Мистецька рефлексія концертної діяльності київського камерного хору ім. Б. Лятошинського як складової становлення хорового виконавства України другої половини ХХ століття
Аналіз творчої діяльності Київського камерного хору ХХ ст. Репертуарний пласт, що вміщав в себе старовинну, класичну та сучасну музику, та здійснював суттєвий вплив на музичне життя столиці. Участь хорового колективу в культурно-концертному житті Києва.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.10.2018 |
| Размер файла | 25,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 78.087.68
Мистецька рефлексія концертної діяльності київського камерного хору ім. Б. Лятошинського як складової становлення хорового виконавства України другої половини ХХ століття
Юлія Стасюк, викладач диригування
Луцького педагогічного коледжу
Анотація
камерний хор музичний концертний
У статті висвітлено творчу діяльність Київського камерного хору другої половини ХХ ст. Досліджено репертуарний пласт, що вміщав в себе старовинну, класичну та сучасну музику, та здійснював суттєвий вплив на музичне життя столиці. Виявлено, що репертуарним акцентом у діяльності хорового колективу стала творча співпраця та виконання високохудожніх творів композитора Б. Лятошинського, популяризація його хорової спадщини.
Розглянуто участь хорового колективу в культурно-концертному житті Києва і вагомий внесок у розвиток хорового виконавства в Україні та за її межами.
Ключові слова: камерний хор; хормейстер; хорове мистецтво; виступ; концерт.
Annotation
Yuliya Stasyuk, Lecturer of Conducting of Lutsk Pedagogical College
The artistic reflection of the concert activity of the Kyiv Lyatoshynskiy chamber choir as a part of the formation of the Ukrainian choral music in the second half of the xx century
An academic choral performance after the Great Patriotic War was regenerated extremely slowly, but we consider the second half of the twentieth century as the time ofnational-cultural revival of Ukraine. The development of the choral genre in Ukraine was facilitated during the Soviet era by the appearence of numerous amateur choirs in the schools, clubs, houses of culture, ensembles of songs and dances, amateur chapels of various casts. The musical life of the capital was always famous for the active work of numerous choir groups which created the artistic “face " of Kyiv, contributed to the spiritual elevation of its inhabitants.
Among a number of choral ensembles in Kyiv, a chamber choir under the direction of V Ikonnik is distinguished by its activities and creative achievements. This team was the successor of the choral school traditions, renewed the acapella techniques and assisted the revival of academic choral performance of the second half of the twentieth century. Kyiv Chamber Choir named after. B. Lyatoshynskiy during his lifetime existence has achieved significant success and enriched the artistic life of the capital.
The team toured to the cities of Ukraine, as well as Poland, Yugoslavia, Czechoslovakia, to the republics of the Soviet Union: Belarus, Moldova, Kazakhstan and to Moscow. The choir often performed the works of those composers whose homeland its concerts passed on, that was pleasantly surprising to the public. The peculiarity of all concert programs was the performing of Ukrainian song arrangements, in particular M. Kolesi, K. Stetsenko, M. Leontovych and V. Ikonnik himself.
The choirmaster Viktor Ikonnik was a brilliant interpreter of the Ukrainian folk song and a propagandist of the works of Ukrainian composers.
The main place in the choir creative activity was the concerts devoted to the memory of outstanding figures: T. Shevchenko, M. Hogol; K. Stetsenko, G. Verovka, M. D. Leontovych, B. M. Lyatoshynskiy, D. Bortnyanskiy, S. Koday, G. Shyutz, J. Bach, G. Handel, D. Scarlatti. The first reading of the partsong concert of M. Diletskiy “Resurrection canon" (the decryption by N. Herasymova-Persidskaya) belongs to the choir.
The recordings of many works are made, among them there is the whole inheritance of K. Stetsenko, B. Lyatoshynskiy, choral concerts by M. Diletskiy, D. Bortnyanskiy, A. Vedel. A total amount is 25 discs.
In perspective, we plan to explore the concert activity of the Ensemble of Classical Music named by B. Lyatoshynskiy, which was reorganized into the Kyiv Lyatoshynskiy Chamber Choir.
Keywords: chamber choir; a choirmaster; choir art; a performance; a concert.
Постановка проблеми. Музичне життя столиці завжди славилося активною діяльністю численних хорових колективів, які творили мистецьке “обличчя” Києва, сприяли духовному піднесенню його мешканців. Серед низки хорових колективів Києва своєю діяльністю та творчими здобутками вирізняється камерний хор під керівництвом
В. Іконника. Цей колектив, паралельно з національною заслуженою академічною капелою України “Думка”, заслуженою капелою України “Трембіта” та Чоловічою хоровою капелою України ім. Л.М. Ревуцького був продовжувачем традицій хорової школи, поновлювачем акапельної техніки та сприяв відродженню академічного хорового виконавства другої половини ХХ ст.
Спираючись в основному на публікації в журналах “Музика” та щоденник концертної діяльності, що знаходиться в Національному будинку органної та камерної музики (м. Київ), нами здійснено спробу дослідити концертну діяльність хору ім. Б. Лятошинського в період з 1974 по 1981 рр., довести вагомість його внеску в розвиток хорового мистецтва України. Про цей колектив з'явилася низка статей, наукових та періодичних видань, зокрема М. Гордійчука [1; 2], А. Лащенка [4; 5], Г Степанченко [6; 7], Л. Хіврич [8].
Метою статті є висвітлення концертної (творчої) діяльності Київського камерного хору та його внесок у розвиток хорового виконавства Києва, України та за її межами.
Виклад основного матеріалу. Віктор Михайлович Іконник, учень заслуженого діяча мистецтв УРСР, професора К. Пігрова, після навчання в Одесі опинився у вирі мистецького життя Києва. У творчій атмосфері його авторитет як ерудованого фахівця невпинно зростав. Користуючись нагодою, у 1964 р. Віктор Михайлович створив аматорський хоровий колектив і дебютував з ним у ролі диригента.
Слава про колектив розійшлась у столиці з перших днів його створення. За спогадами одного з хористів, який на той час був студентом Київської консерваторії В. СкоромногоЗі спогадів В. Скоромного, записаних автором статті., репетиції аматорського хору користувалися великою популярністю серед студентів та молоді. Нове, незвичне академічне звучання приваблювало, новизна прийомів дивувала. На репетиціях переважала творча атмосфера та “залізна” дисципліна. Музикантів, що приходили на прослуховування та репетиції, було безліч - усі хотіли отримати місце у незвичайному камерному хорі, але туди брали тільки професіоналів, що могли виконувати надскладні твори з листа, та людей дисциплінованих, відданих хоровому мистецтву так, як і його хормейстер.
Завдяки новітній методиці хор уже в перший рік створення виступав із концертами та завоював визнання музикантів і численних любителів хорового співу. Найперше слухачів приваблював активний творчий пошук колективу, сміливе звернення до старовинної, класичної і сучасної музики та досконале виконавство.
У той час репертуар хорових колективів складався переважно зі світської музики р адянського змісту, а камер ний хор був пропагандистом сучасної української хорової музики, одним із небагатьох хорових колективів, що активно і без остраху виконував духовну музику та твори українських сучасних композиторів та композиторів-класиків.
Високохудожній рівень виконання хорових творів та повна віддача себе мистецтву призводить до того, що В. Іконник став помітною постаттю у столиці, а виконавська майстерність любительського хору наповнювала концертні зали поціновувачами академічного мистецтва.
Київський камерний хор від початку свого існування виконував хорові твори, що є гордістю української культури. Найвагоміший пласт у виконанні хору представлений цінними художніми надбаннями українських композиторів-класиків - Б. Лятошинського, О. Кошиця, К. Стеценка, М. Леонтовича та ін. Хор виконував духовні концерти М. Дилецького, М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя, твори М. Леонтовича, Б. Лятошинського, К. Стеценка. Велика увага відводилась виконанню композиторського доробку сучасних митців, таких як В. Гембера, Л. Дичко, В. Кирейко, Г Майборода, В. Торміс, Р. Щедрін, М. Колесса.
