Жанр духовної пісні в творчості композитора Максима Копка

Висвітлення особливостей термінології, мови, характерних рис, притаманних духовним пісням, та їх призначення. Визначення ролі композитора М. Копки у розвитку української духовної пісні кінця ХІХ - початку ХХ століття. Аналіз духовних пісень композитора.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2018
Размер файла 52,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 78.9:78.27

Жанр духовної пісні в творчості композитора Максима Копка

Тереса Мацієвська

У статті розгляyто духовні пісні Максима Копка на поетичні тексти “Богогласника ”. Проведено музикознавчий аналіз духовних пісень композитора, відслідковано їх джерела. Висвітлено особливості термінології, мови, характерні риси, притаманні духовним пісням, їх призначення. Визначено роль композитора М. Копка у розвитку української духовної пісні кінця ХІХ- початку ХХ століття. копка пісня духовний

Ключові слова: М. Копко, термінологія, мова, духовна пісня, “Богогласник ”.

В статье рассмотрено духовные песни Максима Копка на поэтические тексты “Богогласника”. Проведено музыковедческий анализ духовных песен композитора, отслежено их источники. Выяснено особенности терминологии, языка, характерные черты свойственные духовным песням, их назначение. Определено роль композитора М. Копка в развитии украинской духовной песни конца ХІХ- начала ХХ столетия.

Ключевые слова: М. Копко, терминология, язык, духовная песня, “Богогласник ”.

The article deals with spiritual songs of M.Kopko on the poetics texts of “Bohohlasnyk”. Musicological evaluation of spiritual songs of the composer was conducted, their sources were traced.

The interest in the past and its cultural heritage caused the composers of romantic genre to be interested in spiritual songs. Ukrainian spiritual songs appeared at the end of XVI - beginning of XVII centuries. The spiritual songs became very popular and widespread among Ukrainian people because of the composers, especially those who worked at the end ofXIX century. At that time Peremyshl' was the spiritual center of Halychyna, and so called “Peremyshl' school” was formed. One of it represent was Maxym Kopko.

The genre of spiritual song is an integral part of public and private religious life and is connected with a certain period in liturgical year. Spiritual songs, due to their devotional character, association with liturgy and worshiping, were sung in the church before, during and after the prayers, and during missions. Spiritual songs left a bright trail not only because of so many handwritten remembrances left. Also because their texts became gradually more popular through the printed editions.

Regarding terminology the same text is defined differently: “spiritual song”, “psalm”, “spiritual verse”, “spiritual kant”. The term “psalm” at that time was used not often. “Psalm” term etymology is associated with David's Psalms texts. The term “song” (“Christmas song”, “Easter song”, ets.) is the most widespread in the written tradition. The word “kant” is found very rare in Ukrainian manuscripts. As it is in fact absent, the term “spiritual song” is the most used.

With respect to “the language” of the texts of Ukrainian spiritual songs, - most of them are written in literary Ukrainian language and Ukrainian version of slavonic. The presence of vocative is a national verbal feature of the poetic texts. In many songs one can clearly see the inclusions of the elements of alive spoken language.

Thanks to the talent and hard work, M. Kopko blended in the history of the church music as an author of spiritual composition - he published religious collection: “Church Songs” (1900), “On Holy Lent” (1902), “The Resurrection Of Christ” (1905), “On Christmas Eve” (1905). M. Kopko spiritual songs were repeatedly performed during divine liturgy. He was also the organizer of the church choirs - their choral conductor.

M. Kopko spiritual creativity played a big role at the time of the birth of new wave of spiritual art of singing. His spiritual songs are written for different choir compositions (unanimous, in two or three voices).

Among Kopko's spiritual songs the one must be pointed out. This song is “Virgin Mother of Russ Land” (collection “Church songs”, 1900). The text of this work is addressed to Pidkaminska Virgin and is based on the text of “Bohohlasnyk”. Another icon glorifying song of M. Kopko is written on the text from Pochayiv Bohohlasnyk to honor the miraculous icon in the small city of Bar in Podillia - “Oh, Vsepetaya Mother! Oh Mother, Mother of Grace” (collection “Church songs”, 1900). The praising song in honor of Bar's Virgin was created for “Bohohlasnyk” for his icon glorifying part, as a “poetic crown” to respect Virgin Mary.

The song “Christ the Fair King” (collection “On Holy Lent”, 1902) is written on text of the song from “Bohohlasnyk” (1790). A poetic text tells about Judas's betrayal. The song belongs to the Lord's songs and is created to glorify God and dedicated to the history of main events of salvation.

The Christmas song “Vozveselimsia vsi kupno nyni” (collection “Christmas Eve”, 1905) is written on text of the song from “Bohohlasnyk”. The text of the song has a religious content and depictures the birth of Jesus Christ.

The song “Stan' David z husliamy” (collection “Christmas Eve”, 1905) on text from “Bohohlasnyk”, 1790, stands out from the Christmas repertoire songs. Prophet David glorifies God. He is an example of the churchgoer who can unite all nature powers for people's good and to praise the creator.

The spiritual songs of M. Kopko are addressed to the religious people. They were very popular among the believers. M. Kopko added his big part to the development of spiritual songs - one of the leading genres ancient Ukrainian culture.

Key words: M. Kopko, “Bohohlasnyk”, terminology, language, spiritual song.

Інтерес до минулого і його культурних надбань зумовив зацікавлення композиторами жанру романтичної доби - духовною піснею. Українська духовна пісня своїм корінням сягає кінця ХУІ - початку ХУІІ століття. Завдяки українським композиторам, насамперед тим, котрі працювали в кінці ХІХ століття, духовні пісні почали популяризуватися через друковані видання і ширитися серед українського народу. В ті часи духовно-музичним центром Галичини був Перемишль. Сформувалася “перемишльська школа”, одним з представників якої був композитор Максим Копко.

Юрій Медведик так пише: “Є жанри, без яких національну музичну культуру уявити важко. В українській до таких належить духовна пісня. Вона ніби “переросла” свою епоху, оскільки її найкращі музично-поетичні тексти залишилися функціонувати й по нинішній день” [12, с. 7].

Українська духовна пісня виникла в кінці XVI - початку XVII століття. Вона залишила по собі яскравий слід не тільки через те, що збереглося багато рукописних пам'яток з музично- поетичними текстами і залишилася в співацькій практиці і донині, але й завдяки тому, що тексти почали поступово популяризуватися через друковані видання (“Пісні до Почаївської Богородиці” 1773 р., “Пісні благоговійні” Почаїв 1806 р.,” Співаник Югасевича, 1812 р.), а особливо після видання “Богогласника” (1790 р., 1805 р., 1850 р.) рукописна традиція стала зникати.

У працях різних дослідників застосовуються різні терміни для означення цього жанру. Найбільш поширеними є терміни “духовна пісня” (Михайло Возняк [3], Іван Франко [16], Олександра Гнатюк [5], Юрій Медведик [12]), “духовний кант” (Лідія Корній [9], Ніна Герасимова-Персидська [4]), а також “псальма” (Михайло Грушевський [7], Тамара Шеффер [17]).

Термін “псальма” вживається все рідше. Етимологія терміна “псальма” асоціюється з текстами псалмів Давидових: на ранньому етапі розвитку духовнопісенного жанру творці часто перевіршовували їх на “псалма”, яке у ХІХ столітті лірники та кобзарі перекрутили на “псальма”.

Термін “пісня” (“різдвяна пісня”, “великодня пісня”, “пісня покаянна” тощо) у нашій рукописній традиції є найбільш поширений. Слово “кант” дуже рідко зустрічається в українських рукописах, не кажучи про стародруки. Оскільки в наших давніх рукописах та стародруках термін “кант” фактично відсутній, тому прийнятніше послуговуватися терміном “духовна пісня” (одноголосна, або багатоголосна). Прикметно, що в різних рукописах одні й ті самі музично-поетичні тексти зустрічаються як в одноголосній, так і в триголосній фактурі. Різниця між ними полягає в різному викладі гармонії. Одні і ті ж нотні тексти в різних регіонах України і різних середовищах розспівували як одноголосно, так і багатоголосно.

Стосовно “мови” текстів українських духовних пісень потрібно зауважити, що більшість текстів написана книжно-українською мовою та церковнослов'янською української редакції, яка представляла характерні риси української літератури до кінця XVШ століття. Мовно-національною ознакою у поетичних текстах є наявність кличного відмінка. У багатьох піснях виразно проглядаються вкраплення в поетичні тексти елементів живої розмовної мови. Усе це сприяло тому, що духовні пісні міцно закріпилися в співочому репертуарі не тільки ХІХ століття, але й ХХ століття.

Завдяки таланту і наполегливій праці М. Копко увійшов в історію церковної музики як автор духовних композицій - видав релігійні збірники: “Церковні пісні” (1900 р.), “На святий Великий пість” (1902 р.), “На Воскресеніє Христове” (1905 р.), “На Святий Вечеръ” (1905 р.) та інші.

Духовні пісні М. Копка неодноразово виконувалися під час Літургій у богослужіннях. “Вісник Перемиської Єпархії” пише: “На службі Божій при торжестві на честь св. Отця Льва Папы XIII, який установив рік 1900 яко рок Великого Ювілея, як рок святий, співали пісни: “Пречистая Діво Мати”, “О, Всепітая Мати” прч. о. М. Копка, професора релігії при учительській семінарії” [2, с. 137].

М. Копко доклався до розвитку церковної музики не лише як композитор. Він був організатором церковних хорів, їх хоровим диригентом. Про це говорять дослідження з історії української музики (згадки у перерахуванні авторів, у музикознавчих працях М. Загайкевич [8], П. Медведика [11], книзі Б. Кудрика [10], монографії М. Черепанина [18].

На жаль, жанр духовної пісні композитора у музикознавчих дослідженнях перерахованих вище авторів досі не досліджувався. Актуальність статті полягає в потребі нового перегляду, оцінки цього жанру М. Копка.

Мета статті - розкрити творчий внесок М. Копка у розвиток жанру духовної пісні в Галичині у XIX столітті.

Духовна творчість М. Копка відіграла велику роль у період зародження нової хвилі духовного піснярства. Вона принесла немало цікавих здобутків і доповнила картину музичного життя українців Галичини. М. Копко створив ряд духовно-пісенних композицій, які друкувалися в “Бібліотеці музикальній”, збірниках церковних пісень. Газета “Галичанин” писала: “Музыкальная бібліотека”. В последнее время заметно оживленное движеніє въ нашей музычной литературі. Под вище приведеннымъ заглавюмъ начал издавати въ Перемишлі даровитий наш музыкъ о. М. Копко изданіє, въ котором будуть поміщатись: пісни духовные, коляды, тропары на 2, 3 голосы, по употребляємому у нас напеву” [13]. Серед духовної спадщини М. Копка є опрацювання пісень: “Пречистая Діво Мати”, “Претерпівьій”, оригінальні авторські пісні: “О, Всепітая Мати”, “Христе Царю справедливий”, “Стань Давиде, з гуслями”, поміщених у “Богогласнику”, в основі яких словесний текст “Богогласника”, але музика оригінальна М. Копка. Духовні пісні композитора створені для різного хорового складу (одноголосного, двоголосного, триголосного).

Серед духовних пісень М. Копка потрібно виділити пісню “Пречистая Діво, Мати Руського краю, на небесі і на землі Тя величаю” (збірник “Церковні пісні”, 1900 р.), текст якої звернений до Підкамінської Богородиці. Їй належить окрема сторінка в історії української духовної пісні.

Серед українських іконославильних пісень XVIII століття вона була найбільше визнаною, та й сьогодні її включають до релігійних співаників, молитовників, катехитичних видань. Увійшла вона і до Почаївського “Богогласника” і є одною із найкращих його пісень. Пісня “Пречистая Діво мати Руського краю” була опрацьована М. Копком на слова цієї ж духовної пісні з “Богогласника” (1790 р.).

Одразу після створення вона увійшла до репертуару найбільш відомих українських духовних пісень XVIII століття. Спочатку вона поширювалася завдяки рукописним співаникам та усній формі побутування, оскільки до початку 70-х років XVIII століття в Україні не було видання співаників духовних пісень. Були лише окремі публікування деяких пісень у додатках стародруків релігійного змісту, а власне тих, що з'являлися в Почаєві. Це “Гора Почаївська”, яка неодноразово виходила українською мовою упродовж XVIII століття. Власне у “Горі Почаївській” 1742 р. започатковано публікування текстів українських духовних пісень. Тому не дивно, що у виданні, присвяченому Підкамінській чудотворній іконі, надруковано українську загальновідому духовну пісню “Пречистая Діво, мати Руського краю”.

Поетичний текст цього “церковного гимну” Галицької землі нерідко слугував прикладом для написання інших богородичних іконославильних пісень: “Пречистая Діво, Мати небесного краю” в містечку Хотинь (Хотинській іконі), “Пречистая Діво, Мати Руського краю, по істині люблячих Тя” (Почаївській іконі), “Пречистая Діво, Руського краю, ангели на небесі” (Холмській іконі) та інші.

Відомі її хорові обробки, створені українськими композиторами. Її майстерно опрацював М. Лисенко, використав в опері “Купало” Анатоль Вахнянин [6, с. 161]. Споріднює хор М. Копка з обробками пісні для хору майже однаковий нотний текст, виразна мелодія, підкреслення основних моментів у тексті акцентованими мелодичними ходами вгору, заповненням інтервалу спадною мелодією, чітке членування мелодичних фраз, мажорна тональність. Різниця між ними полягає в тому, що у М. Лисенка і А. Вахнянина пісня написана для чотириголосного хорового складу, а у М. Копка для двоголосного. Розбіжності простежуються щодо скорочення тривалостей окремих нот, різні тональності.

Пре-чис - та - я Ді - во Ма-ти рус - ка - го кра - ю

Богогласник

А. Вахнянин

Пре-чис-та - я Ді - во, Ма-ти русь-ко-го кра - ю

М. Лисенко

0 U , п П , ^

1 П - « - ! '

"П 7Ь dW

^ 1 1 а а і

* г

тт ш л ш 9

^ ф

& г

УЦ/ ф

W Ч

Пре-чис-та - я Ді - во, Ма-ти русь - ко-го кра - ю

М. Копко

Микола Гордійчук, Лідія Архімович так пишуть про Підкамінську пісню: “Це спокійний, без надмірних поривань - піднесень патріотичний спів про рідну землю, віру людей, у її красу і доброчинність. Він набув у процесі побутування функції своєрідної молитви” [1, с. 211].

Пісня М. Копка не є канонічною (тобто обов'язковою у службі Божій), а займає проміжне місце між церковним і світським співом.

Ще одна іконославильна пісня М. Копка на поетичний текст з Почаївського “Богогласника” на честь чудотворної ікони в містечку Барі на Поділі - “О, Всепітая Мати! О, Мати, Мати благодати” (збірник “Церковні пісні”, 1900 р.).

Найдавніший її текст зафіксовано у співанику з колекції В'яземського. Прославну пісню на честь Барської Богородиці створено для “Богогласника” для його іконославильного блоку, який укладачі задумували як “поетичний вінець” на пошану Почаївської Богородиці. Текст пісні має своє коріння в ранніх українських іконославильних текстах кінця ХУН - першої половини ХУШ століття, так як тоді були написані такі пісні, як “О, Всепітая Мати, кто тя может вихваляти” (до Віцинської ікони в Галичині), “О Всепітая Мати, О Всепітая Мати, гди на суд кажут стати” (Почаївський співаник 90-х років ХУШ століття).

Образ Пресвятої Богородиці уособлювався з образом заступниці всього людства, найріднішої і найдоступнішої для людей. Пресвята Мати стала уособленням найінтимніших відчуттів людського серця.

Образ Пресвятої Богородиці, віддано люблячої свого Сина, многострадальної Матері і водночас небесної Цариці, став опорою і надією на спасіння людей. Потреба звертатися до Її образу увійшла в усі літургійні служби і почала фіксуватися в його службових книгах.

Наталя Сиротинська зазначає: “У розмаїтті поетичного багатства текстів образ Пресвятої Богородиці зблискує крізь тисячоліття у сяйві небесної краси, ангельського співу, і прослава Її як Цариці Небесної із безмежно розпростертим Покровом Богородиці набув значення виразного лейтмотиву доби” [15, с. 5].

Пісня, написана М. Копком, відзначається яскравою мелодикою, написана у двочастинній формі для двоголосного хорового складу, простого викладу гармонізації.

Вона написана в тональності Соль мажор, у розмірі чотири чверті. Текст пісні М. Копка відповідає тексту “Богогласника” (три строфи). Пісня з “Богогласника” без ритмічної позначки, немає поділу мелодії на такти і немає тональності.

Богогласник

О, Все - пі-та - я Ма-ти, О, Все - пі-та - я Ма-ти!

М. Копко

Пісня “Христе Царю справедливий, так Ти вельми терпеливий” (збірник “На Святий Великий пість” 1902 р.) теж написана М. Копком на текст пісні з Почаївського “Богогласника” (1790 р.). Газета “Галичанин” писала: “Вийшов 6 випуск “Музикальної бібліотеки”, издаваемый о. М. Копком і содержит гармонізовані, доступні на хор великопостні пісні: “Претерпівьій”, “Христе Царю справедливий”, “Кресту твоєму”, “Уже декрет подписуеть”, “Єгда славніи учениць”, “Мукі сближаєсь вже година” [14].

У поетичному тексті розповідається про зраду Юди. Розповсюдження пісня набула у другому десятилітті XVIII століття, і переписувачі фіксували її в парі з піснею “Царю Христе, Пане милий” (Yezu Chryste, Panie mily, baranku barzo cierpliwy), так як обидві пісні походять з спільного польського джерела. Зіставлення поетичних текстів співаникових і “Богогласника” вказує на відмінність між ними. Найбільша відмінність є в заключних словах тексту супрасльського співаника (виданий у містечку Супрасль, відомому своїм білорусько- українським василіанським монастирем, який знаходиться на Підляшші, неподалік м. Білостока (тепер у складі Польщі, у 1741-1795 роках) і останньої строфи галицького співаника (Прощання Богородиці з Сином). В обох співаниках цей епізод починається словами: “Гди (там) прибігла Матка к Сину: оставляєш мя єдину”. В галицькому співанику текст пісні після цих слів завершується рядками: “Сниди с креста аж до долу, умру посполу з тобою”. У супрасльському співанику подається більш розлогий і детальний варіант поетичного тексту пісні. Це говорить про те, що супрасльський варіант давніший, оскільки в кінцевих строфах помітна польська лексика.

У галицькому записі текст фіксується приблизно в 70-х роках XVIII століття, в час, коли внаслідок багатолітнього побутування пісні в українському співацькому середовищі польські сліди майже зникли. Ці тексти фактично стали основою для богогласникової пісні “Христе Царю справедливий”. В богогласниковій страсній пісні тільки перші чотири рядки відповідають строфам співаникових поетичних текстів. Решта строфи не мають нічого спільного з текстами супрасльського і галицького співаників. Лише в середині богогласникового тексту є спільні рядки з текстами рукописних співаників: “Невинность Пілат узнает, руць своя умиваеть”.

Страсна пісня М. Копка “Христе Царю справедливий” відноситься до Господських пісень і створена для прославлення і возвеличення Бога і присвячена основним подіям історії спасіння. Михайло Возняк так пише: “Духовні пісні, співані протягом великого посту, належать до найдавніших і до найкращих” [3, с. 308].

Пісня М. Копка в порівнянні з піснею з “Богогласника” написана в двочастинній формі, для триголосного хорового складу, в f-moll тональності, в протяжному темпі Larghetto.

Богогласник

М. Копко

Різдвяна пісня М. Копка “Возвеселимся всі купно нині, Христос родився в нищой яскині” (збірник “На Святий Вечерь”, 1905 р.) написана на текст пісні з “Богогласника”. Текст пісні пройнятий релігійним змістом і відтворює яскраву різдвяну картину народження Ісуса Христа. У співаниках пісня зафіксована такими початковими словами “Возвеселимся, а не смутимся непрестанне всі християни”... Однак у співанику Григорія Міленевича (1794 р.) текст розпочинається від слів “Во яслях лежит, світ в руках держит”, які нагадують відому польську пісню “W zlobie lezy, ktoz pobiezy”. Існує український переклад цієї польської пісні, який здійснив Василь Тарнавський (“В яслях лежить, кто ж побъжит спъвати маленькому”).

Богогласник

М. Копко

S

5=

--h

і=

S =

5=

*

8 ^

~--іЩ--

ф

^~ф

1 ^

Ф т

/

^

0п

hid

1 Й т

1

VI/ CJ ~ ггчі

п

~ п п

п

Ч) V V

Воз-ве-се-л

им-ся вен куп-но ни-ні, Хрис-тосъро-д

ив-ся в ни-щой гас-ки-ні

Пісня М. Копка написана для триголосного хорового складу. Текст і мелодія пісні підкреслюють свято:

“Пісни співаймо, согласно І торжествуймо всі купно,

Слава во вышнихъ Весело світь - гласімо!”

Серед пісень з різдвяного репертуару М. Копка відзначимо пісню “Стань, Давиде, з гуслями” (збірник “На Святий Вечерь” 1905 р.) на текст пісні з “Богогласника” (1790 р. № 13). Пророк Давид - це постать, функція якого полягає у прославленні Бога. На це вказує текст:

“Стань, Давиде, сь гуслами,

Бряцай пісни со нами:

Христу рожденному играймо І весело співаймо”.

Давид є зразком для побожної людини, яка висловлює свої почуття в молитві. Наші предки вірили у Небо як найвищу найсвятішу силу і що всі сили природи (місяць, зорі, вогонь, дощ) можна з'єднати на добро людині, прославляючи її Творця. Пісня написана в тричастинній формі для триголосного хорового складу. Початок пісні звучить урочисто, піднесено, відповідно до тексту, завдяки динамічному розвитку на f. Наступний розділ проходить у характері Agitato, міняється темп на 6/8, динамічна канва з f переходить в subito pp.

Наступний розділ (темп Largo) і слова “Днесь во Рождестві Єго, яко Творця нашого выхваляймо” підкреслюють велич свята.

Богогласник

Стань Да-ви-де съ гус-ла - ми, бря-цай піс-ни со на - ми

М. Копко

ЧН ^ к-

\

у-

\

flu J f і ]

V ^ ^

>

і

9 Ф т

ж

ГМ Р U Фл ^ 1

^

ф V

ф f

ф* -

^

Ф Г9

Ф f

уу - Ф -

- ф -

tW-

Стань, Да-ви-де, съгус-ля-ми, бря-цай пес-ни со на - ми

Духовні пісні М. Копка як жанр спрямовані на релігійне просвічення людей та на підвищення свідомості народу, на що вказує велика популярність їх серед віруючих. Композитор вважав за потрібне пропагувати надбання давньої духовної творчості барокової доби. На основі стародавніх мелодій він створив власні і опрацьовані варіанти пісень. Недарма його підручник для науки співу “Самоучка” містить, поряд з народними та авторськими, українські духовні пісні (“Пречистая Діво Мати!”, “Бог предвічний” та інші). Це говорить про те, щоб якомога більше поширити серед народу духовних пісень (причому не тільки добре знаних, але й маловідомих).

Духовні пісні М. Копка завдяки своєму молитовному характеру, прославленню і проханню були важливою складовою релігійних обрядів, виконувалися як у церкві перед, під час, після літургії, або відправи, під час місій, так і при світських заходах. Вони стали джерелом для творчості наступних поколінь композиторів.

М. Копко додав свій внесок в історичний розвиток духовної пісні для подальших студій над одним із провідних жанрів давньої української культури.

Література

1. Архімович Л. Микола Лисенко: Життя і творчість: Монографія / Лідія Архімович, Микола Гордійчук. - Київ : Музична Україна, 1992. - 254 с.

2. Вістник Перемыскои Єпархии. - Перемишль. 1900. - 28.10 - ч. ХІ. - С. 133-140.

3. Возняк М. Історія української літератури / Михайло Возняк. - Львів : Світ, 1994. - Т. 2. - 555 с.

4. 4 Герасимова-Персидська Н. Матеріали з історії української музики. Партесний концерт /

5. Ніна Герасимова-Персидська. - Київ : Музична Україна, 1976. - 232 с.

6. Гнатюк О. Українська духовна барокова пісня / Олександра Гнатюк. - Варшава-Київ, 1994.

7. 180 с.

8. Горак Я. Анатоль Вахнянин як дослідник духовної музики / Яким Горак // Musica Galiciana ; [Редактор-упорядник О. Зелінський]. - Т. 6. - Львів, 2001. - С. 157-164.

9. Грушевський М. Кілька духовних віршів з Галичини / Михайло Грушевський // ЗНТШ. - 1896. - Т. 14. - Кн. VI. - Львів. - С. 1-16.

10. Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. / Марія Загайкевич. - Київ : Вид-во академії наук УРСР, 1960. - 190 с.

11. Корній Л. Українська шкільна драма і духовна музика ХVII - першої половини ХVIП ст. / Лідія Корній. - Київ, 1993. - 145 с.

12. Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики ; [вступна стаття, упорядник Ю. Ясиновський] / Борис Кудрик. - Львів, 1995. - 128 с.

13. Медведик П. Діячі української музичної культури. Матеріали до бібліографічного словника / Петро Медведик // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. - Львів, 1993. - Т. ССХХVІ : Праці музикознавчої комісії. - С. 370-455.

14. Медведик Ю. Українська духовна пісня ХУІІ-ХУІІІ століть: Монографія / Юрій Медведик.

15. Львів : Вид-во Католицького університету, 2006. - 324 с.

16. Новинки // Галичанин. - 1897. - 5 жовтня. - Ч. 226. - С. 4.

17. Новинки // Галичанин. - 1902. - 6 березня. - Ч. 53. - С. 4.

18. Сиротинська Н. Перло многоцінное: Монографія / Наталя Сиротинська. - Львів : Видавець Тетюк Т. В., 2014. - 324 с.

19. Франко І. [Рец. на:] В. Щурат “Із студій над почаївським Богогласником. Квестії авторства і часу повстання деяких пісень” / Іван Франко // Франко І. Зібрання творів у 50-ти томах. - Т. 38. - Київ : Наукова думка. - С. 445-450.

20. Шеффер Т. Канти і псальми / Тамара Шеффер // Історія української музики. - Т. 1. Від найдавніших часів до середини ХІХ ст. - Київ : Наукова думка, 1989. - С. 277-231.

21. Черепанин М. Музична культура Галичини (друга половина ХІХ - перша половина ХХ століття): Монографія / Мирон Черепанин. - Київ : Вежа, 1997. - 324 с.

22. REFERENCES

23. Archimovych, L. B. and Gordiichuk, M. M. (1992), Mykola Lysenko. Zhyttia i tvorchist [Mykola Lysenko. Life and creation work], Kyiv, Muzychna Ukraina. (in Ukrainian).

24. Vistnyk Peremyskoi Eparhii (1900), [Messenger Eparhy of Peremyshl], Peremyshl, part XI. (in Polish).

25. Vozniak, M. S. (1994), Istoriia ukrainskoi literatury [History of the Ukrainian Literature], Lviv, Svit, vol. 2. (in Ukrainian).

26. Gerasymova-Persydska, N. O. (1976), Materialy z istorii ukrainskoi muzyky. Partesnyi contsert [Materials with history of the Ukrainian music. Partest concert], Kyiv, Muzychna Ukraina. (in Ukrainian).

27. Hnatiuk, O. Е. (1994), Ukrainska dukhovna barokkovapisnia [Ukrainian baroque spiritual song], Warsaw-Kyiv. (in Ukrainian).

28. Horak, Y. R. (2001), Anatol' Vakhnianyn yak doslidnyk dukhovnoi muzyky [Anatol Vakhnianyn as researcher of spiritual music], Musica Haliciana, Lviv, vol. 6, pp. 157-164. (in Ukrainian).

29. Hrushevskyi, M. S. (1896), Kilka dukhovnykh virshiv z Halychyny [A Few Spiritual Poems from Halychyna], Lviv, vol. 14, b. VI, pp. 1-16. (in Ukrainian).

30. Zahaikevych, M. P. (1960), Muzychne zhyttia Zakhidnoi Ukrainy druhoi polovyny XIX st. [Musical life in Western Ukraine in the second half of the XIX-th century], Kyiv, Vydavnytstvo Academii Nauk U.R.S.R. (in Ukrainian).

31. Korniy, L. P. (1993), Ukrainska shkilna drama i dukhovna muzyka XVII-pershoipolovyny XVIII st. [Ukrainian school drama and spiritual music XVII - the first half XVIII century], Kyiv. (in Ukrainian).

32. Kudryk, B. P. (1995), Ohliad istorii ukrainskoi tserkovnoi muzyky [Review of history the Ukrainian church music], Lviv. (in Ukrainian).

33. Medvedyk, P. K. (1993), Diiachi ukrainskoi muzychnoi kultury. Materialy do bibliografichnogo slovnyka [The Leaders of Ukrainian Music Culture. The Materials for Bibliographical Dictionary], Zapysky naukovoho tovarystva im. Shevchenka [Notes Shevchenko Scientific Society], Lviv, vol. CCXXVI, pp. 370-455. (in Ukrainian).

34. Medvedyk, Y. E. (2006), Ukrainska dukhovna pisnia XVII-XVIII st. [Ukrainian Spiritual Song XVII-XVIII c.], Lviv, Vydavnytstvo katolytskoho universytetu. (in Ukrainian).

35. Galychanyn (1897), Novynky [Noveltys], October 5, part 226, p. 4. (in Ukrainian).

36. Galychanyn (1902), Novynky [Noveltys], March 6, part 53, p. 4. (in Ukrainian).

37. Syrotynska, N. Y. (2014), Perlo mnohotsinnoie. Monografiia [Pearl manyvaluable. Monography], Lviv, Publisher T. Tetyuk. (in Ukrainian).

38. Franko, I. Ya. (1983), [Rez. na:] V. Shchurat “Iz studii nad pochayivskym Bohohlasnykom. Kvestii avtorstva i chasu povstania deiakykh pisen”. [Studies with over Pochayiv Bohohlasnyk. Kvesty authorship and time of the uprising of some songs], Zibrannia tvoriv u 50 tomah [Collected works in 50 volumes], Kyiv, Naukova dumka, vol. 38. (in Ukrainian).

39. Sheffer, T. V. (1989), Canty i psalmy [Cants and psalms], Istoria ukrainskoi muzyky. Vid naidavnishykh chasiv do seredyny XIX st. [History of Ukrainian music, Vol. 1. From ancient times to the mid-nineteenth century], Kyiv, Naukova dumka. (in Ukrainian).

40. Cherepanyn, M. V. (1997), Muzychna kultura Galychyny (druhapolovyna XIX-pershapolovyna XX st.) [Musical Culture of Halychyna (second half of the XIXth century - first half of the XXth century)], Kyiv, Vezha. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Геніальні народні музичні драми, романси та пісні М.П. Мусоргського, що правдиво відобразили життя російського народу. Всенародне визнання творчості автора "Бориса Годунова". Зіставлення масових хорових сцен як основний новаторський задум композитора.

    реферат [21,9 K], добавлен 15.01.2011

  • Життєвий шлях та творчість М.В. Лисенка - видатного українського композитора кінця XIX-початку XX ст., який став основоположником української класичної музики та увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент, вчений-фольклорист.

    реферат [29,9 K], добавлен 03.02.2011

  • Українська народна пісня. Ліричні пісні. Родинно-побутові пісні. Пісні про кохання. Коломийки - дворядкова пісня, що виконується підчас танцю. Суспільно-побутові пісні. Козацькі пісні. Чумацькі пісні. Солдатські та рекрутські пісні. Кріпацькі пісні.

    реферат [14,1 K], добавлен 04.04.2007

  • Особое место церковного пения в духовной жизни Православной церкви. Особенности творчества композитора Максима Созонтовича Березовского. Биография Дмитрия Степановича Бортнянского. Творческий путь Артемия Лукьяновича Веделя - украинского композитора.

    реферат [38,0 K], добавлен 12.05.2012

  • Аналіз музичної творчості Степового: фактурна частина ліро-епічних романсів, народна пісенно-романсова лірика, музична мова фортепіанних творів композитора. Твори Степового у радянський період. Дитинство та юнацтво композитора, розвиток його таланту.

    курсовая работа [7,9 M], добавлен 08.10.2009

  • Вивчення інструментальної творчості французького композитора, піаніста та музичного критика Клода Дебюссі. Стильові особливості творів композитора та жанровий аналіз збірки "24 прелюдії для фортепіано". Образна тематика музичних портретів Дебюссі.

    курсовая работа [22,7 K], добавлен 31.01.2016

  • Становление будущего композитора, семья, учеба. Песенное творчество Кенденбиля, хоровые композиции. Обращение к жанру симфонической музыки. Музыкальная сказка Р. Кенденбиля "Чечен и Белекмаа". Кантатно-ораториальные жанры в творчестве композитора.

    биография [74,0 K], добавлен 16.06.2011

  • Оспівування жіночої краси, що порівнюється з квітучим мигдалем, у пісні Хільдора Лундвіка "Как цветущий миндаль". Вокальна музика як головне досягнення композитора. Музично-теоретичний та вокально-хоровий аналіз твору. Основні виконавські труднощі.

    контрольная работа [292,6 K], добавлен 22.04.2016

  • Найхарактерніші риси вокального стилю Шумана. Перший зошит пісень про кохання "Коло пісень". Різноманітність творчої ініціативи композитора. Другий період творчості Р. Шумана. Вибір віршів для твору вокальної музики. Цикл "Вірші королеви Марії Стюарт".

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 20.11.2015

  • Кратка біографія російського композитора Петро Ілліча Чайковського. Народно-пісена творчість музично-громадського діяча. Міжнародна оцінка мистецтва композитора, диригента. Загальна характеристика та вокально-хоровий аналіз музичного твору "Соловушко".

    статья [24,3 K], добавлен 02.06.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.