Вокальна творчість Ф. Шопена і питання виконавського музикознавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вокальна творчість Ф. Шопена і питання виконавського музикознавства

Розглянуто пісенну творчість Ф. Шопена, виконання солоспівів композитора в різних національних школах, розкрито їх стилістичні, жанрові, мелодико-інтонаційні особливості, образний зміст, а також проблеми їх інтерпретації виконавцями, деякі питання стилю, образного змісту, жанрових ознак, мелодико-інтонаційних особливостей цих творів. Звернено увагу на виражальний потенціал фортепіанних партій, розкрито естетичні погляди композитора на вокальне мистецтво. Створюючи пісні, Ф. Шопен звертався тільки до польських текстів. Для нього це мало принципове значення, національний характер і неповторний колорит його мініатюр частково втрачаються при іншомовних варіантах виконання.

Композитор писав музику переважно на вірші своїх сучасників, багато з яких були його друзями і знайомими - А. Міцкевич, З. Красінський. Пісні Ф. Шопена дуже різноманітні за змістом і характером (пасторально-ідилічні, радісно-кокетливі, граціозні, енергійні, піднесено-героїчні, меланхолійні, елегійні, драматичні, трагічні), за жанрами (пісня, балада, мазурка, вальс), формою (проста куплетна, наскрізна). Ці мініатюри, безперечно, вплинули на подальший розвиток цього жанру в польській музиці - С. Монюшка, М. Карловича.

Ключові слова: пісні Ф. Шопен, польська вокальна музика, виконавські інтерпретації, мистецька пісня.

шопен солоспів мистецтво вокальний

Лидия Николаева. Вокальное творчество Ф. Шопена и вопросы исполнительского музыковедения. Рассмотрены песенное творчество Ф. Шопена, исполнение романсов композитора в различных национальных школах, раскрыты их стилистические, жанровые, мелодико-интонационные особенности, образное содержание, а также проблемы их интерпретации исполнителями, некоторые вопросы стиля, образного содержания, жанровых признаков, мелодико-интонационных особенностей. Обращено внимание на изобразительный потенциал фортепианных партий, раскрыты эстетические взгляды композитора на вокальное искусство. Создавая песни, Ф. Шопен обращался только к польским текстам. Для него это имело принципиальное значение, национальный характер и неповторимый колорит его миниатюр частично теряются при иноязычных вариантах исполнения. Композитор писал музыку в основном на стихи своих современников, многие из которых были его друзьями и знакомыми - А. Мицкевич, З. Красинский. Песни Ф. Шопена очень разнообразные по содержанию и характеру (пасторальноидиллические, радостно-кокетливые, грациозные, энергичные, возвышенно-героические, меланхолические, элегические, драматические, трагические), по жанрам (песня, баллада, мазурка, вальс), по форме (простая куплетная, сквозная). Эти миниатюры, бесспорно, повлияли на дальнейшее развитие этого жанра в польской музыке - С. Монюшко, М. Карловича.

Ключевые слова: песни Ф. Шопен, польская вокальная музыка, исполнительские интерпретации, художественная песня.

Lydia Nikolaeva. Chopin's Vocal Works and Performing Musicology Questions. In the article the song creativity of Chopin is examined, the performance of his songs in different national schools revealed their specific stylistic, genre, melodic-intonation features, imaginative content and problems of interpretation. The issues of style, imaginative content, genre traits and melodic intonation emphasized the uniqueness of these works. Attention is paid to the potential of expression in piano parties which disclosed aesthetic views of composer for vocal side. Creating songs, Chopin has used only Polish texts. For him it was of fundamental importance the national character and unique flavour of its miniatures partly lost in other languages embodiments. The composer wrote music mainly on verses of his contemporaries, many of whom were his friends and acquaintances - A. Mickiewicz, Z. Krasinsky. Chopin songs are very diverse in content and nature (pastoral, idyllic, joyful, flirty, graceful, energetic, sublimely heroic, melancholic, elegiac, dramatic, tragic), genres (song, ballad, mazurka, waltz), form ( simple couplet, sequentially). These miniatures undoubtedly influenced the further development of this genre in Polish music - S. Moniuszko, M. Karlovic.

Key words: songs of Chopin, Polish vocal music, performing interpretation, art song.

