Питання інтерпретації запису українських народних пісень на прикладі творчого доробку Марченка В.В.

Культивування традиції збереження, відтворення фольклористичної спадщини у її сучасних формах побутування - аспект сучасної мистецтвознавчої дослідницької практики. Танцювальність, що передається певними музичними штрихами - особливість акомпанементу.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.05.2018
Размер файла 450,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

В сучасних умовах культурно творчих процесів, актуальним аспектом сучасної мистецтвознавчої дослідницької практики є культивування традиції збереження та відтворення фольклористичної спадщини у її сучасних формах побутування. Пріоритетом сучаної державної політики є розвиток національного мистецтва у всьому його розмаїтті, збереження змісту української народної пісенної творчості і розвиток нових форм її побутування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання інтерпретації запису українських народних пісень викликають значну увагу дослідників. Питання інтерпретації української народнопісенної спадщини знаходить своє відображення в дослідженнях авторитетного фольклориста А. Іваницького [1], Д. Яворницького [2], О. Забужко [3], певну наукову цікавість несуть матеріали наукових конференцій та доповідей, в котрих автори частково зачіпають певні аспекти даної проблеми.

Висвітлення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Різноаспектність факторів музичної інтерпретації дає широкий простір для досліджень даного явища. Цікавим аспектом для аналізу є інтерпретація запису народної пісні в контексті композиторського мислення при написанні супроводу до пісні. Збереження специфічного виконавського колориту, мелодики, тембрового забарвлення є важливим завданням при композиторській інтерпретації музичного твору. Написання баянного супроводу для зразків народної творчості різних локальних регіональних традицій України ставить перед автором ряд складних задінь і головним із них є збереження традиційного регіонального мелодичного колориту.

Мета статті. Метою даної публікації є дослідження специфічних особливостей інтерпретації записів та аранжування українських народних пісень на прикладі творів В.В. Марченка.

Виклад основного матеріалу. До виконавців, що репрезентують українську пісенну традицію, є глибокий інтерес як у нашій державі так і за кордоном. Наразі, серйозною проблемою є стрімке зникнення основних носіїв автентичного мистецтва -- старшого покоління сільського населення, внаслідок чого з ресурсів духовного виховання майже зовсім випадає такий важливий фактор, як національна народна пісня. На думку авторитетного фольклориста Л.І. Ященка, творчу ініціативу підриває технічний прогрес, який забезпечує сервіс, тоді як раніше культура будувалась на самообслуговуванні: «...не було ні радіо, ні телевізора, люди самі співали і давали собі раду...» [6].

Народна пісенна виконавська традиція витісняється технічним прогресом, тому наразі необхідним є дослідження засобів та шляхів еволюції національної пісенної творчості. Нотний запис -- не інтонований твір, -- лише алгоритм виконання пісні, солісту і акомпаніатору потрібно самим домислювати найтонші інтонаційні нюанси, агогіку, темп відповідно до змісту, настрою пісні. Пісня повинна підходити до тембру, діапазону виконавця, а динамічні відтінки мусять відповідати характеру пісні.

Як зазначає А. Іваницький [1] при нотному записі народної пісні втрачається більше 50% її самобутності; тому потрібно дуже скрупульозно ставитися до інтерпретації пісні по нотному запису, так як існує плюралізм варіантів однієї і тієї ж пісні, що залежить від регіону звідки пісня, від діалекту, від самого виконавця.

Історія пісні зумовлена епохою і несе нові естетичні якості. З кожним виконавцем пісня народжується в нескінченній множині інтерпретацій, постає як та сама і водночас нова, адже виконавець оживляє пісню, додає щось своє і для сучасності залишається тільки один з кращих варіантів, як «Щедрик» в обробці М. Леонтовича, а зараз ця наша чарівна пісня завоювала весь світ, дуже популярна.

