До питання інтерпретації у рок-музиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 785.161

кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри джазу та естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв

Анотація

рок музика інтерпретація кавер

Метою дослідження є аналіз специфіки виконавської інтерпретації у рок-музиці. Її реалізація передбачає вирішення завдання класифікації основних типів рок-інтерпретацій та виявлення їх кореляції з поняттям "кавер-версія". Методологія дослідження пов'язана з використанням порівняльного методу, методів аналізу та синтезу для вивчення специфіки тексту, що підлягає інтерпретуванню, та виокремлення характерних ознак рок-музики. Наукова новизна полягає у дослідженні явища інтерпретації в рок-музиці. Було виділено чотири типи інтерпретації рок-композицій: 1) виконавські інтерпретації гурту - концертна та студійна; 2) аматорська інтерпретація; 3) кавер-версія у межах стилів рок-музики; 4) інтерпретація аранжувальника, що призводить до зміни стильового напрямку - на classical crossover, поп-музику чи навіть джаз. Висновки. Рок-музика є складним утворенням, що включає в себе багато стилів. Більшість пісень можуть існувати у студійній та концертній версіях, які будуть відрізнятися одна від одної навіть за умови виконання одним колективом. Інтерпретація творів, які можуть бути віднесені до рок-культури, сприяє появі нових виконавських версій, що іноді можуть конкурувати з оригіналом. Поняття кавер-версія варто використовувати, коли йдеться про інтерпретацію пісні, що здійснюється не автором та основними виконавцями, а іншими музикантами. Специфіка інтерпретації у рок-музиці полягає в тому, що текст представлений не як завершений нотний запис, а як аудіо чи відеозапис. Твір у рок-музиці має ознаки динамічності, для якої характерна процесуальність.

Ключові слова: інтерпретація, рок-музика, кавер-версія, текст, композиція.

Аннотация

Тормахова Вероника Николаевна, кандидат искусствоведения, доцент, доцент кафедры джаза и эстрадного пения Киевского национального университета культуры и искусств

К вопросу интерпретации в рок-музыке

Целью исследования является анализ специфики создания исполнительской интерпретации в рок-музыке. Ее реализация предполагает решение задачи классификации основных типов рок-интерпретаций и выявления их корреляции с понятием "кавер-версия". Методология исследования связана с использованием сравнительного метода, методов анализа и синтеза для изучения специфики текста, подлежащего интерпретации, и выделения © Тормахова В. М., 2017

124характерных черт рок-музыки. Научная новизна заключается в исследовании явления интерпретации в рок- музыке. Было выделено четыре типа интерпретации рок-композиций: 1) исполнительские интерпретации группы - концертная и студийная; 2) любительская интерпретация; 3) кавер-версия в пределах стилей рок-музыки; 4) интерпретация аранжировщика, приводящая к изменению стилевого направления - на classical crossover, поп-музыку или даже джаз. Выводы. Рок-музыка является сложным образованием, включающим в себя много стилей. Большинство песен могут существовать в студийной и концертной версиях, которые уже будут отличаться друг от друга даже при условии исполнения одним коллективом. Интерпретация произведений, которые могут быть отнесены к рок- культуре, способствует появлению новых исполнительских версий, которые иногда могут конкурировать с оригиналом. Понятие кавер-версия стоит использовать, когда речь идет об интерпретации песни, осуществляемой не автором и основным исполнителями, а другими музыкантами. Специфика интерпретации в рок-музыке состоит в том, что текст представляется не как завершенная нотная запись, а как аудио или видеозапись. Произведение в рок- музыке имеет признаки динамичности, для него характерна процессуальность.

Ключевые слова: интерпретация, рок-музыка, кавер-версия, текст, композиция.