Камерно-вокальні твори Ф. Шопена останнім часом набувають все більшої популярності серед виконавців. Якщо за життя композитора і після його смерті звучали окремі пісні, то починаючи з середини ХХ століття, створюються програми, звукозаписи, присвячені пісенній творчості польського композитора. Досліджень про солоспіви Ф. Шопена здійснено небагато, переважно це праці польських авторів, у яких йдеться про історію їх створення, особливості образного змісту і форми. Серед таких варто згадати видану 1927 році книгу Северина Барбага (SeverBarbag) Studiumo piesniach Chopina і праці відомого шопенознавця Мечислава Томашевсько- го (Mieczyslaw Tomaszewski) Piesni Fryderyka Chopina. Zarys monograficzny (1960, не видана), Filiacje tworczos- ci piesniarskiej Chopina z polskq piesniq ludowq, popular-nq i artystycznq (1961), Chopin, Kurpinski i piesn pow-szechna (1999). Питання про виконання цих творів, у вітчизняному музикознавстві не розглядалися.

Мета статті - розглянути пісенну творчість Ф. Шопена, виконання солоспівів композитора у різних національних школах, розкрити їх стилістичні, жанрові, мелодико-інтонаційні особливості, образний зміст.

Вокальні мініатюри Ф. Шопена, написані упродовж 1829-1847 років, доповнюють загальну картину його творчості. Відомо також, що сам автор не надавав їм важливого значення. За життя композитора вони не були видані. Сім пісень, переписані рукою сестри композитора Людовіки, увійшли до альбому, переданого автором Марії Водзінській. Опублікував твори після смерті композитора його товариш Ю. Фонтана, який 1859 року видав 17 пісень Ф. Шопена для голосу та фортепіано (ор. 74, posth.).

Постає запитання, чому один з найвидатніших мелодистів світу так мало надавав уваги камерно-вокальній музиці, хоча в його час, у добу романтизму, цей жанр був одним із найважливіших? До того ж, композитор спілкувався з провідними діячами мистецтва свого часу, серед яких були і співаки, зокрема Поліна Віардо, яка написала на основі його мазурок свої вокальні твори. У багатолітній дружбі з Ф. Шопеном перебувала Дельфіна Потоцька, яка вирізнялася красою, музикальністю і прекрасним голосом, співом якої захоплювався й композитор. Але він не створив для них жодної пісні.

Про бажання слухачів чути «вокального» Ф. Шопена свідчать численні перекладення його інструментальних творів для голосу з фортепіано. Автори таких композицій добирали відповідні тексти і прилаштовували їх до його мелодій. Поєднання шопенівської музики (прелюдій, ноктюрнів) зі словом здійснювали і в численних мелодекламаціях Окремі зразки є у фондах бібліотеки ЛНМА ім. М. В. Лисенка, зокрема Мазурка ор. 50 № 2 з назвою «Czyjazwina?» сл. А. Р., підклад Е. Кані, видана у Варшаві (Gebethner & Wolff) або «Nokturne von Chopin», текст F. Dall' Ongaro, виданий у Дюссельдорфі (Wilhelm Bayrhoffer)..

Зовнішня простота і невибагливість більшості оригінальних вокальних творів Ф. Шопена, їх мініатюрність спричинились до того, що польські музикознавці вживають щодо них piosenka або piosnka замість звичного piesn. До останнього польського видання, здійсненого Інститутом Фридерика Шопена, увійшло 23 твори Chopin F. Piesni i Piosnki na gtos z fortepianem / Autor komentarza wykonawczego : Jan Ekier, PaweiKaminski; Autor komentarza zrodiowego: Jan Ekier, PaweiKaminski. - W. : Wydanie Narodowe (ed. J. Ekier), 2007. (Zrealizo-.

Деякі дослідники, зокрема Северин Барбаг, вважають, що однією з причин недостатньої уваги Ф. Шопена до цього жанру є те, що вокальна музика не відповідала його індивідуальності, форма і метрика поетичних зразків були несумісні з фантазією і свободою музичного висловлювання композитора1.

