Горюхіної і може стати важливим методологічним підґрунтям для аналізу сучасної музики. Одним з ключових моментів стає розуміння музичної форми як діалектики власного руху музичного матеріалу. Це положення відкриває нові можливості для аналізу сучасних композицій і їх нового музичного сенсу, їх нової музичної семіотики.

Ключові слова: діяльність Н. О. Горюхіної, «Вчення про музичну форму», музична форма, музичний розвиток, музичний зміст.

Аннотация

«Учение о музыкальной форме» Надежды Горюхиной: актуальные вопросы современного анализа. Александр Жарков Статья посвящена краткому исследованию актуальных определений основных понятий анализа музыкальных форм, изложенных в монографии Н.А. Горюхиной «Учение о музыкальной форме». Н. А. Горюхина много лет проработала на кафедре теории музыки Киевской государственной консерватории (Национальной музыкальной академии имени П.И. Чайковского) и создала мощ- ную научную школу анализа музыки. Н.А. Горюхина продолжала традиции «классического» анализа и интонационной теории Б. В. Асафьева. Ее последняя монография «Учение о музыкальной форме (учебник для музыкальных вузов)» во многом не только обобщает богатый музыковедческий опыт автора, но и создает интенции для современных музыковедческих исследований. Представленный анализ определений понятий «музыкальный смысл», «становление», «музыкальная форма» подтверждают актуальность определений Н.А. Горюхиной и могут стать важным методологическим основанием для анализа современной музыки. Одним из ключевых моментов становится понимание музыкальной формы как диалектики собственного движения музыкального материала. Это положение открывает новые возможности для анализа современных композиций и их нового музыкального смысла, их новой музыкальной семиотики.

Ключевые слова: деятельность Н.А. Горюхиной, «Учение о музыкальной форме», музыкальная форма, музыкальное развитие, музыкальное содержание.

Annotation

“The Doctrine of the Musical Form (textbook for musical universities)” by Nadiya Goryukhina: topical issues of modern analysis. Oleksandr Zharkov.

The article is devoted to a brief study of actual definitions of the basic concepts of the analysis of musical forms, set out in the monograph by N. Goryukhina “The Doctrine of the Musical Form”. N. Goryukhina worked for many years at the Department of Music Theory of the Kiev State Conservatory (the Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine) and created a powerful scientific school of music analysis. N.O. Goryukhina continued the tradition of “classical” analysis and theory of intonation by B. Asafiev. Her last monograph “The Doctrine of the Musical Form (textbook for musical universities)” in many respects not only generalizes the rich musicolog- ical experience of the author, but also created intentions for contemporary musicological studies. The presented analysis of the definitions of the concepts “musical sense”, “formation”, “musical form” confirm the relevance of the definitions N. Goriukhina and can become an important methodological basis for the analysis of contemporary music. One of the key moments is the age of the music, the musical form of the dialectic of the dense logic of the musical material. This position opens up new possibilities for analyzing contemporary compositions and their new musical meaning, their new musical semiotics.

Key words: Nadtya Goryukhina's activity “The Doctrine of the Musical Form”, musical form, musical formation, musical sense.

Размещено на Allbest.ru