Різноманітний та складний класичний репертуар виконувався в нашій країні вперше, що було надто сміливо - такий спів вражав і захоплював слухачів. Віктор Іконник як хормейстер вважав, що слухачів і хористів потрібно виховувати як творами української класики, так і високими зразками світової музики. Диригент працював над виконанням кращих творів та вдосконалював майстерність колективу з року в рік. Критики відзначали, що кожен наступний виконаний твір - це нова сходинка до вершини художньої досконалості.
Першорядне місце в концертній діяльності камерного хору належить творам Б. Лятошинського. Знайомство, дружба та творча співпраця між хором, його керівником та композитором Борисом Лятошинським принесла взаємну славу. Характерною рисою виступів було те, що майже усі концертні програми включали твори композитора, які В. Іконник вважав взірцевими. Борис Миколайович постійно був присутній на виступах, репетиціях, ювілеях хору і не раз визнавав, що саме цей колектив міг найкраще передати всі його задуми щодо гармонійного поєднання музичного та поетичного текстів [3, 141].
Потрібно зауважити, що виконання творів Б. Лятошинського - це показник високої виконавської майстерності. На теренах України немає жодного колективу, який би виконував більшість хорових творів Б. Лятошинського, окрім Київського камерного. Таким чином, В. Іконник був ще й активним популяризатором творчості свого сучасника.
Хор під керівництвом талановитого хормейстера жив активним творчим життям у столиці, їздив всією Україною та гастролював за кордоном. Кожен новий рік діяльності хору засвідчував новий рівень мистецької праці В. Іконника в осягненні професійного співу З 1973 р. аматорський хор офіційно став професійним колективом та змінив назву на Київський камерний, а у 1981році йому присвоїли ім'я Б. Лятошинського.
Одним з цікавих мистецьких явищ концертного сезону 1973/74 років у Києві став виступ новоутвореного хору. Концерт став першою репрезентацією молодого колективу перед широкою аудиторією. Перед вимогливими слухачами виступив уже сформований художній ансамбль, члени якого свідомі відповідальності за доручену справу, безмежно віддані своєму покликанню. Другий відділ концерту було присвячено творам українських авторів. Вперше прозвучали два хори А. Штогаренка на сл. А. Ісаакяна “Вітчизно-джан” і “Рідній країні” з циклу “Дружба народів”; вперше було виконано “Триптих” молодого українського композитора В. Бібіка. Значний інтерес викликало включення до програми концерту камерної кантати “Чотири пори року” Лесі Дичко для мішаного хору a'cappella в 9 частинах. Солісти: Л. Забіляста, Л. Лопушко, М. Турянін, О. Мартиненко, В. Буймістер. Програма концерту виявилася складною, та всі номери хор виконав майстерно, злагоджено ансамблево, інтонаційно чисто [2, 251].
1974 рік у творчому житті хору позначений новими мистецькими здобутками. Початок року ознаменував великий зведений концерт (13 січня) в Колонній залі ім. М. Лисенка, присвячений творчості Д.С. Бортнянського, де прозвучав хоровий концерт № 32. Вступне слово тримав доктор мистецтвознавства М. Гордійчук, який сказав, що спів хору в черговий раз засвідчив слухачам високу виконавську майстерність та професіоналізм.
А 29 січня того ж року в Київській державній філармонії відбувся концерт творів українських композиторів, приурочений до VI з'їзду композиторів України. У виконанні камерного хору прозвучали твори Б. Лятошинського на сл. М. Рильського й А. Фета та кантата “Пори року” Лесі Дичко, слова народні та ін. Серед безлічі концертних турів, наступним великим творчим етапом у діяльності хору стала участь у концерті V з'їзду Спілки композиторів СРСР, який відбувся в Малому залі Московської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського 1 квітня 1974 року. У концерті була виконана програма, подана вище, що засвідчує високий професіоналізм хору та сміливу українську політику та безумовно справила яскраве враження на публіку.
Концертний виступ хору 22 травня 1975 року, присвячений 30-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні мав два відділення. У першому прозвучали хорові твори українських композиторів Ю. Іщенка, Л. Дичко, обробки народних пісень М. Колесси, у другому - Б. Лятошинського, А. Шенберга та вперше виконали “П'ять хорів” за романом Ю. Бондарева “Гарячий сніг” В. Бібіка.
Наприкінці 1975 р., з 26 листопада по 30 грудня, відбулася серія гастролей по містах України: Луцьк, Рівне, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Черкаси, Кіровоград, Полтава, Одеса (загалом 26 концертів) під час яких звучали хорові твори українських композиторівЗі щоденника гастрольної діяльності, що зберігається.
Надзвичайно важливою подією в мистецькому житті столиці став концерт, присвячений 100- річчю від дня народження М. Леонтовича 12 грудня 1977 р. що відбувся в театрі опери та балету ім. Т. Шевченка. Окрім камерного хору, учасниками зведеного концерту були й інші колективи: хор студентів Київської консерваторії, Київська чоловіча хорова капела, Український народний хор ім. Г. Верьовки, капела “Думка”, Державний театр опери та балету ім. Т Шевченка, в постановці якого прозвучала одноактна опера “Русалчині Луки”. У програмі концерту звучали обробки народних пісень композитора.
28 серпня 1978 р. в тому ж театрі відбувся концерт, присвячений 150-літтю від дня народження Л. Толстого. Хор вперше виконав твір В. Іконника на сл. М. Рильського “Ясна поляна”.
1979 р. з 4 по 14 лютого у Москві хор виступив на звіті діячів мистецтв УРСР. Святковий концерт майстрів мистецтв і художніх колективів УРСР відбувся 7 лютого в Державному академічному Великому театрі СРСР. Виконана “Венеціанська ніч” М. Глінки та “А вже весна” М. Лисенка. Разом з камерним хором (керівник - заслужений діяч мистецтв В. Іконник) цю програму виконували заслужена академічна капела УРСР “Думка” (керівник - народний артист УРСР М. Кречко), Київська чоловіча хорова капела ім. Л. Ревуцького (художній керівник Є. Савчук). Диригент народний артист УРСР М. КречкоЗі щоденника гастрольної діяльності, що зберігається в.
5 квітня 1980 р. музична громадськість України святкувала 85-ліття від дня народження Бориса
і будинку органної музики. будинку органної музики.Миколайовича Лятошинського. Київський хор виступив з великою концертною програмою з творів композитора на сцені Київської державної філармонії. У І відділ увійшли твори композитора на слова М. Рильського, В. Бичка, А. Софронова,
A. Фета, О. Пушкіна (усього 14 творів); ІІ відділ складався з обробок народних пісень (14 творів)4.
З19 липня по 3 серпня хор був активним учасником культурної програми “Олімпіада-80”, яка проходила в Києві. З незмінним успіхом колектив виступав із сольними концертами на багатьох майданчиках столиці, а також у державній філармонії.
У програму творчих виступів увійшли концерти присвячені творчості українських композиторів та приурочені до ювілеїв. Так, 14 жовтня 1981 р. в Республіканському будинку органної і камерної музики відбувся концерт з циклу “Творчі портрети”. Програма концерту складалася з творів Бориса Лятошинського на сл. Т Шевченка, М. Рильського, А. Фета, О. Пушкіна, І. Буніна, Ф. Тютчева.
У концерті, присвяченому пам'яті Т. Г. Шевченка, що відбувся 18 березня того ж року, у І відділі були виконані твори з “Шевченкініани” на муз. А. Штогаренка, а саме “І будуть люди на землі”, “На вгороді коло броду”, “Караюсь, мучуся,... але не каюсь”, “Гімн Черничий”, “Ой одна я, одна”, “Я не нездужаю”. Окрім цього, “Шевченко” на сл. М. Рильського, муз. В. Кирейко; “Тече вода з-під явора” на сл. Т. Шевченка, муз. Г. Гембера; “Сонце заходить” на сл. Т. Шевченка, муз.
B. Іконника та твори на музику Б. Лятошинського “Серце Кобзаря” на сл. В. Бичка, “Чернеча гора” на сл. Є. Фоміна, на сл. Т Шевченка “Тече вода в синє море”, “Із-за гаю сонце сходить”, “Над Дніпровою сагою”, “У перетику ходила”.
У святкуванні 1500-річчя міста-героя Києва (1981 р.) камерний хор відзначився цікавими концертними програмами, які слухали любителі і гості в музеї “Андріївська церква” (пам'ятка архітектури XVIII ст.) та в залі Київської державної філармонії. У програмі прозвучали твори Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя, М. Дилецького; українських композиторів - Б. Лятошинського, Л. Дичко, обробки народних пісень М. Леонтовича, Я. Степового, К. Стеценка (та оригінальні твори), М. Колесси, Т. Сидоренко-Малюкової (усього 34 твори).
Концертні заходи, присвячені 100-річчю від дня народження К. Г. Стеценка відбулись у травні та червні в Київській державній філармонії та музеї Т Г. Шевченка, де були виконані твори автора: “Радійте, співайте!” та “Усе жило, усе цвіло” на сл. О. Олеся, “Сон” на вірші П. Грабовського й українські народні пісні в обробці К. Стеценка “З- під гір, з-під долин”, “Павочка ходить”.
21 вересня 1981 року на батьківщині К. Г. Стеценка в селі Квітки на Черкащині відбулося відкриття Всесоюзного фестивалю “Золота осінь”. На честь 100-річчя від дня народження хор виконав концерт, що складався з творів композитора.
11 жовтня Спілка композиторів України у концертному залі влаштувала авторський вечір композитора А. Штогаренка, професора, народного артиста СРСР, лауреата державної премії СРСР та державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка присвячений 80-літтю з дня народження, у якому камерний хор узяв активну участь.
Про любов публіки свідчить той факт, що концерти хору завжди відбувалися при наповнених залах і закінчувалися численними подяками, нагородами, відгуками й рецензіями в пресі.
У 1981 р. колектив відзначив своє десятиліття. За ці роки хор набув професійності, артисти стали майстрами виконавського мистецтва. Жодна музична подія в країні не обходилась без участі колективу, він знаний і за кордоном. Важливою подією цього року стало присвоєння камерному хору імені видатного композитора, педагога і друга Бориса Миколайовича Лятошинського, а Віктору Іконнику наступного року присвоїли звання лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка “За популяризацію хорової спадщини Б. Лятошинського і концертно- виконавську діяльність останніх років”.
За високі досягнення у творчій діяльності хор був нагороджений такими державними відзнаками: грамота Миколаївського обласного відділення музично-хорового товариства УРСР від 5 листопада 1974 р. за високу виконавську майстерність, і за істотний внесок в розвиток радянської хорової культури, почесна грамота Президії Верховної Ради Української УРСР від 27.05.1977 р. як учасників Всесоюзного фестивалю мистецтв “Київська весна”, почесна грамота Президії Верховної Ради РСФСР від 9.11.1979 р. за активну участь в міроприємствах, присвячених святкуванню 325-ліття возз'єднання України з Росією, на всесоюзному огляді роботи концертних організацій і художніх колективів з творчою молоддю, в вересні 1983 р. Київському камерному хору присуджується диплом ІІ ступеня (за досягнуті успіхи в ідейно-політичному та професійному вихованні творчої молоді).
У травні 1992 р. Київський камерний хор з'єднався з новоствореним камерним оркестром і був утворений Ансамбль класичної музики імені Бориса Лятошинського [8].
Висновки. Київський камерний хор і м . Б . Лятошинського за час свого існування досягнув значних успіхів і збагатив мистецьке життя столиці. Колектив гастролював містами України, а також у Польщі, Югославії, Чехословаччині, в республіках Радянського Союзу: Білорусії, Молдові, Казахстані та в Москві. Часто хор виконував твори тих композиторів, на чиїй батьківщині проходили його концерти, чим приємно дивував публіку.
Особливістю всіх концертних програм було виконання обробок українських пісень, зокрема М. Колесси, К. Стеценка, М. Леонтовича та самого В. Іконника. Хормейстер Віктор Іконник був блискучим інтерпретатором української народної пісні та пропагандистом творів українських композиторів.
Чільне місце у творчій діяльності хору займали концерти, присвячені пам'яті видатних постатей: Т Шевченка, М. Гоголя; К. Стеценка, Г Верьовки, М. Д. Леонтовича, Б. М. Лятошинського, Д. Бортнянського, З. Кодая, Г. Шютца, Й. Баха, Г. Генделя, Д. Скарлатті. Хору належить перше прочитання партесного концерту М. Дилецького “Воскресенський канон” (розшифровка Н. Герасимової-Персидської). Здійснені записи багатьох творів, у числі яких уся спадщина К. Стеценка, Б. Лятошинського, хорові концерти М. Дилецького, Д. Бортнянського, А. Веделя. Усього 25 платівок.
У перспективі плануємо дослідити концертну діяльність Ансамблю класичної музики ім. Б. Лятошинського, у який було реорганізовано Київський камерний хор ім. Б. Лятошинського.
Література
1. Гордійчук М. Диригує Віктор Іконник / М. Гордійчук. - К.: Музична Україна. - 1979. - № 86. - С. 12.
2. ГордійчукМ. Народження камерного /М Гордійчук // Музика і час. - 1984. - С. 251.
3. Иконник В. Творческое общение с Б.М.Лятошинським / В. Иконник// Лятошинський Б. Н. Воспоминания. Письма. Материалы: В 2-х
ч.Сост.: Л. Н. Грисенко, Н. И. Матусевич. - К.: Музична Україна, 1985. - Ч. І. Воспоминания. - С. 141.
4. Лащенко А. З історії Київської хорової школи / А. Лащенко. - К.: Музична Україна, 2007. - С. 170.
5. Лащенко А. Хорові мініатюри / А. Лащенко // Музика. - № 5. Вересень-Жовтень. - 1982. - С. 32.
6. Степанченко Г. Ансамбль класичної музики імені Бориса Лятошинського / Г. Степанченко. - К., 2004.
7. Степанченко Г. Самовіддане служіння музиці / Г. Степанченко // Музика. - № 3. - 2005. - С. 18-19.
8. Хіврич Л. Духовність - краси основа / Л. Хіврич // Музика. - № 6. - 1989. - С. 14-18.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Етапи становлення народного хорового виконавства в контексті діяльності Охматівського народного хору під керівництвом П. Демуцького. Особливості організації та функціонування Охматівського народного хору. Перехід співочих гуртів до хорового виконавства.
статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018Аналіз значення джазу, як типової складової естрадної музичної культури. Основні соціальні моменти існування джазу в історичному контексті. Дослідження діяльності основних ансамблевих колективів другої половини ХХ ст. та їх взаємозв’язку один з одним.
статья [23,2 K], добавлен 24.04.2018Гісторыя ўзнікнення і станаўлення дзяржаўнага акадэмічнага народнага хору БССР. Шлях ад самадзейнага да Дзяржаўнага акадэмічнага народнага хору РБ імя Г.І. Цітовіча. Творчыя партрэты кіраўнікоў і хормайстров калектыву. Праблемы калектыва ў сучасным свеце.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 19.08.2012Хоровий спів як дієвий засіб виховання дітей, організація хорового колективу. Вікові особливості голосового апарату людини. Розвиток основних співацьких і хорових навичок. Репертуар як засіб музичного виховання. Особливості вправ з хорового сольфеджіо.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 26.01.2011Б. Лятошинський як один з найвидатніших українських композиторів, автор блискучих симфонічних партитур, вокальних та інструментальних творів. Аналіз творчої діяльності композитора, характеристика біографії. Розгляд основних літературних інтересів митця.
реферат [29,0 K], добавлен 10.02.2013Аналіз хорового концерту М. Березовського, інтерпретація біблійного тексту композитором. Аналіз засобів виразності, які акцентують змістовні моменти твору. Виявлення особливостей хорового письма Березовського для встановлення закономірностей його стилю.
статья [899,7 K], добавлен 24.04.2018Методика роботи над хоровим твором у самодіяльному хоровому колективі. Репертуар як фактор успішної концертно-виконавської діяльності самодіяльного хорового колективу. Критерії формування музично-образного мислення та створення художнього образу.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 02.02.2011Альфред Брюно як відомий французький композитор, критик, диригент і музичний діяч другої половини ХІХ–першої третини ХХ століття. Коротка біографічна довідка з життя композитора. Місце Еміля Золя в творчій діяльності музичного діяча. Спадок Брюно.
биография [13,7 K], добавлен 13.10.2014Вивчення біографії та творчості композитора Миколи Дмитровича Леонтовича. Художньо-ціннісний критерій музичного твору. Аналіз-інтерпретація літературного твору та його художнього образу. Характеристика особливостей виконання хорового твору "Льодолом".
реферат [31,1 K], добавлен 02.06.2014Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015Теоретический анализ особенностей формирования хорового концертного жанра в русской духовной музыке. Анализ произведения - хорового концерта А.И. Красностовского "Господи, Господь наш", в котором присутствуют типические жанровые черты партесного концерта.
курсовая работа [302,1 K], добавлен 29.05.2010Историко-стилистический анализ произведений хорового дирижера П. Чеснокова. Анализ поэтического текста "За рекою, за быстрой" А. Островского. Музыкально-выразительные средства хорового произведения, диапазоны партий. Анализ дирижерских средств и приемов.
контрольная работа [28,9 K], добавлен 18.01.2011Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.
презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014Співацьке дихання як основа хорового виконавства. Значення роботи диригента для його відпрацювання. Аналіз вправ для його розвитку: зі співом та з без нього. Специфіка ланцюгового дихання колективом співаків. Методика одночасного вдиху через рот і ніс.
научная работа [21,9 K], добавлен 26.04.2016Дослідження особливостей концертмейстерської діяльності. Визначення специфіки хорового диригування. Характеристика видів нотного тексту. Піаністичні складностей при відтворенні партитури. Проблеми розвитку поліфонічного мислення при вихованні диригента.
статья [27,2 K], добавлен 07.02.2018Дослідження творчої діяльності Тараса Сергійовича та Петра Івановича Кравцових. Вивчення хорового твору "І небо невмите", створеного на вірші українського поета Т.Г. Шевченка. Теситура партії альта, басу та тенора. Пунктирний ритм та паузи у творі.
реферат [106,5 K], добавлен 26.06.2015Роль хорового концерта как самостоятельного художественного произведения в истории русской профессиональной музыки, его расцвет в творчестве Д. Бортнянского и М. Березовского. Основные закономерности партесных концертов и музыкальной стилистики канта.
реферат [25,4 K], добавлен 07.12.2009Хор як організований колектив співаків. Методи розучування репертуару, особливості проведення хорових занять. Хоровий колектив, що виконує твори acappella. Організація роботи керівника самодіяльного хору. Характеристика концертно-виконавчої діяльності.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 05.02.2011Слухання та сприйняття музики в початкових класах. Вокальне виховання в хорі та поняття вокально-хорових навичок. Вікові особливості та музична характеристика дітей. Застосування основних методів і прийомів розучування пісенно-хорового репертуару.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 28.03.2016Розвиток творчих здібностей учнів у процесі хорового співу. Формування вокально-хорових навичок. Співоче дихання, артикуляція, дикція, ансамбль, стрій. Вокально-хорові вправи. Поетапне розучування пісні. Співацьке звукоутворення і звуковедення.
реферат [23,5 K], добавлен 25.10.2015