Зворушливий факт передачі пісні з рук в руки -- з голосу на голос: моя прабабуся Ганна Бездушна (с. Ломівка -- тепер це район м. Дніпро) могла піти за 50 км від свого села, щоб вивчити нову гарну пісню. А коли поверталася в Ломівку, -- сходилося все село послухати, -- і вже співали її хором на різні голоси, а Ганна виводила верхи.

Пісня -- могутня зброя самозбереження народу, нації, мови. Так таїна стійкості вірменського народу в збережених 25 тисячах вірменських рукописів, бо найвищою цінністю цього народу завжди були книги, вони усиновлювали їх, рятуючи від вогню і меча. І наш народ тримав свою історію, культуру, мову в своїй пісні, передаючи її з покоління в покоління як найвищу цінність, бо вона несе в собі душу нації. Тому під Харковом і знищили 300 кобзарів за радянської влади в тридцятих роках, щоб знищити код нації, а в Сандормосі і Гулагах освічену українську інтелігенцію.

Оксана Забужко писала [4], що якби не кілька поколінь фольклористів, що колекціонували і коментували «зашифровані глибинні світоглядові смисли» [4], то сьогодні ми б втратили усне, співоче надбання нашого народу.

В наш час народна пісня здебільшого існує в записах, в нотному тексті, в професійних хорових колективах, у професійних виконавців.

У виконанні та аранжуванні тієї чи іншої пісні мусить відображатися чуттєвий елемент характеру пісні, яка звертається до невловимих відтінків почуттів слухача. Потрібно так виконувати пісню, щоб у слухача збудилось творче начало, співпереживання, щоб працювала резонансна модель: пісня, виконавець, слухач.

До вище викладеного наведемо музичний аналіз деяких пісень.

Як приклад, пісня «Та бодай тая степовая могила запала» в записі Д. Яворницького [3]. Чуттєвість цієї пісні (від почуття захвату до жаху) відображається в гармонізації ритмічної структури (численні гармонічні відхилення в акомпанементі) та звуковисотності, а саме на інтерваліці мелодії, що відповідає драматичному змісту -- розповіді про гіркі почуття втраченої любові.

Деталізуємо вищезазначене на зразках акомпанементу зі вступу і останнього куплету:

Рис. 1

Рис. 2

В залежності від слів куплету змінюється фактура акомпанементу, то розширюється, то звужується (мається на увазі гармонічне розташування акордів).

Або розглянемо лемківську пісню «Широке коріння» в аранжуванні В. Марченка [2]. В цій пісні музика відповідає лемківській говірці: скорочені слова, зміщений наголос, у дієслів тверді закінчення («булит мі серденько», «з велької любови, сльози течут»), тобто фонетична будова мови відповідає вокальному звукоутворенню та акомпанементу. Тому характерні поєднання квартових стрибків з паралельними плавними секундовими ходами. Для початку таких пісень властива ритмічна особливість 4/4 і 1/2: див. Приклад 3.

Рис. 3

В акомпанементі потрібно орієнтуватися на нюанси виконання в тому чи іншому регіоні. Наприклад, це можуть бути синкопи та численні музичні прикраси, зокрема, трелі і форшлаги. Акомпанемент залежить від інтерпретації та, як наслідок, музичного сприйняття цієї пісні тим чи іншим виконавцем. У вступі до пісні яскраво виявляються особливості акомпанементу, фрагмент: див. приклад 4.

Рис. 4

Інший акомпаніатор може не використовувати цих прикрас чи гармонічних зворотів тощо, а може застосовувати іншу музичну фактуру.

На відміну від класичного акомпанементу з ознаками поліфонічного письма чи багаточастинності (з розвитком кульмінації, коди) варіаційної форми є акомпанемент не переобтяжений музичною фактурою, максимально наближує звучання до народної пісні, підкреслюючи її самобутність. Але в той же час не повинен бути примітивним і повинен максимально допомагати вокалісту передати настрій пісні. Наприклад, «Ой, заграли музики, музиченьки», закарпатська народна пісня, аранжування В. Марченка. Грайливий вступ має налаштувати слухача на веселий, позитивний настрій. Для акомпанементу властива танцювальність, яка передається певними музичними штрихами та акцентованим синкопованим ритмічним малюнком.