Annotation

Tormakhova Veronica, Ph.D., associate professor, assistant professor of jazz and pop singing department of Kyiv National University of Culture and Arts

On the question of interpretation in rock music

The purpose of the research is to study the specifics of development of performing interpretation in rock music. Their implementation involves the problem of classification of the main types of rock interpretations and identification of their correlations with the term "cover version". Research methodology involves using the comparative method and analysis and synthesis techniques for the study of specific text, subject to interpretation and finding characteristic features of rock music. Scientific novelty lies in the study of phenomena of interpretation in rock music. It identifies four types of interpreting of rock compositions: 1) performing interpretation of the band - concert and studio, 2) amateur interpretation, 3) cover version within the styles of rock music, 4) interpretation of arranger, leading to change of the style for classical crossover, pop and even jazz. Conclusions. Rock music is a complex entity that includes many styles. Most of the songs can exist in studio and concert versions, which will differ from each other, even providing that they are performed by the same band. Interpretation of the works, which can be attributed to the rock culture, promotes development of new performing versions that sometimes can compete with the original. The concept cover version should be used when it comes to interpretation of the song, made not by the author, but the main performers and other musicians. Specificity of interpretation in rock music is that the text is presented not as a complete musical notation, but as audio and video record. The work in rock music has signs of dynamism, characterized by procedurality.

Keywords: interpretation, rock music, cover version, text, composition.

Актуальність дослідження. Одним з напрямків сучасної естрадної музики є рок. Чимало відгалужень, представлених в рок-музиці, дуже різняться між собою - за текстами, виконавським складом, ритмікою та і под. Проте є досить багато компонентів, які є спільними для них, те, що їх поєднує - велика експресія, підвищений динамічний рівень, особлива енергетика фронтмена гурту. Досить важливим фактором для функціонування, розвитку та популярності рок-гуртів є саме постать головного вокаліста - імідж, виконавська манера якого часто є запорукою успіху чи провалу гурту. На відміну від поп-музики, де вокалісти в гурті можуть досить легко замінюватись іншими (гурти "Віа Гра", "Блестящие", "Сливки", "Никита" та і под.), а основою є пісня-хіт, музичний компонент у стилях рок-культури може відігравати не головну, а другорядну роль. Тому цікавим і малодослідженим питанням є аналіз процесу інтерпретації творів у межах напрямів рок-музики.

Метою дослідження є аналіз специфіки утворення виконавської інтерпретації у рок-музиці. Її реалізація передбачає вирішення завдання класифікації основних типів рок-інтерпретацій та виявлення їх кореляції з поняттям "кавер-версія".

Дослідження інтерпретації в рок-музиці є темою, яка до цього часу була мало представлена в сучасному музикознавстві. Аналіз соціокультурних передумов виникнення рок-культури, як одного з напрямків "третього пласту" та її специфіка наведені в роботі В. Конен. Визначення основних понять та стилів рок-музики здійснюється в праці таких американських дослідників, як Дж. Броді, Е. Енді та М. Кемпбелл. Особливості рок-музики розглядаються у праці Л. Васильєвої. У розробках Л. Березовчук здійснюється культурологічний аналіз рок-музики як інтерпретаційної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Рок-музика є цікавим утворенням, яке рідко кого залишає байдужим. Можна бути її прихильником або абсолютно не сприймати її. Ця дуалістичність зумовлюється насамперед тим, що рок виник як контркультура, як результат прагнень молодіжних угрупувань, які виступали проти наперед визначеного розвитку "офіційної" культури. Навіть серед самих рок-виконавців немає одностайної думки щодо її основних рушіїв. Піт Таунсенд з гурту "Who", як вказує Е. Енді, був переконаний, що в рок-музиці видовище важливіше, ніж музика. Натомість учасник та композитор гурту "The Rolling Stones" Кіт Річардс абсолютно не поділяє цієї думки, для якого музичний компонент був і залишається набагато більш визначальним [4, 22]. Більше того, є такі композиції, які за своїми музичними характеристиками досить важко віднести до рок-спрямування. Проте їх враховують в силу того, що їх виконують рок-гурти. Про це зазначають у своїй роботі такі американські дослідники, як М. Кемпбелл та Дж. Броді: "Він включає в себе не тільки музику, яка беззаперечно є роком, але також і музику, що так називається завдяки тому, що її записують рок-музиканти (наприклад, більш екзотерична музика Френка Заппи; пісня групи "Бітлз" "Мішель") та музика, в якій відчувається вплив року (латина-рок Сантани або рок-мюзикл Ендрю Ллойда Уеббера "Ісус Христос суперзірка")" [5, 2].

