Опера Джан Карло Менотті "Стара діва та злодій": жанрові параметри та особливості драматургії

Мета роботи - визначити особливості драматургії опери Джан Карло Менотті «Стара діва та злодій» та окреслити її жанрові параметри. Методологія дослідження спирається на аналітичний, синтетичний та порівняльний методи. Наукова новизна дослідження полягає в детальному аналізі нотних, аудіоматеріалів, лібрето, музикознавчих та біографічних джерел, що становлять текст та контекст об'єкту дослідження. Висновки. В результаті дослідження виявлено особливості драматургії та окреслено жанрові параметри опери «Стара діва та злодій». Даний твір побудовано за принципом монтажної драматургії; йому притаманні риси гротеску, який передбачає гармонійне співіснування сфер драматичного, комічного та ліричного; а також змальовані яскраві рельєфні образи, що дало можливість реалістично втілити в оперному жанрі багатогранність життя та повноту людських характерів.

Ключові слова: Менотті, жанрові пареметри, опера-гротеск, монтажна драматургія, радіоопера.

Журавкова Юлия Александровна, аспирант кафедры «История мировой музыки», преподаватель кафедры «Музыкальная режиссура и оперная подготовка» Национальной музыкальной академии Украины им. П. И. Чайковского

Опера Джан Карло Менотти «Старая дева и вор»: жанровые параметры и особенности драматургии

Цель работы - определить особенности драматургии оперы Джан Карло Менотти «Старая дева и вор» и определить ее жанровые параметры. Методология исследования опирается на аналитический, синтетический и сравнительный методы. Научная новизна исследования заключается в детальном анализе нотных, аудиоматериалов, либретто, музыковедческих и биографических источников, которые составляют текст и контекст объекта исследования. Выводы. В результате исследования выявлены особенности драматургии и обозначены жанровые параметры оперы «Старая дева и вор». Данное произведение построено по принципу монтажной драматургии; ему присущи черты гротеска, который предусматривает гармоничное сосуществование сфер драматического, комического и лирического; а также изображены яркие рельефные образы, что позволило реалистично воплотить в оперном жанре многогранность жизни и полноту человеческих характеров.

Ключевые слова: Менотти, жанровые параметры, опера-гротеск, монтажная драматургия, радиоопера.

Zhuravkova Julia, postgraduate student of the department «The History of world music», teacher of the department «The Musical direction and opera training» of Tchaikovsky National music academy of Ukraine

Gian Carlo Menotti's Opera «The Old Maid and the Thief»: Genre Peculiarities and Dramatic Composition

Purpose of Article. The work aims to determine dramatic features of Gian Carlo Menotti's opera "The Old Maid and the Thief' as well as to outline its genre characteristics. The research methodology is based on analytical, synthetic and comparative methods. The scientific novelty of the study consists in a detailed analysis of musical and audio materials, libretto, musicology and biographical sources, which constitute the text and context of the object under research. Conclusions. The research determines characteristic features of the drama and identifies genre parameters of the opera "The Old Maid and the Thief." This work is based on the principle of clipping-drama; it has prominent features of grotesque, i.e., harmonious coexistence of dramatic, comic and lyrical tone; vivid and striking images, which made it possible within the given opera genre to show the versatility of life and manifoldness of human character.

Key words: Menotti, genre peculiarities, grotesque opera, clipping drama, radio opera.

Менотті входить до когорти тих композиторів світу, чиї твори найбільш часто виконуються і цитуються. Так, за даними статистики, наведеними сайтом operabase.com, що охоплює роботи майже 1300 композиторів різних країн світу, Менотті посідає друге місце в США за кількістю виконань. До прикладу, в сезоні 2015/2016: 73 постановок та 235 перформансів проти 80 постановок та 326 перформансів Ф.Гласса, що посідає перше місце.

Поруч з Луї Грюнбергом, Джорджем Гершвіном, Дугласом Муром, Джан Карло Менотті стоїть біля витоків національної американської опери, і саме завдяки його творам американський глядач зацікавився оперним жанром. Присутність серед понад двох десятків опер кількох творів, відзначених найвищими світовими музичними та театральними нагородами (Пулітцерівська премія, Премія театральних критиків, Премія музичних критиків, Премія Канського фестивалю, нагорода Центру Кеннеді тощо), визначає актуальність вивчення творчої спадщини італійсько-американського композитора.

