Історичні передумови виникнення консерваторії Галицького музичного товариства у Львові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК:78.03(477-8) + 378.09і

Історичні передумови виникнення консерваторії Галицького музичного товариства у Львові

Мазепа Т.Л.

Анотація

професійний музичний консерваторія школа

Висвітлено початковий, «доконсерваторський» етап розвитку професійної музичної освіти у Львові, який привів до заснування Консерваторії Галицького Музичного Товариства. Львів як один з вагомих культурних центрів активно долучається до процесу професіоналізації музичної освіти. Хоча сама Консерваторія у столиці Галичини була відкрита в 1853 році, попередні зусилля для того, щоби музична освіта в місті зосередилась у відповідній інституції, докладались значно раніше. Спроби створення першої освітньої інституції належать до Ф.К.В. Моцарта, який у 1826 році заснував у Львові Інститут Співу (ОвБапд-ІпБґіґиі) при Товаристві Святої Цецилії. Хоча Інститут і Товариство проіснували лише неповних три роки - до 1829 року, проте стали попередниками наступних музичних інституцій, що невдовзі були засновані у столиці Галичини. Встановлено, що вже через рік після заснування у 1838 році Галицького Музичного Товариства (ГМТ) у Львові було відкрито музичну школу (Музичний Інститут) з різними відділеннями (класами): скрипки, співу, духових інструментів, віолончелі, контрабаса. Серед педагогів школи першого десятиліття бачимо представників різних національностей та різного рівня професійної підготовки. Охарактеризовано перший, успішний період розвитку музичної школи ГМТ до 1848року, коли в зв'язку з буремними подіями «весни народів» була спалена будівля «старого театру» у Львові, а з нею більша частина дорогоцінної нотної бібліотеки, архів, інструменти ГМТ. Складна політична ситуація майже на чотири роки призупинила діяльність Товариства. У1851 році діяльність Товариства відновлено та вирішено утворити Консерваторію, для чого опрацьовано відповідний навчальний план та змінено Статут товариства. Наприкінці 1853 року Консерваторія розпочала свою діяльність, яка тривала до 1939 року. Історичним спадкоємцем Консерваторії Галицького Музичного Товариства є теперішня Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка.

Ключові слова: музична освіта, Галицьке Музичне Товариство, консерваторія Галицького Музичного Товариства, педагог, Львів.

Аннотация

Мазепа Т. Л. Исторические предпосылки возникновения Консерватории Галицкого Музыкального Общества во Львове. Высвечивается начальный, «доконсерваторский» этап развития профессионального музыкального образования во Львове, который привел к основанию консерватории Галицкого Музыкального Общества. Львов как один из значительных культурных центров активно участвовал в процессе профессионализации музыкального образования. Хотя сама консерватория была открыта в 1853 году, предварительные усилия для того, чтобы музыкальное образование в городе сосредоточилось в этом институте, делались значительно раньше. Попытки основания первой образовательной институции относятся к Ф. К. В. Моцарту, который в 1826 году основал во Львове Институт Пения (Gesang^nstitut) при Обществе Святой Сесилии. Хотя Институт и Общество просуществовали лишь неполных три года - до 1829 года, однако они стали предшественниками следующих музыкальных институтов и сообществ, которые были основаны в столице Галиции. Установлено, что спустя год после основания в 1838 году Галицкого Музыкального Общества (ГМО) во Львове была отрыта музыкальная школа (Музыкальный Институт) с различными отделениями (классами): скрипки, пения, духовых инструментов, виолончели, контрабаса. Среди педагогов школы первого десятилетия видим представителей разных национальностей и разного уровня профессиональной подготовки. Дана характеристика первого успешного периода развития музыкальной школы ГМО до 1848 года, когда в связи с событиями «весны народов» было сожжено здание «старого театра» во Львове, а с ней большая часть драгоценной нотной библиотеки, архив, инструменты ГМO. Сложная политическая ситуация почти на четыре года приостановила деятельность Музыкального Общества. В 1851 году деятельность Общества восстановлено, и решено образовать Консерваторию, для чего был написан соответствующий учебный план и внесены изменения в Уставе Общества. В конце 1853 года Консерватория начала свою деятельность, продолжавшуюся до 1939 года. Историческим наследником Консерватории Галицкого Музыкального Общества является нынешняя Львовская национальная музыкальная академия им. Н. В. Лысенко.

Ключевые слова: музыкальное образование, Галицкое Музыкальное Общество, консерватория Галицкого Музыкального Общества, педагог, Львов.

Annotation

Mazepa T. Historical preconditions of creation of the conservatory of galician music society in Lviv. The article describes initial, «pre-conservatory» stage in the development of professional musical education in Lviv, which led to the establishment of the Conservatory of the Galician Musical Society. Lviv as one of the important cultural centers had actively joined the process of professionalization of musical education. Although the Conservatory itself was opened in the capital of Galicia in 1853, prior efforts to concentrate the city music education in proper institution were made much earlier. Attempts to create the first educational institution belong to F. K. V. Mozart, who founded the Gesang-Institut in Lviv under the Society of Saint Cecilia in 1826. Although the Institute and the Society lasted only incompletely three years - until 1829, they became predecessors of the following musical institutions that were soon founded in the capital of Galicia. It was established that one year after the founding of the Galician Music Society (GMT) in 1838, a musical school (Musical Institute) was opened in Lviv with different departments (classes): violin, singing, wind instruments, cello, double bass. Among the teachers of the school of the first decade we see representatives of different nationalities and different levels of professional training. The first, successful period of the development of the music school of the GMT was characterized by 1848, when in connection with the stormy events of the "spring of peoples" the building of the "old theater" in Lviv was burned down, as well as the most part of precious musical library, archive, instruments of the GMT. The difficult political situation has suspended the Society for almost four years. In 1851, the activity of the Society was restored and it was decided to create a Conservatory, for which the corresponding curriculum was worked out and the charter of the partnership changed. At the end of 1853, the Conservatory began its activities, which lasted until 1939. The historical heir to the Conservatory of the Galician Music Society is the present Lviv National Musical Academy named after M V. Lysenko.