Досліджуючи витоки рок-музики, варто звернутись до праці В. Конен "Третий пласт: новые массовые жанры в музыке ХХ века". Музикознавець відносить рок до "третього пласту", вказує на його зв'язок з блюзом своєю тематикою, музичними прийомами, манерою співу. "Не меншою мірою рок- музика зобов'язана загальному духу блюзу і втіленій в ньому емоційній розкутості, повній свободі від сентиментальності і ідеалізації, характерної для вокальної лірики романтичного століття... Мабуть, найбільший вплив на рок зробила манера співу в блюзі. Навмисно не поставлений голос, грубе і хрипке його звучання, "дивні" прийоми звуковидобування, близькі до крику, "квакання", писку сходять аж ніяк не до європейського культивованого вокалу, а безпосередньо до Африки" [3, 130].

Рок-музика, як вказує В. Конен, має імпровізаційне походження, проте мова йде не той високий рівень імпровізації, який представлений в джазі. Більшість рок-музикантів творили дещо стихійно, вони не були професійними музикантами. Навіть зараз можна виокремити дві великі групи, на які можна поділити більшість учасників гуртів: 1) ті, що є "професіоналами" - навчались музиці, знайомі з нотною грамотою і відповідно можуть записувати, а згодом і видавати ноти власних композицій; 2) ті, що є "аматорами", створюють пісню шляхом імпровізування на заданий вербальний текст, який є основним стрижнем, навколо якого побудовано музичні компоненти. У другому випадку нотного запису пісні немає.

Багато рок-гуртів починали свою діяльність з виконання композицій своїх кумирів, попередників. В даному випадку відбувалось наслідування виконавської манери, стилю, характерних прийомів, що згодом могло призвести до формування власного репертуару та виходу на принципово інший рівень. Проте більшість гуртів залишались на аматорському рівні та згодом припиняли своє існування не залишаючи про себе згадку в історії музики. Можна зазначити, що створення власної інтерпретації твору іншого виконавця - так званих кавер-версій - є явищем, яке досить часто зустрічається в рок- музиці. Так легендарний гурт "The Beatles" розпочинав свою діяльність переспівуючи пісні Літл Річарда, Чака Беррі, Бадді Холлі, Карла Перкінса, проте навіть на ранньому етапі Пол Маккартні та Джон Леннон робили спроби складати власні композиції.

Л. Васильєва зазначає, що рок-музика є складним утворенням. Досить важко вирізнити ті ознаки, за якими до неї можна віднести ряд течій. Тому, що в рівній мірі будуть відігравати роль як музичні, так і немузичні чинники. Дослідниця виокремлює наступні ознаки, що визначають стилі рок-музики:

• "за належністю до певних соціально-культурних рухів ("психоделічний рок", пов'язаний з субкультурою хіпі, панк-рок як реакція на професіоналізацію рок-музики),

• за віковою зорієнтованістю (рок для підлітків, рок для дорослих),

• за динамічною інтенсивністю ("важкий рок", "м'який рок"),

• за рівнем технічного оснащення (електронний рок),

• за взаємодією з іншими музичними традиціями ("афро-рок", "бароко-рок", "фольк-рок", "джаз-рок"),

• за місцем в системі художньої культури (комерційний "поп-рок", елітарний "рок-авангард")" [2, 7].

Варто відмітити, що більшість напрямків рок-музики споріднюють велика емоційна динаміка та

гучність виконання, неординарність та прагнення до новаторства, використання електроінструментів, превалювання ритмічного начала.

Якщо звернутися до тексту пісень, то досить часто основою виступає словесний текст, який, як правило, записується учасниками. Проте музичний текст, як вже зазначалося, досить рідко підлягає нотації. Частіше твір складається декількома учасниками колективу, відразу починається програвання, найкраща версія запам'ятовується учасниками рок-групи. Відповідно, інтерпретаційні версії рок- композицій складаються на основі аудіо- та відеозаписів. Специфіка рок-музики детально змальовується Л. Васильєвою. "Автором рок-композиції є колектив музикантів, який має атрибути конкретної особи (ім'я, імідж, юридичні права). Індивідуальне начало в рок-творі реалізується як авторська приналежність рифів, ритмічних брейків, сольних імпровізацій, манери інтонування, мелодійного малюнку вокальних партій тощо. При змінах у складі змінюється й "звуковий образ" гурту, а виділення одного з учасників як самостійної творчої особистості може призвести до розпаду колективу" [2, 10].

Важливою є постать вокаліста - саме його харизма, манера подачі вербального тексту, вокальна манера (шепіт, хрип, скандування, специфічне гарчання, вимова і т.п.), тембр голосу складають ту неповторність, яка стає "візитною карткою" групи. Виконання твору, яке б повністю передавало всі музичні лінії, детально відтворюючи мелодику, ритміку, гармонію, інструментовку, але не відповідало вокальній манері вже є достатньою підставою казати про деяку інтерпретацію твору. Проте, без привнесення чогось власного, вона навряд зможе конкурувати з оригіналом, а стає лише "блідою копією".

Можна виділити декілька тенденцій стосовно варіантів роботи з текстом пісні, які характеризують типи інтерпретації в рок-музиці:

1) інтерпретація рок-композиції здійснюється учасниками гурту при створенні студійної версії, адже кожен твір може існувати у двох варіантах - концертному та студійному, де навіть за умови виконання тими ж музикантами будуть існувати значні відмінності;

2) інтерпретація рок-пісні здійснюється гуртом, що є послідовником та прихильником творчості більш відомої групи. Здебільшого виконавська інтерпретація мало відрізняється від оригінальної версії, можливі "похибки", пов'язані з відсутністю належного інструментарію, потрібної співацької манери;

3) інтерпретація, яка здійснюється іншим виконавцем, що має свою власну неповторну манеру співу та належить до іншого стильового напрямку рок-музики. Результатом є поява інтерпретаційної версії, в якій, зазвичай, змінюється стильова приналежність, загальний характер композиції, проте іноді вона стає навіть більш успішною, ніж оригінал;

4) інтерпретація, яку здійснює професійний аранжувальник, адаптуючи твір до принципового іншого виконавського колективу - вокальний ансамбль a capella, естрадно-симфонічний оркестр та т.п., внаслідок чого зміни стосуються не лише манери виконання, чи ритмічної сторони, але й призводять до зміни стильового напряму - на classical crossover, поп-музику чи навіть джаз.

Л. Березовчук зазначає, що рок-музика принципово відрізняється від академічної не системою виражальних засобів, а ціннісною орієнтацією. "У рок-музиці девальвовано значення тексту як носія повідомлення; він переживається і мислиться лише як символ єдності адресата і адресанта.... Висування феномена "музичний твір" в рок-музиці в якості основного предмета аналізу висуває особливі вимоги до дослідницької позиції. Адже, з одного боку, універсалія "музичний твір" передбачає розгляд результатів творчості, артефактів, відчужених від дослідника. З іншого ж боку, рок-музика принципово є невідчужуваною від носіїв рок-культури" [1]. На відміну від виконавської інтерпретації в академічній музиці, для якої притаманна спроба найбільш точно відтворити нотний текст, згідно композиторському задуму, в рок-музиці твір має ознаки динамічності, для якого характерна процесуальність. Подібні риси споріднюють її з інтерпретацією твору, яка присутня при функціонуванні фольклору.

Якщо розглядати перший тип інтерпретації, який здійснюється власне музикантами-творцями- виконавцями композиції, то вихідним пунктом, від якого буде залежати стильова еволюція групи буде їх вибір типу твору - студійний або концертний. Л. Березовчук вказує, що коли музиканти ставлять за мету орієнтуватися на студійний варіант пісні, це неодмінно буде призводити до акценту на поетичному тексті та ускладненні власне музичного начала. Якщо ж для групи більш визначальною є сценічна форма пісні, тоді акцент робиться на зовнішній імідж, сценографію, навіть в певному сенсі постановку твору, що впливає на зниження рівня значимості музично-поетичного компонента. Причому в даному випадку можуть превалювати сатира, пародія, гротеск, відсторонення.

Найбільш кардинальними є третій та четвертий типи інтерпретації, в результаті яких виникає принципово інше звучання, які й називаються кавер-версіями. Існують випадки, коли кавер здобував більшої популярності, ніж оригінальний твір. Пісні легенди рок-музики Боба Ділана, який випустив 32 студійних, 9 концертних та 15 збірних альбомів, досить часто виконувались іншими гуртами. Композицію "All Along the Watchtower", автором якої є Боб Ділан, досить оригінально переспівав Джиммі Хенд- рікс. Ця версія виконання настільки сподобалась Бобу Ділану, що він у подальшій своїй діяльності почав її виконувати у версії Хендрікса. Проте існують й інші, принципово відмінні версії даної композиції, більш акустична з елементами фанку, етнік-року, кантрі-року, представлена в концерті гурту "Dave Matthews Band". Цікава версія була зроблена сучасним композитором та аранжувальником, автором саундтреків до кінострічок Бера Маккрері (Bear McCreary), для якого композиція стала своєрідною темою для варіацій, в якій додані елементи звучання індійських етнічних інструментів, що зближує її з напрямком world music. Проте внаслідок поступової динамізації теми вона наближається до стилів хард-рок та симфо-рок. Даний зразок був саундтреком до серіалу "Battlestar galactica" (2004-2009).