Можна припустити, що ставлення Ф. Шопена до вокальної музики, розуміння її як суто камерного жанру, своєрідного інтимного щоденника не відповідало естетиці часу та смакам кіл, в яких він обертався. Пісні композитора органічно вписувалися в атмосферу домашнього музикування, дружніх зібрань (як свого часу wano ze srodkow Narodowego Instytutu Fryderyka Chopina. Wersja j^zykowa slow: Pol, Engl.) : 1. Zyczenie (Witwicki Stefan autor slow); 2. Gdzie lubi (Wit- wicki Stefan autor slow); 3. Posel (Witwicki Stefan autor slow); 4. Cza- ry(Witwicki Stefan autor slow); 5. Hulanka(Witwicki Stefan autor slow); 6. Precz z moich oczu (Mickiewicz Adamautor slow); 7. Wojak (Witwicki Stefan autor slow); 8. Piosnka litewska (Osinski Ludwikautor slow); 9. Smutna rzeka (Witwicki Stefan autor slow); 10. Narzeczony (Witwicki Stefan autor slow); 11. Spiew z mogily (rekonstrukcja: JE, Pol Wincenty autor slow); 12. Pierscien (Witwicki Stefan autor slow); 13. Moja pieszczotka (Mickiewicz Adamautor slow); 14. Wiosna (Witwicki Stefan autor slow); 15. Sliczny chlopiec (Zaleski Bohdanautor slow); 16. Dwojaki koniec (Zaleski Bohdanautor slow); 17. Zgor, gdzie dzwigali (Krasinski Zygmuntautor slow); 18. Nie ma czego trzeba (Zaleski Bohdanautor slow); 19. Mazur (Maciejowski Ignacyautor slow); 20. Zyczenie (wczesniejsza wersja; Witwicki Stefanautor slow); 21. Hulanka (wczesniejsza wersja; Witwicki Stefanautor slow); 22. Leci liscie z drzewa (rekonstruk- cja:J. Fontana; Pol Wincentyautor slow); 23. Dumka (Zaleski Bohdanautor slow).

У цьому зв язку можна провести паралелі з таким композитором-піаністом з яскраво виявленою схильністю до інструментальної музики, як О. Скрябін. Він практично оминув жанри, пов'язані зі словом, а його єдиний романс («Хотел бы я мечтой прекрасной») написано на власний текст.

Lieder В. А. Моцарта та Ф. Шуберта). Більше відповідали естетиці часу і вимогам публіки створені на основі пісень Ф. Шопена шість фортепіанних транскрипцій Ф. Ліста - концертно-віртуозні ефектні композиції Barbag S. Studium o piesniach Chopina / Severyn Barbag. - Lwow ; Wars. ; Krak, 1927. - 60 s. - С. 2. Тут простежується поєднання рис деяких віртуозних творів і Ф. Ліста, і Ф. Шопена. Наприклад, у фактурних та інтонаційних особливостях транскрипції пісні «Вояк» виявляються ри-си «Революційного етюду», в стилі brilliant написано «Гулянку» та «Ба-жання». Натомість «Моя пустунка» у Ф. Ліста змінює жанрову основу та нагадує ноктюрн, у «Перстенику» навпаки, яскраво виявляються тан-цювальні риси, лише «Весна» у найбільшій мірі зберігає жанрову основу та характер першоджерела. і згадані вокальні мазурки Ф. Шопена - П. Віардо.

Отже, осердям співу, «вокальності» для нього стало фортепіано. Можливо, композитор не знаходив виконавця, який міг би втілити його задуми у цій сфері. Звернемо увагу на фрагмент з листа М. Водзінської, яка написала Ф. Шопену після отримання пісні Zyczenie («Бажання») на слова С. Витвицького Пісня «Бажання» була його першою і дуже вдалою спробою в цьому жанрі, вона відразу ж стала дуже популярною у Польщі. Як і багатьох інших композиторів, на створення вокальної лірики його на-дихнуло кохання. Інспірована почуттям до співачки К. Гладковської,, що боїться співати цей твір, бо композитор розкритикував її виконання Жо/ак:а(«Вояка»)якою Ф. Шопен навчався у консерваторії, свою остаточну редакцію пісня «Бажання» отримала завдяки почуттям до М. Водзінської.

3 Шопен Ф. Письма : в 2-х т. - Изд. 4-е, испр. и доп./ Ф. Шопен ; сост., вст. ст. коммент., хронограф Г. С. Кухарского.- М. : Музыка, 1989. - Т. 1. - 487 с. - .С 307..

