Християнські динамічні компоненти національного стилю як основний фактор стилеутворення у сучасній українській музиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 78.03

Християнські динамічні компоненти національного стилю як основний фактор стилеутворення у сучасній українській музиці

Гарькава Ірина Олександрівна

Метою роботи є виявлення та аналіз динамічних компонентів національного стилю у творах на християнську тему сучасних українських композиторів. Методологія дослідження полягає у застосуванні компаративного, історичного методів, теоретичного аналізу та синтезу, завдяки яким відбувається знаходження та осмислення ідейних складових творчих стилів. Наукова новизна полягає у висвітленні основних ідейних концептів національного стилю у творах в М. Скорика, В. Сильвестрова, Л. Дичко, В. Степурка, Г. Гаврилець, О. Щетинського. Висновки. У досліджуваних творах відкривається нова перспектива осягнення культурно-історичного досвіду нації з точки зору її духовного зростання.

Ключові слова: християнська тема в українській музиці, національний стиль, динамічні компоненти національного стилю.

Гарькавая Ирина Александровна, соискатель кафедры теории и истории культуры Национальной музыкальной академии Украины им. П. И. Чайковского, заведующая отделом композиции КДМШ № 3 В. С. Косенка

Христианские динамические компоненты национального стиля как основной фактор стилеобразования в современной украинской музыке

Целью работы является выявление и анализ динамических компонентов национального стиля в произведениях на христианскую тему современных украинских композиторов. Методология исследования заключается в применении компаративного, исторического методов, теоретического анализа и синтеза, благодаря которым происходит нахождение и осмысление идейных составляющих творческих стилей. Научная новизна заключается в освещении основных идейных концептов национального стиля в произведениях в М. Скорика, В. Сильвестрова, Л. Дичко, В. Степурка, Г. Гаврилец, O. Щетинского. Выводы. В исследуемых произведениях открывается новая перспектива постижения культурно-исторического опыта нации с точки зрения ее духовного роста.

Ключевые слова: христианская тема в украинской музыке, национальный стиль, динамические компоненты национального стиля.

Єагкага Iryna, Aspirant of Theory and History Department, National Music Academy of Ukraine named after P. Tchaikovsky, Head of Composition Department, KMSh №3 named after V. Kosenko

Christian dynamic components of national style as a basic factor of creating style in the modern Ukrainian music

Purpose of Article. The aim of work is to exposure and analysis of dynamic components of the national style in works on the religious theme of the modern Ukrainian composers. Research methodology consists of application comparative, historical methods, theoretical analysis, and synthesis. There is being and comprehension of ideological constituents of creative styles. A scientific novelty consists in illumination of basic ideological concepts of the national form in works in M. Skoryk, V. Silvestrov, L. Dychko, V. Stepurko G. Havrylets O. Shchetynsky. Conclusions. In the investigated actions the new prospect of understanding of the cultural and historical experience of the nation is opened from her spiritual increase.

Key words: Christian theme in Ukrainian music, national style, dynamic components of national style.

Актуальність дослідження обумовлена зростанням інтересу, у сучасному музикознавстві, до вивчення духовної творчості композиторів християнської спрямованості. Дослідження в руслі цієї проблематики є важливим, оскільки робіт, присвячених вивченню динамічних компонентів національного стилю, в християнському ключі, не існує взагалі.

Починаючи з кінця 1980-х років, композитори все активніше звертаються до християнства у пошуках натхненних ідей, вічних тем, катарсичних відчуттів. У сучасній українській музиці християнство у переважній більшості випадків трактується як неосяжний культурний феномен, що в своєму історичному поступі зберіг незмінними сакральні складові та основні засади духовності, але разом з тим через мистецькі артефакти іконопис, літературу, архітектуру, музику (хоровий спів), зосередив у собі художні досягнення європейської цивілізації.