Keywords: musical education, Galician Music Society, Conservatory of the Galician Music Society, teacher, Lviv.

Процес професіоналізації музичної освіти в Європі інтенсифікується в середині ХІХ століття. Одна за одною виникають консерваторії, які стають головними осередками підготовки фахівців-музикантів і, відповідно, осягнення значно вищого рівня майстерності музичних колективів та виконавців. Львів як один з вагомих культурних центрів також активно долучається до цього процесу. Сама консерваторія у столиці Галичини була відкрита в 1853 році, проте зусилля для того, щоби музична освіта у місті зосередилась у відповідній інституції, докладалися значно раніше.

Хоча наукових досліджень, присвячених музичній освіті у Львові, в останні роки з'явилось достатньоКияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ ст., Кашкадамова Н. Фортепіанне мистецтво у Львові, Жишкович М. Освітньо-педагогічні аспекти розвитку вокального мистецтва Львова (друга половина XIX - перша половина XX ст.), Карпяк А. Флейта в консерваторії Галицького Музичного Товариства та в інших вищих музичних закладах Львова у період 18541939 рр., Мазепа Л. Причинки до історії музичної освіти в Східній Галичині, Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до музичної академії у Львові у 2-х томах, Мазепа Т. Професійна підготовка вокалістів у Львові в період XIX-XX ст., Mazepa Т., Mazepa L. Szkice z dziejow wokalistyki we Lwowie., проте початковий, «доконсерваторський» етап висвітлено недостатньо. А він є вельми цікавим культурно-історичний феноменом, який варто розглянути детальніше. Отже, висвітлення основних підготовчих етапів розвитку професійної музичної освіти у Львові, які привели до заснування Консерваторії Галицького Музичного Товариства, становить головну мету статті.

Входження Галичини до австрійської імперії Габсбурґів мало свої наслідки і для культури краю, оскільки сюди прибувають численні митці з усіх кінців велетенської імперії. Вони водночас й інтегруються у місцеве середовище, і привносять свої ініціативи і традиції в духовний уклад краю. Вже у перші десятиліття ХІХ століття ці процеси стали вельми помітними. Найбільш активними організаторами музичного життя, ініціаторами заснування майбутніх музичних інституцій були: композитор, теоретик, диригент Йоганн (Ян) Медеріч Галлюс (Johann (Jan) Mederitsch Gallus), скрипаль і композитор Кароль Ліпінський (Karol Lipinski), молодший син геніального класика, «львівський» Моцарт - Франц Ксавер Вольфганг (Franz Xawer Mozart) та Йоганн Рукгабер (Jahann Rukgaber).

Окремо слід зупинитись на діяльності Франца Ксавера Моцарта. Його кар'єра вчителя музики в аристократичних родинах у Львові та менших містах Галичини, що почалась в 1808 році, та супутня педагогічній активна концертна діяльність була винятково успішною, проте через десять років перебування в «Королівстві Галіції і Лодомерії» Ф.К. Моцарт вирішив утвердитись як музикант в ширшому європейському просторі. 17 грудня 1818 року він виступив з прощальним концертом у Львові і вирушив у довготривалу, майже чотирирічну концертну подорож по містах Європи (Люблін, Варшава, Данціг (тепер Гданськ), Копенгаген, Гамбург, Берлін, Ляйпціг, Дрезден, Прага, Відень, Грац, Любляна, Трієст, Венеція, Мілан, Цюріх, Берн, знову Прага, Відень). У жовтні 1822 року він повернувся до Львова, звідки час від часу виїжджав на гастролі (у тому числі до Києві та інших міст України).

Тривалий гастрольний період Ф.К.В. Моцарт зафіксував у своєму «Мандрівному щоденнику»Mozart F. X. W. Reisetagebuch 1819-1821 / Herausgegeben und kommentiert von Rudolph An- germuller. Verlag K.H. Bock, Bad Honnef : Bock, 1994. 366 s.. Під час цієї подорожі він зауважив, що в деяких німецьких містах існують музичні товариства під іменем патронки музики святої Цецилії (Cecilien Verein). При деяких з них існували музичні школи, які вели музичну освітню діяльність для членів своїх товариств. Це надзвичайно зацікавило його. Наприклад, коли він перебував в Бремені у 1819 році, то відвідав композитора, піаніста і органіста Вільгельма Фрідріха Ріма (Wilhelm Friedrich Riem). В.Ф. Рім в 1814 році заснував Співочу Академію (Singakademie), в якій сам вів заняття гри на роялі і співу для 6о-ти її членів. У щоденнику Ф.К. Моцарт пише про те, що відвідав репетицію хору, який розучував ораторії і кантати Й.С. Баха та Г.Ф. Генделя, і був захоплений: «Спало мені на думку влаштувати щось схоже [у Львові - Т.М.], але одразу забулось...»Ibid. S. 132. Тут і далі переклад мій - Т. М. Усі цитати подаються із збереженням тодішнього стилю та пунктуації.. Та наступні події знову змусили його повернутись до цієї ідеї. 5 грудня 1820 року, у річницю смерті батька, Франц Ксавер був присутній на виконанні «Реквієму», організованому Товариством св. Цецилії у Франкфурті-на-МайніТовариство св. Цецилії у Франкфурті-на-Майні було засноване 1818 року., і записав у щоденнику: «Все вийшло так добре, що в мене виникло бажання створити у нас щось подібне»Mozart F. X. W. Reisetagebuch 1819-1821 / Herausgegeben und kommentiert von Rudolph An- germuller. Verlag K.H. Bock, Bad Honnef : Bock, 1994. S. 276.. Це бажання не полишало його кілька наступних років. Вітчим Франца Ксавера та біограф його батька В. А. Моцарта Георг Ніколаус фон Ніссен (Georg Nikolaus von Nis- sen) в 1826 році пише: «Він (Франц Ксавер - Т.М.) виїхав <...> із Зальцбурга, сповнений рішучості якнайшвидше заснувати у Львові Інститут Співу <...>»Nissen von G. N. Biographie W.A. Mozarts. Leipzig, 1828. S. 595.. Невдовзі йому вдалось втілити свій задум.

Перші заняття в Інституті Співу (Gesang-!nstitut) і репетиції хору Товариства Святої Цецилії відбулися у жовтні 1826 рокуIbid.; Hummel W. A. Mozarts Sohne. Barenreiter, 1956. S. 154.. На жаль, не вдалося відшукати достовірних документальних свідчень першого етапу діяльності Інституту Співу під керівництвом Ф. К. Моцарта. Львівське Товариство святої Цецилії складалося з представників австрійської громади, і, відповідно, виконувало перш за все австро-німецький репертуарMazepa L. Towarzystwo sw. Cecylii we Lwowie (1826-1829) // Musica Galiciana. Kultura muzyczna Galicji w kontekscie stosunkow polsko-ukrainskich (od doby piastowsko-ksi^cej do roku 1945) / pod red. Leszka Mazepy. Rzeszow : Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Pedagogicznej, 1999. T. III. S. 105126.. Хоча воно проіснувало лише неповних три роки - до 1829 року, проте стало попередником наступних музичних інституцій, що невдовзі були засновані у столиці Галичини.

Офіційна реєстрація Галицького музичного товариства відбулась у 1838 році: у Відні було затверджено Статут Музичного товариства у ЛьвовіUstawy Towarzystwa Muzycznego we Lwowie uchwalonego najwyzszem postanowieniem Najjasniejszego Pana z dnia 24. Sierpnia r. 1838. do Nru 21119 / 1537 a dekretem wysokiej Nadwornej Kancelaryi z dnia 25. Sierpnia 1838. We Lwowie, drukiem Piotra Pillera, 1838. 8 s., дозволеного найвищим рішенням Його Величності дня 14 серпня 1838 року № 21119/1537 та декретом Високої Придворної Канцелярії від 25 серпня 1838 року. Тоді ж була підготована програма Львівського музичного товариства (Programm des Lemberger Musik-Vereines)Dodatek nadzwyczajny // Gazeta Lwowska. 1839. 8 stycznia.. Згодом був доданий суттєвий прикметник «Галицького» - «Галицького Музичного Товариства у Львові». Однією з найважливіших ініціатив Товариства було заснування музичної школи, про яку йшлось навіть у першому Статуті. Школа почала працювати в травні 1839 року. У 1840/41 навчальному році вона мала «школу скрипки», «школу співу» і «школу духових інструментів», з 1842 року - також «школу віолончелі» і «школу контрабаса»Schematismus der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1842. Lemberg : Franz Pil- ler & Comp., 1842. S. 452-453.- Під терміном «музична школа» тоді розуміли «клас» або «відділення» (гри, співу і т. п.).

Звертаючись до інформації з часопису «Mnemosyne», можемо детально відтворити початковий етап школи (Інституту) ГМТ: «Галицьке Музичне Товариство далі крокує швидко і енергійно похвальним шляхом здійснення своїх намірів. З метою поширення науки співу створено вже новий курс для його 16 вихованців - хлопців та дівчат. Відкриття курсу відбулося 15 жовтня; отже Інститут має разом вже 60 вихованців, які регулярно тут навчаються, з них 40 в класі співу і 20 в класі скрипки, а Товариство вже хоче утворити класи гри на духових інструментах. Якщо взяти до уваги просто неймовірні труднощі, які стояли на шляху утворення Товариства, а потім - розвитку його діяльності, то мусимо високо оцінити досягнення дирекції та правління»Mnemosyne. Lemberg, 1839. № 84. 19 October..

В іншому номері часопису повідомлялося, що «новим проявом активності Товариства є доповнення програми навчання співу та гри на скрипці школою гри на духових інструментах, а саме на гобої, кларнеті та валторні. На ці спеціальності прийнято по 4 юнаки віком від 12 років, які пройшли лікарське обстеження, що стверджує придатність до навчання на цих інструментах, і виявили певні знання у цій сфері. Малозабезпеченим надається можливість отримувати науку безкоштовно, інші платять за навчання по 2 флорени щомісячно. Таким чином Товариство забезпечує резерв підготованих музикантів на духових інструментах, що, як правило, є слабкою стороною усіх музичних товариств». Дякуючи С. Сервачинському (S. Serwaczyn- ski), який «<...> готовий служити нашому Товариству своїм мистецтвом, даючи іншим артистам приклад, гідний наслідування», автор додає: «<...> цей приклад рекомендуємо перенести на інші ділянки музики, наприклад, на спів. При цьому ми далекі від думки <...>, щоби від кожного музичного виступу [виконавців ГМТ - Т.М.] вимагати виключної майстерності, зневажаючи все, що не позначене печаттю досконалості, менш цікаве для слухачів. Виступи Товариства - не концерти віртуозів; вони служать вдосконаленню музичних умінь окремих членів та всього колективу; що сьогодні ще недосконале, що становить для нас труднощі та видається недолугим - має нас навчати бути кращими, ліпшими, досконалішими. Для цього, подібно до того, як образотворчому мистецтву служить споглядання, так в музиці необхідно слухати добрі взірці. Звідси випливає висновок, що Товариство для адептів мистецтва, особливо у сфері співу, повинно час від часу показувати найкращі взірці. Немає сумніву, що почесними членами Товариства є деякі чудові співаки та співачки, які нададуть допомогу, покажуть свою майстерність, адже їх приклад буде кращим від найкращої школи. Такий важливий допоміжний практичний спосіб напевно зустрінеться з вдячним визнанням та принесе бажані результати»Mnemosyne. Lemberg, 1839. № 93. 19 november..

Протягом першого десятиріччя кількість учнів школи коливалась від 60 в перший рік, до 116 в 1843 році і різко впала до 1848 року - лише 34 учні.

Серед педагогів школи першого десятиліття бачимо представників різних національностей та різного рівня професійної підготовки. Спів викладали Юзеф Башни (Jozef Baschny), Генрієтта ля Роше (Henrietta la Roche), Людвіг фон Ріттерсберг (Ludwig von Rittersberg), Йозеф Ернесті (Joseph Ernesti), Карл Ріхтер (Carl Richter), Генріх Руфф (Heinrich Ruff), Емілія Польман-Кресснер (Emilie Pohlmann-Kressner), Ігнац Фріш (Ignaz Frisch). Клас скрипки вели Філіп Брох (Philipp Broch) та Ігнацій Жарський (Ignacy Zarski), клас духових інструментів - Карл Брунгьофер (Carl Brun-hofer), клас віолончелі та контрабасу - Франц Вольманн (Franz Wollmann) та Едуард Поллєтін (Edward Polletin)Schematismus der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1840. Unterrichts und Bil- dungs Anstalten. Lemberg : Franz Piller & Comp, 1841. S. 444-445; Schematismus der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1841. Unterrichts und Bildungs Anstalten. Lemberg : Franz Piller & Comp., 1842. S. 452-453; Schematismus der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1842. Unterrichts und Bildungs Anstalten. Lemberg : Franz Piller & Comp., 1843. S. 443; Schematismus der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1843. Unterrichts und Bildungs Anstalten. Lemberg : Franz Piller & Comp., 1844. S. 455; Provinzial Handbuch der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1844. Lemberg : Franz Piller & Comp., 1845. S. 470-471; Provinzial Handbuch der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1845. Lemberg : Franz Piller & Comp.,1846. S. 487-488; Provinzial Handbuch der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1846. Lemberg : Franz Piller & Comp., 1847. S. 496497; Provinzial Handbuch der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1847. Lemberg : Franz Piller & Comp.,1848. S. 506-505; Provinzial Handbuch der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1848. Lemberg : Franz Piller & Comp., 1849. S. 576-577. У статистичних довідниках дані подавались за попередній календарний рік..

Львівська преса пильно слідкували за діяльністю Інституту. Часопис «Leseblat- ter» (Листки для читання) так описував концерт учнів музичної школи ГМТ в Редутному залі 2 червня 1841 року: «З подивом і радістю споглядаємо на численний загін молодих вихованців, який Галицьке Музичне Товариство підготувало за короткий період свого існування музикантів, яких очікує гарне майбутнє. Прилюдні музичні виступи, які ще недавно мали показати слухачам поступовий прогрес вихованців [у навчанні - Т.М.], завдяки несподівано добрим наслідкам стають джерелом все більшого естетичного задоволення»Leseblatte. Lemberg, 1841. № 68. 17 Juni..

Цікавий допис знаходимо в одному з номерів «Львівської газети»: «1 жовтня тутешнє музичне Товариство відкриє другий курс для чоловічих голосів, а саме - для тенора, баритона і баса, далі - новий курс науки гри на віолончелі. Приймемо також вісім учнів до школи гри на духових інструментах, навчання на яких вже проводилось (в минулому році - Т.М.). Молодь, яка хоче займатись в цих школах, повинна прибути у канцелярію “Музичного Товариства” <...>. Товариство, про чиї захоплюючі наслідки піднесення одного з найкрасивіших мистецтв ще не раз будемо говорити, після закінчення цьогорічного прилюдного пописуПописами у той час називали іспитові виконавські виступи (навіть концерти ГМТ) або, за сучасною термінологією, «академічні концерти», які відбувалися щорічно у червні (річні) або ж у січні (піврічні). роздало відповідні нагороди учням музичної школи, які відзначились поступами у навчанні. ... В минулому шкільному році “Товариство” мало 66, а в цьому - 104 учні, з них 16 юнаків, 32 хлопців та 56 дівчат. Це доказ значного прогресу цього Інституту <...>»Gazeta Lwowska. 1841. 28 wrzesnia; Leseblatter. Lemberg, 1841. № 111..

ГМТ успішно розвивалось до 1848 року, коли в зв'язку з буремними подіями «весни народів» гарматним пострілом генерала Гаммерштайна була спалена будівля «старого театру», а з нею каса, більша частина дорогоцінної нотної бібліотеки, архів, інструменти - усі матеріальні засоби розміщеного там музичного товариства. Складна політична ситуація майже на чотири роки призупинила діяльність Товариства. Вона описана у звіті Товариства за 1866 рік: «Позбавлений в цей спосіб засобів на існування цей заклад (ГМТ і його школа - Т. М.) протягом п'яти років не давав жодного знаку існування аж до часу, коли Н.[айсвітліший] Пан (цісар Франц Йосиф І - Т. М.), відвідуючи наш край у 1851 році, зрозумів потребу воскресіння цієї інституції та <...> ласкаво надав одноразову дотацію в сумі 2000 золотих ринських»Sprawozdanie komisji budzetowej nad podaniem Dyrekcyi galicyjskiego Towarzystwa muzyczne- go o udzrilenie stalej rocznej subwencyi z funduszow krajowych (16 marca, 1866). Lwow, 1866. S. 1..

Згідно з декретом віденського Міністерства освіти № 11037 8 листопада 1851 року Товариство відновило свою діяльністьГалицьке Намісництво, м. Львів (1772-1921) // Центральний Державний Історичний Архів України у Львові (ЦДІАУЛ). Ф. 146. Оп. 66. Спр. 1424. С. 112.. Протектор Товариства - галицький намісникЗ 1849 року в «королівстві Галичини і Лодомерії», як і в інших провінціях Австрійської імперії, було встановлене намісництво губернаторства, що репрезентувало австрійського цісаря. Першим галицьким намісником був Вацлав Залеський (Вацлав з Олеська, що 1833 року опублікував збірку «Piesni polskie i ruskie ludu galicyjskiego». наказав «декретом № 7142 від 3 грудня 1852 року зареєструвати це об'єднання та заснувати музичну консерваторію як крайову інституцію»Gazeta Lwowska. 1853. 11 stycznia.. Загальні збори ГМТ відбулися 4 грудня 1853 року, відновивши музичне об'єднання під назвою «Товариство поширення музичного мистецтва в Галичині» (Verein fur Beforderung der Musikkunst in Galizien)До попередньої назви - Галицьке Музичне Товариство -повернулося лише у 1858 році.. Адміністративним директором Товариства обрано бургомістра міста К. Гепфлінгена-Бергендорфа (Karl von Gеpflinger-Bergendorf), членами дирекції - капельмейстера Е. Бауера (E. Bauer), адвоката Ю. Чайковського (J. Czajkowski), судового чиновника та скрипаля-аматора Т. Яхимовського (T. Jachi- mowski), піаніста і композитора Й. Кесслєра (J. Kessler), д-ра юриспруденції, адвоката, піаніста і композитора М. Мадейського (M. Madejski), адвоката Ю. Прома-Проміньського (J. Proma-Prominski), композитора, д-ра юриспруденції Р. Рейссігера (R. Кє^щєг). Директором консерваторії та диригентом концертів Товариства став Й. Рукгабер, другим диригентом - капельмейстер театрального оркестру Й. Шірер (J. Schurer)VerzeichniB samtlicher Mitglieder des Vereins zur Beforderung der Tonkunst in Galizien im Jahre 1855. V.Z. 131 ex 1854, 17 с. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи..

14 лютого 1852 року в залі нарад львівського Магістрату під головуванням бургомістра Львова Карла Гепфлінґен-Берґендорфа відбулися збори музичної громадськості - зацікавлених музикантів-любителів і професійних митців (граф Левицький, Й. Рукгабер, M. Мадейський, д-р юрисуденції Ю. Маліновський (J. Malinowski), аптекар Міколяш (Mikolasz), Е. Поллєтін (E. Polletin), професор університету K. Хунглінген (K. Hunglinger), Грдлічка (Hrdliczka), всього 44 особи). Вони, крім відновлення діяльності музичного товариства, вирішили утворити консерваторію, для чого опрацювали відповідний навчальний план, та змінити Статут товариства.

У «Протоколі», затвердженому на перших загальних зборах шанувальників музики, скликаних з метою реконструкції Галицького Музичного ТоваристваDziennik Literacki. Lwow, 1852. 28 lutego. S. 72., записано, що 4 листопада 1851 року цісар Франц-Йозеф І виділив для ГМТ дотацію у розмірі двох тисячі Гульденів, про що «декретом Намісництва провінції №4131 від 16 листопада 1851 року повідомлений ц.к.ц. к. - цісарсько-королівський. Губернський радник і голова Галицького Музичного Товариства пан Карл фон Гепфлінген-Бергендорф, заохочений до всіляких відповідних кроків <...>, завдяки яким буде відновлено знищене у фатальному 1848 році Галицьке Музичне Товариство»Protocoll, 14 Febrnar 1852. 12 s. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи..

Крім того, «краєвий інститут навчання і освіти ставить своєю метою підняття рівня музики на всій території краю, особливо поліпшення (якості - Т.М.) церкви, театральної сцени та оркестру»Protocoll, 14 Februar 1852. 12 s. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи.. Зазначалось, що в попередній період існування Товариства до музичного навчання ставились як до другорядного, «тож зараз воно буде зосереджуватись в Інституті, який буде займатися не тільки музичним виконавством, але розповсюджувати музичну освіту на всі коронні земліВ Австрійській імперії коронна земля (Kronland) або коронний край - адміністративно- територіальна одиниця під патронатом цісаря, від імені якого діяв правитель землі (Landeshauptmann) або губернатор (Statthalter). <...>. Членські внески за першу половину навчального року 1853 року належить стягнути до кінця вересня, щоби поповнити фонди <...>. Слід оголосити конкурс на директора Консерваторії і подбати про те, щоби на цю посаду залучити видатного педагога Віденської або Празької Консерваторії. Припускаємо, що коли залучимо людину з гідними позиціями в музичному світі, яка забезпечить своєю практичною кваліфікацією утворення і керівництво Консерваторії та подбає про утримання навчального закладу, ми не будемо мати труднощів з ангажуванням решти педагогів»Protocoll, 14 Februar 1852. 12 s. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи..

«Львівська газета» 24 березня 1852 року подала важливу інформацію про Товариство: «Під керівництвом та за співучастю найкращих музичних сил нашого міста 4 і 7 квітня у редутному залі гр. Скарбка будуть влаштовані два концерти, весь дохід з яких буде призначено частково на користь тутешніх доброчинних закладів, частково ж на заснування фонду для утворення музичної консерваторії в Галичині. Оскільки Його Цісарсько-Королівська Апостольська Величність, наш найласкавіший Монарх визнав потребу та користь для нашого краю такого наукового інституту музики і сам спричинився до цього своїм дарунком двох тисяч золотих ринських, а також коли Його Світлість П. Намісник гр. Голуховський погодився обійняти свій найвищий протекторат і деякі панове члени високого крайового дворянства теж підтримали цей намір, отже, належить сподіватися, що і наша суспільність, яка любить і підтримує мистецтво <...> не відмовить у підтримці новоствореному закладові <...>»Gazeta Lwowska. 1852. 24 marca..

Цей дещо «кучерявий» стиль викладу не заважає помітити, що від моменту відвідин Львова цісарем Францем Йосифом та його щедрої пожертви розпочався період відродження Галицького Музичного Товариства та заснування консерваторії. У листі К. Гепфлінґена до Намісника австрійського цісаря в ГаличиніЗ 1849 року в “королівстві Галичини і Лодомерії”, як і в інших провінціях Австрійської імперії, було встановлене Намісництво. Першим галицьким намісником був Вацлав Залеський (Вацлав з Олеська), який 1833 року опублікував збірку «Piesni polskie i ruskie ludu galicyjskiego»., протектора ГМТ, графа А. Ґолуховського від 4 липня 1852 року йдеться, що «(...) Музичне Товариство, що досі обмежувалося організацією музичних імпрез, повинно 1 серпня 1852 року стати краєвим навчальним Інститутом (підкреслення моє - Т.М)»Лист К. Гепфлінгена від 4 липня 1852 року. 13/m.v, 8 с. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи..

18 червня 1852 року відбулися збори музикантів та аматорівProtocoll, 18 Juni 1852. 2 s. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи., які подали чорновий проект доповнень до статуту німецькою та польською мовами. Його одноголосно прийняли за основу та постановили провести генеральні збори реорганізованого Товариства. У листі графа А. Голуховського до Гепфлінґена з 23 листопада

1852 року повідомляється, що Міністерство внутрішніх справ в узгодженні з ц.к. Міністерством освіти на підставі рішення № 26791 з січня цього року затвердило новий статут Товариства з відповідними доповненнямиЛист А. Голуховського від 23 листопада 1852 року. 6571/S, 2 с. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи.. У листі від 3 грудня 1852 року Протектор Товариства заявивЛист А. Голуховського від 3 грудня 1852 року. 7142/S, 1 с. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи., що на даний момент не існує жодних перешкод, аби опублікувати Статути, та «<...> наказав <...> декретом № 7142 від 3 грудня 1852 року затвердити об'єднання та заснування музичної консерваторії як крайової інституції [підкреслення мої - Т.М.]»Gazeta Lwowska. 1853. 11 stycznia.. Вже у першому параґрафі Статуту як офіційного документу, що був надрукований 1853 року, проголошується: «Товариство поширення музики в Галичині («Das Verein zur Beforderung der Tonkunst in Galizien»):

1/ через утворення навчального закладу, що називається Консерваторією, вдосконалити якнайліпше - наскільки це можливо - органістів, співаків, співачок, майстерних членів оркестру, а при наявності особливих здібностей - виконавців сольної музики (концертантів);

2/ через високоякісні музичні продукції піднімати й плекати зацікавлення мистецтвом, а при цьому організувати прилюдні сумісні виступи (ансамблі) та поодинокі пописи (тобто публічні виступи - Т.М.) учнів»Statuten des Vereins zur Beforderung der Tonkunst in Galizien. Welcher von Sr. Apost. Majesta mit a. h. EntschlieBung vom 14ten August 1838 genehmigt, und in Folge Dekretes des h. Ministeriums des Unterrichts vom 8 November 1851 Z. 11037 reorganisiert wurde / Ustawy Towarzystwa Wyksztalcenia Mu- zyki w Galicyi, ktore przez Jego ces. krol. Apostol. Mosc najwyzszym postanowieniem z 14 Sierpnia 1838 zezwolone, i w skutek dekretu wysokiego ministerstwa nauk z 8 Listopada 1851, L. 11037 zreorganozowane zostalo. Lemberg : gedruckt bei P. Piller ind Sohn, 1853. S. 3..

Перший підпункт кардинально відрізнявся від подібного параграфу 22 Статуту 1838 року. Він ставив головним завданням Товариства утворення музичного навчального закладу вищого типу. І ця мета невдовзі була досягнута. Наприкінці

1853 року була заснована консерваторія, історичним спадкоємцем якої є теперішня Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка. Перші роки існування Консерваторії були не надто вдалими через недосконалість відповідних навчальних планів, слабкість керівництва та кадрів педагогів і учнівДо 1939 року тих, хто навчався у музичних навчальних закладах, називали учнями. Студентами чи «академіками» були ті, хто навчався у державних університетах, академіях, політехніці тощо. (їх називали за французьким зразком «елєвами»). Однак консерваторія була створена і розпочала свою діяльність, що тривала до 1939 року. Потім вона була реорганізована та об'єднана з іншими музичними навчальними закладами.

Серед знаних музикантів, які навчалися в Консерваторії ГМТ протягом 18531939 років, були композитори: Станіслав Бурса (Stanislaw Bursa), Болеслав Валлєк- Валєвський (Boleslaw Wallek-Walewski), Владислав Вшелячиньський (Wladyslaw Wszelaczynski), Анна Клєхньовська-Сас (Anna Klechniowska-Sas), Адам Мітша (Adam

Mitscha), Юзеф Лєрер (Jozef Lehrer), Станіслав Нєвядомський (Stanislaw Niewiadom- ski), Юзеф Нікоровіч (Jozef Nikorowicz), Денис Січинський, Мєчислав і Адам Солтиси (Mieczyslaw i Adam Soltys), Тадеуш Шеліґовський (Tadeusz Szeligowski); музикознавці: Северин Барбаґ (Seweryn Barbag), Гелєна Віндакевич-Роґальська (Helena Winda- kiewicz-Rogalska), Зоф'я Лісса (Zofia Lissa), Стефанія Лобачевська (Stefania Lobazew- ka), Ієронім Файхт (Hieronim Feicht), Здзіслав Яхімецький (Zdzislaw Jachimecki); диригенти: Данте Барановський (Dante Baranowski), Станіслав Бараньський (Stanislaw Baranski), Адам Должицький (Adam Dolzycki), Тадеуш Серединьський (Tadeusz Sere- dynski), Францішек Сломковський (Franciszek SLomkowski), Тадеуш Сигєтиньський (Tadeusz Sygetynski); співаки: Ірена Богусс-Геллєрова (Irena Bohuss-Hellerowa), Ванда Гендріх (Wanda Hendrich), Адам Дідур (Adam Didur), Яніна Королевич-Вайдова (Janina Korolewicz-Wajdowa), Соломія Крушельницька, Миколай Левицький, Модест Менцінський, Юзеф Манн (Jozef Mann), Марія Мокшицька (Maria Mokszycka), Зиґ- мунт Моссочи (Zygmut Mossoczy), Олександр Мишуґа, Зоф'я Федичковська (Zofia Fe- dyczkowska); піаністи: Стефан Ашкеназі (Stefan Aszkenazy), Мєчислав Горшовський (Mieczyslaw Gorszowski), Ярослав Зєлінський (Jaroslaw Zielinski), Рауль Кочальський (Raul Kaczalski), Тадеуш Маєрський (Tadeusz Majerski), Леопольд Мінцер (Leopold Muncer), Гелєна Оттавова (Helena Ottawowa), Маурици Розенталь (Maurycy Rozethal), Альберт Тадлевський (Albert Tadlewski), Тарас Шухевич; скрипалі: Броніслав Гім- пель (Bronislaw Gimpel), Кароль Козловський (Karol Kozlowski), Роберт Позельт (Robert Pozelt), Юліян Пуліковський (Julian Pulikowski), Едвард Статкевич (Edward Statkiewicz), Юзеф Сватонь (Jozef Swaton); віолончелісти: Дезидерій Данчовський (Dezyderiusz Danczowski), Роман Пуліковський (Roman Pulikowski); орґаністи: Валенти Адамчак (Walenty Adamczak), Юзеф Рубінґер (Jozef Rubinger), Валеріян Стись (Walerian Stys), Рудольф Шварц (Rudolf Schwarz) та ін.

Таким чином, розквіт музичної культури у Львові протягом другої половини ХІХ - першої третини ХХ століття не є випадковим: лише при такій інфраструктурі музичного життя, в якій професійні виконавці, численні музично-освітні заклади взаємодіяли з масовим аматорським рухом, могла повноцінно формуватись національна композиторська школа, точніше різні національні композиторські школи. Тож вищою метою товариств було заснування консерваторій. Адже із вищезгаданих професійних музичних навчальних закладів значна частина була заснована саме завдяки активності й амбітним планам місцевих музичних товариств за підтримки впливових меценатів.

Список використаної літератури і джерел

1. Галицьке Намісництво, м. Львів (1772-1921) // Центральний Державний Історичний Архів України у Львові (ЦДІАУЛ). Ф. 146. Оп. 66. Спр. 1424. С. 112.

2. Жишкович М. Освітньо-педагогічні аспекти розвитку вокального мистецтва Львова (друга половина XIX - перша половина XX ст.) : монографія. Львів : Сполом, 2012. 256 с.

3. Карпяк А. Флейта в консерваторії Галицького Музичного Товариства та в інших вищих музичних закладах Львова у період 1854-1939 рр. // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Тернопіль, 2000. № 1 (4). С. 95-100.

4. Кашкадамова Н. Фортепіанне мистецтво у Львові / Статті. Рецензії. Матеріали. Тернопіль : СМП Астон, 2001. 400 с.

5. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури XIX- XX ст. Тернопіль : Астор, 2000. 339 с.

6. Лист А. Голуховського від 3 грудня 1852 року. 7142/S, 1 с. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи.

7. Лист А. Голуховського від 23 листопада 1852 року. 6571/S, 2 с. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи.

8. Лист К. Гепфлінгена від 4 липня 1852 року. 13/m.v, 8 с. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи.

9. Мазепа Л. Причинки до історії музичної освіти в Східній Галичині // Musica Galiciana: Матеріали другої міжнародної конференції «Музична культура Галичини в контексті польсько-українських взаємин». Івано-Франківськ, 1999. С. 91-103.

10. Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до Музичної Академії у Львові. У 2-х т. Львів : СПОЛОМ, 2003. Т. 1. 288 с.

11. Мазепа Т. Професійна підготовка вокалістів у Львові в період XIX-XX ст. // Sacrum i profanum w kulturze / наукова редакція Г. Гжибек, Т. Дубровний. Львів- Rzeszow, 2016. Т. 1. С. 41-52.

12. Dodatek nadzwyczajny // Gazeta Lwowska. 1839. 8 stycznia.

13. Dziennik Literacki. Lwow, 1852. 28 lutego. S. 72.

14. Gazeta Lwowska. 1841. 28 wrzesnia.

15. Gazeta Lwowska. 1852. 24 marca.

16. Gazeta Lwowska. 1853. 11 stycznia.

17. Hummel W. A. Mozarts Sohne. Barenreiter, 1956. 383 p.

18. Leseblatte. Lemberg, 1841. № 68. 17 Juni.

19. Leseblatter. Lemberg, 1841. № 111. 28 September.

20. Mazepa L. Towarzystwo sw. Cecylii we Lwowie (1826-1829) // Musica Galiciana. Kultura muzyczna Galicji w kontekscie stosunkow polsko-ukrainskich (od doby piastowsko- ksi^cej do roku 1945) / pod red. Leszka Mazepy. Rzeszow : Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Pedagogicznej, 1999. T. III. S. 105-126.

21. Mazepa T., Mazepa L. Szkice z dziejow wokalistyki we Lwowie.Wroclaw : Polskie Stowarzyszenie Pedagogow spiewu Akademia muzyczna im. Karola Lipinskiego, 2008. 296 s.

22. Mnemosyne. Lemberg, 1839. № 84, 19 October.

23. Mnemosyne. Lemberg, 1839. № 93. 19 November.

24. Mozart F. X. W. Reisetagebuch 1819-1821 / Herausgegeben und kommentiert von Rudolph Angermuller. Verlag K.H. Bock, Bad Honnef: Bock, 1994. 366 s.

25. Nissen von G. N. Biographie W.A. Mozarts. Leipzig, 1828. 1406 s.

26. Protocoll, 14 Februar 1852. 12 с. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи.

27. Protocoll, 18 Juni 1852. 2 c. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи.

28. Provinzial Handbuch der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1844. Lemberg: Franz Piller & Comp., 1845. S. 470-471.

29. Provinzial Handbuch der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1845. Lemberg: Franz Piller & Comp.,1846. S. 487-488.

30. Provinzial Handbuch der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1846. Lemberg: Franz Piller & Comp., 1847. S. 496-497.

31. Provinzial Handbuch der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1847. Lemberg: Franz Piller & Comp.,1848. S. 505-506.

32. Provinzial Handbuch der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1848. Lemberg: Franz Piller & Comp.,1849. S. 576-577.

33.Schematismus der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1840. Unterrichts und Bildungs Anstalten. Lemberg: Franz Piller & Comp, 1841. S. 444-445.

34.Schematismus der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1841. Unterrichts und Bildungs Anstalten. Lemberg: Franz Piller & Comp., 1842. S. 452-453.

35.Schematismus der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1842. Unterrichts und Bildungs Anstalten. Lemberg: Franz Piller & Comp., 1843. S. 443.

36.Schematismus der Konigreiche Galizien und Lodomerien fur das Jahr 1843. Unterrichts und Bildungs Anstalten. Lemberg: Franz Piller & Comp., 1844. S. 455.

37.Sprawozdanie komisji budzetowej nad podaniem Dyrekcyi galicyjskiego Towarzystwa muzycznego o udzielenie stalej rocznej subwencyi z funduszow krajowych (16 marca, 1866). Lwow, 1866. 5 s.

38.Statuten des Vereins zur Beforderung der Tonkunst in Galizien / Ustawy Towarzystwa Wyksztalcenia Muzyki w Galicyi. Lemberg : P. Piller und Sohn, 1853. 10 s.

39. Ustawy Towarzystwa Muzycznego we Lwowie uchwalonego najwyzszem postanowieniem Najjasniejszego Pana z dnia 24 Sierpnia r. 1838. do Nru 21119/ 1537. Lwow : P. Piller, 1838. 8 s.

40. VerzeichniB samtlicher Mitglieder des Vereins zur Beforderung der Tonkunst in Galizien im Jahre 1855. V.Z. 131 ex 1854, 17 с. Рукопис німецькою мовою // Приватний архів Т. Мазепи.

Стаття надійшла до редакції 23.09.2017р.

Размещено на Allbest.ru