Творець фортепіанного belcanto до співу ставився дуже вимогливо і прискіпливо. Він часто бував в опері, слухав багато вистав, і його думка про цей вид виконавського мистецтва варта уваги. Так, про провідну солістку Віденської опери Гейнефеттер у листі до Я. Матушинського Ф. Шопен писав: «Такий голос мені навряд чи скоро доведеться почути - все чудово проспівано, кожна нота витримана досконало, чистота, гнучкість, portamento, але все так холодно, що я майже не відморозив собі ніс, сидячи у першому ряді» Там само. - С. 198.. Водночас, він не сприймав емоційних надмірностей, екзальтованості. За свідченням його сучасників, захоплюючись народною музикою, не любив іспанських пісень. І ще одна думка, уже з приводу мистецтва двох співачок - знаменитої Марії Малібран і Цинті Даморо. Ім'я другої сьогодні мало кому відомо, але для Ф. Шопена її манера співу була ближчою: «Малібран вражає, Цинті чарує» Там само. - С. 240.. Інструментальна віртуозність, гнучкість, легкість, вишуканість її голосу підкорили композитора. В його оцінках простежується близькість до сучасних естетичних критеріїв щодо вокальної майстерності.

За свідченням Ф. Ліста, автора першої біографії Ф. Шопена, він дуже любив поезію. Коли співвітчизники, які приїздили з Польщі до Парижа, привозили з собою вірші, до тих, які подобалися йому, Ф. Шопен писав музику. Ці пісні швидко поширювалися на його батьківщині і набували популярності, деякі, відриваючись від автора, ставали безіменними.

Створюючи пісні, Ф. Шопен звертався тільки до польських текстів. Для нього це мало принципове значення, національний характер і неповторний колорит його мініатюр частково втрачаються при іншомовних варіантах виконання. Композитор писав музику переважно на вірші своїх сучасників, багато з яких були його друзями і знайомими. Серед них такі визначні представники європейського романтизму, як А. Міцкевич, З. Красінський.

Як уже зазначалося, про пісні Ф. Шопена писали мало (С. Барбага, М. Томашевський). Проте вчені різних країн створили багато праць про його фортепіанний стиль, про особливості інтерпретації різних жанрів і конкретних творів. Деякі їхні висновки можуть бути спроектовані і на особливості виконання пісень композитора.

Музиканти, які прагнуть осягнути стиль пісень Ф. Шопена (це однаково стосується як співака, так і піаніста), мають знати, що його вокальні мініатюри, незважаючи на лаконізм і зовнішню простоту викладу, становлять значну складність. Тому треба бути добре обізнаними з естетичними поглядами композитора, його стилем загалом, з особливостями трактування різних жанрів.

На наш погляд, пісням Ф. Шопена притаманні ознаки, які характерні його листам. Про лаконізм, «простоту» епістолярного стилю композитора, про те, що в листах сприйняття драматичної сутності життя подається без прикрас романтизму, патетики, пишномовності, притаманним мистецтву його доби (досить порівняти стиль його епістолярної спадщини зі стилем листів Жорж Санд, які нагадували її літературні твори), вже звертали увагу дослідники Там само. - С. 9..

Часто в музикознавстві трапляються порівняння Ф. Шопена з В. А. Моцартом (його називали «польський Моцарт»). Справді, в очах Ф. Шопена цей композитор був ідеалом, можливі й паралеліі між пісенною творчістю цих митців. Хоча В. А. Моцарт, як і Ф. Шопен, не надавав камерно-вокальному жанру важливого значення, реалізуючи свої принципи щодо зв'язку слова й музики в оперних композиціях, проте він створив у галузі Lied справжні шедеври.

Пісні Ф. Шопена дуже різноманітні за змістом і характером (пасторально-ідилічні, радісно-кокетливі, граціозні, енергійні, піднесено-героїчні, меланхолійні, елегійні, драматичні, трагічні), за жанрами (пісня, балада, мазурка, вальс), формою (проста куплетна, наскрізна). Ці мініатюри, безперечно, вплинули на подальший розвиток цього жанру в польській музиці - С. Монюшка, М. Карловича. Спільне з вокальним стилем Ф. Шопена мають романси М. Глінки («К ней» на сл. А. Міцкевича, «Жайворонок» на сл. Н. Кукольніка, пісні-романси на сл. К. Забіли («Гуде вітер», «Не щебечи, соловейку»). «Знаки» Ф. Шопена є в галицьких солоспівах, особливо у Д. Січинського, зокрема в романсі «У гаю, гаю» на сл. Т. Шевченка (особливо у фортепіанній інтерлюдії).