Відродження музики на християнську тематику сприяло відновленню інтересу професійних академічних композиторів до тих пластів музичної культури, які у радянські часи мали вузько обмежене «обіходне» застосування під час богослужіння у церквах або заборонялися для слухання і вивчення. Тому у наш час твори на християнську тематику набувають справжнього новаторського звучання. Ця ланка національної духовної традиції не так давно привернула увагу науковців. Детально вивчається творчість Л. Дичко[8]. У монографії С. Грици подається детальний цілісний аналіз творів майстрині на християнську тематику, зокрема її літургій [3]. Н. Александрова розглядає твори Л. Дичко у контексті мистецтва сучасного перехідного періоду [1]. У монографії, присвяченій М. Скорику, Л. Кияновська подає ґрунтовний аналіз творчості мистця [5]. Його твори, пов'язані з християнством, представлені у контексті поетапної еволюції творчого методу композитора. Багатоаспектними є праці про духовну творчість В. Сильвестрова. Національні риси стилю В. Сильвестрова досліджує О. Козаренко [6], семантика та поетика розглядається у розвідці В. Скуратівського [9]. Лише окремі, незначні статті присвячені творчості В. Степурка [2], Г. Гаврилець [8]. У грунтовній роботі Н. Костюк розкриваються авангардні стилістичні прояви у християнських творах О. Щетинського [7]. Одним з найменш досліджуваних аспектів музики на християнську тематику є особливості стилеутворення. У даній статті поставлено проблему відношення стилю сучасних християнських творів до національного стилю, яка недостатньо освітлена у наукових студіях.

Метою дослідження є виявлення та аналіз динамічних компонентів національного стилю у творах на християнську тему сучасних українських композиторів. нація музика культурний

Виклад основного матеріалу. За своє більше як двохтисячолітнє існування християнство стало онтологічною основою існування української нації. У культурі різних епох знаходилися різні аксіологічні домінанти під час переосмислення цього духовного феномену, підкреслювалися світоглядні, естетичні складові, суголосні з соціально-історичною ситуацією. Умовно можна виокремити чотири основні ідейні концепти, що визначали взаємодію соціума та християнства у процесі культурно-історичного поступу нації:

- метафізичний, морально-етичний канон сприйняття християнства часів Київської Русі;

- театрально-естетична афектованість епохи Бароко;

- виявлення національно-духовного пафосу на християнській основі в епоху Романтизму;

- деміургічний індивідуалізм у символізмі кінця ХІХ - початку ХХ століть, піднесення особистості до Божественного начала, вияву сакрального через індивідуальність людини, її творчий порив.

У сучасній музиці утворюється нова ейдетика національного стилю1: християнство стає «загально смисловим контекстом», який переходить у систему виражальних засобів, відбувається «<...> кристалізація явищ духовного життя етносу - менталітету, історичних і культурних традицій - у комплексі засобів музичної виразності»2. Ідейні концепти християнства попередніх епох являються своєрідними динамічними компонентами3 національного стилю сучасної музики. Саме вони визначають систему організації музично- виразових засобів композицій, спрямовують розвиток форми та становлення концепційно-драматургічного плану творів. У межах однієї композиції у складному сплетінні смислових лабіринтів духовних ідейних парадигм різних епох народжується зерно особистісного шляху до утаємниченого сакрального. Вистражданий Майстром та «пропущений» крізь стильові, жанрові «фільтри» музичної пам'яті, він пролягає у створенні оригінального символічного світу у стилі музичних творів, у намаганні підпорядкувати нетлінному Святому Вічному власну минущість, тимчасовість, віднайти у вирі щоденного перебігу життя заповіді Істини і Блаженства.

Рівень осмислення динамічних компонентів стилю, народжених християнською культурою, розмаїття ракурсів їх взаємодії на композиторський стиль, неоднакова смислова значимість у кожному конкретному випадку визначають особливості поглядів митців на духовну музику. Узгодження динамічних компонентів у власній творчій манері є складним завданням, яке переважна більшість мистців чітко усвідомлюють.

Ставлення до метафізично-етичного динамічного компоненту, зосередженого у канонічних структурах вербальних і музичних текстів, стає індивідуальною гранню у межах національного стилю. М. Скорик зазначає: «Зараз багато композиторів пишуть у так званих «духовних» жанрах. Я хотів би, щоб мої релігійні твори виконувались у церкві <...> я хотів наблизити свою музику - за гармонією, мовою до канонів і разом з тим знайти якийсь новий підхід» .

У межах пошуку альтернативи між власною манерою, сучасними стильовими реаліями та закладеною віками традицією розуміння християнських текстів знаходиться особистісний, незвичайний для канонічного розуміння біблійного тексту ракурс взаємодії «небесного» і «земного» в опері «Мойсей» (2001) М. Скорика. В умовах інтертекстуального музичного мовного простору сучасності митець піднімає актуальну для кожної деміургічної особистості ідею неповторності індивідуального шляху особистості до Божественної істини. Виведення на сцену біблійного героя з месіанською місією спасіння народу, Гарькава І. О. піднесення генделівської за духом та драматизмом проблеми вибору між обов'язком перед Богом і людьми (суспільно-громадянським) та особистісними людськими переживаннями, ваганнями та невпевненістю підкреслюють опору концепції на бароковий, театрально-естетичний, афектований елемент стилю. А звернення до ідей однойменної поеми І. Франка вносить індивідуалістично- деміургічний компонент в оперу М. Скорика.