Актуальність теми дослідження. Таким чином, наукові розвідки, які стосуються інших опер Менотті, і, зокрема, опери «Стара діва та злодій» («The Old Maid and the Thief»), що є предметом даного дослідження, є актуальними і перспективними, враховуючи популярність оперної спадщини Менотті у світі. менотті опера драматургія

Мета дослідження. Отже, завдання даної статті - окреслити жанрові параметри та визначити особливості драматургії опери «Стара діва та злодій».

Виклад основного матеріалу. Цей твір - другий в творчому доробку Менотті - був створений 27- річним композитором на замовлення Самуеля Чотзінова, музичного директора радіо-телевізійної корпорації NBC, і став першою оперою, спеціально створеною для трансляції на радіо. Музичний оглядач Джон Палмер наголошує, що радіоопера по суті була не зовсім оперою, оскільки повністю виключалася візуальна складова цієї мистецької форми, тож Менотті ввів в дію коментатора, який пояснював слухачам, що відбувається в даний момент, і це дозволяло, відповідно, яскравіше уявити події опери [10].

Твір прозвучав у квітні 1939 року, у супроводі Симфонічного оркестру NBC під орудою диригента Альберто Ереде, - цією роботою оркестр завершував свій сезон 1938-39 років. Як пише Дженіфер Барнс, радіопостановку прихильно зустріли критики та слухачі, і її успіх сприяв подальшому розвитку кар'єри молодого композитора в США [9].

Сорок років потому у передмові до CD диску із записом опери відомий музичний менеджер, багаторічний керівник Ліги американських оркестрів, колишній президент Чиказького симфонічного оркестру, нині декан Чиказького коледжу виконавських мистецтв Університету Рузвельта Генрі Фогель написав: «Результатом (замовлення NBC - Ю.Ж.) стала ця абсолютно чудова, гарна робота, якою Менотті заявив про себе, щоб у майбутньому підтверджувати раз по раз наші очікування». [11]

Після виконаної композитором незначної адаптації опери для театральної сцени відбулася її прем'єра в Академії Музики у Філадельфії у 1941 році, а в травні 1943-го вона транслювалася по американському телебаченню.

Пізніше вона була показана 1947 року в Оперному театрі Нової Англії в Бостоні, наступного року - у Нью-Йоркській опері, і одночасно з цим твором Менотті познайомилися європейці - 1947 року прем'єра відбулася на сцені Національного театру Мангейму в перекладі німецькою. Опера донині йде на театральних сценах світу, її часто ставлять у коледжах та музичних академіях США, а окремі записи постановок доступні на Інтернет-сервісі Youtube, і є досить популярними серед користувачів мережі Інтернет - про що свідчить велика кількість переглядів цих відео.

З огляду на маловідомість даного твору, коротко окреслимо оригінальний сюжет опери, що розкриває тему самотності як стану людської душі. До будинку старої діви міс Тодд прибивається молодий подорожній, і служниця Латіша вмовляє міс Тодд прихистити його, відтак для цих самотніх жінок симпатичний незнайомець стає центром всесвіту.

І хоча згодом стає відомо, що поліція розшукує злодія, опис якого на 100% збігається із їхнім гостем, жінки, які вже встигли прив'язатися до гостя, вирішують не видавати його. Та проблеми починають намотуватися, немов клубок, одна за одною: гостю заманулося випити, а оскільки в домі міс Тодд нема ні краплі лікеру, а про купівлю не може бути й мови, бо постраждає бездоганна репутація, то жінкам не спадає на думку нічого ліпшого, аніж... вночі пограбувати горілчану лавку! Звісно, що грабіжників починають шукати, а невдячний гість вирішує податися геть з містечка, що стає дедалі небезпечнішим. Міс Тодд у відчаї від неминучої розлуки натякає Бобу на взаємну симпатію, та отримавши лише насміх у відповідь полишає, образившись, гостя під наглядом Латіші, обіцяючи повернутися з поліцією.