Безумовно, у процесі роботи над будь-яким твором, кожен музикант обов'язково шукає можливість познайомитися з різними інтерпретаціями, проаналізувати їх, порівняти, вдумливо й критично осмислити. Виконавське життя пісень Ф. Шопена має тривалу історію. Окремі твори (особливо «Бажання») залучали до своїх програм такі відомі польські співачки, як Марселла Зем- брих-Коханська, Яніна Вайда-Королевич, Єва Бандровська-Турська, вокалісти інших країн. Варто звернути увагу, що в камерній програмі Соломії Крушельницької «Пісні всіх націй», з якою вона об'їздила півсвіту, Польщу представляли вокальні твори Ф. Шопена і І. Паде- ревського. Пісні Ф. Шопена були в концертному репертуарі вокально-фортепіанного дуету Ніни Дорліак і Святослава Ріхтера. У фондах Держтелерадіо СРСР зберігся запис 1953 року російського співака, баса Олександра Пирогова (партія фортепіано - О. Зибцев).

На середину ХХ століття припадає діяльність турецької оперної співачки, сопрано Лейли Генчер (Leyla Gencer) і піаніста Нікіти Магалова, ім'я якого асоціюється з французькою фортепіанною школою. В їх спільних концертах звучали всі пісні Ф. Шопена та їх лістів- ські фортепіанні транскрипції.

1960 року на польській фірмі Muza записано на платівку, яка увійшла до повного зібрання творів Ф. Шопена (серія «Dziela Wszystkie»), 19 пісень композитора, які звучать у виконанні співачки-сопрано Стефанії Войтовіч (Stefania Woytowicz) До речі, ця польська співачка має українське походження, вона народилась у с. Оринін Кам'янець-Подільського району Хмельницької області., тенора Анджея Бахледа (Andrzej Bachleda) і піаністки Ванди Клімовіч (Wanda Klimo- wicz). Згодом, до 200-річчя композитора 20 пісень Ф. Шопена записали на диск польські музиканти нового покоління - сопрано Івона Соботка (Iwona Sobotka) та баритон Артур Руцінський (Artur Rucinski) з піаністкою Евою Поблоцькою (Ewa Poblocka). 1986 року 19 пісень Ф. Шопена записали відома шведська співачка Елізабет Седерстрем (Elisabeth Soderstrom), сопрано й піаніст Володимир Ашкеназі (Vladimir Ashkenazy) Decca 1986 - 414 204-2 DH, DDD 44'45''..

У сучасному світовому культурному просторі пісні Ф. Шопена набувають все більшого значення. Співаки вже не обмежуються окремими мініатюрами, а присвячують пісням Ф. Шопена програми. Багато з них вже записані на платівки, диски.

Свої пісні Ф. Шопен писав переважно у середній теситурі, уникаючи високих нот і вокальних складностей Лише у пісні Moja Pieszczotka верхня нота - ля-бемоль другої ок-тави. Переважно це - фа, фа-дієз другої октави., діапазон - найбільш відповідний до мецо-сопрано або баритона. Він адресував їх широкому колу виконавців, орієнтуючись, очевидно, передусім на можливості аматорів. Водночас, вокальні мелодії дуже різноманітні і передбачають вміння володіти усіма ресурсами голосу. У піснях трапляються різні типи інтонування, причому іноді вони поєднуються в одному творі. Часто чергування контрастних епізодів зумовлене зміною образів, наприклад, у пісні «Геть з моїх очей» зіставляються мовно-декламаційні і кантиленні інтонації. У філософському монолозі Melodia (Z gor, gdzie dzwigali) панує майже інструментальна кантилена. У піснях Wojak та Narze- czony,де силабічний принцип зв'язку музики з текстом поєднується з дуже швидким темпом, перед виконавцем постає проблема артикуляції. Інтонаційно складними й вишуканими є пісні у танцювальних ритмах: Moja pieszczotka, Sliczny chlopiec, Gdzie lubi. Неабияку складність становить вміння передати образний зміст не лише кожної з пісень, а й однієї мініатюри, створювати яскраві образні характеристики. Маленькими сценками з індивідуалізацією «дійових осіб» є Smutna rzeka, Piosnka litewska. У піснях, написаних в куплетній формі (Hulanka, Narzeczony, Sliczny chlopiec), важливо відобразити розвиток «сюжетної лінії», уникнувши механічного повторення ідентичного матеріалу.