Щоб відчути варіативну форму акомпанементу до пісні, подаємо повну версію даної пісні з акомпанементом В. Марченка [2]. Приклад 5.

музичний акомапанемент танцювальність

Рис. 5

Інтерпретація виконання та аранжування проілюстрована на прикладі різностильових пісень: «Та бодай тая степовая...», «Широке коріння», «Ой, заграли музики, музиченьки», в цій статті висвітлені лише деякі аспекти, пов'язані з нотним записом, аранжуванням та виконанням народних пісень, які в своїй мелодиці, ритмі, змісті відображають цілісність духовного життя епох, захоплюють образами, почуттями, переходять з покоління в покоління, «забезпечуючи духовну тяглість» та «притомність нації» [4]. Беручись до інтерпретації народнопісенної творчості слід орієнтуватись на досвід кращих співаків з народу, котрі наділені від природи тонким музичним слухом, та яскравими вокальними даними. Вдумливий підхід та увага до тонкощів процесу інтерпретації запису, котрі у сукупності визначають мистецьку вартість творів, проникнення в сутність пісні повинні стати знаковими аспектами процесу композиторської інтерпретації. Глибинне розкриття образів, їх осмислення, пошук засобів перетворення нотного тексту на довершену, живу, музично-драматичну картину. Вершина народного мистецтва полягає у простоті, котра означає, проте, не спрощеність і примітивність, а відсутність надуманості, недоречності.

Література

1. Забужко Оксана «Філософія і культурна притомність нації» [Доповідь, виголошена на 11-му Конгресі Міжнародної Асоціації Українознавців у Львові в серпні 1993 р. Опубліковано: «Сучасність». -- 1994, ч. 3.].

2. Іваницький А.І. Українська музична фольклористика (методологія і методика): Навчальний посібник. - К: Заповіт, 1997. 392 с. + іл. вкл.

3. Марченко В.В. «Широке коріння». R: Музична Україна, 2013. - 92 с.

4. Матійчук М., Міщенко К. Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості (на матеріалах етнографічних експедицій Україною 1994-2011 рр.). // Актуальне народне: Інтерпретації традиційної культури. Матеріали VII Ювілейних Гончарівських читань / Упор, і наук. ред. І. Пошивайло. - Київ: НЦНК «Музей Івана Гончара», 2011. - С. 293-306.

5. Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських [Текст] / АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського; [упоряд. та прим. А.Ю. Ясенчук; заг. і текстол. ред. та вступ, ст. О.І. Дея]. - Київ: Наук, думка, 1978. - 326 с.

6. Ященко Л.І. Українське народне багатоголосся - Київ: Видавництво Академії наук Української PCP, 1962. - 236 с.,

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Використання народних пісень як поле для втілення різних авторських концепцій. Специфіка хорових обробок Г. Гаврилець, характер їх ліричного особистісного висловлювання, відтворення народного типу голосоведіння, тонка темброва та тональна драматургія.

    статья [21,1 K], добавлен 18.12.2017

  • Аналіз специфіки обробок народних пісень, призначених для хорового виконання, в контексті творчості української композиторки Вероніки Тормахової. Синтез фольклорних першоджерел з популярними напрямками естрадної музики. Огляд творчого спадку композиторки.

    статья [21,5 K], добавлен 24.11.2017

  • Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.

    дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015

  • Жанрові особливості романсової спадщини Глінки. Характеристика засобів виразності романсу "Не пой, красавица, при мне". Характеристика романсової спадщини Рахманінова. Порівняльний аналіз засобів музичної виразності у романсі М. Глінки, С. Рахманінова.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.11.2011

  • Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014

  • Дитинство і родина Миколи Лисенка. Навчання в Лейпцігській консерваторії. Обробки народних пісень, праця про український музичний фольклор. Спілкування з композиторами "Могутньої кучки". Написання фортепіанних творів, опер, заснування хорового товариства.

    реферат [19,4 K], добавлен 07.10.2009

  • Природний перебіг процесів ґенези, еволюції, становлення й формування інструментальної традиції українців у історичному та сучасному аспектах. Особливості етнографічних та субреґіональних традицій музикування та способів гри на народних інструментах.

    автореферат [107,0 K], добавлен 11.04.2009

  • Знайомство з найпоширенішими ладами в українських народних піснях. Пентатоніка як набір нот, в якому повністю відсутні півтони, аналіз видів: мажорна, мінорна. Сутність поняття "музичне коло". Характеристика ладів, що лежать в основі єврейських мотивів.

    презентация [10,8 M], добавлен 17.12.2016

  • Найхарактерніші риси вокального стилю Шумана. Перший зошит пісень про кохання "Коло пісень". Різноманітність творчої ініціативи композитора. Другий період творчості Р. Шумана. Вибір віршів для твору вокальної музики. Цикл "Вірші королеви Марії Стюарт".

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 20.11.2015

  • Пісня як засіб вираження внутрішнього світу людини та соціуму. Значення пісенного матеріалу для вивчення мови та культури. Структурні та фонетичні особливості пісенних текстів Stromae. Лексичні характеристики пісень, семантика соціальних проблем.

    дипломная работа [791,0 K], добавлен 23.06.2015

  • Проблема профільної підготовки фахівців в сфері естрадно-джазового виконавства. Необхідність модернізації музичної освіти. Вивчення теорії щодо розвитку музичних стилів, специфіки гармонії, аранжування, інтерпретації у джазі, практики гри і співу у дуеті.

    статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Дослідження творчого шляху видатного кобзаря Чернігівщини Терентія Пархоменка і наслідувачки його творчості, його дочки Євдокії Пархоменко. Аналіз репертуару та творчого спадку чернігівських кобзарів, дослідження історії їх гастрольних подорожей.

    статья [30,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Вивчення закономірностей побутування і сприйняття класичної музики в сучасному цивілізаційному середовищі. Аналіз протилежної тенденції емоційно відстороненого ставлення до жанру, залучення його в процеси міжособистісних комунікацій в якості епатажу.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.

    статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017

  • Характеристика сюїти в творчості українських композиторів сучасності. Загальні тенденції діалогу "бароко-ХХ століття" у розвитку фортепіанної сюїти. Систематизація загальностильових типологічних ознак композиційно-жанрової моделі старовинної сюїти.

    статья [22,0 K], добавлен 24.04.2018

  • Дослідження історії створення українських національних гімнів. Микола Лисенко - засновник української національної музики. Михайло Вербицький - один з основоположників української національної композиторської школи. Автори гімну "Ще не вмерла Україна".

    реферат [23,9 K], добавлен 29.10.2013

  • Хорове мистецтво. Історія української хорової музики. Відомості про твір та його автора. Характеристика літературного тексту. Виникнення козацьких пісень. Музично-теоретичний, виконавчо-хоровий аналіз. Український народний хор "Запорізькі обереги".

    дипломная работа [35,2 K], добавлен 13.11.2008

  • Аналіз підходів до визначення феномену пісенного тексту. З’ясування взаємозв’язку між піснею як соціокультурним явищем та суспільством. Дослідження структурних особливостей, лексичних характеристик пісенних текстів Stromae; семантика соціальних проблем.

    дипломная работа [361,1 K], добавлен 25.06.2015

  • Історія відкриття у 1632 році Києво-Могилянської академії, де викладалися музичні предмети. Поширення у XVIII столітті пісень-романсів на вірші різних поетів. Створення з ініціативи гетьмана Данила Апостола в 1730 році Глухівської співочої школи.

    презентация [12,0 M], добавлен 18.01.2015

  • Значення розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку. Вікові особливості слуху і голосу дитини. Охорона дитячого голосу. Методи і прийоми навчання співу. Вибір і розучування пісень. Методичні аспекти формування музикальності дошкільнят в співі.

    курсовая работа [53,0 K], добавлен 20.06.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.