Композиція "Behind Blue Eyes" гурту "The Who", що написана в стилі арт-рок, зберігає основну гармонічну лінію, проте внаслідок додавання електронних тембрів, які грають підголоски та вставки в середині композиції змінюється зі стилю на ню-метал у виконанні гурту "Limp Bizkit".

Відома композиція гурту "Nirvana" "Smells Like Teen Spirit" має багато кавер-версій. Серед них можна згадати версію Річарда Чіза (Richard Cheese), яка відповідає четвертому типу інтерпретації, адже вона з рок-пісні перетворюється на танцювальну румбу. Сюди ж можна віднести версію a capella чоловічого гурту "Flying Pickets", у виконанні якого вона скоріше схожа на мадригал часів Відродження. У кавер-версії гурту "Red Hot Chilli Peppers" композиція стає повністю інструментальною та має яскраво виражені риси, притаманні стилю гурту, які проявляються у басовій лінії.

Наукова новизна полягає у дослідженні явища інтерпретації в рок-музиці. Було виділено чотири типи інтерпретації рок-композицій: 1) виконавські інтерпретації гурту - концертна та студійна, 2) аматорська інтерпретація, 3) кавер-версія в межах стилів рок-музики, 4) інтерпретація аранжувальника, що призводить до зміни стильового напрямку - на classical crossover, поп-музику чи навіть джаз.

Висновки

Рок-музика є складним утворенням, що включає в себе багато стилів. Більшість пісень можуть існувати у студійній та концертній версіях, які вже будуть відрізнятися одна від одної навіть за умови виконання одним колективом. Інтерпретація творів, які можуть бути віднесені до рок-культури, сприяє появі нових виконавських версій, що іноді можуть конкурувати з оригіналом. Поняття кавер- версія варто використовувати, коли йдеться про інтерпретацію пісні, що здійснюється не автором та основними виконавцями, а іншими музикантами. Специфіка інтерпретації у рок-музиці полягає в тому, що текст представлений не як завершений нотний запис, а як аудіо чи відеозапис. Твір у рок-музиці має ознаки динамічності, для нього характерна процесуальність.

Література

1. Березовчук Л. Рок-музыка как интерпретационная деятельность // Митин журнал, №25, 1998. [Электронный ресурс] / Березовчук Л. - Режим доступа: http://kolonna.mitin.com/archive.php?address=http://kolonna.

2. Васильєва Л. Л. Рок-музика як фактор розвитку культури другої половини ХХ століття: автореф. дис.канд. мистецтвознавства: 17.00.01/ Київ. Нац. ун-т. культ. і мистецтв / Васильєва Л. Л. - К., 2004. - 19 с.Конен В. Дж. Третий пласт: новые массовые жанры в музыке ХХ века / Конен В. Дж. - М.: Музыка, 1994. - 160 с.

3. Энди Э. Стилистика рока / Энди Э. - К.: Нике, 1993. - 26 с.

4. Campbell M. Rock and roll: an introduction / Campbell M., Brody J. - Thomson Reuters, 2008. - 472 p.

References

1. Berezovchuk, L. (1998). Rock as the interpretative activity. Mitin magazine, issue 25. Retrieved from http://kolonna.mitin.com/archive.php?address=http://kolonna.mitin.com/archive/mj25/berezovchuk.shtml [in Russian].

2. Vasyl'yeva, L. L. (2004) Rock music as a factor of culture in the second half of the tWentieth century: Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv, Kyiv National University of Culture and Arts [in Ukrainian].

3. Konen, V. Dzh. (1994). The third layer of new massive genres in music of the twentieth century. Moskva, Muzyka [in Russian].

4. Endi, E. (1993). The style of rock. Kyiv, Nike [in Russian].

5. Campbell, M., Brody, J. (2008). Rock and roll: an introduction. Thomson Reuters [in English].

Стаття надійшла до редакції 14.02.2017р.

Размещено на Allbest.ru