Безумовно, партії фортепіано, які писав компози- тор-піаніст, увібрали в себе деякі ознаки його письма.

Вони виконують не лише функцію акомпанемента. У більшості пісень є виразні яскраві фортепіанні вступи (у куплетних піснях вони є й інтерлюдіями), часто - самостійні за музичним матеріалом. Прикладом можуть бути Moja Pieszczotka, Wojak, Narzeczony, Sliczny chlo-piec, Gdzie lubi, Piosnka litewska, Zyczenie, Melodia, Posel. Як діалог фортепіано й голосу розпочинається трагічна пісня Leci liscie z drzewa. У більшості цих творів матеріал вступу використано і в інструментальній постлюдії.

Вокальні мініатюри Ф. Шопена увійшли до репертуару багатьох співаків, які мають різні голоси як за тембром, так і за силою (твори, безумовно, транспонують, добираючи найбільш вигідну для того чи іншого виконавця тональність). Аналіз різних інтерпретацій переконує в тому, що рідко кому вдається виконати бездоганно всі пісні. Вони дуже різні за характером, емоційним наповненням, вимагають широкої палітри тембрових барв, типів експресії. Пісні Ф. Шопена цікаві й з гендерної точки зору, хоча на практиці жіночі голоси співають практично весь камерно-вокальний репертуар, на відміну від чоловічих, які ніколи не доводилось чути у типово жіночих за тематикою романсах («Кабы знала я», «Я ли в поле да не травушка была» П. Чайковського). У цьому переконує аналіз згаданого вже звукозапису С. Войтович і А. Бахледи. Безумовно, таким пісням, як «Вояк» і «Гулянка», більше відповідає чоловічий голос, змісту й характеру «Бажання» чи «Литовськох пісні», побудованої як діалог матері й доньки, - жіночий.

Це стосується й тембрових характеристик: у «темних», низькі голоси більш переконливо і виразно відтворюють вісні драматичного змісту, легкі сопрано - граціозно-вишукані тощо.

Серед тих, хто наважився заспівати всі пісні Ф. Шопена, крім згадуваної Е. Седерстрем, - відоме польське контральто Ева Подлєсь (Ewa Podles), партнером якої виступив піаніст Гаррік Ольсон (Garrick Ohlson). Але її голос для цього репертуару дуже масивний, щільний (за винятком деяких пісень), оперна манера співу «широким мазком», емоційні перебільшення іноді створюють враження несмаку. Проте піаніст демонструє найвищий рівень ансамблевої майстерності, чого не можна сказати про Ванду Клімович, у якої сольні фортепіанні епізоди часом викликають здивування (наприклад, вступ та перегри до «Перстеника», характер яких зовсім не відповідає змісту поезії і характеру вокальної партії).

Традиційно слов'янське мецо-сопрано темного тембру з важким вібрато має Аліція Венгожевська (Alicja W^gorzewska), тому її інтерпретації пісень Ф. Шопена також не завжди переконливі. Більш органічно, стримано, зі смаком ця музика звучить у німецької мецо-сопрано Анни Гаазе (Anna Haase), партнером якої є піаніст Люціус Ріль (Lucius КиШ).Є також записи таких польських вокально-фортепіанних дуетів, як Ельжбета Шмитка (Elzbieta Szmytka), сопрано, і Маркольм Мартіну (Marcolm Martineau)1, Генріка Янушевська (Henryka Januszеwska), сопрано, і Марек Древновський (Marek Drewnowsky), фортепіаноChopin F. Piesni. Szmytka Elzbieta, Martineau MalcolmCD : Wydaw- nictwo : AGORA, 2009. Tonpress 1990. -CDT 011. DDD 46'46..