Залишившись з Бобом наодинці, Латіша вмовляє того обчистити будинок і разом втекти, тож Міс Тодд, повернувшись додому, не знаходить ані служниці, ні коханого, ні своїх статків і втрачає свідомість. Безумовно, такий фінал не може бути прийнятним для жанру комедії чи опери-буфа, як його визначають деякі режисери-постановники, але він можливий для гротеску, що передбачає наявність драматичних мотивів - як його і позначив композитор («A Grotesque Opera in 14 Scenes»).

Як відомо, жанр гротеску (з французької - «химерний, комічний») передбачає специфічну художню образність твору, що через поєднання несумісного відображає життєві явища, людські якості, взаємовідносини тощо. Гротескним творам властиві співставлення фантастичного та реального, легковажного та серйозного, кумедного і піднесеного, комічного та трагічного. «Як форма комічного, гротеск відрізняється від гумору та іронії тим, що в ньому смішне і веселе невіддільні від страшного і зловісного; як правило, образи гротеску несуть в собі трагічний сенс. У гротеску за зовнішньою неправдоподібністю, фантастичністю криється глибоке художнє узагальнення важливих явищ життя.» [1]

Отже, свідомий вибір автором жанрового спрямування опери пояснює широкий діапазон застосованих ним художніх прийомів. Будучи різновидом комедії, гротеск, разом з тим, спонукає постановників не обмежуватися висвітленням суто комічного в опері. Саме підкреслення ліричних і - особливо - драматичних моментів опери сприяє збагаченню образності вистави, створенню яскравої, повнокровної виразності - до чого завжди прагнув композитор, і про що відомий болгарський перекладач, драматург, музичний критик Огнян Стамболієв писав: «Менотті ...віддавав перевагу камерній, інтимній виразності з підкресленим психологічним аналізом та нюансами почуттів» [17].

Пропонуємо простежити, якими засобами музичної мови та особливостями лібрето композитор втілив риси драми в опері «Стара діва та злодій», з'ясувавши особливості драматургії опери та її жанру.

Опера представляє собою композицію з чотирнадцяти сцен. Вони мають різну тривалість, відрізняються складом солістів та домінуванням тієї чи іншої жанрової та образної сфери (від суто комічних епізодів - до зворушливої лірики, від філософських - до гострого драматизму). Стрімке чергування контрастних сцен, зазвичай притаманне кіномистецтву, дозволяє говорити про принцип монтажної драматургії в опері. Як зазначає О. Синельникова, розглядаючи особливості музичної форми в творах ХХ ст., «Монтаж стал показателем качественно нового мироощущения, заключающегося в поисках полярных контрастов несовместимых данностей. Влияние кинематографического монтажа на различные виды искусства в целом сводится к повышению дискретности композиции. Отсюда вытекает усиление символичности, знаковости, смысловой множественности каждой детали художественного текста». Тобто, «монтаж в музыке (...) выступает как специфическое выразительное и формообразующее средство, а следовательно, и способ построения музыкального образа» [5].

Разом з тим, драматургія опери ґрунтується на традиційній моделі: в «Старій діві та злодії» чітко простежуються експозиція та зав'язка (перша сцена), етапи загострення конфлікту (четверта, сьома, десята, одинадцята сцени), кульмінація (дванадцята сцена) та розв'язка (чотирнадцята сцена). Короткі сольні сцени Міс Пінкертон відіграють формотворчу роль рефрену, дует Міс Пінкертон з Міс Тодд (перша сцена), арії Латіші (шоста сцена) та Боба (восьма сцена) - ліричних центрів опери.

Важливу роль в драматургії «Старої діви та злодія» відіграє система лейтмотивів, що, вірогідно, була покликана не тільки увиразнити образну систему опери, але й полегшити сприйняття матеріалу радіослухачами. Так, завдяки своїй рельєфності, тематизм кожного з персонажів упізнається з легкістю, незалежно від того, ким він відтворюється в даний момент (наприклад, в тринадцятій сцені Латіша з сарказмом передражнює Боба, «говорячи» його інтонаціями (з характерним співставленням паралельних тональностей) з першої та дванадцятої сцен; лякає його всемогутністю Міс Тодд, запозичивши мотив її погроз із дванадцятої сцени) [16]:

Переосмислення тематизму Боба в партіїЛатіші в сцені 13.