Функціонування християнських динамічних компонентів у стилі духовних творів М. Скорика, релігійна спрямованість яких чітко визначилася на межі 1999 - 2005 роках, виражається у поєднанні різноманітних інтонаційних джерел. Це і традиції галицької церковної музики (духовна спадщина М. Вербицького, Й. Кишакевича, І. Лаврівського, Д. Січинського), фольклорний мелос, інтонацій «самолівки» давнього церковного західноукраїнського співу5, барокового українського концерту, особливостей національної театральності.

В образах духовного, втілених у музиці Валентина Сильвестрова, відбивається нескінченність творчих інтерпретацій динамічних компонентів стилю та виявлення нових стимулів стилеутворення. Слово, звук, інтонація, форма, весь музичний твір як знак духовного, дарований людям, Божа Благодать, втілена у текстових структурах, символ-відбиток вищої ідеї, за яким стоїть вічний ідеальний інваріант - таке розуміння духовного приводить до «нового відкриття вже готової семантики» (В. Сильвестров)6, переосмислення, перегляду сталих, «вічних» складових стильових, стилістичних, жанрових моделей як носіїв культурної пам'яті, що у сучасному контексті створюють стереофонію духовного звукового простору, наповнюють його нескінченними асоціаціями смисловими відгомонами епох, культур, світоглядів. Композиторський витвір народжується постфактум, після «співу світу про самого себе». Він немов би вбирає цей вищий духовний імпульс у всій багатоплановій смисловій поліфонії алюзій, натяків, нагадувань, спогадів, вражень і передає його слухачеві для естетично-інтелектуальної насолоди вислуховування та «розгадування» смислових кросвордів. Звідси і характерне для стилю В. Сильвестрова «об'явлення» образу, що, як ікона, раптово «виникає ніби даність», виростаючи з невеликої поспівки, лаконічного гармонічного звороту або ритмоімпульсу, і вражає слухача стереофонією смислів («тиха радість, покірливе і ніжне світло і молитовне розчулення» у тричастинному циклі «Алілуя»7). Тривалістю продовженої миті, що немов розмикає лінійний час, безперервністю протіканням з ефектом затримання завдяки «уповільненому (як в рапіді) розгортанню гармонічних планів, затримці на окремих звуках інтонаційного контуру, через "безкінечність" секвенційних хвиль мелодичного розвитку»8 створюється медитативний або молитовний стан композицій, що утримує, розтягує ефект конструювання у собі гармонічних, етичних констант духовного. Емансипація консонансу - знаку «позитивності» світогляду мистця, застосування специфічних тембрових прийомів (беззвучне вдування повітря у духові інструменти - демонстрація зміни субстанціональної сутності звука, переходу його у понадзвуковий, невловимий «космічний вимір», «знак виходу у Всесвіт» за Н. Герасимовою-Персидською, «збирання» гармонії та створення звукових нашарувань за допомогою постійного педалювання фортепіано - ефект відтворення гри на бандурі або хорового співу у Храмі), застосування метамелодизму на всіх рівнях розбудови композиції задля посилення інформативності, семантичної значущості стилістичних засобів сприяють створенню у композиціях Майстра полісемантичного символічного звукового простору, у якому середньовічний метафізично-етичний компонент національного стилю великою мірою обумовлений деміургічним індивідуалізмом при розбудові художньої концепції.

Основне кредо своєї творчості В. Степурка- «постійне оновлення і ніякого догматизму» утілив у циклі з чотирьох псалмів (1997). Його орієнтація - на індивідуалістичний, деміургічний динамічний компонент стилю. У піснеспіві «Про муки Ісуса та його славу» (Псалом 22) виведено образ стражденного Бога, що промовляє свої слова на хресті (солюючий альт). У композиції з використанням звукотембрових сонористичних барв виникає медитативний, гіпнотичний образ, притаманний напрямку авангардної психоделії для рефлективного занурення у євангельські події двохтисячолітньої давнини. В утвореній, історико-культурній концепції циклу, що розгортається від існування у язичницькому безвір'ї, появи Ісуса Христа і спасіння ним людства через страждання на хресті, піднесення у вищі духовні сфери та вічної подяки за безкінечне Милосердя Господнє, тексти канонічних псалмів стають поетичним ключем для розкриття у музичних творах основних заповітів християнства Віри, Спасіння, Милосердя9.