Серед молодих виконавців, на наш погляд, слід виокремити Олександру Кужак (Aleksandra Kurzak), творчими партнерами якої є Маріуш Квечень (Mariusz Kwie chien) та Нельсон Гернер (Nelson Goerner) Нещодавно вийшов їхній диск. - NIFCCD016.. Її прекрасне сопрано, гнучкість інтонування, інструментальна манера звуковедення, емоційність і безпосередність у створенні різноманітних образів, здається, наближаються до критеріїв, які Ф. Шопен застосовував до виконавців камерної вокальної музики. Дарунком до його ювілею стала й програма двох молодих краківських артисток - сопрано Ельжбети Купєц (Elzbieta Kupiec) та піаністки Моніки Плахти (Monika Plachta), які продемонстрували свіжу інтерпретацію пісень Two young Krakow - born artists (soprano) and (piano) embark on an artistic project offering a fresh look at the issue of creative interpretation of Fryderyk Chopin's Songs. - [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://biuro.chopin2010.p1/e. (дата звернення 12.08.2016 р.). - Назва з ек-рана..

До ювілею Ф. Шопена програми підготували не лише польські виконавці. Серед його інтерпретаторів - французькі музиканти Магали Леже, сопрано, та Ремі Кардиналь, фортепіано. Їх концертна програма «Голос Фредерика Шопена» прозвучала в Мінську у великому концертному залі філармонії[Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.nv-on1ine.in- й/Ьу/110/80/20675/«Голос-Фредерика-Шопена»-прозвучит-в-Белару- ra.htm. (дата звернення 12.08.2016 р.). - Назва з екрана.. А в Петербурзі у липні 2010 року програму з його пісень і мазурок у перекладенні для голосу Поліни Віардо виконала відома сопрано Ольга Пасічник в ансамблі з сестрою, піаністкою Наталією Пасічник[Електронний ресурс] : Режим доступу: http://o1d.po1inst.ru/an_ 2010_06_23.html. (дата звернення 12.08.2016 р.). - Назва з екрана. (відомо, що музичну освіту вони здобули в Україні, Ольга - в Києві, а її сестра - у Львові).

Пісні Ф. Шопена є й в репертуарі українського баритона Андрія Шкургана. В одній з рецензій на його концерт (Київ, 2000), участь в якому взяла піаністка Зінаїда Максименко, зазначалося, що «маловідомі широким колам слухачів романси Ф. Шопена на слова С. Витвицького «Гулянка», «Вояк» прозвучали «темпераментно, з польською національною гоноровитістю» Кушнірук О. Андрій Шкурган. Зустріч друга / О. П. Кушнірук // Музична феєрія 1990-х : статті, репортажі, інтерв'ю. - Луцьк : Надстир'я, 2003. - С. 43.. Зацікавлення піснями Ф. Шопена виявила солістка Львівської філармонії Лілія Коструба. Її програма «Вокальна лірика Ф. Шопена», до якої увійшло 15 пісень, прозвучала 2 грудня 2005 року в Музично-меморіальному музеї імені С. Крушельницької.

Отже, пісні Ф. Шопена, як і фортепіанні твори, позначені печаттю його генія. Вони вже мають тривалу історію виконавського життя і сьогодні їх мистецька цінність ні в кого не викликає сумніву. Ці композиції звучать у різноманітних виконавських інтерпретаціях, у виконанні різних типів співацьких голосів, з кожним роком викликаючи все більше зацікавлення музикантів різних країн, які створюють нові виконавські версії.

Список використаної літератури

1. Кремлев Ю. Фридерик Шопен. Очерк жизни и творчества / Ю. А. Кремлев. - 3-е изд. - М. : Музыка, 1971. - 607 с.

2. Кушнірук О. Андрій Шкурган. Зустріч друга / О. П. Куш- нірук // Музична феєрія 1990-х : статті, репортажі, інтерв'ю. - Луцьк : Надстир'я, 2003. - С. 43-44.

3. Шопен Ф. Письма : в 2-х т. - Изд. 4-е, испр. и доп. / Ф. Шопен ; сост., вст. ст. коммент., хронограф Г. С. Кухарского. - М. : Музыка, 1989. - Т. 1. - 487 с.

4. Barbag S. Studium o piesnia^ Chopina / Severyn Barbag. - Lwow ; Wars. ; Krak, 1927. - 60 s.

5. Tomaszewski Mieczyslaw. - [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://pl.chopin.nifc.p1/chopin/persons/detail/id/3. (дата звернення 12.08.2016 р.). - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru