Творчість Ріхарда Вагнера у працях польських і львівських музикознавців кінця ХІХ - початку ХХ століть

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Творчість Ріхарда Вагнера у працях польських і львівських музикознавців кінця ХІХ - початку ХХ століть

Олійник Стефанія Федорівна - старший викладач кафедри композиції та історії музики Львівської національної академії України імені М. В. Лисенка

Охарактеризовано переклади опер і праць композитора, науково-популярні монографії та статті у львівській пресі про творчість Р. Вагнера, видані у Львові польською мовою протягом кінця ХІХ - на початку ХХ століття. Особливе зацікавлення музикою Р. Вагнера у Львові припадає на другу половину ХІХ - початок ХХ ст., коли в театрах були поставлені більшість його опер. Особливість суспільної рецепції у Львові музичних драм композитора полягає в тому, що більшість постановок, окрім першої, були здійснені польською мовою. Розглянуто історію постановок опер «Тангейзер», «Лоенгрін», «Рієнці», «Летючий голландець», тетралогії «Перстень нібелунга» у Львові, а також їх переклади польською мовою. Зацікавлення творчістю Р. Вагнера спонукало до перекладів його публіцистичних праць («Мистецтво і революція», «Опера і драма»), а також до написання популярних статей, музикознавчих досліджень, монографій, виданих у Львові або ж створених львівськими дослідниками. Проаналізовано праці Леона Грудера («“Перстень нібелунга” Р. Вагнера»; «“Мова лісу” Ріхарда Вагнера (“Зігфрід”)»), Александра Бандровського-Саса («“Перстень нібелунга” - трилогія з прологом Р. Вагнера. Тематичний розбір з аналізом головних лейтмотивів, ілюстрований прикладами»), Леона Яна Пінінського («Про сучасну оперу і значення Ріхарда Вагнера, а також про “Парсіфаль” Вагнера»; «“Парсіфаль” Вагнера по тридцяти роках»), Маріана Дінстля («Ріхард Вагнер і Польща»), Здзіслава Яхімецького («Ріхард Вагнер»). вагнер опера музикознавець

Ключові слова: музична культура Львова, Р. Вагнер, опера, переклад польською мовою, музикознавчі праці.

У музичному житті Львова в середині ХІХ - на початку ХХ століття привертають увагу постановки опер Ріхарда Вагнера та зацікавлення меломанів його творчістю. Історію львівських постановок опер «Тангейзер», «Лоенгрін», «Рієнці», «Летючий голландець», тетралогії «Перстень нібелунга» досліджено у працях Л. Кияновської1, О. Паламарчук2, А. Випих-Гавронської3. Особливості рецепції творчості композитора львівськими музичними колами здійснено у нашій статті «Рецепція творчості Ріхарда Вагнера в музичній культурі Львова».

Значне зацікавлення львів'ян музикою Р. Вагнера спричинило й інші вияви суспільної рецепції - переклад і видання його праць, появу музикознавчих досліджень, статей, рецензій, перекладів опер. Більшість із них, як і виконання опер композитора на львівській сцені, здійснювались польською мовою.

Мета статті - розглянути переклади опер і праць Р. Вагнера, монографії і статті у пресі про творчість композитора, видані у Львові польською мовою протягом кінця ХІХ - на початку ХХ століть і віднайдені в бібліотечних фондах міста.

Популярності Р. Вагнера в музичній культурі Львова цього періоду, ймовірно, найбільше сприяла орієнтація на музичне життя столиці Австро-Угорської імперії, на віденську моду, популярність певних композиторів, а також прагнення львів'ян бодай у культурному плані подолати статус провінційності. Розглядаючи постановки драм Вагнера у Львові, виявляємо цікаву тенденцію, яка з плином часу, у контексті сучасної моди виконувати опери мовою оригіналу, викликає щонайменше здивування - переклад опер Р. Вагнера польською мовою. Тільки першу постановку «Тангейзера» 1867 р. було здійснено силами австрійської, тобто питомо німецькомовної трупи театру Станіслава Скарбека Нині - Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької. і виконано мовою оригіналу. Після ліквідації 1872 року австро-німе- цького театру нові постановки цих творів реалізувала вже польська трупа. Це відбиває й регіональні історико-політичні та національні тенденції того часу: неефективність германізації у Львова й Галичині, зростання політичного впливу польської громади.

Більшість тогочасних перекладів музичних драм композитора польською мовою здійснив львівський оперний співак, відомий виконавець вагнерівських драм - Александер Бандровський-Сас (Aleksander Bandrowski-Sas). Він дебютував у львівській опереті 1881 року під псевдонімом Александр Барський, удосконалював свою майстерність у Мілані в маестро Антоніо Саджованні (Antonio Sangiovanni) й у Відні - у Луїджі Сальві (Luigi Matteo Salvi), який спеціалізувався на виконанні музичних драм Р. Вагнера. Від грудня 1882 року працював у Львові, а протягом дванадцяти сезонів (1889-1901) був провідним солістом-тенором на сценах світу: Відня, Берліна, Мілана, Дрездена, Франкфурта-на-Майні, Нью-Йорка. Співак здобув славу незрівняного виконавця партій Тангейзера, Лоенгріна, Вальтера («Нюрнберзькі мейстерзінгери») i Зигмунда («Валькірія»), а також в операх Джакомо Мейєрбера і Джузеппе Верді. Митець був першим виконавцем партії Манру в однойменній опері Ігнація Падерев- ського (польська прем'єра відбулась у Львівській опері 8 червня 1901 р.). З 1904 року співак мешкав у Кракові, поступово відійшов від сцени, викладав у Краківській консерваторії та Музичному інституті. Він написав оперні лібрето до творів Людомира Ружицького, Болеслава Валлек-Валевського (Boleslaw Wallek-Walewski) тощо.

А. Бандровський-Сас був справжньою окрасою львівських постановок «Лоенгріна» і «Тангейзера», здійснених у сезоні 1896-1897 рр., і мав незмінний успіх і велику популярність серед слухачів. «Театр став гордістю львів'ян, оскільки сягнув високої європейської музики», - зауважила театральна комісія Паламарчук О. Р. Твори Ріхарда Ваґнера на львівській сцені // Просценіум : театрознав. журн. Львів, 2003. № 3 (7). С. 12.. У 1898 році була поставлена опера Р. Вагнера «Рієнці» в польському перекладі А. Бандровського-Саса - він співав у кількох прем'єрних виставах. Незважаючи на схвальні відгуки публіки, критики розійшлися у своїх оцінках, відзначаючи посередній рівень оркестру, а також вибір для постановки мало вартісної, на їхню думку, ранньої опери композитора. Вистава витримала лише кілька показів, і її зняли з репертуару Там само..

А. Бандровський-Сас здійснив більшість тогочасних перекладів опер Р. Вагнера - «Рієнці», усіх частин «Персня нібелунга», «Нюрнберзьких мейстерзингерів». Перший переклад «Лоенгріна» належить львівському польському письменнику Аврелію Урбан- ському (Aureli Urbanski). Теодор Мяновський (Theodore Mianowski) переклав «Летючого голландця» і «Валькірію», які увійшли до репертуару нового Великого міського театру (now is Lviv Opera House) Wypych-Gawronska A. Lwowski teatr operowy i operetkowy w latach 1872-1918. Krakow : Universitas, 1999. С. 71.. Про перекладача польською мовою «Тангейзера» відомостей немає. Примірник найдавнішого перекладу лібрето «Тангейзера» автору цієї статті вдалося знайти в бібліотечних фондах Львова. Його було видано до «першої вистави у Львові в театрі Скарбка 13 квітня 1897 р.» Tannhauser i turniej spiewakow w Wartburgu. Opera w trzech aktach. Slowa i muzyka R. Wagnera. Lwow : Nakladem ksi^garni Gubrynowicza i Schmidta, 1897. S. 7., автор перекладу не вказаний.

Якісно новий етап постановок опер Вагнера у Львові пов'язаний з відкриттям 4 жовтня 1900 року Великого міського театру (нині - Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької). Це один із найкрасивіших оперних театрів світу, а на час відкриття тут було найкраще технічне обладнання, системи вентиляції, опалення, освітлення Терещенко А. Львівський оперний. Епоха Т. Павликовського в контексті міжнародних зв'язків // Musica Galiciana. Tom VII. / red. L. Mazepa. Rzeszow : Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003.С. 130.. Цікаво, що під час урочистого закладання першого каменя Міського театру 30 квітня 1898 року поет А. Урбанський продекламував свій вірш, присвячений цій події, а хор «Лютня» виконав хор пілігримів з опери «Тангейзер» Dankowska J. Muzykolodzy lwowscy o Wagnerze (na przelomie XIX i XX wieku) // Musica Galiciana. Tom VII / red. L. Mazepa. Rzeszow : Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. С. 137.. Першим директором нової опери став Тадеуш Павліковський (Tadeusz Pawlikowski) - театральний режисер і критик, послідовник модерністського режисерського театру, і колишній директор театру у Кракові. Працюючи в театрі (1900-1906), він здійснив оновлену постановку «Лоенгріна» (1901), а також прем'єри «Летючого голландця» (1902) та «Валькірії» (1903). Т. Павліковський скрупульозно відпрацьовував кожну деталь, запрошував найкращих солістів, збільшив кількість музикантів оркестру до 60 осіб і забезпечив їх необхідними інструментами, вказаними в партитурі, працював із хором, з кожним хористом окремо, вимагав добирати костюми, малювати декорації за байройтським зразком (автор - Станіслав Ясенський / Stanislaw Yasensky) Паламарчук О. Р. Твори Ріхарда Ваґнера на львівській сцені // Просценіум : театрознав. журн. Львів, 2003. № 3 (7). С. 13.. Йому вдалося залучити до оперного театру відомих диригентів: Францішек Спетріно (Franciszek Spetrino) представив публіці оновлену постановку «Лоенгріна» і «Летючого голландця» і, за словами критика, «оркестр <...> задовольнив би найбільш вимогливих меломанів Відня і Парижа» Старух Т. Музичне мистецтво Львова: становлення фортепіанного виконавства і педагогіки у другій половині 19 - першій третині 20 ст. Львів : ВДМА ім. М. Лисенка, 1997. С. 23.. Філіп Брунетто (Philippe Brunetto) диригував «Валькірією», для якої оркестр було збільшено до 68 осіб.

Першою прем'єрою вагнерівських опер у театрі Тадеуша Павліковського став «Летючий голландець». Вистава відбулася 6 лютого 1902 року в польському перекладі Теодора Мяновського. Головні партії виконували польські співаки: Йозеф Шиманський (Joseph Schimansky, Голландець), Гелена Рушковська (Helena Zboinska-Ruszkowska,

Сента), а партію Еріка і Пажа виконували українці - Євген Гушалевич і Філомена Лопатинська Kyyanovska L., Petrnk S. Wagner-Rezeption in der Musikkultur Lembergs (Polen/Ukraine) // Richard Wagner. Personlichkeit, Werk und Wirkung. Hrsg. Helmut Loos. Red. Katrin Stock. Markkleeberg : Richard-Wagner-Verband Leipzig, Helmut Loos und Sax-Verlag Beucha, 2013. S. 433.. Наступного року було вперше поставлено «Валькірію», другу частину з тетралогії «Перстень нібелунгів». Ця опера йшла також у польському перекладі Т. Мяновського, натомість іншу версію перекладу запропонував А. Бандровський, який виступив у ролі Зигмунда. Інші партії виконували: Зігмунд Моссочи (Zygmunt Mossoczy) - Гундінг, Конрад Завіловський (Konrad Zawilowski) - Вотан, Яніна Коро- левич-Вайдова (Janina Korolewicz-Wajdowa) - Зіглінда, Марія Гембажевська- Завойська (Maria Gembarzewska-Zawojska) - Брунгільда, Амалія Каспровічова (Amalia Kasprowiczowa) - Фріка. Зусилля і досягнення Т. Павліковського у постановці музичних драм Вагнера високо оцінила комісія 1906 року: «Музика Вагнера тривалий час видавалась неприступною. Побутувала думка, що тільки невелике гроно аматорів може “розсмакувати” цю музику й одержати насолоду. Викликає захоплення, що Львів наслідує кращі традиції серйозної музики і спромігся на вистави опер Вагнера настільки добре, що публіка зрозуміла ціну творів великого майстра і тільки йому властивого стилю» Паламарчук О. Р. Твори Ріхарда Ваґнера на львівській сцені // Просценіум : театрознав. журн. Львів, 2003. № 3 (7). С. 13..

У 1906 році директором Міського театру було призначено Людвіка Геллера (Ludwik Heller), який обіймав цю посаду до 1918 р. За його каденції відбулися прем'єри «Зігфріда» (1907), «Золота Рейну» (1908) і «Загибелі богів» (1911). Уперше всю тетралогію було виконано в лютому 1911 року, і це була перша цілісна польська постановка «Перстня нібелунга», наступна - здійснена у Варшаві лише 1989 року! Dankowska J. Muzykolodzy lwowscy o Wagnerze (na przeiomie XIX i XX wieku) // Musica Galiciana. Tom VII. / Red. L. Mazepa. Rzeszow : Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. С. 137. Ці вистави також звучали польською, у перекладі А. Бандровського-Саса. Окрім того, в актуальному репертуарі театру були «Тангейзер», «Лоенгрін» і «Валькірія». На головні партії Лоенгріна, Тангейзера і Зігфріда Л. Геллер запросив відомого українського співака-вагнериста Модеста Менцинського.

Варто розглянути перші музикознавчі дослідження творчості Р. Вагнера у львівській періодиці та виданнях кінця ХІХ - початку ХХ ст. Їх автори розкривають особливості музичної мови опер і реформу, здійснену Вагнером, зміст його музичних драм. Деякі автори досліджували тетралогію «Перстень нібелунга», частини якої тоді ще не ставились на львівській сцені. У газеті «Wiadomosci artystyczne» («Мистецькі новини») уміщено статтю доктора Леона Грудера (Leon Gruder) «“Перстень нібелунга” Р. Вагнера» Gruder L. Pierscien Nibelunga R. Wagnera // Wiadomosci artystyczne. Lwow, 1898. Rok II. No. 27, 10 pazdziernika. S. 201-203.. У ній ідеться про віденську постановку всієї тетралогії Вагнера, вистава якої тривала шість днів (20-25 вересня 1898 р.). У місцевій пресі висловлювалися сумніви, чи достатньо в публіки терпіння, зосередженості, розуміння змісту, щоб прослухати тетралогію за такий короткий час. Виявилось, що побоювання були даремними, адже публіка «захоплено і пристрасно слухала кожну частину <...> пильно стежачи за кожною нотою, кожною музичною думкою» Там само. С. 202.. Автор аналізує структуру тетралогії, послідовність частин, розкриває історію цілісної постановки «Персня нібелунга».

Успіх віденської вистави (публіка забажала, щоб тетралогію повторили!) Л. Грудер пов'язує з діяльністю головного диригента Густава Малера, під час роботи якого «<...> сцена віденської опери сягнула найвищого рівня досконалості <...> Як уміє Малер керувати оркестром і як уміє думку [Вагнера - С. О.] подати й виконати, найкраще свідчать оркестрові фрагменти <...> Кожен із тих музичних фрагментів є красномовним доказом великого таланту Малера і свідченням докладного знання диригентом Вагнерівських партитур» Grnder L. Pierscien Nibelunga R. Wagnera // Wiadomosci artystyczne. Lwow, 1898. Rok II. No. 27, 10 pazdziernika. S. 203..

Інша стаття Л. Грудера «“Мова лісу” Ріхарда Вагнера (“Зігфрід”)» Gruder L. “Mowa Lasu” Ryszarda Wagnera (Siegfried) // Wiadomosci artystyczne. Lwow, 1899. Rok III. No. 5, 1 marca S. 33-36. має аналітичний характер, вона присвячена другій сцені «Мова лісу» із другої дії опери «Зігфрід». Автор переказує сюжет цієї сцени, звертає увагу на основні лейтмотиви, ілюструючи їх нотними прикладами - «мови лісу», пташки тощо.

Одне із перших досліджень про Вагнера, віднайдене в бібліотечних фондах Львова, належить Леону Пінінському (Leon Jan Pininski). Граф Леон Ян Пінінський був особистістю незвичайною: маючи аристократичне походження (рід Пінінських відомий щонайменше з XIV століття), він не задовольнявся долею багатого власника маєтків, а наполегливо працював над своїм всебічним розвитком, науковою та політичною кар'єрою: став доктором права й ректором Львівського університету, намісником Галичини протягом 1898-1903 рр., людиною енциклопедичних знань і широкої ерудиції; сферами його діяльності було право, політика і мистецтво. Він став меценатом і відомим колекціонером, музичним критиком і композитором. Його праця «Про сучасну оперу і значення Ріхарда Вагнера, а також про “Парсіфаль” Вагнера» Pininski L. O operze nowoczesnej i znaczeniu Ryszarda Wagnera oraz o Parsifalu Wagnera. Lwow : W. Lozinski, 1883. 108 s. видана 1883 року - у рік смерті композитора. Вона цікава й для сучасного читача з огляду на сприйняття у ХІХ столітті музичної культури і, зокрема, опери. Автор характеризує дискусії про жанр і шляхи його розвитку: «Для одних опера є вершиною музики, і <...> найпрекраснішим мистецьким твором; інші зовсім не знаходять у ній підстав для мистецької правдивості» Там само. С. 14.. Ті, що в музиці шукають лише приємне звучання, провадить далі автор, у сприйнятті творчості Вагнера, закидають йому трудне інструментування і брак відомих арій, і таких слухачів не переконають жодні теоретичні висновки. Натомість, для автора Вагнер є «істотним і цілком засадничим новатором в музичній сфері, апостолом незнаних раніше ідей» Там само. С. 32.. Далі Л. Пінінський аналізує реформи Вагнера в оперній музиці, особливості його музичної мови, роль драматичного і поетичного компонентів, ілюструючи прикладами з публіцистичних праць композитора й опер. Автор також розглядає питання психологічного сприйняття: який вплив чинить музика на людину і чому так сильно, на його думку, вражає музика Вагнера. Окремий розділ книги присвячений опері «Парсіфаль».

Інша праця Л. Пінінського «“Парсіфаль” Вагнера по тридцяти роках» Pininski L. Parsifal Wagnera po latach trzydziestu. Lwow : Giowny skiad w ksi^garni H. Altenberga, 1914. 50 s. видана 1914 року до 30-х роковин композитора. Саме в цей час закінчився термін вимоги

Вагнера виставляти цю оперу лише в Байройті. Автор аналізує її постановки в інших театрах світу, наголошуючи, що в Байройті вона справляє найбільше враження Pininski L. Parsifal Wagnera po latach trzydziestu. Lwow : Glowny sklad w ksi^gami H. Altenberga, 1914. S. 6.. Л. Пінінський розмірковує про доцільність увиразнення релігійних моментів у «Пар- сіфалі», які, на його думку, не варто виявляти на сцені, бо вже достатньо означені музикою (вказуючи на символізм окремих лейтмотивів) Там само. С. 10..

У 1907 році А. Бандровський-Сас видав невеликий довідник кишенькового формату «“Перстень нібелунга” - трилогія з прологом Р. Вагнера. Тематичний розбір з аналізом головних лейтмотивів ілюстрований прикладами» Bandrowski A. Pierscien Nibelunga - trylogia z prologiem R. Wagnera. Rozbior tematyczny z analiz^ motywow przewodnich ilustrowan^ przykladami. Lwow : Piller Neumann i Sp. ; Warszawa : E. Wende i Sp., 1907. 119 s.. У першій її частині він уміщує лібрето всіх частин «Персня нібелунга», у другій - детальний опис використання та появи лейтмотивів у тетралогії (наводить 83 лейтмотиви, ілюструючи їх нотними прикладами). Зручними є додатки: у першому названо всіх героїв «Персня нібелунга» та їх появу в чотирьох операх; у другому додатку наведено 83 лейтмотиви і зазначено їх наявність чи відсутність у всіх діях (сценах) тетралогії. Очевидно, такий довідник зручний для ознайомлення з тетралогією та був підказкою для слухача.

На початку ХХ ст. у Львові були видані публіцистичні твори Р. Вагнера. Збереглися примірники праць «Мистецтво і революція» Wagner R. Sztuka i rewolucja / przelozyi z niem. J. Mesnil. Lwow : Polskie Towarzystwo Nakladowe, 1904. 66 s. у польському перекладі Юзефа Месніла (Jozef Mesnil, 1904) та «Опера і драма» в перекладі Мар'яна Дінстля (Maryan Dienstl, 1907) Wagner R. Opera i dramat / przelozyi z niem. i zaopatrzyl wst^pem M. Dienstl. Cz. I. Opera a istota muzyki. Lwow ; Warszawa : H. Altenberg ; E. Wende i sp., 1907. 155 s.. Вступну статтю до видання праці «Опера і драма» («Ryszard Wagner a Polska» («Ріхард Вагнер і Польща») написав перекладач М. Дінстль. Того ж року праця вийшла окремим виданням. Автор пробує, за його словами: «Кинути промінь світла на стосунок творця музичної драми і поляків» Dienstl M. Ryszard Wagner a Polska. Lwow ; Warszawa : H. Altenberg ; E. Wende i sp., 1907. С. 5.. Праця має два розділи: у першому, аналізуючи біографію Вагнера, автор стверджує, що на формування його політичних поглядів вплинули польські повстання 1830-1832 рр. Там само. С. 10., після яких багато поляків утікало до Лейпцига, де на той час мешкав композитор. Біженців радо вітали студенти, які шукали їх товариства. Сам Вагнер так згадував про ті події: «Горді і прекрасні постаті польських емігрантів захопили мене так, що жваво співчуваючи нещасній втраті їхньої Вітчизни, сам особисто з ними познайомився» Там само. С. 14.. Під враженнями тих подій молодий композитор почав писати увертюру «Польща» («Полонія»), яку завершив 1836 року Там само. С. 13-14.. Подальший, дещо імпульсивний задум - написати оперу «Костюшко» на текст друга Генрика Лаубе (Heinrich Laube), який так і не був утілений Там само. С. 21.. У другій частині праці йдеться про польські постановки опер Вагнера 1867-- 1907 рр. у Львові й Варшаві.

Про публікації перекладів інших творів Р. Вагнера відомостей немає, але зважаючи на те, що офіційною мовою в імперії була німецька, і нею вільно володіла більшість освіченого населення, вірогідно, що праці композитора читали в оригіналі. Одна з перших польських монографій про Вагнера належала Здзіславу Яну Яхімецькому (Zdzislaw Jan Jachimecki). Він народився у Львові, закінчив консерваторію Галицького музичного товариства 1901 року. Згодом продовжив музикологічні студії у Віденському університеті у Гвідо Адлера, одночасно з композиції -- в Арнольда Шенберга, а також вивчаючи філософію, історію мистецтва та слов'янську філологію. Здобув ступінь доктора за працю «Псалми Миколая Гомулки» («Psalmy Mikolaja Gomolki») 1906 року. Згодом оселився у Кракові і викладав теорію та історію музики в Ягеллонському університеті. З.-Я. Яхімецький в міжвоєнний період особливо плідно популяризував музику, організовував концерти, був автором радіопередач, постійним критиком у газетах і журналах: «Echo muzyczne» («Музична луна»), «Czas» («Час»), «Dziennik Polski» («Польський щоденник»), «Ilustrowany Kurier Codzienny» («Ілюстрований щоденний кур'єр»), «Kurier Poznanski» («Познанький кур'єр»), «Kurier Literacko- Naukowy» («Літературно-науковий кур'єр»), «Przegl^d Wspolczesny» («Сучасний огляд») тощо. Після Другої світової війни очолив новостворений Інститут музиколо- гії в Ягеллонському університеті, яким керував до смерті 1953 року. Поряд з Адольфом Хибінським його вважають засновником польського музикознавства. У своїх працях найбільше уваги він присвячує історії польської музики -- від найдавніших часів до сучасності, характеризує такі постаті польської культури, як Миколай Гомулка, Адам Яжембський (Adam Yazhembsky), Марчин Мільчевський (Mielczewski, Martin), Бартоломей Пенкель (Bartlomiej P^kiel), Фридерик Шопен, Станіслав Монюшко, Владислав Желенський (Wladyslaw Zelenski), Кароль Шимановський та ін. Йому належать праці про творчість світових композиторів - Йозефа Гайдна, Вольфганга Амадея Моцарта, Гуго Вольфа, та, зокрема, Ріхарда Вагнера. Монографія «Ryszard Wagner» (Ріхард Вагнер) З. Яхімецького (1911) Jachimecki Z. Ryszard Wagner. Warszawa : E. Wende, Lwow : H. Altenberg : W-wo Towarzystwa Nauczycieli Szkol Wyzszych we Lwowie, 1911. 290 s. видана у Львові, Варшаві і Кракові, але розповсюджувалася «Товариством вчителів вищих шкіл у Львові». Книга була доступна у Польщі для любителів творчості композитора. У вступі автор визначає для себе завдання: «Укласти матеріал цієї книжки в такий спосіб, щоб заохотити читачів докладніше пізнати геніальну творчість великого митця» Там само. С. 5.. Автор наводить біографію композитора, аналізує його твори, розглядає естетичні й філософські погляди, оточення. Книга містить багато нотних прикладів та ілюстрацій.

З. Яхімецький «Ріхард Вагнер» (Львів - Варшава, 1911).

Значна кількість статей про Ріхарда Вагнера і рецензій на виконання його творів належать українським музикознавцям і критикам першої половини ХХ ст. - Василю Барвінському, Антіну Рудницькому, Володимиру Левицькому, Борису Кудрику, Михайлу Островерсі, Станіславу Людкевичу. Вони публікувались у часописах «Діло», «Новий час», «Дзвони», «Мета» тощо. Їх тематика може бути матеріалом для окремої статті, присвяченої рецепції творчості Р. Вагнера в музичній культурі Львова.

Список використаної літератури

Кияновська Л. О. Опери Вагнера на львівській сцені // Українська музика : наук. часопис. Львів, 2013. Число 2 (8). С. 66-74.

Олійник С. Ф. Рецепція творчості Ріхарда Вагнера в музичній культурі Львова // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Вип. 35 : Музикознавчі студії. Львів, 2015. С. 102-112.

Паламарчук О. Р. Твори Ріхарда Вагнера на львівській сцені // Просценіум : театро- знав. журн. Львів, 2003. № 3 (7). С. 11-15.

Старух Т. Музичне мистецтво Львова: становлення фортепіанного виконавства і педагогіки у другій половині 19 - першій третині 20 ст. Львів : ВМІ ім. М. Лисенка, 1997. 168 с.

Терещенко А. Львівський оперний. Епоха Т. Павліковського в контексті міжнародних зв'язків // Musica Galiciana. Tom VII / red. L. Mazepa. Rzeszow : Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. С. 130-135.

Bandrowski A. Pierscien Nibelunga - trylogia z prologiem R. Wagnera. Rozbior tematyczny z analiz^ motywow przewodnich ilustrowan^ przykladami. Lwow : Piller Neumann i Sp. ; Warszawa : E. Wende i Sp., 1907. 119 s.

Размещено на Allbest.ru