У духовній музиці Олександра Щетинського помітний значний вплив необарокового динамічного компоненту стилю. У творі для дитячого хору та ударних «Різдво Іоана Предтечі» (1992) відчутне відлуння театральності пасіонів та ораторій, композиційних принципів православних богородичних догматів, хорових барокових концертів, паралітургійних псальм-«житій». Символічність трактування біблійного Слова, спадковано передусім від художньо-поетичного світу філософських творів Г. Сковороди, для композитора починається вже від назви твору: «У своїх композиціях я ніколи не відтворюю сюжет, але ставлюся дуже уважно до вибору назви, бо вона стає важливою частиною тексту твору, його структури, не менш важливою, ніж будь-який акорд чи фраза. Назва викликає асоціації, спогади <. .> Твір ще не звучав, а в слухача вже виникає певний культурний фон, від якого може залежати враження»10. Барокова алегоричність, метафоричність художніх текстів як стильова закономірність впливає на символізм трактування мовно-стилістичних засобів. У симфонічному творі для оркестру «Глосолалії» (1989), написаному у додекафонній техніці, сюжет розповсюдження християнства, представлений у символіко- метафоричній манері як осяяння Благодаттю Божою інших народів через мову (звуки), коли апостоли на різних мовах почали проповідувати християнські істини11. Серія стає сакральним символом, який позначає «процес переходу апостолів, котрі говорили однією мовою, на мови народів світу»12.

Емоційно-психологічний, яскраво ліричний характер впливу християнських динамічних компонентів на стиль відзначається у творчості Г. Гаврилець. Композиторка вважає, що християнська тема потребує «<...> величезної внутрішньої зосередженості і духовної зрілості»13. Хорові твори композиторки вражають різноплановістю семантичних акцентів та смислових складових, втілених у мелодизованих композиціях14. «Блаженни» у псалмі «Блаженний, хто дбає про вбогого» (Псалом 41), «уповання», сподівання у піснеспіві «До Тебе підношу я, Господи, душу мою» (Псалом 25), «покаяння» у хоровому концерті «Боже мій, нащо мене Ти покинув» (Псалом 22) (2001), традиційна для народної культури бінарність образу Богоматері як Цариці небесної і Матері Земної у літургічному піснеспіві «Богородице, діво, радуйся», панегіричність пасхального концерту «Нехай воскресне Бог» розмаїття віднайдених відтінків та відчуттів у музичному трактуванні канонічних текстів великою мірою обумовлені впливом романтичного національно-ліричного та барокового концертного динамічних компонентів стилю15.

Складний конгломерат динамічних стильових компонентів утворюється в «Урочистій літургії» Лесі Дичко (2000 2002)16. Свідоме прагнення до створення національно самобутнього варіанту Літургії, пошук музичної «україномовності», «національно-стильового характеру Літургії»17 призвели до синтезування більшості мелодико-інтонаційних типів, використовуваних у православній церковній традиції. Це і знаменний спів (№ 6 «Прийдіть, поклонімось»), кондакарний (псалтичний) сольний спів, в основі якого лежить варіантний розвиток трьох поспівок (№ 11 «Херувимська»), грецька традиція співу з ісоном (витриманим органним пунктом №№ 2 «Благослови, душе моя, Господа»), респонсорний іпофонічноий (сольний початок розспіву у кінці «підхоплює» хор № 13 «Вірую») та респонсорний епіфонічний (сольний спів з незмінним приспівом № 4 «Єдинородний сину.

Дієвість у стилі композиторки двох провідних компонентів - індивідуально-деміургічного та національно-духовного призводять до смислової бінарності семантичного рівня композиції: завдяки «живим» мелодико-інтонаційним джерелам Урочиста Літургія не втрачає своєї яскравої концертності, зрозумілості тематизму.

Новизна роботи. У дослідженні на основі концепції національного стилю, представленої у працях С. Тишка [10], вперше, у духовних творах сучасних українських композиторів виявлено основні динамічні компоненти національного стилю.

Висновки. У результаті комплексного аналізу автор приходить до таких висновків: Ідеї, закладені у християнстві значним чином впливають на формування національного стилю сучасних українських композиторів; християнські ідеї на рівні стилю композитора та стилю окремого твору трансформуються у динамічні компоненти; християнські динамічні компоненти є основними чинниками формування концепцій твору

Література

1. Александрова Н. «Урочиста Літургія» Л. Дичко у контексті виконавської традиції / Наталя Александрова // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського - Вип. 22. - Кн. 8 : Музичне виконавство. - К., 2002. С. 67 - 80.

2. Волошина Н. Духовна тематика в творчості українських композиторів другої половини ХХ століття (на прикладі Віктора Степурка) / Наталія Волошина // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковськогою - Вип. 36. - Кн. 1 : Українська та світова музична культура: сучасний погляд. - К., 2005. - С. 178 - 187.

3. Грица С. Леся Дичко в житті і творчості. - Дрогобич : Посвіт, 2012. - 272 с.

4. Зуб Г. Лейтмотивы-идеи в опере А. Щетинского «Благовещение» / Г. Зуб. // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : збірник науков. праць Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського - Вип. 19. - Х., 2007. С. 109 - 216.

5. Кияновська Л. Мирослав Скорик: людина і митець / Любов Кияновська. - Л., СПОЛОМ, 2008. 591с.

6. Козаренко А. Феномен национального в музыке эпохи глобализации / Александр Козаренко // Музыкальное искусство сегодня. Новые взгляды и наблюдения / По материалам научной конференции «Музыкознание на рубеже веков: проблемы, функции, перспективы», г. Новосибирск, 2001 / Сост. и общ. ред. В. В. Задерацкого. - М. : Композитор, 2004. С. 37 - 43.

7. Костюк Н. Невідома сучасність (на матеріалі творів духовної тематики О. Щетинського) / Наталя Костюк // Студії мистецтвознавчі - Число 6 (10) - К., 2005. - С. 92 - 102.

8. Пучко Ю. Духовно-музыкальные композиции Анны Гаврилец в контексте современного хорового искусства Украины / Ю. Пучко // Київське музикознавство. Культурологія та мистецвознавство : зб. ст. - Вип. 36. - К., 2011 С. 240 - 250.

9. Скуратівський В. І. Магія звука, семантика та поетика духовної хорової творчості В. Сильвестрова (на прикладі триптиху «АЛІЛУЯ» ) / В. І. Скуратівський // Музикознавча думка Дніпропетровщини. - В. 5. Дніпропетровськ : Дніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки, 2010. С. 97 - 106.

10. Тышко С. В. Проблема национального стиля в русской опере. Глинка. Мусоргский. Римский- Корсаков: исследование / Сергей Витальевич Тышко. - К. : Музинформ, 1993 117 с

11. Чекан Ю. Передмова / Юрій Чекан // М. Скорик Хорові твори. - К., 2005. - С. 6 - 9.

References

1. Aleksandrova, N. (2002). "Solemn Liturgy" by L. Dicko in the context of the performing tradition. Scientific Herald of the National Musical Academy of Ukraine named after. P. I. Tchaikovsky, 22, 67 - 80 [ІП Ukrainian].

2. Voloshina, N. (2005). Spiritual themes in the works of Ukrainian composers of the second half of the twentieth century (on the example of Victor Stepurka. Scientific herald of the P. Tchaikovsky National Musical Academy of Ukraine, 36, 178 - 187 [ІП Ukrainian].

3. Gritsa, S. (2012). Lesya Dichko in life and creativity. Drohobych: Enlightenment [іп Ukrainian].

4. Zub, G. G. (2007). Leitmotives-Ideas in A. Schetinsky's Opera "Annunciation. Problems of the interaction of art, pedagogy and the theory and practice of education: a collection of sciences. Works of Kharkiv State University of Arts named after. I.P. Kotlyarevsky, 19, 109 - 216 [in Russian].

5. Kiyanovsky, L. (2008). Myroslav Skoryk: person and artist [іп Ukrainian].

6. Kozarenko, A. (2004). The phenomenon of national in the music of the era of globalization. Musical art today. New Views and Observations M.: Composer [in Russian].

7. Kostyuk, N. (2005). Unknown Modernity (on the material of works of spiritual themes of O.Shchetinsky) .Art Studies Studies,6 (10), 92 - 102 [іп Ukrainian].

8. Puchko, Yu. (2011). Spiritual and musical compositions by Anna Gavrilets in the context of modern choral art of Ukraine. Kyiv musicology. Culturology and Art Studies: Sb. Art, 36, 240 - 250 [in Russian].

9. Skuratovsky, V. I. (2010). Magic of sound, semantics and poetics of spiritual choral work V. Silvestrov (on the example of the triptych "ALILUYA. Musicological thought of Dnipropetrovsk region, 5, 97 - 106 [іп Ukrainian].

10. Tyshko, S.V. (1993). The problem of the national style in the Russian opera. Glinka Mussorgsky Rimsky- Korsakov: research. Kyiv: Musinform [in Russian].

11. Chekan, Yu. (2005). Preface. M. Skoryk Choral works [іп Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru